Механізми державного регулювання взаємодії великих промислових підприємств з підприємствами малого і середнього бізнесу

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ

УДК 332.025.12

Механізми державного регулювання взаємодії великих промислових підприємств з підприємствами малого і середнього бізнесу

Спеціальність 25.00.02 - Механізми державного управління

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з державного управління

Дейч Сергій Борисович

ДОНЕЦЬК 2007

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк)

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Аптекар Савелій Семенович, Донецький державний університет економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри інвестиційного менеджменту;

кандидат наук з державного управління, доцент Халецька Аліна Анатоліївна, Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри загального та адміністративного менеджменту.

Провідна установа - Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (м. Харків), кафедра економічної теорії та фінансів.

Захист відбудеться: 15 травня 2007 р. о 15-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.107.01 Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, пр. Б.Хмельницького, 108, ауд. 201.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 163 а.

Автореферат розісланий 14 квітня 2007 р.

малий бізнес державний монополія

АНОТАЦІЯ

Дейч С.Б. Механізми державного регулювання взаємодії великих промислових підприємств з підприємствами малого і середнього бізнесу - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 - Механізми державного управління. - Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2007. Дисертацію присвячено вирішенню проблеми розвитку малого і середнього бізнесу в Україні шляхом формування механізмів державного регулювання взаємодії великих промислових підприємств із підприємствами малого і середнього бізнесу. У роботі, визначено детермінанти моделі малого і середнього бізнесу, класифіковані як детермінанти можливості виникнення та якісного стану; виявлено характеристики моделі, характерної для України. В практичній частині дослідження розглянуто організаційний аспект механізму державного регулювання взаємодії промислових підприємств з підприємствами малого і середнього бізнесу, сформульовано характеристики інтеграції підприємств по типу субконтрактінга та запропоновано використання розробленого механізму для реформування діяльності природних монополій України. Сформовано механізм стимулювання розвитку малого і середнього бізнесу в Донецькому регіоні. Удосконалено положення „Регіональної стратегії розвитку малого бізнесу в Донецькій області до 2010 року” в частині основних цілей цієї стратегії, визначена необхідність становлення „м'яких”, мережних бізнес-структур у вигляді регіональних кластерів, замість „жорстких”, вертикально-інтегрованих.

Ключові слова: механізм державного регулювання економіки, розвиток малого і середнього бізнесу, система менеджменту, стратегія розвитку, інтеграція підприємств, субконтрактінг, регіональний кластер.

АННОТАЦИЯ

Дейч С.Б. Механизмы государственного регулирования взаимодействия крупных промышленных предприятий с предприятиями малого и среднего бизнеса. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата наук по государственному управлению по специальности 25.00.02 - Механизмы государственного управления. - Донецкий государственный университет управления Министерства образования и науки Украины, Донецк, 2007.

Диссертация посвящена решению проблемы развития малого и среднего бизнеса в Украине путем формирования механизмов государственного регулирования взаимодействия крупных промышленных предприятий с предприятиями малого и среднего бизнеса. В работе определены детерминанты модели малого и среднего бизнеса, выявлены характеристики модели, присущей Украине на современном этапе развития.

Доказано, что модель малого и среднего бизнеса, формирующаяся в той или иной стране является уникальной и зависит от влияния определяющих факторов (детерминант). Детерминанты модели малого и среднего бизнеса разделены на детерминанты возможности его возникновения и детерминанты качественного развития. Единственным детерминантом возможности возникновения малого и среднего бизнеса является государственно-правовой детерминант. К детерминантам качественного развития малого и среднего бизнеса можно отнести: социально-культурный фактор, качественное состояние национальной экономической системы, качественное состояние отраслей, в которых действуют малые предприятия и профессиональные характеристики трудовых ресурсов.

Определено, что состояние национальной экономической системы оказывает прямое воздействие на структуру малого и среднего бизнеса, определяя как долю данного вида бизнеса в экономике, так и его отраслевую принадлежность. Кроме того, каждому технологическому укладу соответствует наиболее адекватная модель малого и среднего бизнеса, жизнеспособная в условиях доминирования заданного этим укладом типа производств.

С учетом анализа детерминант возможности возникновения и качественного развития модели малого и среднего в Украине доказано, что роль государства как основного регулятора экономических процессов состоит во внедрении интегрирующих программ, обеспечивающих взаимодействие крупных промышленных предприятий приоритетных отраслей экономики, имеющих инновационную высокотехнологическую направленность, и предприятий малого бизнеса, в том числе, в качестве инфраструктуры для развития приоритетных отраслей.

В практической части исследования рассмотрен организационный аспект механизма государственного регулирования взаимодействия промышленных предприятий с предприятиями малого и среднего бизнеса, сформулированы характеристики интеграции предприятий по типу субконтрактинга и предложено использование разработанного механизма для реформирования деятельности естественных монополий Украины.

Предложенный государственный механизм стимулирования взаимодействия предприятий крупного бизнеса с малыми и средними предприятиями позволит решить такие проблемы украинской экономики: стимулировать развитие малого и среднего бизнеса на долгосрочной основе; улучшить уровень конкуренции на рынках отраслей, на которых функционируют крупные промышленные предприятия; сформировать региональные и локальные промышленные кластеры, которые дают долгосрочное конкурентное преимущество региональным и местным экономическим системам; повысить уровень систем менеджмента, которые используются для обеспечения координации функционирования вертикально-интегрированных бизнес-структур.

Система взаимодействия крупного предприятия с предприятиями малого и среднего бизнеса состоит в следующем. Основное предприятие формирует систему менеджмента, включающую принципы взаимодействия с партнерами, обеспечивающие в дальнейшем коэволюцию предприятий малого и среднего бизнеса с данным предприятием. Принципы взаимодействия передаются через учебный центр предприятия, который поддерживает информационное взаимодействие в структуре промышленного кластера. Взаимодействие предприятий осуществляется с помощью автоматизированной системы управления основным предприятием: MRP, MRP II, ERP, или любой другой системы. При этом в ней обязательно должен быть модуль взаимодействия с поставщиками. Кроме того, система электронных коммуникаций между предприятиями кластера обеспечивает постоянное взаимодействие в режиме реального времени. В целом, без потери качества взаимодействия, информационные технологии и технологии электронных коммуникаций позволяют сделать «мягкую» форму промышленной интеграции предприятий устойчивой и конкурентоспособной.

В работе также сформирован механизм стимулирования развития малого и среднего бизнеса в Донецком регионе. Усовершенствованы положения "Региональной стратегии развития малого бизнеса в Донецкой области до 2010 года" в части основных целей этой стратегии, определена необходимость становления «мягких», сетевых бизнес-структур в виде региональных кластеров, вместо «жестких», вертикально-интегрированных. Основной организационной формой, обеспечивающей становление региональных кластеров как сетевых структур, является центр субконтрактации. Функционирование региональных кластеров предложено организовать в рамках единой системы менеджмента, учитывающей необходимость информационного обмена между предприятиями участниками, который способствует их согласованному развитию.

Ключевые слова: механизм государственного регулирования экономики, развитие малого и среднего бизнеса, система менеджмента, стратегия развития, интеграция предприятий, субконтрактинг, региональный кластер.

SUMMARY

Deych S.B. Mechanisms of state regulation of the large-scale industrial enterprises interaction with the small and average business enterprises. - Manuscript.

The thesis for the Candidate's Degree in State management on speciality 25.00.02. - Mechanisms of state management. - Donetsk State University of Management of the Ministry of education and science of Ukraine, Donetsk, 2007.

The thesis is devoted to the decision of a problem of small and average business development in Ukraine by formation of the state regulation mechanisms of the large industrial enterprises interaction with the enterprises of small and average business. In the thesis, the determinants of small and average business model classified as determinants of an occurrence opportunity and a qualitative condition are defined; the characteristics of model inherent in Ukraine are revealed. In a practical part of research the organizational aspect of the state regulation mechanism of the industrial enterprises interaction with the enterprises of small and average business is considered, the characteristics of the enterprises integration by a subcontracting type are formulated and the using of the developed mechanism for reforming the activity of natural monopolies in Ukraine is offered. The mechanism of the small and average business development stimulation in Donetsk region is generated. The rules of “The Regional strategy of small business development in Donetsk region till 2010” in a part of the basic purposes of this strategy are advanced, the necessity of forming the “soft”, networking business-structures as regional clusters, instead of “hard”, vertically-integrated ones is determined.

Key words: the mechanism of state regulation of economy, development of small and average business, management system, strategy of development, integration of the enterprises, subcontracting, regional cluster.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розвиток малого і середнього бізнесу (МСБ) в Україні в сучасних умовах може скласти основу стійкості національної економічної системи і внести істотний вклад у формування її конкурентноздатності. Проте, з огляду на передісторію економічного розвитку української держави, процес становлення малого і середнього бізнесу має безліч проблем, що складаються як у формуванні ефективних механізмів державного регулювання, так і в поточному стані економіки в цілому, характеристик її технологічного, інноваційного розвитку, рівні тіньового сектора і рівні монополізації базових галузей промисловості.

Перехідні економіки, метою яких є становлення цивілізованого ринку, потребують регулюючої підтримки держави і вимагають концентрації зусиль у напрямку розвитку малого і середнього бізнесу. При цьому основною проблемою розробки ефективних механізмів державного регулювання становлення малого і середнього бізнесу в Україні є пошук моделі, адекватної стану національної економічної системи, і приведення регулюючих заходів у відповідність характеристикам цієї моделі.

Дослідження розвитку малого і середнього бізнесу в Україні неможливо реалізувати без врахування теоретичних та практичних розробок українських вчених, серед яких: дослідження Т.В. Циган, що відображує концепцію технологічних укладів та пріоритети інноваційного розвитку України; І Крюкової, в якому проведено статистичний аналіз розвитку малого і середнього бізнесу в Україні; Т.Єфименко, в якому аналізуються напрямки розвитку податкового потенціалу малого підприємництва. Т.Кондратюка, що розглядає зміст і механізм реалізації державної політики підтримки малого бізнесу.

Проблемі розвитку малого и середнього бізнесу та становленню конкурентноздатної економіки приділяють чимало уваги Національний інститут стратегічних досліджень, Аналітичний центр „Академія” та Національний інститут системних досліджень проблем підприємництва, які концентрують увагу на тенденціях розвитку господарської інтеграції і партнерства малого і великого бізнесу, та наголошують на необхідності застосування зарубіжного досвіду (теорія конкурентоспроможності М. Портера) щодо створення регіональних кластерів як найбільш конкурентноздатних сучасних економічних систем.

Органи державного управління на всіх рівнях також не залишають без уваги проблему стимулювання розвитку малого і середнього бізнесу, що, як правило, відображується у вигляді відповідних програм та стратегій розвитку. Проте, частка малого і середнього бізнесу в структурі національної економічної системи не є достатньою, а динаміка його розвитку - задовільною. В цьому контексті Президент України В.А. Ющенко, стверджує: „Слабкий розвиток підприємницької активності обумовлений суттєвими вадами державного регулювання сфери господарської діяльності. До таких вад належать: відсутність стратегічно визначеної державної політики щодо крупного бізнесу і його взаємовідносин з державою, середнім та малим бізнесом; невизначеність та незрілість концепції розвитку та підтримки малого і середнього підприємництва як структуроутворюючого та ринкоутворюючого чинника; недосконалість і незавершеність організаційної побудови системи підтримки малого і середнього підприємництва та цілковита недостатність її ресурсного (передусім фінансового) забезпечення; відсутні галузеві програми розвитку малого підприємництва, що мають бути складовими Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва”.

Таким чином, можна констатувати, що тема розвитку малого і середнього бізнесу в Україні має потенціал дослідження, зумовлений доцільністю застосування інших наукових підходів, насамперед, системного підходу, який дозволить виявити „ключові фактори успіху” процесу державного стимулювання розвитку зазначеного сектору економіки. Основні положення системного підходу та дослідження, що відображують його застосування для виявлення закономірностей функціонування соціально-економічних систем, було викладено у роботах І.В. Блауберга, Е.М. Мирського, В.М. Садовського, а також Е. Квейда.

Сучасні дослідження проблеми стимулювання розвитку малого і середнього бізнесу констатують доцільність використання потенціалу інтеграції цих підприємств із великим бізнесом, що одночасно може забезпечити конкурентноздатність і стійкість національної економіки України на сучасному етапі розвитку. Вирішення цього завдання повинно бути забезпеченим адекватними механізмами державного регулювання діяльності підприємств малого і середнього бізнесу.

Виходячи з вищевикладеного, була обрана тема дисертаційного дослідження

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу підготовлено відповідно до плану науково-дослідної роботи Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України в рамках теми: "Фінансовий механізм державного управління економікою України" (2006 р., номер державної реєстрації 0104U008798), підтеми 04 "Організація державного регулювання фінансової діяльності суб'єктів господарювання". В межах цієї теми автором розроблено теоретичні і методичні положення комплексного підходу до вирішення задачі формування механізмів державного управління в Україні.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є вирішення проблеми розвитку малого і середнього бізнесу в Україні шляхом формування механізмів державного регулювання взаємодії великих промислових підприємств із підприємствами малого і середнього бізнесу.

Для досягнення поставленої мети в роботі вирішений такий комплекс задач:

визначені теоретичні основи становлення малого і середнього бізнесу;

з урахуванням положень теорії систем, доведено, що модель малого і середнього бізнесу визначається детермінантами можливості виникнення і якісного розвитку;

проведено аналіз і виявлені характеристики моделі малого і середнього бізнесу, адекватної державі Україна на сучасному етапі розвитку;

визначений організаційний аспект механізму державного регулювання взаємодії промислових підприємств із підприємствами малого і середнього бізнесу;

визначені форми інтеграції підприємств у системі становлення малого і середнього бізнесу; доведено, що найбільш перспективною формою інтеграції підприємств в Україні є субконтрактінг;

розглянуті особливості механізму взаємодії підприємств малого і середнього бізнесу з природними монополіями в Україні;

на основі аналізу моделі малого і середнього бізнесу Донецького регіону і системи регулювання її розвитку запропонований механізм стимулювання розвитку малого і середнього бізнесу в Донецькому регіоні.

Об'єкт дослідження - процеси державного стимулювання розвитку малого і середнього бізнесу.

Предмет дослідження - державні механізми, що регулюють взаємодію промислових підприємств із підприємствами малого і середнього бізнесу.

Методи дослідження. У дисертації використані загальнонаукові і спеціальні методи, що дозволяють розробити механізми державного регулювання взаємодії промислових підприємств із підприємствами малого і середнього бізнесу.

У роботі застосовані методи: системного аналізу і моделювання - для визначення детермінант становлення і розвитку малого і середнього бізнесу; порівняльного аналізу форм інтеграції великих підприємств із підприємствами малого і середнього бізнесу; економічного аналізу й аналізу даних соціальної статистики - для виявлення характеристик моделі малого і середнього бізнесу Донецького регіону; аналізу і синтезу, індукції і дедукції - для розробки механізмів державного регулювання взаємодії великих промислових підприємств із підприємствами малого і середнього бізнесу в цілому по Україні, для природних монополій України й у регіональному аспекті на прикладі Донецького регіону. В якості спеціальних методів дослідження, що були використані у процесі дисертаційного дослідження, необхідно відзначити методи формування регіональних кластерів М.Портера, принципи і методи загальної теорії менеджменту, а також методи управління постачаннями на основі сучасних інформаційних технологій.

Інформаційною базою дослідження є вітчизняні і закордонні публікації, відображені в них результати теоретичних і методологічних розробок; дані економічної і соціальної статистики, досліджень українських і закордонних наукових інститутів; Закони України, що регулюють процес функціонування малого і середнього бізнесу; результати досліджень, проведених безпосередньо автором.

Наукова новизна одержаних результатів. Основний науковий результат дисертаційної роботи складається в розробці механізмів державного регулювання взаємодії великих промислових підприємств із підприємствами малого і середнього бізнесу в цілому по Україні, для природних монополій України й у регіональному аспекті на прикладі Донецького регіону.

Цей результат розкривається в наступних положеннях:

уперше:

розроблена теоретична модель, що дозволяє на основі аналізу детермінант можливості виникнення і якісного розвитку визначити характеристики малого і середнього бізнесу в розглянутій економічній системі;

розроблені механізми стимулювання взаємодії малого і середнього бізнесу для України в цілому і для природних монополій, що передбачають погоджений розвиток підприємств у рамках єдиної системи менеджменту;

удосконалено:

методи аналізу характеристик малого і середнього бізнесу в певній економічній системі, а також методи державного регулювання малого і середнього бізнесу з урахуванням положень теорії конкурентноздатності регіонів М.Портера;

принципи погодженого розвитку великих підприємств із підприємствами малого і середнього бізнесу, що передбачають наявність єдиної системи менеджменту постачань і формалізованих принципів взаємодії з партнерами, системи автоматизованого управління підприємством, системи електронних комунікацій, навчального центра підприємства, що передає партнерам інформацію про систему менеджменту і нововведення;

положення „Регіональної стратегії розвитку малого бізнесу в Донецькій області до 2010 року” в частині основних цілей цієї стратегії; визначена необхідність становлення „м'яких”, мережних бізнес-структур замість „жорстких”, вертикально-інтегрованих;

дістали подальшого розвитку:

принципи впровадження систем автоматичного управління виробництвом і постачаннями, що дають можливість координації діяльності взаємодіючих підприємств у віртуальному просторі - систем MRP, MRP ІІ, ERP;

нові організаційні форми реалізації субпідряду як форми виробничої кооперації великих підприємств із малим і середнім бізнесом - у вигляді центрів субконтрактації, що функціонують на основі нових інформаційних технологій.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення результатів дослідження складають рекомендації щодо впровадження механізму державного регулювання взаємодії промислових підприємств із підприємствами малого і середнього бізнесу, що включають необхідність формування регіональних кластерів галузевого й інноваційного типу.

Теоретичні і методичні положення дисертаційного дослідження були впроваджені на базі Донецької обласної державної адміністрації (довідка про впровадження №12спр-1-б від 15.12.2006 р.). Зокрема, запропоновано доповнити „Регіональну стратегію розвитку малого бізнесу в Донецькій області до 2010 р.” такими стратегічними напрямками, як: визначення ролі малого і середнього бізнесу в процесі реалізації стратегії соціально-економічного розвитку Донецького регіону; створення системи стимулювання взаємодії підприємств малого і середнього бізнесу з великими промисловими підприємствами регіону. На базі Торгово-промислової палати Донецької області запропоновано створити регіональний центр субконтрактації, що забезпечить формування та розподілення пакетів замовлень у відношеннях субпідряду.

Особистий внесок здобувача. Положення, результати, висновки і рекомендації дослідження є особистим досягненням дисертанта. В роботі автору належать: теоретична модель, що дозволяє визначити характеристики малого і середнього бізнесу в економічній системі та механізми стимулювання взаємодії малого і середнього бізнесу з великими промисловими підприємствами, що передбачають погоджений розвиток підприємств у рамках єдиної системи менеджменту. Внесок здобувача в спільно опублікованих роботах конкретизовано у списку праць за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні, методологічні і практичні результати проведених досліджень, а також концептуальні положення і загальні висновки були представлені у вигляді доповідей на І Міжнародній науково-практичній конференції "Наука і технології: крок у майбутнє - 2006" (м. Дніпропетровськ, 2006 р.), а також на щорічній ХІ конференції професорсько-викладацького складу Донецького державного університету управління за підсумками науково-дослідної роботи у 2005 році (м. Донецьк, 2006 р.).

Публікації. По темі дисертаційного дослідження автором опубліковано 6 робіт, з них: 2 статті в наукових журналах і 3 - в збірниках наукових праць, а також 1 публікація в збірнику матеріалів конференції. Загальний обсяг публікацій складає 2,0 д.а., з них 1,7 д.а. належать особисто автору.

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків. Загальний обсяг дисертації складає 175 сторінки, у тому числі 9 таблиць і 27 рисунків, які займають 22 сторінки, список використаних джерел із 127 найменувань (11 сторінок), один додаток (1 сторінка).

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Розділ 1. Теоретичні основи становлення малого і середнього бізнесу. У розділі розглянуто сутність та функції малого і середнього бізнесу у розвитку суспільства, визначено детермінанти моделі МСБ, класифіковані як детермінанти можливості виникнення та якісного стану; розглянуто модель МСБ, характерну для України на сучасному етапі розвитку національної економічної системи.

Для визначення першочергових напрямків державного регулювання малого бізнесу у розділі було застосовано інструментарій системного підходу, що передбачає розгляд цього процесу у взаємодії із зовнішнім середовищем.

Необхідно відзначити, що границя між системою і її зовнішнім середовищем досить умовна. Наявність зв'язків між елементами системи й елементами зовнішнього середовища часто ускладнює визначення границь системи. Формального способу визначення границь системи не існує, але існують властивості системи, що відокремлюють її від середовища - це цілісність, інтегративність, ієрархічність. Саме цей принцип було використано при розгляді моделі МСБ в термінах системного підходу.

Внутрішнім середовищем для малого і середнього бізнесу є національна економічна система, у якій і функціонують ці види бізнесу як її невід'ємна частина. У цьому дослідженні модель МСБ розглядається як сукупність суб'єктів господарювання, (елементів системи), що мають деякі характерні ознаки та функціонують в економічній системі країни і впливають певним чином на її розвиток. Розгляд же малого і середнього бізнесу як системи в цьому випадку не виявляється можливим, тому що сукупність цих підприємств не має властивості цілісності, що перешкоджає виділенню границь цього утворення. Тому як систему доцільно розглядати національну економіку, стан якої найбільшою мірою визначає можливість становлення суб'єктів МСБ з певними характеристиками (рис. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1 Системний підхід до формування моделі малого і середнього бізнесу

Таким чином, модель малого і середнього бізнесу визначає домінуючі характеристики сукупності елементів (суб'єктів господарювання), що функціонують в економічній системі країни, диференційованих за критеріями кількості зайнятих і валової виручки.

Подальший розгляд малих і середніх підприємств у термінах теорії систем дозволив визначити, що середовищем непрямого впливу в цьому випадку є суспільство (чи соціальна система), стан якого впливає на економіку в цілому, а також на малий і середній бізнес, зокрема (рис.1 - зв'язок 3).

Крім того, важливе значення має держава як система управління чи регулювання економічних відносин. Держава здійснює як пряме регулювання малого і середнього бізнесу (зв'язок 2а), так і непряме (системне) - спрямоване на регулювання економічних відносин в цілому, створення ринкової інфраструктури (зв'язок 2б). В цілі дослідження входить формування таких механізмів державного регулювання малого і середнього бізнесу, що спрямовані на збільшення частки цього сектора в структурі економіки країни, ефективності його функціонування. Це дасть можливість змінити якість зворотного зв'язку (зв'язок 4а і 4б), який визначає вплив малого і середнього бізнесу на рівень конкурентноздатності економічної системи і стимулює стійкість суспільства шляхом збільшення частки середнього класу.

Причому, з вищенаведених міркувань випливає, що: через те, що малий і середній бізнес, по суті, не представляють собою систему в її класичному розумінні, а є сукупністю елементів, що функціонують в економічній системі країни, то системне державне регулювання економіки в цілому в більшому ступені сприяє стимулюванню якісного розвитку малого і середнього бізнесу, ніж його пряме регулювання. У свою чергу, пряме державне регулювання спрямоване лише на оптимізацію функціонування малих і середніх підприємств в існуючих межах.

Генезис будь-якого явища чи процесу реальної дійсності розглядається з урахуванням виявлення причин і можливостей його виникнення, а також на основі аналізу динаміки його якісного розвитку. Таким чином, виходячи з закономірностей системних взаємодій, можна визначити детермінанти виникнення і розвитку малого і середнього бізнесу в певній економічній системі. Зазначені детермінанти доцільно розділити на два типи: детермінанти можливості виникнення і детермінанти якісного розвитку моделі малого і середнього бізнесу. Перша група, згідно з результатами дослідження, включає державний чинник (в тому числі - правовий), друга - соціально-культурний чинник, якісний стан національної економічної системи; галузей, в яких функціонують малі та середні підприємства; а також стан трудових ресурсів.

У розділі зроблено висновок, що стан національної економічної системи впливає на структуру МСБ, визначаючи як частку цього виду бізнесу в економіці, так і його галузеву приналежність. Так, в різних фазах економічного циклу домінують групи підприємств, диференційованих за критерієм адаптації до зовнішнього середовища. У період пожвавлення більшість підприємств одержують можливість індивідуальної активної адаптації до зовнішнього середовища, а період стиску характерним є мінімум можливостей розвитку, тому збереження стабільності вимагає активних дій по адаптації до зовнішнього середовища. У цьому періоді домінують різні види об'єднань підприємств, що намагаються зберегти стабільність фінансових надходжень.

Наступним детермінантом якісного розвитку моделі МСБ є базовий технологічний уклад, характерний для економічної системи країни. Технологічний уклад характеризується єдиним технічним рівнем виробництв, зв'язаних вертикальними і горизонтальними потоками однорідних ресурсів, що базуються на загальних ресурсах робочої сили і загальному науково-технічному потенціалі. Кожному технологічному укладу відповідає і найбільш адекватна модель МСБ, життєздатна в умовах домінування заданого цим укладом типу виробництв.

Аналіз моделі МСБ України дозволив виявити значення її детермінант. Зокрема, галузева структура підприємств малого бізнесу свідчить про те, що його розвиток в Україні відбувається не завдяки підтримці приватної ініціативи, а всупереч безперспективності розвитку національної економічної системи. Експортно-залежна економіка у стані стагнації, без наявних перспектив розвитку не може стимулювати розвиток малого бізнесу як найбільш динамічного, але вразливого до різких коливань макропоказників сектора. Велика питома вага торгівлі в малому бізнесі свідчить про те, що малі підприємства переважно виконують функцію виживання членів суспільства, а не їх розвитку. Звідси - і високий рівень тінізації малого бізнесу: приховуючи податки, ці підприємства збільшують ефективність процесу власного виживання.

Крім того, визначено, що основна тенденція розвитку галузевої структури економіки України в найближчому майбутньому полягає в переході від домінування 3-го технологічного укладу до 4-го, що радикально не вплине на галузеву структуру МСБ, але може привести до збільшення його масштабів. Тому роль держави в розвитку МСБ на тлі реалізації загальнодержавної стратегії економічного розвитку складається у формуванні інтегруючих програм, що стимулюють взаємодію великих промислових підприємств із малими і середніми підприємствами.

Розділ 2. Механізм державного регулювання взаємодії промислових підприємств із підприємствами малого і середнього бізнесу в Україні. У розділі розглянуто організаційний аспект механізму державного регулювання взаємодії промислових підприємств з підприємствами малого і середнього бізнесу, сформульовано характеристики інтеграції підприємств та запропоновано використання розробленого механізму для реформування діяльності природних монополій України.

Організаційний аспект механізму державного регулювання взаємодії промислових підприємств із підприємствами малого і середнього бізнесу заснований на здійсненні функцій Державного комітету України з питань регуляторної політики і підприємництва, а також передбачає участь регіональних органів державного управління (рис. 2).

Згідно з положеннями механізму, Держпідприємництво надає гарантії суб'єктам взаємодії: великому бізнесу і фінансовим організаціям в бізнес-відносинах з малими і середніми підприємствами. Банки й інші кредитні установи під державні гарантії кредитують малі і середні підприємства, що взаємодіють з великими промисловими підприємствами на довгостроковій основі. Формально, ця взаємодія закріплюється у вигляді чотиристоронньої угоди.

Крім того, функціонування запропонованого механізму повинно бути забезпеченим не тільки фінансовими ресурсами, але й мати відповідну законодавчу базу стимулюючого характеру. Наприклад, держава може надавати спеціальні пільги тим великим підприємствам, що забезпечують функціонування промислового кластера. У сучасній промисловій політиці промисловий кластер представляється як група компаній і зв'язаних з ними організацій, що географічно сусідять, інтеграційно взаємодіють і функціонують у визначеній галузевий (багатогалузевій) сфері і взаємодоповнюють один одного. Цей вид інтеграції є основою для формування конкурентноздатної моделі національної економічної системи країни. Задачею державного управління є сприяння таким формам інтеграції, що не порушують рівня конкуренції в галузі й одночасно сприяють розвитку великої кількості підприємств МСБ. При реалізації заходів конкурентної політики, спрямованої на контроль вертикальної і горизонтальної інтеграції необхідно не допустити невиправданого формування вертикально інтегрованих структур, що ведуть до консервації наявних господарських зв'язків, зниженню економічної ефективності їх діяльності, відходу малого підприємництва з цих сфер. Методологічна складова запропонованого механізму державного регулювання взаємодії великих підприємств із підприємствами МСБ зосереджена на методах формування інтегрованих структур з нечіткими границями.

Чіткі границі інтегрованої структури визначають централізацію управління і відсутність самостійності складових елементів цієї структури. Нечіткі границі в цьому випадку означають наявність необхідної кількості ступенів свободи складових елементів, що зберігають стан конкурентного середовища на ринку визначеної галузі.

Формування „жорстких” інтегрованих структур є розповсюдженим і характеризується становленням бюрократичної організаційної структури, яка втрачає гнучкість, що приводить до зниження її здатності до адаптації в зовнішнім середовищі. Інтегровані взаємодії можуть бути реалізовані й у вигляді "м'якої" форми інтеграції компаній, спрямованої на формування інфраструктури з малих і середніх підприємств, що забезпечують потреби великого бізнесу на конкурентній основі. Такими формами інтеграції є лізинг, франчайзинг, субконтрактінг. При цьому саме відносини субпідряду є найбільш оптимальною формою інтеграції великого, малого і середнього бізнесу, тому що мають найбільший потенціал для широкого впровадження і дозволяють на довгостроковій основі забезпечити взаємодію і погоджений розвиток цих підприємств. Необхідною складовою інфраструктури ринку субконтрактинга є центр субконтрактації - організація, що сприяє розвитку підприємництва в промисловості і формує інфраструктуру промисловості на міжрегіональному, регіональному чи локальному рівнях.

В цілому, система взаємодії великого підприємства з підприємствами малого і середнього бізнесу буде мати наступний вигляд (рис. 3).

Основне підприємство формує систему менеджменту, що включає принципи взаємодії з партнерами, які забезпечують надалі узгоджений розвиток підприємств малого і середнього бізнесу з цим підприємством. Принципи взаємодії передаються через навчальний центр підприємства, що підтримує інформаційні відносини в структурі промислового кластера.

Основна, виробнича взаємодія підприємств здійснюється за допомогою автоматизованої системи управління основним підприємством: MRP (Material Requirements Planning), MRP ІІ (Manufacturing Resources Planning), ERP (Enterprise Resource Planning), чи будь-якої іншої системи. При цьому в ній обов'язково повинний бути модуль взаємодії з постачальниками. Крім того, система електронних комунікацій між підприємствами кластера забезпечує постійну взаємодію в режимі реального часу.

Таким чином, нові технології менеджменту й автоматизації управління підприємствами забезпечують стійкість „м'яких” форм інтеграції компаній. При цьому, велике підприємство-локомотив бере на себе відповідальність за генеральну стратегічну лінію розвитку, від успіху якої залежить майбутнє всіх бізнес-партнерів. Для забезпечення ефективної взаємодії підприємств у промисловому кластері доцільно використовувати один із принципів компанії Toyota: знайди надійних партнерів і розвивайся разом з ними, що в довгостроковій перспективі обіцяє взаємну вигоду.

В кінцевому підсумку, не втрачаючи якості взаємодії, інформаційні технології і технології електронних комунікацій дозволяють зробити „м'яку” форму промислової інтеграції підприємств стійкою і конкурентноздатною.

Сформований механізм державного регулювання взаємодії великих підприємств із підприємствами малого і середнього бізнесу запропонований для регулювання діяльності природних монополій. В цей час в Україні нараховується 11 загальнодержавних і близько 2300 регіональних і локальних ринків природних монополій, які істотно впливають на результат формування в країні ринкової економіки.

Вирішення проблеми збільшення рівня монополізації економіки за рахунок обмеження зони відповідальності природних монополій в Україні пропонується реалізувати на основі стимулювання активної взаємодії монополій з підприємствами малого і середнього бізнесу на конкурентній основі. У зв'язку ситуацією, що склалася в сфері антимонопольного регулювання в Україні, пропонуються нові напрямки регулювання діяльності природних монополій, можливі для впровадження:

на рівні національних комісій і у вигляді законодавчих актів, що регулюють діяльність природних монополій в Україні:

1) заборона на формування монополіями дочірніх підприємств, якщо це не обумовлено технологічними характеристиками виробничого процесу; Необхідно прискорити відділення від сфери природних монополій визначених підприємств і виробництв, що успішно можуть функціонувати в умовах конкуренції. Це обмежить вплив природних монополій на суміжні ринки і дасть можливість створити для них конкурентне середовище;

2) фінансове стимулювання взаємодії монополій з малими і середніми підприємствами в галузі шляхом надання кредитів цим підприємствам під довгострокові контракти з монополіями. Якщо взаємодія з монополією для підприємства вимагає додаткових фінансових коштів, вони можуть бути отримані у вигляді кредитів зі стимулюючою ставкою відсотка;

3) сприяння процесам погодженого розвитку монополій з підприємствами малого і середнього бізнесу.

Кінцевим результатом дії державного механізму стимулювання взаємодії підприємств малого і середнього бізнесу з природними монополіями України є такий стан природних монополій, що дозволяє в рамках єдиної системи менеджменту і за допомогою відкритої для бізнес-партнерів системи автоматизованого управління підприємством створити не жорстку вертикально-інтегровану структуру, а мережне об'єднання, що не порушує конкурентного стану суміжних ринків.

Розділ 3. Механізм стимулювання розвитку малого і середнього бізнесу в Донецькому регіоні. У розділі сформовано механізм стимулювання розвитку малого і середнього бізнесу в Донецькому регіоні.

У результаті проведеного аналізу було виділено ряд позитивних і негативних чинників, що визначають сформовану модель МСБ Донецької області.

Позитивні чинники включають:

1. Багатонаціональний склад населення, що актуалізує соціально-культурний чинник, який сприяє розвитку конкуренції і багатоукладної економіки.

2. Збільшення кількості випускників вузів області з економічною освітою, що можуть скласти основу середнього класу регіону. При цьому, потребує коригування факт домінування винятково економічної спеціалізації, що імовірніше всього буде сприяти поповненню випускниками рядів посередницьких торгових структур. Тому фахівці в сфері економіки повинні мати більш глибоку галузеву спрямованість.

3. Велика частка жінок у структурі населення області, у т.ч. - у працездатному віці, що також сприяє становленню малого бізнесу імітаційного характеру: послуги, торгівля.

Негативні чинники, що визначають становлення малого і середнього бізнесу Донецького регіону, можна охарактеризувати так:

1. Державний детермінант визначає перешкоди до виникнення підприємств малого і середнього бізнесу, що характеризується неефективними регуляторними механізмами, податковою політикою, доступом до кредитно-фінансових ресурсів.

2. Концентрація економіки області на промисловому виробництві, яке консервує 3-ій і 4-ий технологічні уклади, що не стимулює науково-технічний розвиток і не сприяє створенню робочих місць для нового покоління працездатного населення, яке вимагає більш високого технологічного й інноваційного рівня виробництв.

3. Монополізація економіки області великими промислово-фінансовими групами і стиль менеджменту, характерний для цих груп. Прагнення до формування „жорстких” вертикально-інтегрованих структур не дає можливості становлення конкурентного ринку в сфері постачань сировини і матеріалів для підприємств області.

4. Негативні чинники, що визначають якість трудових ресурсів регіону: екологічний чинник, що впливає на рівень здоров'я населення; недостатній рівень життя населення (у т.ч. соціальної захищеності, умов праці і побуту), що впливає на показники смертності всього населення і чоловічого, зокрема.

Таким чином, модель МСБ Донецького регіону характеризується як "модель виживання", тому що ця форма господарювання виконує переважно функцію адаптації найменш захищеного населення. Крім того, зазначена модель відрізняється стійкою галузевою структурою, що характеризується найпростішими формами економічної діяльності. Підприємства малого і середнього бізнесу розподілені по області диспропорційно, істотна частина цих підприємств функціонує в тіньовому секторі економіки.

Процес розвитку МСБ в Донецьком регіоні в рамках дослідження удосконалено шляхом впровадження механізму стимулювання взаємодії великих промислових підприємств із підприємствами малого і середнього бізнесу (рис. 4).

У рамках регіонального механізму запропоновано виділити два основних інтеграційних напрямки, що потенційно повинні привести до становлення двох типів кластерів: галузевих і інноваційних.

Галузеві кластери ініціюються групою підприємств, а інноваційні - одним підприємством-лідером.

Виходячи з цього, координуючою ланкою запропонованого механізму стимулювання взаємодій великих підприємств із підприємствами малого і середнього бізнесу є підсистема управління, до якої в даному випадку доцільно включити:

Донецьку обласну державну адміністрацію, основною метою якої є дотримання загальних принципів управління, що забезпечують створення кластерів (відповідно до теорії М.Портера), а також стимулювання становлення нового стилю менеджменту для промислових підприємств регіону, що забезпечує перехід до „м'яких” форм промислової інтеграції;

Донецьку торгово-промислову палату, функції якої передбачають організацію системи координації взаємодій великих підприємств із малим і середнім бізнесом шляхом створення регіональних центрів субконтрактації;

Наукові, науково-дослідні і навчальні організації регіону, що виконують функцію розробки системи розвитку галузевих і інноваційних кластерів, а також експертно-аналітичного забезпечення процесу становлення і функціонування кластерів Донецького регіону;

Банки й інші фінансові установи, що забезпечують пріоритетне кредитування самостійних підприємств МСБ під проекти субконтрактінга.

Таким чином, виходячи із системного аналізу, істотне збільшення питомої ваги сектора МСБ у зайнятості області та посилення його економічного становища можливі шляхом реалізації наступних заходів: реструктуризації економіки області в напрямку її демонополізації, обмеження корпоратизації, розвитку субконтрактінга і формування стійких регіональних кластерів.

ВИСНОВКИ

Основний науковий результат дисертаційної роботи складається в удосконаленні процесів державного регулювання взаємодії великих промислових підприємств із підприємствами малого і середнього бізнесу за допомогою розроблених механізмів державного стимулювання їх взаємодії в цілому по Україні, для природних монополій України й у регіональному аспекті на прикладі Донецького регіону.

У процесі дисертаційного дослідження були обґрунтовані наступні висновки, що дозволяють сформувати механізми державного регулювання взаємодії промислових підприємств із підприємствами малого і середнього бізнесу.

1. Аналіз теоретичних основ становлення малого і середнього бізнесу показав, що:

модель малого і середнього бізнесу, що формується в тій чи іншій країні є унікальною і залежить від впливу визначальних чинників (детермінант);

детермінанти моделі малого і середнього бізнесу доцільно розділити на детермінанти можливості його виникнення і детермінанти його якісного розвитку. Єдиним детермінантом можливості виникнення малого і середнього бізнесу є державний (у тому числі - правовий) детермінант. До детермінантів якісного розвитку малого і середнього бізнесу можна віднести: соціально-культурний чинник, якісний стан національної економічної системи, якісний стан галузей, у яких діють малі підприємства і професійні характеристики трудових ресурсів.

2. Стан національної економічної системи впливає на структуру малого і середнього бізнесу, визначаючи як частку цього виду бізнесу в економіці, так і його галузеву приналежність. Крім того, кожному технологічному укладу відповідає найбільш адекватна модель малого і середнього бізнесу, життєздатна в умовах домінування заданого цим укладом типу виробництв.

3. На сучасному етапі розвитку, з урахуванням аналізу детермінант можливості виникнення і якісного розвитку моделі малого і середнього в Україні можна стверджувати, що роль держави як основного регулятора економічних процесів у цьому випадку складається:

у розробці і реалізації стратегії економічного розвитку країни, спрямованої не на тактичне подолання кризових явищ, а заснованої на необхідності стратегічної структурної перебудови національної економічної системи;

у впровадженні інтегруючих програм, що забезпечують взаємодію великих промислових підприємств пріоритетних галузей економіки, які мають інноваційну високотехнологічну спрямованість, і підприємств малого бізнесу, у тому числі, як інфраструктури для розвитку пріоритетних галузей.

В цілому, представлений підхід до розвитку малого і середнього бізнесу України вимагає розробки і впровадження механізмів державного регулювання, що діють на основі цільових інтегруючих програм.

4. Запропонований державний механізм стимулювання взаємодії підприємств великого бізнесу з малими і середніми підприємствами дозволить вирішити такі проблеми української економіки:

стимулювати розвиток малого і середнього бізнесу на довгостроковій основі;

поліпшити рівень конкуренції на ринках галузей, на яких функціонують великі промислові підприємства;

сформувати регіональні і локальні промислові кластери, що дають довгострокову конкурентну перевагу регіональній і місцевій економічним системам;

підвищити рівень систем менеджменту, що використовуються для забезпечення координації функціонування вертикально-інтегрованих бізнес-структур.

5. Впровадження механізму взаємодії великих підприємств із підприємствами малого і середнього бізнесу може бути реалізоване в рамках структури, сформованої на базі Держпідприємництва України, що має регіональні представництва і відповідає за координацію діяльності органів виконавчої влади, пов'язаної з розробкою і реалізацією заходів щодо проведення державної регуляторної політики в сфері господарської діяльності, ліцензування підприємницької діяльності, державної реєстрації підприємництва.

6. Система взаємодії великого підприємства з підприємствами малого і середнього бізнесу полягає в наступному.

Основне підприємство формує систему менеджменту, що включає принципи взаємодії з партнерами, які забезпечують надалі коеволюцію підприємств малого і середнього бізнесу з цим підприємством. Принципи взаємодії передаються через навчальний центр підприємства, що підтримує інформаційну взаємодію в структурі промислового кластера.

Взаємодія підприємств здійснюється за допомогою автоматизованої системи управління основним підприємством: MRP, MRP ІІ, ERP, чи будь-якої іншої системи. При цьому в ній обов'язково повинний бути модуль взаємодії з постачальниками. Крім того, система електронних комунікацій між підприємствами кластера забезпечує постійну взаємодію в режимі реального часу.

У цілому, не втрачаючи якості взаємодії, інформаційні технології і технології електронних комунікацій дозволяють зробити "м'яку" форму промислової інтеграції підприємств стійкою і конкурентноздатною.

7. Запропонований механізм може бути корисним і для застосування на базі природних монополій України.

На рівні природних монополій рекомендується:

впровадження системи менеджменту, що дає можливість координувати діяльність підприємств, взаємодіючих з монополією;

впровадження системи автоматичного управління виробництвом і постачаннями, що дає можливість координації діяльності взаємодіючих підприємств у віртуальному просторі - систем MRP, MRP ІІ, ERP;

створення на базі монополії навчального центра, метою якого є передача стандартів управління і принципів взаємодії малим і середнім підприємствам, що беруть участь в основній діяльності монополії.

Кінцевим результатом дії державного механізму сприяння взаємодії підприємств малого і середнього бізнесу з природними монополіями України є такий стан природних монополій, що дозволяє створити мережне об'єднання постачальників, яке не порушує конкурентного стану суміжних ринків.

8. У процесі аналізу моделі малого і середнього бізнесу в Донецькому регіоні була обґрунтована необхідність реструктуризації економіки області в напрямку її демонополізації, заборони на корпоратизацію, розвитку субконтрактінга і формування стійких регіональних кластерів.

У рамках розглянутого механізму запропоновано виділити два основних напрямки бізнес-взаємодій, що потенційно повинні привести до становлення двох типів регіональних кластерів: галузевих й інноваційних. Галузеві кластери ініціюються групою підприємств, а інноваційні - одним підприємством-лідером. Обидва типи кластерів спрямовані на досягнення наступних цілей:

...