Взаємодія Української асоціації робітників-винахідників із державними інституціями радянської України: 1925-1930 роки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Взаємодія Української асоціації робітників-винахідників із державними інституціями радянської України: 1925-1930 роки

Костюк Є.С.

У сучасній Україні відбувається активна самоорганізація населення шляхом участі у різноманітних громадських об'єднаннях. У цих умовах нагальною є потреба у налагодженні ефективного механізму взаємодії об"єднань громадян із державними інституціями. Саме тому варто враховувати історичний досвід взаємодії державних установ і громадських організацій на українських теренах. Яскравий приклад такої співпраці дають взаємини між Українською асоціацією робітників винахідників (УАРВИН) і державними інституціями Української СРР упродовж другої половини 20 х років XX ст.

Ця проблема дотепер майже не привертала увагу дослідників. Її окремі аспекти побіжно висвітлювалися у працях М.С. Костецької [2] та С.М. Свистовича [4], однак цілісного дослідження взаємодії УАРВИН із радянськими державними інститутами у 1920 х роках не велося. Це зумовлює значну наукову актуальність дослідження цієї проблеми.

Метою дослідження є висвітлення місця Української асоціації робітників винахідників у соціально господарській системі УСРР через аналіз взаємин цього громадського об'єднання з державними органами радянської України. Виходячи з мети, завданнями дослідження є висвітлення специфіки відносин УАРВИН із тими установами, які мали подібний профіль діяльності, з провідними державними інституціями, які входили до структури уряду радянської України, з установами освітнього та наукового профілю, визначення результативності такої взаємодії у контексті реалізації Асоціацією винахідників своїх провідних завдань.

Хронологічні рамки дослідження зумовлені періодом існування Української асоціації робітників винахідників, яка організаційно оформилася на початку 1925 року, а у 1930 року зазнала суттєвої реорганізації та була перетворена на Всеукраїнське товариство робітників винахідників (ВУТОРВИН). Останнє мало іншу специфіку діяльності, тому це дає змогу визначити його як окрему громадську організацію.

УАРВИН була створена з ініціативи наукової громадськості, зацікавленої в інноваційному розвитку народного господарства радянської України. Утім, одразу ж після свого заснування Асоціація винахідників потрапила під опіку компартійної влади, яка розуміла корисність діяльності цього громадського об'єднання для Радянської держави, однак не бажала побудови УАРВИН на засадах справжньої громадської самоорганізації. Тобто, державні органи прагнули спрямувати діяльність цього громадського об'єднання у вигідне для себе русло. Саме тому вони налагоджували різнобічні взаємини з УАРВИН.

Природно, що найперше Асоціації винахідників потрібно було встановити партнерські взаємини з тими державними інститутами, до компетенції яких безпосередньо входило сприяння розвитку винахідництва.

Так, УАРВИН підтримувала взаємини із Бюро винахідницької справи (БВС). Асоціація винахідників організовувала спеціальні конференції для обговорення діяльності БВС. Активісти УАРВИН влаштовували перевірки діяльності цієї державної установи у сфері розвитку винахідництва на виробництві, які здійснювала спеціальна комісія. За допомогою БВС осередки УАРВИН організовували виставки винаходів. У лютому 1927 року до керівних органів Бюро винахідницької справи було делеговано 2 х представників Асоціації винахідників. Представники БВС були присутніми, хоча й нечасто, на засіданнях правління цього громадського об'єднання [7, арк.5].

Бюро винахідницької справи направляло до УАРВИН винахідників, які потребували матеріальної допомоги або консультації. Згадане громадське об'єднання піклувалася про інтенсифікацію розгляду органами БВС проектів винаходів, допомагала цій установі реалізовувати винаходи. Утім, зв'язок між Асоціацією винахідників і БВС був активним лише на центральному рівні, а на місцях же взаємини були слабкими [11, арк.4 5]. На рівні підприємства зв'язок із БВС підтримувала спеціальна експертна комісія бюро виробничого осередку винахідників. Бюро винахідницької справи надавало осередкам Асоціації винахідників грошові позики на потреби розвитку винахідництва на виробництві [7, арк.133].

УАРВИН здійснювала перевірку стану винахідництва на підприємствах разом із Бюро сприяння робітничому винахідництву (БРВН). Спільно з цим громадським об'єднанням працівники БРВН займалися підрахунком економічного ефекту від реалізації пропозицій робітників винахідників. Утім, члени Асоціації винахідників часто доволі скептично ставилися до діяльності БРВН, особливо до спроб цієї установи видавати свій часопис, який кореспонденти УАРВИН визначили як «беззмістовний» [ 21, арк.22]. Підтримувала УАРВИН зв'язки також із Всеукраїнським бюро допомоги робітничому винахідництву державною установою, яка існувала у радянській Україні протягом 1920 х років [11, арк.33]

Одним із головних об'єктів співпраці для УАРВИН була організація, поле діяльності якої безпосередньо стикалося з тим, яке мало це громадське об'єднання. Маємо на увазі Всеукраїнське акціонерне товариство реалізації винаходів (ВУАКТОРВИН). Організація цієї інституції проводилася з ініціативи та під безпосереднім керівництвом УАРВИН. Це громадське об'єднання надавало організаційну допомогу ВУАКТОРВИН. Представники УАРВИН входили до складу керівних органів цієї установи [13, арк.6].

Тісні контакти підтримувала УАРВИН із Вищою радою народного господарства (ВРНГ) УСРР. Згідно директиви Народного комісаріату робітничо-селянської інспекції УСРР (НК РСІ УСРР) від 30 квітня 1925 р., ВРНГ мала здійснювати систематичний контроль над роботою УАР- ВИН, постійно опікуватися справами цієї громадської організації [6, арк.114]. Окружні філії та правління УАРВИН вели постійне листування з представниками ВРНГ УСРР із питань розвитку винахідництва [18, арк.41].

Особливо активно співпрацювала Асоціація винахідників із науково технічним відділом (НТВ) ВРНГ [9, арк.139]. Одразу ж після свого створення УАРВИН декларувала своє бажання тісно взаємодіяти з цією інституцією [10, арк.3]. Саме до НТВ ВРНГ Українська асоціація робітників винахідників надсилала винахід після його розгляду у самій Асоціації [5, арк.52]. Також УАРВИН подавала до НТВ ВРНГ заявки на охорону авторства винаходів. Однак часто науково технічний відділ ВРНГ занадто повільно видавав авторські свідоцтва винахідникам, а тому правління УАРВИН надсилало до НТВ ВРНГ прохання прискорити видачу таких свідоцтв. Також ця інституція виділяла для Асоціації винахідників кошти на виготовлення експериментальних моделей винаходів [7, арк.49]. Під час проведення під егідою ВРНГ показової промислової виставки УАРВИН домоглася від науково технічного відділу цієї установи влаштування на виставці спеціального відділу «кутка винахідника» [8, арк.9]. НТВ ВРНГ у другій половині 1920- х років фінансував організацію технічних консультацій для винахідників у Харкові, які створювалися з ініціативи УАРВИН [5, арк.20].

УАРВИН ув'язувала з органами ВРНГ питання звільнення народного господарства радянської України від імпорту сировини й устаткування. Активісти цього громадського об'єднання стежили за тим, якою мірою трести використовують імпортне устаткування при можливості використовувати вітчизняні аналоги, а потім надсилали скарги до ВРНГ УСРР щодо таких дій трестів [9, арк.142].

До ВРНГ Асоціація винахідників мала подавати списки своїх членів, які відряджалися за кордон для підвищення кваліфікації. Силами УАРВИН на підприємствах здійснювалися заходи з перевірки реалізації директив Вищої ради народного господарства з питань розвитку винахідництва. Представники цього громадського об'єднання входили до складу комісії з розгляду винаходів, яка функціонувала при ВРНГ УСРР [15, арк.11].

З ініціативи Української асоціації робітників винахідників ВРНГ разом із трестами мала вести облік винахідників і розроблених ними винаходів на українських підприємствах [6, арк.38]. Представники УАРВИН і ВРНГ на спільних засіданнях розробляли норми преміювання авторів винаходів і вдосконалень. Також Асоціація винахідників разом із цією державною установою розробляла методику розгляду, апробації та реалізації винаходів. Президія ВРНГ за проханням правління УАРВИН звільняла на певний час (зазвичай на декілька місяців) винахідників від їхньої основної роботи для роботи над винаходами та вдосконаленнями без втрати ними свого середнього заробітку. На кошти Вищої ради народного господарства було проведено Перший всеукраїнський з'їзд винахідників у грудні 1928 року Активісти Асоціації винахідників делегувалися на Промислово зразкову виставку, організовану ВРНГ УСРР влітку 1928 року [20, арк.50]

Голова правління УАРВИН був присутній на засіданнях Комітету сприяння винахідництву, який функціонував при цій державній інституції. Цікаво, що явка згаданої особи на засідання Комітету була обов'язковою. Представники ВРНГ входили до складу правління УАРВИН [12, арк.5].

Утім, варто відзначити, що не завжди ВРНГ активно допомагала Асоціації винахідників. Цей державний орган почав надавати допомогу УАРВИН у справі створення мережі винахідницьких осередків і місцевих організацій цього громадського об'єднання лише після відповідних вказівок компартійної влади. До цього ВРНГ фактично не допомагала УАРВИН навіть тоді, коли актив цього громадського об"єднання звертався до неї за допомогою [11, арк.65]. Вища рада народного господарства радянської України також не надавала належної допомоги Асоціації винахідників у проведенні конкурсів на кращий винахід, хоча зобов'язувалася це робити [22, арк.8].

УАРВИН активно співпрацювала з різноманітними спеціалізованими господарськими установами Української СРР, які перебували у компетенції ВРНГ. Так, було укладено угоду між цим громадським об'єднанням і трестом «Укрхліб». Коли УАРВИН скликала нараду щодо організації Акціонерного товариства сушильних установок, то на цю нараду було запрошено представників Всеукраїнської кооперативної спілки, Промислового банку, Центрального кооперативного банку, Пивного, Тютюнового, Молочного та Цукрового трестів тощо. Юридичним членом УАРВИН був трест «Хімвугілля». УАРВИН брала участь у створенні Всеукраїнської промислової спілки (Вукопромспілки) [7, арк.60].

Різноманітні пільги на перших порах існування Асоціації винахідників їй надавала Українська економічна нарада (УЕН). Також ця установа надавала УАРВИН матеріальну допомогу [7, арк.147].

Контакти з НК РСІ УСРР були продуктивними для Асоціації винахідників. Коли під час становлення УАРВИН у неї не було власного приміщення, то ця урядова установа виділила частину своїх приміщень для розташування там правління Української асоціації робітників винахідників і її апарату. Винахідники могли користуватися згаданими приміщеннями безкоштовно. Асоціація винахідників особливо потребувала допомоги державних установ у період свого організаційного оформлення. Саме тоді оргбюро УАРВИН надіслало прохання до відділу Держапарату НК РСі виробити циркуляр щодо необхідності організації винахідницьких осередків на підприємствах [8, арк.8].

Організаційне оформлення осередків УАРВИН відбувалося за активної підтримки Окружних відділень Народного комісаріату робітничо-селянської інспекції [6, арк.114]. Особливо відзначилися цим Київське та Миколаївське Окружні відділення НК РСі, які включили допомогу Українській асоціації робітників винахідників у справі організації винахідницьких осередків у плани своїх робіт на 1926 27 роки [8, арк.13] І надалі окружні відділення цього громадського об'єднання узгоджували свою діяльність із окружними відділеннями Наркомату робітничо-селянської інспекції [7, арк.150]. Із відділом поліпшення державного апарату РСІ погоджувався статут УАРВИН [13, арк.82]. У приміщенні Держапарату цієї установи проходили засідання правління Асоціації винахідників [7, арк.72].

Окружні відділення УАРВИН і виробничі осередки винахідників разом із окружними відділеннями РСІ займалися перевіркою виконання компартійних й урядових директив із питань розвитку винахідницького руху. Активісти цієї громадської організації влаштовували перевірку виконання адміністраціями трестів і підприємств директив НК РСІ із питань розвитку винахідництва на теренах радянської України. Працівники Держапарату НК РСі здійснювали регулярні перевірки стану винахідництва та діяльності виробничих осередків УАРВИН на підприємствах [12, арк.59]. Коли в апараті Наркомату робітничо-селянської інспекції виникали пропозиції щодо розвитку винахідництва, вони одразу надсилалися до правління цього громадського об'єднання. Утім, не в усіх округах Української СРР функціонери РСІ виявляли інтерес до діяльності місцевих філій Асоціації винахідників. Так, у Запоріжжі вони цілком ігнорували запрошення на засідання окружного правління місцевої філії УАРВИН [6, арк.113].

Органи НК РСІ спільно з Асоціацією винахідників розслідували питання зволікань під час реалізації винаходів з боку господарських органів [3, 9]. Після розгляду скарг функціонерів цієї громадської організації, Народний комісаріат робітничо-селянської інспекції ухвалював рішення про притягнення до відповідальності господарників, винних у гальмуванні робітничої ініціативи у справі винахідництва. В основному РСІ знімала з посади тих представників адміністрації підприємств, які були винні у бюрократичному ставленні до робітничого винахідництва. Найсерйозніші ж справи розглядалися Генеральною прокуратурою УСРР [6, арк.50].

Подібну увагу органів робітничо-селянської інспекції до розвитку винахідництва на теренах радянської України, і, зокрема, до діяльності УАРВИН можна пояснити тим, що один із керівників цього громадського об'єднання В. Раттур був заступником завідуючого Держапаратом РСІ [5, арк.44].

УАРВИН узгоджувала свої плани апробації та реалізації винаходів, комплексу соціалістичних замовлень для винахідників із відповідними директивами НК РСІ. Останній виступав у ролі посередника у взаєминах між цим громадським об'єднанням і ВУАКТОРВИН, особливо тоді, коли взаємини між Асоціацією винахідників і згаданим трестом були особливо напруженими [6, арк.93].

УАРВИН отримувала допомогу і з боку Ради народних комісарів УСРР (РНК УСРР). Так, радянський уряд клопотав про надання Асоціації винахідників права на безмитне ввезення з за кордону посібників і різноманітного устаткування, необхідного для розвитку винахідницької справи [16, арк.27].

Народний комісаріат транспорту піклувався про надання делегатам Першого всеукраїнського з'їзду винахідників, який організовувала УАР-

ВИН, пільгових залізничних квитків. Із Народним комісаріатом фінансів ця громадська організація мала погані взаємини, оскільки її функціонери вважали, що НК фінансів виділяє недостатньо коштів на потреби розвитку українського винахідництва. Керівники Оргбюро УАРВИН ще на самому початку існування цього громадського об'єднання проводили консультації з Народним комісаріатом внутрішніх справ (НКВС) УСРР з метою визначення того, хто може бути дійсним членом Асоціації винахідників, а хто почесним. Народний комісаріат юстиції допомагав УАРВИН організовувати показові суди над працівниками господарських установ, які виявляли особливо відчутні зволікання у справі реалізації робітничих винаходів. Для потреб розвитку винахідництва на транспорті Українська асоціація робітників винахідників отримувала кошти від Народного комісаріату транспорту УСРР. Для апробації деяких винаходів УАРВИН отримувала допомогу від Промислового управління військового постачання Української РСР [5, арк.13].

Доволі тісним був зв'язок Асоціації винахідників із Головним управлінням у справах науки УСРР. Особливо активними були контакти УАРВИН із науково дослідними установами цієї організації. Згадане громадське об'єднання долучалося до контролю тих науково дослідних установ Головного управління у справах науки, які займалися проблемами винаходів. Із цією установою погоджувався статут УАРВИН [13, арк.85]. Згадана державна інституція разом із Народним комісаріатом освіти УСРР видавала для Української асоціації робітників винахідників ліцензії на придбання необхідної технічної літератури. Головне управління у справах науки надавало цьому громадському об'єднанню кошти як на утримання його апарату, так і на видання збірників із питань винахідництва, які розроблялися силами цієї громадської організації [7, арк.150].

У випадку, коли правління УАРВИН на своєму засіданні розглядало питання, пов'язані з розвитком винахідництва у сільському господарстві, на такому засіданні був присутній ректор Сільськогосподарського інституту. Наприкінці 20 х років активними були контакти цього громадського об'єднання також із установами Української академії наук (УАН) на предмет розвитку винахідництва у сфері будівництва [14, арк.53].

Варто відзначити, що доволі продуктивною та різнобічною була співпраця УАРВИН із різноманітними науково дослідними інститутами (НДі) [20, арк.59]. Члени УАРВИН долучалися навіть до розробки проекту НДі з вивчення устаткування, задіяного на хімічному виробництві [1, 30]. Науково дослідні інститути допомагали УАРВИН в організації експертизи та технічної розробки винаходів [14, арк.81]. Активною була співпраця з цими установами так званих «ударних бригад УАРВИН» [29, арк.158].

УАРВИН взаємодіяла з НДІ у сфері механізації трудомістких робіт й автоматизації виробничих процесів [30, арк.42]. Так, у вугільній промисловості Донбасу ця громадська організація винахідників співпрацювала зі спеціалізованими НДІ у сфері механізації видобутку вугілля [32, арк.7 8]. Спільно з науково дослідними інститутами УАР- ВИН займалася проблемами механізації виробництва [17, арк.27]. Це громадське об'єднання разом із НДІ брало участь у аналізі імпортного устаткування з метою пошуку його вітчизняних аналогів, і, відповідно, з метою позбавлення господарського комплексу Української СРР імпортної залежності від капіталістичних країн. Для проведення таких досліджень УАРВИН використовувала лабораторії науково дослідних інститутів. Ця громадська організація мала регулярні контакти у сфері позбавлення економіки радянської України від імпортної залежності з Українським державним експериментальним інститутом винахідництва [26, арк.248]. Для різноманітних досліджень УАРВИН на початковому етапі своєї діяльності використовувала лабораторію науково дослідного інституту праці. Асоціація винахідників давала спеціальні проектні завдання для окремих НДІ [25, арк.15].

УАРВИН клопоталася про працевлаштування найкращих винахідників у відповідних науково дослідних інститутах [14, арк.26]. При працевлаштуванні до НДІ винахідникам надавалися пільги. При науково дослідних інститутах організовувалися спеціальні курси для робітників винахідників, які перебували під опікою Асоціації винахідників [31, арк.170]. Утім, співпраця цього громадського об'єднання із науково дослідними інститутами радянської України часто не була поставлена на належному рівні, що спричиняло гальмування розвитку винахідництва [28, арк.115].

УАРВИН тримала зв'язок також із Всеукраїнською державною експериментальною лабораторією у справах винаходів і вдосконалень [17, арк.154]. На Донбасі місцева філія Української асоціації робітників винахідників співпрацювала з державною установою «Винахідвугілля», яка функціонувала при органах управління вугільною індустрією Донбасу [27, арк.16].

Співпрацювали активісти УАРВИН і з Народним комісаріатом освіти УСРР. Передусім контакти із цим відомством були необхідні Асоціації винахідників для того, щоб надсилати якомога більшу кількість робітників винахідників до професійно технічних і вищих (теж передусім технічних) навчальних закладів. УАРВИН представляла перед органами НК освіти інтереси винахідників, які навчалися, піклуючись про надання наркоматом цим особам різноманітних пільг. Правління УАРВИН здійснювало перевірки діяльності Народного комісаріату освіти на предмет наявності у складі цієї установи комісії зі сприяння винахідництву. Досліджувався план роботи згаданої комісії, напрямки її діяльності. УАРВИН наполягала на тому, щоб НК освіти надавав пільги винахідникам і їх дітям, які вступали до ВНЗ і робітфаків, дозволяв їм вступати до цих закладів поза конкурсом. Найсприятливіші умови вступу до навчальних закладів створювалися для тих винахідників, яким правління цього громадського об'єднання рекомендувало здобути технічну освіту для їхнього подальшого професійного зростання. Утім, насправді доволі рідко винахідники могли використати своє право на вступ до ВНЗ поза конкурсом [30, арк.14].

Для винахідників, які навчалися, НК освіти за клопотаннями правління УАРВИН встановлював спеціальні стипендії. Для цих осіб Народний комісаріат освіти УСРР мав розробити цілу систему грошових і житлових пільг. Для авторів особливо цінних винаходів, які вступали до вищих навчальних закладів і технікумів, мали бути спеціально «заброньовані» місця [9, арк.11].

УАРВИН повсякчас домагалася від державних і господарських установ субсидій для своєї діяльності. Утім, ці субсидії зазвичай не були значними. Держава воліла бачити Асоціацію винахідників організацією, яка знаходилася на повному самозабезпеченні. У той же час, не бажаючи надавати цьому громадському об'єднанню матеріальну допомогу, державні органи вживали заходів щодо встановлення цілковитого контролю над діяльністю Української асоціації робітників винахідників [9, арк.139].

Варто відзначити такий аспект взаємин УАРВИН із державними та господарськими установами радянської України, як висуванство. Останнє являло собою залучення робітників до державних і господарських органів Української СРР. Така «пролетаризація» державного апарату мала створювати у населення ілюзію його активної участі у суспільно політичному житті держави, його впливу на ситуацію в країні. Асоціація винахідників сприяла висуванню своїх активістів на адміністративні посади. Утім, воно було достатньо слабким [23, арк.243].

Дослідивши взаємини Української асоціації робітників винахідників із державними органами УСРР упродовж другої половини 20 х років XX ст., можна дійти висновку, що саме співпраця цього громадського об'єднання з державними інституціями радянської України сприяла активній діяльності УАРВИН у сфері розвитку винахідницької справи на українських підприємствах. Найпродуктивнішою була взаємодія Асоціації винахідників з установами, на які державою було покладено завдання сприяння розвитку винахідницького руху. Зважаючи на важливість громадської самодіяльності винахідників для розробки та реалізації технічних і технологічних інновацій, з УАРВИН підтримували тісні контакти науково дослідні інститути технічного спрямування й освітні установи. Державні інституції надавали цьому громадському об'єднанню як матеріальну, так і організаційну допомогу. Утім, багато функціонерів цих установ ухилялися від допомоги Асоціації винахідників.

асоціація робітник винахідник радянський

Джерела та література

1. За изобретательство. 1928. № 1.

2. Костецька М.С. Деякі питання історії становлення добровільних товариств України // Український історичний журнал. 1988. № 9. C.90 97.

3. Раттур В. Винахідництво на Україні. Харків: «Український робітник», 1930. 64 с.

4. Свистович. С.М. Громадський вимір соціалістичного експерименту в Україні (20 30 рр. XX ст.). К.: «Варта», 2007. 568 с.

5. Центральний державний архів вищих органів влади та управління України. Ф.2344. Оп.1. Спр.1.

6. Там. само. Спр.5.

7. Там. само. Спр.7.

8. Там. само. Спр.8.

9. Там. само. Спр.9.

10. Там само. Спр.11.

11. Там. само. Спр.16.

12. Там само. Спр.21.

13. Там само. Спр.24.

14. Там само. Спр.26.

15. Там само. Спр.32.

16. Там само. Спр.37.

17. Там само. Спр.38.

18. Там. само. Спр.49.

19. Там само. Спр.52.

20. Там само. Спр.59.

21. Там само. Спр.62.

22. Там само. Спр.67.

23. Там само. Спр.79.

24. Там само. Спр.86.

25. Там само. Спр.88.

26. Там само. Спр.101.

27. Там само. Спр.114.

28. Там само. Спр.128.

29. Там само. Спр.146.

30. Там само. Спр.184.

31. Там само. Спр.204.

32. Там само. Спр.343.

Размещено на Allbest.ru