Огляд місця події: тактика і психологія

2) організаційні (несвоєчасність проведення огляду - 34,4%; неповно сформований склад його учасників - 29%; ігнорування доцільності опитування осіб (пояснення очевидців паралельно огляду були отримані в 14,3% випадків; осіб, які вчинили злочин - у 10,9%; осіб, які виявили наслідки злочину - у 53,1%; потерпілого - в 23,1%); невикористання засобів криміналістичної техніки (зміст протоколу відображає факт застосування таких засобів у 82,4%, з яких засобів фотозйомки - у 78,4%, відеозйомки - 31,9%, засобів виявлення і фіксації слідів рук - 28,6%); ігнорування можливостей перевірок за різними криміналістичними обліками (у 93,1% оглядів, коли особа трупа невідома, дактилоскопіювання не проводиться; у 52,6% - зовнішність описана неповно); несвоєчасне використання (невикористання) можливих джерел інформації; неналежне забезпечення охорони місця події);

3) тактичні (помилкове визначення меж огляду - 59,7%; перебільшення ролі об'єктивності огляду - 13,6%; недотримання тактичних рекомендацій щодо опису виявленої інформації в протоколі (у 53,1% протоколів зафіксованим є лише факт виявлення змін (слідів, предметів), при цьому опису їх немає, в 57,5% - неповно вказуються місця виявлення змін (слідів, предметів), у 1,8% - неповно зазначені координати самого місця події, в 4,8% застосовуються неточні найменування при позначенні деталей обстановки, виявлених предметів та їх ознак, у 1,8% - неповно зафіксована зовнішність трупа; факт виготовлення копій, зліпків слідів, вилучення, упакування виявлених слідів і речових доказів, порядок їх проведення, використані при цьому техніко-криміналістичні засоби відбито у 26,5% протоколів (крім 18,9% оглядів, при яких нічого не вилучалося); у 68,4% випадків є тільки вказівка про факт вилучення (копіювання) слідів, предметів або відображена повна фіксація не всіх об'єктів; в 6,1% протоколів немає вказівки на те, що об'єкти були зафіксовані відповідними способами); недотримання тактичних рекомендацій щодо застосування додаткових засобів фіксації результатів огляду (помилки при складанні планів, схем - 38,9%, застосуванні фотозйомки - 49,5%); невикористання допомоги спеціалістів - 15,8% та ін.);

4) помилки у пізнавальній діяльності (а) при сприйнятті слідчим місця події - неправильне або неповне сприйняття; (б) при аналізі - помилковий або неповний аналіз (у 22,6% - поверхневий, у 57,2% - з окремими недоліками); орієнтація на виявлення слідів, які викривають злочинця; відсутність аналізу вихідного доказового матеріалу; ігнорування допомоги спеціалістів; (в) в оцінці результатів аналізу - інтерпретація виявлених слідів, предметів як змін, пов'язаних з подією злочину, які насправді такими не є (або навпаки); невміння диференціювати сліди події дійсні і штучно створені, що суперечать іншим деталям обстановки, уявленню про подію в цілому; увага лише до тієї інформації, що може мати доказове значення; помилкове уявлення про придатність (або непридатність) матеріальних джерел інформації для наступного вирішення конкретних експертних завдань; суб'єктивний підхід, конформність мислення при визначенні ролі та значення досліджуваних об'єктів, їх ознак; (г) при встановленні причинних зв'язків - неповне або надмірне окреслення кола можливих причин; взяття за причину однієї з умов протікання явища; поспішне узагальнення; (ґ) при висуненні версій - відсутність версій; несвоєчасність їх побудови; неповне висунення всіх можливих версій; неправильне застосування типових даних чи аналогів; необґрунтовані версії.

Розкрито зміст зазначених типових помилок, можливі причини й наслідки для розслідування. Наведена система помилок має профілактичну спрямованість стосовно діяльності слідчих.

Розділ 3 „Психологічні основи огляду місця події” складається із двох підрозділів.

Підрозділ 3.1. „Розв'язання розумових задач у процесі огляду місця події (моделювання, рефлексивне мислення)” присвячено аналізу видів розумових завдань, які потребують вирішення під час огляду, їх природи та способів розв'язання. Проведено поділ таких завдань на види за 3-ма підставами:

1) змістом діяльності слідчого на (а) пізнавальні (ідеальні) - пошукові, аналітичні, логічні, оціночні, пов'язані з висуненням версій, моделюванням події та окремих її деталей і (б) організаційні - визначення учасників огляду місця події (формування слідчо-оперативної групи, вирішення питання про залучення спеціалістів певних галузей, вибір понятих); розподіл обов'язків учасників, керівництво їх діяльністю; забезпечення охорони місця події та схоронності наявних слідів; своєчасна підготовка й початок огляду місця події; визначення доцільної послідовності переміщення по місцю події; раціональне використання можливостей криміналістичної техніки; організація проведення паралельних оперативно-розшукових заходів;

2) предметною спрямованістю - завдання, спрямовані на встановлення сутності події, способу вчинення злочину, особи, яка вчинила злочин, обставин, місця, часу, знарядь і засобів його вчинення, шляхів і способу проникнення злочинця на місце події й відходу з нього та ін.;

3) способом вирішення - (а) алгоритмічні й (б) евристичні.

Визначено способи розв'язання розумових задач (а) алгоритмічних - перевірка виявлених на місці події слідів за криміналістичними обліками; використання систем типових версій по окремих видах злочинів; орієнтування у процесі аналізу обстановки місця події на типові сліди певного виду події, криміналістичні рекомендації про типові місця виявлення різних видів слідів і мікрооб'єктів та ін.; (б) евристичних - використання методу моделювання з метою відтворення події, застосування рефлексивного мислення, подолання психологічних бар'єрів.

Підрозділ 3.2. „Моделювання психологічного портрета особи злочинця” присвячено розробці актуального напрямку в тактиці огляду місця події, пов'язаному зі встановленням (діагностикою) психологічного портрета особи злочинця на підставі інформації, отриманої при проведенні огляду місця події. Розмежовуються поняття “психологічний портрет особи невідомого злочинця”, який складається спеціалістами на підставі всієї зібраної по справі інформації, і “діагностика особи злочинця - її психологічного портрета”, яка здійснюється слідчим під час огляду місця події. Відмічається, що на цьому початковому етапі слідчий має більш-менш повну інформацію про спосіб, засоби, місце, час учинення злочину, його механізм, особу жертви, викрадене майно, окремі зовнішні ознаки злочинця, які використовуються при складанні психологічного портрета. З одного боку, останній обмежений лише початковою інформацією, є неповним, має ймовірний характер, а з другого - має важливе орієнтуюче значення для висунення версій про злочинця, для його пошуку, прогнозування наступної поведінки, попередження нових злочинів.

З огляду на положення загальної психології, соціології, судової медицини, судової психіатрії, сексопатології, кримінології про зв'язок поведінки особи з її психологічними якостями та проведене узагальнення практики розслідування злочинів досліджено питання відбиття соціально-психологічних ознак злочинця в обстановці місця події. З урахуванням цього проаналізовані зв'язки слідової картини та інших елементів криміналістичної характеристики злочину із соціально-психологічними рисами особи злочинця, виділено комплекси типових ознак обстановки місця події, що можуть використовуватися для діагностики окремих властивостей особи злочинця, зокрема: (а) його стосунків з потерпілим; (б) соціальної належності; (в) статевої, вікової характеристики; (г) виду діяльності; (ґ) емоційного стану, ступеня спланованості його дій, мотивів злочину; (д) психічних відхилень.

Комплекси таких типових ознак мають орієнтуюче значення в процесі висунення версій про особу злочинця під час огляду місця події.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, яке полягає в розв'язанні проблем тактики і психології огляду місця події. Головними теоретичними і прикладними результатами роботи є такі висновки:

1. Тактика огляду місця події передбачає дослідження типових ситуацій, що виникають при його проведенні. Вони визначають особливості пізнавальної діяльності слідчого, зокрема, таких її стадій, як сприйняття, аналіз обстановки місця події, установлення причинних зв'язків, висунення й перевірка слідчих версій.

2. Пропонується здійснювати класифікацію типових ситуацій огляду місця події залежно від (а) характеру і ступеня визначеності місця вчинення злочину, (б) характеру відбиття події, (в) обсягу наявної на момент початку проведення огляду інформації про подію, (г) складності обстановки місця події, ступеня й характеру наявних змін.

3. Негативними чинниками, які створюють складнощі у процесі пізнання події, яка відбулась, є: а) недостатність інформації про те, що трапилося, її неадекватність, перекрученість; б) наявність інформації, не пов'язаної з подією злочину; в) несприятливі об'єктивні умови проведення огляду місця події та суб'єктивні чинники, зумовлені особливостями особи слідчого.

4. Запропоновано визначення понять “місце події”, “обстановка місця події”, “криміналістичний аналіз обстановки місця події” з позицій їх значення в пізнавальному процесі.

5. Визначення специфіки сприйняття слідчим обстановки місця події, її криміналістичного аналізу служить підґрунтям для формування рекомендацій, спрямованих на підвищення ефективності огляду місця події.

6. Окремим напрямком дослідження обстановки місця події є експрес-аналіз, що виступає формою застосування спеціальних знань при огляді, результати якого мають важливе орієнтуюче значення в пізнавальному процесі.

7. Особливості встановлення причинно-наслідкових зв'язків під час огляду місця події зумовлені опосередкованістю пізнання події минулого, фрагментарністю її відбиття в оточуючому середовищі, змінами первісного відображення, можливістю настання подібних змін у результаті різних дій, явищ. Види таких причинних зв'язків слід розрізняти за такими підставами, як ступінь їх прояву, відношення до досліджуваної події, визначеність причини, спрямованість їх установлення, рівень причинного зв'язку, типовість (нетиповість) для події розглядуваного виду злочину, спосіб і мета встановлення.

8. Ключовою стадією діяльності слідчого під час огляду є висунення й перевірка слідчих версій. Особливостями версій на цьому етапі розслідування є їх багатоваріантність, перманентний характер, можливість перевірки безпосередньо при огляді місця події. Їх значення полягає у (а) визначенні кола обставин, які підлягають установленню, та об'єктів, що потребують пошуку; (б) встановленні зв'язків між виявленим, його місця й ролі в події, доказової й тактичної цінності; (в) своєчасному плануванні невідкладних слідчих дій та оперативно-розшукових заходів, що сприяють збиранню інформації.

9. Джерелами формування версій виступають: а) результати сприйняття й аналізу обстановки місця події, її деталей слідчим; б) вихідна інформація про злочин; в) інформація, яку отримано з пояснень очевидців події, потерпілого, результатів переслідування злочинця по гарячих слідах, прочісування місцевості, відомостей з криміналістичних обліків та ін.; г) результати розумової діяльності по встановленню причин утворення виявлених змін - дій людей, подій, їх оцінці, формулюванню моделей події; ґ) особистий професійний і життєвий досвід слідчого; д) досвід інших осіб і результати його узагальнення; е) думка спеціаліста; є) узагальнені наукові положення (типові дані, довідкова інформація тощо).

10. Серед типових помилок слідчого щодо формування і перевірки версій під час огляду найпоширенішими є: відсутність, несвоєчасність і необґрунтованість побудови версій; неповне висунення всіх можливих версій; поспішність узагальнення; неправильне застосування типових даних, аналогів. Такі помилки можуть бути також пов'язані з обставинами процесуального, організаційного, тактичного характеру, недоліками сприйняття, аналізу, оцінки отриманої інформації, установлення причинних зв'язків.

11. Вирішення проблем тактики огляду місця події вимагає дослідження психологічних особливостей цієї слідчої дії, а саме: видів розумових задач, що виникають при огляді місця події, їх природи і способів розв'язання, моделювання психологічного портрета особи злочинця. Аналіз зв'язків слідової картини та інших елементів криміналістичної характеристики злочину із соціально-психологічними рисами особи злочинця дозволяє сформувати комплекси типових ознак обстановки місця події, які можуть використовуватися для діагностики окремих властивостей особи злочинця і формулювання відповідних рекомендацій стосовно висунення версій про особу невідомого злочинця під час огляду місця події.

версія слідчий психологічний портрет

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

1. Алексейчук В.И. Осмотр места происшествия: криминалистический анализ обстановки //Пробл. законності: Респ. міжвід. наук. зб. /Відп. ред. В.Я. Тацій. - Х.: Нац. юрид. акад. України, 2004. - Вип. 66. - С. 188-194.

2. Алєксєйчук В.І. Встановлення причинних зв'язків при огляді місця події Пробл. законності: Респ. міжвід. наук. зб. /Відп. ред. В.Я. Тацій. - Х.: Нац. юрид. акад. України, 2004. - Вип. 70. - С. 176-184.

3. Алєксєйчук В.І. Формування версій при огляді місця події //Пробл. законності: Респ. міжвід. наук. зб. /Відп. ред. В.Я. Тацій. - Х.: Нац. юрид. акад. України, 2005. - Вип. 71. - С. 145-150.

4. Алексейчук В.И. Осмотр места происшествия: решение мыслительных задач //Теорія та практика судової експертизи і криміналістики: Зб. наук.-практ. матер. /За ред. М.Л. Цимбала, В.Ю. Шепітька, Л.М. Головченко та ін. - Х.: Право, 2005. - Вип. 5. - С. 95-101.

5. Алєксєйчук В.І. Проблеми моделювання при огляді місця події //Пробл. законності: Респ. міжвід. наук. зб. /Відп. ред. В.Я. Тацій. - Х.: Нац. юрид. акад. України, 2006. - Вип. 77. - С. 170-177.

6. Алексейчук В.И. Экспресс-анализ на месте происшествия при расследовании убийств //Кримінально-правова охорона життя та здоров'я особи: Матер. наук.-практ. конф. 22-23 квіт. 2004 р. /За ред. В.В. Сташиса. - К. Х.: Юрінком Інтер, 2004. - С. 247-249.

7. Алєксєйчук В.І. Встановлення психологічного портрету особи злочинця в процесі огляду місця події //Сучасні пробл. юрид. науки: стан і перспективи розвитку: Тези доп. та наук. повід. наук. конф. молодих учених та здобувачів За ред. М.І. Панова. - Х.: Нац. юрид. акад. України, 2005. - С. 202-204.

АНОТАЦІЯ

Алєксєйчук В.І. Огляд місця події: тактика і психологія. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.09 - кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза. Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, Харків, 2007.

Рукопис становить собою дослідження на монографічному рівні проблем тактики і психології огляду місця події. Розроблено пізнавальну сутність огляду місця події на підставі дослідження його типових ситуацій. Визначено поняття місця події, обстановки місця події, її криміналістичного аналізу, експрес-аналізу з позицій їх значення в пізнавальному процесі. Виявлено й систематизовано типові види експрес-аналізу при розслідуванні вбивств і крадіжок. Сформовано класифікацію причинних зв'язків, установлюваних під час огляду місця події. Досліджено джерела і структуру версій, побудованих у процесі огляду, запропоновано рекомендації щодо висунення окремих видів версій, представлено класифікацію типових помилок при їх формуванні. Розглянуто психологічні основи огляду місця події: види розумових завдань, способи їх розв'язання, моделювання психологічного портрета особи злочинця.

Ключові слова: тактика огляду місця події, версії, типові помилки, психологія огляду місця події, психологічний портрет особи злочинця.

АННОТАЦИЯ

Алексейчук В.И. Осмотр места происшествия: тактика и психология. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.09 - уголовный процесс и криминалистика; судебная экспертиза. Национальная юридическая академия Украины имени Ярослава Мудрого, Харьков, 2007.

Рукопись представляет собой исследование на монографическом уровне проблем тактики и психологии осмотра места происшествия.

Исследована познавательная сущность осмотра места происшествия на основании изучения его типовых ситуаций. Предложена классификация таких ситуаций по следующим критериям: характеру и степени определенности места совершения преступления, отражения события, объему информации о происшедшем, имеющейся на момент начала осмотра, сложности обстановки места происшествия, степени и характеру имеющихся изменений. Определены понятия “место происшествия”, “обстановка места происшествия”, “криминалистический анализ обстановки места происшествия”, “экспресс-анализ” с позиций их значения в познавательном процессе.

Выявлены и систематизированы типовые виды экспресс-анализа при расследовании убийств и краж. Разработана классификация причинных связей, устанавливаемых во время осмотра места происшествия, выявлены их особенности.

Сформулирована характеристика версий, выдвигаемых в процессе осмотра, отмечены их особенности (многовариантность, перманентный характер, возможность проверки непосредственно в ходе осмотра), исследованы их источники и структура. Источниками формирования версий при проведении осмотра места происшествия названы: результаты восприятия, анализа его обстановки, мыслительной деятельности по установлению причин образования выявленных изменений, их оценке, формулированию модели события; исходная информация о преступлении; информация, полученная от очевидцев события, потерпевшего, в процессе проведения параллельных оперативно-розыскных мероприятий, проверок по криминалистическим учетам; личный профессиональный и жизненный опыт следователя; опыт других лиц и результаты его обобщения; мнение специалиста; анализ научных положений. Предложены рекомендации по выдвижению отдельных видов версий. Представлена классификация типовых ошибок, имеющих место при формировании версий в ходе осмотра места происшествия, исследованы их причины, последствия для расследования.

Рассмотрены психологические основы осмотра места происшествия: исследованы и классифицированы мыслительные задачи, разрешаемые во время осмотра, анализируются способы их решения. Обосновывается установление психологического портрета личности преступника в процессе осмотра места происшествия; изучены связи следовой картины и других элементов криминалистической характеристики с социально-психологическими чертами личности преступника, на основании чего сформированы комплексы типовых признаков обстановки места происшествия, которые могут использоваться в этих целях; сформулированы рекомендации по выдвижению версий о личности неизвестного преступника.

Ключевые слова: тактика осмотра места происшествия, версии, типовые ошибки, психология осмотра места происшествия, психологический портрет личности преступника.

Annotation

Alieksieichuk V.I. Examination of a scene: tactics and psychology. - Manuscript.

Dissertation to seek PhD in Law Degree, Major 12.00.09 - Criminal Procedure and Criminalistics; Forensic Examination. - Yaroslav the Wise National Law Academy of Ukraine, Kharkiv, 2007.

This paper is a monograph-type research on tactics and psychology problems of the scene examination. The cognitive essence of a scene examination on the basis of research of its typical situations was developed. The notion of a scene, scene situation, criminalistic and rapid analyses of a scene situation in the cognitive process was determined. Typical characteristics of the rapid analysis during the investigation of murder and larceny were examined and methodized. The classification of causal relationships which were established during the examination of a scene was worked out. The sources and structure of the versions made during the process of the examination were investigated; recommendations on raising individual types of versions were suggested; the classification of typical mistakes during setting up versions was represented. Psychological fundamentals of the examination of a scene were considered: mental tasks, ways of their solving, modeling of psychological portrait of an offender were analyzed.

Key words: tactics of a scene examination, versions, typical mistakes, psychology of a scene examination, offender's psychological portrait.

Размещено на Allbest.ru