Размещено на http://www.allbest.ru/

Спеціальність 25.00.02 - Механізми державного управління

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з державного управління

Механізми державного управління в сфері оподаткування з урахуванням принципів еволюційної економіки

Донецьк - 2006

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Механізми державного управління в сфері оподатковування вимагають актуалізації достатньо тривалий час. Розвиток податкової системи України до сучасного моменту проходив еволюційним шляхом, а внесені нововведення були реакцією на існуючі економічні проблеми. Проте, проблема розробки і прийняття Податкового Кодексу України є актуальною вже кілька років. Зокрема, стратегія економічного і соціального розвитку України на 2002-2010 рр. передбачала необхідність більш тісного узгодження національного податкового законодавства з законодавством Євросоюзу. У стратегії констатувалося, що реформування податкової системи України об'єктивно вимагає зниження податкового тиску, посилення захисту платників податків, максимального спрощення процедури оподатковування, введення податкових стимулів щодо інноваційної діяльності і накопичення капіталу. Разом з тим згадувалася необхідність впровадження жорсткого контролю за використанням державних фінансів, що відповідав би принципам і нормам фінансового контролю в країнах ЄС. Положення цієї стратегії є чіткими, зрозумілими і прийнятними для розвитку економіки України, однак їх деталізація в положеннях Податкового Кодексу зіштовхується з проблемою врегулювання інтересів різних соціальних груп: територіальних, фінансово-промислових, політичних.

Виходячи з цього, реформування податкової системи України повинне бути засноване на таких об'єктивних, науково обґрунтованих принципах, що позбавлять цей процес суб'єктивних оцінок та будуть концентруватися на забезпеченні інтегральних показників економічного росту, які відображуються в підвищенні якості життя населення. Для формування податкової політики України необхідно враховувати стратегію економічного розвитку країни в якості пріоритетного фактору, а податкову систему розглядати як підсистему, що забезпечує поступальний розвиток економіки. Узгодження системи оподатковування з економічною стратегією розвитку країни зможе зняти питання щодо обґрунтованості введення тих чи інших податкових ставок, пільг і принципів. Реалізацію цього узгодження пропонується здійснити на основі нового теоретичного напрямку - еволюційної економіки, що має необхідний теоретичний і методичний апарат для вирішення цієї задачі. Саме на основі принципів еволюційної економіки доцільно формувати механізми державного управління в сфері оподаткування в період становлення України як держави з цивілізованою моделлю ринкової економіки.

Таким чином, проблема пошуку концептуальної основи для формування механізмів державного управління податковою сферою України обумовила вибір теми дослідження: «Механізми державного управління в сфері оподатковування з урахуванням принципів еволюційної економіки».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота підготовлена відповідно до плану науково-дослідної роботи Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України в рамках теми: «Ринкове реформування управління економікою України», (1999-2004 рр., номер державної реєстрації 0100U003069). Матеріали дисертаційної роботи є частиною розробок теоретичних і методичних положень комплексного підходу до рішення задачі формування методів державного управління в сфері оподатковування.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є формулювання принципів і розробка механізмів державного управління, що забезпечують трансформацію процесу функціонування податкової системи України з урахуванням положень еволюційної економіки.

Для досягнення поставленої мети в роботі визначений такий комплекс задач:

сформулювати роль податкової політики держави з позицій еволюційної економіки, визначити принципи державної податкової політики в різних фазах еволюційного циклу економічної системи країни;

ідентифікувати фазу еволюційного циклу економічної системи України; на цій основі визначити характеристики і напрямок трансформації податкової системи України;

розробити варіант трансформації функціонування системи органів державної податкової служби як механізм коректування їх впливу на розвиток економічної системи країни;

визначити цілі і задачі трансформації державної податкової служби України в орган державної влади, що стимулює розвиток економічної системи країни;

запропонувати варіант трансформації організаційної структури податкової служби та системи управління персоналом, що забезпечують дію механізму коректування впливу податкових органів на розвиток економічної системи країни;

сформулювати принципи диференціації платників податків в Україні відповідно до положень еволюційної економіки, розробити метод ідентифікації платників податків відповідно до сформульованих принципів;

провести аналіз сучасних методів роботи податкової служби і запропонувати механізм погодження цілей економічного розвитку країни з цілями окремих суб'єктів господарювання на основі методів, що відповідають принципам еволюційної економіки.

Об'єкт дослідження - процеси державного управління в сфері оподатковування.

Предмет дослідження - механізми державного управління податковою системою країни, засновані на принципах еволюційної економіки.

Методи дослідження. У дисертації використані загальнонаукові і спеціальні методи, що дозволяють сформулювати принципи і розробити механізми, які забезпечують трансформацію процесу функціонування податкової системи з урахуванням положень еволюційної економіки.

Зокрема, на базі методологічного апарату еволюційної економіки, що включає теорію підприємництва й інновацій Й. Шумпетера, економічну інтерпретацію еволюційної теорії Ч. Дарвіна, а також теорію самоорганізації складних систем (синергетику), і з урахуванням ролі податкової системи в розвитку економіки, сформульовані принципи державної податкової політики в різних фазах еволюційного циклу економічної системи. Визначення цілей і задач трансформації податкової служби реалізовано з використанням теорії менеджменту, трансформація організаційної структури податкової служби зроблена на базі моделі організації Г.Мінцберга. Крім того, у дослідженні використані методи економічного аналізу та принципи системного підходу.

Інформаційною базою дослідження є вітчизняні і закордонні публікації, відображені в них результати теоретичних і методологічних розробок; результати досліджень, проведених науковими організаціями України, а також безпосередньо автором.

Наукова новизна одержаних результатів. Основний науковий результат дисертаційної роботи складається у формулюванні принципів і розробці механізмів державного управління, що забезпечують трансформацію процесу функціонування податкової системи країни з урахуванням положень еволюційної економіки. Цей результат розкривається в наступних положеннях:

уперше:

сформульовані принципи державної податкової політики в залежності від фази еволюційного циклу економічної системи країни;

визначені принципи трансформації податкової системи України з урахуванням положень еволюційної економіки, що забезпечують перехід економічної системи країни із фази депресії у фазу відновлення;

запропонований державний механізм коректування впливу податкової служби на розвиток економічної системи країни, який діє на основі принципів еволюційної економіки і забезпечує виконання аналітичної, методологічної і правової функцій;

розроблений варіант трансформації організаційної структури податкової служби України від стану «механістичної бюрократії» до стану «професійної бюрократії», що забезпечує дію механізму стимулюючого впливу податкових органів на розвиток економіки;

розроблені принципи і метод диференціації платників податків у залежності від їх ролі у розвитку економічної системи країни згідно з критеріями рівня технологічного укладу, рівня конкуренції і рівня інновацій, що впроваджуються суб'єктом оподаткування;

удосконалені:

принципи управління персоналом податкової служби України в умовах демократизації - сформульовано параметри корпоративної культури, збільшено рівень горизонтальної кооперації в системі і рівень взаємодії співробітників різних частин організації;

методи роботи персоналу податкової служби з платниками податків, що дозволяють погодити цілі економічного розвитку країни з цілями окремих суб'єктів господарювання;

одержали подальшого розвитку:

метод оцінки істотності відхилень податкових надходжень від їх нормативного значення, що забезпечує врахування якісних критеріїв, які характеризують рівень впливу суб'єкту господарювання на розвиток економічної системи країни;

положення теорії інформації щодо використання асиметричної системи моніторингу платника податків, яка дозволяє збільшити рівень вірогідності інформації про фінансовий стан суб'єкта господарювання.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення результатів дослідження складають рекомендації щодо трансформації функціонування системи органів державної податкової служби, а також адаптація методологічного апарату податкової служби України до принципів еволюційної економіки.

Теоретичні і практичні положення дисертаційного дослідження були впроваджені в процес реформування законодавчої бази, що регулює сферу оподатковування в Україні. Робоча група Державної податкової адміністрації України, метою якої було внесення змін до законодавства України в сфері оподатковування, прийняла до розгляду результати і рекомендації цього дослідження. (Довідка про впровадження №586/26 - 31 від 13.04.2005 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є завершеним дослідженням. В ній автору належать теоретичні положення щодо адаптації системи оподатковування до реалізації принципів еволюційної економіки, розробка механізмів коректування впливу податкової служби на розвиток економічної системи країни й узгодження цілей економічного розвитку країни з цілями окремих суб'єктів господарювання.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні, методологічні і практичні результати проведених досліджень, а також концептуальні положення і загальні висновки були представлені у виді доповідей на міжнародних і загальноукраїнських конференціях.

Публікації. По темі дисертаційного дослідження автором опубліковано 7 робіт, з них: 5 статей у збірниках наукових праць, а також 2 статті в збірниках матеріалів конференцій. Загальний обсяг публікацій складає 2,2 д.а., з них 2,0 д.а. належать особисто автору.

Структура дисертації. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків. Загальний обсяг дисертації складає 181 сторінку, у тому числі 13 таблиць і 52 рисунка, які займають 26 сторінок, список використаних джерел у 121 найменування (10 стор.), один додаток (2 стор.).

Основний зміст дисертації

Розділ 1. Принципи державної податкової політики в контексті еволюційної економіки. У розділі проаналізовано сутність та принципи еволюційної економіки, розглянуто роль податкової політики держави з позицій цього теоретичного напрямку, сформульовано еволюційні функції податкової системи у перехідних суспільствах, і, зокрема, в Україні.

Визначено, що еволюційна економіка - відносно новий напрямок, який був заснований Й. Шумпетером і продовжений в Росії роботами групи В.І. Маєвського. У рамках цього напрямку не раз висловлювалася ідея про те, що еволюційна економіка повинна розвиватися за аналогією з іншими природничими науками і використовувати їх досягнення. Її основою є опис економіки як динамічної нерівновагої системи, що самоорганізується.

Методологічний апарат еволюційної економіки представлений наступними теоріями і концепціями: теорією підприємництва й інновацій Й. Шумпетера, еволюційною теорією Ч. Дарвіна в її інтерпретації щодо протікання економічних процесів, зробленої Р. Нельсоном і С. Вінтером, теорією самоорганізації складних систем (синергетикой).

У рамках еволюційної економіки виявлені загальні закономірності, що зводяться до наступного:

в усіх системах, що розвиваються, виникає нова інформація: під інформацією розуміється вибір одного варіанта розвитку з декількох можливих;

еволюція протікає не рівномірно: етапи плавного розвитку чергуються з короткочасними стадіями бурхливого розвитку (катастрофами в математичному змісті цього слова);

«еволюція» системи включає кілька стадій: а) прагнення системи до одного з можливих і обраних нею після катастрофи стаціонарних станів; б) повільний розвиток зі зміною основних параметрів, аж до досягнення наступної біфуркації; в) швидкий відхід від стаціонарного стану, коли останній втрачає стійкість (власне, катастрофа). Сукупність цих процесів і складає еволюцію.

У змістовному аспекті, базовим постулатом еволюційної економіки є наявність конкуренції між новаторами і консерваторами, що лежить в основі економічного розвитку. Ця конкуренція визначає еволюційний стан економічної системи.

Якщо економічна система знаходиться вдалині від стану рівноваги, і її розвиток спрямований на подальше віддалення від цього стану, то виникає необхідність більш активного державного регулювання економіки, що відповідає неокейнсіанської концепції. У тих фазах економічного циклу, де система рухається до стану рівноваги, більш ефективними будуть технології неоконсерваторів, що базуються на концепції саморегуляції економіки. Ті ж закономірності є характерними і для регулювання податкової системи.

Принципи еволюційної економіки, сформульовані для економічної системи, дозволили зробити їх проекцію на податкову систему держави з метою приведення у відповідність цілей цих систем.

У процесі аналізу було виявлено, що в різних фазах еволюційного циклу домінують різні функції податків.

У фазі відновлення найбільш актуальною є регулююча стимулююча функція податків як інструмента державного управління. Суб'єктами стимулювання є новатори, у тому числі підприємці. Цей аспект є найбільш важливим для державного регулювання, тому що в цей період формується подальша траєкторія розвитку системи, закладається потенціал росту.

Фаза процвітання характеризується монопольними прибутками і високим попитом на монопольну продукцію. Виходячи з цього, важливого значення набуває контрольна функція податків. Не менш важливою в соціальному аспекті є і розподільна функція податків, через те, що монопольне виробництво веде економічну систему від стану рівноваги і сприяє, таким чином, концентрації капіталу і збільшенню диференціації доходів.

Період росту економіки, що приходиться на «пік» економічного циклу, ставить під загрозу екологічну складову зовнішнього середовища суспільства, що сприяє актуалізації відтворювальної регулюючої функції податків, яка призначена для акумулювання фінансів на відновлення ресурсів природного середовища, що використаються у виробництві.

У фазі рецесії економіка знаходиться у процесі використання накопиченого потенціалу, на товарних ринках домінують фірми імітатори. У цей період з'являється необхідність у розробці загальнодержавних цільових програм, для чого реалізується формування і мобілізація фінансових ресурсів держави - домінує фіскальна функція податків. У якості однієї з таких програм може бути соціальна програма «збільшення компетенції суспільства до новацій», що реалізується через розвиток науки і системи освіти. У цьому випадку використається технологія передбачення наступної фази економічного циклу - депресії, вихід з якої можливий тільки зі збільшенням підприємницької активності.

Фаза депресії вимагає особливих механізмів державного регулювання, тому що, у термінах еволюційної економіки, система повинна буде реалізувати перехід до нового стаціонарного стану, оптимальність якого залежить від діяльності уряду і від конструктивного потенціалу, накопиченого в суспільстві. Для керованого переводу економічної системи із фази депресії до нового економічного циклу, необхідно стимулювати ті галузі, що можуть стати основою нового циклу та скласти інноваційну базу суспільства. Тому актуалізується стимулююча функція податків.

Довге перебування системи у фазі депресії приводить до знищення потенціалу суспільства, необхідного для переходу до оптимального стаціонарного стану: еміграція працездатного й інтелектуального населення, низький рівень розвитку науки та освіти, моральне старіння накопиченої технологічної бази.

Крім розподілу функціональних особливостей податкової політики, що проводиться в різних фазах економічного циклу, обґрунтовано і види податків, стягнення яких буде найбільш актуальним в процесі динаміки економічної системи. Для визначення податків було використано їх класифікацію на прямі та непрямі.

Далі у розділі проведено аналіз динаміки індикаторів економічного циклу (рівня ВВП країни, рівня зайнятості і рівня цін.), який дозволив визначити, що економіка України в цілому переживає перехідний період із фази депресії у фазу відновлення.

У перехідних етапах роль держави в регулюванні суспільного розвитку істотно зростає. В економічному змісті це означає, що без державного регулювання економіки в точках «переходу» «вільний ринок» може ввергнути країну в глибоку інституціональну пастку, що приведе до потворного розвитку. Тому процес вибору варіанта розвитку економіки країни має реалізуватися державою, а точніше політичною елітою. При цьому політична еліта повинна враховувати культурну спадкоємність у процесі вибору варіанта розвитку суспільства, інакше система стає нездатною до існування. Культурна спадкоємність при переході економічної системи до нового циклу передбачає вибір нового, більш продуктивного способу адаптації суспільства до природного середовища, що реалізується з урахуванням сутнісних характеристик суспільства і природного середовища. Цей принцип еволюційної економіки є основним для країн з перехідною економікою і визначає ті технології державного управління, що оптимально сприяють переходу економічної системи країни із фази депресії і фазу відновлення.

Розділ 2. Трансформація функціонування системи органів державної податкової служби як механізм коректування їх впливу на розвиток економічної системи країни. У розділі визначено цілі і задачі трансформації державної податкової служби, сформульовано принципи зміни типу організаційної структури податкової служби та сформовано механізм її впливу на розвиток економічної системи країни, розроблено рекомендації щодо адаптації персоналу податкової служби до змін її функцій і структури.

Аналіз існуючої організаційної структури податкової служби України дозволив класифікувати її як детерміновану структуру, або структуру «механістичного» типу. В підтвердження цього висновку, сучасне законодавство України не визначає загальної цілі, або місії податкової служби. У ньому детально зафіксовано лише операційні цілі та завдання цих органів державної влади. Виходячи з того, що податкова система є частиною економічної системи країни (її підсистемою) і має визначальний стимулюючий вплив на розвиток економіки, будучи внутрішнім фактором впливу, її організація як детермінованої системи не може повною мірою забезпечити існування ринкової економіки у фазі відновлення. Організація податкової служби України як детермінованої системи з домінуючою фіскальною функцією в цих умовах впливає дестимулюючим чином на економічну систему країни, що затримує її у фазі депресії.

Для усунення зазначеного недоліку, запропоновано трансформувати структуру державної податкової адміністрації України відповідно до принципів еволюційної економіки, що потребує здійснення наступних кроків:

внесення змін до законодавства з метою наділення ДПАУ функціями й обов'язками по становленню ринкової економіки країни на основі еволюційних принципів;

зміни принципів функціонування ДПАУ шляхом постановки нових цілей організації;

оптимізації технології роботи податкових органів, для чого доцільно розробити відповідний методичний апарат;

трансформації типу організаційної структури ДПАУ і принципів управління цією структурою;

забезпечення адаптації персоналу до змін шляхом навчання новим принципам і технологіям роботи.

Ці заходи у сукупності забезпечать становлення механізму еволюційної взаємодії економічної системи країни та її податкової підсистеми.

Далі у розділі, відповідно до зроблених висновків, визначено місію податкової системи взагалі, та загальну мету податкової системі України на сучасному етапі розвитку.

Якщо розглядати місію як роль організації в системі більш високого рівня ієрархії (економічній системі) і передбачати необхідність погодженого розвитку системи і її частин, то місію органів державної податкової служби можна визначити так: регулювання стану економічної системи країни за допомогою податкових механізмів у рамках стратегії економічного розвитку, обґрунтованої державою.

Основною метою трансформації діяльності податкових органів України на сучасному етапі розвитку є запобігання дестимулюючому впливу цієї системи на економіку, і забезпечення виконання нею функції стимулювання розвитку ринкових відносин, у першу чергу, за рахунок розвитку малого і середнього бізнесу, а також підтримки інноваційних тенденцій в економіці. Тоді основні функції податкових органів будуть змінені: контрольна і каральна функції будуть перетворені в стимулювання економічного розвитку і контроль податкових надходжень.

Для реалізації трансформації податкової служби запропоновано механізм коректування впливу податкової служби на розвиток економічної системи країни, що діє на основі принципів еволюційної економіки. Механізм складається у виконанні аналітичної, методологічної і правової функцій і діє відповідно до принципу: велика кількість однотипних економічних злочинів обумовлена розбіжністю цілей системи оподатковування і суб'єктів господарювання. Виявлення системної причини розбіжності цілей і усунення цієї причини реалізується шляхом розробки та впровадження нових методів роботи податкових органів чи шляхом удосконалення правової бази.

Для забезпечення ефективного становлення ринкової економіки і формування конкурентного середовища для бізнесу необхідно забезпечити диференційований підхід податкових органів до суб'єктів господарювання, що потребує трансформації організаційної структури податкової служби у напрямку її децентралізації. У зв'язку з цим запропонована модель трансформації організаційної структури, що заснована на переході від стану «механістичної бюрократії» до «професійної бюрократії», відповідно до класифікації Мінцберга. Модель «професійної бюрократії» передбачає вертикальну і горизонтальну децентралізацію за принципом «влада експертам», збільшення повноважень лінійних співробітників, делегування повноважень фахівцям з економічного аналізу і прогнозування по внесенню пропозицій щодо зміни податкового законодавства України.

Сполучною ланкою в структурі податкових органів, що дозволяє реалізувати механізм коректування впливу податкової служби на економіку країни, є Департамент еволюційного економічного аналізу і прогнозування податкових надходжень. Цей департамент присутній як на вищому рівні ієрархії - у структурі ДПАУ, так і на нижчому рівні ієрархії - на рівні району.

У рамках трансформації організаційної структури податкових органів запропоновано механізм взаємодії підрозділів податкової служби з метою коректування її впливу на економічну систему країни.

У підсумку запропонований варіант структури «професійної бюрократії» дозволить:

здійснювати первинний аналіз податкових надходжень за допомогою професіоналів державних податкових інспекцій районного рівня;

узагальнювати аналітичну інформацію - на базі відділів економічного аналізу і прогнозування податкових надходжень районних ДПІ;

передавати отримані дані аналізу до департаменту еволюційного економічного аналізу і прогнозування податкових надходжень ДПАУ;

і далі діяти на вищому рівні ієрархії по коректуванню впливу податкової служби на економічну систему країни.

У процесі трансформації організаційної структури податкової служби змінено функції персоналу, що забезпечило необхідність узгодження цілей і цінностей співробітників з цілями і характеристиками корпоративної культури податкової служби. Рекомендовані параметри корпоративної культури стали більш гармонійними і передбачають збільшення рівня кооперації в системі, рівня взаємодії співробітників різних частин організації.

Розділ 3. Адаптація методологічного апарата податкової служби України до принципів еволюційної економіки і формування механізму державного податкового регулювання на мікрорівні. У розділі представлено існуючі принципи диференціації платників податків в Україні та їх модифікацію згідно з принципами еволюційної економіки, розроблено рекомендації щодо впровадження нових, більш гнучких методів роботи податкової служби на мікроекономічному рівні, що забезпечують дію механізму узгодження цілей економічного розвитку країни й окремих суб'єктів господарювання.

В процесі адаптації методологічного апарату податкової служби України до принципів еволюційної економіки був зроблений висновок про те, що взаємини «податкова служба - суб'єкт оподатковування» засновані на підході, відповідно до якого здійснюється диференціація платників податків по групах уваги. Таке відношення до платників податків враховує два критерії: фіскальна важливість платника податків і його податкове поводження.

Принципи еволюційної економіки в процесі переходу економічної системи країни із фази депресії у фазу відновлення актуалізують стимулюючу роль податків за рахунок диференціації платників податків по їх ролі у розвитку економічної системи країни. Для цього запропонований ряд критеріїв, які дозволяють виділити підприємства трьох груп (найменування відповідно до класифікації Р. Берча):

1. «Газелі»: інноваційні підприємства і підприємства, що складають новий технологічний уклад;

2. «Миші»: підприємці і малі підприємства, що діють на конкурентному ринку;

3. «Слони»: великі промислові підприємства, що складають основу попередніх технологічних укладів.

Відповідно, до складу критеріїв диференціації входять: приналежність галузі до визначеного технологічного укладу, рівень конкуренції і кількість конкурентів у галузі, рівень і характер інновацій, які впроваджуються підприємством (табл. 1). Для кожної групи запропоновано скорегувати існуючі методи оподатковування і технології сканування фінансового стану.

Таблиця 1. Значення критеріїв класифікації

Далі у розділі сформовано технології роботи податкової служби в умовах еволюційної економіки з урахуванням принципів функціонального підходу до розгляду систем, на додаток до структурного, який є частиною системного підходу.

У рамках функціонального підходу система розглядається винятково з позиції її зовнішнього аспекту, тобто у взаємодії із середовищем. Виходячи з цього, функцією чи поводженням системи можна вважати все те, що можна довідатися про систему, не торкаючись її внутрішнього змісту. Структура системи покладається як «чорний ящик».

Спостерігаючи поводження системи, дослідник може установити закономірності в появі тих чи інших реакцій (дій) системи, поміщеної в середовище з деякими заданими властивостями. Дослідник може встановити визначені зв'язки між різними реакціями системи, провести аналіз стійкості цих зв'язків у залежності від тих чи інших факторів середовища.

Відповідно до теми, що дослідується, вищевикладені принципи означають наступне. Через те, що будь-яка інформація, яка надходить у контролюючі органи про суб'єкта господарювання заснована на формуванні симетричних інформаційних повідомлень, то імовірність її необ'єктивності дуже висока. Тому для відстеження реального стану об'єкта доцільно здійснювати моніторинг інтегральних показників його функціонування не за допомогою класичних показників податкового моніторингу (симетричних), а по специфічних (асиметричних) ознаках діяльності суб'єкта господарювання. Для виділення специфічних ознак моніторингу ї запропоновано представити суб'єкт господарювання як «чорний ящик».

У якості основних «входів» суб'єкта господарювання як відкритої системи визначено: потреби в сировині і матеріалах, потреби в робочій силі, в електроенергії, у фінансових ресурсах. Споживання заданої кількості «вхідних» перемінних дозволяє судити, як мінімум, про цілі системи і, отже, прогнозувати характеристики її «виходів». Основними матеріальними «виходами» системи є кількість і якість зробленої (реалізованої) продукції. Причому, якість є більш важливим параметром. Непрямими «виходами», що є асиметричними стосовно системи податкового моніторингу, можна вважати зовнішні комунікації підприємства (в основному, маркетингові), а також цілі і цінності робітників підприємства. Другий із зазначених непрямих виходів є найбільш несподіваним і тому відповідає вимогам асиметричності.

Метод моніторингу на базі сканування асиметричної інформації та за допомогою представлення об'єкту в вигляді «чорного ящика» дозволить збільшити рівень інформованості податкових органів про реальний стан справ суб'єктів господарювання. Застосування зазначених принципів приводить до зміни акценту з технологій податкових перевірок до технологій дистанційної фінансової розвідки, які є більш ефективними.

Крім цього, податковим службовцям рекомендовано використати не лише кількісні, а й якісні критерії при визначенні рівнів істотності відхилень податкових надходжень від їх реального значення у процесі фінансового аудиту.

У запропонованому порядку роботи податкових органів доцільно використовувати диференційовані критерії істотності відхилень для різних груп економічних суб'єктів. Наприклад, до групи «слони» застосовуються класичні показники істотності відхилень, до групи «миші» - показники відхилень з коефіцієнтом 2, до групи «газелі» - з коефіцієнтом 3. Визначення коефіцієнтів є конвенційним і узгоджується окремо у певній ситуації.

Відносність показників істотності відхилень визначається принципом еволюційного коридору, що існує для відкритих систем, а саме: будь-яка динамічна система ефективно розвивається, удосконалюється і виживає в умовах еволюційного коридору, утвореного двома фундаментальними енергоінформаційними показниками ефективності системи - нижнім і верхнім порогом її життєстійкості.

У контексті функціонування суб'єкта господарювання і принципів його оподатковування цей принцип було сформовано так: величина податкового тягаря для окремого суб'єкта господарювання повинна дозволяти забезпечення, як мінімум, простого відтворення цієї системи. Отже, величина податкового тягаря не повинна перевищувати величину доданої вартості, відкоректовану на зміну умов зовнішнього середовища (інфляція, ріст вартості сировини і матеріалів, зниження рівня попиту). Це є нижньою межею життєстійкості і найбільш актуальною для тих суб'єктів, що прагнуть не збільшити, а зберегти існуючий капітал.

З іншого боку, існування надлишку, що перевищує цілі розвитку системи, приводить до застою, а потім до деградації. Тому верхньою межею життєстійкості системи є забезпечення розширеного відтворення, адекватного цілям її розвитку. Через те, що цілі розвитку є суб'єктивним критерієм, то у формальній оцінці рекомендується орієнтуватися на фазу життєвого циклу суб'єкта господарювання і враховувати попередню динаміку його розвитку, що і забезпечує диференційована схема аналізу і розрахунку.

Таким чином, зазначений підхід до оцінки істотності відхилень у процесі фінансового аудиту суб'єктів оподатковування дозволяє диференціювати їх за ступенем участі в національній економічній системі, а також за фазою еволюційного циклу. Диференційований підхід, у свою чергу, сприяє узгодженню цілей розвитку економіки в цілому й окремих суб'єктів господарювання. Єдність цілей цілого і його частин визначає ефективність управління економікою і позитивну спрямованість у розвитку суспільства.

Висновки

В процесі дослідження обґрунтовані наступні висновки, що дозволяють сформулювати принципи і розробити механізми державного управління, які забезпечують трансформацію процесу функціонування податкової системи України з урахуванням положень еволюційної економіки.

1. При формуванні податкової політики з урахуванням принципів еволюційної економіки основна увага приділяється домінуванню тих чи інших функцій податків в залежності від існуючих цілей суспільства в певній фазі економічного циклу: у фазі відновлення найбільш актуальною є стимулююча функція податків; у фазі процвітання набуває важливого значення контрольна функція податків; період росту економіки сприяє актуалізації відтворювальної регулюючої функції податків, у фазі рецесії домінує фіскальна функція, у фазі депресії - регулююча та розподільна.

2. Виходячи з класифікації видів податків та їх впливу на процес і результат господарської діяльності, доцільно дотримуватися наступних динамічних характеристик стягнутих податків:

у фазі відновлення економіки стимулююча функція податків реалізується шляхом зниження тих прямих податків, які стягуються з результату господарської діяльності: податку на прибуток фізичних та юридичних осіб, що має особливе значення для інноваційних підприємств;

у фазі процвітання доцільно збільшувати податки на прибуток корпорацій, які є прямими. У цей же період держава реалізує контрольну функцію податків;

у зоні «піку» економічного циклу загострюються проблеми охорони навколишнього середовища, що визначає необхідність збільшення прямих податків, зв'язаних з використанням природних ресурсів;

у фазі рецесії економіка рухається до стану рівноваги і тому, з метою продовження цієї фази й оптимальної реалізації фіскальної функції податків необхідно зниження непрямих податків, що впливають на процес господарської діяльності, тобто ПДВ і митних тарифів;

фаза депресії характеризується необхідністю вибірного збільшення податків. Необхідним і можливим в цій фазі є збільшення непрямих податків, що представляють собою акцизи та ліцензування окремих видів діяльності.

3. Економіка України в сучасний період знаходиться у стадії переходу із фази депресії у фазу відновлення. При цьому фіскальна функція податкової системи як домінуюча вичерпала свій потенціал. Еволюційно виправданою є регулююча стимулююча функція податкової системи, характерна для фази відновлення. Її використання повинне враховувати необхідність структурної перебудови економіки України на користь більш розвинених технологічних укладів.

4. В цей час деякі функції податкової служби в Україні дозволяють реалізувати принципи еволюційної економіки. Ці функції стосуються можливості впливу податкової служби на стан правового полю, що регулює відношення в сфері оподатковування, шляхом ініціювання змін у законодавстві.

5. Негативним фактором функціонування податкових органів в Україні є їх антагоністичний устрій стосовно економічної системи. Продовження такої взаємодії приводить до накопичення помилки взаємодії частини та цілого, що виражається в неможливості одночасного ефективного функціонування економічної системи і податкової служби країни. Причиною накопичення помилки є неузгодженість цілей економічної системи України та її податкової підсистеми.

6. Аналіз цілей податкової служби як підсистеми економічної системи країни дозволив визначити її місію як регулювання стану економічної системи країни за допомогою податкових механізмів у рамках стратегії економічного розвитку, що обґрунтована державою.

7. Основною метою трансформації діяльності податкових органів України на сучасному етапі розвитку є запобігання дестимулюючого впливу цієї системи на економіку, і забезпечення виконання нею функції стимулювання розвитку ринкових відносин, у першу чергу, за рахунок розвитку малого і середнього бізнесу, а також підтримки інноваційних тенденцій в економіці.

8. Для забезпечення ефективного становлення ринкової економіки і формування конкурентного середовища для бізнесу необхідно забезпечити диференційований підхід податкових органів до суб'єктів господарювання, що потребує трансформації організаційної структури податкової служби в напрямку її децентралізації. У зв'язку з цим запропоновано модель трансформації організаційної структури, яка заснована на переході від стану «механістичної бюрократії» до «професійної бюрократії». Модель «професійної бюрократії» характеризується вертикальною і горизонтальною децентралізацією за принципом «влада експертам», збільшенням повноважень лінійних співробітників, делегуванням повноважень фахівцям з економічного аналізу і прогнозування по внесенню пропозицій щодо зміни податкового законодавства України.

9. У процесі трансформації організаційної структури податкової служби змінюються функції персоналу, параметри корпоративної культури, рівень кооперації в системі, а також рівень взаємодії співробітників різних частин організації.

10. Принципи еволюційної економіки в процесі переходу економічної системи країни із фази депресії у фазу відновлення передбачають актуалізацію стимулюючої ролі податків за рахунок диференціації платників податків по їх ролі у розвитку економічної системи країни. Для цього запропонований ряд критеріїв: приналежність галузі до визначеного технологічного укладу, рівень конкуренції і кількість конкурентів у галузі, рівень і характер інновацій, що впроваджуються підприємством. Для кожної групи платників податків запропоновано скорегувати існуючі методи оподатковування і технології сканування фінансового стану.

11. Аналіз сучасних технологій роботи податкової служби з клієнтами визначив необхідність збільшення рівня їх об'єктивності і системності в сучасних економічних умовах України. У результаті оптимізації принципів оподатковування і технологій роботи податкової служби на мікрорівні запропонована:

оцінка динаміки розвитку суб'єкта господарювання із застосуванням технології «чорного ящика», тобто на основі взаємодії підприємства із зовнішнім середовищем, що забезпечує збільшення вірогідності інформації про суб'єкта оподатковування;

асиметрична система моніторингу, яка застосовується з метою збільшення вірогідності інформації на основі сканування непрямих ознак про суб'єкта оподатковування;

система варіювання показниками істотності відхилень від суми податкових відрахувань для різних категорій платників податків з урахуванням принципів еволюційної економіки.

Таким чином, у дослідженні розроблений механізм коректування впливу податкової служби на розвиток економічної системи країни, заснований на інтерактивному підході до економічної злочинності і діючий на основі принципів еволюційної економіки, а також механізм узгодження цілей економічного розвитку країни та окремих суб'єктів господарювання.

податковий економічний політика управління

Размещено на Allbest.ru