Державне управління якістю загальної середньої освіти в Україні

Історико-логічний аналіз наукових джерел свідчить про те, що інститут моніторингу в освітній галузі як інструмент управління освітою, виявлення та оцінки важливості проблем, які виникають в освіти, відстеження перебігу та результативності освітніх реформ почав формуватися понад 70 років тому в першій половині ХХ століття. Цей період поділяється дослідниками на кілька етапів, кожен з яких характеризується певними відмінними ознаками:

- перший охоплює 30-50 рр. минулого століття;

- другий охоплює 60-70-ті рр. У ці роки відбувається вихід моніторингових досліджень на міжнаціональний рівень;

- третій (80-90 рр.) характеризується підвищенням інтересу політиків і аналітиків політики в галузі освіти до проблем визначення рентабельності, організації ефективного управління ресурсами, оцінювання продуктивності забезпечення освітніх систем;

- четвертий розпочався наприкінці 90-х рр. і триває донині. У наш час контроль і оцінка діяльності освітньої галузі стають пріоритетами національної політики багатьох держав. Цей етап ознаменувався тим, що зараз закладаються передумови нового етапу порівняльної педагогіки, а саме: спрямованість на політичну підтримку та наукову обґрунтованість досліджень. Освітня політика та вимірювання результатів функціонування освіти поступово вийшли на міжнародний рівень. Такі зміни вимагають створення спеціального міжнародного банку порівняльної інформації.

Обґрунтовуючи важливість та актуальність запровадження в Україні єдиної національної системи моніторингу якості ЗСО, дисертант підкреслює, що це є також і політичним кроком, оскільки частково пов'язане з прагненням України вступити до Європейського співтовариства.

Систему моніторингу якості ЗСО доцільно розглядати як структурний елемент, складову системи державного управління якістю ЗСО.

Дослідженням встановлено, що об'єктами моніторингових досліджень якості освіти можуть бути: система освіти в цілому та окремі її підсистеми (загальна середня, професійна, вища, національна або загальнодержавна, регіональна, муніципальна тощо); процеси (управлінський на різних рівнях державного управління освітою; педагогічний процес у цілому та окремі його складові: процес морального та трудового виховання, процес підготовки дітей до школи; процес і результати сформованості життєвих принципів та здатності до самостійного подальшого життя після закінчення школи тощо); діяльність (трудова, навчальна, управлінська); явища (вихованість, освіченість, майстерність педагога та ін.).

Залежно від конкретної мети моніторингового дослідження, вибраного об'єкта та способу збирання інформації розрізняють кілька видів моніторингу, які використовуються в освітній сфері. Дослідники класифікують види моніторингу за призначенням (інформаційний, управлінський), засобами (педагогічний, соціологічний, психологічний, медичний, економічний, демографічний); ієрархією рівнів проведення (шкільний, районний, обласний або регіональний, національний, міжнародний); формою подання інформації (динамічна, порівняльна, комплексна). Особливе місце серед цих видів моніторингу посідає педагогічний моніторинг, який, у свою чергу, поділяється на дидактичний, виховний і освітній.

За результатами дисертаційного дослідження автором зроблено висновок про доцільність комплексного застосування різних видів моніторингу, що пояснюється не лише складністю та ієрархічністю структури системи ЗСО, а й множинністю цілей і об'єктів, що вивчаються в процесі цих досліджень, особливо в умовах реформування освітньої сфери. Моніторинг якості ЗСО автор пропонує розглядати як сукупність таких видів моніторингу: соціологічного, педагогічного, психологічного, соціального, статистичного, медичного, ресурсного, кадрового та управлінського.

Вивчення різноманітних підходів щодо визначення поняття моніторингу якості освіти, цілей і завдань, на з'ясування яких спрямована діяльність системи моніторингу, дало змогу дисертанту сформулювати сукупність принципів, на яких має ґрунтуватись система моніторингу якості ЗСО в Україні, та функцій, що виконуватиме моніторинг як засіб державного управління якістю ЗСО. Функціонування системи моніторингу якості ЗСО як засобу державно-громадського впливу на систему освіти базується на принципах:

узгодженості нормативно-правового, організаційного та науково-методичного забезпечення його складових частин;

об'єктивності отримання та обробки інформації;

комплексності дослідження різноманітних аспектів освітнього процесу, обробки та аналізу одержаних результатів;

безперервності та тривалості спостережень за станом освіти;

своєчасності отримання, обробки та використання об'єктивної інформації про якість ЗСО;

перспективності запланованих моніторингових досліджень;

рефлексивності;

гуманістичної спрямованості моніторингу якості;

відкритості та оперативності доведення результатів досліджень до відповідних органів управління, громадськості та зацікавлених міжнародних установ.

До функцій моніторингу якості освіти належать: інформаційна, активуюча, формуюча, корекційна, кваліметрична, діагностична, аналітична, моделююча, прогностична та управлінська.

Побудовано структурну модель національної системи моніторингу якості ЗСО на національному та регіональному рівнях; з'ясовано основні напрями діяльності, що мають реалізовуватися на кожному з цих рівнів функціонування системи моніторингу; запропоновано принципову схему визначення результативності державного управління якістю освіти із застосуванням моніторингових технологій та інструментарію.

У розділі особливу увагу приділено аналізу причин недостатнього або неякісного забезпечення органів державного управління управлінською інформацією та розгляду механізмів створення сучасної системи інформаційного забезпечення цих управлінських структур. Створення зазначених механізмів є одним з пріоритетних напрямів модернізації системи державного управління ЗСО. Розкрито ідею поетапного формування в Україні системи моніторингу якості ЗСО, визначено стратегічні напрями діяльності та конкретні завдання кожного етапу на рівні як національного координаційного Центру, так і регіональних центрів моніторингу.

У п'ятому розділі - “Діяльність органів державного управління освітою щодо впровадження пріоритетних напрямів освітньої політики України” - проаналізовано соціальну ефективність державного управління освітою в Україні за визначеними критеріями і показниками цієї ефективності та порівняно з аналогічними показниками розвитку освітніх систем інших постсоціалістичних країн.

На підставі порівняльного аналізу статистичних даних державної та відомчої звітності за результатами функціонування системи ЗСО, матеріалів моніторингових і соціологічних досліджень, узагальнених оглядових звітів з питань реалізації державної освітньої політики України щодо забезпечення рівного доступу до якісної освіти, вивчення впливу інфраструктури та освітнього середовища на систему шкільної освіти визначено негативні процеси, що набули в останні роки в освіті характеру тенденцій. З'ясовано, що поява цих негативних явищ і процесів відповідним чином впливає на результативність реалізації освітньої політики України та свідчить про недостатню дієвість і низьку соціальну ефективність органів державного управління якістю ЗСО всіх рівнів.

У процесі дослідження стану та проблем системи ЗСО України з'ясувалось, що виявлені загальні тенденції характерні для більшості постсоціалістичних країн Центральної, Східної Європи та Балтії, але мають різний ступінь прояву, що й зумовлює глибину кризи освітньої системи на певному етапі її розвитку.

Діюча нині система освітньої статистики не дає змоги здійснювати повноцінний системний аналіз якості ЗСО та виявляти основні фактори негативного впливу на її результативність. Відсутність статистичних даних щодо великої кількості параметрів і показників функціонування системи освіти, наслідків упровадження освітніх реформ унеможливлює оцінку глибини і масштабів негативних явищ, знижує дієвість коригуючого впливу на них з боку владних структур та громадськості, а отже, й соціальну ефективність державного управління якістю ЗСО.

Установлено, що рівень фінансування освіти визначає ступінь упровадження основних напрямів освітньої державної політики та відповідно впливає на соціальну ефективність державного управління ЗСО стосовно забезпечення фінансової та фізичної доступності дошкільної та ЗСО, а також поліпшення якості цих рівнів освіти щодо ресурсного і кадрового забезпечення.

Виявлено, що наявний механізм державного розподілу коштів і матеріальних ресурсів в системі ЗСО є неефективним. Як наслідок це призвело до погіршення стану матеріально-технічного, методичного оснащення та подальшого розмежування сільських і міських ЗНЗ за рівнем їх ресурсного і кадрового забезпечення.

Недофінансування освіти протягом тривалого часу спричинило порушення принципу неперервності освіти, а також появу тенденції до обмеження фінансової та фізичної доступності до якісної ЗСО, особливо для дітей із сільської місцевості та з малозабезпечених родин. Виникає небезпека витіснення цих категорій дітей з освітнього простору України та потрапляння їх до зони підвищеного соціального ризику.

Здійснене аналітичне дослідження дало змогу визначити умови підвищення ефективності державного управління ЗСО, що передбачають оптимізацію функціонування усіх елементів і складових системи шкільної освіти та розвиток особистості випускника як кінцевої мети і продукту діяльності ЗСО.

якість освіта управління

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження проблеми державного управління якістю ЗСО України, аналіз та узагальнення його результатів підтверджують, що вихідна методологія вибрана правильно, гіпотеза підтверджена, поставлені завдання повністю виконані, мета дослідження досягнута. Покладені в основу дослідження сутність, структура якості ЗСО, технології її оцінювання, запропонований механізм державного управління якістю ЗСО, що ґрунтується на визнанні якості освіти пріоритетним напрямом державної освітньої політики України, повною мірою виправдали себе як концепція.

Результати проведеного теоретико-емпіричного дослідження дали змогу сформулювати такі висновки і запропонувати рекомендації.

1. Усебічний аналіз літературних джерел з досліджуваної проблематики показав, що державне управління якістю ЗСО в Україні є однією з найважливіших проблем становлення відкритого демократичного суспільства та реформування освітньої галузі. Результати проведеного аналізу свідчать про наявність великої кількості праць, особливо в зарубіжних джерелах, щодо здійснення управління якістю освіти на регіональному та місцевому рівнях, запровадження оцінних технологій в освітній процес. Проте ця проблема вивчалась переважно з позицій психолого-педагогічних наук, школознавства та адміністрування, інакше кажучи, вона не була предметом вивчення науки державного управління як галузі наукового знання.

2. Аналіз літературних джерел свідчить про те, що сьогодні проблема державного управління якістю ЗСО потребує наукового обґрунтування. Чинна система державного управління ЗСО не має відповідного ефективного механізму реалізації пріоритетних напрямів державної освітньої політики України щодо забезпечення рівного доступу до якісної освіти. Понятійно-категорійний апарат з питань державного управління якістю освіти загалом та ЗСО зокрема практично відсутній. Не розроблено структурні та аналітичні моделі, теоретико-методологічні засади механізмів державно-громадського управління якістю ЗСО на різних рівнях державного управління освітою, не сформована повністю нормативно-правова база щодо функціонування системи державного управління якістю ЗСО тощо.

Зважаючи на це автор присвятила дисертаційну роботу концептуальному обґрунтуванню державного управління якістю ЗСО та побудові теоретичної моделі механізмів державного управління якістю ЗСО, що базується на державно-громадській формі управління; з'ясуванню змісту та структури якості ЗСО як об'єкта управлінського впливу з боку органів державного управління ЗСО; оновленню освітньої статистики України та розробці моделі національної системи показників і критеріїв якості ЗСО, визначенню показників і критеріїв ефективності державного управління якістю ЗСО; системному аналізу досягнутого ЗСО стану з погляду з'ясування соціальної ефективності державного управління ЗСО та ступеня реалізації державної освітньої політики щодо забезпечення рівного доступу до якісної освіти в Україні.

3. Розглядаючи генезу поняття державного управління, дисертант дійшла висновку про необхідність уточнення терміна “державне управління якістю ЗСО”. Встановлено, що державне управління якістю ЗСО належить до одного з видів соціального управління і є специфічним видом суспільної діяльності, що спрямована на підтримку та поліпшення якості й результативності функціонування галузі в цілому та загальноосвітнього і культурного рівня школярів зокрема. Суб'єктами державного управління якістю ЗСО виступають органи державного управління освітою та громадські структури, які починають формуватись під впливом сучасних суспільно-політичних процесів і мають утворити принципово нову форму державно-громадського управління якістю ЗСО. Об'єктом державного управління якістю ЗСО виступає система ЗСО в аспекті її якості, причому управлінський вплив спрямовується на складові цієї системи: матеріально-технічні, фінансові та людські ресурси. Складовими системи державного управління якістю ЗСО виступають: об'єкт управління (тобто система ЗСО в аспекті її якості); єдина інформаційна система, що дає можливість систематично отримувати відомості про стан об'єкта, на який спрямовано управлінський вплив (національна система моніторингу якості ЗСО); генератор управлінських рішень (поєднання аналітичної системи з відповідним органом державного управління, що приймає конкретне управлінське рішення) та виконавча система, що здійснює безпосередній вплив на об'єкт управління через відповідний механізм державно-громадського управління якістю ЗСО з метою реалізації прийнятого рішення.

Обгрунтовано, що державне управління якістю ЗСО як складної системи має свої специфічні особливості, що зумовлює доцільність виокремлення його в самостійний об'єкт для подальшого наукового дослідження.

З'ясовано, що якість освіти є одним з центральних понять проблеми державного управління якістю ЗСО. В основу вивчення її сутності покладений системний підхід, який дає змогу розглядати якість ЗСО як управлінську категорію із складною динамічною структурою, що описується через сукупність певних норм, вимог і стандартів.

4. Установлено, що державне управління якістю ЗСО як різновид державного управління ґрунтується на певних принципах його здійснення і виконує низку функцій. Серед принципів, що притаманні державному управлінню загалом, виокремлено ті, що зумовлюють специфіку досліджуваної проблеми, а саме принципи: детермінованості державного управління якістю ЗСО, розвитку державно-громадської форми управління якістю ЗСО, інформаційної достатності та відкритості доступу до інформації, системності, цілеспрямованості й критеріальності, підпорядкованості цілей певній ієрархії, систематичності оцінювання та встановлення багатоканального зворотного зв'язку, відповідності управлінського впливу реальним потребам і запитам об'єктів державного управління (тобто учасників освітнього процесу та системи ЗСО), адаптивності державного управління якістю ЗСО, розподілу компетентностей та ієрархічної узгодженості загальних і цільових функцій, багатоаспектності державного управління якістю ЗСО та деякі інші.

Доведено, що усвідомлення представниками органів державного управління освітою функцій державного управління якістю ЗСО, вміння ранжувати їх за ступенем важливості й пріоритетності впливає на ефективність діяльності системи державного управління ЗСО. Обґрунтовано доцільність поділу функцій на дві групи: основні (забезпечення органів державного управління всіх рівнів управлінською інформацією, управління кадровими ресурсами) та циклічно-локалізовані, або процесуальні (цілепокладання і прогнозування; планування й програмування; організація та мотивація; контроль і регулювання). З огляду на специфічність державного управління якістю ЗСО уточнено змістове наповнення цих функцій.

5. Побудовано загальну структурну модель якості ЗСО як сукупності внутрішньої та зовнішньої якості ЗСО, структурну модель якості освіченості випускника загальноосвітнього навчального закладу як кінцевого продукту діяльності системи ЗСО і державного управління нею та моделі якості ЗСО як освітнього процесу.

6. Обґрунтовано, що створення в Україні сучасної технологічної бази інформаційного забезпечення та впровадження в практику державного управління механізмів оцінювання досягнутої системою ЗСО якості є важливим політичним завданням, вирішення якого сприяє своєчасному виявленню факторів негативного впливу та з'ясуванню причин їх виникнення. Це забезпечує успішну реалізацію освітньої політики та підвищує соціальну та політичну ефективність державного управління якістю освіти.

7. Виходячи із структурної моделі якості ЗСО та основних завдань описано структуру та принцип дії механізмів державного управління якістю ЗСО на національному та регіональному рівнях. Запропоновані механізми базуються на державно-громадській формі управління, що передбачає створення національної системи моніторингу якості ЗСО як інформаційної бази державного управління освітою.

8. Побудовано модель державного стандарту якості ЗСО, який є центральним елементом запропонованого механізму державного управління якістю ЗСО. Цей стандарт розглядається як сукупний унормований опис властивостей і якостей усіх складових системи освіти, випускника як кінцевого продукту, а також вимог до технологічних процедур і процесів, які здійснюються, та ресурсів, що витрачаються, для досягнення проголошеної якості. Передбачається, що цей стандарт має використовуватися для оцінки якості всіх складових ЗСО як системи, освітнього процесу та якості випускника загальноосвітнього навчального закладу. Змістова частина зазначеного стандарту має переглядатись разом з державним освітнім стандартом, прийняттям нормативних документів щодо політики в галузі освіти. Нормативного затвердження та сертифікації потребують об'єкти оцінювання, система показників та критеріїв якості, інструменти оцінювання, процедури проведення вимірювань, обробки та використання результатів оцінювання тощо.

9. Запропоновано модель національної системи моніторингу якості ЗСО як структурний елемент системи державного управління якістю ЗСО і як засіб такого управління.

10. Сформульовано основні принципи і функції створення та функціонування системи моніторингу якості ЗСО. Визначено теоретичні та практичні засади функціонування системи моніторингу якості ЗСО в Україні. Побудовано динамічну структурну модель системи моніторингу якості ЗСО на національному і регіональному рівнях з урахуванням основних завдань і напрямів діяльності. На підставі проведених нами всеукраїнських та регіональних моніторингових досліджень, спрямованих на оцінку якості результатів функціонування та ресурсного забезпечення системи ЗСО, визначено завдання, що мають виконуватись на національному, регіональному та нижчих організаційних рівнях системи державного управління освітою.

11. Доведено, що для отримання управлінської об'єктивної інформації про різноманітні складові системи ЗСО з метою виявлення факторів впливу на досягнуту якість освіти та з'ясування причин їх виникнення потрібно вдосконалити вітчизняну систему освітньої статистики. Цьому сприятиме впровадження в практику державного управління ЗСО в Україні механізмів систематичного оцінювання досягнутої системою ЗСО якості, що є важливим політичним завданням, оскільки подальше державне управління освітою та освітня політика держави мають ґрунтуватись на результатах цієї оцінки.

У контексті завдань європейської інтеграції системи освіти України розроблено систему показників і критеріїв якості ЗСО, що дає змогу аналізувати якість ЗСО одночасно як системи, освітнього процесу і результату за показниками забезпеченості, ефективності та результативності її функціонування.

12. Зважаючи на специфічність сфери освіти, обґрунтовано доцільність оцінювання результативності державного управління якістю ЗСО за показниками її соціальної ефективності. Відповідно до такого розуміння всі визначені критерії соціальної ефективності державного управління якістю ЗСО поділено на групи за такими ознаками: критерії кадрового потенціалу, створення умов діяльності, спрямованості державно-управлінської діяльності та її організації, критерії впливу на освітнє середовище і результативності системи ЗСО.

13. Здійснено аналітичне дослідження ефективності діяльності органів державного управління освітою щодо реалізації принципу доступності ЗСО та забезпечення її якості як пріоритетних напрямів освітньої політики України. Встановлено, що оцінювання соціальної ефективності державного управління якістю ЗСО, що базується на вимірюванні окремих показників якості результатів функціонування системи ЗСО та аналізі соціального ефекту і громадської думки щодо цього, має бути обов'язковим атрибутом механізму державного управління якістю ЗСО в Україні.

У процесі аналітичного дослідження з'ясовано фактори, виявлено тенденції, що негативно впливають на ефективність державного управління якістю ЗСО і знижують її якість. Зроблені висновки щодо досягнутого стану ЗСО та соціальної ефективності державного управління якістю освіти і виявлені тенденції у сфері ЗСО в Україні ґрунтуються на результатах порівняльного аналізу показників функціонування вітчизняної системи ЗСО із системами шкільної освіти країн Центральної, Східної Європи та Балтії у постсоціалістичний період їх розвитку.

За результатами проведеного дисертаційного дослідження вироблено рекомендації щодо діяльності вищих органів державної влади, державного управління освітою, що сприятимуть впровадженню механізмів державно-громадського управління якістю ЗСО та підвищенню соціальної ефективності такого управління, зокрема:

· Кабінетові Міністрів України, Міністерству освіти і науки України доцільно розробити й затвердити низку нормативно-правових документів щодо впровадження державно-громадського управління якістю ЗСО, зокрема Положення “Про національну систему моніторингу якості ЗСО”, Державний стандарт якості ЗСО;

· Державному Комітету статистики України, Міністерству освіти і науки України необхідно здійснити підготовчу роботу, за результатами якої підготувати наказ “Про оновлення системи освітньої статистики та впровадження ефективних механізмів збору й обробки статистичної інформації щодо результатів функціонування системи освіти ЗСО в Україні” тощо;

· обласним (міським, районним) державним адміністраціям, управлінням освіти і науки створити сприятливі умови для відродження системи патронату (шефства) підприємств над загальноосвітніми навчальними закладами як громадської форми управління ЗСО; сприяти розвитку культурної інфраструктури та системи позашкільних закладів освіти як складової механізму реалізації особистісно орієнтованої освіти та багато інших.

Виявлено, що деякі аспекти досліджуваної проблеми потребують подальшого теоретичного вивчення і практичної реалізації, зокрема:

- вивчення зарубіжного досвіду щодо побудови національних механізмів державного контролю за якістю шкільної освіти, фінансування освітньої сфери та розподілу ресурсів з метою пошуку найбільш раціональних структур і технологій;

- створення спеціальних оцінних технологій, призначених для вимірювання й оцінювання усіх складових системи ЗСО та її якості в цілому, результативності державної освітньої політики України та ефективності державного управління якістю ЗСО за різними показниками і критеріями;

- розробка навчальних програм, курсів, модулів для спеціальної підготовки та перепідготовки державних службовців системи державного управління ЗСО і навчання їх технологіям випереджаючого державного управління якістю освіти, навичкам роботи з інформаційними потоками (затвердження відповідного освітнього стандарту спеціальності, створення освітньо-професійних програм і освітньо-кваліфікаційних характеристик) та багато інших питань.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії

1. Лукіна Т.О. Державне управління якістю загальної середньої освіти в Україні. - К.: Вид-во НАДУ, 2004. - 292 с.

2. Лукіна Т.О., Патрикєєва О.О. Моніторинг якості освіти: теорія та практика. - К.: Плеяди, 2005. - 112 с. - Авторські: с. 3-62.

3. Моніторинг якості освіти: світовий досвід та українські перспективи: Посібник / Під заг. ред. О.І.Локшиної. - К.: К.І.С., 2004. - 128 с. - Авторські: с. 40-48; 61-75.

Статті в наукових фахових виданнях

4. Лукіна Т. Міжнародні системи індикаторів якості освіти як основа для порівняльного аналізу державного управління освітою // Вісн. УАДУ. - 2003. - Вип. 1. - С. 196-203.

5. Лукіна Т.О. Вплив світових тенденцій в галузі поліпшення якості освіти на діяльність системи державного управління освітою // Упр. сучас. містом. - 2003. - № 4 (10-12). - С. 109-117.

6. Лукіна Т.О. Державна політика забезпечення якості загальної середньої освіти // Економіка України. - 2004. - № 6. - С. 64-71.

7. Лукіна Т.О. Інформаційне забезпечення системи державного управління освітою України: сучасний етап та шляхи розвитку // Вісн. УАДУ. - 2004. - Вип. 1. - С. 393-399.

8. Лукіна Т.О. Механізм державного управління якістю загальної середньої освіти // Статистика України. - 2004. - № 3. - С. 50-55.

9. Лукіна Т.О. Моніторинг розвитку освітньої галузі як інструмент державно-громадського управління загальною середньою освітою // Вісн. УАДУ. - 2003. - Вип. 2. - С. 153-157.

10. Лукіна Т.О. Принципи державного управління якістю загальної середньої освіти // Ефективність державного управління: Зб. наук. пр. Львів. філ. НАДУ / За заг. ред. А.О. Чемериса. - Л., 2004. - Вип. 6. - С. 320-327.

11. Лукіна Т.О. Психолого-педагогічні підходи в системі державного управління якістю середньої освіти: можливості застосування та обмеження // Зб. наук. пр. НАДУ. - К., 2004. - Вип. 1. - С. 223-231.

12. Лукіна Т.О. Реалізація освітньої державної політики України: аспект доступності освіти // Статистика України. - 2003. - № 4. - С. 40-44.

13. Лукіна Т.О. Регіональна модель державно-громадського управління якістю загальної середньої освіти в Україні // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. Харків. філ. УАДУ: В 2 ч. - Х., 2003. - Ч. 2. - Вип. 2(17). - С. 145-149.

14. Лукіна Т.О. Роль державного управління освітою у подоланні кризи в освітній галузі // Ефективність державного управління: Зб. наук. пр. Львів. філ. УАДУ / За заг. ред. А.О.Чемериса. - Л., 2003. - Вип. 4. - С. 70-77.

15. Лукіна Т.О. Структура і завдання державно-громадського управління якістю загальної середньої освіти на національному рівні // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. Одес. філ. НАДУ. - О., 2004. - Вип. 3(19). - С. 119-134.

16. Лукіна Т.О. Структура та основні завдання освітнього моніторингу як інструменту державного управління якістю загальної середньої освіти // Упр. сучас. містом. - 2004. - № 2/4-6(14). - С. 150-157.

17. Лукіна Т.О. Удосконалення національної системи показників якості загальної середньої освіти як основа реформування державного управління освітою // Статистика України. - 2003. - № 3. - С. 30-33.

18. Лукіна Т.О. Умови та критерії ефективності державного управління в загальній середній освіті // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. Дніпропетр. філ. НАДУ. - Д., 2004. - Вип. 4(18). - С. 164-173.

19. Лукіна Т.О. Управління якістю загальної середньої освіти на основі цільової комплексної програми // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. Харків. філ. НАДУ. - Х., 2004. - Вип. 1(19). - С. 133-140.

20. Лукіна Т.О. Функції державного управління в загальній середній освіті // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. Харків. філ. НАДУ. - Х., - 2004. - Вип. 3. - С. 75-82.

21. Лукіна Т.О., Ляшенко О.І. Регіональний аспект реформування державного управління загальною середньою освітою // Упр. сучас. містом. - № 1-3 (5). - 2001. - С. 73-79.

22. Лукіна Т.О., Ляшенко О.І. Сутність категорії якості освіти в умовах реформування освітньої галузі // Зб. наук. пр. НАДУ. - 2003. - Вип. 2. - С. 126-134. - Авторські: с. 126-130.

23. Ляшенко О.І., Лукіна Т.О. Стандарт якості освіти як методологічна основа державного управління загальною середньою освітою // Вісн. НАДУ. - 2004. - Вип. 3. - С. 432-440. - Авторські: с. 432-436.

Статті в інших виданнях та тези доповідей

24. Лукіна Т. Державна політика України в сфері модернізації державного управління освітою // Актуальні теоретико-методологічні та організаційно-практичні проблеми державного управління: Матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, Київ, 28 трав. 2004 р.: В 2 т. - К.: Вид-во НАДУ, 2004. - Т.1. - С. 390-392.

25. Лукіна Т.О. Актуальні питання формування системи державного управління якістю загальної середньої освіти // Держава та регіони. - 2001. - № 2. - С. 114-119. - (Сер. “Держ. упр.”).

26. Лукіна Т.О. Моніторинг загальної середньої освіти як складова системи управління якістю освіти // Фізика та астрономія в шк. - 2000. - № 3. - С. 19-23.

27. Лукіна Т.О. Організація моніторингу загальноосвітньої підготовки учнів на регіональному рівні // Сучасні реформи та становлення громадянського суспільства в Україні: Матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, Київ, 30 трав. 2001 р. - К.: Вид-во УАДУ, 2001. - С. 353-356.

28. Лукіна Т.О. Основні принципи функціонування системи моніторингу якості загальної середньої освіти // Нові технології навчання: Наук.-метод. зб. - К., 2000. - Вип. 25. - С. 24-31.

29. Лукіна Т.О. Порівняльні моніторингові дослідження якості загальної середньої освіти як засіб удосконалення державного управління освітою // Ефективність державного управління в контексті глобалізації та євроінтеграції: Матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, Київ, 29 трав. 2003 р.: В 2 т. - К.: Вид-во НАДУ. - Т. 2. - 2003. - С. 316-318.

30. Лукіна Т.О. Реалізація державної освітньої політики щодо розвитку особистісно-орієнтованої освіти // Педагогіка і психологія. - 2004. - № 3. - С. 85-97.

31. Лукіна Т.О. Управлінська діяльність щодо забезпечення якості освіти в Україні // Якісна освіта в багатоетнічному суспільстві: Матеріали регіон. семінару, Київ, 22-24 січ. 2003 р. - К.: Сфера, 2004. - С. 87-94.

32. Генденштейн Л., Лукіна Т. Формування системи комплексного незалежного оцінювання якості середньої освіти в Україні // Комп'ютер у шк. та сім'ї. - 2003. - № 1 (25). - С. 28-30. - Авторські: с. 29-30.

33. Лукіна Т.О., Ляшенко О.І. Актуальні питання формування системи моніторингу якості загальноосвітньої підготовки у контексті запровадження державних освітніх стандартів // Проведення педагогічного моніторингу якості навчання у контексті запровадження 12-бальної системи оцінювання: Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., Львів, 4-5 трав. 2001 р. - Л.: ЛОІППО, 2001. - С. 9-13. - Авторські: с. 9-11.

34. Лукіна Т.О., Ляшенко О.І. Організація моделі регіонального моніторингу загальноосвітньої підготовки учнів // Проведення педагогічного моніторингу якості навчання у контексті запровадження 12-бальної системи оцінювання: Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., Львів, 4-5 трав. 2001 р. - Л.: ЛОІППО, 2001. - С. 63-67. - Авторські: с. 65-67.

35. Ляшенко О.І., Лукіна Т.О. Результати моніторингу якості засвоєння навчального матеріалу з фізики // Фізика та астрономія в шк. - 2000. - № 4. - С. 13-24. - Авторські: с. 18-24.

Посібники

36. Лукіна Т.О. Якість українських підручників для середніх загальноосвітніх шкіл: проблеми оцінювання і результати моніторингу: Метод. посіб. - К.: Видавн. центр “Академія”, 2004. - 200 с.

37. Моніторинг якості освіти: становлення та розвиток в Україні: Рекомендації з освітньої політики / Кол. авт.: О. Локшина, Т. Лукіна, В. Лунячек, М. Барна та ін.; Під заг. ред. О.І. Локшиної. - К.: К.І.С., 2004. - 160 с. - Авторські: с. 9-23.

Размещено на Allbest.ru