Моральні засади провадження у досудових стадіях кримінального процесу України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет внутрішніх справ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Спеціальність12.00.09 - кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза

Моральні засади провадження у досудових стадіях кримінального процесу України

Мельник Оксана Вікторівна

Київ - 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Київському національному університеті внутрішніх справ

Науковий керівник: кандидат юридичних наук, доцент Письменний Дмитро Петрович, Київський національний університет внутрішніх справ, професор кафедри кримінального процесу

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор Галаган Володимир Іванович, Київський національний університет внутрішніх справ, професор кафедри кримінального процесу

кандидат юридичних наук, доцент Підюков Петро Павлович, Харківський національний університет внутрішніх справ, ректор

Провідна установа:

Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого Міністерства освіти і науки України, кафедра кримінального процесу (м. Харків)

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Л.І. Казміренко

Анотація

Мельник О.В. Моральні засади провадження у досудових стадіях кримінального процесу України. ? Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.09 ? кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза. ? Київський національний університет внутрішніх справ, Київ, 2006.

Дисертація присвячена комплексному дослідженню існуючих етичних проблем в сфері кримінального судочинства України.

В роботі розглядаються питання щодо поняття, сутності моралі та права, їх співвідношення. Досліджується моральний зміст принципів кримінально-процесуального законодавства. Аналізуються етико-правові постулати досудового провадження, значення кримінального переслідування та презумпції невинуватості. З'ясовуються та розкриваються моральні засади окремих слідчих дій.

Висловлюються науково обґрунтовані пропозиції удосконалення кримінально-процесуального законодавства, що регламентує досудове провадження. Формулюються практичні рекомендації ефективного провадження слідчих дій.

Ключові слова: мораль, право, принципи кримінального процесу, кримінальне переслідування, презумпція невинуватості, провадження слідчих дій.

Аннотация

Мельник О.В. Моральные основы производства на досудебных стадиях уголовного процесса Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.09 - уголовный процесс и криминалистика; судебная экспертиза. - Киевский национальный университет внутренних дел, Киев, 2006.

Диссертация посвящена комплексному исследованию существующих этических проблем, которые имеют место во время принятия процессуальных решений представителями органов досудебного следствия и дознания.

В работе раскрывается понятие, сущность морали и права, их взаимосвязь. При этом акцентируется внимание на главенствующей роли морали, ее первостепенной значимости для всех правовых норм. Указывается, что производство по уголовным делам осуществляется в рамках морально оправданного поведения лиц, исполняющих уголовно-процессуальные функции. Делается вывод, что именно мораль способствует единственно правильному разрешению уголовных дел, однако решение уголовно-процессуальных вопросов зависит от действующего закона, исполнения правовых гарантий и правил морали. Здесь уровнем морализации в уголовном процессе служит отношение к личности. В этой связи анализируются функции морали, которые в уголовно-процессуальной деятельности связаны с информационной, регулирующей, ориентирующей, контрольной и другими функциями. Последняя выступает гарантом соблюдения требований закона и норм этики лицами, осуществляющими уголовно-процессуальные функции.

Исследуется моральное содержание принципов уголовно-процессуального законодательства как основополагающих элементов в этой отрасли деятельности. В работе уточняется, что принципы уголовного процесса следует рассматривать как “морально-правовые”, чтобы подчеркнуть первоочередное действие этических тенденций уголовно-процессуального закона. Подчеркивается, что принципы уголовно-процессуального законодательства составляют такую систему, в которой ее составляющие являются равнозначными по своей сути.

Рассматриваются этико-правовые постулаты досудебного производства, значение уголовного преследования и презумпции невиновности. В диссертации анализируется “взаимоконтроль”, который проявляется во время реализации уголовного преследования органами досудебного расследования - с одной стороны, и применением ими презумпции невиновности - с другой. В то же время уголовное преследование предлагается рассматривать как функцию процессуальной деятельности, которая осуществляется стороной обвинения с целью разоблачения и привлечения к ответственности лиц, виновных в совершении преступления. В работе анализируются мнения ученых, касающиеся видов и форм уголовного преследования. Поддаются критике попытки рассматривать понятие возбуждения уголовного дела и понятие момента начала уголовного преследования как синонимические.

Исследуется сущность этических основ в стадии возбуждения уголовного дела во время осуществления предварительной проверки заявлений, сообщений и другой информации о преступлении. Раскрывается понятие и характеристика основных положений досудебного расследования. При этом исследуются моральные основы производства отдельных следственных действий: осмотра и освидетельствования, обыска и выемки, предъявления для опознания. Анализируется состояние научных разработок по отношению к следственным действиям.

В диссертации разрабатываются научно обоснованные предложения по совершенствованию уголовно-процессуального законодательства, регламентирующего положения досудебного производства. При этом особое внимание уделяется толерантному отношению к человеку как наивысшей социальной ценности. Формулируются практические рекомендации эффективного производства следственных действий.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Головним завданням на сучасному етапі побудови правової України є захист прав та інтересів людини, її життя, здоров'я, честі та гідності, гарантування особистої недоторканності й повної безпеки. В умовах високого динамізму соціальних перетворень, сьогодні, як ніколи, толерантне ставлення до людини має бути пріоритетним. Стаття 3 чинної Конституції України проголосила, що саме людина мусить бути найважливішою соціальною цінністю суспільства й держави.

Незважаючи на це, значної шкоди людству продовжує завдавати злочинність, боротьба з якою на сьогодні залишається загальнодержавною проблемою, вирішення якої залежить від динаміки реформування правових інститутів.

З іншого боку, піднесення ролі правового регулювання відносин у суспільстві на сучасному етапі його розвитку набуває особливого значення у зв'язку з процесами інтеграції, входження України до Європейського Союзу. Прогресивні зрушення в нашій країні потребують утвердження правового суспільства як єдності правової держави і громадянського суспільства, де мораль посідає визначальне місце.

В свою чергу, кримінальне судочинство є досить складною процедурою для забезпечення прав і свобод людини. За своїм змістом кримінально-процесуальна діяльність складається з системи дій і рішень. Законне і обґрунтоване їх проведення обумовлює успішне досягнення мети кримінального судочинства (ст. 2 КПК України).

У той же час, норми кримінально-процесуального законодавства, які необґрунтовано обмежують права і свободи особи в кримінальному судочинстві, розглядаються в суспільній свідомості як такі, що суперечать моральним засадам.

У цьому контексті назріла проблема оновлення, згідно з вимогами Конституції України, кримінального судочинства, діяльності органів дізнання та досудового слідства, зокрема, встановлення такого порядку провадження, який би відповідав європейським стандартам та базувався на історичних особливостях і національних традиціях українського народу.

Окремі питання, що пов'язані зі зміцненням моральних засад у кримінальному судочинстві висвітлено в дослідженнях багатьох учених, як вітчизняних (С.А. Альперта, М.І. Бажанова, В.І. Галагана, Ю.М. Грошевого, А.Я. Дубинського, В.С. Зеленецького, В.О. Коновалової, М.В. Костицького, В.Т. Маляренка, О.Р. Михайленка, М.М. Михеєнка, В.Т. Нора, В.Т. Тертишника, В.П. Шибіка, М.Є. Шумила та ін.), так і вчених країн СНД (І.Є. Биховського, Р.С. Бєлкіна, В.П. Бож'єва, О.П. Гуляєва, Т.М. Добровольської, П.С. Елькінд, М.К. Кагамова, Л.М. Карнеєвої, З.Ф. Ковриги, Л.Д. Кокорева, О.М. Ларіна, Т.М. Москалькової, П.А. Лупинської, І.П. Петрухіна, М.І. Порубова, О.Р. Ратинова, В.М. Савицького, М.С. Строговича, І.Г. Суботіної, В.Т. Томіна, О.О. Чувільова, С.А. Шейфера та ін.).

Неможливо було здійснити дослідження багатьох питань теми дисертації без звернення до наукових праць відомих учених України: О.О. Бандури, І.В. Бичка, О.І. Гвоздіка, А.А. Козловського, Л.І. Казміренко, В.В. Копейчикова, А.Т. Костенка, В.К. Ларіонової, О.Є. Манохи, В.С. Медведєва, О.Г. Мурашина, Ю.І. Римаренка, В.Т. Свінціцького, В.М. Сіньова, С.С. Сливки та ін.

Теоретичним підґрунтям дисертаційного дослідження стали також роботи відомих правознавців України: Ю.П. Аленіна, О.В. Бауліна, В.П. Бахіна, В.Д. Берназа, В.Г. Гончаренка, Т.В. Варфоломеєвої, А.Ф. Волобуєва, О.Ф. Долженкова, В.А. Журавля, А.В. Іщенка, Н.С. Карпова, Н.І. Клименко, І.П. Козаченка, Г.К. Кожевнікова, В.С. Кузьмічова, В.К. Лисиченка, В.Г. Лукашевича, Є.Д. Лук'янчикова, В.В. Молдована, Г.М. Омельяненко, Д.П. Письменного, П.П. Підюкова, С.М. Смокова, Н.В. Сібільової, М.І. Сірого, І.В. Строкова, М.Я. Сегая, С.М. Стахівського, Г.І. Чангулі, В.Ю. Шепітька, М.В. Руденка, Л.Д. Удалової, В.П. Шибіка, Ю.П. Яновича та ін.

Вибір теми дисертації пов'язаний з необхідністю узагальнити існуючі знання про моральні засади у кримінальному судочинстві, їх функціональне призначення та визначити основні напрями удосконалення кримінально-процесуального законодавства в частині встановлення можливості впровадження етичних засад під час провадження у досудових стадіях. Оскільки ефективність застосування процесуальних норм, а також результативність практичної діяльності органів досудового розслідування в першу чергу залежать від морального змісту правових норм.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дослідження спрямований на виконання основних положень Комплексної програми профілактики злочинності на 2001?2005 роки, затвердженої Указом Президента України від 25 грудня 2000 року № 1376. Дисертація виконана відповідно до тематики, передбаченої Пріоритетними напрямами наукових та дисертаційних досліджень Міністерства внутрішніх справ України, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ України на період 2001 ? 2009 рр. (наказ МВС України від 5 липня 2004року № 755), планів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт Національної академії внутрішніх справ України на 1997 ? 2004 рр., основних напрямів наукових досліджень Національної академії внутрішніх справ України на 2001 ? 2005 рр., Концепції розвитку органів внутрішніх справ у XXI столітті, багатьох інших державних і відомчих програм.

Тема дисертації затверджена рішенням вченої ради Національної академії внутрішніх справ України (протокол № 1 від 27 січня 2004 року) та схвалена Координаційним бюро з проблем кримінального процесу Академії правових наук України.

Мета і завдання дослідження. Основна мета дисертації полягає у розробленні теоретичних та практичних положень моральних засад провадження у досудових стадіях кримінального процесу України та розвитку наукових положень, що стосуються морально-етичних аспектів кримінального процесу, вдосконалення кримінально-процесуального законодавства, формулювання рекомендацій ефективного провадження у досудових стадіях.

Реалізація поставленої мети передбачає розв'язанняня таких завдань:

? з урахуванням розвитку кримінально-процесуальної науки сформулювати поняття моралі та права, з'ясувати їх взаємодію у кримінальному судочинстві;

? розкрити моральний зміст принципів кримінального процесу;

? визначити види і форми кримінального переслідування та узагальнити теоретичні положення щодо співвідношення кримінального переслідування та принципу презумпції невинуватості;

? з'ясувати етичні засади провадження у стадії досудового розслідування та у стадії порушення кримінальної справи під час попередньої перевірки заяв, повідомлень чи іншої інформації про злочин;

? виявити проблеми та інші недоліки правової регламентації окремих видів слідчих дій, розробити пропозиції щодо їх подолання;

? сформулювати науково-практичні ідеї з удосконалення кримінально-процесуального законодавства щодо питань моральних засад провадження у досудових стадіях кримінального процесу України.

Об'єктом дослідження є моральні засади суспільних відносин, що виникають під час діяльності осіб, які здійснюють кримінально-процесуальні функції у досудових стадіях кримінального процесу України.

Предметом дослідження є моральні засади провадження у досудових стадіях кримінального процесу України.

Методи дослідження. Відповідно до мети і завдань дослідження використана сукупність дослідницьких методів сучасної гносеології.

Методологічною основою дисертаційного дослідження є загальнонауковий діалектичний метод, який сформував підгрунтя комплексного використання інших методів.

У процесі дослідження використовувалися: історико-правовий метод для аналізу поглядів науковців щодо моралі у різні часи; формально-логічний та системно-структурний методи для з'ясування поняття та змісту моралі у кримінальному судочинстві; порівняльно-правовий під час проведення порівняльного аналізу положень кримінально-процесуального законодавства та інших нормативних актів, що регламентують провадження вітчизняного досудового розслідування.

Історичний метод використовувався для дослідження генезису ідеї моралі у кримінальному процесі.

Під час дослідження проаналізовано проект Кримінально-процесуального кодексу України (реєстр. № 3456-Д).

Соціологічний метод (анкетування) застосовувався під час анкетування працівників органів внутрішніх справ за спеціально розробленою анкетою, яке дозволило з'ясувати їх уявлення про моральні засади провадження у досудових стадіях кримінального процесу.

Названі методи дослідження використовувалися в роботі у взаємозв'язку і взаємозалежності, що забезпечило всебічність, повноту й об'єктивність дослідження, істинність отриманих наукових результатів.

Теоретичною основою дисертації є роботи як вітчизняних, так і іноземних вчених-юристів із загальної теорії права, філософії, етики, психології, соціології, кримінально-процесуального права, кримінального права тощо.

Достовірність та обґрунтованість висновків проведеного дослідження підтверджується емпіричною базою дослідження. Зокрема, автором за спеціально розробленою анкетою було опитано 346 осіб: дізнавачів, слідчих, оперативних співробітників, під час проходження ними курсів підвищення кваліфікації у Національній академії внутрішніх справ України протягом 2003 ? 2005 рр. Використовувався особистий практичний досвід дисертанта, що був набутий за час роботи у слідчому підрозділі МВС України.

Правовою основою роботи є Конституція України, кримінальне та кримінально-процесуальне законодавство, інші закони України, ратифіковані міжнародно-правові договори та угоди, нормативні акти МВС України.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що в дисертаційному дослідженні обґрунтовується низка нових теоретичних положень і висновків, які розширюють наукове уявлення про поняття моралі у кримінальному процесі, напрями розвитку та вдосконалення етичних вимог під час провадження слідчих дій. У межах здійсненого дослідження положення, що мають і теоретичне, і практичне значення для подальшого розвитку логічного напрямку аналізу понять кримінального процесу є такі:

вперше:

? обґрунтовано та запропоновано авторську редакцію назви принципів кримінального процесу як “морально-правові принципи”;

? запропоновано внести до проекту Кримінально-процесуального кодексу України окрему статтю “Загальні етичні вимоги досудового розслідування”; яка буде містити заборону проводити будь-які слідчі дії у нічний час, заборону використання методів та прийомів, що небезпечні для життя та здоров'я осіб чи принижують їх честь та гідність тощо;

? доведено, що категорично забороняється присутність під час проведення обшуку та виїмки осіб, які не досягли 14-річного віку;

? розширено положення про те, що метою освідування можуть бути не лише 1) сліди злочину та 2) особливі прикмети, а й 3) інші властивості та ознаки.

удосконалено:

? визначення змісту принципу законності та принципу швидкості;

? співвідношення моральних та правових засад провадження окремих слідчих дій;

набуло подальшого розвитку:

? співвідношення принципу презумпції невинуватості та кримінального переслідування;

? сформульовано ряд пропозицій щодо змін та доповнень до Кримінально-процесуального кодексу України (ст. ст. 4, 43-1, ч. 2 ст. 60, ст. 180, ст. 193), а також пропозицій до проекту КПК України (реєстр. №3456-д, глава 2, ст. 6 - 8, ч. 3 ст. 177, ст. 250, 258, 262), що стосуються принципів кримінального процесу, поняття кримінального переслідування, низки етичних правил провадження окремих слідчих дій.

Теоретичне значення одержаних результатів полягає у тому, що на його основі сформульовано наукові положення, які сприятимуть розвиткові науки кримінального процесу. Аналіз норм вітчизняного та зарубіжного кримінально-процесуального законодавства, слідчої практики та наукових праць плеяди видатних вчених сприяв розробленню власних наукових обґрунтованих висновків, що є теоретичною основою для подальших розробок.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що висновки і пропозиції дисертанта можуть бути використані під час розроблення нового кримінально-процесуального законодавства України; у практичній діяльності осіб, що здійснюють кримінально-процесуальні функції; у навчальному процесі під час підготовки науково-практичних посібників, методичних вказівок; при підготовці і викладанні лекцій з тем: “Принципи кримінального процесу”, “Слідчі дії”.

Результати дослідження впроваджені у практичну діяльність управління освіти та науки Департаменту роботи з персоналом та навчальний процес вищих навчальних закладів МВС України в частині викладання навчальної дисципліни “Кримінальний процес” (акт впровадження від 17 листопада 2005 року).

Практичні рекомендації, що викладені у розділі 2 п. 2.2 “Етичні засади провадження в стадії порушення кримінальної справи” упроваджені у практичну діяльність оперативного управління Головного штабу МВС України (акт впровадження від 8 листопада 2005 року).

Окрім того, за результатами дослідження надані пропозиції до Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності про внесення змін та доповнень до проекту КПК України (реєстр. № 3456 ? Д) у частині, що стосується досудового провадження (акт впровадження № 06?19/15?346 від 13 березня 2006 року).

Апробація результатів дисертації. Дисертація виконана й обговорена на кафедрі кримінального процесу Київського національного університету внутрішніх справ, рекомендована до захисту.

Основні положення та висновки дисертації доповідалися автором на науково-теоретичній конференції молодих та майбутніх вчених-управлінців “Актуальні питання підготовки керівних кадрів МВС України у світлі освітянської реформи” (16 квітня 2004 року, м. Київ); на міжнародній науково-практичній конференції “Реформування правової системи: проблеми і перспективи розвитку в контексті Європейських інтеграційних процесів” (28?29 квітня 2004 року, м. Київ); на студентській конференції, присвяченої Дню української писемності та мови (30 листопада 2004 року, м. Київ); на науково-теоретичній конференції молодих та майбутніх вчених “Україна: поступальна хода до верховенства права” (15 квітня 2005 року, м. Київ); на міжвузівській науково-практичній конференції студентів, курсантів і слухачів “Використання сучасних досягнень криміналістики у боротьбі зі злочинністю” (22 квітня 2005 року, м. Донецьк); на науково-практичній конференції “Україна в системі духовних, економічних та політичних координат глобалізованого світу” (12 травня 2005 року, м. Київ); на міжвузівській студентській науково-теоретичній конференції “Правове забезпечення взаємодії оперативних підрозділів та слідчих апаратів у розкритті та розслідуванні злочинів” (17?18 травня 2005 року, м. Київ).

Публікації. Основні положення дисертації відображені у 6 одноосібних публікаціях, 3 з яких опубліковано у фахових виданнях, затверджених ВАК України та у 3 тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

Структура та обсяг дисертації обумовлена її метою та поставленими завданнями. Робота складається зі вступу, трьох розділів, які містять 8 підрозділів.

Загальний обсяг дисертації становить 221 стор., з яких основний текст дисертації ? 179 стор., список використаних джерел ? 28 стор. (321 найменування).

2. Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми дисертації, визначається ступінь її наукової розробленості, мета, завдання й методи дослідження; висвітлюється зв'язок роботи з науковими програмами та планами; визначаються наукова новизна і практичне значення одержаних результатів; вказуються форми їх апробації та впровадження у законодавчу діяльність, практику досудового слідства, науково-дослідну роботу і навчальний процес.