Теоретичні засади планування та організації розслідування злочинів
Проблеми підвищення ефективності взаємодії правоохоронних органів під час проведення окремих слідчих дій і тактичних операцій. Організація спеціалізованих слідчих підрозділів для розслідування окремих видів злочинів і банків криміналістичної інформації.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 29.08.2013 |
| Размер файла | 35,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого
УДК 343.98
Спеціальність 12.00.09 - кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
Теоретичні засади планування та організації розслідування злочинів
Хань Геннадій Анатолійович
Харків - 2007
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі криміналістики Донецького юридичного інституту Луганського університету внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України.
Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор Коновалова Віолетта Омелянівна, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, професор кафедри криміналістики, академік Академії правових наук України, Заслужений діяч науки України.
Офіційні опоненти:
- доктор юридичних наук, професор Журавель Володимир Андрійович, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, професор кафедри криміналістики.
- кандидат юридичних наук, доцент Біленчук Петро Дмитрович, Навчально-науковий інститут підготовки слідчих та криміналістів Київського національного університету внутрішніх справ, професор кафедри досудового розслідування.
Захист відбудеться 26 жовтня 2007 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.086.01 в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 77).
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 70).
Автореферат розісланий 25 вересня 2007 року.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.Ю. Шепітько
Анотації
Хань Г.А. Теоретичні засади планування та організації розслідування злочинів. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.09 - кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза. - Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. - Харків, 2007.
У дисертації розроблено й обґрунтовано сучасну комплексну концепцію планування та організації розслідування злочинів. Запропоновано класифікацію функцій планування розслідування злочинів. Сформульовано поняття "планування розслідування злочинів". Досліджено природу і функції криміналістичних версій. Запропоновано класифікацію криміналістичних версій. Розглянуто теоретичні положення про принципи, цілі, структуру, умови, види і форми планування розслідування злочинів. Вперше досліджено психологічні основи планування розслідування злочинів, взаємозв'язок планування та прогнозування. Встановлено особливості планування розслідування організованої злочинної діяльності, розроблено рекомендації до планування розслідування цієї категорії злочинів.
Проаналізовано зв'язок організації та планування розслідування злочинів, принципи організації розслідування злочинів. Досліджено проблеми взаємодії правоохоронних органів, розроблено рекомендації до підвищення ефективності взаємодії під час проведення окремих слідчих дій та тактичних операцій. Розглянуто практику організації спеціалізованих слідчих підрозділів для розслідування окремих видів злочинів і на основі критичного аналізу сформульовано рекомендації до підвищення ефективності їх роботи. Запропоновано основні напрями вдосконалення системи криміналістичної реєстрації та створення банків криміналістичної інформації. Досліджено проблему планування та організації профілактичної роботи слідчого та розроблено рекомендації до її вдосконалення.
Ключові слова: планування розслідування, криміналістична версія, прогнозування, організація розслідування, взаємодія, криміналістична реєстрація, профілактика.
Хань Г.А. Теоретические основы планирования и организации расследования преступлений. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.09 - уголовный процесс и криминалистика; судебная экспертиза. - Национальная юридическая академия Украины имени Ярослава Мудрого. - Харьков, 2007.
В диссертационном исследовании разработана и обоснована современная комплексная концепция планирования и организации расследования преступлений.
Впервые в Украине на монографическом уровне проведен анализ и систематизация современных концепций планирования расследования преступлений. Определено место и роль планирования в расследовании преступлений. На основании анализа положений криминалистической теории и практики расследования преступлений обосновано, что выделение планирования расследования преступлений в отдельный раздел криминалистической науки является нецелесообразным с теоретической и практической точек зрения.
Автором предложена классификация функций планирования расследования преступлений. Сформулировано понятие "планирование расследования преступлений", которое является программой организации расследования, представляет собой творческую умственную деятельность по определению путей и средств расследования, обстоятельств, которые подлежат установлению, а также в определении системы и тактики следственных действий и оперативно-розыскных мероприятий для наиболее эффективного достижения целей расследования.
Проведен критический анализ развития учения о криминалистической версии. Определено, что криминалистическая версия является основой планирования расследования преступлений. Рассмотрена природа и функции криминалистических версий. Предложена классификация криминалистических версий: а) по субъекту выдвижения: следственные; розыскные; экспертные; судебные; б) по объему объясняемых фактов: общие и частные; в) по степени определенности: типичные и конкретные; г) по направленности во времени: ретроспективные и прогностические; д) по форме логических взаимоотношений: основные и контрверсии.
Рассмотрены теоретические положения о принципах, целях, структуре, условиях, видах и формах планирования расследования преступлений.
Разработаны рекомендации по применению различных видов и форм планирования расследования в практической деятельности. Впервые исследованы психологические основы планирования расследования преступлений, взаимосвязь планирования и прогнозирования. Исследованы особенности планирования расследования организованной преступной деятельности, разработаны рекомендации по планированию расследования этой категории преступлений. В зависимости от следственных ситуаций на первоначальном этапе расследования можно выделить три основных направления планирования расследования преступлений, совершаемых организованными преступными группами.
Исследована взаимосвязь организации и планирования расследования преступлений, принципы организации расследования. Исследованы проблемы взаимодействия правоохранительных органов, выявлены недостатки, которые встречаются в организации взаимодействия, и их причины. Разработаны рекомендации по повышению эффективности взаимодействия во время проведения отдельных следственных действий и тактических операций.
Рассмотрена практика организации специализированных следственных подразделений для расследования отдельных видов преступлений, и на основе критического анализа разработаны рекомендации по повышению эффективности их работы. Предложены основные направления усовершенствования системы криминалистической регистрации и создания банков криминалистических данных. В частности, предложено создание криминалистического банка данных по способу совершения преступлений, ориентированного на личность преступника или организованную преступную группу. Исследована проблема планирования и организации профилактической работы следователя и разработаны рекомендации по ее усовершенствованию.
Ключевые слова: планирование расследования, криминалистическая версия, прогнозирование, организация расследования, взаимодействие, криминалистическая регистрация, профилактика.
Khan G.A. Theoretical positions of planning and organizing the clearing up of crimes. Manuscript.
The dissertation on the degree of the candidate of law sciences on the specialty 12.00.09 - Criminal Process and Criminalistics: trial expertise. National Law academy named after Yaroslav the Wise. - Kharkiv, 2007
The modern concept of planning and organizing clearing up of crimes has been worked out. The author classification of the functions of planning the clearing up the crimes has been proposed. The notion of the "planning the crime clearing up" has been defined. The author has examined theoretical aspects of principles, aims, structure, conditions, types and forms of planning the crime investigation. The psychological grounds of crime investigation planning have been examined as well as the role in their forecasting. The peculiarities of planning the organized crime investigation have been studied; the recommendations of planning this category of crimes have been worked out.
The connection of the organization and the planning of crime investigation has been examined, principles of the organization of crime investigation organization have been studied. The drawbacks of the organization of crime investigation have been defined and the recommendations for improving its effectiveness have been proposed. The problems of law enforcement bodies' cooperation have been examined; the notion of this cooperation has been formulated. The recommendations for its effectiveness have been proposed. The author proposed the directions for improving the system of criminal reporting and forming up the criminal data bank. The prophylactic work of thee investigator has been studied and the recommendations for its improving have been proposed.
Key words: the planning of investigation, criminal version, forecasting, the organization of the investigation, cooperation, criminal reporting, prophylactics.
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми дослідження. Важливим завданням у боротьбі зі злочинністю є активізація наукового і методичного забезпечення, підвищення якісного рівня роботи правоохоронних органів. Одним із найбільш актуальних напрямів підвищення ефективності розкриття та розслідування злочинів є застосування в роботі правоохоронних органів сучасних концепцій планування та організації розслідування. Уміле використання методів і прийомів організації та планування роботи дозволить вирішити проблему оптимізації діяльності правоохоронних органів і суттєво підвищити ефективність розслідування.
У криміналістичній літературі питання організації та планування розслідування злочинів знайшли своє відображення в дослідженнях таких вчених-криміналістів, як Т.В. Авер'янова, О.Я. Баєв, В.П. Бахін, Р.С. Бєлкін, П.Д. Біленчук, О.М. Васильєв, А.Ф. Волобуєв, В.К. Гавло, В.І. Гаєнко, І.Ф. Герасимов, В.Г. Гончаренко, А.В. Іщенко, В.А. Журавель, Н.І. Клименко, О.Н. Колесниченко, В.О. Коновалова, В.С. Кузьмічов, В.М. Левков, В.К. Лисиченко, В.Г. Лукашевич, Г.А. Матусовський, М.В. Салтевський, М.О. Селіванов, В.Ю. Шепітько та інші. Однак необхідно врахувати, що більшість з указаних робіт авторів виконано у 50-80-х роках минулого століття, і чимало висловлених ними положень певною мірою втратили свою актуальність. Вони не враховують особливості сучасної злочинності, криміногенну обстановку, яка склалася на цей час, нові умови роботи правоохоронних органів. Недостатня розробка цих питань у сучасній криміналістичній літературі і потреби слідчої практики зумовили вибір теми дисертаційного дослідження. Зазначені обставини дозволяють віднести проблематику, що розглядається, до актуальної.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано за Планом науково-дослідної роботи Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ.
Обраний напрям дослідження питань планування та організації розслідування злочинів відповідає "Пріоритетним напрямам наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004-2009 років, затверджених наказом МВС України від 5 липня 2004 року №755 (пп. 119, 140, 141, 160 розділу 2.8; п. 271 розділу 12.5). Тема дисертації затверджена рішенням вченої ради інституту 29 грудня 1999 року (протокол №5).
Мета і завдання дослідження. Дослідження має на меті здійснення теоретичної розробки проблем планування та організації розслідування злочинів, та формулювання на цій основі рекомендацій відносно оптимальних видів планування та організації розслідування. Поставлена мета зумовила необхідність вирішення таких завдань:
- дослідити існуючі концепції планування розслідування злочинів, визначити функції планування;
- теоретично обґрунтувати положення про те, що версія є основою планування розслідування, визначити природу і функції версій, критично розглянути й уточнити класифікацію криміналістичних версій;
- визначити принципи, цілі, завдання, зміст, умови, форми та види планування розслідування злочинів, розробити практичні рекомендації щодо техніки планування;
- дослідити психологічні основи планування розслідування злочинів, роль прогнозування;
- дослідити особливості планування розслідування злочинів, вчинених організованими злочинними групами;
- визначити принципи організації розслідування злочинів, дослідити проблеми взаємодії правоохоронних органів, організації спеціалізованих слідчих підрозділів і банків криміналістичної інформації, розробити рекомендації до вдосконалення організації роботи з розкриття та розслідування злочинів;
- дослідити проблему планування та організації профілактичної роботи слідчого, розробити рекомендації до підвищення ефективності профілактичної діяльності.
Об'єктом дослідження є діяльність правоохоронних органів з планування та організації розслідування злочинів.
Предметом дослідження є сучасні концепції планування та організації розслідування злочинів, проблеми планування та організації профілактичної діяльності слідчого.
Методи дослідження. Методологічну базу дисертації складають діалектичний метод пізнання суспільно-правових явищ і загальнонаукові методи. У процесі дослідження застосовувалися такі загальнонаукові методи: історико-правовий (розгляд історичного розвитку теорії планування розслідування та вчення про криміналістичну версію), порівняльно-правовий (порівняльний аналіз концепцій, категорій та визначень), логіко-юридичний (формулювання висновків з позиції законів логіки; використано під час розробки криміналістичної класифікації функцій планування розслідування та класифікації криміналістичних версій; під час виділення видів і форм планів, конструювання версій; виявлення особливостей планування розслідування злочинів, вчинених організованими злочинними групами; під час формулювання визначень, висновків з проблемних питань, які висвітлюються в дисертаційному дослідженні), статистичний (використання статистичних даних про стан злочинності в Україні; під час вивчення кримінальних справ), соціологічний (використано під час проведення анкетування серед працівників слідчих та оперативних підрозділів правоохоронних органів та обробки отриманих даних), моделювання (використано під час розробки рекомендацій щодо планування та організації розслідування злочинів) та інші методи наукового пізнання.
Теоретичною основою дослідження є наукові положення філософії, логіки, психології, кримінального та кримінально-процесуального права, кримінології, криміналістики.
Правову базу дослідження становлять Конституція України, закони України, укази Президента України, кримінальне та кримінально-процесуальне законодавство України, нормативно-правові акти, які регламентують організацію діяльності правоохоронних органів.
Емпіричну базу дисертаційного дослідження складають: результати узагальнення матеріалів 300 кримінальних справ, розглянутих судами у 9 областях України, а також результати анкетування 220 слідчих і співробітників оперативних підрозділів з 16 регіональних управлінь ОВС. Використовувалися статистичні дані Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України.
Наукова новизна отриманих результатів визначається тим, що дисертаційна робота є першим в Україні монографічним дослідженням, в якому, на базі основних положень теорії криміналістики, на основі результатів узагальнення та аналізу слідчої та судової практики здійснено комплексну розробку проблем планування та організації розслідування злочинів. слідство правоохоронний злочин криміналістика
У дисертації пропонується ряд нових концептуальних та важливих у практичному відношенні положень, у тому числі:
– вперше проаналізовано та систематизовано сучасні концепції планування розслідування злочинів;
- уточнено визначення планування розслідування злочинів;
- уточнено класифікацію функцій планування розслідування злочинів;
- наведено критичний аналіз розвитку вчення про криміналістичну версію, проаналізовано функції версії та її зв'язок із теорією планування розслідування злочинів;
- уточнено класифікацію криміналістичних версій;
- одержали подальший розвиток теоретичні положення про принципи, цілі, структуру, умови, види і форми планування розслідування злочинів;
- проаналізовано недоліки, які зустрічаються у практичній діяльності під час планування розслідування злочинів та розроблено рекомендації для застосування різних видів і форм планування розслідування;
- вперше досліджено психологічні основи планування розслідування злочинів, роль прогнозування, співвідношення планування та прогнозування;
- вперше досліджено особливості планування розслідування злочинів, вчинених організованими злочинними групами;
- розвинені теоретичні положення щодо принципів організації розслідування, зв'язку організації та планування розслідування злочинів;
- проаналізовано проблеми взаємодії правоохоронних органів, виявлено недоліки, які існують в організації взаємодії, та їх причини, та розроблено рекомендації для підвищення ефективності взаємодії під час проведення окремих слідчих дій та тактичних операцій;
- проаналізовано практику організації спеціалізованих слідчих підрозділів для розслідування окремих видів злочинів і розроблено рекомендації для підвищення ефективності їх роботи;
- вперше обґрунтовано основні напрями вдосконалення системи криміналістичної реєстрації та створення банків криміналістичної інформації;
- проаналізовано проблему планування та організації профілактичної роботи слідчого та розроблено рекомендації для її вдосконалення.
Практичне значення одержаних результатів. Наведені в дисертації положення, висновки та пропозиції можуть бути використані у таких сферах:
- у законотворчій діяльності - шляхом внесення змін до чинного законодавства, що регламентує організацію діяльності правоохоронних органів;
- у практичній діяльності органів розслідування - для подальшого вдосконалення роботи з організації та планування розслідування злочинів;
- у науково-дослідній діяльності зазначені положення сприятимуть подальшим науковим дослідженням з проблем планування та організації розслідування злочинів, профілактичної діяльності слідчого;
- у навчальному процесі - під час вивчення курсу криміналістики, у підготовці навчальних посібників з криміналістики.
Апробація результатів дослідження. Дисертацію підготовлено на кафедрі криміналістики Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ, представлено й обговорено на засіданні кафедри, схвалено нею і рекомендовано до захисту.
Основні положення та висновки дисертаційної роботи оприлюднено у виступах автора на засіданнях кафедри криміналістики Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ та апробовано на міжвузівській науково-практичній конференції "Уголовно-процессуальные и криминалистические проблемы борьбы с преступностью в современных условиях" (м. Орел, квітень 2001 р.), III міжвузівській науково-практичній конференції студентів, курсантів і слухачів "Використання сучасних досягнень криміналістики у боротьбі зі злочинністю" (м. Донецьк, 28 березня 2003 р.).
Пропозиції та результати наукового дослідження, проведеного особисто автором, було відображено в методичних рекомендаціях до підвищення ефективності діяльності слідчих підрозділів. Вони використовуються в практичній діяльності слідчих підрозділів УМВС України в Донецькій області, що підтверджується відповідним актом впровадження наукових розробок дисертаційного дослідження.
Теоретичні висновки дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі під час викладання курсу "Криміналістика" та спеціального курсу "Організація розкриття та розслідування злочинів в ОВС" в Донецькому юридичному інституті та курсу "Криміналістика" і спеціального курсу "Організація розслідування злочинів" у Луганському державному університеті внутрішніх справ, про що є відповідні акти впровадження наукових розробок у навчальний процес.
Публікації. Основні теоретичні положення і практичні рекомендації викладено у 8 публікаціях дисертанта (з них 6 - наукових статей у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України, та 2 тез доповідей на науково-практичних конференціях).
Структура дисертації. Відповідно до мети, завдань і предмета дослідження дисертація складається зі вступу, трьох розділів, що містять 11 підрозділів, висновків, списку використаних літературних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації складає 221 сторінки, із яких основний текст - 176 сторінок, список літературних джерел - 26 сторінок (309 найменувань), додатків - 20 сторінок.
Основний зміст роботи
У вступі обґрунтовується актуальність і новизна теми дисертації, визначаються об'єкт, предмет, мета і завдання дослідження, зв'язок роботи з науковими програмами і планами, розглядається методологічна та емпірична база наукової роботи, вказується теоретична та практична значущість, апробація результатів дослідження.
Розділ 1. "Теорія планування розслідування злочинів" містить п'ять підрозділів, які присвячені дослідженню сучасних концепцій планування розслідування, теорії криміналістичної версії, розглянуто теоретичні положення про принципи, цілі, структуру, умови, види і форми планування розслідування злочинів, досліджено психологічні особливості планування розслідування, розглянуто особливості планування розслідування злочинів, вчинених організованими злочинними групами.
У підрозділі 1.1 "Сучасні концепції планування розслідування злочинів" досліджується історія формування теорії планування розслідування злочинів з 20-х років ХХ ст. до наших днів. На основі загальнотеоретичних положень криміналістики проведено аналіз і систематизацію сучасних концепцій планування розслідування злочинів. Дисертант поділяє думку, висловлену С.О. Голунським, Р.С. Бєлкіним, О.Н. Колесниченком, В.О. Коноваловою, що вчення про криміналістичну версію та планування розслідування злочинів складають окрему криміналістичну теорію і входять у загальну частину криміналістичної тактики й особливу частину методик розслідування окремих видів злочинів. Отже, виділення планування розслідування злочинів в окремий розділ криміналістичної науки є недоцільним з теоретичного та практичного погляду.
Визначаючи поняття планування розслідування, дисертант дійшов висновку, що його не можна розглядати як тактичний прийом або метод розслідування злочинів. Визначення необхідно будувати, виходячи з тих функцій, яке воно виконує в процесі розслідування злочину. Класифікація функцій планування розслідування злочинів має, на думку автора, такий вигляд: а) аналітична (інформаційна), б) пізнавальна (гносеологічна), в) прогностична, г) організаційна, д) управлінська. На підставі аналізу функцій сформульовано поняття "планування розслідування злочинів," яке є програмою організації розслідування, що становить творчу розумову діяльність з визначення шляхів і засобів розслідування, обставин, які підлягають встановленню, а також з визначення системи і тактики слідчих дій та оперативно-розшукових заходів для найбільш ефективного досягнення цілей розслідування.
У підрозділі 1.2 "Версія - основа планування розслідування злочинів" дисертант аналізує розвиток вчення про криміналістичну версію. Проблема версії на теоретичному рівні почала розглядатися лише в 50-х роках ХХ ст., коли загальні теоретичні питання планування було вже більш або менш досліджено. Автор поділяє думку Р.С. Бєлкіна, О.Н. Колесниченка, В.О. Коновалової про те, що немає достатніх підстав розділяти версії і планування розслідування, тому що ці поняття логічно і функціонально взаємозумовлені, складають єдину окрему криміналістичну теорію.
Дотепер ряд положень вчення про криміналістичну версію зберігає дискусійний характер. Встановлено, що криміналістична версія є основою планування розслідування злочинів. Розглянуто природу і функції криміналістичних версій. Досліджено чотири основні функції версії: аналітичну, пізнавальну (гносеологічну), прогностичну й організаційну.
На основі критичного розгляду існуючих класифікацій криміналістичних версій запропоновано таку класифікацію: а) за суб'єктом висування: слідчі, розшукові, експертні, судові; б) за обсягом пояснюваних фактів: загальні та окремі; в) за ступенем визначеності: типові і конкретні; г) за спрямованістю в часі: ретроспективні і прогностичні; д) за формою логічних взаємовідносин: основні і контрверсії.
У підрозділі 1.3 "Принципи та види планування розслідування злочинів" розглянуто теоретичні положення про принципи, цілі, структуру, умови, види і форми планування розслідування злочинів.
Принципи планування розслідування можуть бути охарактеризовані як об'єктивні і закономірні за своєю природою вимоги, що запроваджені у слідчу діяльність і управляють нею у практичному її здійсненні. Визначено, що до специфічних принципів планування слід відносити індивідуальність, динамічність і обґрунтованість.
Цілі планування полягають у визначенні напряму і змісту діяльності слідчого на всіх етапах розслідування, забезпеченні цілеспрямованості, повноти, об'єктивності, всебічності і швидкості, економії часу, сил і засобів.
Визначено, що умови планування розслідування - це сукупність певних обставин, фактів, знань і умінь, які роблять можливим здійснення планування діяльності з розслідування злочинів. До умов планування розслідування, на думку дисертанта, слід віднести об'єктивні фактори, а саме: наявність первинної інформації про подію, яка має ознаки злочину, та її аналіз, а також слідчі ситуації як комплекс доказової та оперативної інформації на кожному етапі розслідування.
Питання про елементи планування розслідування у криміналістичній літературі вирішено неоднозначно. Єдиний за своїми цілями і тактичним значенням процес планування розслідування, зі змістовного боку, становить систему, елементи якої є взаємозалежними і взаємозумовленими. Вони відносно постійні, пов'язані між собою, що дозволяє об'єднати їх у комплекси дій і розглядати як елементи структури планування.
Існують дві форми планування розслідування: уявна (усна) і письмова. Деякі автори вважають, що уявна (усна) форма планування самостійного значення не має, передує письмовій і існує як проміжна, до складання письмового плану. У дисертації заперечується це твердження, з огляду на те, що планування - це насамперед розумова діяльність слідчого. Як показало вивчення емпіричного матеріалу, перехід усної форми планування в письмову на практиці відбувається не завжди.
Проведене опитування свідчить, що 100% слідчих і 83% оперативних співробітників підрозділів ОВС планують розслідування злочинів. Однак вивчення кримінальних справ показало, що в 72 % випадків письмовий план розслідування в матеріалах кримінальних справ відсутній. За результатами анкетування встановлено, що 100% слідчих планують розслідування у формі уявної моделі, 28,5% з них складають письмовий план розслідування у виді переліку питань чи дій, які необхідно виконати під час розслідування, у хронологічному або логічному порядку. Досить рідко складаються письмові плани у формі графічних схем (менше 1%), "схем-шахматок" (2,2%), "особистих карток" обвинувачуваних (1,2%).
Встановлено, що недооцінка питань планування на практиці помітно впливає на виконання завдань, покладених на правоохоронні органи. Зокрема, можна виділити такі недоліки: 1) необґрунтоване продовження термінів розслідування; 2) хаотичність і непослідовність проведення слідчих дій і оперативно-розшукових заходів; 3) неефективність використання людських і матеріальних ресурсів, науково-технічних засобів; 4) відсутність ефективної взаємодії між органами і службами, що беруть участь у розслідуванні; 5) відсутність наукової організації праці і управління; 6) відсутність тактичних операцій, які необхідно планувати і готувати заздалегідь; 7) порушення процесуальних норм; 8) низька якість розслідування. У зв'язку із цим автором розроблено рекомендації до застосування різних видів і форм планування розслідування в практичній діяльності.
Підрозділ 1.4 "Психологічні основи планування розслідування злочинів. Роль прогнозування" присвячено дослідженню психологічних особливостей планування розслідування. До числа психологічних особливостей слідчої діяльності входить правова регламентація, яка означає суворе правове регулювання цієї діяльності, що закріплено в нормах закону, отже, є обов'язковою для виконання. Істотною психологічною особливістю діяльності з розслідування злочинів є подолання опору розслідуванню з боку не зацікавлених в успішному розслідуванні справи осіб.
Під час планування створюється декілька вірогідних моделей (версій) ситуації, що складаються в ході розслідування. Ступінь адекватності цих моделей може бути різним. Зокрема, комплексного характеру модель набуває тоді, коли сукупність отриманої інформації досягає визначеного обсягу, достатнього для обґрунтованих висновків. Позбавлені обґрунтованості припущення можуть розглядатися як певні етапи в побудові версії.
Значну увагу приділено дослідженню прогностичної функції криміналістичної версії, співвідношенню понять планування та прогнозування. Дисертант дійшов висновків, що між криміналістичною версією і криміналістичним прогнозом існує сукупність позитивних і негативних зворотних зв'язків, що повністю відповідає основним законам діалектичного розвитку.
У підрозділі 1.5 "Планування розслідування злочинів, вчинених організованими злочинними групами" автор проаналізував криміналістичні особливості розслідування цієї категорії злочинів. Залежно від слідчих ситуацій, що склалися на початковому етапі розслідування цієї категорії злочинів, автор виділяє три основні напрями планування. По перше, пропонується планувати заходи щодо з'ясування: складу організованої злочинної групи, її лідерів, ієрархії та зв'язків групи, основного чи переважного напряму злочинної діяльності, вчинення конкретних злочинів. Другим напрямом планування розслідування діяльності організованої злочинної групи дисертант пропонує вважати планування: тактичних операцій, слідчих і організаційних дій, оперативно-розшукових заходів. Третім напрямом діяльності з планування розслідування має стати планування взаємодії та координації діяльності різних державних органів і служб, пов'язаних із питаннями боротьби з організованою злочинністю.
Розділ 2. "Організація розслідування злочинів" складається з чотирьох підрозділів і присвячується дослідженню принципів організації розслідування, організації взаємодії під час розслідування злочинів, організації спеціалізованих слідчих підрозділів та банків криміналістичних даних.
У підрозділі 2.1 "Поняття та принципи організації розслідування злочинів" проведено лексичний, філософський та криміналістичний аналіз дефініцій "управління", "структура", "організація". Обґрунтовано висновок про те, що поняття "управління" відображає способи впливу на систему, "структура" - це статичний опис елементів і зв'язків системи, а поняття "організація" описує динамічну складову системи, спрямовану на виконання функцій координації і субординації. Автор дослідив існуючі визначення "організації розслідування" та дійшов висновку, що поділ поняття "організація розслідування" на чотири рівні (вищий рівень організації, управлінський, методичний, тактичний), запропонований Р.С. Бєлкіним, найбільш глибоко розкриває суть питання. Дисертант проаналізував взаємозв'язок понять "організація розслідування злочину" і "планування розслідування" та дійшов висновку, що планування розслідування є не просто елементом організації, але організуючою основою (принципом) розслідування. Визначено принципи організації розслідування та запропоновано їх класифікацію, а саме: правові, криміналістичні, організаційно-управлінські, методичні. Одні з них (правові) допомагають слідчому правильно вирішити питання про те, які обставини повинні бути встановлені у справі, інші (криміналістичні, організаційно-управлінські і методичні) орієнтують його на вибір оптимальних засобів, методів, умов встановлення зазначених обставин і виконання інших завдань.
Аналіз практичної діяльності ОВС дозволив визначити та дослідити цілий ряд суб'єктивних і об'єктивних факторів, які перешкоджають ефективній організації розслідування. Автором надані певні рекомендації для подолання цих факторів і підвищення ефективності розслідування.
У підрозділі 2.2 "Взаємодія в діяльності слідчих, оперативно-розшукових та інших органів під час розслідування злочинів" визначено, що процес взаємодії в правоохоронній діяльності є закономірним і виправданим. Конкретні форми взаємодії поділяються на дві великі групи: 1) нормативно-правові; 2) організаційно-тактичні. Аналіз вивчених кримінальних справ і опитування працівників ОВС свідчить, що серед форм взаємодії найчастіше зустрічаються такі: слідчо-оперативні групи, створені для огляду місця події (82,3%), слідчо-оперативні групи, створені для проведення тактичних операцій (16,5%), спільне планування (10,3%), спільна підготовка і проведення слідчих дій (22%), виконання окремих доручень слідчого органом дізнання (34%), обмін інформацією (15,2%), спільні робочі наради (1%). За умови правильної організації взаємодії під час розслідування злочинів однією з найбільш ефективних форм може стати спільна організація та проведення тактичних операцій. Доведено, що під час організації і здійснення взаємодії виникають проблеми організаційного, тактичного і психологічного характеру. Для підвищення ефективності організації взаємодії слідчих, оперативно-розшукових та інших органів під час розслідування злочинів запропоновано такі рекомендації: 1) доцільно внести до КПК України положення, що суворо регламентують відповідальність органів дізнання за виконання окремих доручень слідчого; 2) необхідно змінити існуючу систему звітності таким чином, щоб показники роботи органу дізнання з розкриття та розслідування злочинів прямо залежали від кінцевих результатів розслідування без урахування проміжних результатів; 3) доцільно реорганізувати діяльність оперативних і слідчих підрозділів за лінійним принципом, підвищити рівень спеціалізації і вивести слідчі підрозділи ОВС з адміністративного підпорядкування територіальним органам дізнання; 4) керівникам органів дізнання і слідчих підрозділів необхідно посилити контроль за процесом планування розслідування й організації взаємодії, налагодити постійний обмін інформацією між слідчими й оперативними підрозділами; 5) для подолання психологічних проблем під час організації взаємодії керівникам підрозділів доцільно організувати моніторинг психологічного клімату, якісно поліпшити психологічне забезпечення діяльності співробітників.
У підрозділі 2.3 "Організація спеціалізованих слідчих підрозділів" досліджено принципи організації діяльності та побудови структури правоохоронних органів в Україні. Встановлено, що використовуються принципи універсалізації та спеціалізації. На думку автора, принцип універсалізації в діяльності правоохоронних органів означає мінімальну диференціацію сил, засобів і методів вирішення завдань розкриття та розслідування злочинів. Такий спосіб організації діяльності має ряд істотних недоліків. Альтернативою використання принципу універсалізації виступає принцип спеціалізації, але його застосування теж має певні недоліки. Автор обґрунтовує необхідність більш широкого використання принципу спеціалізації для організації спеціалізованих слідчих підрозділів і пропонує такі рекомендації: 1) запровадити диференційоване використання, залежно від оперативної обстановки, змішаного зонально-лінійного способу організації діяльності правоохоронних органів для боротьби зі злочинністю (злочинами, що не становлять великої суспільної небезпеки); 2) створити у складі наявних підрозділів боротьби з окремими видами злочинів (боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, зі злочинами у сфері економіки, з організованою злочинністю, з тероризмом) слідчі підрозділи, які діють на постійній основі, що фактично трансформує ці підрозділи з категорії оперативних у спеціалізовані слідчо-оперативні; 3) у зв'язку з великою суспільною небезпекою тяжких злочинів проти життя і здоров'я громадян і специфікою розслідування цієї категорії злочинів (наприклад, розслідування вбивств на замовлення), створити спеціалізовані слідчі підрозділи з розслідування цього виду злочинів; 4) у зв'язку з появою і в перспективі можливим поширенням злочинів у сфері комп'ютерної інформації, що мають значну специфіку, необхідно створити спеціалізовані слідчі підрозділи боротьби зі злочинами цієї категорії і своєчасно підготувати для них оперативних та слідчих співробітників; 5) у зв'язку з розвитком транснаціональної злочинності і з урахуванням специфіки діяльності з розслідування цих злочинів необхідно створити спеціалізовані підрозділи, які б мали можливість ефективно взаємодіяти з правоохоронними органами інших держав.
У підрозділі 2.4 "Організація банків криміналістичних даних і їх використання в розслідуванні злочинів" досліджуються сучасні проблеми організації криміналістичної реєстрації. З урахуванням необхідності підвищувати ефективність розкриття та розслідування злочинів (особливо вчинених в умовах неочевидності) необхідно створювати автоматизовані банки криміналістичних даних, що орієнтують на подію злочину, особу злочинця чи організовану злочинну групу, зокрема ті, що враховують усю сукупність криміналістично значимої інформації (за способами підготовки, вчинення і приховання злочину, типовими слідовими картинами). Визначено перспективні напрями вдосконалення системи криміналістичної реєстрації, зокрема створення банків криміналістичної інформації за способом вчинення злочинів.
Автор обґрунтовує положення, що криміналістично значима інформація міститься не лише в криміналістичних обліках, але й у методичних рекомендаціях з розслідування злочинів певного виду. Такі рекомендації включають: криміналістичну характеристику злочинів, аналіз типових слідчих ситуацій, систему загальних і окремих версій, рекомендації до планування початкових слідчих дій і оперативно-розшукових заходів. Тому є доцільним накопичення і поповнення зазначеної інформації в "криміналістичних банках даних" навчального і довідкового характеру, що були б пов'язані з комп'ютеризованою системою криміналістичних обліків і стали б основою створення автоматизованого робочого місця слідчого.
Розділ 3. "Планування та організація профілактичної роботи слідчого" складається з двох підрозділів, в яких розглянуто проблеми планування та організації профілактичної роботи слідчого, а також надані певні рекомендації для підвищення ефективності цієї діяльності.
У підрозділі 3.1 "З'ясування причин і умов вчинення злочину в процесі розслідування" досліджено розвиток вчення про криміналістичну профілактику злочинів. Відповідно до емпіричних даних 83% опитаних співробітників ОВС оцінюють власну профілактичну роботу як незадовільну.
Обґрунтовано положення про те, що профілактична робота повинна плануватися слідчим ще на початковому етапі розслідування. Визначено основні напрями планування цієї роботи, а саме: 1) виявлення причин і умов, що сприяли вчиненню злочину; 2) вивчення особистості підозрюваного (обвинувачуваного); 3) встановлення причинних зв'язків між особистістю злочинця й обставинами вчиненого злочину; 4) виявлення та розкриття інших вчинених злочинів і правопорушень, не лише з боку підозрюваного (обвинувачуваного), але й інших осіб, що своїми діями чи бездіяльністю сприяли вчиненню злочинів; 5) планування і здійснення конкретних заходів щодо усунення причин і умов, які сприяли вчиненню злочину; 6) використання заходів запобіжного і виховного характеру, вплив на позитивні сторони особистості злочинця; 7) планування слідчим і широке використання профілактичного впливу трудових колективів, родини, національних традицій, конфесій, засобів масової інформації.
У підрозділі 3.2 "Форми профілактичної діяльності слідчого та її організація" предметом дослідження стали форми організації профілактичної діяльності слідчого, зокрема під час проведення слідчих дій та тактичних операцій. Автором обґрунтовано певні рекомендації, спрямовані на отримання профілактичного ефекту під час проведення окремих слідчих дій. Крім того, запропоновано рекомендації до організації профілактичної роботи слідчого під час розслідування окремих видів злочинів. Аргументовано, що як у ході розслідування злочину, так і після його закінчення слідчий може здійснювати профілактичну діяльність, орієнтуючи її на широкі верстви населення.
Висновки
У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання з дослідження сучасних проблем планування та організації розслідування злочинів. Головними теоретичними і прикладними результатами роботи є такі висновки:
1. Вперше в Україні на монографічному рівні проаналізовано і систематизовано сучасні концепцій планування розслідування злочинів. Уточнено класифікацію функцій планування розслідування злочинів, яка на думку автора має такий вигляд: а) аналітична (інформаційна), б) пізнавальна (гносеологічна), в) прогностична, г) організаційна, д) управлінська. Уточнено визначення планування розслідування злочинів, яке є програмою організації розслідування, що становить творчу розумову діяльність з визначення шляхів і засобів розслідування, обставин, які підлягають встановленню, а також з визначення системи і тактики слідчих дій та оперативно-розшукових заходів для найбільш ефективного досягнення цілей розслідування.
2. Критично проаналізовано розвиток вчення про криміналістичну версію. Визначено, що криміналістична версія є основою планування розслідування злочинів, та досліджено її природу і функції. Уточнено класифікацію криміналістичних версій, яка на думку автора має такий вигляд: а) за суб'єктом висування: слідчі, розшукові, експертні, судові; б) за обсягом пояснюваних фактів: загальні та окремі; в) за ступенем визначеності: типові і конкретні; г) за спрямованістю в часі: ретроспективні і прогностичні; д) за формою логічних взаємовідносин: основні і контрверсії.
3. Набули подальший розвиток теоретичні положення про принципи, цілі, структуру, умови, види і форми планування розслідування злочинів. Визначено, що основною формою планування є уявна (усна) форма, яка лише іноді може набувати формалізованого письмового вигляду.
4. Виявлено недоліки, які зустрічаються в практичній діяльності під час планування розслідування злочинів та розроблено рекомендації до застосування різних видів і форм планування.
5. Вперше досліджено психологічні основи планування розслідування злочинів, взаємозв'язок планування та прогнозування. Визначено, що в процесі виконання криміналістичною версією своєї прогностичної функції спостерігається рух від версії до прогнозу, що у свою чергу дає поштовх для створення нових версій про способи, механізми вчинення злочину і в цілому про види злочинних посягань.
6. Досліджено особливості планування розслідування злочинів, вчинених організованими злочинними групами, розроблено рекомендації до планування розслідування цієї категорії злочинів, зокрема як обов'язкову умову слід вважати складання консолідованого письмового плану розслідування.
7. Досліджено теоретичні положення щодо зв'язку організації та планування розслідування злочинів, уточнено принципи організації розслідування злочинів, до яких слід віднести: правові, криміналістичні, організаційно-управлінські, методичні. Проаналізовано недоліки організації розслідування та запропоновано відповідні науково-практичні рекомендації.
8. Досліджено проблеми взаємодії правоохоронних органів, виявлено недоліки, які зустрічаються в організації взаємодії, їх причини та розроблено рекомендації до підвищення ефективності взаємодії під час проведення окремих слідчих дій та тактичних операцій.
9. Проаналізовано практику організації спеціалізованих слідчих підрозділів для розслідування окремих видів злочинів і розроблено рекомендації до підвищення ефективності їх роботи.
10. Запропоновано основні напрями вдосконалення системи криміналістичної реєстрації та створення банків криміналістичної інформації, зокрема створення банків криміналістичної інформації за способом вчинення злочинів, який повинен бути централізованим і комп'ютеризованим. Обґрунтовано доцільність створення "криміналістичних банків даних" навчального і довідкового характеру, що були б пов'язані з комп'ютеризованою системою криміналістичних обліків і стали б основою створення автоматизованого робочого місця слідчого.
11. Досліджено проблему планування та організації профілактичної роботи слідчого та розроблено рекомендації спрямовані на отримання профілактичного ефекту під час проведення допитів, очних ставок, відтворення обстановки і обставин події, обшуку.
Список опублікованих автором праць за темою дисертації
1. Хань Г.А. Планування розслідування як основа оптимізації слідчої діяльності // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ МВС України: Науково-теоретичний журнал. - Луганськ: Луганський інститут внутрішніх справ МВС України, 2000. - Вип. 4. - С. 110-116.
2. Хань Г.А. Принципи і види планування розслідування злочинів // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності: Збірник наукових статей. - Донецьк: Донецький інститут внутрішніх справ при Донецькому національному університеті, 2001. - № 1. - С. 192-195.
3. Хань Г.А. Проблема класифікації криміналістичних версій // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності: Збірник наукових праць. - Донецьк: Донецький інститут внутрішніх справ при Донецькому національному університеті, 2002. - № 2. - С. 270-276.
4. Хань Г.А. Психологічні особливості планування розслідування злочинів // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності: Збірник наукових праць. - Донецьк: Донецький інститут внутрішніх справ при Донецькому національному університеті, 2002. - № 3. - С. 246-253.
5. Хань Г.А. Принципи організації розслідування злочинів // Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС їм. 10-річчя незалежності України: Науково-теоретичний журнал. - Луганськ: Луганська академія внутрішніх справ МВС ім. 10-річчя незалежності України, 2003. - Вип. 1. - С. 153-160.
6. Хань Г.А. Профілактика злочинів (криміналістичний аспект) // Криміналістичний вісник: Наук.-практ. зб. / ДНДЕКЦ МВС України; КНУВС. - К.: Видавничий Дім "Ін Юре", 2006. - № 2 (6). - С. 65-70.
7. Хань Г.А. К вопросу о классификации криминалистических версий // Уголовно-процессуальные и криминалистические проблемы борьбы с преступностью в современных условиях: Материалы межвузовской научно-практической конференции. Выпуск 5. - Орел: Орловский юридический институт МВД России, 2002. - С. 92 -95.
8. Хань Г.А. Проблеми планування та організації розслідування злочинів в ОВС // Використання сучасних досягнень криміналістики у боротьбі зі злочинністю: Матеріали III міжвузівської науково-практичної конференції студентів, курсантів і слухачів. Донецьк, 28 березня 2003 року. - Донецьк: ДІВС, 2003. - С.130-137.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Методика розслідування нерозкритих злочинів минулих років. Особливості тактики провадження окремих слідчих дій у справах про даний вид злочинів. Непроцесуальна діяльність слідчого по зупинених справах. Розшукові форми непроцесуальної діяльності.
магистерская работа [83,3 K], добавлен 07.10.2010Поняття, завдання, предмет і структура методики розслідування, класифікація і структура окремих методик. Поняття криміналістичної характеристики злочину. Аналіз методик розслідування злочинів, вчинених організованою злочинною групою. Тактика допиту.
дипломная работа [97,8 K], добавлен 16.08.2008Аналіз вимог, яким повинна відповідати сучасна криміналістична методика розслідування злочинів, а також основних проблем в цій сфері. Визначення шляхів покращення ефективності використання криміналістичних методик у діяльності правоохоронних органів.
статья [20,1 K], добавлен 07.02.2018Криміналістична характеристика хабарництва. Типові слідчі ситуації на початковому етапі розслідування. Проведення окремих слідчих дій в залежності від складності ситуацій. Використання спеціальних пізнань (призначення і проведення експертних досліджень).
реферат [30,2 K], добавлен 19.04.2011Проведено аналіз поняття "тактична операції". Виокремлено значення тактичних операцій під час провадження досудового розслідування розбоїв вчинених неповнолітніми. Запропоновано тактичні операції під час розслідування злочинів досліджуваної категорії.
статья [27,4 K], добавлен 31.08.2017Вивчення, розкриття і дослідження змісту, форм та принципів взаємодії слідчого з оперативними підрозділами. Забезпечення систематичної і ефективної взаємодії слідчих і оперпрацівників при розслідуванні злочинів. Спеціалізовані слідчо-оперативні групи.
курсовая работа [50,1 K], добавлен 17.12.2014Дослідження засад досудового розслідування злочинів та компетенції органів, які його здійснюють. Структура органів дізнання: міліція, органи безпеки, митні органи, командири військових частин. Особливості процедури виявлення та розслідування злочинів.
реферат [27,1 K], добавлен 17.04.2010Психологічні аспекти формування особи неповнолітнього злочинця. Сутність діяльності з протидії вчиненню злочинів неповнолітніми. Проблеми криміналістичної характеристики неповнолітньої злочинності та вдосконалення шляхів розслідування таких злочинів.
статья [22,6 K], добавлен 07.02.2018Місце практики використання і застосування кримінального законодавства боротьбі зі злочинністю. Особливості та методика розслідування вбивств із корисних мотивів, їх криміналістичні ознаки. Загальна характеристика тактики проведення окремих слідчих дій.
реферат [27,9 K], добавлен 16.11.2010Досудове слідство: загальна характеристика та завдання. Теоретичні засади. Своєчасний початок досудового слідства. Підслідність кримінальних справ. Додержання строків розслідування. Розслідування злочинів групою слідчих.
реферат [42,7 K], добавлен 27.07.2007Особливості проведення тих чи інших слідчих дій по відношенню до умов розслідування конкретних видів злочинів. Поняття, загальні правила та різновиди допиту. Психологічний контакт під час допиту як система взаємодії людей в процесі їх спілкування.
контрольная работа [101,4 K], добавлен 22.02.2008Поняття та класифікація злочинів, пов’язаних з терористичною діяльністю, особливості їх криміналістичної характеристики. Деякі організаційні засади виявлення злочинів, пов’язаних з терористичною діяльністю, принципи його прогнозування та планування.
дипломная работа [135,8 K], добавлен 10.05.2014Засади досудового розслідування злочинів. Види попереднього розслідування: дізнання і попереднє слідство. Органи досудового слідства та дізнання. Термін досудового слідства. Виявлення та розслідування злочинів як важливий вид правоохоронної діяльності.
реферат [21,7 K], добавлен 19.05.2010Аналіз чинної нормативно-правової бази роботи детективів Національного антикорупційного бюро України. Визначення основних напрямів і принципів роботи слідчих підрозділів державного бюро розслідувань. Виявлення прогалин у законодавстві. Шляхи їх усунення.
статья [17,9 K], добавлен 19.09.2017Загальні положення методики розслідування правопорушень: зв’язок з іншими розділами криміналістики, структура, джерела. Поняття, значення та види криміналістичної класифікації злочинів. Проблеми систематизації податкових та економічних злодіянь.
курсовая работа [42,5 K], добавлен 21.02.2011Аналіз засад досудового розслідування - діяльності спеціально уповноважених органів держави по виявленню злочинів та осіб, які їх вчинили, збиранню, перевірці, всебічному, повному і об'єктивному дослідженню та оцінці доказів. Компетенція органів дізнання.
реферат [22,9 K], добавлен 17.05.2010Основні категорії та особливості порушення кримінальної справи щодо бандитизму. Типові слідчі дії та організаційно-тактичні основи провадження окремих слідчих дій. Оперативно-розшукові дії, що провадяться на початковому етапі розслідування бандитизму.
курсовая работа [85,8 K], добавлен 06.09.2016Обстановка, способи та "слідова картина" несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерів, автоматизованих систем, комп’ютерних мереж. Характеристика особи злочинця. Етапи розслідування злочину. Специфіка проведення окремих слідчих (розшукових) дій.
магистерская работа [134,5 K], добавлен 02.04.2019Питання, пов’язані з взаємодією основних учасників досудового розслідування з боку обвинувачення, суду при підготовці та проведенні негласних слідчих (розшукових) дій. Розробка пропозицій щодо внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України.
статья [22,6 K], добавлен 21.09.2017Питання формування й застосування криміналістичних методик, низки важливих ознак злочинів. Аналіз різних поглядів на структуру окремої криміналістичної методики розслідування злочинів. Співвідношення криміналістичної та кримінально-правої характеристик.
статья [21,6 K], добавлен 14.08.2017
