Становлення і розвиток митного законодавства на території України

УДК 351.713 (09) (477)

Автореферат

Становлення і розвиток митного законодавства на території України

Анотації

Мицак А.П. Становлення та розвиток митного законодавства на території України - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Спеціальність 12.00.01 - теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень. - Львівський національний університет імені Івана Франка. - Львів, 2005.

Дисертація присвячена дослідженню проблеми становлення і розвитку митного законодавства в Україні.

У роботі проаналізовано становлення митної справи, історичні процеси в контексті означеної проблематики. Подана характеристика історично-правового процесу розвитку митного законодавства, історичний, законодавчий, практичний матеріал, а на їх основі зроблено практичні пропозиції з удосконалення митного законодавства і діяльності митних органів України.

Ключові слова: митне законодавство України, митна діяльність, митна система України.

Мыцак А.П. Становление и развитие таможенного законодательства на территории Украины - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук. Специальность 12.00.01 - теория и история государства и права; история политических и правовых учений. - Львовский национальный университет имени Ивана Франка. - Львов, 2005.

В диссертации исследуется проблема становления и развития таможенного законодательства в Украине. Значительное внимание уделяется архивным документам, анализированию действующего законодательства в сфере таможенных отношений и практики его применения. Автор рассматривает историю становления таможенной системы, исторические процессы в контексте определенной проблематики.

Основательно прослеживаются истоки организации таможенного дела после принятия Декларации о государственном суверенитете и провозглашение независимости Украины, разработаны практические предложения, направлены на усовершенствование таможенного законодательства и деятельности таможенных органов Украины.

Ключевые слова: таможенное законодательство, таможенная деятельность, таможенная система Украины

Mytsak A.P. Framing and development of the tariff legislation on the territory of Ukraine. - Manuscript.

Thesis for obtaining candidate degree of law science on speciality 12.00.01 - theory and history of the state and law; history of political and legal doctrines. - Ivan Franko National University of Lviv. Lviv, 2005.

The thesis is dedicated to the issue of tariff legislation framing and development on the territory of Ukraine. The history of formation of customs policy, as well as scientific analysis of the historical processes in this sphere are analyzed.

A detailed characteristic of the historico-legal process of the tariff legislation development is presented. The author elucidates historical, legislative and practical sources on the issue. Suggestions concerning the evolvement of tariff legislation as well as the customs authorities' activity in Ukraine have been prepared.

Key words: tariff legislation of Ukraine, tariff activity of Ukraine, tariff system of Ukraine.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. З-поміж найважливіших функцій сучасної Української держави за Конституцією України є економічна безпека, а найефективнішим засобом для її забезпечення є належна митна система і митна політика.

Закон України "Про митну справу в Україні" від 25 червня 1991 р. вперше зафіксував положення щодо створення власної митної системи. Органи, які входять до її складу, становлять частину апарату Української держави, а їх діяльність загальною мірою залежить від якості митного законодавства.

Митне законодавство України на сучасному етапі повинно узгоджуватися зі загальноприйнятими стандартами і потребує наукового дослідження, у тому числі історико-правових проблем його становлення та розвитку на території України. Перші спроби регулювання митної діяльності були відомі ще за часів Київської Русі, зокрема при укладенні торговельно-політичних договорів з Візантією. Важливими джерелами становлення митних відносин були також митні статути, які регулювали торгівлю з німецькими та угорськими купцями. За часів гетьмана Б. Хмельницького та в період Гетьманщини суттєво розширилося митне законодавство, що сприяло розвитку митних відносин. Певний розвиток митного законодавства мав також місце за часів відродження національної державності України на початку ХХ ст. Аналіз цих проблем дасть змогу не лише поглибити історико-правові знання стосовно еволюції митного законодавства, а й уникнути деформацій і взяти до уваги позитивний досвід.

Проблеми становлення та розвитку митного законодавства на території України висвітлені недостатньо. У працях, що розглядали торговельні відносини на українських територіях у дорадянський період незначною мірою відображалися і митні відносини (В. Демченко, І. Козловський та ін.). Серед вчених радянського періоду митну справу досліджували М. Брачевський, Б. Михайлов, Л. Марков, К. Сандровський.

У сучасній юридичній літературі, зокрема, у працях В. Чорного, Г. Спектора, Л. Деркача, аналізувалися різні етапи розвитку та функціонування митного законодавства.

На монографічному рівні процес становлення і розвиток митного законодавства на території України з ІХ ст. до 2004 р. висвітлюється вперше. Все це зумовлює актуальність теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в рамках планової теми кафедри теорії та історії держави і права Львівського національного університету імені Івана Франка "Актуальні проблеми історії держави і права України, політичних, правових вчень та зарубіжної історії" (номер державної реєстрації 0103U005943).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є поглиблення історико-правових знань щодо формування та застосування митного законодавства України з ІХ ст. до 2004 р.

Досягнення мети вимагало розв'язання таких основних завдань:

- виявити та дослідити правові пам'ятки, які відносяться до митного законодавства України, на різних етапах її розвитку;

- встановити політичні, а також соціально-економічні передумови для прийняття окремих законодавчих актів у сфері митного регулювання;

- виявити особливості застосування на території України митного законодавства іноземних держав, у складі яких перебували українські землі;

- встановити особливості становлення і розвитку митного законодавства в умовах незалежної України;

- підготувати пропозиції стосовно удосконалення чинного митного законодавства, а також правового статусу митних органів України.

Об'єктом дисертаційного дослідження є процеси формування та функціонування митного законодавства на території України з ІХ ст. до 2004 р.

Предметом дослідження є історико-правові закономірності формування й особливості застосування митного законодавства на території України з ІХ ст. до 2004 р.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертації становить система філософських, загальнонаукових і спеціальноюридичних методів. Зокрема, використовувались: діалектичний метод - у процесі виявлення особливостей розвитку митного законодавства на території України; історико-правовий - у процесі дослідження закономірностей становлення і розвитку митного законодавства; порівняльно-правовий - при зіставленні митного законодавства на різних етапах розвитку, а також при порівнянні українського законодавства та законодавства іноземних держави і міждержавних органів; формально-юридичний - у процесі дослідження нормативно-правових актів, а саме політико-торговельних договорів Київської Русі з Візантією 907, 911, 944 та 971 рр., "Руської Правди", Раффельштеттенського митного статуту 906 р., Остроганського митного статуту 1288 р., Універсал Б. Хмельницького 28.04.1654 р. та ін.

Джерельну базу дисертаційного дослідження становлять матеріали та документи Центрального державного історичного архіву України (м. Львів), Державного архіву Львівської області, Центрального державного історичного архіву (м. Київ) і Центрального державного архіву вищих органів влади і управління України, а також досліджені автором матеріали колегії Державного митного комітету України та Державної митної служби України.

При написанні дисертації було використано національне законодавства України та деяких зарубіжних країн, міжнародно-правові акти і документи, вітчизняна та зарубіжна правознавча і правотлумачна практика, а також спеціальна наукова література.

Науково-теоретичну основу дисертаційного дослідження становлять праці вітчизняних і зарубіжних вчених - правників, істориків, економістів та політичних діячів з проблем становлення і розвитку митного законодавства на землях України у різні періоди її розвитку.

Наукова новизна дисертації полягає в тому, що вона - одна із перших у вітчизняному правознавстві історико-правових монографічних досліджень, щодо проблем становлення та розвитку митного законодавства на території України.

В межах здійсненого дослідження отримано результати, які містять наукову новизну:

- виокремлено основні історичні періоди формування та розвитку митного законодавства на території України: 1) ІХ-ХVІІ ст.; 2) ХVІІ ст. - 1917 р.; 3)1917-1922 рр.; 4) 1922-1991 рр.; 5) 1991-2004 рр.;

- з'ясовано, що основною економічною передумовою було виникнення товарного виробництва з метою обміну, а політичною - необхідність стягнення митних зборів для поповнення державної скарбниці;

- виявлено, що основними пам'ятками митного законодавства на території України у ІХ-ХVІІ ст. були найдавніший збірник норм староруського права, "Руська Правда", а також Раффельштеттенський митний статут 906 р., Остроганський митний статут 1288 р., Новоторговельний статут 1667 р., які склали правову основу для розвитку митної діяльності. У період ХVІІ ст. - 1917 р. -

- встановлено, що з ІХ до ХVІІ ст. митне законодавство допускало вчинення митних дій не лише державними службовцями, а й приватними, а з ХVІІ ст. до 1917 р. російське законодавство повністю позбавляло митної автономії українські землі. В радянський період митне законодавство забезпечувало монополію радянської держави на зовнішньоекономічні відносини;

- доведено, що формування митного законодавства залежало від конкретного суспільно-політичного становища в державі. В залежності від економічної мети, державою переслідувалась політика меркантилізму, коли вона намагалася накопичити якомога більше золота та валюти у державній скарбниці та політика протекціонізму, коли вона намагалася захистити інтереси власного виробника. Ці обставини безпосередньо впливали на формування митного законодавства і митної системи;

- встановлено, що митним законодавством незалежної України вперше була створена власна митна система, а розвиток митного законодавства був спрямований на приведення відповідно до міжнародних стандартів;

- обґрунтовано пропозиції про вдосконалення митного законодавства.

Теоретичне та практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що сформульовані в дисертації положення та висновки певною мірою сприяють подальшому розвитку науки історії держави і права. Зроблені у процесі дослідження висновки дають змогу розширити межі цієї проблематики, висвітлити історичні етапи становлення та розвитку митного законодавства в Україні, виробити нові перспективні напрями його аналізу.

Дисертаційні положення та рекомендації можуть бути використані для вдосконалення нормативно-методичного забезпечення митної справи, вдосконалення організаційних структур управління у зазначеній сфері через чітке розмежування повноважень та відповідальності, усунення дублювання нормативно-правових актів із митних питань та створення систематизованого обліку нормативно-правової бази у митній галузі.

Матеріали дисертації можуть бути використані у законотворчій діяльності, навчальному процесі при читанні лекцій і проведенні занять з курсу "Історія держави і права України", а також при розробленні навчальних програм та методичних рекомендацій.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою роботою.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки, що містяться в роботі, обговорювалися на кафедрі історії та теорії держави і права Львівського національного університету імені І. Франка. Матеріали висвітлювалися у доповідях здобувача на міжнародній науково-практичній конференції "Митна справа в Україні: сучасні проблеми та шляхи вдосконалення" (Дніпропетровськ, 1999 р.) та на VІІІ, ІХ і Х регіональних науково-практичних конференціях "Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні" (м. Львів, 2002, 2003, 2004 рр. відповідно).

Публікації. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження відображені у двох монографіях та у п'яти наукових статтях (чотири з них опубліковані у фахових виданнях), а також у двох виступах на наукових конференціях.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, що містять - 7 підрозділів, висновки та список використаних джерел (__ найменувань. Повний обсяг дисертації становить ___ сторінок, у тому числі основний текст ___ сторінок.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету, завдання, методологічну і теоретичну основу, сформульовано наукову новизну теми та положень, винесених на захист, показано теоретичне й практичне значення роботи, наведено дані про апробацію і публікацію результатів дослідження.

В першому розділі "Розвиток митного законодавства України: стан розробки проблеми та характеристика джерел" подано теоретичну основу дисертаційного дослідження, окреслено основні етапи розвитку наукової думки з цієї проблеми. Джерельну базу дисертаційного дослідження становлять матеріали документальних фондів вітчизняних архівів, зокрема ті, що зберігаються в Центральному державному історичному архіві (м. Львів): ф. 35, 146, 204, ф. 309 "Покажчик законів та розпоряджень", ф. 755 "Архівне управління провінції Галичини"; Державному архіві Львівської області, ф. 59 "Накази та постанови тимчасового управління в Західній Україні"; Центральному державному архіві вищих органів влади і управління України, ф. Р-341.

Особливу увагу приділено також дослідженню літописних археологічних джерел, використано значну кількість опублікованих документів.

У дисертації використано теоретичні положення і рекомендації вчених, які працюють у сфері теорії та історії держави і права, митного права, дослідження інших суспільних наук, праці українських вчених та політичних діячів - М. Грушевського, В. Винниченка, Д. Дорошенка, І. Крип'якевича, О. Кузьми, Н. Полонської-Василенко та ін. Проблеми пострадянських республік, процес державотворення висвітлювали В. Кульчицький, Б. Тищик, О. Субтельний, А. Жуковський.

У дослідженнях радянського періоду здебільшого спостерігалося ідеологічне, класове спрямування. Державно-правові аспекти не розглядалися або ж аналізувалися через призму діяльності Комуністичної партії. Серед науковців-правників цього періоду вирізнялися: Б. Михайлов, Л. Марков, К. Сандровський. Проте більшість авторів, за винятком К. Сандровського, проводили дослідження окремих періодів російської та радянської митної політики і митних органів. Отже, можна констатувати факт, що впродовж цього періоду не було дослідження узагальнюючого і об'єктивного характеру.

Нинішнє відродження Української держави зумовило появу нових праць із досліджуваної теми.

Проблеми становлення митного законодавства у незалежній Україні частково висвітлювали В. Мицик, С. Науменко, П. Пашко, П. Романюк, В. Чорний, І. Шеремета та ін. Зазначимо, що митна проблематика, питання здійснення митного контролю, митно-тарифного регулювання, боротьби з контрабандою й іншими митними правопорушеннями - справа достатньо складна і специфічна навіть для досвідченого фахівця і вченого-правознавця. Тому, в перші роки незалежності не було фундаментальних праць, які б на фактичному матеріалі розкривали етапи становлення та правову основу Української митниці. В 1998 р. цю прогалину значною мірою заповнило дослідження Л. Деркача. Тут була дана оцінка існуючих тенденцій, проблем становлення і розвитку митного законодавства.

Використання згаданих та інших джерел дала змогу розглянути в історико-юридичному аспекті цю тему, проаналізувати відповідну нормативно-правову базу, а також визначити головні напрями розвитку митного законодавства на території України від давніх часів до сьогодення.

Отже, питання розвитку митного законодавства ще не знайшло належного висвітлення в юридичній літературі.

У другому розділі "Становлення митного законодавства України на різних етапах її розвитку" розглянуто історичні періоди становлення та розвитку митного законодавства на території України.

У підрозділі 2.1 "Формування та еволюція митного законодавства України (ІХ-ХVІІ)" з'ясовано, що історія митниці та митної справи у нашій державі розпочинається ще з стародавніх часів. Незаперечний історичний факт: вже 911 р. у торговому договорі Київського князя Олега з Візантійським імператором зумовлювалися питання мита та митних зв'язків між двома країнами. За Руссю визнавалося, зокрема, право безмитної торгівлі.

Важливим регулятором торговельних зв'язків України зі Заходом став перший фіксований юридичний торговельний акт - Раффальштеттенський митний статут 906 р. (він наслідував значно старший статут 880 р.) У ньому мито розглядалося як певне обмеження торгівлі конкретними товарами.

Пізніше, 1288 р., був виданий Остроганський митний статут, в якому перелічувалися купці з різних країн: Баварії, Польщі, Чехії, Австрії та Русі.

Автор допускає, що ці два митні статути були першими митно-правовими документами, де регламентувалися дії купців Київської Русі, що певною мірою слугували прикладом правильної організації митної справи в Русі.

Складний порядок митних зв'язків існував в Україні й за Литовсько-польської держави. Була встановлена чітка система митних зборів за ввіз і вивіз різноманітних товарів. Пограничне мито (його називали цлом) стягували митники, котрі працювали у митницях (тоді вони називалися митними коморами).

Чітку систему митної справи та митного законодавства мала й славна Козацько-гетьманська держава. Починаючи від Б. Хмельницького, Державний скарб (так іменувалась тоді фінансово-банківська і митна служба України) збирав пограничне мито: евекту (вивізне) й індукту (ввізне) мито. В універсалі гетьмана Богдана Хмельницького, датованому 1654 р., встановлювалися митні платежі за товари, що ввозилися на територію Української держави. За свідченням письмових документів (1654 р.), у той період митні збори на кордонах приносили у державну скарбницю близько 100 тис. червоних золотих.

У підрозділі 2.2 "Застосування російського митного законодавства на території України (ХУІІ ст. до 1917 р.)" з'ясовано, що вихід зі складної ситуації, яка склалася внаслідок національно-визвольної війни (1648-1654 рр.), уряд країни вбачав у приєднанні України до Росії.

З кінця ХVІІ і до початку ХХ ст. Україна входила до складу Російської імперії. Історія розвитку України тісно переплелась з історією розвитку Російської імперії. Митна політика Російської імперії, переважно регулювалася митними тарифами.

В цей період виникали ідеї про вільну торгівлю і мореплавство. Автор допускає, що так поступово закладалися передумови для розвитку і практики митної справи.

Етапною подією було створення 1754 р. прикордонної варти як особливого корпусу військ для охорони кордону в Україні та Фінляндії.

У 1798 р. державна Комерц-колегія видала інструкцію прикордонним митницям і заставам, яка стала однією з перший документальних спроб уніфікації нормативних документів з процедури діяльності митних установ.

Про складний розвиток митної справи в Російській імперії та необхідність постійного державного корегування цього процесу засвідчують факти прийняття основних правових документів, що регулювали митну діяльність. Тільки митні статути приймалися у 1819, 1842, 1882, 1892, 1904, 1910 рр. митний кодекс законодавство україна

У підрозділі 2.3 "Характеристика митного законодавства на території України в період УНР-ЗУНР та УРСР" встановлено, що можливість будувати самостійну митну політику, спираючись на власні митні органи, з'явилися в Україні лише з проголошенням ІУ Універсалом Центральної Ради 22 січня 1918 р. незалежності Української Народної Республіки. Центральна Рада мала намір сформувати належну торговельну митну політику на рівні тогочасних вимог. В Універсалі наголошувалося: "...торг товарами, які будуть привозитись з-за кордону і вивозитись за кордон, буде вести сама держава наша". Пізніше ідея про необхідність державного контролю над митною системою України знайшла відображення у проекті Конституції УНР, десятий параграф якої зазначав, що до компетенції Федерально-державної організації належать також митна та карантинна справа, торгові склади.

Чимало позитивного у сфері торговельно-митної політики, зазначає автор, зробив і гетьман П. Скоропадський.

В дослідженні зазначається, що певні митні відносини були й у Західноукраїнській Народній Республіці, яка виникла в листопаді 1918 р. після розпаду Австро-Угорщини.

Після входження України до Союзу РСР і підписання відповідного договору в грудні 1922 р. керівництво Української РСР було передано в компетенцію Союзу питання оборони і безпеки країни, міжнародних відносин, зовнішньої торгівлі, митної політики, податкової системи й інших галузей політичного, економічного і соціального життя.

На принципах обмеження суверенних прав союзних республік, у тому числі й України, у сфері міжнародних відносин, зовнішньоекономічної діяльності та митної справи ґрунтувалися Конституції СРСР 1936 і 1977 рр., митні кодекси 1924, 1928 і 1964 рр., а також відомчі документи Наркомату зовнішньої торгівлі й інших центральних відомств Союзу. Впродовж семи десятиліть керівні органи Радянської України не мали змоги впливати і на організацію та здійснення митного контролю на території республіки, і на комплектування особового складу митниці, а бюджет республіки був позбавлений надходжень від фіскальної діяльності митних установ, які діяли на її території.

Актуальним залишається питання не лише висвітлення досягнень і помилок, детальний науковий аналіз процесів, що відбувалися в різні історичні періоди, а й вироблення належних висновків для удосконалення сучасного митного законодавства в незалежній Україні.

Третій розділ "Проголошення незалежності України та передумови формування її митного законодавства" присвячений дослідженню процесу формування митного законодавства сучасної України.

У підрозділі 3.1 "Розробка, прийняття й основні положення Митного кодексу України 1991 р. та інших нормативно-правових актів з митних питань" автор ґрунтовно простежує витоки організації митної справи після прийняття Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 р. та проголошення її незалежності. Зазначено, що цю, цілком нову державотворчу роботу довелося починати буквально з нуля. У колишній УРСР взагалі не було жодної керівної або навіть координувальної структури, яка б займалася митною справою. Звідси - надзвичайна складність завдань, що постали перед митними органами на етапі організації і розвитку власної митної справи та налагодження власного митного законодавства. Вони ж, як стверджує автор, вимагали опрацювання нової митної політики, суттєвого внеску кожної митниці, кожного співпрацівника у справу державотворення, правопорядку, зміцнення економічного потенціалу України.

Одними з перших завдань, що постали перед Українською митницею, були створення мережі власних пунктів пропуску, а також підготовка нормативно-правової бази. Вже на початковому етапі розвитку власної митної системи прийнялися закони "Про зовнішньоекономічну діяльність" 16 квітня 1991 р., "Про митну справу в Україні" 15 червня 1991 р., Митний кодекс України 12 грудня 1991 р., "Про єдиний митний тариф" 5 лютого 1992 р., "Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України з митних питань" 28 січня 1994 р. та інші нормативні акти, що стали правовою базою організації та розвитку митної справи в Україні.

Закон "Про митну справу в Україні" визначив правові основи організації митної справи. Йому належала вагома роль у розвитку митного законодавства нашої держави - він зробив поштовх до прийняття на його основі низки нормативно-правових актів з регулювання митної діяльності і був актуальним аж до прийняття у липні 2002 р. Нового митного кодексу.

Перший Митний кодекс Верховна Рада прийняла 12 грудня 1991 р. Цей провідний у сфері митного законодавства нормативно-правовий акт визначив принципи організації митної справи в Україні з метою створення умов для формування ринкової економіки та зростання ефективності зовнішньоекономічної діяльності на основі єдності митної території, мит і митних зборів.

На цьому етапі були також прийняті такі основні нормативні акти як наказ ДМКУ 10.04.1992 р. "Про створення митних установ", Положення про провадження у справах про порушення митних правил, затверджене наказом ДМКУ 3205 4.11.1992 р.; наказ ДМКУ №73 19.03.1993 р. "Про прикордонно-митний контроль на державному кордоні України" та ін.

Цими документами визначені основні напрями організації та розвитку митної служби, зокрема у сфері порушення митних правил, заходи здійснення внутрішнього і прикордонного митного контролю.

У підрозділ 3.2 "Митне право України в період реорганізації митних органів за Законом України "Про внесення змін та доповнень до деяких законодавчих актів України з митних питань від 28.01.1994 р." автор з'ясував, що з 1994 р. розпочався другий етап розвитку митної системи. Він характерний подальшим розвитком мережі митних органів, удосконаленням їх організаційної структури й апарату управління, створенням об'єктів митної інфраструктури, що забезпечує перебудову організації та провадження митної справи на основі митного законодавства. Були прийняті Постанова КМУ № 465 8.07.1994 р. "Про створення територіальних митних управлінь", наказ ДМКУ №198 6.05.1995 р. "Положення про зону митного контролю". В 1994 р. у Києві створено Центральну митну лабораторію.

Автор детально проаналізував нормативно-правові акти, які регулювали і регулюють порядок переміщення товарів через митний кордон, митні процедури, митний контроль і митне оформлення.

В розділі ІV "Митне законодавство в умовах створення та діяльності Митної служби України (1996-2002 рр.) розглянуті питання організації та структури митної служби України, а також проаналізовані норми нового Митного кодексу України.

У підрозділі 4.1 "Організація і структура згідно з Указом Президента України від 29 листопада 1996 р. № 1145/96 "Про Державну митну службу України" виявлено, що в цей період відбулася реорганізація структури митної системи України згідно з Указом Президента України 29.11.1996 р. № 1145/96 "Про Державну митну службу України". З метою вдосконалення організаційної структури митної системи, посилення митного контролю, боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, зміцнення виконавської дисципліни співпрацівників митної системи на основі Державного митного комітету України було утворено Державну митну службу України. Указ визначив основні завдання Держмитслужби України. Зокрема, були створені спеціалізовані митні установи, відділення боротьби з контрабандою і порушеннями митного законодавства, відділи митних тарифів і митної вартості, відділи контролю за доставкою товарів, служба митної варти. На виконання Указу Президента було створено Національну систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців митної справи у складі Академії митної служби України і центри підвищення кваліфікації й перепідготовки кадрів у містах Києві та Хмельницькому, а також Центральну енергетичну митницю. Пізніше була створена Оперативна митниця.

Відповідно до "Положення про Державну митну службу України", яке затверджено Указом Президента України 24 серпня 2000 р. (№ 1022/2000), зазначено, що Держмитслужба України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері митної справи. Вона розв'язує покладені на неї завдання безпосередньо і через інші підпорядковані підсистеми - регіональні митниці, митниці, митні пости, митні лабораторії та підвідомчі підсистеми - митні навчальні заклади, обчислювальні центри, науково-дослідні заклади.

У підрозділі 4.2 "Характеристика митного кодексу України від 11 липня 2002 року" наголошено, що Держмитслужба чимало зробила для підготовки та прийняття нового Митного кодексу України.

Прийнятий Верховною Радою України новий Митний кодекс України (11 липня 2002 р.) значно відрізняється від попереднього й адекватно віддзеркалює реалії економічного та суспільно-політичного життя нашої держави, зовнішньоекономічних зв'язків України, сучасне становище і роль митної служби в системі органів державного управління. Повною мірою кодекс відповідає і міжнародним стандартам.

Норми Кодексу визначають основні засади організації та здійснення митної справи в Україні. Низка статей спрямована на максимальне спрощення і лібералізацію процедур митного контролю внаслідок впровадження нових і законодавчо закріплених чинних сучасних форм і засобів такого контролю, їх юридичного обґрунтування. Вперше в митному законодавстві ґрунтовно розглядаються особливості здійснення митних операцій при переміщенні громадян і вантажів різними видами транспорту.

Низка нових розділів, глав і статей спрямована на впорядкування умов нарахування й сплати мита, інших митних платежів, їх відстрочення та розстрочення. Встановлено також перелік платежів, що сплачуються митницею, чітко окреслено методи визначення митної вартості товарів.

Важливе місце у Митному кодексі посідає питання організації боротьби з контрабандою і порушеннями митних правил. Деталізовано процесуальні норми провадження у справах про порушення митних правил. Встановлено нові, реальніші, санкції за передбачені нормами Кодексу правопорушення.

Кодекс містить низку нових норм, які закріплюють створену структуру митних органів України, чітко визначають статус і повноваження всіх її елементів.

Великий блок проблемних питань у Митному кодексі охоплює кадрова проблематика, правове та соціальне забезпечення працівників митних органів. Встановлено, що посадові особи, котрим присвоюється персональне звання, дають Урочисте зобов'язання працівників митних органів, в якому дають слово бути відданими справі української державності, неухильно дотримуватись вимог Конституції, Митного кодексу та законодавства України, активно захищати інтереси Української держави.

На тривалий період новий Митний кодекс України виконуватиме своє завдання у забезпеченні захисту економічних інтересів України, створенні сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпеченні до законодавства України з питань митної справи.

Висновки

Отримані в процесі дослідження результати дають змогу дійти таких висновків:

1. Митна охорона кордонів - один із елементів державності, що існувала на території України з давніх часів. Суспільно-політичні події, які відбувалися на українських землях, пов'язані з різними державними режимами. Однак за будь-якої влади митна справа існувала і її можна поділити на декілька періодів: 1) ІХ-ХVІІ ст., коли митна справа і митне законодавство лише формувалися і не мали цілісного характеру. В цей період митні відносини пройшли від умов становлення державності за часів Київської Русі через існування Галицько-Волинського князівства та Речі Посполитої до умов Гетьманщини; 2) ХVІІ ст. - 1917 р. - митна справа і митне законодавство розвивалися від проведення незалежної митної політики Б. Хмельницьким - до скасування 1754 р. права українським урядом проводити власні митні відносини; 3) 1917-1922 рр. - митні відносини розвивалися в умовах формування української державності за часів УНР, Гетьманату, Директорії та ЗУНР. У цей період через надзвичайні революційні та військові умови, митні відносини мали фрагментарний і непостійний характер, 4) 1922-1991 рр. - митна справа та митне законодавство розвивалися в умовах існування Радянської держави, коли митна система переважно, мала лише монополію на зовнішньоекономічні відносини; 5) 1991-2004 рр. - формувалися митна справа та митне законодавство від проголошення незалежної України і дотепер.

2. Для виникнення митних відносин і митного законодавства існували відповідні передумови. Економічною передумовою був розвиток товарного господарства з метою обміну, потреба у поповненні багатства спочатку окремих людей, котрі стягували митні збори, а пізніше - у поповненні державного бюджету. Дещо пізніше саме за допомогою митних зборів окремі держави почали здійснювати протекціоністську політику з метою захисту вітчизняного виробника. Політичною передумовою появи митних зборів і митного законодавства було формування і створення держави, яка для утворення державного апарату стягувала різні податки та збори, в тому числі й торгівлі та провозу товарів. Це сприяло поступовому визначенню, оформленню та захисту митної території і державних кордонів.

3. Основними пам'ятками митного законодавства на території України у перший період з ІХ до ХVІІ ст. були "Руська Правда", Раффельштеттенський митний статут 906 р., Остроганський митний статут, Універсал Б. Хмельницького 28 квітня 1654 р., Новоторговельний статут 1667 р. тощо. Всі ці документи зробили свій внесок у становленні та виробленні основних понять та норм регулювання митних відносин.

4. З ХVІІ ст. митні відносини в Україні були повністю підконтрольні російському уряду та розвивалися на підставі російського митного законодавства. І тільки з 1917 р. разом із відродженням національної державності за часів УНР, Гетьманату, Директорії та ЗУНР почала відновлюватися власна митна політика і митне законодавство. В радянський період митне законодавство було направлене, насамперед, на забезпечення монополії на зовнішньоекономічні відносини.

5. Розвиток митного законодавства повністю залежав від конкретного суспільно-політичного становища у державі. Зокрема, коли держава намагалася накопичити у державній скарбниці якнайбільше золота і валюти, вона через митнотарифну політику запроваджувала меркантилізм. Коли ж держава намагалася захищати інтереси власного виробника, вона запроваджувала політику протекціоналізму. Ці фінансово-економічні засоби формувалися і були зосереджені у митному законодавстві, але це не дозволило сформувати власної митної системи України.

6. Після проголошення незалежності України як митна система України, так і митне законодавство розвивалися й удосконалювалися. Митне законодавство з 1991 р. у більшості випадків дублювалося, зокрема відомчі документи. Крім Митного кодексу, діяли десятки інших законодавчих актів та підзаконних актів з митних питань. Все це значно ускладнювало роботу митників.

7. Для вдосконалення митного регулювання необхідно врахувати у національному законодавстві досвід інших держав, положень, зафіксованих у статутах і рішеннях міжнародних організацій. Вивчення досвіду зарубіжних країн засвідчує, що успіх ринкових перетворень значною мірою залежить від виваженої митної політики й ефективної її реалізації в системі національних органів регулювання.

8. Сформульовано наступні пропозиції щодо удосконалення митного законодавства:

· Необхідно внести доповнення у п.2.1.б. Постанови Правління Національного банку України "Про затвердження Інструкції про переміщення валюти України, іноземної валюти, банківських металів, платіжних документів, інших банківських документів і платіжних карток через митний кордон України" 12.07.2000 р. № 283 про затримання валюти України, що ввозиться без підстав;

· Пропонується внести зміни до наказу Держмитслужби України від 07.10.2003 р. "Про затвердження положення про склади тимчасового зберігання" щодо спрощення можливостей відкриття складів тимчасового зберігання відкритого типу в міжнародних аеропортах без наявності у державних підприємств-резидентів, що здійснюють прийняття, навантаження, вивантаження та видачу товарів, переміщуваних через державний кордон України, ліцензій на проведення посередницької діяльності митного брокера.

· Пропонується внести зміни в абз. 2 ст. 15 та ст. 135 Митного кодексу України, а саме замінити: термін "товари" на "товари й інші предмети".

· Пропонується абз. 2 п. 21 постанови Кабінету Міністрів України 03.08.2000 р. № 1203 привести відповідно до вимог абз. 2 ст. 137 МК України, подавши його у такій редакції: "Згідно із типовою технологічною схемою керівниками служб і підприємств, на території яких розміщено пункти пропуску та керівниками митного органу і органу охорони державного кордону України, затверджуються відповідні технологічні схеми для конкретних пунктів пропуску".

9. До проекту Закону України "Про митну справу України" необхідно включити положення щодо митного адміністрування, зокрема:

- моніторинг та систематизований облік нормативно-правової бази;

- законодавча ініціатива, створення та супровід нормативно-правових актів, спрямованих на уніфікацію митного законодавства;

- системний підхід до правового захисту державних інтересів;

- проведення роз'яснювальної роботи, надання консультаційних послуг із питань митного законодавства.

10. Для належної реалізації повноважень митних органів необхідно удосконалити митне законодавство з урахуванням передового досвіду та міжнародних стандартів боротьби з контрабандою й іншими порушеннями митних правил та надати митним органам України статусу правоохоронних, що дозволить митним органам використовувати повноваження, надані законодавством органам МВС, СБУ, прикордонних військ, особливо ті, що пов'язані зі здійсненням оперативно-розшукових заходів.

Крім того, основи митного законодавства держав-учасниць СНД 10 лютого 1995 р. (ст. 225) передбачають здійснення оперативно-розшукової діяльності їх митними органами відповідно до національного законодавства.

Публікації, в яких висвітлені основні положення дисертації

1. Мицак А.П. Організація та структура Львівської митниці: сторінки історії. - Львів, 1999. - 38с.

2. Мицак А.П. Становлення та розвиток митної справи в Україні (історико-правові аспекти). - Львів, 2003. - 108с.

3. Мицак А.П. Розробка та прийняття митного законодавства в сучасній Українській державі // Митна газета. - 1998. - №14 - С. 1-3.

4. Мицак А.П. Історія митної справи // Бізнес і безпека. - 1998. - №9. - С. 8-9.

5. Тищик Б.Й., Мицак А.П. Історія митної справи в Україні // Право України. - 1999. - №10 - С. 98-100.

6. Мицак А.П. Розробка та прийняття митного законодавства в сучасній Українській державі.// Вісн. Львів. ун-ту. - Серія юридична. - Львів. 2000 - №35. - С. 256-259.

7. Мицак А.П. Особливості митної політики Речі Посполитої на українських землях у ХІV-ХVІІІ ст. // Право України. - 2002. - №9 - С. 132-134.

8. Мицак А.П. Розробка та прийняття митного законодавства в сучасній Українській державі// Матеріали восьмої регіональної науково-практичної конференції "Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні", м. Львів, 13-14 лют. 2002 року. - Львів, 2002. - С. 81-83.

9. Мицак А.П. Митна політика періоду УНР-ЗУНР // Матеріали дев'ятої регіональної науково-практичної конференції "Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні", м. Львів, 13-14 лют. 2003 р. - Львів, 2003. - С. 89-90.

Размещено на Allbest.ru