Кримінально-процесуальні проблеми створення та діяльності слідчо-оперативних груп

Проблеми у сфері кримінально-процесуальних відносин при здійсненні досудового розслідування слідчо-оперативних груп. Аналіз та наукове обґрунтування пропозицій щодо вдосконалення практики взаємодії слідчих з оперативними працівниками органу дізнання.

Рубрика Государство и право
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 29.08.2013
Размер файла 70,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

2. Про створення СОГ та про зміну її складу начальником слідчого відділу або прокурором виноситься постанова.

3. В постанові про створення СОГ повинні бути зазначені всі слідчі та оперативні працівники органів дізнання, які включені до її складу, а також вказано керівника групи. Про склад СОГ та внесені до нього зміни не пізніше двох діб з моменту винесення відповідної постанови повідомляється її учасникам, а також підозрюваному, обвинуваченому, їх захиснику та законному представнику, потерпілому, його представнику, а у випадку необхідності й іншим учасникам процесу, яким роз'яснюється право заявляти відводи керівнику та членам групи. Про ознайомлення з постановою про створення СОГ та внесення до її складу змін, а також про роз'яснення прав учасникам процесу складається протокол.

4. Керівник СОГ: а) бере участь в проведенні перевірки отриманої інформації про вчинені злочини, порушує кримінальну справу і приймає її до свого провадження; б) приймає найбільш важливі процесуальні рішення у кримінальній справі, зокрема: про об'єднання і виділення кримінальних справ; зупинення і закінчення розслідування у справі; звернення з клопотанням до прокурора про продовження строку досудового слідства та надання згоди на подання до суду про продовження строку тримання під вартою; внесення подань про усунення причин і умов, які сприяли вчиненню злочину, якщо це випливає не з окремого епізоду, а із узагальнених матеріалів всього розслідування; про притягнення особи як обвинуваченого та ін.; в) дає обов'язкові для виконання доручення та вказівки слідчим і оперативним працівникам про провадження слідчих і розшукових дій та оперативно-розшукових заходів; г) ознайомлюється з оперативними матеріалами, які мають відношення до справи.

5. Керівник СОГ вправі брати участь в слідчих діях, які проводяться іншими слідчими, особисто проводити слідчі дії та приймати рішення в кримінальній справі в порядку, встановленому цим Кодексом.

6. Члени СОГ виконують доручення керівника групи, діючи в межах повноважень, які їм надані законом".

розширити повноваження начальника слідчого відділу та прокурора, передбачені в ст. ст.114№, 227 КПК України, доповнивши їх положеннями про можливість створення слідчо-оперативної групи та внесення змін до її складу;

передбачити в КПК України норму щодо альтернативного варіанту здійснення прокурорського нагляду та судового контролю при провадженні досудового слідства СОГ (зокрема, надання права слідчому звертатися з поданням про провадження оперативно-розшукових заходів і слідчих дій до суду, на території якого вони будуть проводитися, або ж до суду, на території якого провадить розслідування в цілому слідчо-оперативна група);

в ст.103 КПК України слід закріпити положення, що здійснення оперативно-розшукової діяльності покладається не на органи дізнання, а на визначених в Законі України "Про оперативно-розшукову діяльність” суб'єктів;

в Законі України "Про оперативно-розшукову діяльність” закріпити процедуру, аналогічну тій, що передбачена частиною 5 ст.97 КПК України щодо необхідності отримання попередньої згоди прокурора на проведення оперативно-розшукових заходів за рішенням суду;

в Законі України "Про оперативно-розшукову діяльність" та відповідній Інструкції закріпити порядок надання результатів оперативно-розшукової діяльності органу дізнання, слідчому, прокурору та суду.

Список опублікованих праць здобувача за темою дисертації

1. Гордін Л.Я. Проблеми законодавчого забезпечення діяльності слідчо-оперативних груп // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права: Науковий часопис Хмельницького інституту регіонального управління та права з питань правознавства, управління та економіки. - Хмельницький, 2004. - №1-2 (9-10). - С.236-239.

2. Гордін Л.Я. Правові та організаційні проблеми створення слідчо-оперативних груп // Вісник Національного університету внутрішніх справ. - Х., 2005. - Вип.31. - С.26-31.

3. Гордін Л.Я. Правові та організаційні проблеми створення слідчо-оперативних груп по розслідуванню злочинів у сфері господарської діяльності // Відповідальність за злочини у сфері господарської діяльності: Матер. наук. - практ. конференції / Ред. кол.: В.В. Сташис (голов. ред. ) та ін. - Х.: вид-во "Кроссроуд”, 2006. - С.154-156.

4. Гордін Л.Я. Сутність та поняття слідчо-оперативної групи // Механізм правового регулювання у правоохоронній та правозахисній діяльності в умовах формування громадянського суспільства (осінні юридичні читання) ”: Матер. наук. - практ. Конференції.11 листопада 2005 р. - 2005. - С.68-69.

5. Гордін Л.Я. Слідчо-оперативна група: правовий та організаційний аспекти // Вісник Національного університету внутрішніх справ. - Х., 2006. - Вип.33. - С. 190-195.

6. Гордін Л.Я. Види слідчо-оперативних груп: порівняльна характеристика // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права: Науковий часопис Хмельницького інституту регіонального управління та права з питань правознавства, управління та економіки. - Хмельницький, 2006. - №3-4 (7-8). - С.267-272.

Анотації

Гордін Л.Я. Кримінально-процесуальні проблеми створення та діяльності слідчо-оперативних груп. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.09 - кримінальний процес і криміналістика; судова експертиза. - Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. - Харків, 2008.

Дисертація присвячена дослідженню теоретичних і практичних питань створення та діяльності слідчо-оперативних груп. Розкрито сутність слідчо-оперативних груп, як специфічної форми взаємодії органів досудового слідства і дізнання під час розслідування злочинів, запропоновано їх класифікацію, досліджені правові та організаційні проблеми створення слідчо-оперативних груп, особливості правильного визначення їх складу, вибору, призначення та обсягу повноважень їх керівників, особливості правовідносин керівника СОГ з її членами, а також керівника СОГ та її членів з окремими суб'єктами кримінального процесу, визначені основні принципи діяльності слідчо-оперативних груп та особливості її планування, а також проаналізовано практику їх діяльності в процесі розкриття та розслідування окремих видів злочинів, зокрема, проти особи та в сфері економічної діяльності.

Сформульовані конкретні пропозиції щодо вдосконалення взаємодії органів досудового слідства та дізнання під час провадження в кримінальних справах взагалі, і вдосконалення законодавства та правозастосувальної практики взаємодії органів досудового слідства і дізнання в складі слідчо-оперативних груп зокрема.

Ключові слова: кримінальний процес, взаємодія органів досудового слідства та дізнання, форми взаємодії, слідчо-оперативна група, повноваження керівника слідчо-оперативної групи, дотримання прав і законних інтересів особи.

Гордин Л.Я. Уголовно-процессуальные проблемы создания и деятельности следственно-оперативных групп. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.09 - уголовный процесс и криминалистика; судебная экспертиза. - Национальная юридическая академия Украины имени Ярослава Мудрого. - Харьков, 2008.

Диссертация посвящена исследованию теоретических и практических вопросов создания и деятельности следственно-оперативных групп.

В первом разделе исследуются особенности отдельных форм взаимодействия следователя с органом дознания в процессе производства досудебного расследования уголовных дел, в частности раскрывается сущность следственно-оперативных групп как специфической организационно-процессуальной формы взаимодействия, в деятельности которой используются как процессуальные, так и не процессуальные методы расследования. Осуществляется также классификация следственно-оперативных групп по различным критериям и анализ их задач.

Второй раздел посвящен рассмотрению процессуальных и организационных проблем создания следственно-оперативных групп, в частности определению оснований, условий и порядка, который состоит из двух этапов: принятие решения и документальное оформление. Решение о создании СОГ и внесении изменений в ее состав предлагается во всех случаях оформлять соответствующим постановлением прокурора или начальника следственного отдела, с которым должны быть ознакомлены как члены следственно-оперативной группы, так и участники уголовного процесса, обладающие процессуальным правом заявлять отвод лицу, осуществляющему производство по уголовному делу.

Раскрываются также особенности правильного определения состава следственно-оперативных групп, избрания и назначения руководителя, анализируются его процессуальные и организационные полномочия и особенности его взаимоотношений с членами группы, а также особенности правоотношений руководителя СОГ и ее членов с отдельными субъектами уголовного процесса. Предложено нормативно урегулировать полномочия руководителя СОГ, а также ввести альтернативный порядок осуществления судебного контроля при расследовании преступлений следственно-оперативными группами.

В третьем разделе определены основные принципы деятельности следственно-оперативных групп и особенности ее планирования, а также проанализирована практика их деятельности в процессе раскрытия и расследования отдельных видов преступлений, в частности, против личности и в сфере экономической деятельности.

Сформулированы конкретные предложения по усовершенствованию взаимодействия органов досудебного следствия и дознания во время производства по уголовным делам вцелом, и усовершенствованию законодательства и правоприменительной практики взаимодействия органов досудебного следствия и дознания в составе следственно-оперативных групп в частности.

Ключевые слова: уголовный процесс, взаимодействие органов досудебного следствия и дознания, формы взаимодействия, следственно-оперативная группа, полномочия руководителя следственно-оперативной группы, соблюдение прав и законных интересов личности.

Gordin L.Y. Procedural criminal problems of establishment and activity of investigating-operative teams. - Manuscript.

Thesis for a Candidate's degree in Law. Specialty 12.00.09. - Criminal procedure and criminalistics; legal expertise. - Yaroslav the Wise National Law Academy of Ukraine. - Kharkiv, 2008.

The research is devoted to investigating theoretical and practical issues of establishment and activity of investigating - operative teams.

In the first section the peculiarities of separate forms of interaction between the investigator and the organ of inquiry in the process of prosecution of prejudicial inquiry of criminal cases have been researched. The nature of investigating - operative teams as a specific organizational procedural form of influence whose activity demands both procedural and non-procedural methods of investigation has been covered.

The second section is devoted to consideration of procedural and organizational problems of establishment investigating-operative teams. Special attention has been paid to the bases, conditions and the order that consists of two stages: passing the decision and processing of documents. The peculiarities of right definition of investigating-operative teams membership, electing and appointment of the head have been covered; head's procedural and organizational authority and the peculiarities of his interaction with the members of his team as well as the peculiarities of legal relationships of the head of IOT and their members with the particular subjects of criminal procedure have been analyzed.

The third section is devoted to the definition of the principles of investigating-operative teams activity and the peculiarities of its planning.

The specific offers as for the improvement of the interaction between the organs of prejudicial inquiry and investigation during the prosecution on criminal cases as a whole and the improvement of the legislation and law practice of interaction between the organs of prejudicial inquiry and investigating-operative teams have been formulated.

Key words: criminal procedure, interaction between the prejudicial inquiry and investigation organs, forms of interaction, authority of the head of investigating-operative team, observance of human rights and interests.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.