Кримський крайовий уряд генерал-лейтинанта С. Сулькевича (червень-листопад 1918 р.): історико-правове дослідження

Розвиток політичної ситуації навколо Кримського крайового уряду продовжував своє здійснення на фоні військових дій Першої світової війни. Успіхи Антанти на фронтах вели до того, що Німеччина, Австро-Угорщина та Туреччина наближалися до поразки, від чого загострювалася й внутрішньополітична ситуація в Криму. Об'єднавшись у боротьбі проти Радянської влади, активізували свої дії білі армії. 7 - 10 листопада з'їзд кримських земців зажадав створення демократичного уряду, який мав ужити негайних заходів до встановлення зв'язку з коаліційним Тимчасовим всеросійським урядом, утвореним 23 вересня 1918 р. в Уфі. З'їзд обвинуватив С.Сулькевича у повній неспроможності у всіх галузях управління, запереченні суспільних інтересів і демократичних засад, невмінні навести громадський порядок. Єдиним політичним формуванням, що намагалося не припустити зміни кабінету і відставки С.Сулькевича, була кримськотатарська Директорія. Проте 14 листопада 1918 р. німецьке командування офіційно повідомило губернську земську управу про усунення Кримського крайового уряду генерала С.Сулькевича, наступного дня він здав управління справами новому Крайовому уряду на чолі із С.Кримом.

У висновках зосереджено виклад основних результатів дисертації, до яких авторка дійшла в процесі здійснення свого дослідження. По-перше, створення Першого кримського крайового уряду відбувалося у загальному руслі суспільних відносин, характер розвитку яких визначався геополітичними вимірами світової війни і подіями російської революції. Державне утворення в Криму, очолене генералом С.Сулькевичем, виникло в результаті боротьби за владу політичних сил, які мали різні концепції державно-правового облаштування півострову. Серед них були і відновлювачі „єдиної та неподільної Росії”, які вважали крайовий уряд тимчасовим явищем; і поборники державної самостійності Криму, які одним із варіантів досягнення цієї мети визначали протекторат Туреччини; і прихильники гетьманату Павла Скоропадського, які погоджувалися на Кримську автономію у складі Української держави. Але, незважаючи на такі відмінності в поглядах на державну побудову, майже всі кримські політики визнавали її нездійсненність без допомоги іншої держави. Отож визначальним чинником для сформування крайового уряду в Криму в червні 1918 р. стала присутність тут німецького військового контингенту. По-друге, загальні закономірності приходу до влади за німецькою підтримкою військових правителів Криму й України визначили також спільні риси оформлення очолюваних ними державних утворень. За категоріями сучасної теоретико-правової науки найвідповіднішими, зокрема й для кримської державності червня - листопада 1918 р., були республіканська форма правління, унітарна форма устрою, авторитарний тип політичного режиму. Але зазначимо, що такі визначення форми кримської державності не мають класичного розуміння. За кількістю поєднаних в одних руках міністерських портфелів обсяг влади С.Сулькевича значно перевищував не тільки прем'єр-міністерські і президентські повноваження, а й мав певні монархічні риси. Унітарний Крим у процесі переговорів з Українською державою у вересні - жовтні 1918 р. мав перспективи перетворення на суб'єкт конфедерації чи федерації або стати автономною адміністративно-територіальною одиницею України. В свою чергу авторитарний характер влади генерала С.Сулькевича не заперечував багатоцвіття кримського партійного життя. По-третє, підхопивши владну естафету в Криму від Соціалістичної Радянської Республіки Тавриди, уряд С.Сулькевича отримав у підпорядкованість систему адміністративних, охоронних і судових органів, що здебільшого залишалася незмінною з 1917 р. Адже за короткий проміжок радянського панування в Криму в березні - квітні 1918 р. більшовицькі лідери CРРТ не встигли досягти вагомих результатів свого державного облаштування як в соціально-економічних, так і політико-правових сферах суспільного життя. Основою державно-правової організації Криму стало повернення до законодавчого ґрунту часів Російської імперії і Тимчасового уряду. Разом з тим Крайовий уряд вдавався й до власної нормотворчості, зокрема й на законодавчому рівні, що інкорпорувалося в збірку його узаконень і розпоряджень. Організаційна побудова й функціональне призначення органів кримської законодавчої, виконавчої та судової влади в загальних рисах копіювала в мініатюрі їхню стару російську імперську модель. По-четверте, нормативно-правові засади здійснення урядової політики кабінетом С.Сулькевича концептуально були визначені в Декларації „До населення Криму” від 4 червня 1918 р. Їхнє обґрунтування здійснювалося на підставі гасел правової державності, висунутих на порядок денний в російських теренах після Лютневої революції 1917 р. В господарському житті півострова було взято курс на ринкові тенденції та економічний плюралізм, визнавалася недоторканність приватної власності. В той же час вжиття авторитарних методів управління в галузі внутрішньої політики кабінету зводили на нівець його намагання стабілізувати народне господарство Криму й зупинити погіршення добробуту населення. Зовнішньополітичний курс уряду не мав концептуальної послідовності, змінювався залежно від обстановки на фронтах війни. Все це після військової поразки Німеччини врешті-решт призвело до усунення уряду С.Сулькевича від влади. По-п'яте, історичні уроки створення і діяльності Першого крайового уряду Криму доводять, що зразок політичного і економічного відокремлення півострова від України не мав позитивних наслідків для населення регіону. З огляду на минуле варто здійснювати й сучасну нормативно-правову регламентацію відносин державного центру України та її Кримської автономії на підставі єдності української правової системи, усунення всіх її правових колізій.

кримський уряд сулькевич

ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

1. Редькина Е.Н. О легитимности Крымского краевого правительства Сулеймана Сулькевича (июнь - ноябрь 1918 г. //Вісник Університету внутрішніх справ. - 1999 - Вип. 7. У 3-х ч. - Ч. 3. - С. 141 - 145.

2. Редькіна О.М. Державна концепція Кримського крайового уряду С.Сулькевича //Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. - 2002. - №5. - С. 273 - 278.

3. Редькіна О.М. Судові органи Кримського крайового уряду С.Сулькевича //Держава і право. - 2003. - Вип. 19. - С. 162 - 165.

4. Редькіна О.М. Державно-адміністративні реформи Кримського крайового уряду генерала С.Сулькевича (червень - листопад 1918 р.) //Часопис Київського університету права. - 2003. - №3. - С.73 - 78.

5. Редькина Е.Н. Крымский мечтатель (Личность В.А.Оболенского в контексте деятельности Крымского краевого правительства генерала С.Сулькевича) //Юридична біографістика: історія, сучасність та перспективи. - Сімферополь, 2003. - С. 178 - 184.

6. Редькіна О.М. Декларація Кримського крайового уряду С.Сулькевича 1918 р. (з досвіду кримського конституціоналізму) //Правові аспекти підготовки та здійснення конституційної реформи в Україні. - Сімферополь, 2003. - С. 51 - 53.

АНОТАЦІЇ

Редькіна О.М. Кримський крайовий уряд генерал-лейтенанта С.Сулькевича (червень-листопад 1918 р.): історико-правове дослідження. - Рукопис.

Ключові слова: крайовий уряд, військовий контингент, конституційні демократи, кримськотатарський Меджліс, німці-колоністи, державне будівництво, міністерства, адміністративно-управлінські органи, судова система, українсько-кримські переговори.

Редькина Е.Н. Крымское краевое правительство генерал-лейтенанта С.Сулькевича (июнь - ноябрь 1918 г.): историко-правовое исследование. - Рукопись.

Диссертация является первым в украинской историко-правовой науке комплексным исследованием вопросов организации и деятельности Крымского краевого правительства в июне - ноябре 1918 р. В работе на основе теоретических разработок актуальных проблем государства и права в современной юриспруденции осуществлен анализ политико-правовой ситуации, предшествующей приходу к власти генерал-лейтенанта С.Сулькевича. Сделаны выводы о политической зависимости его кабинета от командования военного контингента кайзеровской Германии, расположенного на территории Украинской Державы и в Крыму.

Освещены особенности процесса государственного строительства на Крымском полуострове в особых исторических условиях, становления законодательной системы, судебной власти, административных и охранительных органов. Обосновано, что согласно категориям современной теоретико-правовой науки наиболее соответствующими для крымской государственности июня - ноября 1918 г. являются республиканская форма правления, унитарная форма устройства и авторитарный тип политического режима.

Изучено организационную структуру крымского государственного механизма, что доказывает ее близкое соответствие государственно-правовым основам бывшей Российской империи. Проведено исследование нормативно-правовых актов Крымского краевого правительства, что подтвердило широкое использование его государственным аппаратом российского имперского законодательного наследия. Программные положения осуществления правительственной политики кабинета С,Сулькевича были оглашены 4 июня 1918 г. в Декларации “К населению Крыма”, выполняющей роль своеобразной конституции крымского государственного образования. Они обосновывались в соответствии с принципами правовой государственности, выдвинутыми на повестку дня Февральской 1917 г. революцией в России. В хозяйственной жизни Крымского полуострова был взят курс на рыночные тенденции и экономический плюрализм, признавалась неприкосновенность частной собственности. В то же время чрезмерное применение авторитарных методов управления в области внутренней политики сводили на нет попытки Крымского правительства стабилизировать народное хозяйство.

Выявлены основные просчеты кабинета С.Сулькевича в области внешней политики, которые отрицательно повлияли на его функционирование и привели в сфере международных отношений к противостояния Крыма и Украинской Державы гетмана П.Скоропадского, а также в области финансово-экономической деятельности, что создало повод для украинско-крымской таможенной войны и как последствие - снижение уровня благосостояния крымского населения.

Установлено, что наиболее оптимальным путем государственного развития Крыма был союз с Украинской Державой на основе предложенной ею широкой автономии. Не использование этого исторического шанса стало одной из причин распространения гражданской войны в юго-западных регионах бывшей Российской империи. Политический курс Крымского краевого правительства не имел концептуальной последовательности, изменялся в зависимости от обстановки на фронтах мировой войны. Все это после поражения Германии в конце-концов привело к устранению кабинета С.Сулькевича от власти 14 ноября 1918 г.

Исторические уроки создания и деятельности Первого краевого правительства Крыма убеждают, что пример государственно-правового, политического и экономического обособления Крымского полуострова от Украины не имел положительных последствий для населения региона. С учетом прошлого целесообразно осуществлять и сегодняшнюю нормативно-правовую регламентацию отношений государственного центра Украины и Крымской автономии на основе единства украинской правовой системы, устранения всех ее правовых коллизий.

Ключевые слова: краевое правительство, военный контингент, конституционные демократы, крымско-татарский Меджлис, немцы-колонисты, государственное строительство, министерства, административно-управленческие органы, судебная система, украинско-крымские переговоры.

RED'KINA Y.N. The Crimean Regional (Krai) Government Headed by General-Lieutenant S. Sul'kevitch (June-November 1918): historical-legal research. - Manuscript.

Doctoral thesis in Jurisprudence, speciality 12.00.01 - Theory and History of State and Law; History of Political and Legal Studies. National Academy of Internal Affairs of Ukraine, Kiev, 2003.

The dissertation presents the first attempt of the complex research of the problems of creation and activities of the Crimean Regional (Krai) Government (June-November, 1918) in the historical-legal science of Ukraine. The author, taking into consideration modern research of the important problems of State and Law in Jurisprudence, made the analysis of the political and legal situation of the period under consideration, which made it possible for General- Lieutenant S.Sul'kevitch take power into his hands. There was made the conclusion that the mentioned government in its politics strongly depended on the policy of the commanding of Kaiser Germany military forces on the territory of Ukrainian Power and the Crimea.

Besides, the author covered the peculiarities of the process of building up statehood, legal system and judicial power, administrative and protective bodies in the Crimean peninsula in the specific historical situation. It was substantiated that according to the categories of modern theory of Jurisprudence the republican form of governing, unitary mode construction, authoritarian type of the political regime were characteristic of the statehood in the Crimea of the period June-November 1918.

KEY WORDS. Regional (krai) government, a military force (contingent), constitutional democrats, Crimean Tatars Medglis, German colonists, building up of the state(hood), ministries, governmental and administrative bodies, judicial system, Ukrainian- Crimean negociations.

Размещено на Allbest.ru