Щодо поняття програми запобігання злочинності, то вона представляє собою систему відповідних заходів впливу на злочинність та її окремі види за допомогою документального визначення етапності вирішення конкретних завдань, засобів і способів їх реалізації, а також показників очікуваних результатів. Вона є загальним управлінським рішенням, що містить ідейно-директивні орієнтири діяльності у вигляді приписів про заходи організаційного, правового, оперативного, аналітичного, економічного, виховного та іншого характеру, спрямованих на запобігання злочинів та інших правопорушень.

З урахуванням системно-структурних та синергетичних зв'язків між запобіганням злочинності та програмуванням визначено наступні рівні проаналізованої діяльності: за суб'єктно-функціональним складом - програмування на рівні великих, на рівні малих соціальних груп та на рівні окремих виконавців; за об'єктно-функціональним складом - програмування на рівні загального, особливого та окремого. На підставі аналізу конкретних програмних рішень, пов'язаних з предметною сферою дослідження, визначено такі види програмування запобігання злочинності: загальне та спеціальне, поточне та перспективне, стратегічне і тактичне, традиційне, типове та нетипове, локальне та глобальне, короткострокове та довгострокове, з можливістю корегування та необоротне, детерміноване та вірогідне, просте і складне, одноособове та колективне, документоване та не документоване.

Принципи програмування запобігання злочинності характеризують внутрішні, іманентні якості, взаємозв'язки між елементами діяльності, а також інші властиві їй особливості, що мають значення для правильного розуміння її суті. Вони відображають характер пануючих у системі переконань і поглядів, що визначають норму поведінки, і в цьому зв'язку є загальновизнаними і обов'язковими для дотримання і виконання всіма суб'єктами, чия діяльність ними регламентується. Особливе значення у сучасних умовах мають спеціально-юридичні принципи діяльності, а також вимоги до структури та змісту програмних рішень, які визначають найбільш оптимальні та раціональні підходи до створення та удосконалення програмування запобігання злочинності на регіональному рівні відповідно до вимог функціонування системи вищого порядку.

У структурі програмних рішень виділяються наступні елементи: паспорт програми, її концепція, прогноз розвитку злочинності, принципи запобігання та основні напрямки, зміст запропонованих до вирішення проблем, заходи впливу на злочинність, удосконалення діяльності суб'єктів запобігання та її ресурсного забезпечення, часові орієнтири, очікувані результати, відомості про форми державної підтримки, дані про узгодження проекту рішення. Зміст програми запобігання злочинності становлять організаційні, управлінські, правові, інформаційні, кадрові, правової пропаганди, технічні, спрямовані на формування і розвиток інститутів громадянського суспільства, ресурсно-забезпечувальні, методичні та деякі інші заходи. Типова структура і зміст програм запобігання злочинності, а також перелік вимог, що висуваються до інших подібного роду рішень, повинні бути чітко визначені та зафіксовані на рівні нормативно-правового акту.

У практиці підготовки, ухвалення та реалізації програмних рішень у сфері запобігання злочинності наявна значна кількість проблем, які потребують негайного вирішення та усунення. Недоліки характерні для усіх елементів процесу програмування, що обумовлює необхідність вжиття комплексних заходів впливу з метою удосконалення. Зокрема, в системі дотепер немає чітко структурованої схеми організації діяльності, а ухвалені рішення не виконують свої соціальні функції, через те, що процес і процедура їх прийняття поглинаються управлінськими аспектами правоохоронної діяльності. При цьому відсутній науковий підхід до програмування, а наявні методичні посилки малоефективні через власну надмірну узагальненість. Зокрема, в них відсутні рекомендації щодо визначення системи вихідних програмних показників у досліджуваній області, система інформаційного забезпечення, чіткий перелік заходів щодо боротьби і запобігання злочинів, а також контролю за їх виконанням.

Проблема якісного вдосконалення процедури програмування запобігання злочинності є актуальною з теоретичної і прикладної точок зору. Уявляється, що в зміст зазначеної процедури повинні бути включені такі етапи: 1) аналіз суб'єктами запобігання злочинності оперативної обстановки і кримінологічної ситуації на території, що обслуговується; 2) ідентифікація проблем програмування і запобігання злочинності; 3) визначення критеріїв вибору рішення; 4) розробка і вибір альтернатив рішення; 5) узгодження програми; 6) управління реалізацією; 7) контроль і оцінка результатів програмування. На підставі викладеного запропоновано комплекс заходів, спрямованих на подолання проблем в організації та здійсненні програмування запобігання злочинності.

На цій основі охарактеризовано окремі елементи механізму реалізації програм запобігання злочинності та запропоновано шляхи його удосконалення за рахунок покращення умов реалізації програм, впровадження новітніх засобів управлінської та організаційної діяльності, комплексного застосування різних способів та інструментів оптимізації, а також корегуючого впливу на фактори раціоналізації програмування запобігання злочинності.

Зроблено загальний висновок, що правоохоронною практикою на порядок денний поставлено питання про формування типової моделі програми запобігання злочинності з урахуванням останніх надбань теорії та застосуванням сучасних методів юридичної техніки. Актуальним є також формування системи рекомендацій щодо оптимальної процедури програмування запобігання злочинності, а також інтеграції результатів попередньо здійсненого прогнозування кримінологічної обстановки в умовах певного регіону. Відповідні пропозиції знайшли своє відображення у запропонованому проекті комплексної програми запобігання незаконному обігу наркотичних засобів в умовах регіону (на прикладі Донецької області).

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Клюєв М.М. Вихідні засади програмування протидії злочинності / М.М. Клюєв // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ. - 2006. - Випуск 2. - С. 169-178.

2. Клюєв М.М. Функціональна та процедурна характеристика програмування протидії злочинності / М.М. Клюєв // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - 2006. - Випуск 32. - С. 29-37.

3. Клюєв М.М. Проблеми реалізації програмних рішень у сфері запобігання злочинності / М.М. Клюєв // Вісник Запорізького юридичного інститут. - 2007. - С. 25-33.

4. Клюєв М.М. Міграція населення в Донецькій області та протидія нелегальній міграції: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. [Міграція: проблеми та шляхи її вирішення]. - Донецьк : ДЮІ ЛДУВС, 2007. - С. 13-16.

5. Клюєв М.М. Процедурні аспекти програмування запобігання злочинам на регіональному рівні : матеріали XVII Міжнародної історико-правової конференції [Регіональні аспекти історико-правових досліджень]. - Донецьк : ДЮІ ЛДУВС, 2007. - С. 8-13.

Размещено на Allbest.ru