Конституційно-правова відповідальність в системі видів юридичної відповідальності: теоретико-правовий аспект
Юридична природа конституційно-правової відповідальності, її співвідношення з відповідальністю моральною та політичною. Склад конституційного делікту. Сутність та зміст поняття "конституційно-правова санкція", класифікація конституційно-правових санкцій.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.08.2013 |
| Размер файла | 30,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук
Конституційно-правова відповідальність в системі видів юридичної відповідальності: теоретико-правовий аспект
Спеціальність 12.00.01 - теорія та історія держави і права;
історія політичних і правових вчень
Харків - 2004
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми дослідження. Конституція України проголошує відповідальність держави й органів публічної влади перед суспільством та особистістю: «Держава відповідає перед людиною за свою діяльність» (ч. 2 ст. 3 Конституції). Це положення могло б мати безумовну загальносоціальну цінність, але відсутність ефективних механізмів реалізації, на жаль, перетворює його на правову фікцію. Діє правило: правової вимоги немає там, де немає засобів, що забезпечують її виконання. В свою чергу, створення механізмів відповідальності публічної влади неможливе без визнання конституційно-правової відповідальності самостійним видом юридичної відповідальності, розробки її елементів, оскільки саме ця відповідальність може бути правовою формою втілення конституційного принципу відповідальності держави.
Становлення конституційно-правової відповідальності обумовлюють такі об'єктивні чинники як розширення сфери конституційно-правового регулювання, визнання провідної ролі Конституції (її норми є нормами прямої дії) в національній правовій системі, наявність численних фактів порушення конституційно-правових норм, до яких неможливо застосувати міри кримінальної, цивільно-правової, адміністративної або дисциплінарної відповідальності. В юридичній літературі справедливо стверджується, що традиційний поділ юридичної відповідальності на види не є достатнім: система видів юридичної відповідальності має бути доповнена ще одним видом - конституційно-правовою відповідальністю.
В умовах побудови демократичної соціальної правової держави актуальною стає вимога теоретико-правового обґрунтування конституційно-правової відповідальності як, насамперед, відповідальності вищих державних органів та посадових осіб, тобто тих структур, що повноважні приймати найважливіші політичні рішення.
Громадянське суспільство не може існувати там, де відсутня відповідальність носіїв державно-владних повноважень: якщо сила закону охороняється відповідальністю громадян, то ще більшою мірою вона вимагає відповідальності вищих посадових осіб держави. Звідси - виняткове політико-правове значення конституційно-правової відповідальності як інституту, що гарантує справедливість, свободу та верховенство права в сфері політичних відносин, а також науково-практичне значення досліджень, присвячених її проблемам.
Зв'язок роботи із науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження відповідає «Основним напрямкам наукових досліджень у сфері держави та права на 1998-2000 роки», затвердженим загальними зборами Академії правових наук України 19.03.1998 р., «Тематиці пріоритетних напрямків фундаментальних і прикладних досліджень вищих навчальних закладів і науково-дослідних установ МВС України на період 2002-2005 роки», затвердженій Наказом МВС України №635 від 30.06.2002 р., а також «Головним напрямкам наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ МВС України на 2001-2005 роки», схваленим Вченою радою Національного університету внутрішніх справ (м. Харків) 23.03.2001 р.
Мета і задачі дослідження. Створення загальної теорії конституційно-правової відповідальності розглядається як одна з першочергових задач сучасної науки теорії держави та права, а також науки конституційного права. Між тим, ставлення до конституційно-правової відповідальності як такої, що існує в правознавстві, характеризується непослідовністю.
З одного боку, конституційно-правову відповідальність називають ключовим інститутом публічного права; з іншого, - теоретичне визначення місця конституційно-правової відповідальності в системі юридичної відповідальності, аналіз особливостей її виникнення та механізму дії не можна визнати достатніми. Зокрема зазначимо, що підручники з теорії держави та права здебільшого не згадують про конституційно-правову відповідальність, обмежуючи розгляд юридичної відповідальності її традиційними видами.
Отже, метою даного дослідження є теоретична розробка елементів конституційно-правової відповідальності (суб'єктів, підстав, процедур, санкцій), визначення місця конституційно-правової відповідальності в системі видів юридичної відповідальності, обґрунтування інших положень, котрі можуть бути покладені в основу загальної теорії конституційно-правової відповідальності.
Мета наукового дослідження зумовила постановку таких задач:
визначити термін, яким має позначатися галузева відповідальність, встановивши співвідношення, що існує між поняттями «конституційне право» та «державне право»; «конституційно-правова», «державно-правова», «конституційна» та «публічно-правова відповідальність»;
розкрити юридичну природу конституційно-правової відповідальності; окреслити її місце у системі видів соціальної відповідальності, співвідношення з відповідальністю моральною та політичною;
виявити специфіку конституційно-правової відповідальності як самостійного виду юридичної відповідальності;
розглянути проблему позитивності конституційно-правової відповідальності, розкрити поняття і зміст позитивного аспекту;
встановити коло суб'єктів та підстави конституційно-правової відповідальності, дослідити склад конституційного делікту;
визначити сутність та зміст поняття «конституційно-правова санкція», провести класифікацію конституційно-правових санкцій;
проаналізувати окремі процедури конституційно-правової відповідальності (на прикладі відповідальності глави держави, уряду та міністрів).
Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у сфері реалізації конституційно-правової відповідальності.
Предмет складають особливості здійснення конституційно-правової відповідальності як самостійного виду юридичної відповідальності, а також елементи конституційно-правової відповідальності (суб'єкти, підстави, процедури, санкції) та їх правове регулювання.
Методологічна основа дослідження. Робота ґрунтується на системі загальнонаукових та спеціальних методів. У ході дослідження застосовувалися діалектичний, формально-логічний, структурно-функціональний, системно-структурний методи, метод моделювання та прогнозування, історико-правовий, порівняльно-правовий та інші методи.
Зокрема, порівняльно-правовий метод використовувався при виявленні специфіки конституційно-правової відповідальності як самостійного виду юридичної відповідальності, історико-правовий - при розгляді історії виникнення та становлення її окремих процедур; аналіз конституційно-правової відповідальності в системі видів соціальної відповідальності спирається, головним чином, на системно-структурний метод; формально-догматичний метод покладено в основу формулювання дефініцій («конституційно-правова відповідальність», «конституційно-правова санкція», «конституційно-правовий делікт» тощо).
Теоретичною основою дисертаційного дослідження стали роботи класиків вітчизняної і зарубіжної юриспруденції, радянських учених, правознавців сучасності, таких як: С.А. Авакьян, О.О. Алексєєв, О.С. Алексєєв, С.С. Алексєєв, М.В. Баглай, Б.Т. Базилев, Н.О. Боброва, Буддеус (Buddeus), Ф. Гауке (Fr. Hauke), В.М. Гессен, М.Б. Горенберг, О.Д. Градовський, О. Есмен (Esmen), Г. Єллінек (G. Jellinek), Ю.П. Єременко, Т.Д. Зражевська, О.С. Іоффе, М.М. Ковалевський, Н.М. Колосова, Б. Констан (В. Constan), В.В. Копейчиков, О.О. Котляревський, М.О. Краснов, О.Е. Лейст, В.О. Лучин, Р. Моль (R. Mohl), Л.Р. Наливайко, В.Ф. Погорілко, М.П. Ретвих, Ф.М. Рудинський, І.С. Самощенко, Самуелі (Samuely), О.Ф. Скакун, М.С. Строгович, Ю.М. Тодика, М.Х. Фарукшин, О.Ф. Фрицький, В.М. Шаповал, М.Ф. Шаргородський, Л. Штейн (L. Shteyn) та інші.
Наукова новизна дослідження й отриманих результатів. Дисертація є однією з перших вітчизняних робіт загальнотеоретичної спрямованості з конституційно-правової відповідальності.
В юридичній науці вже мали місце спроби проведення комплексного аналізу цього інституту, проте з об'єктивних причин вони не охопили всіх питань конституційно-правової відповідальності, перш за все, її теоретико-правових засад.
Конституційно-правова відповідальність є для національної правової системи новим інститутом, пов'язані з нею проблеми належать до найбільш спірних, теорія конституційно-правової відповідальності проходить початковий етап становлення - все це свідчить про необхідність подальшої теоретичної розробки проблем даного виду юридичної відповідальності.
В дисертації ряд питань розглядається вперше або отримує нову постановку й вирішення; переглядаються деякі з раніше сформульованих теоретичних положень, що характеризують як юридичну відповідальність в цілому, так і конституційно-правову відповідальність зокрема: частина з них (з якими автор згоден) аргументується додатково, інші (які автор оспорює) - піддаються критичному аналізу.
Наукова новизна дослідження, на думку дисертанта, полягає в наступному:
певною мірою збагачено понятійно-категоріальний апарат теорії держави та права, теорії юридичної відповідальності та теорії конституційно-правової відповідальності, зокрема, запропоновано авторське визначення таких понять як: «конституційно-правова відповідальність», «конституційно-правовий делікт», «конституційно-правова санкція;»
обґрунтовано юридичну природу конституційно-правової відповідальності: конституційно-правова відповідальність є відповідальністю юридичною, хоча може спиратися (відповідальність владних суб'єктів) на морально-політичні критерії, які, формалізуючись на рівні конституційного законодавства, набувають характеру правових;
доповнено існуючу аргументацію щодо визнання конституційно-правової відповідальності самостійним видом юридичної відповідальності; на основі комплексного порівняльного аналізу конституційно-правової відповідальності та інших видів юридичної відповідальності показано її відмінність від кримінальної, цивільно-правової, адміністративної та дисциплінарної відповідальності;
запропоновано новий концептуальний підхід до вирішення дискусійної проблеми «позитивності» конституційно-правової відповідальності, розкриття сутності й змісту «позитивного» аспекту: «позитивною», як доводить автор, може бути лише конституційно-правова відповідальність держави, органів публічної влади та посадових осіб;
при визначенні кола суб'єктів конституційно-правової відповідальності аргументовано конституційно-правову деліктоздатність держави та фізичних осіб, наведено окремі приклади конституційно-правової відповідальності зазначених учасників правовідносин;
на відміну від традиційного «негативного» розуміння правової санкції як наслідків протиправної поведінки, у роботі запропонований ширший підхід до визначення поняття конституційно-правової санкції: встановлено, що конституційно-правові санкції можуть бути не лише негативними, але й нейтральними та позитивними;
вперше в науці теорії держави і права, а також конституційного права проведено класифікацію конституційно-правових санкцій.
Елементи наукової новизни також властиві аналізу окремих процедур конституційно-правової відповідальності, що розглядаються на прикладі відповідальності президента, уряду та міністрів.
Теоретичне та практичне значення отриманих результатів. Результати (висновки, пропозиції, узагальнення) свідчать про те, що дане дослідження є самостійною науковою роботою, сприяє подальшому розвитку науки теорії держави та права і, зокрема, теорії юридичної відповідальності, а також науки конституційного права.
Результати роботи можуть мати застосування в таких сферах: науково-дослідницька сфера - подальше вивчення проблем конституційно-правової відповідальності та юридичної відповідальності як такої; правотворча сфера - удосконалення конституційного законодавства України, зокрема, розробка та прийняття єдиного нормативно-правового акту з конституційно-правової відповідальності - Закону «Про конституційно-правову відповідальність»; сфера правозастосування - створення ефективного механізму конституційно-правової відповідальності, перш за все, органів виконавчої влади, що гарантує додержання принципу конституційної законності; навчально-методична сфера - викладання таких дисциплін, як теорія та історія держави і права, конституційне право України, конституційне право зарубіжних країн, порівняльне правознавство (читання лекцій та спецкурсів, проведення семінарських занять, розробка навчальних програм та навчально-методичних посібників).
Апробація результатів дослідження. Теоретичні висновки та положення дисертації доповідалися та обговорювалися на науково-практичній конференції ад'юнктів та магістрів Університету внутрішніх справ (квітень 2000 р., м. Харків), VII Харківських міжнародних Сковородинівських читаннях «Практична філософія та правовий порядок» (вересень 2000 р., м. Харків), науково-практичній конференції молодих учених Національної юридичної академії «Актуальні проблеми правознавства України» (грудень 2000 р., м. Харків), на IV міській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених Харківщини» (січень 2001 р., м. Харків), науково-практичній конференції молодих учених «Сучасні проблеми юридичної науки та правозастосовчої діяльності» (грудень 2001 р., м. Харків), науково-практичній конференції молодих учених «Проблеми розвитку юридичної науки у новому столітті» (грудень 2002 р., м. Харків).
Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження викладено в 13 публікаціях (наукові статті та тези доповідей), з них 8 - у фахових виданнях з юридичних наук.
Структура дисертаційного дослідження складається із вступу, трьох розділів та висновків. Обсяг дисертації - 184 сторінки (202 сторінки зі списком літератури). До тексту додається список використаних джерел (221 найменування).
відповідальність моральний конституційний делікт
Основний зміст роботи
У вступі обґрунтовується актуальність теми, подається теоретична та методологічна основа роботи, визначаються об'єкт, предмет, мета й задачі дослідження, формулюються теоретичні положення й висновки, до яких дійшов дисертант, розкривається їх наукова новизна та значення, наводяться дані щодо апробації та публікацій результатів дослідження.
Перший розділ «Юридична природа конституційно-правової відповідальності» складається з чотирьох підрозділів.
Перший підрозділ «Конституційно-правова відповідальність: питання термінології» присвячено вирішенню проблеми найменування даного виду юридичної відповідальності, на позначення якого в юридичній літературі застосовуються різні терміни. Встановивши співвідношення, що існує між поняттями «конституційно-правова», «державно-правова», «конституційна» та «публічно-правова відповідальність», автор доводить, що більш прийнятним є термін «конституційно-правова відповідальність».
У другому підрозділі «Природа конституційно-правової відповідальності. Співвідношення з відповідальністю моральною та політичною» обґрунтовується юридична природа конституційно-правової відповідальності. Необхідність такого обґрунтування обумовлена тим, що природа конституційно-правової відповідальності визначається по-різному, причому припускається змішування юридичної, політичної і моральної відповідальності.
Автор доходить висновку, що конституційно-правова відповідальність є самостійним видом юридичної відповідальності, яка, у свою чергу, входить до системи соціальної відповідальності. Особливість конституційно-правової відповідальності полягає в тому, що вона може спиратися на морально-політичні критерії, які, формалізуючись на рівні конституційного законодавства, стають правовими. Поведінку, що є негідною з точки зору політики або моралі, конституційно-правові норми визнають протиправною, неконституційною, тобто такою, що тягне юридичну (конституційно-правову) відповідальність.
Конституційно-правова відповідальність може спиратися й на правові критерії у «чистому вигляді». У цих випадках норми конституційно-правової відповідальності, їх правове закріплення майже не відрізняються від формулювань інших видів юридичної відповідальності.
Третій підрозділ «Конституційно-правова відповідальність у системі юридичної відповідальності» містить загальнотеоретичне обґрунтування виокремлення даного виду юридичної відповідальності як самостійного та визначення його співвідношення з іншими видами.
Аргументація будується за наступною схемою.
1. Встановлюється критерій, що лежить в основі традиційного поділу юридичної відповідальності на види. Таким критерієм є галузева (матеріальна) ознака. Обов'язковим елементом, який вказує на необхідність виділення галузевої відповідальності у самостійний вид, є система санкцій, властивих лише цій галузі права. Спираючись на аналіз чинного законодавства, визначається сукупність конституційно-правових санкцій.
2. Санкція - обов'язковий, але не єдиний елемент юридичної відповідальності. Щоб обґрунтувати існування конституційно-правової відповідальності, необхідно довести, що, крім санкцій, ця відповідальність має власний механізм реалізації, здійснює спеціальні функції, поширюється на особливе коло суб'єктів.
3. З метою виділення особливостей конституційно-правової відповідальності проводиться порівняння цієї відповідальності з відповідальністю кримінальною, цивільно-правовою, адміністративною та дисциплінарною. Результати порівняльного аналізу переконливо свідчать, що конституційно-правова відповідальність є самостійним видом юридичної відповідальності, який відрізняється від інших.
Четвертий підрозділ «Проблема позитивності конституційно-правової відповідальності» має два пункти.
У першому пункті « «Позитивна» і «негативна» юридична відповідальність: загальнотеоретичні питання» аналізується проблема «аспектності» юридичної відповідальності як такої, що є принциповою для загальної теорії права: дається огляд та аналіз «позитивних» і «негативних» концепцій юридичної відповідальності, наводяться основні підходи до визначення змісту «позитивного» аспекту, а також основні заперечення, які висуваються проти «позитивістських» теорій.
У другому пункті « «Позитивний» аспект конституційно-правової відповідальності: поняття та зміст» загальнотеоретичні питання юридичної відповідальності (зокрема, «позитивний» аспект) розглядаються в контексті галузевих особливостей. Автор доходить висновку, що позитивною може бути лише конституційно-правова відповідальність держави, органів публічної влади та посадових осіб. Позитивність конституційно-правової відповідальності зазначених суб'єктів обумовлена специфікою їхнього правового статусу, який характеризується імперативністю: закон визначає цілі та задачі діяльності органів публічної влади (посадових осіб), у залежності від досягнення (виконання) яких можна судити про ефективність роботи носія владних повноважень, отже, про його «відповідальну» або «безвідповідальну» поведінку. Щодо відповідальності інших суб'єктів конституційного права, то її правовим виразом буде виключно ретроспективна відповідальність.
При розкритті змісту «позитивного» аспекту конституційно-правової відповідальності використовується концепція управлінської відповідальності О.Е. Лейста.
Другий розділ «Суб'єкти та окремі процедури конституційно-правової відповідальності» складається з двох підрозділів.
У першому підрозділі «Суб'єкти конституційно-правової відповідальності» суб'єктами визнаються: держава, органи державної влади (посадові особи), органи місцевого самоврядування, громадські об'єднання, фізичні особи (громадяни, особи без громадянства, іноземці). Справедливість цього висновку підтверджується конкретними прикладами, виходячи з аналізу конституційної практики та норм діючого конституційного законодавства, як вітчизняного так і зарубіжного.
У другому підрозділі «Окремі процедури конституційно-правової відповідальності (відповідальність президента, уряду та міністрів)» розглядається порядок реалізації конституційно-правової відповідальності на прикладі відповідальності зазначених суб'єктів. Автор виходить із того, що процедури конституційно-правової відповідальності та порядок їх реалізації безпосередньо залежать від форми державного правління. Основними процедурами конституційно-правової відповідальності президента, уряду та міністрів є: звіти глави держави, уряду та його членів, інтерпеляції (запити), парламентські питання, вотум недовіри, а також імпічмент і подібні йому процедури. Підрозділ містить розгорнутий аналіз історії виникнення та розвитку, а також сутності та змісту зазначених процедур.
До структури третього розділу «Конституційно-правові санкції та підстави конституційно-правової відповідальності» входить два підрозділи.
Перший підрозділ «Конституційно-правові санкції» містить авторське визначення цього поняття. На відміну від традиційного «негативного» розуміння санкції як наслідків протиправної поведінки, у роботі запропоновано більш широкий підхід до визначення поняття конституційно-правової санкції. Залежно від змісту конституційно-правові санкції можуть бути позитивними, нейтральними та негативними.
У другому підрозділі «Фактичні та юридичні підстави конституційно-правової відповідальності. Склад конституційного делікту» вирішується проблема підстав конституційно-правової відповідальності. При цьому наголошується, що підстави позитивної відповідальності відрізняються від підстав її ретроспективного прояву.
Фактичною підставою ретроспективної конституційно-правової відповідальності є особливий вид правопорушення - конституційний делікт. В роботі дається визначення поняття конституційно-правового делікту, досліджується його склад та елементи (об'єкт, суб'єкт, об'єктивна сторона, суб'єктивна сторона).
У висновках підводяться підсумки наукової роботи, узагальнюється сутність основних науково-практичних та теоретичних результатів вивчення проблеми.
Конституційне право, його правові норми та приписи забезпечуються не лише мірами кримінальної, цивільно-правової, адміністративної та дисциплінарної відповідальності, але й мають власний засіб правового захисту - галузеву відповідальність. Для її позначення слід використовувати термін «конституційно-правова відповідальність», який повною мірою відображає сферу застосування й демократичну сутність даного інституту.
Конституційно-правова відповідальність є правовою відповідальністю. Її особливість полягає в тому, що ця відповідальність може спиратися на морально-політичні критерії, які, формалізуючись на рівні конституційного законодавства, виступають конститутивним елементом складу правопорушення. Звідси - морально-правовий і політико-правовий характер конституційно-правової відповідальності.
Конституційно-правова відповідальність - самостійний вид юридичної відповідальності, що має власний механізм реалізації, здійснює спеціальні функції, поширюється на особливе коло суб'єктів, спирається на систему конституційно-правових санкцій.
Наявність у конституційному праві власної, конституційно-правової, відповідальності зовсім не заперечує той факт, що на захист провідної галузі права спрямована система права в цілому. Конституційно-правова відповідальність настає за порушення конституційно-правових приписів, але не всяка відповідальність за їх порушення буде конституційно-правовою відповідальністю. Тому слід відрізняти відповідальність за порушення конституційних норм і власне конституційно-правову відповідальність.
Конституційно-правова відповідальність - передбачений конституційно-правовими нормами вид юридичної відповідальності, який полягає в обов'язку суб'єкта конституційно-правових відносин відповідати за юридично значиму поведінку (дію або бездіяльність). В залежності від характеру - правомірності чи неправомірності - поведінки конституційно-правова відповідальність має два прояви: позитивний і негативний.
Позитивна конституційно-правова відповідальність - відповідальність за правомірну діяльність; існує до/ незалежно від правопорушення. Позитивною може бути лише конституційно-правова відповідальність держави, органів публічної влади й посадових осіб. Враховуючи особливості законодавчої термінології, специфіку правового статусу державно-владних суб'єктів, «позитивний» аспект конституційно-правової відповідальності може бути визначений як стан відповідальності, що складається з відповідальності за що-небудь та відповідальності перед ким-небудь.
Негативна конституційно-правова відповідальність - відповідальність за правопорушення; виникає внаслідок порушення конституційно-правової норми (скоєння конституційного делікту), полягає у застосуванні до винної особи певних мір правового впливу, покладенні на неї обов'язку зазнати обмежень матеріального, нематеріального та (або) організаційного характеру.
Коло суб'єктів конституційно-правової відповідальності збігається з колом суб'єктів конституційно-правових відносин; виняток складають монарх і народ - юридично безвідповідальні суб'єкти.
Конституційно-правова санкція - структурний елемент конституційно-правової норми, який встановлює наслідки дотримання чи порушення приписів даної норми, а також самі ці наслідки. Залежно від змісту конституційно-правові санкції можуть бути позитивними, нейтральними та негативними.
Позитивні конституційно-правові санкції - передбачені нормами конституційного права міри схвалення та заохочення, застосування яких тягне для суб'єкта сприятливі наслідки; це - позитивна реакція з боку закону, суспільства та держави на факт правомірної поведінки.
До позитивних конституційно-правових санкцій слід віднести: визнання діяльності органа публічної влади (посадової особи) належною, переобрання на другий строк, продовження повноважень державно-владного суб'єкта, відзначення державними нагородами тощо.
Нейтральні конституційно-правові санкції констатують настання певних юридичних наслідків, не схвалюючи і не засуджуючи поведінки, що їх спричинила: поведінка суб'єкта оцінюється не як така, що заслуговує на заохочення чи покарання, а як припустима, прийнятна.
Дана група санкцій є досить поширеною в конституційному праві, їх реалізація свідчить про нормальний розвиток конституційно-правових відносин. Нейтральними конституційно-правовими санкціями, зокрема, є різні форми набуття спеціального конституційно-правового статусу (отримання органом публічної влади або посадовою особою владних повноважень, легалізація об'єднання громадян, отримання особою громадянства, отримання статусу біженця тощо).
Втрата спеціального конституційно-правового статусу, залежно від підстав, також може бути нейтральною конституційно-правовою санкцією. Наприклад, це стосується припинення повноважень посадової особи за її власним бажанням або у випадку смерті.
Негативні конституційно-правові санкції - передбачені нормами конституційного права міри правового примусу, застосування яких тягне для суб'єкта несприятливі наслідки; це - негативна реакція з боку закону, суспільства та держави на факт протиправності.
Негативні конституційно-правові санкції - міри відповідальності та міри правового захисту - за способом законодавчого примусу, цілями та наслідками застосування поділяються на правопоновлюючі санкції, санкції припинення та штрафні (каральні) санкції.
Правопоновлюючі конституційно-правові санкції - група конституційно-правових санкцій, реалізація яких спрямована на поновлення порушеного права, має на меті компенсацію шкоди, завданої порушенням конституційно-правових приписів (скасування незаконних актів органів публічної влади, визнання результатів виборів або референдуму недійсними, відшкодування державою спричиненої шкоди).
Санкції припинення - передбачені нормами конституційного права міри правового впливу, що мають на меті припинити протиправну поведінку, забезпечити належну реалізацію суб'єктом конституційно-правових відносин покладених на нього обов'язків (попередження про недопущення протиправної діяльності, тимчасова заборона (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян, введення режиму надзвичайного стану).
Штрафні (каральні санкції) - міри конституційно-правової відповідальності, що мають на меті покарання правопорушників (вотум недовіри, розпуск парламенту, процедура імпічменту тощо).
Фактичною підставою позитивної відповідальності виступає факт набуття суб'єктом спеціального конституційно-правового статусу (заснування державного органа, вступ на посаду та інше). Юридичною підставою є конституційно-правові акти та норми, які регулюють порядок заснування органа (вступу на посаду), коло повноважень владного суб'єкта, процедури реалізації принципу підконтрольності-підзвітності і так далі.
Юридична підстава ретроспективної відповідальності - правова норма, що порушується; фактична підстава - протиправні дії (бездіяльність), які порушують цю норму. Юридичною підставою ретроспективної конституційно-правової відповідальності можуть бути не лише конституційно-правові норми, оскільки у ряді випадків протиправні дії, що тягнуть конституційно-правову відповідальність, первісно порушують норми й інших галузей права, зокрема, кримінального. Фактичною підставою ретроспективної конституційно-правової відповідальності є особливий вид правопорушення - конституційний делікт.
Конституційний делікт - діяння (дія або бездіяльність) суб'єкта конституційно-правових відносин, що не відповідає конституційно-правовій моделі належної поведінки й тягне застосування мір конституційно-правової відповідальності. Такою, що «не відповідає належній» визнається будь-яка поведінка, яка відхиляється від конституційно-правової вимоги, порушує конституційні заборони, виходить за межі дозволеного або суперечить загальним принципам і змісту конституції.
Проведене дослідження свідчить про те, що конституційно-правова відповідальність є самостійним видом юридичної відповідальності, який має виключне політико-правове значення, оскільки покликаний протистояти державному свавіллю, забезпечити правомірне, доцільне й ефективне здійснення державного управління, отже, - утверджувати справедливість, свободу та верховенство права в сфері політичних відносин.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Поняття та ознаки конституційно-правової відповідальності, її позитивний та ретроспективний аспекти. Загальна типологія та функції санкцій. Особливості конституційного делікту як протиправного діяння, що порушує норми та принципи відповідного права.
курсовая работа [32,0 K], добавлен 09.06.2011Поняття конституційної відповідальності та її ознаки, логічні підстави класифікації на види, підстави та передумови виникнення. Ознаки конституційно-правових деліктів. Специфічний порядок реалізації, що притаманний матеріальній відповідальності.
курсовая работа [43,2 K], добавлен 09.05.2016Аналіз особливостей інституту конституційної відповідальності, який є одним із системо утворюючих факторів, які дають змогу вважати конституційне право самостійною галуззю системи національного права України. Суб'єкти державно-правової відповідальності.
презентация [1,3 M], добавлен 08.05.2015Дослідження історико-правових особливостей утвердження інституту конституційно-правової відповідальності державних органів УНР та ЗУНР з часу утвердження Акту злуки. Подальші правові засади розвитку та функціонування об’єднаної Української держави.
статья [27,5 K], добавлен 18.08.2017Поняття цивільно-правової відповідальності. Суть і цільова спрямованість конфіскаційних, стимулюючої і компенсаційних санкцій. Особливості договірної, дольової, солідарної і субсидіарної відповідальності. Підстави звільнення боржника від відповідальності.
курсовая работа [50,9 K], добавлен 03.10.2014Поняття та сутність конституційно-правових принципів судової влади зарубіжних країн. Конституційно-правова організація судових органів країн Америки: США, Канади, Бразилії, Куби. Порівняльна характеристика спільних та відмінних рис судової влади.
контрольная работа [40,2 K], добавлен 21.12.2014Становлення правових та наукових основ фінансово-правової відповідальності. Відмежування фінансово-правової відповідальності від адміністративно-правової. Характеристика позитивної та ретроспективної (негативної) фінансово-правової відповідальності.
курсовая работа [39,1 K], добавлен 04.12.2010Поняття та особливості конституційної відповідальності - обов'язку суб'єкта конституційно-правових відносин, відповідати за невідповідність своєї юридично значущої поведінки тій, яка приписана нормами закону. Конституційна відповідальність президента.
курсовая работа [38,0 K], добавлен 20.10.2012Суб'єкти та об'єкти юридичної відповідальності в екологічному законодавстві. Підстави виникнення та притягнення до юридичної відповідальності та її види: кримінально-правова, адміністративно-правова, цивільно-правова, еколого-правова, дисциплінарна.
курсовая работа [48,0 K], добавлен 21.07.2015Сутність, структурні та функціональні особливості методу конституційного регулювання. Методологія конституційно-правових досліджень. Джерела конституційного права України, конституційно-правові норми. Інститут конституційного оформлення народовладдя.
курсовая работа [41,8 K], добавлен 09.08.2014Поняття і ознаки юридичної відповідальності, її співвідношення з іншими заходами державного примусу. Підстави, принципи і функції юридичної відповідальності. Види юридичної відповідальності, застосування кримінальної та адміністративної відповідальності.
курсовая работа [49,2 K], добавлен 11.09.2014Поняття "іноземця" та "особи без громадянства", конституційно-правове регулювання їх статусу. Права, свободи та обов’язки іноземців та осіб без громадянства в Україні та їх гарантування. Правова відповідальність іноземців та осіб без громадянства.
курсовая работа [75,4 K], добавлен 21.10.2015Поняття відповідальності в господарському праві. Конфіскація як вид господарсько-правових санкцій, господарсько-адміністративні штрафи. Відшкодування збитків, сплата неустойки. Оперативно-господарські, планово-госпрозрахункові (оціночні) санкції.
курсовая работа [42,0 K], добавлен 11.09.2014Аналіз функцій строків у конституційному праві України. Виокремлення низки функцій, властивих конституційно-правовим строкам. Розкриття їх змісту і призначення в механізмі конституційно-правового регулювання. Приклад існування правопризупиняючої функції.
статья [23,5 K], добавлен 17.08.2017Загальні засади відповідальності учасників господарських відносин, поняття господарського правопорушення та господарсько-правової відповідальності. Функції та види господарсько-правових санкцій. Відшкодування збитків, оперативні, адміністративні санкції.
курсовая работа [28,8 K], добавлен 11.04.2010Конституційно-правова природа та види інформації. Резолюція ООН від 3 червня 2011 р., її значення в реалізації прав людини на доступ до інформації. Законодавче гарантування права на доступ до інтернету. Електронний уряд в Україні, перспективи розвитку.
дипломная работа [110,1 K], добавлен 27.04.2014Поняття і види конституційного правосуддя. Конституційно-правовий статус Конституційного Суду України та його суддів як єдиного органу конституційної юрисдикції в Україні. Форми звернення до Конституційного суду, правова природа та значення його актів.
курсовая работа [42,8 K], добавлен 06.12.2010Зміст юридичної відповідальності як елемента правового регулювання суспільних відносин. Співвідношення соціальної та юридичної відповідальності. Ознаки та принципи юридичної відповідальності. Кримінальна, адміністративна та дисциплінарна відповідальність.
презентация [593,2 K], добавлен 27.05.2015Різноманітність видів юридичної відповідальності, які застосовуються до правопорушників. Дослідження соціальної необхідності та ефективності юридичної відповідальності, її поняття та ознаки. Відмінності дисциплінарної та матеріальної відповідальності.
курсовая работа [45,7 K], добавлен 06.05.2014Предмет, метод, джерела конституційного права зарубіжних країн. Конституційно-правовий статус людини і громадянина. Гарантії прав і свобод громадян. Форми державного правління. Територіальний аспект органів публічної влади.
лекция [62,5 K], добавлен 14.03.2005
