Управління інституціональним розвитком Державної митної служби України

Доведено, що інституціональні зміни - процес складний, неодновимірний і багатоплановий, не тільки політичний, економічний, а й соціокультурний. Цей процес передбачає, що соціальні суб'єкти конституюють і освоюють нову суспільну реальність, що зумовило постановку питання про співвідношення цілей і засобів реорганізацій соціальних інститутів у соціокультурному плані. Соціокультурний аспект інституціональних змін показано через динаміку таких факторів, як зміна системи соціальних очікувань; зміна неформальних зв'язків і стосунків, здатних якоюсь мірою компенсувати цілком природну невизначеність офіційної інституціональної структури у період змін; зміна системи ціннісних орієнтацій і духовного життя людей, мотивації поведінки, способів самоідентифікації і світогляду. З'ясовано, що інституціональні реформи і зміни неминуче спричиняють трансформацію соціокультурних факторів - динаміку певної субкультури, зміну варіантів поведінки, моделей взаємодії між людьми, їх статусів і форм звичайної життєдіяльності. Обґрунтовано, що агенти будь-яких інституціональних змін піддаються масованим інноваційним “вторгненням”, модернізаціям, реформуванням, у результаті чого система соціальних інститутів і соціальні системи різних соціальних інститутів та організацій набувають характерних рис надскладного соціального феномена, що й розкрито на прикладі митної служби України.

Розглянуто організаційну культуру як інтегральну характеристику митної служби і як один із домінуючих факторів її стабілізації або параметр порядку, що зумовлює стабільність інституту митної служби.

Підтверджено, що інституціональні зміни в митній службі - тривалий процес, якому властиві суперечності між традицією та інновацією, між стійкістю і мінливістю тощо. Визначено динамічні соціокультурні характеристики працівників митних органів: стан депривації та тривоги, пов'язаний з усвідомленням можливості втрати роботи; підвищення самооцінки; готовність до тривалого процесу відновлення життєвого рівня, наявність навичок виживання й ефективної самомобілізації, адаптивності; вироблення досить спокійного ставлення до змін умов служби, напруженість соціального самопочуття. Показано, що проблема інституціоналізації митної служби набуває особливого значення у двох аспектах: стосовно особливостей інтеграції в соціально-професійні групи митної служби нових працівників та особливостей зміни мотивації і стереотипів поведінки працівників митних органів, що мають стаж роботи понад п'ять років. Професійна інтеграція працівників містить такі основні елементи: освітній (професійна підготовка, професійний добір); моральний (формування ціннісних настанов на службу в митних органах як сферу реалізації власних здібностей; правові норми і суспільна думка, що засуджують корупцію та пошук нетрудових доходів); економічний (плановий розподіл фахівців, постійний контроль за систематичним підвищенням кваліфікації тощо); правовий (система правового контролю, що не допускає можливих правопорушень). Доведено, що врахування соціокультурного компонента інституціональних змін митної служби є певною мірою запорукою успіху митних інновацій.

П'ятий розділ - “Модель управління інституціональним розвитком митної служби” - присвячений аналізу шляхів, особливостей, критеріїв управління інституціональним розвитком митної служби (рис. 2). Розглянуто особливості та структуру управління митною службою, його амбівалентний характер. З одного боку, Держмитслужба належить до системи центральних органів виконавчої влади, її діяльність має вторинний, підзаконний, виконавчо-розпорядчий характер, адже вона здійснюється на підставі та з метою виконання закону; з другого - вона є органом державного надвідомчого контролю.

Охарактеризовано трирівневу структуру управління - вищий (загальнодержавний), середній (регіональний) і місцевий (локальний) рівні; досліджено види організаційних структур управління, найбільш поширених у митній службі (лінійно-штабна, лінійно-функціональна, лінійна, матрична, програмно-цільова та комбінована), їх недоліки і переваги, значення в процесі вдосконалення управління інституціональним розвитком. Проаналізовано світовий досвід побудови управлінської структури в митних службах.



Узагальнена оцінка стану митної служби України як інституту державної служби на основі обробки даних експертного опитування, проведеного автором у 2006 р. (експертами виступали керівники середньої ланки митних органів, які підвищували кваліфікацію в інституті післядипломної освіти АМСУ), дала змогу дійти таких висновків:

на початок 2005 р. був практично вичерпаний потенціал екстенсивного розвитку і внутрішніх ресурсів митної служби, вона перебувала у стані відносної рівноваги;

за цілою низкою характеристик, таких як стан законодавчої і нормативно-правової бази, митні технології, інформаційно-технічне забезпечення, виявилася тенденція до входження в зону ризику, тобто до втрати стійкості в цілому; досить значні розбіжності існують за показниками стану порівняно з митними службами інших країн - наших основних торговельних партнерів;

соціальна база підтримки обмежується сферою державного впливу, практично відсутні інституціонально оформлені комунікації, які забезпечують стабільні відносини з партнерами із зовнішньоекономічної діяльності;

діючі інституціональні зразки, або стандарти, що формують програму функціонування митної служби та визначають систему норм та правил у відносинах з державою, її інститутами та учасниками ЗЕД, стримують розвиток митної служби.

Стан якості та ефективності системи управління в митній службі охарактеризовано за результатами соціологічних досліджень як “обмежений за можливостями”, тобто недостатніми є турбота про досягнення високих результатів, увага до потреб персоналу, але одночасно більше уваги приділяється організаційно-технічній сфері та значно менше - соціальній сфері управління.

Оцінюючи необхідність удосконалення різних сфер діяльності управлінського апарату, респонденти висловили думку, що основі зусилля мають спрямовуватися на оптимізацію структури (делегування), стилю і методів управлінської діяльності на всіх рівнях ієрархії, ресурсного, матеріально-технічного, інформаційного забезпечення, розробку чіткої стратегії розвитку митної служби, захист прав і підтримку її іміджу. Доведено, що система управління в митних органах потребує модернізаційних змін.

Проаналізовано критерії управління інституціональним розвитком митною службою на сучасному етапі. Перший критерій - структура управління митними органами. До неї доцільно вводити нові елементи - матричні горизонтальні структури управління, які забезпечують активізацію соціального потенціалу для вирішення завдань інституціоналізації митної служби. Другий критерій - модернізація, в основу якої покладена реалізація системного цілепокладання пріоритетних напрямів її розвитку. Третій критерій - зв'язки-комунікації, які створюють нові комунікаційні моделі, що забезпечують зв'язки в матричних структурах по горизонталі і з існуючими вертикальними ланками управління.

З'ясовано, що ефективність функціонування та інституціонального розвитку митної служби України значною мірою залежить від рівня управлінської культури. Визначено концепт “управлінська культура” в його структурному та функціональному проявах; виділено елементи управлінської культури: управлінські знання і скорельовані з ними свідомість, почуття, настрої; суспільні відносини, насамперед управлінські, організаційні, що відображають знання, норми, зразки діяльності; управлінська діяльність. На основі взаємопроникнення адміністративно-командної, інформаційно-аналітичної і соціально орієнтованої управлінської культури показано механізми формування управлінської культури митних органів, висвітлено її специфічність, яка полягає у використанні загальних, спеціальних та організаційно-технологічних принципів у практиці управління митними органами, розкрито зміст окремих елементів та специфіку функцій управлінської культури митних органів.

За даними моніторингу управлінських проблем у митній службі розглянуто управлінські канали взаємодій і взаємозв'язків. Результати обробки одержаних даних свідчать, що всі без винятку канали менше впливають на управлінську діяльність начальників митниць, ніж вони очікували. Це характерно для всіх розглянутих каналів управлінської взаємодії (рис. 3). На схемі відображені розбіжності між ранговими оцінками бажаного і реального впливу каналів управлінської взаємодії на управлінську діяльність начальника митниці. Знак “мінус” розбіжності показує, що реальний вплив каналу взаємодії відстає за згаданими вище показниками від того впливу, якого хотіли б зазнати начальники митниць. Величина ж розбіжності свідчить про ступінь збігу бажаних і реальних впливів каналів управлінської взаємодії на відповідну діяльність начальника митниці.

Величини, наведені на цій схемі, свідчать про те, що реальний вплив на управлінську діяльність начальника митниці найближче до бажаного по тих каналах управлінської взаємодії, для яких начальник митниці виступає як керуюча система, тобто по каналах управлінської взаємодії, що включають відділи митниці і митні пости. Найбільша ж розбіжність простежується за каналом взаємодії “Центральний апарат - митниця”.

Приблизно в контексті згаданих розбіжностей розглядаються і пропозиції, які висловили начальники митниць щодо забезпечення кожним каналом управлінської взаємодії найбільш дійового впливу на їх управлінську діяльність. На підставі аналізу цих пропозицій виокремлено основні напрями вдосконалення розглянутих каналів управлінського впливу.

Обґрунтовано, що структура і логіка модернізації митної служби зумовлюють необхідність її інституціоналізації, яка виконує регулятивну, реляційну та інтеграційну функції, забезпечуючи системну цілісність усього комплексу перетворень та її стабільне функціонування на якісно новому рівні.

Результати емпіричних досліджень, проведених автором у 2005- 2006 рр., щодо оцінки впливу соціально значущих чинників на успішність вирішення завдань модернізації підтверджують необхідність істотного розширення простору соціальної орієнтації управління цим процесом, більш ефективного використання в ньому соціально-організаційних та соціально-психологічних чинників.

Рис. 3. Управлінська структура митної служби: канали управлінської взаємодії (рангові оцінки)

Запропоновані такі канали формування соціально-комунікаційної моделі: планування, конкурентність, активізація корисної діяльності, ситуаційне моделювання, інновація. Висвітлено методологічні підходи до створення інструментарію оцінювання стану та розвитку митної служби, визначення соціального потенціалу модернізації.

Обґрунтовано побудову моделей: оцінки стану митної служби; оцінки соціального ресурсу митної служби; соціальної активності персоналу в реалізації завдань модернізації; управління модернізацією; діагностики соціально-психологічної готовності персоналу до вирішення завдань модернізації; оцінки впливу соціально значущих факторів в управлінні митницею; діагностики соціальної орієнтації в управлінні митною службою та ін.

Розглянуто програму модернізації митних служб, запропоновану Всесвітньою митною організацією, проаналізовано особливості модернізаційних перетворень митних систем інших країн. Запропоновано шляхи вдосконалення концепції модернізації ДМСУ.

Розроблено технологію оцінювання професійної придатності посадових осіб до виконання покладених на них функцій на основі методу моделювання і порівняння оцінок з необхідними параметрами для відповідної посади, тобто з моделлю у вигляді професіограми, що складається на кожну посаду. Запропонована модель дає змогу кількісно вимірювати якісні показники, що об'єктивізує процес оцінювання кадрів.

Проаналізовано корупцію в митних органах як прояв інституціональної кризи та запропоновано шляхи протидії корупційним правоворушенням.

ВИСНОВКИ

митний служба державний інституціональний

У дисертації наведено вирішення актуальної наукової проблеми щодо обґрунтування теоретико-методологічних засад управління інституціональним розвитком Державної митної служби України та розроблено науково-прикладні підходи, моделі, технології, що забезпечують можливість їх практичного використання. Одержані в процесі дослідження результати підтверджують гіпотезу, на якій воно ґрунтується, а реалізовані мета й завдання дають можливість зробити такі основні висновки.

1. Аналіз наукових праць за тематикою дисертаційного дослідження показує, що проблема теоретико-методологічного аналізу сутності та особливостей управління інституціональним розвитком Державної митної служби України як інституту державної служби не була до цього часу предметом спеціального системного наукового дослідження, хоча окремі її аспекти, зокрема правові засади митної політики, реформування митних органів, їх територіальної організації висвітлювалися в науковій літературі. Це дає підстави вважати, що наукова розробка проблеми управління інституціональним розвитком Державної митної служби України в контексті її функціонування як інституту державної служби є недостатньою. Саме тому ця проблема вибрана предметом дисертаційного дослідження, оскільки тільки її комплексний аналіз дає змогу визначити перспективи модернізації митної служби та особливості управління цим процесом, що є однією з вимог євроінтеграційного руху України.

2. У результаті розробки моделі управління інституціональним розвитком Державної митної служби України обґрунтовано статус митної служби як інституту державної служби з позиції діяльнісного, організаційно-правового та структурно-функціонального аспектів з урахуванням досвіду функціонування митних служб зарубіжних країн як інститутів державної служби. Водночас установлено, що Державній митній службі потрібно надати автономію щодо вирішення всіх оперативних питань службової діяльності. Показана необхідність надання митній службі статусу правоохоронних органів, що сприятиме реалізації принципу виключної компетенції митних органів України щодо здійснення митної справи. На сьогодні цей принцип практично не використовується, оскільки вирішення митних питань здійснюють усі без винятку правоохоронні органи, що призводить до “конфлікту інтересів”. Обґрунтована роль митної служби в гарантуванні національної безпеки держави.

3. Визначено етапи, тенденції і особливості інституціонального розвитку (інституціоналізації, під якою розуміється процес формування, розвитку та функціонування цього інституту) Державної митної служби України упродовж 1991-2006 рр. При цьому враховано діалектику об'єктивного і суб'єктивного, загального й особливого, що виявляється в управлінні інституціональним розвитком, та встановлено особливості еволюції організаційної структури митної служби. Показано, що управління інституціональним розвитком митної служби полягає в регулюванні взаємодії сукупності елементів та підсистем інституту митної служби з метою забезпечення переходу інституту з одного етапу на інший, підтримці чи зміні інституціонального стану митної служби в загальній інституціональній конфігурації державної служби, державного управління, держави і суспільства.

У процесі цього наукового дослідження, по-перше, виявлено домінуючі позитивні тенденції розвитку митної служби та визначено перспективи її подальшої інституціоналізації; по-друге, проаналізовано негативні тенденції та інституціональні ризики з метою їх блокування та подолання в майбутньому; по-третє, розроблено й теоретично обґрунтовано модель ефективного управління інституціональним розвитком митної служби.

4. Доведено, що митна служба - комплексний багаторівневий інститут, у якому можна виділити сукупність таких рівнів: особистісний, нормативний, структурний, технічний. У структурі митної служби виявлено низку показників, серед яких першочергове значення мають: розмір структурних елементів; адміністративний поділ; спеціалізація; співвідношення централізації і децентралізації; стандартизація; конфігурація (департаменталізація, створення структур - горизонтальних і вертикальних, формальних і неформальних, механістичних і органічних, проектних і матричних). Визначено, що митна служба як державний інститут упорядковує економічні, політичні, правові, енергетичні, інформаційні та інші відносини і комунікації у сфері зовнішньоекономічних відносин усередині країни і зі світовим торговельним співтовариством, забезпечуючи стійкість і передбачуваність взаємодій між торговельними партнерами.

5. Доведено, що у сфері своєї діяльності митна служба адаптує інституціональні стандарти, що сформувалися в суспільстві і державі, які визначають економічні, правові, політичні, моральні та інші аспекти життєдіяльності суспільства. Виділено сукупність особливих характерних ознак митної служби як державного інституту. Показано, що ДМСУ як державний інститут виконує фундаментальну цільову функцію захисту національних та зовнішньоекономічних інтересів країни. Її місце і роль в українському суспільстві зумовлюються тим, що вона функціонує як активно-адаптивний дискримінатор, або як цілком визначена система технологічних та інтелектуальних “фільтрів”, яка здійснює селекцію товарних і транспортних потоків, що переміщуються через кордон України, та запобігає правопорушенням у митній сфері. Досліджені особливості та перспективи функціонування митної служби як правового, економічного, соціального та соціокультурного інституту.

Проаналізовано суспільну роль митної служби через виконання фіскальних, захисних, регулятивних, контрольних та інших функцій, доведено необхідність актуалізації не фіскальної, а регулятивної функції, підвищення ролі соціальних чинників у діяльності митних органів, розвитку сервісної функції. З урахуванням вимог ВМО та СОТ запропоновано механізм створення сервісної ідеології митної служби України як компонента її організаційної структури. Це дасть змогу Державній митній службі України перейти від другої категорії митних служб (згідно з існуючою класифікацією ВМО), до якої належать так звані “митниці для уряду”, де першочерговим завданням є виконання фіскальної функції, до третьої категорії, до якої належать “митниці для учасників зовнішньоекономічної діяльності”, коли митна служба здатна максимально забезпечити як інтереси підприємців, так і економічну безпеку країни.

6. Показано, що індикатором інституціонального розвитку митної служби може бути її соціальний потенціал, який не тільки містить сукупність ресурсів, резервів, можливостей, а й враховує багатовимірні спроможності соціальної системи реалізувати свої можливості, а також запропонована програма його діагностики. Як основні компоненти соціального потенціалу виділено кадровий потенціал (який розкривається через оцінку соціальної якості професійної групи працівників митних органів), матеріально-технічний та фінансовий потенціал, організаційну та управлінську культуру, організаційну та управлінську структуру, нормативно-правовий потенціал, комунікативний потенціал (тип і конкретні механізми комунікацій у системі митних органів). Запропоновано та апробовано алгоритм діагностики соціального потенціалу митної служби: вимірювання соціальної якості професійної групи, особистісного рівня організаційної культури та соціального потенціалу, експертна оцінка управлінської культури, професіографічна діагностика кадрового потенціалу.

7. Установлено, що процесом, адекватним сучасному стану інституціонального розвитку митної служби, є модернізація. Проаналізовані особливості управління процесом модернізації митної служби.

З'ясовано, що модернізація як концепція відображає таку стратегію розвитку митної служби, реалізація якої забезпечить стійке функціонування останньої в умовах суттєвих змін її оточення. Кінцева мета модернізації - перетворення митної служби України на державний інститут, діяльність якого базується на безумовному визнанні його авторитету та компетентності світовим торговельним співтовариством, а також на широкій соціальній підтримці всередині країни та за кордоном з боку учасників зовнішньоекономічної діяльності, промислових та фінансових структур, міжнародних союзів та організацій, передусім ВМО та СОТ.

8. Показано, що структура й логіка модернізації митної служби зумовлюють необхідність її інституціоналізації, яка виконує регулятивну, реляційну та інтеграційну функції, забезпечуючи системну цілісність усього комплексу перетворень та її стійке функціонування на якісно новому рівні.

На думку автора, модернізація митної служби має охоплювати кожний з рівнів її функціонування: нормативний - оптимізація нормативної бази в сфері митної справи, структурний - реформування організаційної структури, технічний - модернізація засобів митного контролю, митної інфрастуктури та митних технологій в цілому, особистісний - вдосконалення кадрових процедур, управлінської та організаційної культури тощо.

Доведено, що метою модернізації митної служби є вирішення подвійного завдання - створення умов інтенсифікації зовнішньоекономічних зв'язків та ефективного захисту економічних інтересів України. У зв'язку з цим запропоновано реорганізувати організаційну структуру митних органів за таким принципом: фіскальні митні органи, митні органи пунктів пропуску (технологічні), оперативні (правоохоронні) митні органи та спеціалізовані митні установи. Така структура виключає вплив митного органу, що здійснює випуск товарів у вільний обіг, на митний орган, який пропускає такі товари на митну територію України, що дасть можливість здійснювати подвійний контроль за якістю митного контролю.

Запропоновано моніторинг процесу модернізації, який має спрямовуватися на виявлення відхилень від реалізації програм і корекцію в процесі їх розробки та реалізації. Він має поєднуватися з оцінкою ефективності певних типів рішень, відстеження процесів щодо їх реалізації і автоматично оцінювати такі сфери: інновації в митній службі; соціальний потенціал митної служби; професійно-особистісні якості працівників митних органів; ефективність модернізації митної служби.

9. На підставі результатів соціологічного моніторингу керівників митних органів проаналізовано особливості управління інституціональним розвитком митної служби, розглянуто канали управлінської взаємодії, побудовано композицію управлінської системи та шляхи її оптимізації. Доведено, що управління інституціональним розвитком митної служби ґрунтується на системі норм і правил (організаційний порядок), цільових управлінських впливах (внутрішніх і зовнішніх), а також на самоорганізації. Відповідно до цього застосовуються інституціональне управління (через традиції, звичаї, норми, статуси, процедури), управління цілями митної служби (підтримка бажаних тенденцій, визначення стратегічних і тактичних цілей, ситуаційний підхід до їх реалізації), кадрове управління (застосування кадрових технологій у процесі проходження служби в митних органах - конкурс, атестація, кваліфікаційний іспит, оцінка тощо). Визначено організаційну роль управлінської культури в процесі інституціоналізації митної служби України.

10. Виявлені такі критерії ефективного функціонування митної служби: структура управління митної служби, до якої запропоновано ввести нові елементи - матричні горизонтальні елементи управління, які забезпечують активізацію соціального потенціалу для вирішення завдань інституціоналізації митної служби; модернізація, в основу якої покладена реалізація системного цілепокладання пріоритетних напрямів її розвитку; зв'язки-комунікації, які створюють нові комунікаційні моделі, що забезпечують зв'язки в матричних структурах по горизонталі і з існуючими вертикальними ланками управління. Оцінка впливу соціально значущих чинників на успішність вирішення завдань модернізації підтвердила необхідність істотного розширення простору соціальної орієнтації управління цим процесом, більш ефективного використання в ньому соціально-організаційних та соціально-психологічних чинників.

Показано, що одним з першочергових завдань митної служби є протидія корупції в митних органах. Стратегія антикорупційних заходів має охоплювати кожен їз вищезгаданих рівнів функціонування митної служби: посилення правових підстав для покарання корупційних дій (нормативний рівень), реформування організаційної структури, яке має знизити корупційну напруженість (структурний), спрощення та прозорість митних процедур (технічний), вдосконалення кадрових процедур, запобігання виконанню корупційних дій шляхом здійснення впливу на об'єкт і засоби правопорушення (особистісний рівень).

11. Із застосуванням соціокультурного підходу до аналізу соціального потенціалу митної служби розроблені оригінальні методики: оцінювання якісного складу митних органів; діагностики професійних та психологічних якостей керівників митних органів; добору кандидатів на вступ до митних органів України; оцінювання ділових та психологічних якостей кадрового резерву; оцінювання соціальної якості професійної групи; соціологічного моніторингу оцінки працівників митних органів населенням України та створення соціального паспорту ДМСУ, які запропоновані керівництву ДМСУ для оптимізації кадрової політики і впроваджені в процесі управління персоналом митних органів.

У результаті діагностики соціального потенціалу митної служби визначено соціокультурний аспект інституціональних змін, який розкрито через динаміку таких факторів, як зміна системи соціальних очікувань; зміна неформальних зв'язків і відносин, що здатні певною мірою компенсувати природну невизначеність офіційної інституціональної структури в період змін; зміна системи ціннісних орієнтацій і духовного життя людей, мотивації поведінки, способів самоідентифікації і світогляду. Доведено, що інституціональні реформи і зміни неминуче спричиняють трансформацію соціокультурних факторів - динаміку певної субкультури, зміну варіантів поведінки, моделей взаємодії між людьми, їх статусів і форм звичайної життєдіяльності. Обґрунтовано, що агенти будь-яких інституціональних змін піддаються масованим інноваціям, модернізаціям, реформуванням, унаслідок чого інституціональні системи набувають характерних рис надскладного соціального феномена, що й розглянуто на прикладі митної служби.

12. На підставі отриманих результатів дослідження можна сформулювати рекомендації щодо їх практичного використання:

розробити спеціальну Президентську програму модернізації Державної митної служби. Ця програма не може залежати тільки від поточних практичних завдань, тим більше, якщо їм властивий кон'юнктурний характер. Програма та її основа - Концепція модернізації - мають бути науково обґрунтованими і враховувати реальний стан митної служби й потреби управління, фінансові можливості держави. Програма модернізації має стати багаторівневою і охоплювати всі рівні функціонування митної служби: особистісний, нормативний, організаційний, технічний для вираження специфіки потреб і можливостей модернізації митної служби на цих рівнях;

здійснити належне правове забезпечення вирішення проблем, пов'язаних з наданням статусу правоохоронних митним органам, можливостей займатися оперативно-розшуковою діяльністю та ін.;

прискорити прийняття Верховною Радою України Закону України “Про митну службу України” та низки правових актів, пов'язаних зі створенням оптимальних умов для служби в митних органах, включаючи її ресурсне забезпечення;

залучити механізм соціологічного дослідження для вивчення стану і перспектив модернізації митної служби;

актуалізувати не фіскальну, а сервісну функцію митної служби та запровадити технологію формування митного сервісу (розвиток об'єктів інфраструктури на комерційній основі - складів для митних вантажів, магазинів безмитної торгівлі, стоянок для автотранспорту тощо);

створити систему інформаційно-консультаційного обслуговування: надання послуг з декларування зовнішньоторговельних вантажів; забезпечення максимальної доступності інформації про митні правила; спрощення процедури оскарження дій митних органів;

змінити назву найвищого митного органу на таку: “Державна митна адміністрація України”, що оптимізує сприйняття управлінської структури ДМСУ;

враховувати наявність у претендента на посаду вищого функціонального рівня додаткової професійної чи післядипломної освіти в Академії митної служби України під час конкурсного відбору чи в умовах контракту;

визначити соціальні гарантії працівників митних органів;

запровадити концепцію соціально-психологічного забезпечення роботи з кадрами в митних органах, що передбачає: законодавче забезпечення можливості застосування психологічної діагностики під час добору кадрів; упровадження концепції комплексної оцінки колективів митних органів; створення Психологічної служби ДМСУ.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії

Липовська Н.А. Соціально-психологічний потенціал митників: діагностика та управління: Монографія. - Д.: Акад. мит. служби України, 2005. - 224 с.

Липовська Н.А. Управління інституціалізацією Державної митної служби України: Монографія. - Д.: Акад. мит. служби України, 2006. - 232 с.

Статті в наукових фахових виданнях

Липовська Н.А. Ефективне управління державною службою як умова її стійкого функціонування // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. - Д.: ДРІДУ НАДУ, 2006. - Вип. 1 (23). - С. 220-229.

Липовська Н.А. Система імперативів у державній службі в період соціально-економічних трансформацій // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. - Д.: ДРІДУ НАДУ, 2006. - Вип. 2 (24). ? С. 190-201.

Липовська Н.А. Митна служба в системі державної служби України // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. - Д.: ДРІДУ НАДУ, 2005. - Вип. 1 (19). - С. 208-217.

Липовська Н.А. Соціальні детермінанти управління митною службою // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. - Д.: ДРІДУ НАДУ, 2005. - Вип. 2 (20). - С. 112-123.

Липовська Н.А. Особливості модернізації митної служби // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. - Д.: ДРІДУ НАДУ, 2005. - Вип. 3 (21). - С. 145-157.

Липовська Н.А. Методологічні підходи до формування іміджу керівника // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. - Д.: ДРІДУ НАДУ, 2005. - Вип. 4 (22). - С. 199-210.

Липовська Н.А. Соціокультурні чинники управління суспільством у контексті інституціональних змін // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. - О., 2003. - Вип. 4 (16). - С. 46-61.

Липовська Н.А. Методичні і тактичні підходи до формування іміджу керівника у сфері державної служби // Ефективність державного управління: Зб. наук. пр. ЛРІДУ НАДУ / За заг. ред. А.О.Чемериса. - Л.: ЛРІДУ НАДУ, 2004/2005. - Вип. 6/7. - С. 191-200.

Липовська Н.А. Технологія оцінювання професійної придатності посадових осіб на державній службі (на прикладі керівника митної установи) // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. - Д.: ДРІДУ НАДУ, 2004. - Вип. 1 (15). - С. 158-169.

Липовська Н.А. Адаптаційні процеси в митній службі // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. - Д.: ДРІДУ НАДУ, 2004. - Вип. 3 (17). - С. 169-176.

Липовська Н.А. Дослідження етосу колективів митних установ // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. - Д.: ДРІДУ НАДУ, 2004. - Вип. 4 (18). - С. 222-234.

Липовська Н.А. Особливості інституціалізації державної служби як соціального адміністративного інституту реалізації функцій держави // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. - Д.: ДРІДУ НАДУ, 2003. - Вип. 1 (11). - С. 142-152.

Липовська Н.А. Особливості управління комунікаційним простором у Державній митній службі України // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. - Д.: ДРІДУ НАДУ, 2003. - Вип. 2 (12). - С. 154-171.

Липовська Н.А. Специфіка оцінки кадрів під час діагностики кадрового корпусу митної служби // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. - Д.: ДРІДУ НАДУ, 2003. - Вип. 3 (13). - С. 185-199.

Липовська Н.А. Соціальні фактори ефективності професійної діяльності державних службовців //Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. - Д.: ДРІДУ НАДУ, 2003. - Вип. 4 (14). - С. 188-197.

Липовська Н.А. Евристичні можливості застосування системного підходу до аналізу Державної митної служби України як специфічного соціального інституту державної служби //Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. - Х.: ХРІДУ НАДУ, 2003. - Вип. 3 (18). - С. 194-208.

Липовська Н.А. Організаційна культура як фактор стабілізації державної служби // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. - Д.: ДРІДУ НАДУ, 2002. - Вип. 3 (9). - С. 202-215.

Липовська Н.А. Особливості інституціалізації Державної митної служби України // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. - Д.: ДРІДУ НАДУ, 2002. - Вип. 4 (10). - С. 134-140.

Липовська Н.А. Евристичні можливості застосування інституціонального підходу при аналізі інституціалізації державного управління // Вісн. НАДУ. - 2004. - № 1.- С. 28-36.

Липовська Н.А. Специфіка конструювання професіонального проекту соціально-професійної групи працівників митних органів України як окремої категорії державних службовців // Зб. наук. пр. НАДУ / За заг. ред. В.І.Лугового, В.М.Князєва. - К.: Вид-во НАДУ, 2004. - Вип. 1. - С. 81-93.

Липовська Н.А. Інституційні засади стабілізації державної служби // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. - Д.: ДРІДУ НАДУ, 2006. - Вип. 3 (25). - С. 184 - 195.

Липовська Н.А. Структура державної служби як її стабілізаційна основа // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. - О.: ОРІДУ НАДУ, 2006. - Вип. 3 (27). - С. 184-192.

Липовська Н.А. Управлінська культура митної служби // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. - Х.: ХРІДУ НАДУ, 2006. - Вип. 3 (30). - С. 472-484.

Липовська Н.А. Функціональне навантаження митної служби і його диверсифікація в контексті її інституціональних проявів // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. - Д.: ДРІДУ НАДУ, 2007. - Вип. 1 (27). - С. 135 - 143.

Тези доповідей, матеріали наукових конференцій

Липовська Н.А. Соціально-психологічне забезпечення роботи з кадрами у державній митній службі України // Соціально-економічна ефективність державного управління: теорія, методологія та практика: Матеріали щорічної наук.-практ. конф., м. Львів, 23 січ. 2003 р.: У 2 ч. / За заг. ред. А.Чемериса. - Л.: ЛРІДУ УАДУ, 2003. - Ч. 2. - С. 25-27.

Липовська Н.А. Соціально-психологічні аспекти формування управлінських здібностей державних службовців у процесі їх професійного становлення // Роль молоді у формуванні та оновленні еліти в державному управлінні: Матеріали наук.-практ. конф. - Д.: Герда, 2003. - С. 20-23.

Липовська Н.А. Специфіка інституціалізації державної митної служби України як інституту державного управління // Актуальні теоретико-методологічні та організаційно-практичні проблеми державного управління: Матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю (28 трав. 2004 р., м. Київ): У 2 т. - К.: Вид-во НАДУ, 2004. - Т. 1. - С. 346-348.

Липовська Н.А. Соціальні орієнтації працівників митниці та курсантів Академії митної служби України // Актуальні проблеми підготовки фахівців для митної служби на сучасному етапі: Матеріали наук.-метод. конф. - Д.: Акад. мит. служби України, 1998. - С. 45-46.

Липовська Н.А. Методи оцінки професійно-особистісних якостей митного персоналу в контексті європейського досвіду // Митна політика України в контексті європейського вибору: проблеми та шляхи їх вирішення: Матеріали конф. - Д.: Акад. мит. служби України, 2003. - С. 235-237.

Липовська Н.А. Митна служба в системі державної служби України // Актуальні проблеми підготовки фахівців з митної справи: Матеріали наук.-метод. конф. - Д.: Акад. мит. служби України, 2005. - С. 183-184.

Липовська Н.А. Методика індивідуальної оцінки керівників митних органів // Економічна безпека держави в умовах інтеграції до світового співтовариства: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. - Д.: Акад. мит. служби України, 2005. - С. 48-49.

Липовська Н.А. Особливості інституціалізації державного управління // Сучасні проблеми гуманізації та гуманітаризації управління: Матеріали 6-ї міжнар. міждисциплін. наук.-практ. конф. - Х.: ХДУ, 2005. - С. 26-27.

Липовська Н.А. Особливості професійної підготовки митників // Сучасні проблеми науки та освіти: Матеріали 7-ї міжнар. міждисциплін. наук.-практ. конф. - Х.: ХДУ, 2006. - С. 147.

Статті в інших наукових виданнях

Липовська Н.А. Трансформація соціальної структури в умовах формування громадянського суспільства в Україні // Грані: наук.-теорет. і громадсько-політ. альманах. - Д., 2002. - Вип. 5 (25). - С. 84-89.

Липовська Н.А. Соціальні орієнтації працівників митниці та курсантів Академії митної служби України // Придніпр. наук. вісн. - Д., 1998. - Вип. 86 (153). - С. 66-68.

Липовська Н.А. Митна служба України як соціальний інститут // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: Зб. наук. пр. - Х.: Видавн. центр Харків. нац. ун-ту ім. В.Н.Каразіна. - Х., 1999. - С. 166-168.

Липовська Н.А. Державна служба як соціальний адміністративний інститут реалізації функцій держави // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: Зб. наук. пр. - Х.: Видавн. центр Харків. нац. ун-ту ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2002. - С. 214-215.

Липовська Н.А. Соціально-психологічний портрет українського митника // Вісн. Дніпропетр. ун-ту. - Д.: ДНУ, 2002. - Вип. 8. - С. 118-124.

Липовська Н.А. Специфіка управління комунікаційним простором в митній системі // Вісн. Дніпропетр. ун-ту. - Д.: ДНУ, 2003. - Вип. 9. - С. 162-169.

Липовська Н.А. Дослідження соціального статусу працівників державної митної служби України // Вісн. Дніпропетр. ун-ту - Д., 2004. - Вип. 9. - С. 165-173.

Липовська Н.А. Методика оцінки соціальної якості професійної групи митників // Вісн. Акад. мит. служби України. - Д., 2004. - Вип. 1. - С. 94-98.

Липовська Н.А. Методика оцінки професійної придатності керівників митних установ // Вісн. Акад. мит. служби України. - Д., 2004. - Вип. 3. - С. 107-115.

Липовська Н.А. Методика оцінки соціально-професійної якості працівників митних установ // Вісн. Акад. мит. служби України. - Д., 2003. - Вип. 4. - С. 90-92.

Липовська Н.А. Фахова освіта митників як умова реалізації професійного проекту // Вісн. Акад. мит. служби України. - Д., 2003. - Вип. 3 (19). - С. 72-75.

Липовська Н. А. Особливості використання психологічних та соціологічних методів під час роботи з персоналом митних органів // Вісн. Акад. мит. служби України. - Д., 2006. - Вип. 2 (30). - С. 97-102.

Размещено на Allbest.ru

...