Господарсько-правове забезпечення державної підтримки малого підприємництва в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКО-ПРАВОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

УДК 346.2:334.012.64(477)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПІДТРИМКИ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ

Спеціальність 12.00.04 - господарське право

ТРУШ Ігор Валентинович

Донецьк - 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті економіко-правових досліджень Національної академії наук України (м. Донецьк).

Науковий керівник - кандидат юридичних наук, доцент Коростей Василь Іванович, Донецький університет економіки і права, завідувач кафедри господарсько-правових дисциплін (м. Донецьк)

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, старший науковий співробітник Замойський Ігор Євгенович, Товариство з обмеженою відповідальністю „Укрсхідправо”, генеральний директор (м. Донецьк)

кандидат юридичних наук, доцент Віхров Олександр Петрович, Чернігівський державний інститут економіки і управління МОН України, декан юридичного факультету (м. Чернігів)

Захист відбудеться “ 27 ” грудня 2005 року о 13⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.170.02 в Інституті економіко-правових досліджень НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту економіко-правових досліджень НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.

Автореферат розісланий “ 25 ” листопада 2005 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Грудницька С.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Формування в Україні ринкової системи господарювання з розвинутим приватним сектором пов'язано із активністю підприємницької діяльності в усіх сферах економіки. Потреби суттєвого зростання ролі малого підприємництва у розвитку економіки України зумовлюють необхідність підвищення рівня та ефективності господарсько-правового забезпечення державної підтримки малого підприємництва.

Мале підприємництво є органічним структурним елементом ринкової економіки; складає основу дрібнотоварного виробництва; впливає на темпи економічного розвитку, структуру та якісну характеристику валового внутрішнього продукту (далі - ВВП); здійснює структурну перебудову економіки, забезпечує швидку окупність витрат і свободу ринкового вибору; має високу мобільність, раціональні форми управління; забезпечує насичення національного ринку товарами і послугами, активізацію споживчого попиту; зменшує соціальну напругу; вирішує проблеми зайнятості тощо.

Останнім часом в Україні були здійснені значні кроки у формуванні правової бази регулювання державної підтримки малого підприємництва. У 2000 р. вступив в дію Закон України “Про державну підтримку малого підприємництва”, “Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні”. Активізована діяльність Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва шляхом створення при комітеті Громадських колегій, Експертно-апеляційної Ради, запровадження інституту Уповноважених з питань захисту прав підприємців.

Водночас, практика застосування цього законодавства, свідчить про відсутність якісного механізму і системи державного регулювання підтримки малого підприємництва. Неповнота, суперечливість, декларативність більшості положень законодавства про державну підтримку малого підприємництва, відсутність його систематизації обумовлюють необхідність удосконалення нормативно-правової бази регулювання державної підтримки малого підприємництва.

Проблеми господарсько-правового забезпечення державної підтримки малого підприємництва поки що недостатньо вивчені та висвітлені в юридичній науці і досліджувалися переважно з економічної точки зору у працях вчених-економістів, зокрема, З.С. Варналія, Ю.І. Єханурова, А.В. Кужель, В.І. Ляшенка, В.К. Черняка на ін. Вчені-юристи В.В. Костицький, В.М. Селіванов, В.І. Хахулін, В.І. Шакун, Р.Б. Шишка та інші аналізували окремі правові аспекти державної підтримки малого підприємництва. Однак комплексного дослідження господарсько-правового забезпечення державної підтримки малого підприємництва не проводилося. Поза увагою дослідників залишилися такі аспекти, як правовий режим державної підтримки малого підприємництва, структура малого підприємництва, правовий статус органів забезпечення державної підтримки малого підприємництва, зміст регуляторного процесу і його законодавче забезпечення, компетенція спеціально уповноваженого органу щодо здійснення державної регуляторної політики, місце і роль інституту Уповноважених з питань захисту прав підприємців в системі органів забезпечення реалізації політики державної підтримки малого підприємництва.

Необхідністю підвищення ефективності господарсько-правового забезпечення державної підтримки малого підприємництва, створення господарсько-правових засад державної підтримки малого підприємництва зумовлюється актуальність теми дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано згідно з планом науково-дослідних робіт Інституту економіко-правових досліджень НАН України за темою “Наукові основи стратегії стійкого розвитку крупного регіону” (державна реєстрація № 0103U000735), де дисертант брав участь як співвиконавець, і у межах яких було проведено аналіз господарсько-правового забезпечення державної підтримки малого підприємництва, виявлені основні проблемні питання реалізації політики державної підтримки малого підприємництва та обґрунтовано шляхи їх вирішення.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка теоретичних і практичних питань господарсько-правового забезпечення державної підтримки малого підприємництва, обґрунтування нових наукових положень і пропозицій щодо вдосконалення законодавства у цій сфері.

Для реалізації зазначеної мети дослідження в дисертації вирішуються наступні завдання:

висвітлити місце і роль малого підприємництва в економічній системі країни, узагальнити основні чинники, які заважають існуванню та розвитку малого підприємництва і обумовлюють необхідність його державної підтримки;

сформулювати поняття малого підприємництва, державної підтримки малого підприємництва, правового режиму державної підтримки малого підприємництва, та доопрацювати поняття малого підприємства;

розкрити зміст та основні напрями державної підтримки малого підприємництва, сформувати пропозиції щодо їх удосконалення;

визначити поняття, зміст, основні етапи регуляторного процесу та особливості компетенції спеціально уповноваженого органу щодо здійснення державної регуляторної політики;

обґрунтувати пропозиції щодо удосконалення порядку реєстрації і ліцензування суб'єктів малого підприємництва;

дослідити питання забезпечення реалізації законодавства про державну підтримку малого підприємництва та визначити основні органи, які забезпечують реалізацію цього законодавства;

сформулювати пропозиції щодо удосконалення законодавчої основи державної підтримки малого підприємництва та окреслити перспективу розвитку відповідного законодавства.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що характеризують вплив держави на розвиток малого підприємництва в Україні.

Предметом дослідження є господарсько-правове забезпечення державної підтримки малого підприємництва в Україні.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є сукупність загальнонаукових і спеціальних дослідницьких методів та прийомів наукового пізнання. У процесі дисертаційного дослідження використовувався загальнонауковий діалектичний метод (дослідження основних засад державної підтримки малого підприємництва). При написанні роботи застосовувались також наступні методи наукового пізнання: формально-логічний (аналіз сучасного законодавства про державну підтримку малого підприємництва та практики його застосування); порівняльно-правовий (з метою врахування світового досвіду регулювання сфери малого підприємництва); абстрагування (визначення та уточнення основних понять у сфері малого підприємництва та його державної підтримки); системно-функціональний (дослідження основних аспектів господарсько-правового забезпечення державної підтримки малого підприємництва).

Теоретичною основою дослідження є праці як вітчизняних, так і закордонних вчених в галузі економіки та господарського права, а саме: А.Г. Бобкової, А.П. Віхрова, О.М. Вінник, Л.І. Воротінової, В.М. Гайворонського, І.І. Дахна, Д.В. Задихайла, І.Є. Замойського, Г.Л. Знаменського, В.В. Лаптєва, В.К. Мамутова, В.С. Мартем'янова, Д.М. Притики, Г.В. Пронської, Б.Г. Розовського, В.А. Рубе, Н.О. Саніахметової, Н.К. Сірополіса, О.О. Чувпила, В.С. Щербини та ін.

Нормативно-правову базу дослідження склали Конституція України, закони та інші законодавчі акти України, акти Президента та Кабінету Міністрів України, а також нормативно-правові акти міністерств та відомств України. Емпіричною базою дослідження стали матеріали Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України, комітету з питань промислової політики та підприємництва Верховної Ради України, Міжнародної фінансової корпорації, Інституту конкурентного суспільства, Агенції з розвитку малого та середнього підприємництва, Асоціації сприяння розвитку приватного підприємництва в Україні "Єднання", Інституту міжнародного ділового співробітництва, Фонду "Інтелектуальна перспектива" за сприяння програми Дому Свободи "Партнерство за реформи в Україні", Української правничої фундації, Київського міжнародного інституту соціології, Центру комерційного права щодо проблем розвитку та підтримки малого підприємництва.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим у вітчизняній юридичній науці системним, комплексним дослідженням наукових здобутків, законодавства та практики його застосування щодо державної підтримки малого підприємництва, на основі якого обґрунтовані нові наукові положення та розроблено пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання у цій сфері.

Наукова новизна одержаних результатів підтверджується наступними висновками, рекомендаціями і пропозиціями.

Уперше:

визначено поняття малого підприємництва як особливої підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб (малих підприємств), не забороненої законом, на власний ризик, при повній або частковій господарській відповідальності, з метою отримання прибутку;

сформульовано поняття державної підтримки малого підприємництва як напрямів діяльності органів державної влади щодо покращення умов реалізації права людини на підприємницьку діяльність, гарантованого чинним законодавством, спрямованих на створення політичних, правових, економічних, соціальних, інформаційних та інших умов для його існування та розвитку;

визначено поняття правового режиму державної підтримки малого підприємництва як системи господарсько-правових норм, установлених Верховною Радою України, що безперервно діють у часі протягом усього періоду своєї чинності в межах усієї території країни щодо всіх суб'єктів малого підприємництва;

визначено поняття регуляторного процесу як систематичного контролю за глибиною і якістю державного втручання у сферу господарських відносин за допомогою нормативно-правових актів на стадії їхньої підготовки, прийняття та введення в дію.

Удосконалено:

поняття малого підприємства з урахуванням визначення його як самостійного суб'єкта господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, який має право юридичної особи;

порядок державної реєстрації суб'єктів господарювання з обґрунтуванням доповнень до Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, а саме запропоновано:

а) передбачити можливість державної реєстрації фізичних осіб-підприємців за місцем здійснення підприємницької діяльності,

б) уточнити порядок реєстрації змін до статуту, передбачивши можливість подання до органів реєстрації тільки двох примірників змін до установчих документів юридичної особи або тільки двох примірників установчих документів у новій редакції;

порядок ліцензування суб'єктів господарської діяльності з обґрунтуванням доповнень до Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, в якому потрібно:

а) визначити випадки, коли отримана ліцензія потребує страхування,

б) передбачити необхідність видачі нової ліцензії органом ліцензування не пізніше ніж в останній робочий день дії попередньо виданої ліцензії,

в) передбачити можливість продовжувати здійснювати господарську діяльність на підставі довідки про прийняття заяви про переоформлення ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності у випадку несвоєчасного переоформлення ліцензії органом ліцензування.

Дістали подальший розвиток засади державної підтримки малого підприємництва: доопрацьовано основні напрями державної підтримки малого підприємництва шляхом доповнення наступними напрямами - кодифікація нормативно-правової бази та її комплексне, системне удосконалення; створення цілісної системи органів державної підтримки малого підприємництва; здійснення державної регуляторної політики; удосконалення порядку реєстрації та ліцензування суб'єктів малого підприємництва; заміни напряму запровадження спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на збереження спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності; а також виключення напряму встановлення системи пільг для суб'єктів малого підприємництва;

визначено основні органи державної влади, що забезпечують реалізацію законодавства про державну підтримку малого підприємництва, а саме: Верховна Рада України, Президент України, органи виконавчої влади загальної компетенції та спеціальної компетенції, і обґрунтовано роль органів місцевого самоврядування, які в межах своєї компетенції погоджують та затверджують програми підтримки малого підприємництва;

узагальнено, за критерієм найбільш вагомого впливу на стан малого підприємництва, основні чинники, які заважають існуванню та розвитку малого підприємництва в Україні і обумовлюють необхідність забезпечення його суб'єктів державною підтримкою;

запропоновано запровадження виїзних засідань комітету з питань промислової політики та підприємництва Верховної Ради України у різних регіонах держави, з метою підвищення ефективності парламентського контролю щодо забезпечення реалізації законодавства про державну підтримку малого підприємництва;

обґрунтовано необхідність підпорядкування інституту Уповноважених з питань захисту прав підприємців відповідним Радам, з метою забезпечення незалежності при здійсненні їх повноважень при забезпеченні реалізації законодавства про державну підтримку малого підприємництва та підвищення ефективності їх діяльності;

обґрунтовано доцільність створення при кожному місцевому органі виконавчої влади або органі місцевого самоврядування “офісів оперативної допомоги” суб'єктам малого підприємництва з метою підвищити ефективність забезпечення реалізації законодавства про державну підтримку малого підприємництва;

аргументовано доцільність прийняття спеціальних законів, що мають першоступеневе значення для подальшого існування і розвитку малого підприємництва, а саме законів України про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва, про єдину методику перевірок суб'єктів господарювання органами контролю в Україні, про інститут Уповноважених з питань захисту прав підприємців;

визначено доцільність внесення змін до ст.1 Закону України “Про захист економічної конкуренції” щодо визначення малого підприємництва, яка суперечить ст.1 Закону України “Про державну підтримку малого підприємництва” і ст.63 ГК, а також доповнень до ст.42, 48, 63 ГК, в яких потрібно чітко визначити поняття “мале підприємництво”, “державна підтримка малого підприємництва”, “мале підприємство”.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що здійснений аналіз, викладені в роботі висновки та пропозиції можуть бути використані в законотворчому процесі, для удосконалення чинного законодавства у сфері малого підприємництва, у науково-дослідній, практичній роботі та навчальному процесі. Висунуті та обґрунтовані дисертантом положення мають безпосереднє значення для підвищення ефективності господарсько-правового забезпечення державної підтримки малого підприємництва, вдосконалення законодавства про державну підтримку малого підприємництва та механізму забезпечення його реалізації. Положення дисертації можна використовувати при підготовці підручників і навчальних посібників, методичних матеріалів, читанні лекцій та проведенні практичних занять, в правовому всеобучі.

Результати дисертаційної роботи використовувались у практичній діяльності Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації, зокрема, щодо підвищення якості державного контролю за дотриманням законодавства у сфері малого підприємництва (довідка № 36-249 від 16.05.2005 р.), Приватного підприємства “ДІО”, зокрема, при організації правового захисту власного бізнесу (довідка № 08-21 від 21.03.2005 р.). Положення дисертаційної роботи, що стосуються регламентації процесу підготовки і прийняття регуляторних актів, використовувались ТОВ “ГАБРА” в процесі підготовки пропозицій і рекомендацій щодо удосконалення або відміни діючих нормативно-правових актів, що стримують розвиток підприємницької діяльності (довідка №16 від 25.03.2005 р.).

Окремі положення та висновки, сформульовані в дисертації мають дискусійний характер і можуть бути основою для подальших наукових досліджень проблем господарсько-правового забезпечення державної підтримки.

Особистий внесок здобувача. Наукові результати проведеного дослідження отримані особисто автором на основі аналізу наукових здобутків, чинного законодавства України та зарубіжних країн, а також практики його застосування. Всі сформульовані в дисертації висновки обґрунтовані на базі власних досліджень автора.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертації висвітлювалися у ході роботи низки конференцій, круглих столів, семінарів, зокрема, на Всеукраїнській нараді з питань розвитку малого та середнього бізнесу (Київ, 2002), семінарі “Державна підтримка малого і середнього підприємництва” (Яремча Івано-Франківської обл., 1998), на засіданнях круглих столів “Проблеми державної політики підтримки малого підприємництва в Україні” (Київ, 1999), “Набрання чинності закону України з питань захисту економічної конкуренції” (Київ, 2004) та ін.

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 18 робіт загальним обсягом 7,2 д. а., з яких особисто належать здобувачу 7,0 д.а.

Структура дисертації обумовлена метою та завданнями дослідження. Робота складається із вступу, трьох розділів, які містять вісім підрозділів, висновків. Повний обсяг дисертації складає 181 сторінку комп'ютерного тексту. Робота містить також список використаних джерел із 232 найменувань і додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

господарський правовий підприємництво державний

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, висвітлено зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами; визначені мета і завдання дослідження, його об'єкт і предмет; охарактеризовано методи дослідження, наукову новизну одержаних результатів та їх практичне значення; наведено відомості про апробацію та публікації результатів дослідження, структуру і обсяг дисертації.

Розділ 1. Правовий режим державної підтримки малого підприємництва присвячений дослідженню економіко-правової природи малого підприємництва та його державної підтримки, розгляду ролі малого підприємництва в економіці країни, аналізу процесу формування законодавчої основи державної підтримки малого підприємництва і основних чинників, які стримують його розвиток і обумовлюють необхідність забезпечення цього сектору економіки відповідною державною підтримкою.

У першому підрозділі “Мале підприємництво як об'єкт державної підтримки” у процесі дослідження трансформаційного розвитку визначення економіко-правової природи малого підприємництва, дисертант дійшов висновку, що до появи Указу Президента України “Про державну підтримку малого підприємництва” поняття “малого підприємництва” ототожнювалось з визначенням малого підприємства, яке вперше було наведено у 1991 р. в Законі України “Про підприємства в Україні”. Згідно ст. 2 цього Закону, до суб'єктів малого підприємництва відносились ті підприємства, які мали відповідну кількість працюючих у певній галузі господарства. Незважаючи на те, що в даній статті згадувались два кількісних критерії: обсяг господарського обороту та чисельність працюючих, одначе чітко був встановлений тільки один, вищеназваний кількісний критерій. Відмічається, що аналіз нормативно-правової бази, яка регулює сферу малого підприємництва, свідчить про те, що в жодному нормативно-правовому акті чітко не визначено поняття “мале підприємництво”, “мале підприємство”, “державна підтримка малого підприємництва”.

Автором запропоновано наступні визначення понять “мале підприємництво” та “мале підприємство”. Мале підприємництво - це особлива підприємницька діяльність фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб (малих підприємств), яка не заборонена законом, на власний ризик, при повній або частковій господарській відповідальності, з метою отримання прибутку. Тобто мале підприємство є невід'ємною складовою структури малого підприємництва. Мале підприємство - це самостійний суб'єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, який має права юридичної особи і в якому середньооблікова чисельність працюючих за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та обсяг річного валового доходу не перевищує 500000 євро.

Підкреслюючи основні конкурентні переваги малого підприємництва в інституційній структурі економіки, автор звертає увагу й на низку загальних системних загроз (чинників), які заважають становленню та розвитку у тому числі малого підприємництва. Серед них виділяються: податковий тиск, адміністративний тиск, відсутність стабільності законодавства, неврегульованість процедури проведення перевірок, корупція в органах державної влади тощо. У дисертації зроблено детальний аналіз загального економічного стану та тенденції розвитку малого підприємництва в Україні за останні роки, на підставі якого, дисертант дійшов висновку, що незважаючи на досить вагомі конкурентні переваги - це, передусім, швидке реагування на зміни кон'юнктури ринку, мобільність, оперативність в освоєнні нової продукції, низька капіталоємність, швидка окупність вкладень, раціональна організація підприємства - мале підприємництво потребує цілеспрямованої, систематичної державної підтримки на всіх рівнях державної влади.

У другому підрозділі “Зміст і напрями державної підтримки малого підприємництва”, акцентуючи увагу на необхідності створення сприятливих умов для існування та розвитку малого підприємництва, автор пропонує наступне визначення державної підтримки малого підприємництва: державна підтримка малого підприємництва - це напрями діяльності органів державної влади щодо покращення умов реалізації права людини на підприємницьку діяльність, гарантованого чинним законодавством, створення політичних, правових, економічних, соціальних, інформаційних та інших умов для його існування та розвитку.

Основні напрями державної підтримки малого підприємництва запропоновано визначати за критерієм найбільш вагомого впливу на стан підприємницької діяльності. На сучасному етапі це, передусім, ті напрями державної підтримки малого підприємництва, які найбільше характеризують господарсько-правовий аспект дослідження даної проблеми, є визначальними при розкритті теми дослідження, тобто: кодифікація нормативно-правової бази та її комплексне, системне удосконалення; створення цілісної системи органів державної підтримки малого підприємництва; здійснення державної регуляторної політики; удосконалення порядку реєстрації і ліцензування суб'єктів малого підприємництва; збереження спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва; формування інфраструктури підтримки і розвитку малого підприємництва, організація державної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів для суб'єктів малого підприємництва; фінансово-кредитна підтримка; залучення суб'єктів малого підприємництва до виконання науково-технічних і соціально-економічних програм, здійснення поставок продукції (робіт, послуг) для державних та регіональних потреб.

У третьому підрозділі “Формування законодавчої основи державної підтримки малого підприємництва”, розглядаючи процес формування законодавчої основи державної підтримки малого підприємництва, автор дійшов висновку, що законодавство України, яке регулює сферу державної підтримки малого підприємництва, є невід'ємною частиною господарського законодавства. Процес формування законодавчої основи державної підтримки малого підприємництва почався з введенням в дію Закону України “Про державну підтримку малого підприємництва” та його логічного продовження - Закону України “Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні” і знаходиться в постійному пошуку оптимального рівня правового опосередкування досліджуваних суспільних відносин.

На підставі аналізу досвіду застосування законодавства, що регулює сферу державної підтримки малого підприємництва, автор звертає увагу на необхідність усунення серйозних недоліків, які притаманні цьому законодавству, зокрема, таких як: відсутність повноти та логічної завершеності законодавчого тексту, що дає можливість його вільного тлумачення; неможливість своєчасної появи нормативно-правового акту; ігнорування в процесі створення закону відповідних досягнень науки, техніки і культури; невизначеність оптимального варіанту правового регулювання відповідних підприємницьких відносин та ефективної форми впливу на ці відносини; відсутність систематизації законодавства, що регулює сферу державної підтримки малого підприємництва тощо.

Запропоновано авторське визначення поняття правового режиму державної підтримки малого підприємництва.

Розділ 2. Правові засади державної регуляторної політики в сфері малого підприємництва присвячений дослідженню питань регламентації процесу підготовки і прийняття регуляторних актів і компетенції спеціально уповноваженого органа щодо здійснення регуляторної політики.

У першому підрозділі “Регламентація процесу підготовки і прийняття регуляторних актів” розкрита сутність нової процедури підготовки і прийняття регуляторних актів з використанням нових принципів державної регуляторної політики, застосування яких обумовлено необхідністю впорядкування та вдосконалення діяльності органів державної влади з видання нормативно-правових актів з питань господарської діяльності, нейтралізації основних чинників, які негативно позначилися на показниках якості та системності державного регулювання у сфері господарської діяльності. Це, передусім, непрозорість та непередбачуваність самого процесу прийняття державних рішень, відмова від залучення громадськості до процесу прийняття державних рішень, відсутність попереднього економічного аналізу наслідків реалізації державних рішень.

Запровадження правової регламентації регуляторного процесу на законодавчому рівні дозволило зменшити кількість неефективних та недоцільних рішень державних органів, які знаходять своє відображення у відповідних нормативно-правових актах, що регулюють сферу малого підприємництва і сприяють зростанню рівня тінізації сфери малого підприємництва.

У роботі визначені і детально розглянуті основні складові процесу підготовки і прийняття регуляторних актів.

При аналізі Закону України “Про засади державної регуляторної політики в сфері господарської діяльності” автор дійшов висновку, що стан впровадження цього Закону є незадовільним. Ні представники регулюючих органів, ні підприємницька спільнота виявилися непідготовленими до активної участі в забезпеченні реалізації державної регуляторної політики, побудованої за новими принципами. Покращення цієї ситуації можливо за умови вирішення наступних завдань: створення дієвого механізму забезпечення реалізації основних положень Закону; проведення комплексу заходів інформаційно-роз'яснювального, просвітницького та навчального характеру.

Запропоновано авторське визначення поняття “регуляторний процес” як систематичного контролю за глибиною і якістю державного втручання у сферу господарських відносин за допомогою нормативно-правових актів на стадії їхньої підготовки, прийняття та введення в дію. Автор зазначає, що регуляторний процес є важливим інструментом досягнення рівня оптимальної збалансованості суспільних і державних потреб, важливою ознакою державного регулювання в сфері господарської діяльності в сучасних економічних умовах.

У другому підрозділі “Компетенція спеціально уповноваженого органа щодо здійснення регуляторної політики” розглянута діяльність Держпідприємництва України - спеціально уповноваженого органу з питань регуляторної політики у сфері господарської діяльності, який згідно наданих йому повноважень, здійснює формування і реалізацію державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності.

Виділена головна особливість компетенції Держпідприємництва України щодо здійснення державної регуляторної політики - даний центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом має право зупиняти дію нормативно-правового акту центральних органів виконавчої влади, рішень голів місцевих державних адміністрацій нормативно-правового характеру з питань господарської діяльності, якщо буде виявлено його невідповідність актам вищої юридичної сили, або цей акт буде містити в собі положення, які створюють перешкоди у розвитку господарської діяльності, до усунення порушень, які зазначаються в рішенні спеціально уповноваженого органу.

Зазначено, що Держпідприємництва України для реалізації покладених на нього повноважень використовує громадські організації, поєднуючи державну та громадську складові в структурній побудові власного відомства, при здійсненні державної регуляторної політики (Громадську колегію Держпідприємництва України, громадські регіональні колегії при територіальних представництвах Держпідприємництва в Автономній Республіці Крим, областях, в містах Києві та Севастополі, експертно-апеляційну Раду Держпідприємництва України, інститут Уповноважених з питань підтримки підприємництва).

Розділ 3. Удосконалення господарсько-правового забезпечення державної підтримки малого підприємництва присвячений дослідженню порядку державної реєстрації і ліцензування суб'єктів малого підприємництва, забезпечення реалізації законодавства про державну підтримку малого підприємництва та перспективи його розвитку.

Перший підрозділ “Удосконалення порядку реєстрації і ліцензування суб'єктів малого підприємництва” зазначено, що основними позитивними моментами, якими характеризується новий порядок державної реєстрації, є: наявність спеціального закону, який регулює порядок державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; недопущення введення державної реєстрації податковими органами; зменшення терміну держаної реєстрації (де-юре); створення банку даних єдиного державного реєстру; встановлення обов'язковості щорічного підтвердження відомостей про юридичну особу; можливість резервування найменування юридичної особи; встановлення відповідальності державного реєстратора за порушення законодавства у сфері державної реєстрації.

Зроблено висновок, що після набуття чинності Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” запровадження в Україні нового порядку державної реєстрації за принципом “єдиного вікна”, “заявно-повідомним” принципом фактично не відбулося. Порядок державної реєстрації набув і залишив наступні негативні ознаки: вартість державної реєстрації збільшилась; термін державної реєстрації не зменшився; спрощення процедури державної реєстрації не відбулося; професійна підготовка державного реєстратора має низький рівень; інформаційне забезпечення робочого місця державного реєстратора не відповідає існуючим вимогам; процедура припинення підприємницької діяльності залишилась складною; збільшились суми хабарів державним реєстраторам; рівень тінізації сфери малого підприємництва не зменшився.

Автор звертає увагу на доцільність внесення відповідних змін до: статті 25 Закону, згідно якої місцем проведення державної реєстрації для фізичної особи-підприємця є місце проживання фізичної особи-підприємця, що сприятиме тінізації сфери малого підприємництва, передусім тому, що доволі багато громадян здійснюють підприємницьку діяльність не за місцем проживання; п.п.4 п.1 ст.29 Закону, яка вступає в протиріччя зі ст.8 цього ж Закону і передбачає при внесенні змін до установчих документів юридичної особи подання двох примірників змін до установчих документів та двох примірників установчих документів у новій редакції.

Аналізуючи ліцензійну діяльність в Україні, автор дійшов висновку, що держава має обмежувати здійснення підприємницької діяльності за допомогою ліцензійного механізму тільки тих видів підприємницької діяльності, які безпосередньо впливають на здоров'я людини, природне становище, безпеку держави. Визначаючи ліцензування як противагу свободи підприємницької діяльності, яка надає право підприємцю без обмежень приймати рішення і здійснювати самостійно будь-яку господарську діяльність, що не суперечить чинному законодавству, автор вважає недопустимим використовувати механізм ліцензування як додатковий необмежений засіб наповнення державного бюджету.

У другому підрозділі “Забезпечення реалізації законодавства про державну підтримку малого підприємництва” висвітлено механізм забезпечення реалізації законодавства про державну підтримку малого підприємництва, роль інституту Уповноважених з питань захисту прав підприємців щодо підвищення ефективності цього механізму.

Досвід існування та розвитку малого підприємництва свідчить про те, що відсутність ефективного механізму забезпечення реалізації законодавства про державну підтримку малого підприємництва, діючої системи державних і недержавних органів, які забезпечують реалізацію цього законодавства, призводить до збільшення рівня тінізації сфери малого підприємництва.

Серед органів державної влади, які забезпечують реалізацію законодавства про державну підтримку малого підприємництва, автор виділяє наступні: Верховна Рада України, Президент України, органи виконавчої влади загальної (Кабінет Міністрів України, місцеві державні адміністрації) та спеціальної (Державний комітет з питань регуляторної політики та підприємництва України, Міністерство економіки України) компетенції.

Обґрунтовано доцільність проведення виїзних засідань комітету з питань промислової політики та підприємництва Верховної Ради України у різних регіонах України, з метою підвищення ролі парламентського контролю за діяльністю місцевих органів державної влади щодо забезпечення реалізації законодавства про державну підтримку малого підприємництва.

Важливе значення для забезпечення реалізації законодавства про державну підтримку малого підприємництва має ефективне використання досвіду роботи інституту уповноважених з питань захисту прав підприємців, який є інституційним засобом збалансування державних і суспільних інтересів. Досліджуючи діяльність цієї динамічної громадсько-державної ланки між підприємцями та органами державної влади, автор дійшов висновку, що з метою підвищення ефективності діяльності Уповноваженого з питань захисту прав підприємців у забезпеченні реалізації законодавства про державну підтримку малого підприємництва, незалежності від органів виконавчої влади, поширення практики безпосередньої участі підприємців та їх організацій у підготовці та узгодженні проектів нормативно-правових актів, необхідно інститут уповноважених з питань захисту прав підприємців підпорядкувати місцевим Радам, ввести посаду Уповноваженого з питань захисту прав підприємців в Україні, який має бути підпорядкований Верховній Раді України.

У третьому підрозділі “Перспектива розвитку законодавства про державну підтримку малого підприємництва” розглядаються шляхи удосконалення чинного законодавства, що регулює сферу державної підтримки малого підприємництва, та обґрунтовується доцільність прийняття нових законодавчих актів, запровадження яких, має важливе значення для подальшого існування і розвитку малого підприємництва.

Практика застосування нормативно-правової бази, що регулює сферу державної підтримки малого підприємництва, свідчить про необхідність її систематизації в межах ГК, внесення певних змін до ст. 42, 48, 63 ГК, в яких чітко потрібно визначити поняття “мале підприємництво”, “державна підтримка малого підприємництва”, “мале підприємство”. Аргументовано, що істотне значення для підвищення якості законодавчого забезпечення сфери державної підтримки малого підприємництва, має прийняття Закону про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва, про єдину методику перевірок суб'єктів господарювання органами контролю в Україні, про інститут Уповноважених з питань захисту прав підприємців.

У роботі акцентується увага на тому, що розвиток законодавства про державну підтримку малого підприємництва обумовлений потребами якісного законодавчого опосередкування виділених суспільних відносин. Задоволення зростаючих потреб щодо належного законодавчого забезпечення сфери малого підприємництва відбувається в процесі законотворчості шляхом внесення відповідних змін і доповнень в чинне законодавство, видання нових, більш досконалих, нормативно-правових актів.

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження господарсько-правового забезпечення державної підтримки малого підприємництва та отримані на його основі результати спрямовані на вирішення наукової задачі, що полягає в науковому обґрунтуванні напрямів удосконалення господарсько-правового забезпечення державної підтримки малого підприємництва. Запропоноване вирішення наукової задачі має істотне значення для підвищення ефективності малого підприємництва і розвитку науки господарського права.

На основі проведеного дослідження сформульовані такі висновки:

1. Понятійний апарат законодавства про державну підтримку малого підприємництва потребує удосконалення. Запропоновано авторське визначення таких дефініцій як “мале підприємництво”, “державна підтримка малого підприємництва”, уточнено визначення поняття “мале підприємство”.

Доцільно внести певні зміни у ст.1 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, що буде сприяти єдиному тлумаченню поняття “мале підприємництво” при застосуванні законодавства, що регулює сферу малого підприємництва.

2. Основними напрямами державної підтримки малого підприємництва, які найбільш повно розкривають зміст державної підтримки малого підприємництва, господарсько-правового забезпечення державної підтримки малого підприємництва, є напрями діяльності органів державної влади щодо покращення умов реалізації права людини на підприємницьку діяльність, гарантованого чинним законодавством.

3. Правовий режим державної підтримки малого підприємництва включає в себе систему господарсько-правових норм, установлених Верховною Радою України, що безперервно діють у часі протягом усього періоду своєї чинності в межах усієї території країни щодо всіх суб'єктів малого підприємництва. Одним з головних елементів законодавчого забезпечення державної підтримки малого підприємництва є Закон України “Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні”, який можна розцінювати як невдалу спробу конкретизувати основні положення Закону України “Про державну підтримку малого підприємництва” в частині деталізації змісту і механізму реалізації Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва, програми АР Крим, регіональних і місцевих програм підтримки малого підприємництва. Практика застосування спеціального законодавства про державну підтримку малого підприємництва - свідчить про доцільність його удосконалення шляхом систематизації в межах Господарського кодексу.

4. Прийняття Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” забезпечило регламентацію процесу підготовки і прийняття регуляторних актів, що дозволило зменшити кількість неефективних та недоцільних державних рішень, які знаходять своє відображення у відповідних нормативно-правових актах, спрямованих на регулювання сфери господарських відносин, у тому числі державної підтримки малого підприємництва. Регуляторний процес є важливою ознакою державного регулювання в сфері господарської діяльності в сучасних економічних умовах, важливим інструментом досягнення рівня оптимальної збалансованості суспільних і державних потреб, в межах якого забезпечується систематичний контроль за глибиною і якістю державного втручання у сферу господарських відносин за допомогою нормативно-правових актів на стадії їхньої підготовки, прийняття та введення в дію.

5. Доцільно внести певні зміни у ст. 28 Закону України „Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” щодо зменшення терміну виконання органами виконавчої влади рішень Держпідприємництва України про усунення порушень принципів державної регуляторної політики (до одного місяця), що буде сприяти підвищенню ефективності діяльності Держпітприємництва України.

6. Практика застосування законодавства про державну реєстрацію суб'єктів господарювання свідчить про необхідність удосконалення порядку її здійснення, в т.ч. щодо суб'єктів малого підприємництва, в напряму вирішення наступних основних проблем: удосконалення законодавства, що регулює порядок державної реєстрації; організаційного характеру; інформаційного характеру.

7. Удосконалення порядку ліцензування суб'єктів підприємництва (в тому числі малого підприємництва) запропоновано проводити в напряму обмеження здійснення підприємницької діяльності шляхом ліцензійного механізму тільки тих видів підприємницької діяльності, які безпосередньо впливають на здоров'я людини, природне середовище, безпеку держави, для чого необхідно зменшити кількість видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню шляхом вдосконалення Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”.

8. Механізм забезпечення реалізації законодавства про державну підтримку малого підприємництва складається з системи державних і недержавних органів, що забезпечують реалізацію законодавства про державну підтримку малого підприємництва. Органами державної влади, що забезпечують реалізацію законодавства про державну підтримку малого підприємництва є: Верховна Рада України, Президент України, органи виконавчої влади загальної (Кабінет Міністрів України, місцеві державні адміністрації) та спеціальної (Державний комітет з питань регуляторної політики та підприємництва України, Міністерство економіки України) компетенції. До недержавних органів, що забезпечують реалізацію законодавства про державну підтримку малого підприємництва, відносяться всі недержавні установи, організації, які забезпечують реалізацію законодавства про державну підтримку малого підприємництва.

9. З метою удосконалення діяльності щодо забезпечення реалізації законодавства про державну підтримку малого підприємництва необхідно: запровадити виїзні засідання парламентського комітету з питань промислової політики та підприємництва Верховної Ради України у регіонах, що дозволить підвищити ефективність парламентського контролю в цьому процесі; при кожному місцевому органі виконавчої влади створити “офіс оперативної допомоги” суб'єктам малого підприємництва; вдосконалити діяльність Уповноваженого з питань захисту прав підприємців щодо забезпечення реалізації законодавства про державну підтримку малого підприємництва, забезпечити незалежність при здійсненні його повноважень від впливу органів виконавчої влади, для чого доцільно інститут Уповноважених з питань захисту прав підприємців підпорядкувати відповідним Радам з введенням посади Уповноваженого з питань захисту прав підприємців в Україні.

10. Перспективи розвитку законодавства про державну підтримку малого підприємництва пов'язуються із систематизацією законодавства про державну підтримку малого підприємництва в межах Господарського кодексу; прийняттям Закону про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, про єдину методику перевірок суб'єктів господарювання органами контролю в Україні, про інститут Уповноважених з питань захисту прав підприємців.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Труш І.В. Проблеми правового регулювання державного підприємництва // Держава і право. Щорічник наукових праць молодих вчених. - К.: ІнЮре. - 1999. - Вип.2. - С. 142-148.

2. Труш І. Удосконалювати правове регулювання малого підприємництва // Право України. - 1999. - № 3. - С. 30-33.

3. Труш І. Основні форми державної підтримки малого підприємництва // Право України. - 1999. - № 5. - С.42-43.

4. Труш І. Щодо заходів дерегулювання підприємницької діяльності // Право України. - 1999. - № 11. - С.123-124.

5. Труш І. Кодекс основних правил поведінки державного службовця - ще один крок на підтримку малого підприємництва // Право України. - 2000. - № 2. - С.71, 102.

6. Труш І. Плата за землю та підприємці - платники єдиного податку // Право України. - 2000. - № 4. - С. 30-32.

7. Труш І. Систематизація законодавства і підприємництво // Право України. - 2000. - № 11. - С. 91-92.

8. Труш І.В. Удосконалювати реєстраційну діяльність // Право України. - 2001. - № 7. - С. 44-47.

9. Труш І. Упорядкування механізму проведення перевірок суб'єктів підприємницької діяльності контролюючими органами // Право України. - 2002. - №4. - С. 32-35.

10. Демченко С., Труш І. Всеукраїнська нарада з проблем розвитку малого і середнього підприємництва // Право України. - 2002. - № 9. - С. 140-143. (Особистий внесок здобувача: висвітлення ролі і місця малого підприємництва в соціально-економічному житті країни).

11. Труш І. Закон України “Про державну підтримку малого підприємництва” потребує удосконалення // Право України. - 2002. - № 12. - С.95-98.

12. Труш І. Закон України “Про підприємства в Україні” потребує удосконалення // Право України. - 2003. - № 3. - С. 112-113.

13. Труш І. Головна особливість податкової політики щодо малого підприємництва // Право України. - 2003. - № 8. - С. 66-69.

14. Труш І. Органи державної влади, що забезпечують підтримку малого підприємництва // Право України. - 2004. - № 3. - С. 42-46.

15. Труш І. Структура інституту уповноважених з питань підтримки підприємництва потребує удосконалення // Право України. - 2004. - № 5. - С. 102-104.

16. Труш І. Регуляторна політика як важливий елемент державного контролю за додержанням законодавства щодо суб'єктів малого підприємництва // Право України. - 2004. - № 10. - С. 53-59.

17. Труш І. Вдячні за підтримку... або Чому закон проти підприємців? // Юридичний вісник України. - 1998. - № 43. - С. 5.

18. Труш І.В. Чи потрібен малому бізнесу Господарський кодекс? // Юридична газета. - 2004. - № 11 (23). - С. 3.

АНОТАЦІЇ

Труш І.В. Господарсько-правове забезпечення державної підтримки малого підприємництва в Україні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.04 - господарське право; господарсько-процесуальне право. - Інститут економіко-правових досліджень НАН України, Донецьк, 2005. Дисертація присвячена дослідженню господарсько-правових засад державної підтримки малого підприємництва в Україні. У роботі на основі аналізу розвитку малого підприємництва та його правового регулювання в Україні, розкрито сутність та значення державної підтримки малого підприємництва; висвітлені основні напрямки державної підтримки малого підприємництва, господарсько-правового забезпечення державної підтримки малого підприємництва; уточнено визначення малого підприємства; здійснено аналіз процесу формування законодавства про державну підтримку малого підприємництва; визначені основні етапи регламентації процесу підготовки і прийняття регуляторних актів; розглянута компетенція спеціально уповноваженого органа щодо здійснення державної регуляторної політики і виділена її головна особливість; надані пропозиції та рекомендації щодо удосконалення порядку державної реєстрації та ліцензування суб'єктів господарської діяльності, в т.ч. малого підприємництва; розкрито механізм забезпечення реалізації законодавства про державну підтримку малого підприємництва; розглянута перспектива розвитку законодавства про державну підтримку малого підприємництва.

Ключові слова: господарсько-правове забезпечення, мале підприємництво, мале підприємство, державна підтримка малого підприємництва, суб'єкти господарської діяльності, державна реєстрація, регуляторний акт, господарська діяльність.

Труш И.В. Хозяйственно-правовое обеспечение государственной поддержки малого предпринимательства в Украине. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.04 - хозяйственное право; хозяйственно-процессуальное право.- Институт економико-правових исследований НАН Украины, Донецк, 2005.

Диссертация посвящена исследованию хозяйственно-правовых основ государственной поддержки малого предпринимательства в Украине. В работе на основе анализа развития малого предпринимательства и его правового регулирования в Украине, раскрыта сущность и значение государственной поддержки малого предпринимательства; определены основные направления государственной поддержки малого предпринимательства; указаны факторы, которые сдерживают развитие малого предпринимательства; рассмотрен процесс формирования законодательной основы государственной поддержки малого предпринимательства; исследованы правовые основы государственной регуляторной политики; сформулированы конкретные предложения и рекомендации по совершенствованию хозяйственно-правового обеспечения государственной поддержки малого предпринимательства.

На основе проведенного анализа нормативно-правовой базы, которая регулирует сферу малого предпринимательства, сделан вывод, что ни в одном нормативно-правовом акте чётко не определено понятие “малое предпринимательство”, “малое предприятие”, “государственная поддержка малого предпринимательства”. Предложено авторское определение понятия “малое предпринимательство”, “малое предприятие”, “государственная поддержка малого предпринимательства”, “правовой режим государственной поддержки малого предпринимательства”. Установлено, что основными направлениями государственной поддержки малого предпринимательства, хозяйственно-правового обеспечения государственной поддержки малого предпринимательства являются те направления, которые наиболее полно раскрывают суть государственной поддержки малого предпринимательства, оказывают наиболее весомое влияние на состояние предпринимательской деятельности. Исследован процесс регламентации подготовки и принятия регуляторных актов и определены его основные этапы. Акцентировано внимание на том, что законодательное закрепление принципов государственной регуляторной политики в сфере хозяйственной деятельности, позволяет участникам регуляторного процесса осуществлять систематический контроль за глубиной и качеством государственного вмешательства в сферу хозяйственной деятельности с помощью нормативно-правовых актов на стадии их подготовки, принятия и ввода в действие.

...