Місцеве самоврядування як фактор регулювання соціально-економічного розвитку постраждалих районів від аварії на ЧАЕС

Обґрунтовано, що діяльність органів місцевого самоврядування щодо ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС відіграє велику роль. У результаті активної роботи органів місцевого самоврядування в останні роки призупинено спад виробництва і забезпечено його приріст. Досвід роботи органів місцевого самоврядування радіаційно забруднених районів Житомирщини з питань мінімізації негативного впливу аварії на життєдіяльність регіону становить інтерес і вимагає подальших досліджень.

Установлено, що наслідки Чорнобильської катастрофи суттєво вплинули на галузеву і міжгалузеву (сільськогосподарське виробництво) структуру продуктивних сил Полісся. Особливо це відчули господарства й населення забруднених зон, а саме зони відчуження, гарантованого добровільного відселення та зони посиленого радіоекологічного контролю. Тут спостерігалися значні втрати площ посіву і використання, регульована і нерегульована трудова міграція населення. Все це спричинило додаткові труднощі в системі управління господарською діяльністю регіону, у вирішенні проблем життєдіяльності населення; обмежило місцеві матеріальні та фінансові можливості щодо подолання наслідків аварії.

Виявлено, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування активно сприяли господарським органам у структурній перебудові господарської діяльності, пристосуванні їх до нових виробничих завдань, запровадженні сучасних індустріальних технологій, згортанні й ліквідації неефективних виробництв. Вони виступали акумуляторами досвіду господарської діяльності в нових умовах. Накопичений досвід виробничої діяльності дає змогу визначити пріоритетні галузі, збільшити внесок забруднених районів в економічний потенціал країни.

Доведено, що в процесі подолання наслідків аварії на ЧАЕС органи місцевого самоврядування відігравали провідну роль у розв'язанні соціальних проблем населення. Різноманітні заходи, здійснені органами місцевого самоврядування, привели в основному до вирішення багатьох соціальних питань, пом'якшення соціально-психологічного та політичного напруження. Все це в цілому є свідченням того, що соціальна політика держави, заходи органів місцевого самоврядування певною мірою забезпечили створення нормальних умов життєзабезпечення, а їх неповна реалізація є наслідком економічної кризи. Крім того, соціальний захист був кращим там, де територіальна громада, її лідер діяли більш активно і цілеспрямовано.

Одним із найбільш дієвих інструментів перспективного розвитку адміністративно-територіальних одиниць на сьогодні є стратегічне планування, що дає змогу територіальним громадам адміністративних утворень здійснювати політику економічного зростання на основі розвитку місцевого самоврядування та впровадження інновацій. Враховуючи особливий статус території, Житомирська область та її окремі територіальні громади повинні функціонувати за принципом сталого стійкого розвитку як єдина соціоеколого-економічна система. При цьому пріоритетною має бути екологічна складова (підсистема), потім соціальна і тільки після цього - економічна. Економіка і соціальна сфера області мають розвиватися в гармонійному поєднанні зі здоровим навколишнім середовищем. Тому першочерговим завданням стратегічного плану області має бути розробка системи заходів щодо екологічної реабілітації її території: землі, води, повітря. Передбачувані перспективи збільшення потенціалу та сталого розвитку сільського господарства мають враховувати державну систему районування та економічного стимулювання розміщення конкурентоспроможного виробництва сільгосппродукції за природно-економічними зонами.

Установлено, що є доцільним перегляд хоча б на території Житомирщини взаємозв'язків між представницьким місцевим самоврядуванням та місцевими державними адміністраціями. Певна трансформація, яка полягає в наданні можливості районним та обласній радам формувати власні виконавчі органи, зможе усунути протиріччя, що виникають у процесі розподілу повноважень. Вважаємо, що це є найбільш обґрунтованим заходом саме в постраждалих районах Житомирщини, оскільки результати активної діяльності органів місцевого самоврядування щодо нейтралізації соціально-економічних наслідків аварії на ЧАЕС вже довели свою результативність.

Отримані результати дослідження дають можливість сформулювати рекомендації щодо їх практичного використання. Доцільно вжити заходів щодо подальшого подолання впливу негативних наслідків аварії на ЧАЕС на життєдіяльність постраждалих районів, а саме:

- внести зміни й доповнення до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" у сфері наповнення реальним змістом повноважень місцевого самоврядування при вирішенні місцевих проблем;

поліпшити професійну підготовку управлінського складу місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування. Організувати якісне стажування персоналу, вивчення і поширення передового досвіду роботи в умовах надзвичайних ситуацій;

передбачити в структурах місцевих рад існування спеціальних відділів, які б сприяли створенню органів самоорганізації населення, навчання їх працівників, забезпеченню їх методичними матеріалами;

вжити заходів щодо розширення і подальшого впровадження інвестиційної політики в постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС районах;

розширити вивчення можливостей господарської діяльності в постраждалих районах та забезпечити місцеві органи влади науковою інформацією та рекомендаціями.

Вирішення цих проблем прискорить подолання наслідків аварії, поліпшить систему управління в постраждалих районах, наблизить їх повноцінне включення у виробниче і духовне життя держави.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Войтенко А.Б. Участь органів місцевої влади у мінімізації негативних наслідків аварії на ЧАЕС // Упр. сучас. містом. - 2002. - № 10-12 (8). - С. 13-19.

2. Войтенко А.Б. Місцеве самоврядування Житомирщини: розвиток і особливості // Упр. сучас. містом. - 2003. - № 10-12 (12). - С. 152-160.

3. Войтенко А.Б. Роль місцевого самоврядування Житомирщини у нейтралізації наслідків Чорнобильської катастрофи // Упр. сучас. містом. - 2004. - № 2/4-6(14). - С. 213-217.

4. Войтенко А.Б. Один закон у полі не воїн. Навіть коли поле - правове // Віче. - 2002. - № 10. - С. 13-14.

5. Войтенко А.Б. Соціальний захист потерпілих від аварії на ЧАЕС // Вісн. Житомир. ДАЕА. - 2001. - № 1. - С. 330-331.

6. Войтенко А.Б. Використовуючи потенціал органів місцевого самоврядування // Місцеве самоврядування: 10 років незалежності України. - К.: Парламент. вид-во, 2001. - С. 117-121.

7. Войтенко А.Б. Конституційний статус місцевого самоврядування // Основи конституційного права України / За заг. ред. доц. М.К. Новика. - Житомир: Вид-во "Полісся", 1999. - С. 177-192.

8. Войтенко А.Б. Роль місцевого самоврядування // Чорний біль Житомирщини / За заг. ред. проф. С.П. Щерби. - Житомир: Вид-во "Льонок", 2001. - С. 115-125.

9. Войтенко А.Б. Заходи по створенню належних умов для життєдіяльності на забруднених територіях // Чорний біль Житомирщини / За заг. ред. проф. С.П. Щерби. - Житомир: Вид-во "Льонок", 2001. - С. 248-256.

10. Войтенко А.Б. Соціальна політика і соціальний захист // Чорний біль Житомирщини / За заг. ред. проф. С.П. Щерби. - Житомир: Вид-во "Льонок", 2001. - С. 350-362.

11. Войтенко А.Б. Заходи по ліквідації аварії на ЧАЕС та мінімізації її наслідків у районах області // Житомирщина: Історич. нарис. - Житомир: Полісся, 2003. - С. 209-220.

Размещено на Allbest.ru