Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів влади

Размещено на http://www.allbest.ru/

КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

УДК 35.077.6

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з державного управління

ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ВЛАДИ

Спеціальність 25.00.02 - механізми державного управління

КОВАЛЬ РОМАН АНАТОЛІЙОВИЧ

Запоріжжя - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.

Науковий керівник:

КОНОВАЛЕНКО Марина Костянтинівна, кандидат технічних наук, доцент, Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, професор кафедри управління персоналом та економіки праці.

Офіційні опоненти:

КРЮКОВ Олексій Ігорович, доктор наук з державного управління, доцент, Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, професор кафедри філософії;

ПОЛЯКОВА Лариса Петрівна, кандидат наук з державного управління, Донецький державний університет управління, завідувач кафедри інформаційних технологій.

Захист відбудеться 28 листопада 2008 р. о 12-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 17.127.03 у Класичному приватному університеті за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б, ауд. 125.

Автореферат розісланий 27 жовтня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради З.О. Надюк.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. На сьогодні інформація набуває статусу четвертого після землі, капіталу та праці фактора економічного відтворення і стає основою всіх виробничих відносин. Головний зовнішній прояв інформаційного суспільства - це інтенсивне насичення всіх сфер його життєдіяльності інформаційними продуктами та комп'ютерно-телекомунікаційними технологіями. Виходячи із цього, можна стверджувати, що цим тенденціям повинні слідувати усі ієрархічні рівні управління державою. Для України, в якій на тлі економічних реформ розгортається адміністративна реформа, питання формування інформаційної й аналітичної бази для прийняття управлінських рішень на державному рівні є особливо актуальним. Ефективна та якісна система інформаційного забезпечення органів державної влади є невід'ємною складовою професійного функціонування системи державного управління. Впровадження та всебічне використання сучасних інформаційних технологій в управлінській діяльності забезпечує інформаційно-аналітичну підтримку прийняття управлінських рішень на всіх рівнях, супроводжує інформаційну підтримку соціально-економічного розвитку держави і її окремих регіонів, забезпечує інформаційні потреби державних службовців та інших категорій громадян, створює умови для об'єктивного формування громадської думки щодо діяльності органів влади, а також послуг, які вони надають.

Усе це свідчить про актуальність завдань наукового дослідження та підтверджує необхідність розробки методичних та практичних рекомендацій щодо вдосконалення системи державного управління на основі сучасного інформаційно-аналітичного забезпечення всіх ланок органів влади.

Практика формування елементів інформаційно-аналітичних систем органів управління на базі сучасних комп'ютерних і телекомунікаційних технологій стикається з рядом серйозних недоопрацювань, пов'язаних із загальною теоретичною складністю поставлених завдань, а також з недостатнім опрацюванням структур, форм, методів та механізмів управління на місцях.

Науковими дослідженнями різноманітних аспектів автоматизації й інформаційного забезпечення систем управління, у тому числі на державному та регіональному рівнях, займалися вчені Є. Балашов, Н. Бусленко, В. Глушков, В. Гончаров, А. Дабагян, А. Іваненко, І. Кононенко, Н. Міхеєва, Г. Поспєлов, М. Раду, Ю. Якутін та ін. Інформаційно-аналітична діяльність органів влади, роль інформації у процесі прийняття державно-управлінських рішень є предметом досліджень А. Ахламова, В. Бакуменка, А. Дєгтяра, В. Дорофієнка, І. Древицької, Ю. Машкарова, В. Мороза, О. Крюкова, Н. Нижник, В. Тертички, В. Троня та ін. Питання розвитку інформаційного суспільства в Україні, впровадження в Україні технологій електронного врядування розглядають А. Баранова, О. Голобуцький, М. Демкова, І. Клименко, І. Коліушко, К. Линьова, А. Семенов, В. Цимбалюк, С. Чукут, О. Шевчук та ін. Ряд праць, зокрема Л. Березовець, О. Бойченко, Т. Гаман, Р. Калюжного, Л. Полякової, присвячено визначенню шляхів удосконалення організаційно-правового, кадрового, інституціонального забезпечення процесів інформатизації органів влади.

Втім, незважаючи на великий науковий інтерес фахівців до інформаційно-аналітичної діяльності органів влади та її вдосконалення, багато теоретичних, методологічних та практичних питань, особливо в умовах нової економіки знань, залишаються невирішеними. Об'єктивна необхідність зазначених проблем, їх практична значущість та недостатня розробленість зумовили вибір теми, цілей та завдань наукового дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано на кафедрі управління персоналом та економіки праці Харківського регіонального інституту Національної академії державного управління при Президентові України за темою науково-дослідної роботи "Вдосконалення державних механізмів управління ефективністю використання трудового потенціалу регіону" (державний реєстраційний номер 0105U002746) у межах Комплексного наукового проекту НАДУ при Президентові України "Державне управління та місцеве самоврядування" (державний реєстраційний номер 0200U004103). Особистий внесок здобувача полягає в опрацюванні пропозицій щодо розробки та реалізації плану заходів з забезпечення підготовки та перепідготовки спеціалістів у галузі інформатизації для потреб області.

Мета й завдання дослідження. Метою дослідження є наукове обґрунтування та розробка методичних і практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізмів інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів влади на центральному та регіональному рівнях.

Досягнення зазначеної мети зумовило необхідність вирішення таких завдань:

- визначити функціональну роль інформатизації в зміні сучасної парадигми інформаційно-аналітичного забезпечення всіх рівнів державної влади;

- з'ясувати особливості державного управління в інформаційному суспільстві в умовах упровадження в Україні електронного врядування;

- обґрунтувати структуру сучасної інформаційно-аналітичної системи забезпечення діяльності органів влади;

- проаналізувати стан інформаційно-аналітичної діяльності органів влади в контексті їх готовності до впровадження електронного врядування в Україні;

- охарактеризувати інституціональне забезпечення інформатизації органів влади за кордоном та в Україні;

- дослідити основні напрями розробки та реалізації державних програм інформатизації органів державної влади й місцевого самоврядування;

- розробити практичні рекомендації щодо вдосконалення механізмів інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів влади на регіональному рівні;

- визначити шляхи підвищення ефективності системи управління інформатизацією регіональних органів влади.

Об'єкт дослідження - процес інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів влади на центральному та регіональному рівнях.

Предмет дослідження - механізми державного регулювання організації інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дисертації є наукові концепції, розроблені вітчизняними та зарубіжними вченими, нормативно-правові акти України у сфері інформатизації. В основі виконання дисертаційної роботи лежить використання таких загальнонаукових методів дослідження: логічного, діалектичного, історичного та порівняльного методів для обґрунтування наукових засад та вдосконалення понятійного апарату дослідження; статистичного та економічного аналізу для опису сучасного стану інформаційно-аналітичного забезпечення органів влади в Україні; методів спостереження, узагальнення, абстрагування, формалізації, аналізу та синтезу для характеристики методичних аспектів створення інформаційно-аналітичної системи органів влади та визначення шляхів їх удосконалення; програмно-цільовий метод з метою обґрунтування механізмів розробки та реалізації програм інформатизації органів державної влади та місцевого самоврядування.

Інформаційну базу дослідження становлять наукові розробки, публікації вітчизняних учених, офіційні матеріали державної статистики, звітні дані галузевих та регіональних органів влади, пов'язаних які здійснюють організацію інформаційно-аналітичного забезпечення державного управління. Поряд з працями вітчизняних та зарубіжних учених, присвячених теорії державного управління, широко використовуються наукові розробки з загальної теорії управління, моделювання складних систем, автоматизованих систем управління, інформаційної аналітики, теорії прийняття рішень, менеджменту, регіоналістики тощо.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в уточненні теоретичних засад інформатизації органів влади та розробці практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізмів інформаційно-аналітичного забезпечення їх діяльності в умовах інформаційного суспільства. Наукова новизна дисертаційного дослідження розкривається в таких положеннях:

уперше:

- запропоновано використовувати в інформаційно-аналітичному забезпеченні органів державної влади та органів місцевого самоврядування технологію розробки та впровадження експертних систем, що дасть змогу вирішувати слабо структуровані та важко формалізовані завдання державного управління.

удосконалено:

- класифікацію видів регіональних інформаційних ресурсів шляхом виділення базових інформаційних ресурсів, які формуються в процесі реєстрації об'єктів, суб'єктів і правових відносин між ними й мають бути типовими за складом і структурою для всіх територій регіону, і функціональних інформаційних ресурсів, які утворюються додаванням необхідних функціональних ознак об'єктів або суб'єктів до відповідного базового інформаційного ресурсу;

- підхід до створення ефективної інформаційної інфраструктури регіону шляхом розвитку її технологічної складової та формування механізмів інформаційної безпеки;

- систему управління реалізацією програми інформатизації області через розробку функцій Регіонального інформаційно-аналітичного центру, який повинен здійснювати виконавчу, координовану та контрольну функції в процесі інформатизації області.

дістало подальшого розвитку:

- з'ясування ролі інформації в діяльності органів влади та визначення поняття "інформатизація" шляхом формулювання вимог, які висуваються до інформаційних ресурсів в умовах упровадження електронного врядування на основі консолідації природного та штучного інтелекту;

- механізми розробки нормативно-правового забезпечення програми інформатизації регіональних органів влади шляхом розмежування груп нормативно-правових документів у галузі регулювання процесу інформатизації, що мають розроблятися та затверджуватися на різних ієрархічних рівнях державного управління.

Практичне значення отриманих результатів дослідження. Наукове значення дисертації полягає в обґрунтуванні нових підходів до створення та функціонування інформаційно-аналітичної системи органів влади.

Основні положення дисертації також можуть бути використані для подальшого вдосконалення систем управління органів державної влади та місцевого самоврядування, у практичній діяльності центральних та регіональних органів влади з метою вдосконалення їх інформаційно-аналітичного забезпечення, а також у навчальному процесі Національної академії державного управління при Президентові України та інших навчальних закладів при підготовці наукової та навчально-методичної літератури.

Результати дослідження щодо вдосконалення інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади впроваджено Головним управлінням економіки Харківської обласної державної адміністрації при розробленні проекту прогнозу економічного та соціального розвитку Харківської області до 2012 р. (довідка № 10-38-61 від 15.01.2008 р.) та Дзержинською районною в м. Харкові радою при формуванні та реалізації Програми соціально-економічного розвитку Дзержинського району м. Харкова на 2008 р. (довідка № 02-330/590 від 14.05.2008 р.). Теоретичні розробки дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі Харківського регіонального інституту Національної академії державного управління при Президентові України при викладанні навчального модуля "Державне регулювання економіки", а також у системі підвищення кваліфікації державних службовців (довідка № 01-30/724 від 22.01.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою працею та містить отримані особисто автором результати в галузі науки державного управління, що в сукупності розв'язують важливе наукове завдання вдосконалення інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів влади. У статті, опублікованій в співавторстві (№5 по списку в авторефераті) автором визначено складові інноваційної діяльності в Харківській області.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження оприлюднені на Міжнародних конгресах "Державне управління та місцеве самоврядування" (Харків, 2005-2006), науково-практичній конференції "Соціальні та гуманітарні аспекти європейської та євроатлантичної інтеграції" (Харків, 2006), науково-практичній конференції "Удосконалення механізмів державного регулювання соціально-економічного розвитку регіону" (Харків, 2006), науково-практичному семінарі "Особливості державного управління в Україні та Республіці Узбекистан" (Ташкент, 2006), IV Міжнародному науковому форумі "Державна влада і місцеве самоврядування: історія та сучасність" (Санкт-Петербург, 2006).

Публікації. Основні положення та результати дисертації опубліковано в 7 наукових працях загальним обсягом 3,25 д.а., з них 5 - у фахових виданнях.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг - 200 сторінок друкованого тексту. Робота містить 10 рисунків, 2 таблиці. Список використаних джерел включає 181 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі - "Теоретичні основи інформатизації діяльності органів влади" - систематизовано теоретичні підходи до трактування поняття "інформація", визначено роль інформації у процесі прийняття державно-управлінських рішень, сформульовано, які вимоги висуваються до інформаційно-аналітичної системи органів державної влади у контексті впровадження електронного врядування та обґрунтовано теоретичні засади побудови інформаційно-аналітичної системи органів державної влади в умовах інформаційного суспільства.

З появою нових інформаційних технологій, основою яких є впровадження засобів обчислювальної техніки, зв'язку, систем телекомунікації, інформація стає постійним і необхідним атрибутом забезпечення діяльності держави, юридичних осіб, громадських організації та громадян. Від її якості й достовірності, оперативності одержання залежать численні рішення, що приймаються на різних рівнях - від глави держави до громадянина.

Інформацію, яка використовується в органах державного управління, можна класифікувати за різними напрямами та ознаками. На підставі результатів систематизації поглядів різних учених запропоновано поділ інформації, що використовується в державному управлінні, на вхідну й вихідну; внутрішню та зовнішню; офіційну й неофіційну; загальну та галузеву; горизонтальну й вертикальну; інформацію про минуле, сьогодення й майбутнє; інформацію, призначену для керівника суб'єкта управління та для інших посадових осіб; усну, електронну, подану на паперових носіях; універсальну та спеціалізовану. Інформація для прийняття управлінських рішень має відповідати критеріям актуальності, своєчасності, повноти, доступності, адекватності для прийняття відповідних управлінських рішень. Обсяги та зміст інформації, потрібної суб'єктам управління, залежать від масштабу й важливості управлінського рішення, кількості й характеру параметрів, які керуються та регулюються в керованій системі, кількості варіантів можливого стану й поведінки об'єкта управління, величини та різноманітності спричинюваних внутрішніх і зовнішніх дій, кількості та якості показників, які характеризують результати роботи системи, структури системи управління й кількості рівнів у ній.

Уточнюючи поняття "інформатизація суспільства", його можна визначити так: інформатизація суспільства - це забезпечення орієнтованого, інноваційного розвитку, головною метою якого є підвищення інформаційної культури та знань, які перетворюються в ресурс соціально-економічного розвитку шляхом посилення інтелектуальних можливостей людей і машин за допомогою інформаційних та телекомунікаційних технологій. Головною метою інформатизації органів державної влади та органів місцевого самоврядування є створення оптимальних умов як для задоволення інформативних потреб, так і для реалізації конструктивних прав громадян, органів державної влади і місцевого самоврядування, організацій, суспільних об'єднань на основі формування й використання інформаційних ресурсів та найсучасніших інформаційних технологій.

Інформатизація органів державної влади всіх рівнів та всіх суб'єктів державного й суспільного життя країни не дасть користі без одночасної інформатизації всіх суб'єктів промислової, торговельної та інших сфер державної й суспільної діяльності, а також розширення доступу громадян до інформаційно-комп'ютерної технології, оскільки діяльність цих суб'єктів є джерелом інформаційного ресурсу для державних органів влади.

Існування "електронного врядування" як засобу державного управління та взаємодії органів державної влади в умовах інформатизації приводить до зміни ролі та сутності самої держави. Технологія електронного врядування складається з двох компонентів - це внутрішня урядова інформаційна інфраструктура, аналог корпоративної мережі та зовнішня інформаційна інфраструктура, що взаємодіє з громадянами й організаціями.

Першочерговим завданням інформатизації є побудова системи інформаційно-аналітичного забезпечення органів управління, яка являє собою складну, інтегровану, багаторівневу, ієрархічно організовану людино-машинну систему, призначену для підтримки ефективного управління життєдіяльністю регіону всіма причетними до цього процесу органами управління на основі комплексів організаційно-адміністративних і економіко-математичних методів, а також сучасних інформаційних технологій. Формування ефективної та адаптованої до сучасних реалій інформаційно-аналітичної системи прийняття управлінських рішень органами влади повинно спиратися на концепцію побудови інформаційно-інтелектуального суспільства та враховувати вимоги до якості вхідної й вихідної інформації. інформатизація управління державна діяльність

При створенні інформаційно-аналітичної системи органів державної влади, її основними елементами мають бути бази даних; системи обробки даних (у системах прийняття рішення); автоматизовані робочі місця, які реалізують свою роботу на базі сучасних електронно-обчислювальних машин та засобів зв'язку. Первинними елементами інформаційно-аналітичної системи є периферійні об'єктно-спеціалізовані автоматизовані інформаційні підсистеми (рис. 1).

Рис. 1. Схема автоматизованої інформаційної системи первинного об'єкта

Комплексна комп'ютерно-інформаційна система підтримки прийнятих рішень у державному управлінні соціально-економічними процесами у країні або в окремому регіоні повинна володіти властивостями своєчасності, комплексності, оптимальності рішень і повноти актуальності, доступності, достовірності вхідної інформації.

У зв'язку із впровадженням технології електронного урядування інформаційно-аналітичні системи органів державної влади необхідно розглядати як відкриті системи, які повинні забезпечувати умови для інтерактивної участі громадськості у процесі прийняття управлінських рішень. Серед інформаційних ресурсів органів державної влади важливе місце повинна посісти інформація, яка надходить від юридичних та фізичних осіб як реакція на прийняті органами влади рішення.

Проблеми прийняття управлінських рішень дуже гостро стоять на рівні систем, де завдання управління слабо структуровані та слабо формалізовані, де наявні невизначеність, суперечності початкових даних і знань про об'єкти та різні процеси. У зв'язку із цим ефективним інструментом у формуванні інформаційно-аналітичних систем може слугувати створення та впровадження експертних систем. Взаємодію експерта, користувача та структурних частин системи можна подати у вигляді певної базової структури (рис. 2).

В експертній системі має бути два режими: режим накопичення знань та режим вирішення завдань. У режимі накопичення знань експерт взаємодіє з експертною системою за допомогою інженера знань. У режимі вирішення завдань у взаємодії з експертною системою бере участь користувач, якого цікавить результат та спосіб його отримання. Експертна система, на відміну від вирішення завдань за алгоритмом, не виключає користувача та рішення, а, навпаки, зберігає за ним ініціативу.

У необхідні моменти експертна система підказує необхідний напрям вирішення завдань, розвиває ланцюг умовиводів, пояснює свої дії. Основою побудови будь-якої експертної системи є база знань.

У другому розділі - "Аналіз сучасного стану інформаційно-аналітичного забезпечення державного управління в Україні" - проаналізовано стан інформатизації органів державної влади з огляду на їх готовність до впровадження електронного урядування, визначено особливості інституціонального забезпечення розвитку інформаційного суспільства в Україні та за кордоном, досліджено роль програм інформатизації в контексті вдосконалення інформаційно-аналітичного забезпечення органів влади.

Рис. 2. Базова структура експертної системи

Розвиток відповідної технічної бази не вирішить усіх проблем у системі державного управління, але може суттєво підвищити ефективність її роботи на зазначених рівнях, адже застосування новітніх технічних засобів супроводжується оптимізацією організаційних процедур, що робить їх більш простими й логічно витриманими. Органи влади витрачають значні кошти на свою інформатизацію, останніми роками держава впевнено займає одне з провідних місць серед споживачів ринку інформаційно-комунікаційних технологій. Втім, головною проблемою інформатизації влади в Україні залишається не стільки недостатнє фінансування впровадження інформаційно-комп'ютерних технологій в ці органи, скільки проблема його ефективного використання.

Проект електронного уряду в Україні вже має певне практичне втілення, інформаційні послуги загального призначення надаються органами виконавчої влади громадянам та юридичним особам з власних веб-сайтів та за допомогою Єдиного веб-порталу. Разом з тим, порівнюючи послуги, що надаються вітчизняними органами влади, з базовими послугами ЄС, слід відзначити, що в більшості сайтів застосовані режими рівня інформування (надання безпосередньої інформації про державні (адміністративні) послуги) та односторонньої взаємодії (забезпечена можливість користувача отримати електронну форму документа), але все ще відсутні режими двосторонньої, інтелектуальної взаємодії (не забезпечена можливість обробки електронної форми документа, включаючи ідентифікацію) та проведення трансакцій.

Практично в усіх органах державної влади в Україні забезпечується інформаційна підтримка поточної роботи на рівні окремих персональних комп'ютерів з набором типових програмних продуктів. Більшість органів виконавчої влади застосовують локальні обчислювальні мережі. Разом з тим органи державної влади гостро відчувають недостатність інформаційного забезпечення своєї діяльності. Єдиний підхід до подолання цього стану полягає у створенні державної інформаційно-аналітичної системи, яка з технічного та технологічного погляду є глобальною обчислювальною мережею інформаційно-пов'язаних між собою структурних елементів, які є, у свою чергу, інформаційно-аналітичними системами відомств та міжвідомчими системами. Результативність функціонування інформаційно-аналітичної системи прямо пов'язана з інформатизацією регіонів.

Але загальний рівень інформатизації аналітичної діяльності органів державної влади і органів місцевого самоврядування в Україні зараз такий, що, крім проблем власне інтеграції їх інформаційно-аналітичних систем, сьогодні потрібно також вирішувати проблеми створення чи суттєвої модернізації самих об'єктів інтеграції. Недостатнє оснащення органів державної влади і органів місцевого самоврядування програмно-апаратними засобами, відсутність скоординованої системи показників та затверджених методик їх розрахунку не дають змоги прозоро відслідковувати узгодженість цілей, що ставляться на всіх рівнях управління, контролювати їх додержання та приймати рішення щодо забезпечення їх досягнення. До цього ж треба додати відсутність розвиненої аналітичної бази, систематизованого й вичерпного інформаційного фонду з потужним довідковим апаратом, мереж телекомунікацій, що дозволяють використовувати фонди зовнішніх організацій. Обмеженим є використання сучасних інформаційно-пошукових систем.

На даному етапі розвитку інформаційно-аналітичної системи головними проблемами інтеграції інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування є відсутність нормативно-правових норм щодо регулювання доступу до державних інформаційних ресурсів, регламенту використання та передачі інформації про діяльність органів державної влади і органів місцевого самоврядування; відсутність інформаційного базису у вигляді державних кадастрів, реєстрів та регістрів інформаційних ресурсів з інформацією про земельні і природні ресурси, об'єкти нерухомості, населення, юридичних осіб тощо; відставання технологізації процесів управлінської діяльності від сучасних потреб державного управління й сучасного рівня розвитку інформаційних технологій; нерозвиненість "публічної влади", прямих та зворотних інформаційних зв'язків органів державної влади і органів місцевого самоврядування з громадськістю та різноманітними недержавними джерелами масової інформації.

Аналізуючи інституціональне забезпечення розвитку інформаційного суспільства, а також інформатизації державного управління як одного з його основних напрямів, слід зазначити, що структура та функції органів влади, що впливають на процеси інформатизації в Україні, не забезпечують ефективної координації вдосконалення інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади. В Україні на сьогодні відсутній єдиний державний орган зі статусом міністерства, який керує процесами розвитку інформаційного суспільства та інформатизації державного управління.

Регіональні програми інформатизації є складовими загальнонаціональної програми інформатизації, концепція яких становить собою систему уявлень про стратегічні цілі, пріоритети й завдання довгострокової інформаційної політики, що визначає скоординовані дії органів державної влади, усіх господарських суб'єктів і громадян регіону з досягнення соціально значущих результатів відповідно до планів соціально-економічного розвитку регіону. При розробці Концепції програми інформатизації органів державної влади та органів міського самоврядування необхідно додержуватися принципів комплексного проблемно-орієнтованого підходу; прагматичності формування програми інформатизації; координації формування державної, регіональної, міжгалузевих, галузевих програм інформатизації щодо цілей, етапів, ресурсів і об'єктів робіт; узгодження пріоритетів інформатизації з основними напрямами програм соціально-економічного розвитку регіону та України в цілому; відповідності чинній нормативно-правовій базі; пріоритетності задоволення інформаційних потреб населення регіону на основі Інтернету. Організуючою, консолідуючою і направляючою силою при розробці концепції інформатизації регіону повинна виступати обласна державна адміністрація.

Недоліками організаційного забезпечення інформатизації областей є: відсутність координації в галузі розробки та використання інформаційних ресурсів областей, тому що розвиток відомчих інформаційних систем спрямований насамперед на задоволення внутрішніх потреб і інтересів управлінь та організацій, тобто замовників цих систем; програми соціально-економічного розвитку не містять у собі розділу, присвяченого інформатизації регіону, що тягне за собою недостатнє фінансування цієї галузі регіональної політики розвитку областей за рахунок обласного бюджету; структура бюджетів регіонів не передбачає витрат на інформатизацію; практично відсутні підрозділи інформатизації в обласних та районних держадміністраціях, які б організовували та координували процес інформатизації в регіонах; відсутність органів науково-технічної інфраструктури, які б були відповідальними за методологію проектування, побудову та інтеграцію інформаційних систем як основних засобів побудови єдиного інформаційного середовища на території області.

Однією з основних умов розробки та впровадження Програми інформатизації регіональних органів державної влади та місцевого самоврядування є її нормативно-правове забезпечення, яке здійснюється на ієрархічних рівнях. До регіональної програми інформатизації мають включатися завдання щодо розробки нормативно-правових, організаційних та методичних документів, що не можуть бути вирішені на загальнодержавному рівні, створення й функціонування аналітичних систем та інформаційних ресурсів, а також формування та виконання конкретних регіональних програм.

Основними наслідками реалізації Концепції програми інформатизації органів державної влади та органів місцевого самоврядування повинні стати підвищення якості державного та регіонального управління; розширення доступності місцевих, національних та світових інформаційних ресурсів; скорочення строків та підвищення якості впровадження новітніх інформаційних технологій в інфраструктурі області; стимулювання інвестиційних вкладів в інформатизацію області.

У третьому розділі - "Вдосконалення механізмів інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів влади на регіональному рівні" - запропоновано напрями підвищення ефективності функціонування технологічної, організаційної та кадрової складових регіональної інформаційної інфраструктури.

Ефективне функціонування інформаційної інфраструктури, перш за все, пов'язано з удосконаленням її технологічних елементів, а саме телекомунікаційного середовища, інформаційних ресурсів, інформаційних технологій, системи інформаційної безпеки.

Телекомунікаційне середовище повинно адекватно відповідати потребам, сприяти раціональній організації, забезпечувати ефективне управління інформаційними потоками на території регіону та на міжрегіональному рівні. Розвиток існуючих і створення нових телекомунікаційних мереж регіону повинні забезпечити можливість їхнього функціонування в межах єдиного інформаційного простору.

Для вирішення завдань інформатизації необхідно додержуватися таких вимог: подальше розширення складу і підвищення якості традиційних послуг зв'язку; впровадження й розвиток нових телекомунікаційних служб (електронна пошта, телефакс тощо); інтеграція всіх існуючих мереж зв'язку і служб у єдине телекомунікаційне середовище на базі цифрових методів передачі та обробки сигналів; створення виділених і накладених регіональних, відомчих, банківських та інших цифрових мереж з інтеграцією обслуговування; взаємний обмін інформацією між інформаційними системами й мережами області, регіонами України та Світового співтовариства.

Задоволення інформаційних потреб залежить від інформаційного наповнення й ефективного використання телекомунікаційного середовища для транспортування інформації. Воно визначається організацією, змістом і використанням інформаційних ресурсів для надання різноманітних послуг з виконанням вимог щодо безпеки та ефективної взаємодії між суб'єктами. Базовими інформаційними ресурсами є дані, що ідентифікують об'єкти нерухомості, а також права власності й інші майнові права на нерухомість. Вищезазначені інформаційні ресурси формуються в процесі реєстрації об'єктів, суб'єктів і правових відносин між ними і мають бути типовими за складом та структурою для всіх територій місцевого самоврядування регіону. Базові інформаційні ресурси не повною мірою задовольняють інформаційні потреби органів управління, але вони є тією необхідною первинною основою, яка забезпечує побудову відповідних функціональних ресурсів, які описують різноманітні залежності та відносини між різними групами суб'єктів і об'єктів, які в реальному житті мають нові типи відносин. При цьому з'являються (або змінюються) властивості, які можна описати відповідними функціональними ознаками або характеристиками, що належать до функціональних інформаційних ресурсів. Таким чином, функціональні інформаційні ресурси, які використовуються при вирішенні управлінських завдань, утворюються додаванням необхідних функціональних ознак об'єктів або суб'єктів до відповідного базового інформаційного ресурсу. На відміну від базових інформаційних ресурсів, які є інваріантними до організаційної структури управління, склад функціональних інформаційних ресурсів залежить від потреб і функцій органів управління обласного та районного рівня.

Захист інформації в інформаційно-аналітичних системах області здійснюється за рахунок формування та втілення в життя політики інформаційної безпеки - набору законів, правил та норм поведінки, що визначають, як відомство обробляє, захищає й поширює відомчу інформацію. Унаслідок реалізації політики безпеки створюється та функціонує підсистема інформаційної безпеки, яка являє собою комплекс організаційних, організаційно-технічних заходів та засобів, юридичних та законодавчих норм, фізичних обмежень тощо, що реалізуються комплексно на всіх етапах життєвого циклу інформаційно-аналітичної системи області від проектування до розробки, впровадження, експлуатації, модернізації та застосування в різних умовах. Втілення політики безпеки в життя потребує використання трьох видів регуляторів - управлінських, операційних та програмно-технічних. Політика безпеки здійснюється як активний компонент захисту, включає в себе безперервний аналіз можливих загроз порушення інформаційної безпеки та вибір ефективних заходів протидії.

Підсистема інформаційної безпеки інформаційно-аналітичної системи області забезпечує: захист від несанкціонованого входу до інформаційної системи; захист від навмисного та випадкового викривлення відомчої інформації; захист від нав'язування фальшивих та помилкових повідомлень; приховування при необхідності смислового змісту повідомлень і відповідної інформації; управління та сертифікацію ключів, що використовуються в підсистемі інформаційної безпеки; управління доступом використання засобів захисту відомчої інформації, засобів управління, сертифікації та використання ключів; юридичну відповідальність за сформовану, передану та оброблену відомчу інформацію.

Управління підсистемою інформаційної безпеки забезпечується відповідними організаційними, організаційно-технічними, правовими та адміністративними впливами та здійснюється на двох рівнях - центральному та сервісних (нижчих).

На центральному рівні здійснюються управління ризиками, координація щодо інформаційної безпеки, поповнення та розподілення ресурсів, стратегічне планування та контроль за діяльністю у сфері інформаційної безпеки. На цьому рівні також оцінюються технологічні новинки, відстежуються та впроваджуються нові засоби, здійснюються контакти із зовнішніми організаціями тощо.

Мета програми нижчого рівня - забезпечити надійний та економічний захист конкретних сервісів або групових однорідних сервісів. На цьому рівні вирішується, які механізми захисту використовувати, пропонуються й установлюються технічні засоби, виконується повсякденне адміністрування, відстежуються слабкі місця.

Підсистема інформаційної безпеки складається з чотирьох підсистем:

1. Підсистема криптографічного захисту, призначена для комплексного й безперервного захисту відомчої інформації на всіх етапах її життєвого циклу - від породження до знищення.

2. Підсистема захисту від несанкціонованого доступу, яка забезпечує розмежування повноважень користувачів, контроль за доступом до програмних засобів та даних, їх захист від несанкціонованого копіювання, модифікації та поширення.

3. Підсистема арбітражу, що забезпечує розв'язання всіх спорів між користувачами системи.

4. Підсистема організаційно-правового захисту, яка являє собою сукупність організаційно-технічних і нормативних документів, що регламентують діяльність посадових осіб, які забезпечують роботу інформаційної системи та підсистеми інформаційної безпеки, регулюють відносини і відповідальність суб'єктів електронного документообігу.

Для забезпечення ефективної розробки та виконання програми інформатизації органів державної влади та місцевого самоврядування, проведення державної політики в цій сфері необхідно створити відповідну систему управління інформатизацією, до якої входитимуть суб'єкти програми з чітко розмежованими правами та обов'язками.

Система управління, що регулює поведінку суб'єктів інформатизації регіону в інформаційному, телекомунікаційному та економічному просторі Харківської області, повинна бути адекватною вже діючим організаційним структурам управління областю, гнучкою та спроможною достатньо швидко реагувати на зміни в ситуації, залишаючись гарантом стабільності основних прогресивних тенденцій в інформаційній політиці обласних державних адміністрацій.

Організаційна структура управління процесами реалізації програми інформатизації регіону як необхідними елементами повинна включати структурні підрозділи органів виконавчої влади, які виконують функції замовника, і мати представництво суспільних організацій та підприємницьких кіл (рис. 3).

Регіональний інформаційно-аналітичний центр здійснює виконавчу, контрольну та координовану функції.

У ході розробки "Положення про Регіональний інформаційно-аналітичний центр області" до його компетенції потрібно віднести розробку та проведення державної й регіональної політики у сфері інформатизації; ретельний науково обґрунтований аналіз стану інформатизації в регіоні, заснований на обліку наявності інформаційних, кадрових, технічних, програмних ресурсів та ступеня задоволення інформаційних потреб підприємств, організацій, населення; визначення пріоритетів, планування та контроль за розвитком інформаційного забезпечення регіону; організацію, планування та координацію діяльності всіх суб'єктів, які займаються вирішенням проблем інформатизації регіону; вирішення проблем фінансування робіт, передбачених Програмою інформатизації в повному обсязі; забезпечення взаємодії всіх користувачів інформації тощо.

Рис. 3. Функціональна схема системи управління виконанням Програми інформатизації області

Інформаційно-аналітичні підрозділи управлінь обласної державної адміністрації, органів місцевого самоврядування обласного, місцевого та районного рівнів повинні забезпечувати інформаційно-аналітичну підтримку прийняття рішень керівництвом органів державної адміністрації та органів місцевого самоврядування, впровадження й експлуатацію програмно-технічних модулів інформаційно-аналітичної системи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, обслуговування й експлуатацію програмно-апаратних засобів, мережного обладнання засобів зв'язку.

Для постійної підготовки та перепідготовки кадрів необхідно впровадження комплексної дистанційної системи цільової безперервної підготовки (ЦБП) спеціалістів-користувачів обчислювальних систем, що забезпечить сучасний рівень професійної підготовки та перепідготовки всіх користувачів обчислювальної системи організації з мінімальним відривом від виконання функціональних обов'язків з максимальним урахуванням особливостей операційної системи та прикладного програмного забезпечення кожної організації.

Раціональною структурою підготовки користувачів є вертикально-організаційна система, яка забезпечує спільне функціонування Центру підготовки програм на верхньому рівні, навчального центру на середньому рівні та систему навчання безпосередньо на робочих місцях спеціалістів організацій на кожному рівні.

ВИСНОВКИ

У дисертації отримано нове вирішення наукового завдання підвищення ефективності інформаційно-аналітичного забезпечення прийняття управлінських рішень органами влади, у межах якої систематизовано теоретично-методичні засади інформатизації державного управління та запропоновано напрями вдосконалення механізмів інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування в умовах інформаційного суспільства. Проведене дослідження дає змогу сформулювати такі висновки.

1. Одним з пріоритетів побудови інформаційного суспільства є інформатизація органів державної влади та органів місцевого самоврядування, яка має сприяти прозорості та відкритості влади, підвищенню ефективності праці чиновників, якісному наданню населенню країни різноманітних інформаційних послуг органами влади, демократизації виборчого процесу, інтеграції зі світовим інформаційним простором тощо. На сучасному етапі розвитку України необхідна науково обґрунтована зміна парадигми інформаційного забезпечення всіх ешелонів державної влади, яка передбачає широке використання сучасних інформаційно-комунікаційних засобів, передусім Інтернету, на всіх рівнях державного управління, перехід усіх державних структур на електронний документообіг, об'єднання локальних мереж органів влади в інтегровану мережу, доступ державних службовців до Інтернету, а також уможливлення інтерактивної участі громадян у процесі прийняття рішень.

2. Державна служба в умовах інформаційного суспільства перетворюється на інструмент швидкого реагування на нові умови, фактори та тенденції суспільного розвитку. Одночасно з тенденціями до демократизації влади, підвищення рівня прозорості її діяльності та підзвітності перед громадянами постає вимога інформаційної відкритості органів державної влади. Е-уряд - це адаптація державного управління до нових вимог суспільного розвитку, яка включає в себе і безпосередньо послуги, які надають органи державної влади та місцевого самоврядування своїм громадянам, і інтерактивну взаємодію між ними, зокрема завдяки підтримці та впровадженню системи зворотного зв'язку за допомогою сучасних інформаційних і комунікаційних технологій. Технологія електронного урядування складається з двох компонентів - це внутрішня урядова інформаційна інфраструктура, аналог корпоративної мережі та зовнішня інформаційна інфраструктура, що взаємодіє з громадянами й організаціями. Основною вимогою до системи інформаційно-аналітичного забезпечення органів місцевої влади та органів місцевого самоврядування в умовах упровадження електронного урядування є те, що вона повинна мати відкритий характер і забезпечувати інтерактивну взаємодію між підрозділами всередині окремої державної установи, між органами державної влади та місцевого самоврядування по вертикалі й по горизонталі, між органами влади та громадянами й підприємствами.

3. Елементами інформаційно-аналітичної системи органів державної влади та органів місцевого самоврядування повинні бути бази даних необхідної інформації, системи зв'язку та передачі даних, системи обробки даних, автоматизовані робочі місця державних службовців. Первинними елементами інформаційно-аналітичної системи є периферійні об'єктно-спеціалізовані автоматизовані інформаційні підсистеми, елементами кожної з яких є комплекси технічних засобів, до яких входить обчислювальна техніка, системне і спеціальне програмне забезпечення, колективи відповідних спеціалістів. Для розв'язання слабо структурованих завдань повинні бути розроблені окремі спеціалізовані експертні системи, які б сприяли пошуку, генерації та відбору найбільш вдалих управлінських рішень.

4. Головною проблемою інформатизації влади в Україні залишається не стільки недостатнє фінансування впровадження ІКТ, як проблема їх ефективного використання. Проект електронного уряду в Україні вже має певне практичне втілення, разом з тим слід відзначити, що в більшості сайтів органів державної влади та органів місцевого самоврядування застосовані режими рівня інформування та односторонньої взаємодії, тоді як усе ще відсутні режими двосторонньої інтелектуальної взаємодії та проведення трансакцій. У цілому для сучасного стану інформаційно-аналітичної діяльності органів влади в Україні характерне відставання технологізації процесів управлінської діяльності від сучасних потреб державного управління й сучасного рівня розвитку інформаційних технологій, а також нерозвиненість "публічної влади", прямих та зворотних інформаційних зв'язків органів державної влади і органів місцевого самоврядування з громадськістю та різноманітними недержавними джерелами масової інформації.

5. У розвинених країнах світу стимулювання розвитку інформаційного суспільства відбувається в напрямах співпраці із зацікавленими сторонами, створення міжвідомчого органу з питань інформаційного суспільства, Державного департаменту електронного управління, а також Центрального інформаційного органу. В Україні на сьогодні відсутнє належне інституціональне забезпечення розвитку інформаційного суспільства. Розвиток інформаційно-аналітичного забезпечення органів влади, як один з важливих напрямів інформатизації суспільства, теж відбувається хаотично, без наявності чіткої виваженої державної стратегії в цій сфері. Діяльність Державного департаменту з питань зв'язку та інформатизації Міністерства транспорту та зв'язку України й Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України спрямована на вирішення окремих технічних проблем інформаційної діяльності органів влади, тоді як жоден із центральних органів виконавчої влади не виконує функцій щодо підвищення якості існуючих інформаційно-аналітичних систем органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також щодо їх інтеграції. Відповідальним за якість технічного та кадрового забезпечення інформаційно-аналітичної діяльності є кожен окремий орган влади, що, безумовно, не сприяє інтеграції інформаційно-аналітичної системи. Законодавча база в цій сфері не опрацьована належним чином, зокрема Концепція формування та функціонування інтегрованої інформаційно-аналітичної системи органів державної влади та органів місцевого самоврядування перебуває лише в стадії розробки.

6. Регіональна програма інформатизації повинна враховувати ряд напрямів, які складають програму соціально-економічного розвитку регіону. Механізми організації спільної діяльності державної адміністрації області та обласної ради з реалізації Концепції інформатизації діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування повинні ґрунтуватися на принципах визначення конкретних завдань та механізмів їх вирішення в затверджених цільових програмах і планах робіт; максимального використання вже існуючих головних розробок, а також програмних, технічних засобів і новітніх інформаційних технологій; існування джерел фінансування в повному обсязі та їх надійності; затвердження термінів отримання кінцевого результату вирішення завдання; тривалості подальшої експлуатації впроваджених проектних рішень; належного рівня підготовленості персоналу розробників і користувачів.

7. Перш ніж вирішувати проблеми інтеграції інформаційно-аналітичної системи органів державної влади та органів місцевого самоврядування необхідна суттєва модернізації самих об'єктів інтеграції. Базою розробки та впровадження програми інформатизації органів державної влади та органів місцевого самоврядування є розвиток інформаційної інфраструктури, зокрема її технологічної, організаційної й кадрової складових. Удосконаленню інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування буде сприяти розробка механізму стимулювання розвитку телекомунікаційного середовища через подальше розширення складу й підвищення якості традиційних послуг зв'язку, впровадження і розвиток нових телекомунікаційних служб, інтеграцію всіх існуючих мереж зв'язку і служб у єдине телекомунікаційне середовище на базі цифрових методів передачі та обробки сигналів, створення відокремлених регіональних, відомчих, банківських і інших цифрових мереж з інтеграцією обслуговування; взаємний обмін інформацією між інформаційними системами й мережами області, регіонами України та Світового співтовариства. Механізм захисту інформаційних ресурсів повинен бути вдосконалений шляхом підвищення ефективності функціонування підсистеми інформаційної безпеки інформаційно-аналітичної системи області, яка призначена для безперервного й комплексного захисту електронних документів і відомчої інформації на всіх етапах її життєвого циклу та будується на моделі взаємної недовіри і взаємного захисту для всіх сторін, що взаємодіють.

8. Система управління інформатизацією області має включати структурні підрозділи органів виконавчої влади, які виконують функції замовника, а також мати представництво суспільних організацій та підприємницьких кіл. З метою вдосконалення системи управління інформатизацією органів необхідно створення Регіонального інформаційно-аналітичного центру, який буде здійснювати виконавчу, контрольну та координаційну функції. Інформаційно-аналітичні підрозділи управлінь органів державної адміністрації, органів місцевого самоврядування обласного, місцевого й районного рівнів, у свою чергу, мають забезпечувати інформаційно-аналітичну підтримку прийняття рішень керівництвом органів обласної державної адміністрації та органів місцевого самоврядування, впровадження й експлуатацію програмно-технічних модулів інформаційно-аналітичної системи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, обслуговування й експлуатацію програмно-апаратних засобів, мережного обладнання засобів зв'язку.