Адміністративно-правове забезпечення прав і свобод неповнолітніх

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ І СВОБОД НЕПОВНОЛІТНІХ

Корж-Ікаєва Таїсія Григорівна

Київ - 2008

Анотація

адміністративний правовий неповнолітній законодавство

Корж-Ікаєва Т.Г. Адміністративно-правове забезпечення прав і свобод неповнолітніх. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Київський національний університет внутрішніх справ, Київ, 2008.

Дисертація присвячена комплексному дослідженню існуючих проблем адміністративно-правового забезпечення прав і свобод неповнолітніх. У роботі визначаються та розкриваються: права і свободи неповнолітніх як об'єкти адміністративно-правового забезпечення; поняття та особливості адміністративно-правового забезпечення прав і свобод неповнолітніх; система суб'єктів адміністративно-правового забезпечення прав і свобод неповнолітніх; міліція як суб'єкт адміністративно-правового забезпечення прав і свобод неповнолітніх; з'ясовується зміст механізму адміністративно-правового забезпечення прав і свобод неповнолітніх та його гарантії; правове регулювання прав і свобод неповнолітніх у сфері виконавчої влади; висловлюються науково обґрунтовані пропозиції удосконалення механізму адміністративно-правового забезпечення прав і свобод неповнолітніх; формулюються практичні рекомендації та пропозиції до нормативно-правових актів, спрямованих на ефективне та якісне адміністративно-правове забезпечення прав і свобод неповнолітніх.

Ключові слова: права і свободи неповнолітніх, адміністративно-правове забезпечення прав і свобод неповнолітніх, механізм адміністративно-правового забезпечення прав і свобод неповнолітніх.

Аннотация

Корж-Ікаева Т.Г. Административно-правовое обеспечение прав и свобод несовершеннолетних. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук за специальностью 12.00.07 - административное право и процесс; финансовое право; информационное право. - Киевский национальный университет внутренних дел, Киев, 2008.

В диссертации исследованы теоретические, законодательные и практические проблемы административно-правового обеспечения прав и свобод несовершеннолетних.

Под «правами и свободами несовершеннолетнего как объектов административно-правового обеспечения» предложено понимать закрепленные в Конституции Украины и гарантированные государством возможности поведения и развития несовершеннолетнего с учетом его индивидуальных потребностей и социальных интересов общества в соответствии с существующим действующим национальным законодательством и международным правом.

Предложена собственная классификация прав и свобод несовершеннолетних как объектов административно-правового обеспечения, а именно: общие, особенные и специальные.

Определён круг субъектов административно-правового обеспечения прав и свобод несовершеннолетних. К субъектам, которые осуществляют обеспечение прав и свобод несовершеннолетних, отнесены:

1) международные;

2) национальные: а) субъекты, которые наделены властными полномочиями; б) другие субъекты, которые не наделены властными полномочиями. Автором рассматривается место и роль милиции как субъекта административно-правового обеспечения прав и свобод несовершеннолетних. Аргументируется целесообразность внедрения школьной милиции в Украине.

В диссертации раскрываются понятие и содержание механизма административно-правового обеспечения прав и свобод несовершеннолетних, его гарантии, вопросы правового регулирования прав и свобод несовершеннолетних в сфере исполнительной власти.

На основе анализа действующего законодательства Украины относительно административно-правового обеспечения прав и свобод несовершеннолетних, теоретического осмысления научных трудов автором сформулированы выводы, предложения к нормативно-правовым актам, а также обоснованы рекомендации, направленные на усовершенствование механизма административно-правового обеспечения прав и свобод несовершеннолетних на современном этапе развития Украины.

Ключевые слова: права и свободы несовершеннолетних, административно-правовое обеспечение прав и свобод несовершеннолетних, механизм административно-правового обеспечения прав и свобод несовершеннолетних.

Annotation

Korzh-Ikaeva T.G. The administrative-legal ensuring of juvenile rights and freedoms. - Manuscript.

Scientific thesis for the degree of the Candidate of Law in speciality 12.00.07 - administrative law and procedure; financial law; informational law. - Kyiv National University of Internal Affairs, Kyiv, 2008.

The thesis is devoted to the complex research of current problems in the field of the administrative-legal ensuring of juvenile rights and freedoms. Juvenile rights and freedoms as objects of the administrative-legal ensuring; definition and peculiarities of the administrative-legal ensuring of juvenile rights and freedoms, system of subjects of the administrative-legal ensuring of juvenile rights and freedoms, militia as a subject of the administrative-legal ensuring of juvenile rights and freedoms are investigated and discovered.

The research of the procedure of the administrative-legal ensuring of juvenile rights and freedoms and its guarantee, legal regulation of juvenile rights and freedoms in the sphere of executive of improvement of procedure of the administrative-legal ensuring of juvenile rights and freedoms are given. The anther presents practical recommendations and suggestions to normative legal acts focused on the effective and qualitative administrative-legal ensuring of juvenile rights and freedoms.

Key words: juvenile rights and freedoms, administrative-legal ensuring of juvenile rights and freedoms, procedure of the administrative-legal ensuring of juvenile rights and freedoms.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Забезпечення прав і свобод людини є однією з найактуальніших проблем для сучасної юридичної науки. Важливе місце серед її складових посідає адміністративно-правове забезпечення прав і свобод неповнолітніх. Його специфіка обумовлюється як особливостями вікового, фізичного та психічного стану неповнолітніх, так і специфікою діяльності органів державної влади щодо охорони, захисту й гарантування їх прав і свобод.

Протягом останніх років Україна здійснила низку заходів, спрямованих на покращення забезпечення прав і свобод неповнолітніх, серед яких: ратифікація міжнародно-правових актів щодо захисту прав дітей та приведення чинного законодавства України відповідно до їх вимог; упровадження в життя національних та регіональних програм для покращення становища у сфері сім'ї та дитинства; покращення стану боротьби з окремими правопорушеннями серед неповнолітніх, а також стосовно них.

Незважаючи на вжиті заходи, суттєво покращити стан захисту прав і свобод неповнолітніх в України ще не вдалося. Негативними тенденціями у цій сфері слід визнати: збільшення кількості дітей, які перебувають на обліках в органах внутрішніх справ на кінець звітного періоду (з 37014 у 2001 році до 43917 у 2007 році); збільшення кількості дітей, які залишилися без батьківського піклування внаслідок позбавлення їх батьків батьківських прав (підрозділами кримінальної міліції у справах дітей складено матеріалів про позбавлення батьківських прав з 3369 у 2003 році до 3739 у 2007 році та за матеріалами підрозділів кримінальної міліції у справах дітей судами позбавлено батьківських прав з 2235 у 2003 році до 2513 у 2007 році) тощо.

Нагальна необхідність приведення системи національного адміністративно-правового забезпечення прав і свобод неповнолітніх до вимог міжнародних стандартів вимагає удосконалення законодавства, форм та методів діяльності органів державної влади й місцевого самоврядування, громадськості, упровадження позитивного зарубіжного досвіду у сфері захисту прав дітей, що неможливо без проведення комплексного наукового дослідження.

У вітчизняній та зарубіжній науковій літературі, насамперед, приділяється увага дослідженню проблем утвердження та забезпечення прав і свобод людини та громадянина. У загальнотеоретичному та конституційному аспекті їх досліджували такі вчені-юристи, як О.М. Бандурка, В.М. Бутилін, В.В. Вітвіцька, Л.А. Григорян, М.М. Гуренко, С.Д. Гусарєв, В.О. Демиденко, А.М. Колодій, Я.Ю. Кондратьєв, С.П. Коталейчук, Ю.Ф. Кравченко, О.А. Лукашова, І.Й. Магновський, О.В. Марцеляк, А.Ю. Олійник, В.Ф. Погорілко, П.М. Рабінович, І.В. Ростовщиков, О.Л. Слюсаренко, М.І. Хавронюк та ін.

Питання адміністративно-правового забезпечення прав і свобод людини та громадянина вивчали такі фахівці, як В.Б. Авер'янов, О.В. Бакаєв, І.Л. Бородін, М.А. Бояринцева, О.В. Горбач, І.О. Ієрусалімова, Р.А. Калюжний, Я.М. Квітка, В.К. Колпаков, О.В. Кузьменко, Ю.Ф. Кравченко, О.В. Негодченко, В.П. Столбовий, Я.М. Шевченко та ін.

Ці вчені-адміністративісти досліджували загальнотеоретичні засади адміністративно-правового забезпечення прав і свобод людини, діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування у цій сфері; окремі напрями адміністративно-правового забезпечення прав і свобод неповнолітніх (зокрема, попередження адміністративних правопорушень серед неповнолітніх, адміністративної відповідальності неповнолітніх, батьків або осіб, які їх замінюють) тощо.

Водночас комплексне монографічне дослідження теоретико-правових засад адміністративно-правового забезпечення прав і свобод неповнолітніх, особливостей діяльності суб'єктів адміністративного права у цій галузі за часів незалежності України не проводилося.

Наведене не лише зумовило вибір теми дослідження, а й свідчить про її актуальність та нагальність проведення поглибленого дослідження адміністративно-правового забезпечення прав і свобод неповнолітніх.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є складовою частиною планових наукових досліджень кафедри адміністративного права і процесу Київського національного університету внутрішніх справ та плану науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт у Київському національному університеті внутрішніх справ; вирішує конкретні наукові завдання, сформульовані у пріоритетних напрямах, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України “Про затвердження Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ на період 2004-2009 років” від 5 липня 2004 року № 755 (п. 5, 6, 10, 14); виконана відповідно до постанов Кабінету Міністрів України “Про затвердження Програми діяльності Кабінету Міністрів України “Український прорив: для людей, а не політиків” від 16 січня 2008 року № 14 (ч. 1.2, 1.5, 1.8); відповідає вимогам указів Президента України “Про заходи щодо забезпечення захисту прав і законних інтересів дітей” від 5 травня 2008 року (п. 8, 11), “Про проведення в Україні у 2006 році Року захисту прав дитини” від 29 листопада 2005 року (п. 2 ч. 4).

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України, матеріалів статистики, опрацювання теоретичних положень визначити адміністративно-правові особливості забезпечення прав і свобод неповнолітніх, а також сформулювати пропозиції та рекомендації щодо їх удосконалення.

Для досягнення цієї мети в дисертації вирішувалися такі завдання:

- визначити зміст прав і свобод неповнолітніх як об'єктів адміністративно-правового забезпечення;

- класифікувати права і свободи неповнолітніх як об'єкти адміністративно-правового забезпечення;

- сформулювати поняття адміністративно-правового забезпечення прав і свобод неповнолітніх та виявити його ознаки;

- визначити систему суб'єктів адміністративно-правового забезпечення прав і свобод неповнолітніх, здійснити характеристику їх діяльності та надати рекомендації для підвищення ефективності їх функціонування;

- розкрити особливості забезпечення прав і свобод неповнолітніх в окремих країнах світу та сформулювати пропозиції для впровадження їх досвіду в Україні.

- дослідити місце та роль міліції як суб'єкта адміністративно-правового забезпечення прав і свобод неповнолітніх;

- охарактеризувати механізм адміністративно-правового забезпечення прав і свобод неповнолітніх;

- проаналізувати адміністративно-правові акти щодо забезпечення прав і свобод неповнолітніх та розробити пропозиції для їх удосконалення;

- сформулювати науково-практичні пропозиції удосконалення адміністративно-правового законодавства, що регламентує забезпечення прав і свобод неповнолітніх.

Об'єкт дослідження становлять суспільні відносини, що виникають у сфері забезпечення прав і свобод неповнолітніх.

Предметом дослідження є адміністративно-правове забезпечення прав і свобод неповнолітніх.

Методи дослідження. Відповідно до мети та завдань дослідження в роботі використано сукупність різних методів дослідження.

Основним методом визначено діалектичний метод пізнання, як загальний науковий метод пізнання соціально-правових явищ у їх суперечностях, розвитку та змінах.

У роботі застосовано такі наукові методи пізнання: порівняльно-правовий - для проведення аналізу окремих положень нормативно-правових актів (пп. 1.1, 1.3, 1.4, 2.2); формально-логічний - для встановлення логіко-методологічних засад побудови понятійного апарату дослідження, а також здійснення обробки та аналізу емпіричного матеріалу (пп. 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 2.1); статистичний - для здійснення аналізу даних підрозділів міліції у справах дітей та використання інших звітних даних щодо стану прав неповнолітніх (пп. 1.1 та ін.); логіко-семантичний та догматичний - дозволили провести аналіз норм чинного законодавства стосовно прогалин та сформувати пропозиції щодо вдосконалення техніки викладення окремих норм вітчизняного адміністративного законодавства (пп. 1.1, 1.3, 1.4, 2.2, 2.3); контент-аналіз - для здійснення аналізу змісту текстових масивів та продуктів комунікативної кореспонденції (п. 1.3). Використано також методи аналізу, синтезу, дедукції, індукції, класифікації, систематизації, порівняння та узагальнення, вивчення й узагальнення досвіду роботи, аналізу документів (пп. 1.1 та ін.).

Емпірична база. Достовірність та обґрунтованість висновків проведеного дослідження підтверджується результатами анкетування 375 працівників міліції (з них 74,4 % - працівники кримінальної міліції у справах дітей, 25,6 % - інших підрозділів) та 789 неповнолітніх; даними Міністерства внутрішніх справ України (звітами про діяльність кримінальної міліції у справах дітей та роботу приймальників-розподільників для неповнолітніх на території України за період з 2003 року по 2007 рік); результатами аналізу державних програм; вивченням інформації в засобах масової інформації щодо забезпечення прав і свобод неповнолітніх.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що в дисертації обґрунтовано нові теоретичні положення і висновки, які розширюють наукове уявлення про адміністративно-правове забезпечення прав і свобод неповнолітніх. Зокрема:

уперше:

- під адміністративно-правовим відновленням прав і свобод неповнолітніх запропоновано розуміти комплексний інститут, спрямований на повернення до попереднього стану порушених прав і свобод неповнолітніх суб'єктами адміністративно-правового забезпечення;

- подано класифікацію прав і свобод неповнолітніх, в основу якої покладено розподіл прав і свобод неповнолітніх за змістом (характером) потреб;

- визначено систему суб'єктів адміністративно-правового забезпечення прав і свобод неповнолітнього, яку поділено на міжнародні та національні;

- сформульовано низку пропозицій щодо змін та доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушення (ст. 13, 24-1, 156, 173-2, 184, 263, 264, 271), Кодексу адміністративного судочинства України (ст. 48, 56), а також пропозиції до законів України: “Про міліцію” (ст. 5, 10, 11), “Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей” (ст. 1, 4-1, 6), “Про освіту” (ст. 14, 60), “Про позашкільну освіту” (ст. 20), “Про загальну середню освіту” (ст. 29, 47), “Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді” (ст. 1), “Про звернення громадян” (ст. 5-1), “Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини” (ст. 16, 17, 21), “Про молодіжні та дитячі громадські організації” (ст. 1); “Про судоустрій” (ст. 18), постанов Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про кримінальну міліцію у справах дітей” від 8 липня 1995 року № 502 (п. 1) та “Про затвердження Положення про місцеву міліцію” від 10 серпня 2004 року № 1013 (п. 4);

удосконалено:

- наукові положення щодо особливостей механізму адміністративно-правового забезпечення прав і свобод неповнолітніх;

- положення про уточнення переліку підстав участі адвоката в розгляді справ про адміністративні правопорушення, де однією зі сторін виступає неповнолітній;

- науково-правові позиції щодо відновлення інституту громадських вихователів у сфері адміністративно-правового забезпечення прав і свобод неповнолітніх;

набули подальшого розвитку:

- наукові поняття, що стосуються адміністративно-правового забезпечення прав і свобод неповнолітніх, а саме: “права і свободи неповнолітніх”, “адміністративно-правове забезпечення прав і свобод неповнолітніх”, “механізм адміністративно-правового забезпечення прав і свобод неповнолітніх”, “адміністративно-правова реалізація прав і свобод неповнолітніх”, “адміністративно-правова охорона прав і свобод неповнолітніх”, “адміністративно-правовий захист прав і свобод неповнолітніх”, “адміністративно-правові гарантії забезпечення прав і свобод неповнолітніх”, “правове регулювання прав і свобод неповнолітніх”;

- характеристика адміністративно-правового статусу неповнолітніх шляхом окреслення його особливостей;

- аргументи на користь запровадження посади Уповноваженого Верховної Ради України з прав дитини, а саме: діти є найуразливішою категорією населення в Україні, яка нездатна самостійно захищати свої права і свободи; неналежне виконання Конвенції ООН про права дитини;

- положення про місце та роль міліції як суб'єкта адміністративно-правового забезпечення прав і свобод неповнолітніх;

- обґрунтування запровадження шкільної міліції як структурного підрозділу міліції з метою покращення стану охорони громадського порядку в загальноосвітніх навчальних закладах;

- пропозиції щодо доцільності впровадження ювенальних судів в Україні з обов'язковим включенням до їх завдань розгляд справ про адміністративні правопорушення та про всі правопорушення, де потерпілою стороною визнано дитину.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані в дисертації основні положення та висновки, а також викладений і проаналізований нормативний і фактичний матеріал використані і можуть бути використані в:

– науково-дослідній діяльності - при проведенні подальших досліджень проблем удосконалення адміністративно-правового забезпечення прав і свобод неповнолітніх;

– правотворчості - пропозиції, визначені у дисертації, спрямовані на вдосконалення деяких нормативно-правових актів України щодо забезпечення прав і свобод неповнолітніх (Довідка Інституту законодавства Верховної Ради України про реалізацію наукових досліджень від 15 лютого 2008 року);

– практичній діяльності - для удосконалення діяльності органів державної влади, місцевого самоврядування та громадськості щодо адміністративно-правового забезпечення прав і свобод неповнолітніх (Акт про впровадження результатів дисертаційного дослідження у практичну діяльність Департаменту кримінальної міліції у справах дітей МВС України від 20 березня 2008 року);

– навчальному процесі - при підготовці відповідних розділів підручників, навчальних посібників, методичних матеріалів, для проведення практичних занять з ад'юнктами, курсантами, слухачами та студентами (Акт про впровадження результатів дисертаційного дослідження у навчальний процес Київського національного університету внутрішніх справ від 29 квітня 2008 року).

Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дисертаційного дослідження обговорені на кафедрі адміністративного права і процесу Київського національного університету внутрішніх справ та отримали позитивну оцінку. Вони доповідалися на науково-практичних конференціях, у тому числі міжнародних, круглих столах: “Правове забезпечення взаємодії оперативних підрозділів та слідчих апаратів у розкритті та розслідуванні злочинів” (м. Київ, 2005 рік); “Адміністративна реформа в Україні: сучасний стан та шляхи її оптимізації” (м. Київ, 2005 рік); “Делінквентна поведінка дітей та молоді: сучасна технологія протидії” (м. Одеса, 2006 рік); “Запорізькі правові читання” (м. Запоріжжя, 2006 рік), “Верховенство права у процесі державотворення та захисту прав людини в Україні” (м. Острог, 2008 року).

Публікації. Основні результати дослідження відображено в дев'яти публікаціях, чотири з яких - у виданнях, що визначені ВАК України як фахові з юридичних наук, та в п'яти тезах доповідей.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, семи підрозділів, висновків, 3 додатків на 16 сторінках, списку використаних джерел (275 найменувань). Повний обсяг дисертації становить 219 сторінок, загальний - 175 сторінок.

2. Основний зміст

У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження; вказується на її зв'язок з науковими програмами, планами, темами; визначаються об'єкт і предмет, мета і завдання дисертаційної роботи, використані методи; формулюються основні теоретичні положення, які обумовлюють наукову новизну, визначається практичне значення одержаних результатів та їх апробація.

Розділ перший “Теоретичні та нормативні засади адміністративно-правового забезпечення прав і свобод неповнолітніх” складається з чотирьох підрозділів, у яких досліджуються поняття прав і свобод неповнолітніх, особливості адміністративно-правового забезпечення, з'ясовується система відповідних суб'єктів адміністративно-правового забезпечення прав і свобод неповнолітніх і визначається місце міліції серед них.

У підрозділі 1.1. “Права і свободи неповнолітніх як об'єкти адміністративно-правового забезпечення” зазначається, що категорія “права і свободи неповнолітніх” є предметом дослідження конституційного,

адміністративного, міжнародного та інших галузей права. Водночас наука адміністративного права потребує формулювання поняття “права і свободи неповнолітніх як об'єктів адміністративно-правового забезпечення” та здійснення класифікації цих прав і свобод.

На підставі аналізу ґенези ідеї про рівні права і свободи людей встановлено, що права і свободи дитини тривалий час перебували поза межами правового захисту. Лише на початку ХХ століття після соціально-економічних перетворень держава активізувала свою діяльність щодо забезпечення прав і свобод дитини, визнавши цю діяльність однією з пріоритетних для органів виконавчої влади.

На жаль, чергова суспільна трансформація українського суспільства у 90-х роках негативно вплинула на соціальне становище неповнолітніх, що призвело до погіршення стану захищеності дитини. Результати проведеного опитування показали, що 66,5 % опитаних неповнолітніх та 50,4 % опитаних працівників міліції вважають, що права і свободи дітей в Україні порушуються досить часто.

Під “правами і свободами неповнолітнього як об'єктів адміністративно-правового забезпечення” запропоновано розуміти закріплені в Конституції України і гарантовані державою можливості поведінки і розвитку неповнолітнього з урахуванням його індивідуальних потреб і соціальних інтересів суспільства відповідно до існуючого чинного національного законодавства і міжнародного права.

Права і свободи неповнолітніх поділено на:

1) загальні - права та свободи, що необхідні для їх фізичного й біологічного існування та розвитку в конкретних історичних умовах;

2) особливі - права і свободи в тій чи іншій сфері управління або галузі права;

3) спеціальні - можливості щодо захисту своїх прав, свобод і законних інтересів.

Констатовано наявність невідповідності між окремими нормами національного законодавства, яке регулює питання прав і свобод неповнолітніх, та вимогами міжнародних правових актів, зокрема, Конвенції ООН про права дитини та ін. Зроблено висновок про необхідність прискорення імплементації міжнародних норм про права дитини в законодавство України, наприклад, Європейської конвенції про усиновлення дітей тощо.

У підрозділі 1.2. “Поняття та особливості адміністративно-правового забезпечення прав і свобод неповнолітніх” з'ясовується сутність поняття “адміністративно-правове забезпечення прав і свобод неповнолітніх” та визначаються його особливості.

На підставі аналізу законодавства, наукових підходів до розуміння сутності “адміністративно-правового забезпечення прав і свобод неповнолітніх”, а також діяльності відповідних органів державної влади та місцевого самоврядування, під зазначеною категорією пропонується розуміти сукупність адміністративно-правових заходів і засобів, спрямованих на створення відповідних умов для ефективної реалізації, охорони, захисту й відновлення порушених прав і свобод неповнолітніх.

Головними ознаками адміністративно-правового забезпечення прав і свобод неповнолітнього є:

1) сукупність адміністративно-правових заходів і засобів,

2) система гарантій, спрямованих на створення ефективних умов забезпечення прав і свобод неповнолітніх;

3) створення відповідних умов для реалізації прав і свобод неповнолітніх, їх охорону, захист та відновлення;

4) регулювання існуючих прав, свободи і законних інтересів переважно нормами конституційного та адміністративного права.

З'ясовано особливості адміністративно-правового статусу неповнолітніх, а саме:

1) встановлення меж неповноліття: 14-18 років;

2) обмеженість адміністративної право- і дієздатності;

3) існування специфіки адміністративної відповідальності;

4) встановлення спеціальної процедури розгляду адміністративних справ за участю неповнолітнього;

5) наявність додаткових гарантій захисту прав і свобод неповнолітніх та їх відновлення;

6) суттєвий вплив норм міжнародного права на його формування та вдосконалення.

Доведено доцільність законодавчого закріплення основних елементів адміністративно-правового статусу неповнолітніх України, а також механізму забезпечення цих прав і свобод, у нормативно-правовому акті, міжгалузевого спрямування.

У підрозділі 1.3. “Система суб'єктів адміністративно-правового забезпечення прав і свобод неповнолітніх” досліджено коло суб'єктів, які забезпечують права і свободи неповнолітніх, та визначено особливості їх діяльності у цій сфері.

До суб'єктів адміністративно-правового забезпечення прав і свобод неповнолітнього віднесено:

1) міжнародні: Комітет ООН з прав дитини, Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) в Україні;

2) національні: а) суб'єкти, які наділені владними повноваженнями: Президент України; Верховна Рада України, комітети; Уповноважений Верховної Ради України з прав людини; Кабінет міністрів України, Міністерство України у справах сім'ї, дітей та молоді, Міністерство освіти і науки України, Міністерство праці та соціальної політики України, Міністерство охорони здоров'я України, Міністерство внутрішніх справ України, місцеві державні адміністрації; органи місцевого самоврядування; органи судової влади; прокуратура; Рада національної безпеки і оборони України; Національна рада з питань благодійництва “Зігрій любов'ю дитину”; Національна рада з питань молодіжної політики; Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення; б) інші суб'єкти, які не наділені владними повноваженнями: адвокатура; профспілки; громадські організації, у тому числі молодіжні та дитячі; політичні партії; органи громадської самодіяльності; засоби масової інформації.

З урахуванням досвіду діяльності органів влади інших країн світу, а також вітчизняної практики визначено доцільність запровадження посади Уповноваженого Верховної Ради України з прав дитини. На підтримку цієї пропозиції висловилося 64,5 % опитаних працівників міліції.

Звернуто увагу на інститут “громадських вихователів”, який існував до часів незалежності України. Проаналізовано його ефективність та рекомендовано відновити його функціонування в нашій державі. Окреслено основне коло завдань.

Доведено необхідність організації взаємодії між суб'єктами адміністративно-правового забезпечення прав і свобод неповнолітніх як вагомого чинника підвищення його ефективності здійснення заходів та висловлено низку пропозицій щодо нормативного закріплення окремих форм і методів їх спільної діяльності.

У підрозділі 1.4. “Міліція як суб'єкт адміністративно-правового забезпечення прав і свобод неповнолітніх” зазначено, що важливу роль у забезпеченні прав і свобод неповнолітніх відіграє міліція. Саме її працівники першими безпосередньо зіштовхуються з ризиком утручання в особисте життя неповнолітніх, сферу їх прав і свобод.

Визначено специфіку правового статусу кримінальної міліції у справах дітей, як основного структурного підрозділу міліції, що функціонально призначений забезпечувати права і свободи дітей. Вона полягає у поєднанні адміністративної та профілактичної функції з оперативно-розшуковою та кримінально-процесуальною; існуванні вікових обмежень щодо суб'єктів її профілактичного впливу, необхідності постійної тісної взаємодії з іншими підрозділами міліції, органами місцевого самоврядування, навчальними закладами та громадськістю.

Зазначено необхідність підвищення ефективності адміністративно-примусової діяльності цього підрозділу органів внутрішніх справ, зокрема у сфері протидії поширенню серед неповнолітніх наркоманії, дитячої бездоглядності, насильства над дітьми.

Звернуто увагу на необхідність удосконалення процедур адміністративного затримання та огляду неповнолітніх.

Наголошено на необхідності здійснення спеціалізації працівників міліції, які під час виконання своїх обов'язків постійно спілкуються з дітьми. Для цього пропонується: а) в одному з навчальних закладів системи Міністерства внутрішніх справ України відкрити факультет для підготовки фахівців для кримінальної міліції у справах дітей; б) спеціалізацію працівників інших підрозділів міліції (дільничних, оперативних уповноважених карного розшуку, слідчих, дізнавачів) здійснювати під час проходження підвищення кваліфікації.

Встановлено, що удосконаленню стану охорони громадського порядку у загальноосвітніх навчальних закладах може сприяти запровадження в Україні досвіду функціонування у Дніпропетровську шкільної міліції (1999 рік). На користь цієї ініціативи свідчить підтримка 49,9 % опитаних працівників міліції та 53,6 % неповнолітніх. Визначено її основні завдання і функції.

Розділ другий “Механізм адміністративно-правового забезпечення прав і свобод неповнолітніх та його удосконалення” складається із трьох підрозділів, у яких досліджується власне механізм адміністративно-правового забезпечення прав і свобод неповнолітніх, його складові, гарантії забезпечення, а також проблеми удосконалення правового регулювання прав і свобод неповнолітніх у сфері виконавчої влади.

У підрозділі 2.1. “Зміст механізму адміністративно-правового забезпечення прав і свобод неповнолітніх та його гарантій” визначено, що механізм адміністративно-правового забезпечення прав і свобод неповнолітніх - це цілісна система адміністративно-правових норм та структурно взаємопов'язаних між собою суб'єктів адміністративно-правового забезпечення, які створюють надійні умови для гарантованого здійснення реалізації, охорони, захисту й відновлення порушених прав і свобод неповнолітніх.

Елементами механізму адміністративно-правового забезпечення прав і свобод неповнолітнього є: реалізація, охорона, захист та відновлення порушених прав і свобод.

Адміністративно-правова реалізація прав і свобод неповнолітніх - це регламентована адміністративно-правовими нормами сукупність дій суб'єктів адміністративно-правового забезпечення, що здійснюють втілення прав і свобод неповнолітніх у життя, з урахуванням обставин сьогодення й можливостей держави.

Адміністративно-правова охорона прав і свобод неповнолітніх - сукупність адміністративно-правових державних і громадських заходів, спрямованих на запобігання порушенням прав і свобод неповнолітніх шляхом усунення причин, що їх породжують, утвердження правомірної поведінки, формування активної позиції і розвитку почуття громадського обов'язку.

Наголошено на ролі адвокатів у захисті прав і свобод неповнолітніх. Зокрема, необхідно визнати, що участь адвоката у справі про адміністративне правопорушення, якщо стороною виступає неповнолітній, є обов'язковою з моменту його доставлення або адміністративного затримання, під час застосування будь-яких інших заходів забезпечення провадження, а також під час розгляду справи судом.

Адміністративно-правовий захист прав і свобод неповнолітніх - сукупність засобів юридичного та правоохоронного характеру, спрямованих на обстоювання в установленому законом порядку компетентними органами порушених прав і свобод неповнолітнього та притягнення винного до відповідальності.

Адміністративно-правове відновлення прав і свобод неповнолітніх - це комплексний інститут, спрямований на повернення до попереднього стану порушених прав і свобод неповнолітніх суб'єктами адміністративно-правового забезпечення.

Під адміністративно-правовими гарантіями забезпечення прав і свобод неповнолітніх пропонується розуміти систему адміністративно-правових засобів, що створюють умови для правомірної реалізації та здійснення, в повному обсязі, охорони, захисту та відновлення порушених прав і свобод неповнолітніх.

У підрозділі 2.2.“Правове регулювання прав і свобод неповнолітніх у сфері виконавчої влади” визначено поняття правового регулювання прав і свобод неповнолітніх у сфері виконавчої влади та системи адміністративно-правових актів, а також наголошено на недосконалості адміністративно-правового законодавства, що регламентує права і свободи неповнолітніх у сфері виконавчої влади.

Зазначено, що правове регулювання прав і свобод неповнолітніх у сфері виконавчої влади - це цілеспрямоване упорядкування поведінки неповнолітніх у сфері виконавчої влади за допомогою всієї сукупності адміністративно-правових засобів з метою забезпечення та гарантування їх прав і свобод.

Визначено, що систему правових актів щодо забезпечення прав і свобод неповнолітніх у сфері виконавчої влади можна поділити на групи, що регулюють:

1) участь неповнолітніх у державному управлінні (отримання необхідної інформації та документів у встановленій формі, створення дитячих і молодіжних громадських організацій тощо);

2) отримання допомоги від відповідних компетентних органів та організацій (право на медичну допомогу, право на освіту, право на отримання паспорта, безкоштовне користування соціальними благами - бібліотеками, парками тощо, користування транспортом та ін.);

3) захист та відновлення їх прав і свобод (в адміністративному порядку - адміністративна скарга, адміністративно-юрисдикційне провадження); судовому порядку - скарга, позов; особисто неповнолітнім - необхідна оборона).

Наголошено на праві неповнолітнього на звернення та відсутності його конкретизації у законодавстві України. Зазначено, що усунення цієї прогалини можливо шляхом його закріплення в законах України “Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини” та “Про звернення громадян”, визначення у них доцільності спрощення процедури розгляду звернень неповнолітніх, а також права неповнолітнього віком від 16 до 18 років особисто без представників звертатися як до органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, так і суду.

Підрозділ 2.3. “Удосконалення механізму адміністративно-правового забезпечення прав і свобод неповнолітніх” присвячений доповненню механізму забезпечення прав і свобод неповнолітніх науковими положеннями, формулюванню на їх основі практичних рекомендацій з ефективного та результативного забезпечення їх прав і свобод.

Пропозиції щодо напрямів розвитку та вдосконалення механізму адміністративно-правового забезпечення прав і свобод неповнолітніх стосуються його елементів: реалізації, охорони, захисту та відновлення.

Зокрема, для удосконалення адміністративно-правової реалізації прав і свобод неповнолітніх, підвищення ефективності адміністративно-правової охорони їх прав і свобод та поліпшення адміністративно-правового захисту й відновлення їх прав і свобод пропонується:

1) у кожній обласній, районній, Київській та Севастопольській міських державних адміністраціях ввести посаду спеціаліста із забезпечення прав і свобод дитини;

2) запровадити ювенальну юстицію в Україні шляхом створення ювенальних судів - судів у справах неповнолітніх;

3) запровадити обов'язкову звітність міліції та служб у справах дітей про взаємодію із громадськістю та результати їх роботи;

4) посилити взаємодію органів прокуратури, міліції зі службами у справах дітей та іншими державними й громадськими організаціями щодо забезпечення прав і свобод неповнолітніх;

5) усунути прогалини між окремими нормами національного законодавства, які регулюють питання забезпечення прав і свобод неповнолітніх.

Окреслені напрями розвитку та удосконалення адміністративно-правового забезпечення прав і свобод неповнолітніх та науково обґрунтовані практичні рекомендації, спрямовані на підвищення ефективності, результативності забезпечення їх прав і свобод.

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що виявляється у визначенні сутності та особливостей адміністративно-правового забезпечення прав і свобод неповнолітніх, а також розроблені комплексу пропозицій для його вдосконалення. Узагальнення результатів дисертаційного дослідження дало можливість зробити такі висновки:

1. Визначено зміст низки понять, а саме: “права і свободи неповнолітнього як об'єкти адміністративно-правового забезпечення”, “адміністративно-правове забезпечення прав і свобод неповнолітніх”, “механізм адміністративно-правового забезпечення прав і свобод неповнолітніх”, “адміністративно-правова реалізація прав і свобод неповнолітніх”, “адміністративно-правова охорона прав і свобод неповнолітніх”, “адміністративно-правовий захист прав і свобод неповнолітніх”, “адміністративно-правове відновлення прав і свобод неповнолітніх”, “адміністративно-правові гарантії забезпечення прав і свобод неповнолітніх”, “правове регулювання прав і свобод неповнолітніх”.

2. Права і свободи неповнолітніх як об'єкти адміністративно-правового забезпечення класифіковано на загальні, особливі та спеціальні.

3. Головними ознаками адміністративно-правового забезпечення прав і свобод неповнолітнього є: 1) сукупність адміністративно-правових заходів і засобів, 2) система гарантій, спрямованих на створення ефективних умов забезпечення прав і свобод неповнолітніх; 3) створення відповідних умов для реалізації прав і свобод неповнолітніх, їх охорону, захист та відновлення; 4) регулювання існуючих прав, свободи і законних інтересів переважно нормами конституційного та адміністративного права.

4. Доведено доцільність законодавчого закріплення основних елементів адміністративно-правового статусу неповнолітніх України, що сприяє функціонуванню механізму забезпечення прав і свобод неповнолітніх.

5. До класифікації суб'єктів, які здійснюють забезпечення прав і свобод неповнолітнього, віднесено: 1) міжнародні; 2) національні: а) суб'єкти, які наділені владними повноваженнями; б) інші суб'єкти, які не наділені владними повноваженнями.

6. На підставі аналізу особливостей забезпечення прав і свобод дітей в окремих країнах світу доведено доцільність введення посади Уповноваженого Верховної Ради України з прав дитини та необхідність до моменту введення зазначеної посади спростити процедуру подачі й першочерговості розгляду звернень неповнолітніх.

7. Механізм адміністративно-правового забезпечення прав і свобод неповнолітніх охарактеризовано як цілісну систему адміністративно-правових норм та структурно взаємопов'язаних між собою суб'єктів адміністративно-правового забезпечення, які створюють надійні умови для гарантованого здійснення реалізації, охорони, захисту й відновлення порушених прав і свобод неповнолітніх.

8. Доцільним визнано введення інституту обов'язкової участі адвоката у справах про адміністративне правопорушення, якщо стороною виступає неповнолітній. У справах про адміністративні правопорушення участь адвоката гарантуватиме забезпечення права і свобод неповнолітнього на захист у процесі безпосереднього розгляду справи.

9. Наголошено на ролі суду як найважливішого органу гарантування, охорони, захисту та відновлення прав і свобод неповнолітніх. Підтримано пропозицію та визнано актуальним і доцільним впровадження ювенальної юстиції в України шляхом створення спеціалізованого правосуддя для неповнолітніх, до завдань яких віднесено й розгляд справ про адміністративні правопорушення та всі правопорушення, де потерпілою стороною визнано дитину.

10. |Адміністративно-правові акти щодо забезпечення прав і свобод неповнолітніх у сфері виконавчої влади поділити на такі, що регулюють питання: 1) участі неповнолітніх у державному управлінні; 2) одержання допомоги від відповідних компетентних органів та організацій; 3) захисту й відновлення прав і свобод. В зв'язку з цим доцільно:

1) прийняти такі нормативно-правові акти: Положення про громадських вихователів дітей в Україні; Положення про громадські суди в Україні;

2) доповнити ст. 24-1, 173-2, 263, 264, 271 Кодексу України про адміністративні правопорушення; ст. 48 Кодексу адміністративного судочинства України; ст. 5, 10, 11 Закону України “Про міліцію”; ст. 14 Закону України “Про освіту”; ст. 1, 4-1, 6 Закону України “Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей”; ст. 5-1 Закону України “Про звернення громадян”; ст. 16, 17, 21 Закону України “Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини”; ст. 18 Закону України “Про судоустрій”; п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про місцеву міліцію” від 10 серпня 2004 року № 1013;

3) внести зміни до ст. 13, 156, 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення; ст. 56 Кодексу адміністративного судочинства України; ст. 60 Закону України “Про освіту” від 23 травня 1991 року; ст. 1 Закону України “Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді”; ст. 1 Закону України “Про молодіжні та дитячі громадські організації”; ст. 29, 47 Закону України “Про загальну середню освіту”; ст. 20 Закону України “Про позашкільну освіту”; п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про кримінальну міліцію у справах дітей” від 8 липня 1995 року № 502.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Корж-Ікаєва Т.Г. Визначення віку неповнолітніх за законодавством України / Т.Г. Корж-Ікаєва // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. - 2005. - № 3. - С. 118-125.

2. Корж-Ікаєва Т.Г. Суди у справах неповнолітніх Великобританії, Німеччини, Франції, Японії / Т.Г. Корж-Ікаєва // Актуальні проблеми юридичних наук у дослідженнях учених. - 2005. - № 49. - С. 11-15.

3. Корж-Ікаєва Т.Г. Роль засобів масової інформації в забезпеченні та захисті прав дитини / Т.Г. Корж-Ікаєва // Актуальні проблеми юридичних наук у дослідженнях учених. - 2006. - № 50. - С. 8-12.

4. Корж-Ікаєва Т.Г. Участь міліції та органів громадського самоврядування в охороні та забезпеченні прав і свобод неповнолітніх / Т.Г. Корж-Ікаєва // Підприємництво, господарство і право. - 2006. - № 4. - С. 94-96.

5. Корж-Ікаєва Т.Г. Захист прав і свобод неповнолітніх / Т.Г. Корж-Ікаєва // Правове забезпечення взаємодії оперативних підрозділів та слідчих апаратів у розкритті та розслідуванні злочинів : міжвузів. наук.-теорет. конф., 17-18 трав. 2005 р.: тези доп. - К. : Нац. акад. внутр. справ України, 2005. - С. 36-39.

6. Корж-Ікаєва Т.Г. Права і свободи неповнолітніх у ході проведення адміністративної реформи в Україні / Т.Г. Корж-Ікаєва // Адміністративна реформа в Україні: сучасний стан та шляхи її оптимізації: круглий стіл, 17 черв. 2005 р. : тези доп. - К. : Нац. акад. внутр. справ України, 2005. - С. 35-36.

7. Корж-Ікаєва Т.Г. Ювенальна юстиція в Україні (адміністративно-правовий аспект) : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. [Делінквентна поведінка дітей та молоді: сучасна технологія протидії], (Одеса, 31 березня - 1 квітня 2006 р.) / за заг. О.Ф. Долженкова, В. О. Меркулової : [у 2 ч.] - Ч. ІІ / М-во внутр. справ, Одес. юрид. ін-т Харк. нац. ун-ту внутр. справ. - Одеса : Одес. юрид. ін-т Харк. нац. ун-ту внутр. справ, 2006. - С. 192-197.

8. Корж-Ікаєва Т.Г. Поняття адміністративної відповідальності неповнолітніх / Т.Г. Корж-Ікаєва // Запорізькі правові читання : міжнар. наук. практ. конф., 18-19 трав. 2006 р. : тези доп. / за заг. ред. С.М. Тимченка і Т.О. Коломоєць. - Запоріжжя : Запоріз. нац. ун-т, 2006. - С. 159-161.

9. Корж-Ікаєва Т. Г. Система суб'єктів адміністративно-правового забезпечення прав і свобод неповнолітніх : матеріали ІХ Всеукраїнської науково-практичної конференції [Верховенство права у процесі державотворення та захисту прав людини в Україні], (30-31 травня 2008 року). - Острог : Вид-во Нац. ун-ту “Острозька академія”, 2008. - С. 339-342.

Размещено на Allbest.ru

...