Фінансово-правові основи соціального захисту населення

30

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Фінансово-правові основи соціального захисту населення

Руденко Василь Миколайович

Анотація

фінансовий правовий соціальний захист

Руденко В.М. Фінансово-правові основи соціального захисту населення. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; банківське право.- Київський університет ім.Тараса Шевченка. Київ,1999.

В дисертації дається на основі порівняльного аналізу законодавства України, Федеративної Республіки Німеччини та інших зарубіжних країн - членів Європейського Союзу дається характеристика фінансово-правових основ різних видів соціального захисту населення, розглянуто правові форми фінансування заходів соціального захисту населення.

Ключові слова: фінансово-правові основи, правові форми фінансування, законодавчі та нормативно-правові акти, джерела фінансування.

Аннотация

Руденко В.Н. Финансово-правовые основы социальной защиты населения. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - теория управления; административное прво и процесс; финансовое право; банковское право. Киевский университет им.Тараса Шевченко. Киев,1999.

В диссертации на основе сравнительного анализа законодательства Украины, Федеративной Республики Германии и других зарубежных стран - членов Европейского Союза дается характеристика финансово-правовых основ различных видов социальной защиты населения, рассмотрены правовые формы финансирования мероприятий социальной защиты населения.

Актуальность исследуемой в дисертации темы определяется неразработанностью теоретических вопросов правовых форм финансового обеспечения социальной защиты населения. Исследования, проведенные в диссертации, охватывают правовые нормы, принципы, источники и формы финансирования различных видов социальной защиты населения, полномочий органов власти и финансовых институтов в финансировании социальной политики.

Научная новизна диссертационного исследования состоит в том, что оно есть первым комплексным исследованием финансово-правовых основ социальной защиты. Элементы новизны следующие:

в диссертации впервые рассмотрено правовое влияние со стороны органов власти и финансовых институтов на финансовое обеспечение социальной защиты населения;

впервые проведено комплексное исследование на основе сравнительного анализа принципов, источников и форм финансирования мероприятий социальной защиты населения в Украине и в зарубежных странах;

подготовлены предложения о необходимости повышения уровня правового регулирования финансового обеспечения мероприятий социальной защиты населения;

впервые разработаны методы финансирования социальной политики.

На защиту вынесены такие положения:

1.При разработке законов и других нормативно-правовых актов, которые регулируют отношения в сфере социальной защиты населения, необходимо учитывать финансово-правовые основы каждого вида социальной защиты с целью обеспечения реальности выполнения предусматриваемых законодательными и нормативно-правовыми актами форм социальных услуг.

2.Разрабатывается концепция финансового обеспечения мероприятий социальной защиты населения при помощи комплекса правовых средств, основными с которых являются правовые нормы, включающиеся в законодательные и нормативно-правовые акты, что обеспечивает четкое разграничение функций государства, финансовых институтов, граждан, работодателей в финансировании социальной защиты.

3.Действующие в Украине законодательные и нормативно-правовые акты по вопросам социальной защиты населения подлежат систематизации, приведению в порядок на основе четкого определения финансово-правовых основ каждого вида социальной защиты населения.

4.Четкое определение источников, принципов и форм финансирования различных видов соиальной защиты населения.

5.Определение методов финансирования социальной защиты населения.

6.Разграничение полномочий органов власти и финансовых институтов в финансировании мероприятий социальной защиты населения.

7.Четкое определение форм и источников финансирования поддержки граждан в сложных жизненных ситуациях.

Теоретическая и практическая значимость исследования состоит в том, что отдельные выводы и положения, сформулированные автором, могут быть использованы в последующих научных разработках по усовершенствованию финансово-правовых основ социальной защиты населения. Представленные в диссертации предложения могут быть также использованы при подготовке новых и усовершенствовании действующих законодательных и нормативно-правовых актов по вопросам социальной защиты безработных, усовершенствовании политики зароботной платы, социальной защиты семей с детьми, пенсионеров, ветеранов войны и труда, инвалидов.

Основные теоретические положения и выводы дисертации нашли свое отображение в девяти научных публикациях и выносились на обсуждение научно-практических конференций, которые проводились в Киеве Национальным банком Украины и Научно-исследовательским финансовым институтом при Министерстве финансов Украины в 1997 и 1998 годах.

Значительная часть теоретических положений и выводов диссертации была использована в проектах Законов Украины “Об основах социальной защиты населения”, ”Об обязательном государственном пенсионном страховании”, соавтором которых является автор диссертации.

Ключевые слова: финансово-правовые основы, правовые формы финансирования, законодательные и нормативно-правовые акты, источники финансирования.

Актуальність теми дослідження

Регулювання суспільних відносин, зокрема в соціальній сфері, є об”єктивною необхідністю в будь-якому суспільстві, що властиве і Україні, Конституція якої чітко визначила прагнення розвивати і зміцнювати демократичну, соціальну і правову державу. Особливого регламентування потребують фінансово-правові основи реформування соціального захисту, основні принципи якого закладені як в Конституції України, так і в Основних напрямах соціальної політики на 1997-2000 роки, затверджених Указом Президента України від 8 жовтня 1997 року №1166\97.

На сучасному етапі ринкових перетворень в Україні закладено правову базу для розвитку ринкових відносин, здійснюється лібералізація економіки та зовнішньоекономічної діяльності, розпочато приватизацію, запроваджується широка демократизація трудових відносин, вживаються заходи щодо встановлення мінімальних соціальних гарантій, створення системи адресної допомоги малозабезпеченим громадянам.

Зменшення надходжень до бюджету загострило проблему фінансування заходів соціального захисту населення, в результаті чого погіршився соціальний захист найбільш вразливих категорій населення: дітей, пенсіонерів, інвалідів, одиноких громадян похилого віку, безробітних, багатодітних сімей.

Реформування соціального захисту населення викликане відсутністю єдиних принципів визначення критеріїв необхідності надання соціальних пільг, взаємоповторюваністю окремих соціальних виплат, відсутністю чіткої спрямованості соціальних виплат на допомогу сім”ям з низьким рівнем доходів, недостатньою узгоджуваністю соціальних виплат з іншими державними витратами, відсутністю механізмів регулювання бюджетів соціальних фондів тощо.

Потребує вдосконалення структура і порядок формування бюджетних видатків на соціальні потреби на основі використання системи державних мінімальних соціальних стандартів.

В Україні прийнято ряд правових актів, які регулюють відносини в галузі соціального захисту населення. В Конституції України, Основах законодавства України про загальнообов”язкове державне соціальне страхування, інших законах, актах Президента України визначено основні форми і методи соціального захисту населення. Існує нагальна необхідність розробки і ухвалення цілого ряду законодавчих та нормативно-правових актів з конкретних видів соціальних виплат і послуг. Ці акти повинні базуватися на науково обгрунтованих фінансово-правових основах.

Вдосконалення законодавчих та нормативно-правових актів в сфері соціального захисту населення на науково обгрунтованій фінансово-правовій основі вимагає ретельної підготовки та розробки їх проектів. Повсякчас цим повинні займатися науковці. Проте варто зазначити, що в Україні питаннями підготовки науково обгрунтованих фінансово-правових основ соціального захисту населення практично ніхто із науковців не займається. Але, на нашу думку, питання науково обгрунтованих фінансово-правових основ соціального захисту населення пов”язані із вдосконаленням змісту актів, що ухвалюються Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України.

Ступінь дослідженості теми дисертації. Актуальність досліджуваної в дисертації теми визначається нерозробленістю теоретичних питань правових форм фінансового забезпечення соціального захисту населення. Дослідження, проведені в дисертації, охоплювали правові форми, принципи, джерела і форми фінансування різних видів соціального захисту населення, повноваження органів влади та фінансових інститутів у фінансуванні соціальної політики.

Загальні питання соціального захисту розглядалися небагатьма українськими вченими. Вони були в полі зору О. Куценко, Ю. Саєнка, Л. Страхолєс, О. Яременка, канадського вченого Т.М. Гаслі, австрійського вченого К. Грільбергера та багатьох німецьких вчених Й. Андре, М. Бекера, Б. Брайєра, Отто Е. Відермана, Г.Гайнса, Г.Гаррера, Е. Гросмана, М. Діка, Е. Кунца, С. Майбург, Д. Маршалла, У. Тіссена, Л.Г. Флекена, Г. Фукса, Й. Форстерлінга та інших.

При написанні дисертації автором досліджувалися праці юристів-теоретиків С.С. Алєксєєва, П.А. Недбайла, теоретиків у галузі фінансового права Д.А. Бекерської, Л.К. Воронової, М.Л. Когана, М.П. Кучерявенка, В.А. Куфакової, Г.А. Нечай, М.А. Текатіна, Ю.А. Ровинського, Н.І. Хімічевої. Особлива увага питанням бюджетного фінансування соціальних витрат приділяється у працях Г.А. Нечай.

Нормативною базою дослідження було законодавство України, Федеративної Республіки Німеччини, окремих країн-членів Європейського Союзу з питань соціального захисту населення. Емпіричною основою дослідження була практика застосування законодавства з питань соціального захисту центральними органами і органами місцевого самоврядування як в Україні, так і в зарубіжних країнах.

Автор, досліджуючи дисертаційну проблему, брав безпосередню участь в розробленні проектів законодавчих і нормативно-правових актів з питань соціального страхування, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги тощо.

Предметом дисертаційного дослідження є фінансово-правові основи різних видів соціального захисту населення, визначення методів фінансування соціальної політики, джерел і форм фінансування різних видів соціального захисту населення, повноважень органів влади і фінансових інститутів з питань фінансування соціальної політики.

Методологічною основою дослідження є сукупність досліджуваних методів та прийомів наукового пізнання. В процесі чотирирічної роботи над дисертацією використовувалися загальнонаукові методи системного аналізу і узагальнення законодавчих та нормативно-правових актів. Застосовувалися порівняльно-правовий і функціонально-структурний наукові методи.

Інформаційна база дослідження включає конституційні норми, законодавчі та нормативно-правові акти з питань соціального захисту населення та фінансової політики України, Федеративної Республіки Німеччини, країн-членів Європейського Союзу, інших зарубіжних країн, міжнародні правові акти з питань соціального забезпечення, дослідження фахівців в галузі теорії держави і права, конституційного, адміністративного та фінансового права і науки управління.

Об”єктом даного дослідження є фінансово-правові основи ринку праці, допомог для сімей з дітьми, пенсійного забезпечення, різних видів соціального страхування, соціальної допомоги, соціального захисту інвалідів та ветеранів війни, організації структури, форм, принципів та джерел фінансування заходів соціального захисту населення в Україні, Федеративній Республіці Німеччині та в інших зарубіжних країнах, фінансове забезпечення реформи соціального захисту населення в Україні.

Основною метою дисертаційної роботи є комплексне всебічне дослідження фінансово-правових основ різних видів соціального захисту населення в Україні, Федеративній Республіці Німеччині та в інших зарубіжних країнах, практики їх застосування та розроблення пропозицій щодо форм фінансового забезпечення реформи соціального захисту населення в Україні.

Відповідно до визначеної мети необхідно було вирішити такі завдання:

- вивчити сутність правових форм фінансового забезпечення заходів соціального захисту населення;

- проаналізувати фінансово-правові засади законодавчих і нормативно-правових актів України, Федеративної Республіки Німеччини та окремих зарубіжних країн з питань соціального захисту населення і на основі проведеного аналізу визначити пропозиції щодо форм і методів фінанасового забезпечення реформи соціального захисту населення в Україні;

- визначити організацію, структуру, форми, принципи та джерела фінансування заходів соціального захисту населення в країнах Європейського Союзу;

- визначити джерела, принципи і форми фінансування окремих видів соціального захисту населення України;

- розглянути повноваження органів влади та фінансових інститутів України з питань фінансування соціальної політики;

- визначити методи фінансування соціальної політики України;

- висвітлити значення розроблення вказаних теоретичних питань для удосконалення законодавчої та нормативно-правової роботи в сфері соціального захисту населення;

- розробити пропозиції щодо першочергових заходів фінансового забезпечення реформи соціального захисту населення в Україні.

Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в тому, що воно є першим комплексним дослідженням фінансово-правових основ соціального захисту. Елементи новизни такі:

- в дисертації вперше розглянуто правовий вплив з боку органів влади та фінансових інститутів на фінансове забезпечення соціального захисту населення;

- вперше проведено комплексне дослідження на основі порівняльного аналізу принципів, джерел і форм фінансування заходів соціального захисту населення в Україні і в зарубіжних країнах;

- підготовлено пропозиції щодо необхідності рівня правового регулювання фінансового забезпечення заходів соціального захисту населення;

- вперше розроблено методи фінансування соціальної політики.

Автор запропонував ряд теоретичних положень та висновків, які відрізняються певною новизною в досліджуваній сфері, що дозволяє сформулювати і винести на захист такі положення:

1.В роботі доводиться, що при розробці законів та інших нормативно-правових актів, які регулюють відносини в сфері соціального захисту населення, необхідно враховувати фінансово-правові основи кожного виду соціального захисту з метою забезпечення реальності виконання передбачених законодавчими та нормативно-правовими актами форм соціальних послуг.

2.На підставі статті 6 Конституції України про здійснення державної влади на засадах поділу її на законодавчу, виконавчу та судову, які здійснюють функції управління, розробляється концепція фінансового забезпечення заходів соціального захисту населення за допомогою комплексу правових засобів, центральними з яких є правові норми, які включаються у законодавчі та нормативно-правові акти, що забезпечує чітке розмежування функцій держави, фінансових інститутів, громадян, працедавців у фінансуванні соціального захисту.

3.Чинні в Україні законодавчі та нормативно-правові акти з питань соціального захисту населення підлягають систематизації, приведенню в порядок на основі чіткого визначення фінансово-правових основ кожного виду соціального захисту населення.

4.Чітке визначення джерел, принципів і форм фінансування різних видів соціального соціального захисту населення.

5.Визначення методів фінансування соціального захисту населення.

6.Розмежування повноважень органів влади та фінансових інститутів у фінансуванні заходів соціального захисту населення.

7.Чітке визначення форм і джерел фінансування підтримки громадян в складних життєвих ситуаціях.

Теоретична та практична значимість дослідження полягає в тому, що окремі висновки та положення, сформульовані автором, можуть бути використані у наукових розробках щодо вдосконалення фінансово-правових основ соціального захисту населення. Представлені в дисертації пропозиції можуть бути використані при підготовці нових та удосконаленні чинних законодавчих та нормативно-правових актів з питань соціального захисту безробітних, удосконалення політики заробітної плати, соціального захисту сімей з дітьми, пенсіонерів, ветеранів війни та праці.

Апробація результатів дослідження. Дисертацію підготовлено на кафедрі конституційного та адміністративного права юридичного факультету Київського університету імені Тараса Шевченка, де проведено її обговорення.

Основні теоретичні положення та висновки дисертації знайшли своє відображення у дев”яти наукових публікаціях та виносились на обговорення на науково-практичні конференції, що проводились у Києві Національним банком України та Науково-дослідним фінансовим інститутом при Міністерстві фінансів України в 1997 і 1998 роках.

Значна частина теоретичних положень та висновків дисертації знайшла своє відображення в проектах законів України “Про основи соціального захисту населення”, ”Про обов”язкове державне пенсійне страхування”, співавтором яких є автор дисертації.

Сформульовані в роботі висновки і пропозиції викладені автором в дев”яти наукових публікаціях по темі дисертації.

Структура роботи. Дисертація складається із вступу, шести розділів та висновків, в яких підбито підсумки дослідження, десяти додатків. Законодавство та література використані станом на 1 грудня 1998 року.

Зміст роботи

У вступі обгрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження; визначено ступінь її наукової розробленості; мету і основні завдання дослідження; його об”єкт, предмет, методологічна основа, інформаційна база; формулюються основні положення, які виносяться на захист, визначається наукова новизна і практичне значення результатів дослідження.

Перший розділ “Фінансово-правові основи ринку праці” присвячено питанням правового регулювання фінансових відносин ринку праці в Україні та у Федеративній Республіці Німеччині. Виходячи із специфіки фінансових правовідносин, автор розглядає фінансово-правові основи соціального захисту безробітних, реалізацію права працівників на оплату праці, а також соціального захисту працівників в умовах реструктуризації промисловості як основи актів, що регулюють фінансово-правові відносини і дає їх загальну характеристику.

У першому підрозділі “Фінансово-правові основи ринку праці в Україні” здійснено аналіз фінансових основ соціального захисту безробітних в Україні. Проведено аналіз видів соціального захисту безробітних, визначено джерела його фінансування. Автор робить висновок, що нечітка визначеність у питанні про фінансове забезпечення заходів щодо зайнятості населення обмежує надання необхідної підтримки незайнятому населенню. Потребує вдосконалення і надання допомог безробітним, в першу чергу в плані приведення їх розмірів до прожиткового мінімуму.

У другому підрозділі “Фінансово-правові основи ринку праці у Федеративній Республіці Німеччині” автор аналізує форми і джерела фінансування різних видів соціального захисту громадян Федеративної Республіки Німеччини: коштів по безробіттю, допомоги по безробіттю, компенсаційних коштів за скорочену роботу, компенсаційних коштів внаслідок непогоди, допомоги на включення в роботу, перехідних коштів, коштів на утримання.

У третьому підрозділі “Фінансово-правові основи оплати праці у Федеративній Республіці Німеччині” автор аналізує окремі особливості умов оплати праці у Федеративній Республіці Німеччині, наводить приклад обрахування заробітної плати середньостатичного працівника та принципи застосування дитячого неоподатковуваного мінімуму при оподаткуванні заробітної плати.

В четвертому підрозділі “Фінансові та соціальні аспекти впливу реструктуризації вугільної та сталеливарної промисловості у Федеративній Республіці Німеччині на ринок праці” автор зробив аналіз фінансово-правових основ соціального захисту працівників при проведенні реструктуризації вугільної та сталеливарної промисловості. Особливу увагу приділено аналізу методів та моделей подолання цієї кризи, які розроблені у Федеративній Республіці Німеччині і які заслуговують на увагу та застосування в Україні. Дається детальний аналіз складання і реалізації соціального плану та надання соціальних гарантій в межах соціальної політики.

У висновках до розділу автор визначає основні завдання поліпшення фінансового забезпечення заходів щодо зайнятості населення в Україні, основні принципи страхування на випадок безробіття, до яких відносить насамперед принципи, що стосуються фінансових засад страхування на випадок безробіття.

Другий розділ “Правові основи допомоги на дітей і допомоги на виховання” присвячено аналізу та характеристиці фінансово-правових основ соціального захисту сімей з дітьми та охорони прав працюючих жінок в Україні та у Федеративній Республіці Німеччині. Автор послідовно розглядає фінансово-правові акти з питань соціального захисту сімей з дітьми, а також зупиняється на специфіці кожного з видів соціального захисту. Особливу увагу автор приділяє питанню видів і розмірів допомоги сім”ям з дітьми.

У першому підрозділі “Фінансово-правові основи державної допомоги сім”ям з дітьми в Україні” автором проведено аналіз встановленого державою рівня матеріальної підтримки сімей з дітьми через надання державної допомоги.

В другому підрозділі “Фінансово-правові основи надання допомоги на дітей у Федеративній Республіці Німеччині” автор аналізує фінансово-правові основи різних видів допомог сім”ям з дітьми у Федеративній Республіці Німеччині, характеризує особливості їх фінансування, аналізує також і правові основи охорони материнства у Федеративній Республіці Німеччині, види, форми і умови соціального захисту працюючих жінок.

На основі проведеного аналізу у висновках до розділу автор доводить думку про те, що система надання державної допомоги сім”ям з дітьми потребує докорінного реформування і пропонує більш чітко визначитися у видах державної допомоги сім”ям з дітьми, умовах її надання та джерелах фінансування.

Третій розділ “Правові питання реформування соціального страхування” присвячено аналізу фінансово-правових основ соціального страхування в Україні та у Федеративній Республіці Німеччині.

У першому підрозділі “Фінансово-правові основи реформування соціального страхування в Україні” автор констатує, що в частині 2 статті 46 Конституції України встановлено: право громадян на соціальний захист “гарантується загальнообов”язковим державним соціальним страхування за рахунок страхових внесків громадян,підприємств,установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення...”. Основами законодавства України “Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування” відповідно до Конституції України визначено принципи та загальні правові, фінансові і організаційні засади загальнообов”язкового державного соціального страхування громадян в Україні. Автор узагальнює принципи загальнообов”язкового державного соціального страхування, аналізує правовий статус страхових фондів та правові основи формування коштів соціального страхування.

В другому підрозділі “Правові основи соціального страхування у Федеративній Республіці Німеччині” на основі аналізу системи соціального страхування автор визначає, що німецька соціально орієнтована ринкова економіка характеризується наявністю власної відповідальності працівника за формування умов свого життя і, одночасно, солідарним соціальним страхуванням від ризиків. Відносини страхування, як правило, пов”язані із трудовими відносинами. В Німеччині внески сплачуюються порівну працівниками і працедавцями. Це відповідає економічним інтересам всього суспільства, оскільки за допомогою внесків на потреби обов”язкового соціального страхування відбувається вирівнювання навантаження на солідарне співтовариство із навантаженням на економіку та власні доходи.

В третьому підрозділі “Фінансово-правові основи соціального забезпечення від підприємств” автор аналізує досвід Федеративної Республіки Німеччини в створенні і функціонуванні системи соціального забезпечення в старості від підприємств та установ суспільного сектора, які виступають також в ролі працедавця. Це додаткове соціальне забезпечення в старості призначене для осіб найманої праці і, на випадок смерті, членів їх сімей і виплачуються у вигляді пенсій за віком, по інвалідності і пенсій в разі втрати годувальника. Значення такого соціального забезпечення буде зростати, в першу чергу, через демографічно обумовлене підвищення навантаження на систему обов"язкового пенсійного страхування.

В четвертому підрозділі “Фінансово-правові основи страхування життя та здоров”я” автор аналізує правові основи додаткового соціального забезпечення населення через страхування життя та здоров”я: страхові випадки (інвалідність,забезпечення в старості тощо), умови та розміри виплат, законодавче регламентування і форми здійснення державного нагляду.

В п”ятому підрозділі “Фінансово-правові основи страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання” автор аналізує правові основи соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання в Україні та у Федеративній Республіці Німеччині: порядок страхування, форми і види матеріальних компенсацій, види соціального захисту, права застрахованих, порядок і джерела фінансування тощо.

У висновках до розділу автор констатує,що соціальне страхування є ядром соціального права. Воно повинно забезпечити захист кожної окремої людини при настанні певних ризиків. Визначальними для соціального страхування є засоби, за допомогою яких здійснюється соціальне забезпечення громадян. Оскільки ризики існують для багатьох або для всіх, але відбуваються не в усіх одночасно, то головна перевага соціального страхування полягає в тому, що відшкодування у разі ризику розподіляється на велику кількість осіб і тим самим є доступним для кожної окремої особи.

Метою реформування обов”язкового (державного) соціального страхування є створення фінансово стійкої системи, яка забезпечувала б громадянам встановлені державою гарантії захисту від соціальних і професійних ризиків, пов"язаних з втратою заробітку, здоров"я, а також більш ефективне використання страхових коштів.

Автор вважає, що реформування соціальних виплат необхідно здійснювати за двома пріоритетними напрямками:

- встановлення економічно обгрунтованих розмірів соціальних виплат відповідно до рівня заробітку, стажу трудової діяльності і розмірів перерахованих страхових внесків. Вирішення цієї проблеми можна здійснити на основі персоніфікованого обліку страхових внесків по окремих видах страхування, підвищення зацікавленості застрахованих осіб у збільшенні страхових відрахувань за рахунок власних коштів і контролі за витрачанням страхових коштів;

- впорядкування вимог до надання соціальних виплат. Повинен діяти принцип, відповідно до якого при настанні страхового випадку допомога виплачуватиметься лише за умови втрати заробітку.

Найважливішим в реформуванні соціального страхування є створення сучасної нормативно-правової бази, яка регулювала б правові, економічні та організаційні основи державного соціального страхування, і відповідної системи управління соціальним страхуванням.

Необхідно передбачити також подальший розвиток недержавних видів обов"язкового і добровільного страхування, враховуючи обов"язкове страхування професійної відповідальності у випадках підвищеної небезпеки життя та здоров"я громадян.

Реформування системи соціального страхування потрібно здійснювати поетапно, з урахуванням росту оплати праці та поліпшення загальноекономічної ситуації.

Основними умовами введення пенсійного забезпечення від підприємств в Україні є, перш за все, кардинальне поліпшення загальної економічної ситуації, а також створення або зміцнення ефективної державної системи пенсійного забезпечення.

При здійсненні соціального страхування від нещасних випадків на виробництві потрібно встановити залежність між розмірами страхових платежів і станом охорони праці та рівнем травматизму на підприємстві на основі гнучкої системи диференційованих тарифів.

Четвертий розділ “Фінансово-правові основи пенсійного забезпечення” присвячений визначенню загальних правових основ пенсійного страхування.

В першому підрозділі “Загальні фінансово-правові основи пенсійного страхування” автор висловлює думку про те,що пенсійне страхування, при якому величина пенсій залежить від попередніх доходів застрахованих, повинно фінансуватися за рахунок пенсійних внесків, розмір яких також залежить від поточних доходів.

Послуги пенсійного страхування, які не відповідають пенсійним внескам, а надаються з причини необхідності соціального вирівнювання, не повинні фінансуватися за рахунок надходжень від внесків. В інтересах справи потрібно фінансувати ці витрати із коштів державного бюджету, тому що заходи соціального вирівнювання не є власне завданням пенсійного страхування, а є завданням всього суспільства.

В другому підрозділі “Принципи,методи і організація фінансування пенсійного забезпечення” автор доводить, що системи пенсійного забезпечення різних країн вирізняються великим різноманіттям.

В більшості розвинутих країн пенсійне забезпечення здійснюють три види організацій (так звана "трьохрівнева система"): держава (в тому числі в рамках соціального страхування), недержавні або приватні (виробничі,корпоративні) пенсійні фонди і страхові інститути.

Існують два основні методи фінансування:

- покриття поточних витрат на виплату пенсій із поточних надходжень (за кордоном цей метод звичайно називають "плати на ходу" - pay-as-you-go system);

- створення спеціального фонду (резерву), який забезпечує всі пенсійні виплати в даний час і в майбутньому.

Автор вважає, що при адаптації пенсійної системи до нових політичних і економічних умов потрібно постійно керуватися тим, що в перехідний період старі функціонуючі системи повинні зберігатися до появи і початку роботи нових установ пенсійного страхування.

Управління пенсійним страхуванням має бути якнайшвидше виділене із системи державного управління і доручено одній або декільком незалежним від держави цивільно-правовим організаціям.

У третьому підрозділі “Фінансово-правові основи пенсійного забезпечення в Україні” автор аналізує проблеми пенсійного забезпечення громадян України, які полягають у низькому рівні пенсій, невідповідності розміру пенсії трудовому внеску протягом трудового життя, існуванні значної заборгованості по виплаті пенсій, проведенні фінансування окремих видів соціальних послуг, не пов"язаних з трудовою діяльністю, за рахунок коштів Пенсійного фонду України, значній заборгованості платників страхових внесків перед Пенсійним фондом України. Започаткований в пенсійній системі декілька років тому принцип страхування реалізується в незначній мірі, у зв"язку з чим пенсійна система носить в даний час адміністративно-розподільчий характер.

Автор доводить необхідність проведення в Україні пенсійної реформи, яка повинна бути спрямована насамперед на відновлення пенсій як соціальних виплат, пов"язаних з трудовим вкладом, і встановлення диференційованого підходу у визначенні розміру виплат в залежності від тривалості трудового стажу і розміру сплачених пенсійних страхових внесків.

Автор визначає шляхи вирішення проблем пенсійного забезпечення населення України та джерела його фінансування.

У четвертому підрозділі “Особливості функціонування недержавних пенсійних фондів України” автор розкриває проблеми функціонування недержавних пенсійних фондів України, які полягають, насамперед, у відсутності нормативно-правового регулювання їх функціонування, а також відсутності їх актуарного обслуговування та їх надійності. В дослідженні пропонується два види заходів і факторів забезпечення надійності недержавних пенсійних фондів.

У п”ятому підрозділі “Принципи,форми і методи фінансування пенсійного забезпечення у Федеративній Республіці Німеччині” автор на основі аналізу законодавчих та нормативно-правових актів Федеративної Республіки Німеччини встановлює, що система собов”язкового пенсійного страхування фінансується за рахунок страхових внесків працівників та працедавців, федеральної дотації, а також за рахунок інших доходів пенсійних страхових фондів. У дослідженні розкривається суть федеральної дотації, механізму саморегулювання та фінансового регулювання. Особливу увагу приділено аналізу практики введення обов”язкового пенсійного страхування в нових федеральних землях Федеративної Республіки Німеччини.

У шостому підрозділі “Фінансово-правові основи реформи пенсійного страхування у Федеративній Республіці Німеччині” автор розкриває правові основи передбачуваної з 1999 року пенсійної реформи у Федеративній Республіці Німеччині.

Основними елементами пенсійної реформи в Федеративній Республіці Німеччині є збереження принципу “еквівалентності” пенсій та заробітку, тобто відповідність величини індивідуальних пенсій рівню індивідуальних внесків до пенсійного фонду, додержання принципу “паритету” при здійсненні відрахувань до пенсійних фондів з боку підприємців і всіх категорій працюючого населення, зменшення розмірів пенсій до 2030 року з 70 відсотків до 64 відсотків від заробітної плати із збереженням принципу залежності рівня пенсій від рівня фактичної заробітної плати, збільшення федеральних субсидій в пенсійні фонди тощо.

У висновках до розділу автор доводить, що реформування пенсійного забезпечення в Україні може здійснюватися лише у тісній взаємодії з економічними перетвореннями в державі. З урахуванням прогнозних показників економічного розвитку намічені цілі реформування пенсійного забезпечення повинні здійснюватися поетапно.

Для реалізації завдань реформування пенсійного забезпечення громадян України необхідно прискорити ухвалення Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", внести зміни і доповнення до діючих законодавчих та нормативних актів, що регулюють питання пенсійного забезпечення, з метою приведення їх на перехідному етапі у відповідність до положень Програми пенсійної реформи, прискорити ухвалення Закону України "Про недержавні пенсійні фонди", підготувати проект Закону України "Про пенсії підприємств".

П”ятий розділ ”Фінансово-правові основи соціального захисту інвалідів, ветеранів війни та праці” присвячений розкриттю принципів, видів, форм і джерел фінансування соціального захисту інвалідів, ветеранів війни та праці; видів, форм соціальної допомоги, умов її надання та джерел фінансування; правових основ надання компенсаційних коштів на житло.

У першому підрозділі “Фінансово-правові основи соціального захисту інвалідів” автор констатує, що для реалізації принципів та цілей соціального захисту інвалідів держава має проводити послідовну політику, спрямовану на соціальний захист інвалідів. Основним положенням соціального захисту інвалідів має бути реалізація права інвалідів на економічне та соціальне забезпечення та на нормальний рівень життя за допомогою необхідних грошових виплат, соціального та медичного обслуговування. В дослідженні наводяться розроблені автором види соціального захисту інвалідів та джерела їх фінансування.

У другому підрозділі “Правові питання соціального захисту ветеранів війни та жертв насильницьких дій” автор аналізує фінансово-правові основи соціального захисту ветеранів війни і жертв насильницьких дій в Україні та у Федеративній Республіці Німеччині. Наводяться принципи, форми і види соціального захисту ветеранів війни, джерела фінансування заходів соціального захисту цієї категорії населення. Автор досліджує необхідність ухвалення в Україні закону про соціальний захист жертв насильницьких дій.

У третьому підрозділі “Фінансово-правові основи соціальної допомоги” автор доводить, що соціальна допомога відрізняється від соціального страхування й від інших видів соціального забезпечення двома ознаками: вона є індивідуальною і субсидійною. Визначення потреби, форм і розмірів соціальної допомоги, а також її надання повинно належати виключно до повноважень органів місцевого самоврядування і фінансуватися за рахунок коштів їх бюджетів.

У четвертому підрозділі “Фінансово-правові основи компенсаційних коштів на житло” автор обгрунтовує необхідність вдосконалення законодавчого та нормативно-правового врегулювання компенсації громадянам коштів на житло як однієї із форм соціальної підтримки громадян. На основі досвіду Федеративної Республіки Німеччини у виплаті компенсаційних коштів на житло та практики реалізації в Україні Програми житлових субсидій автор визначив принципи надання житлових субсидій та джерела їх фінансування.

У висновках до розділу автор зазначає, що, виходячи із норм міжнародних правових актів, світового досвіду, в тому числі і досвіду Федеративної Республіки Німеччини, а також використовуючи набутий в Україні досвід в питаннях соціального захисту інвалідів, необхідно опрацювати існуючий в Україні Закон “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” і привести його у відповідність до міжнародних стандартів і норм.

Необхідно законодавчо визначити джерела фінансування законодавчо закріплених пільг ветеранам війни, а також конкретні установи, які б забезпечували їх фінансування. Законодавчого врегулювання потребують питання соціального захисту жертв другої світової війни, деяких етнічних груп, депортованих в роки війни.Існує нагальна потреба підготовки і ухвалення Закону України “Про соціальний захист осіб, які постраждали від насильницьких дій”.

Найважливішим завданням в найближчій перспективі повинно бути запровадження адресності пільг ветеранам війни та праці, упорядкування системи соціальних гарантій, удосконалення системи фінансового контролю за ефективним використанням коштів, що виділяються на реалізацію законів про соціальний захист ветеранів.

Законодавчо необхідно врегулювати надання соціальної допомоги, а також форми соціальної допомоги, яка може надаватися в грошовій, матеріальній формах або в формі особистої допомоги (соціальне обслуговування).

Необхідно підготувати і ухвалити Закон України “Про житлові субсидії”, в якому необхідно законодавчо закріпити загальні положення, принципи, умови надання та отримання житлових субсидій, джерела їх фінансування.

Шостий розділ “Фінансове забезпечення реформи системи соціального захисту населення в Україні” присвячено аналізу впливу нинішнього соціально-економічного становища України на фінансове забезпечення соціального захисту населення, визначенню місця і ролі фінансових інститутів у реформуванні системи соціального захисту населення, аналізу та визначенню організації, структури, форм, принципів та джерел фінансування соціального захисту населення, визначенню методів фінансування соціальної політики в Україні.

У першому підрозділі “Особливості нинішнього соціально-економічного становища України і його вплив на фінансове забезпечення соціального захисту населення” автор констатує, щов даний час на заходи соціальної політики за рахунок діючих джерел фінансування (бюджетних асигнувань, коштів державних страхових фондів - Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування, підприємств, установ і організацій) спрямовується 22,5 відсотка валового внутрішнього продукту. При цьому доля бюджетних коштів в загальному об”ємі фінансових ресурсів на ці цілі має тенденцію до скорочення.

У другому підрозділі “Місце і роль фінансових інститутів держави в реформуванні системи соціального захисту населення” автор доводить, що роль і Міністерства фінансів України, і Національного банку України, й інших фінансових інститутів в період створення нової законодавчої бази із соціальної політики полягає у визначенні джерел, форм і методів фінансування соціальної політики. В підрозділі визначені завдання фінансових інститутів в сфері поліпшення поточного фінансування, в сфері підвищення ефективності використання фінансових коштів і в сфері підвищення платіжної та фінансової дисципліни.

У третьому підрозділі “Організація,структура,форми,принципи та джерела фінансування соціального захисту населення” автор здійснив аналіз організації та фінансового забезпечення заходів соціального захисту населення в країнах-членах Європейського Союзу, на основі якого узагальнив організаційну структуру управління питаннями соціального захисту населення в країнах-членах Європейського Союзу та інформацію про джерела, принципи і форми фінансування заходів соціального захисту населення в країнах-членах Європейського Союзу.

Автор розробив повноваження органів влади та фінансових інститутів України в питаннях фінансування заходів соціального захисту населення, а на основі законодавчих та нормативно-правових актів України та вивчення досвіду країн-членів Європейського Союзу підготовив узагальнені й систематизовані матеріали про види соціального забезпечення в Україні та джерела і форми їх фінансування.

У четвертому підрозділі “Методи фінансування заходів соціального захисту населення” на основі аналізу вітчизняного та міжнародного досвіду в питаннях фінансування соціальної політики визначив методи фінансування соціальної політики, які вже використовуються в Україні та можуть бути використані, до яких належать метод оподаткування, метод пільгового оподаткування, метод винагороди, метод внесків і премій, метод приватизованих або суспільних коштів, метод приватної благодійності, метод громадської ініціативи, метод особистих та сімейних зобов”язань, метод часткових,зменшених і перехідних субсидій, метод пільгового кредитування, метод капітальної конверсії, метод використання державної інфраструктури.

У висновках узагальнюються основні результати дослідження, формулюються пропозиції щодо удосконалення правових норм фінансування заходів соціального захисту населення.

Автор вважає,що заходи соціального захисту населення повинні фінансуватися двома способами:

по-перше, за рахунок виділення коштів із державного бюджету, тобто за рахунок коштів платників податків;

по-друге, через соціальні платежі на користь системи соціального захисту (соціальні внески).

При проведенні фінансування заходів соціального захисту населення, і в першу чергу при визначенні розмірів заробітної плати та соціальних виплат, необхідно дотримуватись норм, визначених Конституцією України, законами України, Європейським кодексом соціального забезпечення та Переглянутою Європейською Соціальною Хартією.

Для реалізації цих завдань необхідно:

- завершити формування законодавчої бази, яка забезпечить проведення активної і дійової соціальної політики;

- забезпечити стабільне фінансування галузей соціальної сфери і регіональних та місцевих соціальних програм, змінити систему взаємовідносин між державним і місцевими бюджетами всіх рівнів, підвищити обгрунтованість визначення соціальних трансфертів, виходячи із реальних потреб і можливостей регіонів;

- підвищити фінансову стабільність і ефективність використання коштів державних позабюджетних соціальних фондів;

- ввести соціальну експертизу проектів законів та інших нормативно-правових актів силами недержавних організацій та наукових установ;

- поліпшити організацію функціонування установ соціальної сфери, більш раціонально використовувати ресурси, що їм виділяються;

- стимулювати направлення коштів громадськими,некомерційними і комерційними організаціями на благодійні цілі.

В роботі зроблено конкретні пропозиції щодо доопрацювання існуючих та розроблення нових законодавчих та нормативно-правових актів з питань фінансового забезпечення заходів соціального захисту населення.

За темою дисертації опубліковані такі роботи

1. Руденко В.М. Як уникнути загрозливих ризиків?(Про правові й фінансові основи соціального страхування в Україні та Німеччині).\\ Людина і влада. 1999. - №2-3. - С.125-130.

2. Руденко В.М. Фінансово-правові основи відшкодування витрат на житло.\\ Науковий вісник Чернівецького державного університету імені Ю. Федьковича. - 1999. - Вип. 48 (Правознавство). - С.92-96.

3. Руденко В.М. Соціальне страхування. Пошуки фінансово-правових основ.\\ Віче. - 1999 - № 5. - С.57-69.

4. Руденко В.М. Досвід фінансування соціального захисту населення у Федеративній Республіці Німеччині.\\ Збірник наукових праці НДФІ. - 1995. -Вип. 6. - С.93-118.

5. Руденко В.М. Фінансування соціального захисту населення у Федеративній Республіці Німеччині.\\ Фінанси України. - 1996. -№1. - - С.63-76.

6. Руденко В.М. Правові основи соціального захисту населення у Федеративній Республіці Німеччині.\\ Наукові праці НДФІ. - 1997. -Вип. 4. - С.87-98.

7. Руденко В.М. Фінансово-правові основи реформування системи соціального захисту населення України.\\ Проблеми і перспективи розвитку фінансової системи України. - Матеріали науково-практичної конференції 26-27 червня 1997 року. - Київ,1998. - С.98-105.

8. Руденко В.М. Фінансово-правові аспекти ринку праці у Федеративній Республіці Німеччині.\\ Україна:аспекти праці. - 1998. -№3. -С.39-46.

9. Руденко В.М. Соціальна політика держави та роль фінансових органів в її реалізації.\\ Адміністративна реформа в Україні. Проблеми підвищення ролі Міністерства фінансів України і Національного банку України як інститутів регулювання економіки. Науково-практична конференція. Доповіді, повідомлення. - К.:НДФІ, - С.111-120.

Размещено на Allbest.ru

...