Онтологічні функції права

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський державний університет внутрішніх справ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Спеціальність: 12.00.12 - філософія права

Онтологічні функції права

Ситар Ігор Михайлович

Львів - 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі теорії та історії держави і права Львівського державного університету внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України

Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор Сливка Степан Степанович, Львівський державний університет внутрішніх справ, професор кафедри теорії та історії держави і права

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор Максимов Сергій Іванович, Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого, професор кафедри філософії

кандидат юридичних наук, доцент Грищук Оксана Вікторівна, Львівський національний університет ім. Івана Франка, доцент кафедри теорії та історії держави і права

Учений секретар спеціалізованої вченої ради О.З. Панкевич

Анотація

Ситар І.М. Онтологічні функції права. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.12 - філософія права. - Львівський державний університет внутрішніх справ. - Львів, 2008.

Дисертація присвячена з'ясуванню онтологічних функцій природного права та їх закріпленню у позитивному праві.

У роботі досліджено теоретико-методологічну характеристику онтологічних функцій права. Розглянуто функцію як філософську категорію, функцію права, здійснено класифікацію функцій права, з'ясовано зміст онтологічних функцій права, запропоновано їх структуру та види. Подано філософське обґрунтування методології дослідження функцій права. Доведено значення методологічних засад функцій права для формування позитивного права.

Проведено аналіз усвідомлення та здійснення онтологічних функцій права від Стародавнього світу до сучасного періоду. Зазначається, що ХХІ століття розпочинає другий ренесансний період щодо природно-правових функцій у позитивному праві.

Ключові слова: функції права, онтологія права, онтологічна функція права, природне право, позитивне право, інтегральний підхід, філософія культури, ґенеза та еволюція права.

Аннотация

Cытар И.М. Онтологические функции права. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.12 - философия права. - Львовский государственный университет внутренних дел. - Львов, 2008.

Диссертация посвящена осмыслению онтологических функций природного права и их закреплению в положительном праве.

В работе рассматривается также теоретико-методологическая характеристика онтологических функций права. Раскрывается функция как философская категория, функция права; представлено классификацию функций права, раскрыто содержание онтологических функций права, их структура и виды. Дано философское истолкование методологии исследования функций права. Доказано значение методологических основ функций права для формирования позитивного права.

Особое внимание уделено таким состояниям, как «бытие мира» и «бытие в мире». Отмечается, что бытие человека в мире должно согласовываться с законами Природы, связями поколений людей, что определяет субстанциональность функции. Субстанциональность функции заключается в том, что она специализирует явления природы, осуществляет внутреннее единство мироздания, выступает объективной реальностью бытия человека в мире. Абсолютная функция отражает общие и похожие признаки явлений благодаря бытию. Относительную функцию формирует человек, который создает определенные правила, отражающие конкретную зависимость между изменяющимися жизненными процессами.

Один из разделов диссертации посвящен разграничению правовой функции и функции права. Правовая функция - это постоянное и непрерывное отражение совокупности элементов моральных и других ценностей общества в правовые нормы по законам существующей культуры и внутреннего единства явлений реального мира с целью возможности создания правоотношений субъектов права. Функция права - это установление на основе культурного отражения правового поля в поле социальных нужд таких правоотношений, которые обеспечили бы исполнение обязанностей субъекта права для поддержания нормальной жизнедеятельности человека.

В диссертационном исследовании утверждается, что существует определенная система онтологических функций права, которая объединена метафизическими представлениями о бытии человека и его существовании. Действие функций права осуществляется в трех возможных континуумах: микроареале, макроареале, мегаареале с целью обеспечения нормальной жизнедеятельности человека.

В диссертации отмечается, что методологический фундамент онтологии функций права составляют метафизики права, естественно-правовая философия и философия культуры. Философия культуры характеризуется направленностью на упорядочение существования человека на основе ценностей и норм. Философское обоснование методологии функций права состоит в создании интегральной платформы понимания онтологических основ и возможностей естественного права.

Проанализировано осмысление онтологических функций права от Древнего мира до современности. В исследовании отмечается, что ХХІ ст. открыло второй ренессансный период относительно природно-правовых функций в позитивном праве.

Ключевые слова: функции права, онтология права, онтологическая функция права, естественное право, позитивное право, интегральный подход, философия культуры, генезис и эволюция права.

Summary

Sytar I.M. Ontological Functions of Law. - Manuscript.

The thesis for the Scholarly Degree of Candidate of Law, Speciality 12.00.12 - Philosophy of Law. - Lviv State University of Internal Affairs. - Lviv, 2008.

The analysis of the ontological functions of natural (absolute) law and their consolidation in positive law is carried out in the thesis.

The thesis highlights the theoretical and methodological descriptions of ontological functions of law. The Function as a philosophic category is under research. The classification of functions of law, the substance of ontological functions of law are elucidated as well as their structure and types. There are revealed the philosophical grounds of methodological research of law functions. The value of methodological principles of law functions for the moulding of positive law is proved in the thesis.

A profound analysis of the evolution of ontological functions of law from the Ancient Times up till the present day is carried out in the research. It is accentuated that the 21^st century has initiated the second Renaissance period in natural-law functions of positive law.

Key words: functions of law, ontology of law, ontological function of law, natural law, positive law, integral approach, philosophy of culture, origination (genesis) of law, evolution of law.

1. Загальна характеристика роботи

право онтологічний філософський

Актуальність теми дослідження. Вибір теми зумовлений теоретичними та практичними потребами ґрунтовного аналізу і розвитку української та зарубіжної філософсько-правової думки, необхідністю вдосконалення національного права. Сучасність теми потребує аналізу шляхів розбудови правової держави України, визначення характеру її взаємодії з державами європейської спільноти.

Вирішення цих завдань передбачає аналіз функцій права, їх історії та розвитку. Адже невідповідність зафіксованих функцій права реальному стану й розвитку правовідносин у суспільстві є однією з основних причин неефективності й недієвості законодавчих приписів. Крім цього, національне право України у своєму формуванні, функціонуванні й реалізації постає як складний процес, що потребує розкриття й пізнання його природи. Залежно від виявлення закономірностей цього процесу визначається й ефективність використання функцій права для соціальної організації, вирішення політичних і соціально-економічних проблем суспільства та формування національного права, яке відповідало б європейським і світовим стандартам.

Звернення до онтологічних функцій права не є випадковим. У теорії права відсутня єдність у розумінні функцій права. З одного боку, вчені вважають, що функції права є реалізацією його соціального призначення, яке складається із потреб суспільного розвитку (В. Хропанюк), з іншого - це основні напрями правового впливу, тобто форми, способи, шляхи впливу права на суспільні відносини (М. Матузов). Тому необхідно здійснити філософський аналіз функцій права, щоб зрозуміти дійсне призначення права, оскільки позитивне право не всесильне і не завжди може панувати. Це стосується, передусім, того періоду, в якому перебуває в даний час Україна, коли правові норми можуть підмінюватися політичними домовленостями та погодженнями.

Видається необхідним звернутися до онтології права, до тих функцій права, які є онтологічними і діють незалежно від волі людини чи держави, або ця воля не суперечить онтологічним засадам права. Для такого аналізу необхідний не тільки теоретичний аналіз функцій права, а й методологічний, філософсько-правовий і навіть історико-філософський.

Стан наукової розробки проблеми. Проблеми функцій права досліджували багато науковців-юристів. Серед них: С. Алексєєв, М. Байтін, С. Братусь, Є. Бурлай, А. Венгеров, Р. Лівшіц, Г. Мальцев, М. Матузов, В. Нерсесянц, Н. Оніщенко, П. Рабінович, Т. Радько, М. Синюков, Ю. Тихомиров, Р. Халфіна, В. Хропанюк, В. Четвернін, М. Цвік та інші.

Проте поза сферою вивчення залишилися філософсько-правові питання функцій права, їх онтологічний зміст, їх розуміння у різні історичні епохи.

Досі у вітчизняній юридичній літературі немає монографічної (зокрема дисертаційної) комплексної праці з онтологічних функцій права.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукове дослідження виконане відповідно до пп. 5-1, 5-2, 5-3 наказу МВС України «Про затвердження Пріоритетних напрямків наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004-2009 років» від 5 липня 2004 р. № 755. Дисертація є складовою частиною науково-дослідної роботи Львівського державного університету внутрішніх справ за напрямом «Проблеми наукового забезпечення професійної діяльності органів внутрішніх справ в умовах розбудови правової держави та громадянського суспільства в Україні» (державний реєстраційний номер № 0106 003639).

Метою дослідження є визначення й аналіз філософсько-правових основ функцій права, зокрема їх онтологічного змісту для підвищення ефективності права у регулюванні суспільних відносин.

Відповідно до поставленої мети було визначено такі основні завдання:

здійснити філософський аналіз понять „функції” і „функцій права”;

провести філософський аналіз функцій природного і позитивного права;

розкрити зміст онтологічних функцій права, їх структуру і види;

дати філософське обґрунтування методології дослідження функцій права;

простежити процес становлення та розвитку ідеї функцій природного права у філософській спадщині минулого як глибинного усвідомлення онтологічної цінності функцій права;

обґрунтувати значення ідеї онтологічних функцій права у процесі розбудови правової держави в Україні і забезпеченні верховенства права.

Об'єктом дослідження є феномен права як суперечлива єдність природного і позитивного права у його взаємозв'язку з буттям.

Предметом дослідження є онтологічні функції права у їх теоретико-методологічному та історичному вимірах.

Методологічною основою дисертаційного дослідження є інтегральний підхід щодо праворозуміння і пізнання онтологічних функцій права. У процесі теоретичного та практичного досліджень застосувалися філософські, загальнонаукові, конкретно-наукові (зокрема, математичний) та спеціальноюридичні методи: діалектичний - при аналізі онтологічної основи права, суперечливої взаємодії природного і позитивного права; філософсько-правової рефлексії - при дослідженні природи онтологічних функцій права; порівняльно-правовий - при зіставленні різних культурно-історичних етапів у розумінні та здійсненні онтологічних функцій права; аналітичний - при створенні дефініцій «функція», «функція права», «онтологічні функції права» та інші; системно-структурний та функціональний методи - при дослідженні й аналізі впливу онтологічних функцій права на регулювання суспільних відносин; методи тлумачення (герменевтики) права - при дослідженні функцій права у філософській спадщині розвитку правової норми; математичний - при дослідженні поняття «функція» через такі параметри, як «відображення», «відповідність», «залежність», «відношення».

У дослідженні застосовувалися також методи аналізу та синтезу, моделювання та аналогії, порівняння та протиставлення у систематизації емпіричного матеріалу для отримання власних теоретичних результатів для досягнення поставленої мети.

Теоретичною основою дослідження стали критично осмислені положення, аргументи та висновки, що містяться в працях як українських, так і зарубіжних учених різних історичних епох:

- з філософії - Аристотель, А. Багнюк, Г. Башляр, А. Брагінець, М. Бубер, В. Волков, Р. Габітова, С. Гантінгтон, С. Гатальська, К. Гельвецій, С. Головащенко, Б. Головко, І. Григор'єва, Б. Григор'ян, П. Гуревич, Е. Гусерль, В. Ільїн, В. Канке, І. Кант, В. Кемеров, В. Кондзьолка, Д. Лаертський, К. Леві-Строс, І. Леваш, Б. Марков, Ж.-П. Сартр, Т. Тузова, В. Татаркевич, Ю. Тихонравов та інші;

- з теорії держави і права - Є. Бурлай, А. Венгеров, А. Вишневецький, В. Лазарєв, М. Марченко, М. Матузов, Г. Муромцев, Н. Оніщенко, Є. Орач, М. Орзіх, Р. Пузиков, Л. Петражицький, М. Рассолов, В. Сирих, Ю. Сорокіна, Ю. Тихомиров, Б. Тищик;

- з філософії права - С. Алексєєв, В. Бачинін, О. Грищук, Ю. Єршов, Д. Керімов, Б. Кистяківський, А. Козловський, В. Мадіссон, С. Максимов, І. Малинова, В. Нерсесянц, Ю. Пермяков, С. Пракаш, В. Сальников, С. Сливка, Є. Спекторський, Л. Сюкіяйнен, Є. Трубецькой, Г. Шершеневич та інші.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше в українській юридичній науці здійснено цілісне дослідження і філософсько-правовий комплексний аналіз онтологічних функцій права. Елементи наукової новизни отриманих результатів, які відображають внесок дисертанта у розробку означеної проблеми, зводяться до того, що:

1) уперше дано соціально-онтологічну інтерпретацію філософської категорії функції як поєднання субстанційних і ціннісних начал у бутті людини у світі, що виражає призначення людини і суспільства як систем, що зумовлюють існування одне одного;

2) уперше в системі функцій права поряд з юридичними і соціальними функціями були виділені онтологічні функції; дано визначення онтологічних функцій права як трансформації за допомогою права універсальних законів буття у життєдіяльність людини та ролі (призначення) права як чинника, що упорядковує буття людини у світі;

3) набуло подальшого розвитку обґрунтування особливого статусу онтологічних функцій права як прояву єдності буття і права такого впливу права на буття, що враховує вплив буття на право;

4) уперше розкрито систему онтологічних функцій права, яка включає упорядковуючу (структурування буття), інтегруючу, антропологічну функції; обґрунтовано онтологічний статус функцій природного і позитивного, публічного і приватного права;

5) уперше показано зв'язок між розрізненням юридичних, соціальних та онтологічних функцій із позитивістським, соціологічним і природно-правовими підходами щодо розуміння права;

6) набуло подальшого розвитку розробка й обґрунтування методології дослідження функцій права на основі інтегрального підходу, що передбачає доповнюваність підходів при пріоритеті природно-правового підходу, онтологічних функцій щодо інших функцій права;

7) на основі соціокультурного підходу обґрунтовано виділення таких історичних форм буттєвих джерел правових норм, як традиція, космос, релігійні норми, природа людини, національна воля, комунікація;

8) уперше розкрито динаміку еволюції історичних форм прояву онтологічних функцій права залежно від характеру співвідношення права і буття;

9) набула подальшого розвитку ідея про необхідність у процесі формування правової держави врахування онтологічних проявів функцій права.

Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані в дисертації положення та висновки можуть стати основою для подальшої розробки загальнотеоретичної концепції права, його філософської характеристики, а також для дослідження проблем філософії права.

Матеріали дисертацій можуть застосовуватись у навчальному процесі, використовуватися при підготовці підручників, навчальних посібників з філософії права, теорії держави і права, юридичної деонтології, соціології права, при викладанні відповідних навчальних дисциплін.

Автор використовував результати дослідження при розробці навчальних програм і методичних рекомендацій, під час лекційних і семінарських занять із курсів «Філософія права», «Проблеми філософії права», «Юридична деонтологія», «Теорія держави і права» у Львівському державному університеті внутрішніх справ.

Матеріали дисертації можуть слугувати для підвищення рівня законодавчої техніки.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження оприлюднені у виступах на таких міжнародних, всеукраїнських, регіональних наукових конференціях і семінарах, як: науково-практична конференція «Роль гуманітарної підготовки у формуванні професійних якостей працівників ОВС» (Львів, 20.02.2004 р.); міжнародна науково-практична конференція «Управління державою ІІІ-го тисячоліття» (Львів, 25-27.06.2002 р.); науково-практична конференція «Органи внутрішніх справ у період розбудови держави та громадянського суспільства в Україні: філософсько-правове осмислення» (Львів, 27.02.2004 р.); науково-практична конференція «Актуальні проблеми протидії економічній злочинності, тінізації та корупції в умовах формування ринкової економіки в Україні» (Львів, 30.09.2005 р.); перша звітна наукова конференція «Державотворення та правотворення в Україні: проблеми та перспективи» (Львів, 2.03.2007 р.); друга звітна наукова конференція «Державотворення та правотворення в Україні: проблеми та перспективи» (Львів, 29.02.2008 р.); науково-практичний семінар «Проблеми застосування інформаційних технологій, спеціальних технічних засобів у діяльності ОВС, навчальному процесі, взаємодії з іншими службами» (Львів, 7.12.2007 р.); науково-практичний семінар «Сучасне державотворення в Україні: проблеми теорії та історії» (Львів, 2.11.2007 р.).

Публікації. Результати дисертаційної роботи відображено у десяти наукових публікаціях (шести статтях у провідних фахових збірниках наукових праць України і чотирьох публікаціях у матеріалах наукових конференцій).

Структура дисертацій. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (288 найменувань). Загальний обсяг дисертації становить 208 сторінок, з яких 183 - основного тексту дисертації.

2. Основний зміст роботи

У Вступі подана загальна характеристика роботи. Обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, охарактеризовано стан її розробки, визначено об'єкт, предмет, мету і завдання дослідження, його методологічну, теоретичну основу, розкрито наукову новизну, сформульовано основні положення, що виносяться на захист, підкреслено теоретичну і практичну значущість роботи, вказано відомості про апробацію результатів дослідження та публікації.

Розділ І «Огляд літератури за темою дослідження» присвячений аналізу літератури, яка зумовила вибір теми: з питань категорії функції, функцій права, праворозуміння, онтології права, впливу права на соціальне життя, взаємодії функцій правової держави і громадянського суспільства та інших філософських і методологічних питань права. Сформульовані висновки сприяли цілеспрямованому дисертаційному дослідженню у двох наступних розділах, які охоплюють теоретико-методологічний та історичний (еволюційний) виміри онтологічних функцій права.

Розділ ІІ «Теоретико-методологічна характеристика онтологічних функцій права» висвітлює загальні знання про основні методологічні підходи до розуміння понять функції, функцій права, зокрема онтологічних функцій, дається їх методологічне обґрунтування.

У підрозділі 2.1 «Функція як філософська категорія» подано філософське розуміння функції як такого відношення об'єктів, при якому зміну одного з них супроводжує зміна іншого, або призначення певного елемента в межах цілого. Як онтологічна категорія, що тісно пов'язана с сутністю системи, функція розглядається через призму понять «буття світу» і «буття у світі». Наголошується, що головне у бутті світу - це доцільність і закони функціонування світу. Буття людини у світі розкрито через жорстку позитивну та негативну детермінацію людини світом, з одного боку, і багатоваріантну детермінацію - з іншого, що виражається у таких життєво важливих позиціях, як крайній оптимізм, крайній песимізм і поміркований оптимізм. Останній розглядається як деонтологічно пріоритетний функціональний стан життєдіяльності людини.

Зв'язок людини з законами буття і зв'язок людських поколінь обумовлює субстанційність функції в межах соціальних систем. Ця субстанційність полягає у здійсненні єдності світобудови і в об'єктивному характері функції. Абсолютність функції виражається у зв'язку з універсальними законами і принципами буття, а відносність - у формуванні людиною правил, які відображають конкретну залежність між змінними життєвими процесами.

У підрозділі 2.2 «Функції права та їх класифікація» аналізуються такі основні чинники, що стосуються поняття функції: відповідність, відображення, залежність, відносини. При цьому наголошується, що найповніше висвітлюють функції права правовідносини. На думку дисертанта, правовідносини - це такий вид суспільних відносин, в якому суб'єкт права розв'язує у правовому полі матеріальні та духовні проблеми в силу певних обставин чи обов'язків.

У дисертації розмежовується поняття правової функції і функції права. У правовій функції, яка спрямована на правотворчість, відображення елементів довільної множини у правову множину (правове поле) здійснюється задля створення правових норм. Функція права полягає ж у сприянні використати правові норми для життєво важливих соціальних проблем. Фактично функція права стає своєрідною віддачею для правової функції, створює можливість здійснювати своє відображення в іншу множину - множину соціальних потреб.

Здійснено власну класифікацію функцій позитивного права, зокрема виділяються науково-пізнавальна, пріоритетно-формуюча, енциклопедично-рекомендуюча, владно-профілактуюча (запобіжна, заборонна, імперативна, каральна). Також зазначається, що функції позитивного права мають такі властивості, як динамізм, дієвість, обмеженість, перервність, нормовстановлення і нормовідміна.

У підрозділі 2.3 «Зміст онтологічних функцій права, їх структура та види» обґрунтовується вирізнення в системі функцій права поряд з юридичними і соціальними функціями онтологічних функцій. Зазначається, що онтологічні функції права є трансформацією за допомогою права універсальних законів буття у життєдіяльність людини, тобто є певна роль (призначення) права як чинника, що упорядковує буття людини у світі на основі універсальних законів буття. Онтологічні функції права виражають єдність буття і права такий вплив права на буття, що враховує вплив буття на право.

Вони є властивістю переважно природного права, яке орієнтується на гармонійні відносини з буттям, на вслухування у буття з метою не нашкодити йому. Оскільки право є культурним феноменом, то його взаємодія з буттям опосередковується культурою. Це означає, що порядок, як основне онтологічне призначення права, забезпечується на основі таких цінностей, як справедливість, свобода, рівність тощо. Позитивне право також здійснює онтологічні функції, але лише тією мірою, в якій в ньому втілюється природне право. Природне право задає дійсність позитивному і обмежує свавілля влади. Вплив природного (ідеального) права на соціальне буття здійснюється як безпосередньо через вплив на правосвідомість суб'єктів права, так і через матеріальні механізми позитивного права. У позитивному праві найбільшу силу мають такі онтологічні функції права: гармонізаційна, інформаційна, примусова. Онтологічні функції позитивного права спрямовані на впорядкування об'єктивних та суб'єктивних деонтологічних процесів, які здійснюються в суспільстві.

Існує система онтологічних функцій права, яка включає упорядковуючу (структурування буття), інтегруючу і антропологічну функції, які відображають призначення права щодо буття в цілому, буття соціуму і буття людини. На основі метафізичних уявлень про буття людини та її існування дія функцій права розглядається у трьох можливих континуумах: мікроареалі, макроареалі, мегаареалі з метою забезпечення нормальної життєдіяльності людини. Носіями онтологічних функцій права виступають певні суб'єкти, інститути і само право як особлива реальність. Розглянуто прояв онтологічних функцій у просторі публічного і приватного права.

У підрозділі 2.4 «Філософське обґрунтування методології дослідження функцій права: інтегральний підхід» розглядаються такі категорії, як метод права і методологія права та встановлюються між ними спільні та відмінні ознаки.

Ставиться завдання філософського обґрунтування методології не права загалом, а, зокрема - функцій права. Таке завдання у вітчизняній науці ставиться вперше. Складність полягає в тому, що слід врахувати практично усі функціональні напрями права, що створює своєрідний спектр, мозаїку функцій права і спонукає до вироблення чіткої професійно-методологічної позиції бачення функції права.

У методологічному сенсі важливим є встановлення зв'язку між розрізненням юридичних, соціальних й онтологічних функцій відповідно до позитивістських, соціологічних й природно-правових методологічних підходів щодо розуміння права.

У дисертації наголошується, що методологічний фундамент онтології функцій права становлять метафізика права, природно-правова філософія та філософія культури. Методологічна природа вчення про онтологію функцій права пов'язана з філософією культури. Філософія культури характеризується аксіологічною спрямованістю на впорядкування існування людини на основі цінностей і норм. Виходячи з принципу суперечливої єдності права як буттєво-ідеального, соціального і владно-авторитетного феномену, здійснюється розробка й обґрунтування методології дослідження функцій права на основі інтегрального підходу, що передбачає доповнюваність різних підходів при пріоритеті природно-правового підходу, онтологічних функцій щодо власне юридичних і соціальних функцій права.

Розділ ІІІ «Ґенеза й еволюція онтологічних функцій права та їх значення для формування українського національного права» відображає осмислення та реалізацію функцій права впродовж тисячолітньої історії права та історії правової думки. Акцент робиться на тих функціях права, які мають природно-правову основу, виражають зв'язок права з буттям.

У підрозділі 3.1 «Традиція і право: онтологічні функції права Стародавнього Сходу» висвітлено основний зміст функцій права східної цивілізації. Тут зародилося уявлення про те, що онтологічні структури Всесвіту (його буття) несуть у собі нормативну інформацію про склад світобудови і принципи правопорядку. Онтологічною основою права та його функцій була традиція.

У дисертації зазначається, що засновником правових парадигм східної цивілізації вважається Стародавній Єгипет. Месопотамія характеризується високим законодавчим мистецтвом, в Ассирії формувались зразки норм релігійно-сімейних відносин. У Хетській державі основну увага було приділено земельним відносинам. Правова думка Стародавнього Ірану була зосереджена в основному на коментарях існуючого зводу законів. Стародавня Палестина здебільшого - на правових коментарях Святого Письма. Безумовне підкорення традиційним нормам мало місце у нормативних актах Стародавньої Індії. Китайський варіант правової думки зосереджувався у п'яти основних філософських школах, особливо у даосизмі, конфуціанстві, легізмі. Стародавня Японія практично успадкувала китайське право, але наголос робився на дотримання встановленого ритуалу. Монголія віддавала перевагу випробуванням внутрішніх морально-правових процесів у людини. В арабо-мусульманських суспільствах панувала міцність законів та законослухняність простого народу. На основі цих та інших характеристик правовідносин у дисертації сформульовано онтологічні функції Стародавнього Сходу.

У підрозділі 3.2 «Космос і право: онтологічні функції права Античності» підкреслюється, що античність звернула увагу на два типи причинних зв'язків між правом і онтологією світобудови. З одного боку, онтологічні структури світобудови визначають структуру правопорядку, а з другого - право як форма нормативної реальності сприяє збільшенню міри упорядкованості і гармонійності буття в цілому.

Архаїчна Греція була спрямована в основному на космологічне розуміння правовідносин, звичаєве право, природу державної влади. Класичний період Стародавньої Греції присвячений визнанню життєдіяльної функції вічних законів природи, вибору форм державного правління, розумовому пізнанню істини. Онтологічна основа права та його функцій вбачалися у Логосі як нормативному ідеалі.

Республіканський період Стародавнього Риму характеризувався пошуками природи права у природі та мудрості людини. У класичний період більше уваги приділялося єдиному світопорядку, природному праву. Посткласичний період Стародавнього Риму більше зосереджувався на імператорській законотворчості, обмеженні свободи волі.

У підрозділі 3.3 «Бог і право: онтологічні функції права Середньовіччя» доведено, що період пізньої античності і раннього середньовіччя характеризувався переглядом онтологічних вчень класичної античності, новим підходом до онтології функцій права. Зазначається, що світопорядок належить до трансцендентального розуму, до законів буття, які людина збагнути не може. Єдиним уособленням буття вважається Бог. Розвивається вчення про природне право, триєдину антропологічну будову людини, час, вічність, простір. Вказується, що помітну роль у визначенні онтологічних функцій права відіграла патристика і схоластична філософія.

Відтак, зроблено висновок, що у середньовіччі існували різні думки, які стосувалися онтології функцій права. Джерелом цих думок була антична філософія, її мудрість, авторитетні римські закони. Тогочасна духовна атмосфера раціоналізації християнства створювала філософсько-правовий простір середньовіччя, специфічні світоглядні орієнтири онтології права, різну структуру буття, погоню за розчленуванням правових онтологічних понять. Філософи середньовіччя шукали зв'язок з римським канонічним правом. Загалом середньовіччя, особливо схоластичні періоди, дали поштовх для ренесансного підйому філософії права, новому дослідженню онтології функцій права.

У підрозділі 3.4 «Природа людини і право: онтологічні функції права Нового часу» зауважується, що в цей період зразком досконалості (нормативним ідеалом) вважалася природа, тому відтворення природних законів у правопорядку і було онтологічною функцією права. Зроблено спробу сконструювати модель права на усі часи і для усіх народів. На підставі незадоволення існуючим станом речей зароджуються нові концепції природного права, які стверджували, що природне право міститься у самій людині. Онтологічні функції права зводилися до захисту прав людини на життя, свободу і власність. Права людини встановлювали межі функцій держави і всесилля правителя. Носіями цього світогляду виступали Г. Гроцій, Дж. Локк, І. Кант, І. Фіхте та ін. Онтологічною основою права ставала автономна особистість. У зв'язку з можливістю розходження позитивного права з вимогами природного права онтологічні функції права виявлялися у процесі повернення до природного права, до охорони природної свободи людини.

У підрозділі 3.5 «Воля і право: онтологічні функції права в Україні (ХІХ-початок ХХ століття)» висвітлюється правова думка філософів і філософів права, яка зароджувалася в Україні або діаспорі, незалежно від їх національного походження. Наголошується, що позитивне право має охороняти природне право, що людина має творити добро не так для себе, як для інших. У цей період почало набирати інтенсивності вчення про національний дух, народну волю, до чого повинні зводитися онтологічні функції права. На основі філософії серця розроблялися вчення як про реалізацію індивідуальних прав на гідне життя, так і прав на гідне життя народу в цілому. В академічній філософії права появляється вчення про функцію інтересу у праві, мети у праві, про значення правопорядку і внутрішніх переконань для його підтримки.

У підрозділі 3.6. «Право і буття: характеристика онтологічних функцій права в сучасний період» досліджуються способи буття права, рівні правової реальності та їх зв'язок з людським буттям, проблема належного та дійсного (деонтологічний та онтологічний світ права) суспільно-природного буття, право як «сфера належного» у людському бутті, співвідношення людини і образу права. Наголошується, що інтерес до права переростає у інтерес до людини, оскільки людина та право - це взаємопов'язані елементи соціуму. Людина є творцем права, а право - її відображенням. Тому основна онтологічна функція права - це забезпечення формування оптимальної стратегії життя і спілкування людей, захист від свавілля, можливість застосування примусу задля утримання природного світопорядку. Зазначається, що ХХІ століття розпочинає другий ренесансний період щодо природно-правових функцій у позитивному праві. Робиться висновок, що реалізація ідеї онтологічних функцій права в Україні сприятиме розбудові правової держави, забезпеченню верховенства права.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання щодо філософського осмислення онтологічних функцій права у їх теоретико-методологічних й історичних вимірах.

У Висновках викладено загальні підсумки дослідження. Зокрема, відзначається, що:

1. Функція - це філософська категорія, яка виражає призначення певного елемента в межах цілого. У соціально-онтологічній інтерпретації функція є поєднанням субстанційних і ціннісних начал у бутті людини у світі, що виражає призначення людини і суспільства як систем, що зумовлюють існування одне одного.

2. Зв'язок людини із законами буття і зв'язок людських поколінь обумовлює субстанційність функції в межах соціальних систем. Ця субстанційність полягає у здійсненні єдності світобудови і в об'єктивному характері функції. Абсолютність функції виражається у зв'язку з універсальними законами і принципами буття, а відносність - у формуванні людиною правил, які відображають конкретну залежність між змінними життєвими процесами.

3. Розмежовуючи поняття правової функції і функції права, дисертант доходить висновку, що правова функція - це постійне і безперервне відображення сукупності елементів моральних та інших цінностей суспільства у правові норми за законами існуючої культури і внутрішньої єдності явищ реального світу з метою можливості утворення подальших правовідносин суб'єктів права. А функція права - це встановлення на основі культурного відображення правового поля у поле соціальних потреб таких правовідносин, які забезпечили б виконання обов'язків суб'єкта права для підтримання нормальної життєдіяльності людини.

4. Автор пропонує власну класифікацію функцій позитивного права: науково-пізнавальна, пріоритетно-формуюча, енциклопедично-рекомендуюча, владно-профілактуюча (попереджувальна, заборонна, імперативна, каральна). Також зазначається, що функції позитивного права мають такі властивості, як динамізм, дієвість, обмеженість, перервність, нормовстановлення і нормовідміна.

5. В системі функцій права поряд з юридичними і соціальними функціями слід вирізняти онтологічні функції. Онтологічні функції права - це роль права щодо буття, його вплив на буття, який здійснюється опосередковано через діяльність людей. Водночас в цьому впливі здійснюється незмінне відображення законів розвитку природи у життєдіяльності людини. В структурі онтологічних функцій права суттєве місце посідає правосвідомість як єдина сутнісна основа реальності людини.

6. Природне право є за своєю суттю онтологічним. Воно орієнтується на гармонійні відносини з буттям, на вслухування у буття з метою не нашкодити йому. Порядок, як основне онтологічне призначення права, забезпечується на основі таких цінностей, як справедливість, свобода, рівність тощо. Позитивне право також здійснює онтологічні функції, але лише тією мірою, в якій в ньому втілюється природне право. Вплив природного (ідеального) права на соціальне буття здійснюється як безпосередньо через вплив на правосвідомість суб'єктів права, так і через матеріальні механізми позитивного права.

7. Система онтологічних функцій права включає упорядковуючу (структурування буття), інтегруючу і антропологічну функції, які відображають призначення права щодо буття в цілому, буття соціуму і буття людини. Носіями онтологічних функцій права виступають певні суб'єкти, інститути і само право як особлива реальність. Онтологічні функції мають свій вияв у просторі публічного і приватного права.

8. Розрізнення юридичних, соціальних й онтологічних функцій права відповідає розрізненню позитивістського, соціологічного і природно-правового методологічних підходів щодо розуміння права.

9. Методологічна природа вчення про онтологічні функції права пов'язана з філософією культури, яка характеризується аксіологічною спрямованістю на впорядкування існування людини на основі цінностей і норм, в яких втілюються закони буття. Природа права як суперечливого буттєво-ідеального, соціального і владно-авторитетного феномена обумовлює методологію дослідження функцій права на основі інтегрального підходу, що передбачає доповнюваність різних підходів при пріоритеті природно-правового підходу, онтологічних функцій щодо власне юридичних і соціальних функцій права.

10. Ґенеза й еволюція онтологічних функцій права полягає у тому, що функції права скеровувалися на деонтологічний процес людини, поступово наближаючись до правової реальності. Цей процес характеризувався функціями норм співжиття, які випливають із традиції (Східна частина Стародавнього світу), функціями норм співжиття, які випливають із космічного порядку (Західна частина Стародавнього світу), функціями правових норм, які випливають із релігійних норм (Середньовіччя), функціями захисту природних прав і свобод людини (Новий час), національно-вольовими функціями (Україна), функціями забезпечення формування оптимальної стратегії життя і спілкування людей (сучасній світ).

11. Еволюційність онтологічних функцій права пройшла такі етапи: настанови старших, ритуали, покора правителям, єдність в суспільстві, єдність духовності й матеріальності, ідеальності й реальності, колишнього і теперішнього, моральні норми, справедливість, рівність, обов'язковість, взаємодопомога, покарання за порушення космічної гармонії, верховенство і панування законів, піднесення духу людини, подолання зла, зміцнення приватної власності, захист прав власника, міцність суспільних договорів, встановлення рівноваги між свободою і рівністю, створення ідеального позитивного права, підкорення силі народного духу, створення у позитивному праві умов для реалізації природного права, формування внутрішнього переконання, захист прав і свобод людини, реалізація здібностей кожного та інші. Кінцевою метою цього процесу є встановлення справедливого порядку як порядку свободи, що втілюється у правовій державі та пануванні права.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. До поняття функції: філософсько-правовий аспект / І.М. Ситар // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ. - Львів: Львівський інститут внутрішніх справ при НАВС України, 2000. - № 2. - С. 44-50.

2. Зміст онтологічних функцій права, їх структура та види / І.М. Ситар // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ. - Львів: Львівський інститут внутрішніх справ при НАВС України, 2001. - № 2. - С. 42-51.

3. Поняття функцій права та їх класифікація / І.М. Ситар // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ. - Львів: Львівський інститут внутрішніх справ при НАВС України, 2002. - № 1. - С. 49-58.

4. Онтологічні функції права Стародавнього світу - Схід (Китай, Японія, Монголія, Ісламська правова думка) / І.М. Ситар // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ: Збірник. - Одеса: Одеський юридичний інститут НУВС, 2002. - № 2. - С. 11-17.

5. Онтологічні функції права епохи Середньовіччя (період пізньої античності та патристики) / І.М. Ситар // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ. - Львів: Львівський інститут внутрішніх справ при НАВС України, 2002. - № 3. - С. 198-204.

6. Онтологічні функції права Стародавнього світу у працях давніх мислителів (Єгипту, Месопотамії, Ассирії, Хетської держави, Ірану, Палестини, Індії) / І.М. Ситар // Держава і право (Юридичні і політичні науки): Зб. наук. праць. - К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2002. - № 17. - С. 37-42.

7. Онтологічні функції права Стародавньої Греції (досократівський період) / І.М. Ситар // Управління державою ІІІ-го тисячоліття: Матеріали І Міжнародної науково-практичної конференції - Львів: ЛьвЦНТЕІ, 2002. - С. 115-122.

8. Інтегративне праворозуміння в правовій системі України / І.М. Ситар // Державотворення та правотворення в Україні: проблеми та перспективи: Матеріали І звітної наукової конференції. - Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2007. - № 1(1). - С. 37-39.

9. Спеціально-юридичні функції права: поняття, класифікація та властивості / І.М. Ситар // Державотворення та право творення в Україні: проблеми та перспективи: Матеріали ІІ звітної наукової конференції. - Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2008. - С. 110-119.

10. Співвідношення між функцією права та правовою функцією / І.М. Ситар // Сучасне державотворення в Україні: проблеми теорії та історії. - Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2008. - С. 17-25.

Размещено на Allbest.ru