Міжнародно-правові зобов’язання держав щодо становлення альтернативних форм соціального страхування

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ЗАКОНОДАВСТВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

АВТОРЕФЕРАТ ДИСЕРТАЦІЇ НА ЗДОБУТТЯ НАУКОВОГО СТУПЕНЯ КАНДИДАТА ЮРИДИЧНИХ НАУК

МІЖНАРОДНО-ПРАВОВІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ ДЕРЖАВ ЩОДО СТАНОВЛЕННЯ АЛЬТЕРНАТИВНИХ ФОРМ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ

Спеціальність 12.00.11 - міжнародне право

Савич Ольга Сергіївна

Київ - 2008

УДК 341.24:369

Дисертація є рукопис.

Робота виконана на кафедрі правознавства Маріупольського державного гуманітарного університету.

Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України БАЙМУРАТОВ Михайло Олександрович, Маріупольський державний гуманітарний університет, завідувач кафедри правознавства.

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор, член кореспондент Академії правових наук України БУРОМЕНСЬКИЙ Михайло Всеволодович, Національна юридична академія імені Ярослава Мудрого, завідувач кафедри міжнародного права та державного права іноземних держав; кандидат юридичних наук ФІСУН Юлія Юрійовна, Український центр міжнародних гуманітарних програм, начальник юридичного департаменту.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту законодавства Верховної Ради України за адресою: 04053, м. Київ, провулок Несторівський, 4.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Биков О.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

міжнародна альтернативна форма соціальне страхування

Актуальність теми. Взаємовідносини держави і людини завжди були в центрі уваги різних міжнародних та національних політико-правових концепцій, особливо це актуалізувалось в умовах ринкової економіки. Вони знайшли своє втілення в концепції соціальної держави, яка одержала широке визнання, закріпилася в конституціях сучасних держав та отримала підтримку міжнародної спільноти.

Розвинуті держави не можуть заперечувати значення соціальних прав, визнаючи реалізацію комплексу таких прав у якості одного з важливіших напрямів свого соціального розвитку. Підтвердження тому є також їх визнання світовою спільнотою шляхом розробки державами в рамках міжнародних інституцій міжнародних соціальних стандартів, а також їх наступна імплементація у національне законодавство держав-членів таких організацій.

В зв'язку з цим, дослідження процесів розробки інституційних інструментів, взяття та виконання державою міжнародних зобов'язань у соціальній сфері шляхом реалізації міжнародних соціальних стандартів, з одного боку, а також розробка їх міжнародно-правового та національно-правового фундаменту, що конституює становлення і розвиток громадянського суспільства, з іншого, є у сучасний період важливим та актуальним завданням сучасної науки міжнародного публічного права.

У цьому аспекті саме альтернативна система соціального захисту (далі: АССЗ) є самостійним, відособленим механізмом, який забезпечує реалізацію міжнародних соціальних стандартів на національному рівні. Особливо важливим тут є те, що, будучи альтернативним (саме альтернативним, а не допоміжним або додатковим) механізмом державній системі соціальному захисту, вони входять в соціальну сферу і стають вагомим, суттєвим та фактично найважливішим фактором розвитку громадянського суспільства. Саме АССЗ багато в чому породжує незалежність і самостійність громадянського суспільства від державних інституцій.

Як підтверджує практика багатьох країн, саме альтернативне соціальне страхування (далі: АСС) може стати найефективнішим елементом зазначеної системи для України в складних умовах становлення та розвитку ринкової економіки, що характеризуються соціальною напругою в суспільстві.

Зв'язок роботи з науковими програмами і планами. Обраний дисертантом напрям дослідження кореспондує з Програмою розвитку юридичної науки на період до 2005 р., яка затверджена Постановою Кабінетом Міністрів України від 10 квітня 2001 р., № 344, та зокрема, спрямована на розробку нового змісту правових дисциплін, розробку актуальних проблем підготовки юристів (п. 2 “Мета та основні завдання”), поглиблене вивчення міжнародного права та національного законодавства з питань захисту прав людини, порівняльного правознавства та правових систем сучасності, що формулюють сучасну правову свідомість (п. 4 “Зміст юридичної освіти”) та обумовлюють необхідність гармонізації національного законодавства з міжнародним правом.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є комплексний науковий аналіз та теоретична розробка міжнародної та національної моделі механізму АСС, як засобу співробітництва держав на міжнародній арені та забезпечення реалізації міжнародних соціальних стандартів в законодавстві України.

Відповідно до вказаної мети у дисертації поставлено такі задачі:

- дослідити роль держав та їх зобов'язання в рамках міжнародного співтовариства щодо становлення та розвитку альтернативних форм соціального страхування (далі: АФСС) на своїй території;

- дослідити телеологічну необхідність, статутарну роль і функціональне значення АФСС для держав та їх громадян за допомогою вивчення міжнародно-правових та національно-правових передумов, які сприяли формуванню та розвитку недержавного соціального страхування;

- визначити дефінітивне поняття «міжнародні соціальні стандарти» в міжнародному праві та їх вплив на конституювання, інституціоналізацію та розвиток АФСС;

- визначити етимологічне та дефінітивне поняття «альтернативне соціальне страхування», його функції та принципи, роль держави в його інституціоналізації, з формулюванням основних положень доктринальної та нормативної концепції АСС;

- дослідити міжнародні універсальні угоди та міжнародно-правові зобов'язання держав, що виникають на їх основі та створюють нормативну базу для формування та діяльності АСС;

- проаналізувати основні напрями і форми міжнародного співробітництва держав щодо формування АСС, їх міжнародної і національної нормативної бази та практичної реалізації;

- дослідити історичні та правові аспекти становлення та розвитку АССС в світовій практиці та в Україні, що допоможе визначити ефективні форми соціального забезпечення та фактори, що позитивно або негативно впливають на інституціоналізацію системи недержавного соціального захисту;

- визначити місце України в системі міжнародного регулювання та регламентації АСС, її роль в розробці національного законодавства профільного характеру;

- дослідити сучасний стан альтернативної системи соціальної захищеності громадян в Україні на відповідність її міжнародним стандартам щодо реалізації та забезпечення їх соціальних прав, та чинну і законопроектну нормативні бази, що спрямовані на регулювання діяльності недержавних структур у соціальній сфері;

- проаналізувати стан організаційно-правового забезпечення гармонізації законодавства України з вимогами у сфері правового забезпечення реалізації міжнародних соціальних стандартів, за допомогою АСС;

- дослідити напрямки вдосконалення національних АФСС з метою підвищення рівня ефективності їх нормативної регламентації, створення більш дієвого механізму соціальної захищеності громадян, сприятливих умов для залучення додаткових інвестиційних коштів в економіку країни, підвищення страхової культури населення та формування особистої відповідальності кожної особи за своє майбутнє.

Об'єктом дослідження є комплекс суспільних відносин, що виникають в процесі формування та реалізації міжнародних соціальних стандартів на внутрішньодержавному та міжнародному рівнях у сфері недержавного соціального страхування.

Предметом дослідження є міжнародно-правові зобов'язання держав щодо становлення та розвитку альтернативних форм соціального страхування.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання. У якості загальнонаукового був використаний діалектичний метод, завдяки якому були досліджені принципи, методи та засоби, які використовують держави на міжнародній арені в процесі нормативної регламентації АССС (підрозділи 1.1., 1.2., 2.1.). Системний метод дозволив дослідити діяльність держав-членів міжнародного співтовариства у профільній сфері, як систему, що складається з підсистем із притаманними їм властивостями (підрозділи 2.2., 2.3.). Порівняльно-правовий метод використовувався для з'ясування зарубіжного досвіду правового регулювання АССС (підрозділи 3.1., 3.3.) Методи класифікації було використано для визначення етапів становлення та розвитку АСС на міжнародній арені, форм АСС, що використовуються відповідними державами (підрозділи 1.2., 3.3.). Функціональний метод було використано при дослідженні нормотворчості держав, як способу реалізації їхньої компетенції у сфері становлення АФСС (підрозділи 3.2., 3.3.).

Теоретичною основою дисертаційного дослідження стали роботи сучасних українських та зарубіжних науковців - С.В. Бахіна, В.Г. Буткевича, Л.О. Гордон, М. Грейвен, В.О. Карташкіна, М.І. Козюбри, Ю.М. Колосова, В.М. Костицького, О.О. Лукашової, М. Міколла, Муса Аль-Сулайби, Р.А. Мюллерсона, Д. Хариса та ін.

Особливої уваги було приділено роботам авторів, що досліджували проблеми створення ефективної системи соціального забезпечення громадян в умовах створення та функціонування капіталістичної економіки, зокрема науковим працям К. Бехрента, Р. Вайта, К. Девіс, Д.М. Дрор, М. Кіфман, Л. Кресентіні, М. Левіс, С. Моргернстерн, Ф. Пеннінгс, Д. Родоїт, В. Роік, Д.Д. Чоллета та сучасних вітчизняних учених-юристів, які досліджували актуальні питання становлення недержавного соціального забезпечення в пострадянських державах наприкінці XX століття, зокрема В.Г. Бідного, Н.Б. Болотіної, Ю. Діденко, В.І. Журавель, В. Загребного, М.О. Ковалевського, Б. Корецького, М.І. Лепіхова, О.В. Михайлова, Н.М. Орлова, С. Сивак, І.М. Сироти, С.М. Срібного, Д. Тамбури, О.Й. Ткач, В.С. Єрмолова, С.І. Юрій, М.П. Шаваріна, Н.В. Шаманської, О.Г. Шекери та ін. Слід зазначити, що останні розглядають систему недержавного соціального страхування переважно як розрізнений, неузгоджений конгломерат з виділенням та вивченням лише окремих складових елементів: медичне, пенсійне страхування та ін.

Нормативну основу дослідження склали міжнародно-правові акти, які регламентують і регулюють соціальні права людини, конституції та законодавство зарубіжних країн в галузі соціального забезпечення та страхування, Конституція України та національне законодавство, яке регулює соціальне забезпечення та страхування, підзаконні нормативні акти, які сприяють діяльності системи недержавного соціального забезпечення та страхування.

Наукова новизна одержаних результатів. Робота є першим у вітчизняній науці міжнародного права монографічним дослідженням міжнародних зобов'язань держав щодо становлення та розвитку АФСС. У результаті здійсненого дослідження закладено основи концепції міжнародно-правової регламентації АФСС, в сфері міжнародних стандартів прав людини виділена група міжнародних соціальних стандартів відносно сприяння державами створенню та існуванню недержавних інституцій, які втілюються в АФСС, проаналізовано проблеми на рівні міжнародних та внутрідержавних гарантій міжнародних соціальних стандартів, надано пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання міжнародних зобов'язань держав відносно АСС, сформульовані нові положення й висновки, до найбільш значущих з яких належать:

уперше:

виявлена конституююча роль держав та їх міжнародно-правових зобов'язань у становленні та розвитку системи АСС;

зроблений у контексті міжнародного та національного права науково-теоретичний аналіз категорії «альтернативне соціальне страхування», що дозволив визначити функції та виділити базові принципи АСС та дав можливість сформулювати авторську концепцію АСС;

визначено місце і роль АСС, як важливого підґрунтя розвитку системи

внутрішньодержавного соціального захисту через механізм реалізації міжнародних соціальних стандартів;

досліджено вплив функціонального призначення АСС на властивості міжнародної та національної нормотворчості як форми його реалізації;

визначено положення України в системі міжнародно-правового регулювання АСС із зазначенням сучасного стану правової бази АФСС, яка включає міжнародні та національні норми профільного характеру;

удосконалено:

змістовну та функціональну характеристику міжнародних соціальних стандартів, у контексті соціально-політичної та правової вагомості цієї групи прав для становлення та розвитку АФСС;

визначення ролі та діяльності недержавних структур, як альтернативи державної системи соціального страхування, у контексті реалізації обов'язків держави щодо впровадження АФСС;

систематизацію міжнародно-правових та національно-правових актів, що регламентують та регулюють АСС;

набули подальшого розвитку:

систематичне та статутарно-функціональне дослідження міжнародних зобов'язань держав щодо становлення та розвитку АСС;

визначення конкретних шляхів для гармонізації законодавства України з міжнародними вимогами у сфері правового регулювання АСС та зазначення напрямків удосконалення АФСС в Україні;

пропозиції щодо вдосконалення системи АСС, формулювання напрямків розвитку АФСС, включаючи удосконалення правової регламентації, факторів, які стимулюють розвиток та удосконалення системи АСС.

Практичне значення отриманих результатів. Сформульовані в дисертації висновки, пропозиції та рекомендації можуть бути використані у: науково-дослідній роботі - для наступної розробки теоретичних аспектів удосконалення недержавного соціального страхування та громадських інститутів у цій сфері; нормотворчій та законопроектній діяльності - для наступного удосконалення законодавства у сфері соціальних прав і соціального страхування та нормативно-правового регулювання в цій сфері; правозастосуванні - в процесі організаційно-правового забезпечення діяльності міжнародних організацій, державних та недержавних органів, установ та організацій, які здійснюють особисте страхування життя та інших суб'єктів, які діють у сфері недержавного пенсійного забезпечення та в процесі діяльності всіх суб'єктів системи недержавного соціального забезпечення; навчальному процесі - для підготовки підрозділів навчальних посібників, навчально-методичних рекомендацій та викладанні навчальних курсів «Конституційне право України», «Міжнародне публічне право», «Міжнародне приватне право»,

«Конституційне право зарубіжних країн», «Муніципальне право», «Право соціального забезпечення» та навчальних дисциплін «Практичні основи страхування», «Альтернативні форми соціального страхування» та ін.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації обговорювалися на кафедрі правознавства Маріупольського державного гуманітарного університету, на всеукраїнських та міжнародних наукових конференціях, конференціях професорсько-викладацького складу ОНЮА.

Теоретичний наробок автора використовується у навчальному процесі при викладанні курсу «Практичні основи страхування», «Альтернативні засоби соціального захисту моряків» в Одеській національній морській академії.

Публікації. Основні положення, результати та висновки дисертації викладено в 4 наукових статтях, що опубліковані у фахових виданнях, затверджених ВАК України та 4 тезисах міжнародних та національних наукових та науково-практичних конференцій.

Структура дисертації. У відповідності до мети, завдань і предмету дослідження дисертація складається із вступу, трьох розділів, що включають 7 підрозділів та 7 підпунктів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації складає 238 сторінок, з них основний текст - 199 сторінок, список використаних джерел - 27 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі висвітлюється актуальність теми дослідження, ступінь наукового опрацювання проблеми, зв'язок роботи з науковими програмами, планами, визначається мета і завдання, об'єкт та предмет дослідження, його методологія, а також новизна проблематики, практичне значення отриманих результатів, відомості про апробацію основних положень дисертації, її структура і обсяг.

Перший розділ “Роль держави у визначенні, становленні та розвитку альтернативних форм соціального страхування” - складається з двох підрозділів, перший включає чотири пункти, і присвячений дослідженню ролі держав в становленні альтернативних форм соціального захисту, теоретико-гнесеологічних підходів до генезису становлення АСС в контексті інституціоналізації ролі держави в його сучасному розвитку.

У підрозділі 1.1. «Поняття та значення альтернативних форм соціального страхування та роль держави в їх становленні» досліджуються передумови формування та розвитку альтернативних форм соціального страхування в міжнародному та національному правопорядках.

Звертається увага на те, що прагнення міжнародного співтовариства до всесвітнього та системного розвитку прав людини призвело до формування на міжнародному рівні та закріплення міжнародно-правовими засобами стандартів прав людини. Автор вказує на те, що втілення в міжнародне публічне право та національне законодавство держав-членів світової спільноти доктрини соціальної держави, об'єктивує необхідність виділення серед переліку цих стандартів самостійної групи - міжнародних соціальних стандартів. І це недаремно, бо саме вони знайшли своє закріплення у таких важливих міжнародних актах, як Загальна декларація прав людини 1948 р., Європейська конвенція про захист прав і основних свобод 1950 р., Міжнародний Пакт про економічні, соціальні та культурні права 1966 р., Європейська соціальна хартія (переглянуна), Всесвітня декларація ООН про забезпечення виживання, захисту і розвитку дітей 1990 р., Копенгагенська декларація про соціальний розвиток 1995 р., низка конвенцій Міжнародної організації праці (далі: МОП) та інших, що присвячені соціальному забезпеченню і страхуванню та в інших документах.

Проаналізувавши міжнародно-правових актів профільного характеру шляхом розширеного тлумачення, автор дійшов висновку, що в широкому розумінні соціальні права - це сукупність зобов'язань держави, що врегульовані нормами права, які визначають гідні умови життєдіяльності людей, їх соціальної захищеності, що визнаються за доцільні з позицій стабільного розвитку особи, соціальних груп і суспільства в цілому.

Глибоке дослідження зазначених вище міжнародно-правових актів профільного характеру дало можливість виявити особливості міжнародної регламентації соціальних прав, та суттєво доповнити їх.

У зв'язку з тим, що соціальні права достатньо широко розроблені в міжнародному праві, можна говорити про необхідність окремого виділення міжнародних соціальних стандартів (далі: МСС) серед загального комплексу міжнародних стандартів прав людини. Автор здійснює виділення основних інституційних та функціональних компонентів цього поняття: 1) визначення переліку прав і свобод людини, що повинні дотримуватися; 2) визначення юридичного змісту зобов'язань (обов'язків) держави дотримуватися цих прав і свобод; 3) чітка нормативна регламентація можливого їх обмеження; 4) заборона певних дій з боку держави, її органів, юридичних і фізичних осіб.

Встановлено, що МСС є системним комплексом норм, який закріплений в міжнародно-правових актах, які визначають гідні умови життєдіяльності людей, спрямованих на забезпечення розвитку особи та соціальну захищеність. Вони повинні бути сприйняті законодавством кожної держави. Але слід зазначити, що концепція МСС містить в собі не тільки статутарні аспекти, а й структурно-функціональні складові. Тому вагомим гарантом реалізації соціальних прав є дієвий соціальний захист, який є функцією, насамперед суспільства.

Держава, яка бере участь в міжнародних договорах, що встановлюють соціальні стандарти, повинна прийняти, в максимальних межах наявних ресурсів, міри до того, щоб забезпечити їх повну реалізацію, створити ефективну структурну та функціональну системи соціального захисту. Крім того, держава повинна гарантувати здійснення права на соціальний захист шляхом легалізації та легітимації систем соціального забезпечення й соціального страхування, зокрема, й альтернативних. Ось чому, саме АСС має стати гарантом реалізації міжнародних соціальних стандартів. Оскільки вони можуть утілюватися в життя лише та переважно тільки за участю держави.

В дослідженні, з урахуванням економічної сутності, а також ролі та місця в функціонуванні сучасного суспільства, виводиться дефінітивне визначення АСС. Автор вважає, що під АСС слід розуміти систему недержавної компенсації населенню наслідків соціальних ризиків, які ґрунтуються на добровільних особистих внесках громадян, або відрахувань від їхньої зарплатні за домовленістю між працівником і роботодавцем у недержавні соціальні (накопичувальні) фонди.

Наведена в роботі позиція обґрунтовується необхідністю розгляду АСС в п'яти аспектах: історичному, економічному, суспільному, юридичному, міжнародному. Це допомагає розкрити екзістенціальну сутність АСС, яка знаходить своє втілення у функціях і принципах, які також досліджуються.

В свою чергу це дозволяє розкрити засади міжнародно-правової регламентації АСС і сутність процедури їх внутрішньодержавного конституювання та інституціоналізації.

В дисертації формується концепція АСС, що сприяє створенню загальної уяви та вивченню системи АСС. Обґрунтовується доцільність розгляду саме системи альтернативного соціального захисту, надається характеристика по кожному компоненту цієї. Авторське твердження про створення та розвиток системи АСС підтверджують концептуальні положення вчення про системи.

У підрозділі 1.2. «Історія становлення альтернативного соціального страхування в контексті інституціоналізації ролі держави в його сучасному розвитку» для більш глибокого розуміння специфіки та особливостей розвитку та формування всієї системи АСС, автором розглядається її історична періодизація з аналізом найбільш яскравих прикладів. Також приділяється увага розвитку законодавства у цій сфері, що поступово стає базисом для формування міжнародних норм та відповідних норм національних законодавств.

Другий розділ - «Міжнародно-правова діяльність держав щодо регулювання недержавного соціального страхування» - складається з трьох підрозділів в яких вивчається діяльність держави з міжнародної договірної регламентації АСС, аналізуються міжнародні договори в цій сфері, також

міжнародно-правовий та національний механізми реалізації АФСС.

У підрозділі 2.1. «Діяльність держав з міжнародної договірної регламентації альтернативного соціального страхування» з метою визначення ролі держав у нормуванні та нормативному закріпленні МСС досліджується та аналізується методологічна динаміка міжнародних договорів, які стосуються профільної сфери.

Аналізуючи міжнародне законодавство в сфері АСС, автор виходить з того, що традиційно, останнє розглядається світовою спільнотою, як елемент соціального захисту в комплексі з обов'язковим соціальним страхуванням та соціальним забезпеченням. Тому для того, щоб досконало вивчити стан міжнародно-правового регулювання АСС, розглядаються міжнародні договори, які закріплюють МСС та стосуються соціального забезпечення та страхування у комплексі.

Зазначається, що у наш час сформована чітка, дворівнева система міжнародних угод, в межах яких вироблені та знайшли своє закріплення МСС. Це загальний і регіональний рівні. Робиться акцент на тому, що міжнародна регламентація соціального забезпечення найбільшою мірою розвинена в межах європейського регіону. Саме в рамках цих регіональних угод створено базові можливості для розвитку на внутрідержавному рівні додаткових соціальних гарантій, тобто альтернативних можливостей соціального захисту людини.

При розширеному тлумаченні статей міжнародних конвенцій стає очевидно, що кожна конкретна держава-участниця, не тільки бере на себе відповідні міжнародно-правові зобов'язання, але й дає добровільну згоду на всі наслідки, що пов'язані з виконанням або з неналежним виконанням таких зобов'язань чи зі здійсненням контролю з боку міжнародної спільноти держав за їх практичним виконанням.

У міжнародно-правовому розвитку та регламентації галузі соціального забезпечення виявляється істотна роль МОП. Саме МОП у своїх конвенціях та рекомендаціях про соціальне забезпечення націлює держави-члени організації на вдосконалення національного законодавства шляхом накладання на них відповідних міжнародно-правових зобов'язань.

У цьому розділі дисертантом аналізується також міжнародні акти профільного характеру європейського регіону, окрім вищезазначених, це: Європейська соціальна хартія 1961 р., Європейський кодекс про соціальне забезпечення 1968 р., Копенгагенська декларація про соціальний розвиток 1995 р., Хартія Європейського Союзу про основні права 2001 р. Зроблено висновок про те, що виходячи зі смислу та духу таких міжнародних актів, вважається за можливе та необхідне внесення доповнення у сферу соціальних прав людини, а саме: передбачення можливості створення додаткового рівня соціальної захищеності людини за допомогою АСС.

Це положення поступово знаходить своє втілення у процесі створення та розвитку єдиного страхового ринку в межах Європейського Союзу (далі: ЄС). Для функціонування єдиного ринку страхових послуг, створюється спільна правова база, яка дозволяє страховикам вільно здійснювати операції в усіх державах-членах ЄС.

З цією метою ЄС прийняв ряд директив, які визначають умови ведення страхового бізнесу, зокрема, й здійснення діяльності з АСС на внутрішньому ринку. В дослідженні аналізуються три покоління цих директив, та нова директива 2002/83/ЕС, яка є узгодженим та вичерпним юридичним документом з урахуванням нових технологій та потреб сьогодення.

Зазначається, що міжнародно-правове регулювання недержавного соціального страхування в межах інших регіонів є недостатнім, бо не характеризується прогресивним розвитком. Воно лише обмежується закріпленням деяких МСС на рівні національних законодавств.

У підрозділі 2.2. «Міжнародна співпраця держав у сфері формування альтернативного соціального страхування» досліджується міжнародна співпраця держав на універсальному й регіональному рівнях, виявляється гармонійна та одночасна реалізація принципу співпраці держав та принципу поваги до прав людини з їх боку в процесі такого співробітництва.

Відмічається, що міжнародна співпраця держав направлена на втілення в практику кожної країни АСЗ за допомогою АСС. Одною з ефективніших форм співпраці є обмін досвідом між країнами у профільній сфері.

Міжнародна співпраця держав у сфері формування МСС включає декілька напрямів та відповідних ним організаційних та організаційно-правових форм: розробку, застосування відповідних норм, стандартів, правил і рекомендованих процедур; створення механізму імплементації МСС; розробку ефективної системи захисту соціальних прав, як на міжнародному так й на національних рівнях; розробку програм проведення соціальних реформ на рівні держави; надання правової допомоги державам з боку міжнародного співтовариства та його загальних та спеціалізованих інституцій.

В дослідженні обґрунтовується виділення наступних структурно-інституційних та відповідно процесуально-функціональних рівнів співпраці держав по формуванню міжнародних соціальних стандартів: а) в межах системи ООН; б) в межах спеціалізованих органів ООН; в) в межах міжнародних міжурядових організацій (далі: ММУО); г) в межах міжнародних неурядових організацій (далі: МНУО); д) безпосередньо між державами на багатобічній основі поза межами міжнародних організацій; е) на двохсторонній основі.

Проведений аналіз практичної діяльності держав в профільній сфері дає можливість обґрунтувати та виділити наступні організаційно-правові форми діяльності ММУО і МНУО по реалізації міжнародної співпраці у сфері формування МСС: проведення наукових досліджень розвитку соціальних прав в існуючих на сьогоднішній день соціальних, економічних, .політичних і інших процесах; підготовка проектів міжнародних угод в соціальній сфері; розробка правил, регламентів, рекомендацій; наукова, правова допомога окремим державам та ін.

Автор обґрунтовує доцільність виділення серед різноманітних правових і організаційних форм міжнародної співпраці по формуванню МСС трьох основних напрямів організаційного, організаційно-правового та нормативного характеру: розробку і укладання договорів між державами; розробку та укладення угод про співпрацю між міжнародними організаціями профільного характеру; розробку спеціальних міжнародних програм.

У підрозділі 2.3. «Міжнародно-правовий та національний механізми реалізації альтернативних форм соціального страхування» акцентується увага на тому, що однією з головних проблем прав людини сьогодні є створення необхідних умов, гарантій, передумов, механізмів для їх практичної реалізації. Обґрунтовується можливість та необхідність виділення двох рівнів, на яких повинні здійснюватися механізми реалізації МСС - міжнародного та національного.

Відмічається, що міжнародний механізм складається з наступних компонентів (елементів): міжнародних норм (стандартів), що розробляються державами-членами міжнародного співтовариства; міжнародних організацій, у межах яких виробляються зазначені соціальні стандарти; додаткових систем контролю й відповідальності, що містяться в міжнародних угодах профільного характеру (конвенційний механізм контролю).

Фактично механізм міжнародно-правового регулювання є прообразом механізму правового регулювання, що функціонує на державному рівні, та інтерпретований на більш високий рівень управління та характеризується ускладненням суб'єктного та об'єктного складу й предмету правового регулювання. Разом з тим, алгоритмічний зміст обох механізмів є однаковий і може бути схематично представлений наступним чином: правова норма - права та обов'язки суб'єкта права - правовідносини.

Національний механізм реалізації МСС складається з наступних компонентів (елементів): національних норм, що розробляються державами самостійно, або виникають як наслідок імплементації відповідних міжнародних норм; державних організацій, що виконують норми національного законодавства відносно реалізації соціальних норм (стандартів); додаткових систем АСС, які шляхом діяльності приватних інституцій, реалізують національне законодавство в сфері соціального страхування, та доповнюють систему державного соціального захисту.

В контексті дослідження, що проводиться, відмічається, по-перше, важлива конституюючи та інституційна роль держави в легалізації та легітимації АСС;

по-друге, акцентується увагу на тому, що зазначені вище елементи національного механізму реалізації МСС є обов'язковими на всіх стадіях правового регулювання, а значить й у процесі реалізації міжнародних соціальних стандартів.

Таким чином, констатується, що через весь дворівневий механізм реалізації МСС проходить ідея створення для людини соціально захищеного життя. Це завдання покладається на держави універсальними міжнародними нормами, потім уточнюється регіональними нормами. Лише після цього ідея соціально захищеної людини втілюється на внутрідержавному рівні з урахуванням національних особливостей та умов життя у кожній конкретній державі.

Отже, АСС є одним з важливих елементів механізму реалізації МСС особливо для держав, що знаходяться на перехідному етапі їх соціально-економічного розвитку.

Третій розділ - “Гармонізація законодавства України з міжнародними соціальними стандартами” - складається з трьох підрозділів, що присвячені дослідженню ролі та місця України у системі МСС, аналізу сучасного стану та правового регулювання АСС на прикладі альтернативного пенсійного забезпечення, медичного страхування, аналізу проблем та обгрунтуванню напрямків удосконалення АФСС.

У підрозділі 3.1. «Україна в системі міжнародних соціальних стандартів» досліджується, яким чином, в межах основних напрямків зовнішньої політики, Україна приймає участь у формуванні МСС, сприймає їх для наступного втілення у життя.

Зазначається, що для забезпечення гармонізації механізмів соціального страхування з міжнародними стандартами, є необхідним підписання відповідних міжнародних угод та їх ратифікація державою, що призведе до включення зазначених стандартів у внутрішнє законодавство. Яскравим свідоцтвом реалізації вказаних процесів є поступове формування внутрідержавних соціальних стандартів, яке відбувається на базі міжнародних стандартів. Це конче необхідно для того, щоб на їх основі можна було визначити рівень основних державних соціальних гарантій. Оскільки, АСС є складовою частиною МСС, то через призму цих стандартів воно повинно знайти своє безпосереднє віддзеркалення й у внутрідержавних соціальних стандартах. Це положення обґрунтовується в дослідженні, завдяки аналізу національного законодавства.

У зв'язку з тим, що інтеграцію України до ЄС проголошено пріоритетним напрямом зовнішньополітичного курсу держави, актуалізується необхідність втілення в життя саме європейських соціальних стандартів. Тому в цьому підрозділі визначається низка нормативно-правових актів, що містять відповідні, в тому числі й правові орієнтири, зовнішньої політики України, механізм і тактику втілення її європейського вектору.

Автор досліджує стан реалізації та впровадження в українське законодавство європейських соціальних стандартів, які передбачені Європейською соціальною Хартією та іншими документами.

Зазначається, що Україна, як соціальна держава, прагне створити гідний рівень соціальної захищеності своїх громадян за допомогою не тільки державного соціального захисту, а й за допомогою АФСС. На це спрямована відповідна національна правова база (наприклад, Закони України “Про страхування” від 2000 р. “Про недержавне пенсійне страхування” від 2003 р. та ін.), аналіз якої здійснюється автором.

Досліджується стан впровадження міжнародних договірних норм в національну правову систему в профільній сфері шляхом системного аналізу теорій трансформації. Відмічається, що сьогодні в Україні, з одного боку, створені відповідні правові та інституційні основи ринкової економіки, з іншого, позитивні зміни поєднуються з реально існуючими негативними проблемами на практиці, що нерідко приймають глобальний характер, якщо звернутися до такої сфери суспільства, як соціальна.

Україна, як соціальна держава, намагається гарантувати реальне втілення національного механізму реалізації МСС завдяки АСС.

У підрозділі 3.2. «Сучасний стан та правове регулювання альтернативного соціального страхування в Україні» здійснюється нормативний та проблемний аналіз сучасного стану правового регулювання двух найважливіших інститутів АСЗ - недержавного пенсійного (Закон України „Про недержавне пенсійне забезпечення”) та медичного страхування (спеціалізований нормативний акт є відсутнім).

У підрозділі 3.3. «Проблеми та напрямки удосконалення альтернативних форм соціального страхування» зазначається, що глибока криза української системи соціального забезпечення населення спонукає до вирішення проблем розвитку АФСС, як нової та невід'ємної складової частини соціального страхування в Україні.

Відмічається, що розвиток АФСС напряму залежить від сучасного стану страхового ринку, який розвивається достатньо повільно. Причиною цього є велика кількість негативних чинників, які стримують розвиток ринку страхових послуг.

Зазначається, що подальший розвиток АФСС залежить не тільки від впровадження та розвитку державою соціальних реформ, а й від активізації та розвитку страхового ринку. У зв'язку з цим в Україні прийнята Концепція розвитку страхового ринку до 2010 р., в якій зазначаються відповідні напрямки, що потребують уваги з боку держави. Системний аналіз наведеної Концепції дає можливість авторові обґрунтувати необхідність доповнення переліку зазначених напрямків наступними положеннями щодо: підвищення рівня капіталізації страховиків, їх фінансової надійності та платоспроможності, зміцнення національного ринку перестрахування; забезпечення розвитку страхового посередництва; підвищення рівня страхової культури населення; забезпечення захисту національних інтересів на страховому ринку; удосконалення податкового законодавства щодо страхування; формування системи кадрового та наукового забезпечення страхового ринку.

Дисертант вважає, що одним із пріоритетних напрямів розвитку страхового ринку в державній політиці повинен бути визначений подальший та інтенсивний розвиток особистого страхування, довгострокового страхування життя, участь страховиків у системі недержавного пенсійного забезпечення, а також запровадження комплексного сполучення обов'язкового та добровільного медичного страхування. Відмічається, що це не тільки сприятиме підвищенню ролі приватного сектора в соціальних програмах, але й підвищить усвідомленість людини до процесу формування свого соціально захищеного майбутнього.

Зазначається, що уряд України досить широко залучає досвід розвинутих держав при вирішенні низки проблем соціального страхування, що не завжди є виправданим. Тому використання апробованих в інших державах систем соціального страхування необхідно здійснювати з урахуванням національних особливостей, шляхом проведення серйозних експериментів з ґрунтовним аналізом їх результатів.

Ще одним чинником, який впливає на розвиток АФСС та залучення до нього широких верств населення є реальні прибутки людини. Слабкий розвиток недержавного страхування, досить негативно впливає на участь громадян у АФСС, бо це обумовлено саме недостатньо високими прибутками громадян.

ВИСНОВКИ

У Висновках дисертації здійснено теоретичне узагальнення й запропоновано теоретико-правові та практичні положення узагальнення міжнародно-правових зобов'язань держав щодо становлення АФСС. Серед них, зокрема, такі:

1. В онтологічному аспекті міжнародні зобов'язання держав в соціальній сфері, зокрема, в сфері становлення та розвитку АФСС, є результатом досить складних процесів, що протікають в міжнародному праві та національному законодавстві держав, пов'язані зі зміною пріоритетів світового й національного значення, де права людини стають мегатрендом світового та національного розвитку та оціночною категорією діяльності всього міжнародного співтовариства та кожної держави.

2. Під впливом об'єктивних чинників та суб'єктивних факторів, світовою спільнотою вироблені міжнародні соціальні стандарти прав людини.

3. Кожна цивілізована держава ставить за мету своєї політики створення дієвого та ефективного механізму реалізації закріплених у законодавчих актах положень щодо соціальної держави та соціальних прав громадян, розвитку соціальної сфери, втілення певних соціальних стандартів у відповідності до взятих міжнародних зобов'язань у рамках світового співтовариства. Як свідчить світова практика, соціальні права людини, з урахуванням сучасних економіко-соціальних обставин, найбільш ефективно можуть бути реалізовані завдяки АФСС.

4. Виникнення міжнародно-правових зобов'язань держав стосовно становлення та розвитку АФСС пов'язане і знаходиться в межах механізму міжнародно-правового регулювання їх відносин у рамках світового співтовариства.

5. АСС є важливою складовою соціального захисту населення, воно забезпечує не тільки грошові виплати в разі настання страхових випадків, а й створює правові та економічні умови для стимулювання ефективної праці. Якраз у цьому періоді створюється нова система грошових стосунків, необхідність якої об'єктивно випливає з функцій демократичної держави із соціально орієнтованою економікою ринкового типу.

6. Міжнародні соціальні стандарти формуються в результаті міжнародної співпраці держав в рамках міжнародних міждержавних організацій, як універсального, так й спеціалізованого та регіонального характеру. Міжнародна співпраця у досліджуваній сфері спрямована на втілення в практику кожної держави системи АСЗ за допомогою страхових механізмів.

7. Міжнародний механізм становлення та розвитку системи АСС здійснюється за допомогою реалізації міжнародних соціальних стандартів і складається з трьох елементів: міжнародні норми (стандарти), міжнародні організації, які проводять їх реалізацію і додаткова система контролю та відповідальності.

8. Національний механізм реалізації АСС також здійснюється за допомогою реалізації міжнародних соціальних стандартів та складається з трьох елементів: національні норми, що формуються на базі міжнародних соціальних стандартів, державні організації, які проводять безпосереднє їх втілення в життя і недержавні структури системи АСЗ (страхування). Реалізація міжнародних соціальних стандартів спрямована на побудову ефективно діючої державної та недержавної системи соціального захисту населення. А в умовах сучасної ринкової економіки, саме АСС створює надійний соціальний захист громадян.

9. Оскільки Україна є складовою частиною Європи, та її прагнення влитися в єдиний європейський простір, є обґрунтованим та природним, об'єктивується та актуалізується необхідність її приєднання до міжнародних (європейських) соціальних стандартів, втілення їх у національне законодавство та створення механізму їх реалізації. Один з важливих напрямів в адаптації соціальної політики України до стандартів ЄС полягає в реформуванні національної системи соціального страхування, шляхом включення АФСЗ.

10. Адаптація законодавства України в соціальній сфері до законодавства ЄС полягає в зближенні з європейською системою права, з міжнародними соціальними стандартами з урахуванням світового досвіду та сучасного підходу для зазначеної проблеми.

11. У зв'язку з прискоренням процесів інтеграції та інтернаціоналізації економічного життя всіх держав світу, роль міжнародних угод та виконання державами своїх міжнародно-правових зобов'язань, що були взяті в рамках таких угод, зросла настільки, що вже неможливо уявити собі взаємодію держав на міжнародній арені без створення базових нормативних актів (міжнародних стандартів), призначених для вирішення конкретних практичних задач, зокрема, в соціальній сфері, та імплементації відповідних міжнародних норм у національне законодавство.

12. Реформування законодавства України в сфері соціального страхування проходить відповідно до міжнародних та регіональних договорів у сфері соціальних прав людини. Україна вже ратифікувала низку міжнародних договорів, які встановлюють міжнародні соціальні стандарти.

13. В Україні існує необхідність залучення недержавних структур до системи соціального захисту громадян. Тим більше, що державна соціальна політика визначає одним із пріоритетних напрямів розвитку страхового ринку подальший розвиток особистого страхування, довгострокового страхування життя, участь страховиків у системі недержавного пенсійного забезпечення, а також запровадження комплексного сполучення обов'язкового та добровільного медичного страхування. Це сприятиме не тільки підвищенню ролі приватного сектора в соціальних програмах, зростанню усвідомлення людини до процесу формування свого соціально захищеного майбутнього, підвищення рівня соціального захисту населення, появі постійного джерела залучення додаткових коштів у бюджет, але й виконанню державою своїх міжнародно-правових зобов'язань в сфері забезпечення та зростання соціального захисту населення, зокрема, в сфері АСС.

14. Розбудова такої системи вже розпочалась, а використання апробованих в інших державах систем соціального страхування, створення законодавчої бази необхідно здійснювати з урахуванням національних особливостей шляхом проведення серйозних експериментів з ґрунтовним аналізом їх результатів. Це буде сприяти підвищенню ще достатньо низького рівня страхової культури населення та зростанню індивідуальної відповідальності за створення соціально захищеного майбутнього.

15. Впроваджувана в Україні комплексна система соціального страхування, в якій важлива роль відведена АФСС, стає основним гарантом соціального благополуччя населення. Це не тільки створює основу надійного фундаменту соціальної захищеності кожного громадянина на майбутнє, але й фактично реалізує міжнародні соціальні стандарти через конституційні засади соціальної демократичної державності.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНІ В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Савич О.С. Альтернативне соціальне страхування, як гарант реалізації міжнародних соціальних стандартів / О.С. Савич // Актуальні проблеми держави і права: зб. наук. праць. - О.: Одеська нац. юрид. академія, 2003. - Вип. 18. - С. 474-480.

2. Савич О.С. Передумови формування альтернативного соціального страхування: історико-правові аспекти / О.С. Савич // Держава і право: зб. наук. праць. - К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2003. - Вип. 22. Юридичні і політичні науки. - С. 123-130.

3. Савич О.С. Міжнародний погляд на недержавні пенсійні фонди соціального страхування, їх розвиток в Україні (на прикладі приватних пенсій) / О.С. Савич // Актуальні проблеми держави і права: зб. наук. праць. - О.: Одеська нац. юрид. академія, 2005. - Вип. 22. - С. 467-476.

4. Савич О.С. Механізм реалізації альтернативних форм соціального страхування / О.С. Савич // Держава і право: зб. наук. праць. - К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2006. - Вип. 32. Юридичні і політичні науки. - С. 350-360.

Тези конференцій:

1. Савич О.С. Альтернативное социальное страхование - гарант реализации международных социальных стандартов прав человека / О.С. Савич // Проблемы защиты прав человека: история и современность: материалы международной научно-практической конференции (Санкт-Петербург, 19 мая 2006 г.). - СПб.: ЛГУ им. А.С. Пушкина, 2006. - С. 94-96.

2. Савич О.С. Недержавне соціальне страхування як альтернативний соціальний захист українських моряків / О.С. Савич // Морське право: актуальні питання теорії та практики: зб. наук. праць. - О.: Видавінформ ОНМА, 2007. - Вип. 3. - С. 127-136.

3. Савич О.С. Адаптація законодавства України до сучасного розуміння соціальних прав людини (на прикладі альтернативного соціального захисту) / О.С. Савич // Актуальні проблеми реалізації плану дій Україна - ЄС: збірник статей за результатами науково-практичної конференції (Одеса, 9 лютого 2007 р.). - О.: Фенікс, 2007. - С. 161-167.

4. Савич О.С. Современное понимание социальных прав человека и адаптация украинского законодательства к стандартам Европейского Союза / О.С. Савич // Проблемы защиты прав: история и современность: материалы международной научно-практической конференции (Санкт-Петербург, 18 мая 2007 г.). - СПб.: ЛГУ им. А. С. Пушкина, 2007. - С. 146-149.

АНОТАЦІЯ

Савич Ольга Сергіївна. Міжнародно-правові зобов'язання щодо становлення альтернативних форм соціального страхування. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.11 - міжнародне право. - Інститут законодавства Верховної Ради України. - Київ, 2008.

Дисертація присвячена вивченню підґрунтя для формування міжнародно-правових зобов'язання щодо втілення в національне законодавство та створення реального механізму реалізації міжнародних соціальних стандартів, шляхом впровадження альтернативного соціального страхування.

Особлива увага приділяється формуванню концепції альтернативного соціального страхування, обґрунтуванню її необхідності.

Головне місце у дисертації займає аналіз міжнародної діяльності держав щодо регулювання в зазначеній сфері, а саме діяльності з регламентації, формам співпраці, механізму реалізації альтернативного соціального страхування.

Велика увага приділяється гармонізації законодавства України з міжнародними соціальними стандартами.

Ключові слова: соціальні права, міжнародні соціальні стандарти, альтернативні форми соціального страхування, недержавне соціальне страхування, міжнародні зобов'язання держав.

SUMMARY

Savych Olga Sergeevna. International and legal responsibilities for establishing alternative forms of social insurance. Manuscript.

The dissertation for receiving the level of candidate in juridical sciences at speciality 12.00.11 - international law. - Institute of legislation of Supreme Soviet of Ukraine. - Kyiv, 2008.

The dissertation is dedicated to observation of basis for generating international and

legal responsibilities into national legal system and creating a real scheme of providing international social standards by implementation of alternative social insurance.

Special consideration is given to organizing a concept of alternative social insurance and foundation of its necessity.

The main part in the dissertation is devoted to analyze of international activities of government in regulation system of above mentioned sphere. Mainly this includes activities connected with regulations, forms of co-operation, mechanism of implementing alternative social insurance.

Much attention is given to harmonization of legal system of Ukraine with international social standards.

Key words: social rights, international social standards, alternative forms of social insurance, non-government social insurance, international government co-operation.

АННОТАЦИЯ

Савич Ольга Сергеевна. Международно-правовые обязательства государств в отношении становления альтернативных форм социального страхования. Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности - международное право. - Институт законодательства Верховной Рады Украины. - Киев, 2008.

Диссертация посвящена исследованию международно-правовых обязательств государств по восприятию и внедрению в национальное законодательство, а также создание реально-действующего механизма реализации международных социальных стандартов, путем внедрения альтернативных форм социального страхования.

Автор обосновывает необходимость выделения в самостоятельную группу международных социальных стандартов, что подтверждает наличие обширного перечня специализированных нормативных актов и наличие объективных факторов и субъективных условий. Указывается также, на то, что реализация этих стандартов является прямой обязанностью национальных институтов: государства и гражданского общества.

В диссертации формулируется доктрина альтернативного социального страхования, исследуется исторический процесс становления и развития этого института.

Возникновение международно-правовых обязательств государств в отношении становления и развития альтернативных форм социального страхования связано и находится в границах механизма международно-правового регулирования этих отношений в рамках мирового сообщества.

В диссертации исследуются формы международного сотрудничества государств, в рамках международных межгосударственных организаций.

Отдельное внимание уделяется международному и национальному механизмам реализации альтернативного социального страхования. Международный механизм включает в себя, как и национальный, три элемента: международные номы (стандарты), международные организации, которые проводят их реализацию, дополнительная система контроля и ответственности. Национальный механизм - национальные нормы, формирующиеся на базе международных социальных стандартов, государственные организации, которые проводят непосредственное внедрение их в жизнь, негосударственные структуры системы альтернативной социальной защиты (страхования).

...