Апроксимація правового забезпечення цивільних майнових відносин в Україні до умов внутрішнього ринку Європейського Союзу

У третьому розділі «Структурна сполучність правового забезпечення цивільних майнових відносин в аспекті правової апроксимації до внутрішнього ринку Європейського Союзу» аналізуються особливості правового регулювання на наднаціональному рівні, проводиться порівняння структури права в українській та європейській правових системах, структури приватного права та структури цивільного права в інтеграційному аспекті.

У підрозділі 3.1. «Міжнародний та наднаціональний виміри правового забезпечення ринкової інтеграції у сфері майнових відносин» аналізується процес інтернаціоналізації та глобалізації українського права, його європейської реінтеграції та підкреслюється, що цей процес має особливістю поєднання з процесом самоідентифікації та реставрації національного права.

У підрозділі 3.2. «Структурний аспект правової інтеграції у сфері цивільних майнових відносин в Україні» відзначається, що розподіл на приватноправову та публічно-правову сфери в законодавстві неможливий, бо законодавство як таке є суто публічно-правовим явищем. Розподіл можливий за категорією джерел права, коли до приватного права відносяться недержавні норми та угоди, що мають визнаватися владою, а до публічного - законодавство та рішення державних судів. Імперативні та диспозитивні норми є притаманними лише публічному праву, оскільки правові норми створюються як такі тільки публічною владою. Цивільні майнові відносини регулюються як диспозитивними (законодавство щодо договорів), так й імперативними (практично уся загальна частина Цивільного кодексу) публічно-правовими нормами.

Розмежування приватноправової та публічно-правової сфер регулювання може мати суб'єктний критерій: наявність владних повноважень та абсолютні суб'єктивні права, в першу чергу право власності. Але участь у правовідносинах суб'єкта публічного права ще не є ознакою їх публічно-правового характеру. Отже, потребує чітких критеріїв розмежування форм власності як таких, об'єктів права власності та самого майна як такого по секторах економіки - приватному та державному. Примат ознаки суб'єктивних прав, зокрема, права власності вимагає диференціації приватного та публічного правових секторів в економічній сфері.

У підрозділі 3.3. «Співвідношення цивільного права з «вторинними» галузями в інтеграційному аспекті» визначається, що свобода підприємницької діяльності є не тільки загальновизнаним принципом цивільного права, а й невід'ємною органічною складовою інституту прав людини. Це дає підстави віднести правове регулювання підприємницької діяльності до складу забезпечення прав людини. При цьому категорія прав власності людини охоплює й юридичних осіб.

Належність майнових відносин до сфери приватного чи публічного права визначається за критерієм ініціативи суб'єкта приватного права чи суб'єкта публічного права - саме джерело ініціативи визначає інтерес - приватний чи суспільний, зокрема, у майнових відносинах «підприємець - держава» - інтерес бізнесовий чи фіскальний. Приватне право регулює не тільки відносини приватних осіб між собою, а й відносини між приватними особами та суб'єктами публічного права, якщо ці відносини забезпечують приватний інтерес. Ініціатором виникнення відносин виступає суб'єкт (суб'єкти) приватного права, який є учасником цивільних майнових відносин. Вторинні до цивільних майнових відносин - це відносини, що є тісно пов'язаними та похідними, залежними (деривативними) щодо останніх. Вони виконують обслуговуючу («сервісну») та захисну функцію щодо первинних відносин та їх суб'єктів.

Підприємницькі - це деривативні відносини, що випливають з договірних чи абсолютних відносин підприємця, де він реалізує своє право вести бізнес та отримувати прибуток. Підприємницькі відносини статичного типу виникають на основі юридичного факту визнання державою особи як підприємця, а їх змістом є права та обов'язки з реалізації підприємницької діяльності як законного права особи. Вони виникають і як відносини динамічного типу, коли підприємець звертається за державною послугою або за державним захистом, тобто, ініціює відносини. В останньому разі публічні послуги мають квазі - цивільноправовий, тобто, добровільний, оплатний характер для приватного суб'єкта. Отже, підприємницькі відносини мають ознаки забезпечувальних правовідносин, тісно пов'язаних з цивільними майновими відносинами, виникають за ініціативою (на вимогу) суб'єкта приватного права («приватно-публічні» правовідносини). Такий підхід відповідає європейській концепції дуалізму права.

У підрозділі 3.4. «Структурно-правові перспективи в інтеграційному контексті» відзначається, що процес реінтеграції цивільного і торгового (згодом - підприємницького) права породив проблему зведення суб'єктів приватного та публічного права у правовідносинах. Щодо договірних майнових відносин у торговому праві - вони відходять у цивільно-правову сферу. Щодо відносин за участі суб'єкта публічного права, то в частині відносин, що обслуговують інтереси держави, вони є сферою регулювання адміністративного права та вторинних до нього галузей. Щодо відносин, які обслуговують інтереси суб'єктів приватного права та забезпечують функціонування первинних цивільних майнових відносин, вони залишаються у сфері приватного права, а з точки зору галузевої приналежності - є предметом підприємницького права як «вторинної» галузі цивільного права.

Основною причиною неринкових тенденцій в законодавстві України є відірваність правових галузей, блоків та норм, що регулюють вторинні правовідносини, від первинних цивільних майнових відносин та засадничих принципів цивільного права - юридичної рівності, вільного волевиявлення, майнової самостійності учасників. В результаті вторинні правовідносини займають місце первинних та починають виконувати функцію переорієнтації цивільних майнових відносин на обслуговування інтересів владно-олігархічних угруповань.

У четвертому розділі «Напрями правового забезпечення європейської правової апроксимації» визначаються вектори, за якими має здійснюватися апроксимація правового забезпечення цивільних майнових відносин.

У підрозділі 4.1. «Імплементація міжнародних договорів України та інших міжнародно-правових документів» відзначається, що імплементація міжнародних договорів з економічних питань залишається одним з основних напрямів забезпечення європейської ринкової апроксимації. Пріоритетним блоком імплементації є торгівля з ЄС, тобто, імплементація до законодавства України положень міжнародних угод, які б усували бар'єри для угод суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України з учасниками ЗЕД - резидентами країн ЄС. При цьому угода про вільну торгівлю з ЄС має виходити за рамки стандартної ЗВТ згідно з ГАТТ та містити положення щодо вільного руху усіх виробничих чинників.

Реалізація міжнародних економічних угод неможлива без «нижніх поверхів», тобто бізнесових відносин приватних юридичних та фізичних осіб.

У підрозділі 4.2. «Регулювання підприємницьких відносин» зазначається, що погляд на підприємницькі відносини з правової точки зору, незалежно від техніки нормативно-правового їх віддзеркалення, потребує чіткого визначення їх як інструменту правового регулювання цивільних майнових відносин. За своєю природою підприємницькі відносини не можуть виникати без зв'язку з первинними, цивільно-правовими. Не зважаючи на участь суб'єкта публічного права, вони не є ані «вертикальними», коли одна підпорядковується другій, ані «горизонтальними», коли суб'єкти є рівноправними. Вони представляють третій, «приватно-публічний» вектор правових відносин. Апроксимація саме цього вектору є вирішальною у забезпеченні «європеїзації» українського приватного права.

Юридична особа виступає у всякому разі як фіктивний, «підставний» підприємець, бо вона є умовним власником в рамках «підприємницької власності», доки не ліквідована її засновниками. Така юридична фікція, що відповідає деяким західним концепціям, дозволяє засновнику не брати участі в цих правовідносинах. Умовному характеру юридичної особи відповідає умовний характер права власності цієї особи, оскільки воно залежить від волевиявлення засновника юридичної особи. Засновники, коли вони мають права корпоративного управління юридичною особою, також можуть розглядатися як учасники підприємницьких відносин цієї юридичної особи з державою та, відповідно, як належні позивачі у міжнародних судово-арбітражних інституціях. Таким чином, інвестиційні правовідносини є підприємницькими та складаються з двох типів відносин: а) приватноправових між інвестором та реципієнтом, між інвесторами, між реципієнтами; б) вторинних, обслуговуючих, «приватно-публічних» між інвестором та державою.

Прийняття Господарського кодексу України значно послабило правові позиції підприємця у стосунках з державою. Навпаки, позитивну, прогресивну роль відіграє новий Цивільний кодекс, який просунув важливіші питання матеріально-правових та організаційно-правових бізнесових відносин на європейський ринковий щабель. Навряд чи можна говорити про відповідність неринкового змісту ГК та задекларованої в ньому мети - сприяти гармонізації економічної системи України з іншими економічними системами. На сьогодні проблема співвідношення ЦК та ГК є вирішальною практичною проблемою європейської ринкової апроксимації правового забезпечення цивільних майнових відносин. Як перший крок, необхідно визнати, що ГК виконує стосовно ЦК функцію не спеціального, а допоміжного закону.

Підприємницьке право, як органічна частина «перехідного права», є правом суспільного компромісу. Отже, більш затребуваною уявляється концепція окремого кодексу, але такого, що регулював би відносини держави з підприємцем. Різницю між правом господарювання та підприємницьким правом визначає мета з урахуванням форми власності: для першого -- це досягнення економічних і соціальних результатів, для другого - це одержання законного прибутку.

Правове регулювання та захист нерезидентського підприємництва, недоцільно виділяти у окремому законі, оскільки йдеться не про пільги, а лише про особливості гарантій у правових стосунках «нерезидентських» підприємців та держави, що захищають перших від саме «нерезидентських» ризиків. Такий підхід інтегрував би вітчизняних підприємців до рівня європейських та глобальних принципів правової охорони та захисту бізнесу.

У підрозділі 4.3. «Інвестиційне регулювання та правова охорона власності іноземного учасника зовнішньоекономічної діяльності» зазначається, що згортання пільг, які надавалися у зв'язку з іноземним походженням інвестицій, вирівнює правове положення іноземних і вітчизняних інвесторів, що має означати додержання принципу рівності учасників ринку. Але неможливо обійти питання про компенсацію викликаних скасуванням пільг збитків та неодержаних доходів, які заплановано інвестором з розрахунком на вже надані пільги.

Дійсним змістом українського «антидискримінаційного» законодавства зразка 2000 р. є не усунення дискримінації відносно підприємств, створених без участі іноземних інвестицій, а часткове вилучення прав і державних гарантій у іноземних інвесторів і суб'єктів, створених на території України з участю іноземних інвестицій. З прийняттям «антидискримінаційного» законодавства пріоритети в інвестиційному регулюванні було перенесено з огульного надання пільг і переваг за ознакою нерезидентської інвестиції до надання особливих сприятливих умов окремим, заздалегідь відомим конкретним підприємствам або проектам із зовнішніми інвестиціями на рівні закону. Такий підхід не відповідає принципу недискримінації COT. Діюче законодавство України про іноземні інвестиції фактично втрачає гарантійну функцію щодо прав іноземної власності, стає несумісним з правовою інтеграцією до внутрішнього ринку ЄС. Остаточна відмова від політики пільг та перехід до «СОТівського» принципу недискримінації потребуватиме «євроінтеграційного» перегляду інвестиційного законодавства України.

За своїм змістом відносини у сфері ЗЕД в узагальненому вигляді можна іменувати як відносини з державного регулювання ЗЕД, хоча в «чистому» вигляді як такі вони не існують, бо завжди пов'язані з первинними відносинами, що регулюються міжнародним приватним правом. Національний публічний порядок у сфері ЗЕД не припускає дискреційного втручання держави в приватно - правові відносини.

У підрозділі 4.4. «Реформа судової системи та захист іноземної власності» зазначається, що поняття інвестиційного спору включає усі пов'язані з інвестицією відносини, включаючи відносини інвестора з приймаючою державою та її уповноваженими органами. До цього поняття включаються й спори про відшкодування збитків, що їх заподіяно унаслідок змін в законодавстві, а також спори, що випливають з вимог про визнання недійсним нормативного акту відповідного державного органу або органу з делегованими повноваженнями.

Спори приватних осіб з державою, що є предметом розгляду міжнародних юрисдикційних органів, випливають не з приватно - правового договору, а з речового права та з конституційних правовідносин між державою та іншими суб'єктами права, в рамках яких держава приймає на себе обов'язок поважати і захищати майнові права і інтереси суб'єктів права. Отже, політика частих раптових змін «правил гри» виходить за рамки права держави забезпечити сплату податків, є посяганням на право власності фізичної чи юридичної особи як цивільне майнове право.

Враховуючи, що розгляд спорів приватних осіб з державою державними судами породжує сумнів щодо незалежної позиції останніх при винесенні рішень, доцільним було б продовжити тенденцію до визнання і гарантування міжнародних юрисдикційних процедур розгляду спорів за участі держави та іноземних приватних осіб, що служило б для іноземних учасників ЗЕД альтернативою процедурам державної судової системи України.

Одною з основних проблем української судової системи залишається відсутність єдності судових рішень. Позитивну роль тут може відіграти апроксимація до прецедентної практики Суду ЄС.

У підрозділі 4.5. «Нормотворче програмування» піднімається питання про зустрічне до ЄС програмування апроксимації до правової системи ЄС та пропонується видання «Білої книги» України з європейської правової апроксимації до умов внутрішнього ринку ЄС.

ВИСНОВКИ

1. Інтеграційні процеси в праві України відображають об'єктивні процеси глобалізації та регіоналізації, що відбуваються в світі, та об'єктивний процес європеїзації усіх сторін економічного, політичного та соціального життя в Україні.

Але в правовій сфері вони відбуваються примусово, «на випередження», бо мають функцію «прискорювачів» реальних процесів, орієнтуючись на європейські зразки, загальновизнані правові стандарти. У сфері правового регулювання товарних майнових відносин це, перш за все, європеїзація структури відносин, модусу впливу на них з боку держави: самообмеження щодо втручання, деетатизація власності, детоталізація контролю, депубліцизація правового регулювання. її метою має бути створення економічного правопорядку європейського типу.

2. Згода України на офіційну пропозицію Європейської комісії зайняти частку на внутрішньому ринку ЄС та брати участь у спільних «політиках» та програмах ЄС означає перспективу обмеженої інтеграції із статусом економічного учасника ЄС без набуття статусу члена ЄС. Цьому відповідатимуть «конвергенція», обмежена сферою «економічного законодавства» ЄС та сферою правового забезпечення майнових відносин товарного характеру в країнах ЄС та в Україні, створення інтегрованого з ЄС та країнами ЄС спільного правового простору у цій царині.

3. В результаті запровадження єдиних напрямів, цілей та принципів, що випрацьовуються інституціями ЄС, формується спільний правопорядок внутрішнього європейського ринку. Його межі визначаються за принципами права ЄС. Специфікою створення спільного з ЄС правового ринкового правопорядку є те, що Україна не виступатиме як країна -- член ЄС, матиме обмежений статус «економічного» учасника, тобто діятиме в рамках, що визначаються не установчими договорами ЄС, а відповідною угодою з ЄС.

4. Правовою технологію створення спільного правового ринкового простору є наближення однієї правової моделі до іншої та зближення моделей.

Разом з тим, «адаптацією законодавства України» неможливо досягти відповідності щодо масиву права Співтовариства (acquis communautaire), оскільки вона є лише підготовчою стадією правової інтеграції. Другим етапом має бути запропонована ЄС «конвергенція економічного законодавства». Рівнями конвергенції мають бути: примусова гармонізація та уніфікація (вертикальна) засобами інтеграційного законодавства ЄС, а також добровільна гармонізація та уніфікація (горизонтально-рецептивна) засобами «м'якого права» ЄС. Засобами останнього має запроваджуватися конвергенція цивільного законодавства країн -- членів, а засобами інтеграційного законодавства ЄС - конвергенція підприємницького законодавства в частині обслуговуючих, вторинних правовідносини між суб'єктами приватного та публічного права.

5. Метод, за яким об'єктом процесу є ключові принципи, є найбільш плідним методом «конвергентної» гармонізації. За основу має бути покладено принципи: недискримінації суб'єктів товарних майнових відносин за ознакою форм власності; стабільності правових умов діяльності; усунення економічних та позаекономічних бар'єрів та лібералізації правового регулювання руху чинників виробництва; належного управління; транспарентності; конституційної цінності та соціального захисту підприємця, який відіграє природну стабілізуючу роль середнього прошарку суспільства.

6. На базі ключового цивільно-правового принципу свободи підприємницької діяльності можна сформулювати такі похідні інтегративно-правові ринкові принципи взаємовідносин бізнесу з державою: а) підприємець не може бути обмежений в правах інакше, як у випадках та у спосіб, прямо зазначених в законі; б) розмежування державного та недержавного правових секторів економіки; в) самообмеження державою свого втручання у приватно-бізнесові справи; г) єдність та диференціація контролюючої та обслуговуючої функцій держави щодо підприємців; д) недискримінація та свобода конкуренції, забезпечення рівних можливостей для ведення бізнесу, рівність приватного підприємця та держави перед законом та судом; е) презумпція законності дій підприємця, якщо на них немає прямої заборони, та презумпція невинуватості при доказуванні вини підприємця у порушенні законодавства; є) застосування державними органами санкцій за порушення правил підприємницької діяльності без згоди підприємця тільки за рішенням суду, причому, вони не можуть мати зворотньої сили; ж) давність для всіх санкцій державних органів щодо підприємця, гранична кількість санкцій за одне й те ж порушення, певні максимальні межі та строки давності для майнових санкцій та для виконання зобов'язань перед державою.

7. Перспектива створення спільного правового простору ставить питання сполучності. Оскільки сполучність правових систем країн ЄС досягається за допомогою спільної правової системи ЄС, українська національна правова система має приєднатися до останньої, використовуючи як «жорстку» її частину, так й «м'яке право». Панування в національних правових системах європейських країн (окрім англійського права) концепції дуалізму цивільного права та дуалізму права також ставить питання про відповідність цьому підходу в українській правовій системі та доктрині.

8. Дуалізм цивільного права, який в європейських умовах виражається наявністю поряд з цивільним законодавством торгового (підприємницького) законодавства, в Україні не забезпечується, оскільки з діючого законодавства вилучено спеціальні закони, що регулюють підприємництво, а прийнятий взамін господарський кодекс підпорядковує правове регулювання підприємництва принципам «господарювання», які суперечать принципу свободи підприємництва. Крім того, господарський кодекс не є спеціальним законом щодо цивільного законодавства. Згідно з доктриною господарського права, господарське договірне право не є частиною цивільного договірного права, що не відповідає європейській доктрині торгового (підприємницького) права (принаймні, в частині контрактного права) як спеціальної складової цивільного права. Отже, співвідношення цивільного та господарського права в українській правовій системі не є «євроінтегративним».

9. Панування в Європі правового принципу пріоритету прав людини обумовлює обмеження публічно-правової сфери регулювання, а отже, - первинний характер відносин приватноправової сфери щодо сфери публічно-правових відносин. Відтак, інтеграція до внутрішнього ринку ЄС потребує підвищення ролі приватноправового інтересу у регулюванні цивільних майнових відносин товарного характеру. Межа між приватним та публічним правом в Україні має визначатися, в кінцевому рахунку, з класичної римсько-правової позиції приватного чи суспільного інтересу та за суб'єктною ознакою прав та обов'язків (у сфері регулювання майнових відносин - за ознакою права власності).

10. Визначення галузевої структури права через базові та вторинні галузі відображає класифікацію предмету правового регулювання, відповідно, на базові та вторинні відносини. Між базовими відносинами створюється зона відносин, які мають деривативну генетичну природу та забезпечувальну регулюючу функцію стосовно базових. За характером забезпечення ці відносини можна класифікувати на захисні та з надання публічних послуг («сервісні»). Вторинні відносини виникають між суб'єктом приватного права та суб'єктом публічного права з ініціативи одного з них, причому «сервісні» - лише з ініціативи суб'єкта приватного права.

11. Базова концепція інтересу, що визначає структуру права, є застосовною й до галузевого розмежування права, в тому числі - для формування «вторинних» галузей, зокрема, підприємницького права.

12. Характер відносин з ЄС на новому етапі, на відміну від відносин в рамках діючої УПС, полягає в інтеграційній спрямованості, отже вони не можуть будуватися виключно на загальних принципах міжнародних договірних відносин - взаємності, збалансованості та «дзеркальності» зобов'язань. Одним з їх пріоритетів має бути апроксимація правового забезпечення цивільних майнових відносин до умов внутрішнього ринку ЄС. Хоча їх суб'єктами є держави, їх реалізація неможлива без майнових відносин юридичних та фізичних осіб та вторинних правовідносин із змішаним суб'єктним складом. Інтеграційний характер договірних відносин з ЄС має бути забезпечено прямим закріпленням в Конституції України примату міжнародного договору.

13. Оскільки підприємець діє в умовах комерційних ризиків, збитки внаслідок яких не компенсуються, він потребує особливого правового режиму охорони та захисту. Цей режим потрібний, зважаючи на ключове місце підприємця у ринковому суспільстві, а також на те, що підприємництво є в розвинутих європейських державах з ринковою економікою ключовою суспільною цінністю та національним надбанням, а в рамках ЄС - окремою правовою «політикою».

14. Сутність проблеми співвідношення діючого цивільного та господарського законодавства України - встановлення оптимального правового рівня, ступеня участі держави в регулюванні цивільних майнових відносин через відносини, що з ними пов'язані. З точки зору принципів права ЄС - субсидіарності та пропорційності - ця участь має обмежуватися необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства.

15. За функціональним призначенням діюче господарське законодавство не є спроможним визначати форми власності та види права власності, отже його положення щодо колективної власності не підлягають застосуванню.

16. Правова охорона та захист підприємництва існуючим інструментарієм норм цивільного та адміністративного права є недостатньою. Потрібний особливий кодифікований нормативний акт, але не «господарський» і не «комерційний» кодекс, а кодекс про підприємництво як катехізис «європейського стилю» поведінки держави та її органів щодо підприємця. Кодекс мав би узагальнити надбання, що накопичене європейською нормотворчою та правозастосовчою практикою, та спрямувати його на захист підприємця від бюрократичної машини. Проте, було б невиправданим, щоби державні підприємства належали до суб'єктів підприємництва, бо таким чином обмежувалися би права держави як власника.

17. Щодо підприємств державного сектору економіки, то регулятором їх діяльності може певний час залишатися господарське законодавство, яке виходить з доктрини права господарювання, а не приватного підприємництва, не є здатним адекватно регулювати підприємницькі відносини. Воно не є за своєю концепцією «конвергентним», «інтегративним» стосовно правових умов європейського ринку.

Такі ж не-інтегративні властивості має й «антидискримінаційне» законодавство, що діє у сфері підприємницьких відносин.

18. Спори (конфлікти) приватних осіб з державою мають приватно - публічний характер, якщо держава не виступає в них як юридична особа -- суб'єкт відносин приватноправового характеру. В цьому разі спори про захист майнових прав випливають з речевого права та з конституційних правовідносин між державою та іншими суб'єктами права, в рамках яких держава приймає на себе обов'язок поважати і захищати майнові права і інтереси суб'єктів права, зокрема, право власності.

19. Перспектива участі суб'єктів підприємницької діяльності України у внутрішньому ринку ЄС ставить вже зараз проблеми, пов'язані з юрисдикцією Суду ЄС щодо справ, які випливатимуть з відносин цих суб'єктів в рамках внутрішнього ринку ЄС, в тому числі їх відносин з публічними інституціями та органами ЄС. Участь у внутрішньому ринку ЄС за правилами, що передбачені правом ЄС, має привести до інтеграції української судової системи відносно масиву права ЄС, включаючи прецедентну судову практику ЄС. На подальших етапах правової інтеграції, де йтиметься вже про «відповідність» норм, перед судами України постане питання про відповідність їх рішень як нормам законодавства ЄС, так і принципам, виробленим практикою Суду ЄС. Перехід до власне інтеграції означатиме, що законодавство ЄС (включаючи практику Суду ЄС) виступатиме як джерело права в Україні. В такому разі треба буде прийняти з цього питання спеціальний закон.

20. Оскільки одним з аспектів верховенства права як загальновизнаного принципу є провідна роль судової практики не тільки у захисті прав особи, а й у регулюванні прав, практика українських судів має бути здатною заповнювати прогалини в системі нормативно-правового регулювання.

21. «Біла книга» України з правової апроксимації до умов внутрішнього ринку ЄС мала б стати новим узагальнюючим доробком для українського інтеграційного права, віхою на шляху до інституціональної «європеребудови» сфери та механізму правового регулювання питань, що пов'язані із входженням до внутрішнього ринку ЄС, а згодом - і до регулювання інших правових відносин та формування сталих інтегративних якостей національної правової системи щодо європейського і світового правового простору.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії, навчальні посібники

1. Вишняков O.K. Правове забезпечення зовнішньоекономічної інтеграції України. - Одеса: Юридична література, 2007. - 288 с.

2. Вишняков А.К. Регулирование внешнеэкономической деятельности в Украине: Учебное пособие. - Харьков: «Одиссей», 2005. - 256 с.

3. Наку А.А., Вишняков O.K. Торгове право ЄС: Навчальний посібник. К.: ІMB КНУ імені Тараса Шевченка, 2003. - 189 с. (Програма Tacis Європейського Союзу в Україні. Правничі студії: Київ та окремі регіони) (Розділ «Внешнеторговое законодательство Украины», С. 150-188).

4. Проблемы вхождения Украины в европейское правовое пространство: Монография. - Одесса: Юридическая литература, 1999. - 116 с. (Глава «Некоторые вопросы адаптации законодательства Украины к законодательству Европейского Союза», С.67-76).

5. Предпринимательское право Украины. Практикум /Коллектив авторов. Под общ. ред. Н.А. Саниахметовой. - Харьков: Одиссей, 1999. - 416 с. (Раздел «Правовые основы инвестиционной деятельности», С. 249-300); 2-е изд., 2001.- 544 с. (Раздел «Правовые основы инвестиционной деятельности», С. 368-418).

6. Предпринимательское право в вопросах и ответах: Учебное пособие. - Харьков: «Одиссей», 2000. - 560 с. (Раздел «Правовой режим инвестиционной и внешнеэкономической деятельности субъектов предпринимательства», С. 221-312); 2-е изд., 2002. - 576 с. (Раздел «Инвестиционное и внешнеэкономическое право», С. 219-309).

7. Предпринимательское (хозяйственное) право в вопросах и ответах, 3-е изд. - Харьков: «Одиссей», 2003. - 608 с. (Раздел «Инвестиционное и внешнеэкономическое право», С. 229-342).

8. Хозяйственный кодекс Украины: Комментарий. - Харьков: ТОВ «Одиссей», 2004. - 896 с. (глава 2 (статья. 16), С. 46-48; глава 34, С.665-675; главы 37- 41, С. 778-890); Господарський кодекс України: Коментар. - Харків: ТОВ «Одіссей», 2004. - 848 с. (глава 2 (стаття 16), С. 43-45; глава 34, С. 626-635; глави 37-41, С. 733-841).

9. Хозяйственное право: Учебное пособие. - Харьков: «Одиссей», 2004. -- 640 с. (Раздел «Инвестиционное и внешнеэкономическое право», С. 345-484); Господарське право України: Навчальний посібник. - Харків: «Одіссей», 2005. -- 608 с. (Розділ 2 «Інвестиційне та зовнішньоекономічне право», С. 341-463).

10. Господарський кодекс України: Науково-практичний коментар /За ред. O.I. Харитонової. - Харків: Одіссей, 2006. - 832 с. (глава 2 (стаття 16), С. 36-37; глава 34, С. 620-627 (Правове регулювання інноваційної діяльності); глава 37 «Зовнішньоекономічна діяльність», С. 703-747; глава 38 «Іноземні інвестиції» (ст.ст. 390-392; 398-400), С. 747-753, 763- 766; глави 39, 40 «Спеціальні (вільні) економічні зони», «Концесії», С. 767-777).

Статті у наукових фахових виданнях

1. Вишняков O.K. Про концепцію «Білої книги» з правової адаптації: Україна - Європейський Союз /Систематизація законодавства в Україні: проблеми теорії і практики. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. -К.: Інститут законодавства Верховної Ради України, 1999. - С. 282-286.

2. Вишняков А.К., Дришлюк А.И. Признание документов как элемент легитимации иностранной предпринимательской деятельности: актуальные вопросы /Актуальні проблеми держави та права. Збірник наукових праць. -Вип.6, Частина II. - Одеса: ОДЮА, 1999. - С. 76-82.

3. Вишняков А.К., Корбут Д.Т. «Общая стратегия» Европейского Союза в отношении Украины (правовой аспект) /Актуальні проблеми держави та права. Збірник наукових праць. Випуск 7. - Одеса: Астропрінт, 2000. - С. 59-65.

4. Вишняков А.К. Адаптация законодательства о правах национальных меньшинств как фактор европейской интеграции Украины /Актуальні проблеми держави та права. Збірник наукових праць. Випуск 9. - Одеса, 2000. С. 31-37.

5. Вишняков O.K. Програма інтеграції України до Європейського Союзу: правові перспективи /Сучасний конституціоналізм та конституційна юстиція: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Жовтень,2000 /За ред. С.В. Ківалова, М.П. Орзіх. - Бібліотека журналу «Юридичний вісник». - Одеса: Юридична література, 2001.- С.321-323.

6. Вишняков O.K. Реформування Суду Європейського Союзу /Актуальні проблеми держави і права. Збірник наукових праць. Випуск 16. - Одесса: Юридична література, 2002. - С. 501-505.

7. Вишняков O.K. Ринковий статус у торгівлі з Європейським Союзом Наукові праці Одеської національної юридичної академії. Том 3. - Одеса: Юридична література, 2004. - С. 192-199.

8. Вишняков O.K. Питання застосування норм ГАТТ/COT відповідно до Угоди України про партнерство і співробітництво з Європейським Союзом Актуальні проблеми держави і права. Збірник наукових праць. Випуск 18. Одеса: Юридична література, 2003. - С. 544-549.

9. Вишняков O.K. Деякі питання гармонізації міжнародних договорів України з нормами Світової організації торгівлі //Актуальні проблеми держави і права. Збірник наукових праць. Випуск 21. - Одеса: Юридична література, 2003. - С. 268-274.

10. Вишняков O.K. Стратегія «нового сусідства» ЄС: новий алгоритм правової інтеграції //Актуальні проблеми політики. Збірник наукових праць. - Одеса: Фенікс, 2004. - Вип 22. - С. 210-214.

11. Вишняков O.K. Предмет, рівні та методи євроінтеграційного регулювання: нормотворчий аспект //Реформування правової системи України: проблеми і перспективи розвитку в контексті європейських інтеграційних процесів. Міжнародна науково-практична конференція (Київ, 28-29 квітня 2004 p.). Збірник наукових праць. В 2 ч. - Київ, Національна академія управління, 2004. Ч. 1.-С. 263-273.

12. Вишняков А.К. Особенности защиты имущественных прав в сфере государственного регулирования внешнеэкономической деятельности Судовий захист прав власності: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції; Одеса, 25 червня 2004 року. (Бібліотека журналу «Юридичний вісник»). - Одеса: Юридична література, 2004. - С. 115-124.

13. Баймуратов М.О., Вишняков O.K. Нові правові аспекти транскордонного співробітництва //Актуальні проблеми держави і права. Збірник наукових праць. Випуск 24. - Одеса: Юридична література, 2005.- С. 4-10.

14. Вишняков А.К. Договорный режим торговли между Украиной и ЕС и внутреннее законодательство Украины: вопросы оценки коллизий Підприємництво, господарство і право. - 2005. - № 5. - С. 48-51.

15. Вишняков А.К. Перспективы развития внешнеторгового законодательства Украины в контексте «Европейской политики соседства» Хозяйственное законодательство Украины: практика применения и перспективы развития в контексте европейского выбора: Сб. науч. тр. /НАН Украины. Ин-т экономико-правовых исследований. -Донецк: ООО «Юго-Восток, Лтд», 2005. -С. 120-125.

16. Вишняков O.K. Європейський Союз: дискримінаційний режим торгівлі з Україною //Право України. - 2005. - № 9. - С. 128-131.

17. Вишняков O.K. Правові умови зони вільної торгівлі між Україною та Європейським Актуальні проблеми держави і права. Збірник наукових праць. Випуск 25. - Одеса: Юридична література, 2005.- С. 528-536.

18. Вишняков O.K. Режим генералізованих тарифних преференцій ЄС Право України. - № 10. - 2006. - С. 37-42.

19. Вишняков O.K., Хоменко О.О. Нечесна підприємницька практика у сфері захисту споживачів: регулювання в Європейському Союзі та в Україні Підприємництво, господарство і право. - 2006. - № 11. - С. 7-10.

20. Вишняков O.K. Правові передумови та наслідки приєднання України до Світової організації торгівлі /Правові й економічні аспекти вступу України до Світової організації торгівлі: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції /НАН України. Інститут економіко -- правових досліджень; Редкол.: Мамутов В.К. (відп. ред. та ін.). - Донецьк: ТОВ «Юго-Восток, Лтд», 2006. - С.79-89.

21. Вишняков O.K. Основа спільного правового середовища України та Європейського Союзу //Наукові праці Одеської національної юридичної академії. Т. 5. - Одеса: Юридична література, 2006. - С. 262-267.

22. Вишняков O.K. Впровадження євроінтеграційних дисциплін в Одеській національній юридичній академії //Юридичний вісник - № 2. - 2007. - С. 50-54.

23. Вишняков O.K. Перспективна правова модель зони вільної торгівлі Україна -ЄС: загальне та особливе /Зона вільної торгівлі Україна -- Європейський Союз та європейська інтеграція: правові та економічні аспекти. 36 статей учасників міжнар. наук.-практич. конф. (м. Одеса, 8 червня 2007 р.) //Одеська національна юридична академія, Британська рада в Україні, Українська асоціація європейських студій, Проект «Торговельна політика України». - Б-ка журналу «Юридический вестник». - Одеса: Фенікс, 2007. - С. 29-39.

24. Вишняков O.K. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності: питання галузевої належності /Актуальні проблеми держави і права: Збірник наукових праць. Вип. 34. - Одеса: Юридична література, 2007. С. 111-116.

25. Вишняков O.K. Конвергенція приватного та публічного методів правового регулювання економічних відносин: інтеграційний аспект /Наукові праці Одеської національної юридичної академії. Т.6. - Одеса: Юридична література, 2007. - С. 293-304.

26. Вишняков O.K. Принципи публічно-правового регулювання зовнішньоекономічної діяльності (адаптаційний аспект) //Актуальні проблеми держави і права. Збірник наукових праць. Випуск 36. - Одеса: Юридична література, 2008. - С. 356-361.

Статті в інших виданнях

1. Вишняков А. Налоговые льготы в связи с иностранными инвестициями: реанимация или компенсация //Бизнес. Документы, комментарии, консультации (Киев). - 1998. - № 6. - С. 37-40.

2. Вишняков А.К. Защита прав субъектов предпринимательства в Европейском суде по правам человека (постановка вопроса) //Полемика. Интернет-журнал программ обмена для ученых-исследователей и актуальные вопросы современности. - 1999, № 4 (United States Information Agency. International Research & Exchanges Board) [Електронний ресурс] //Режим доступу: http://www.irex.ru/polemika/4/art5.htm.

3. Вишняков А. Адаптация к правовым условиям Европейского Союза: как быть? //Бизнес. Бухгалтерия, право, налоги, консультации. (Киев). - 1999. № 12. - С. 86-90.

4. Вишняков А. Кажется, поставлена точка... с запятой (новый закон о лишении льгот для иностранных инвесторов) //Бизнес. Бухгалтерия. Право. Налоги. Консультации (Киев). - 2000. - №19. - С. 105-109; №20. -С. 109-111.

5. Вишняков O.K. Правові аспекти транскордонного співробітництва між територіальними громадами або владами /На шляху до Європи. Український досвід єврорегіонів: [Проект Київського центру Інституту Схід-Захід.] /Є. Кіш, О. Вишняков, Л. Лендьел та інші; за ред. С. Максименка, І. Студеннікова. - К.: Логос, 2000. - С. 35-48.

6. Вишняков O.K. Європейська політика сусідства як алгоритм правової інтеграції для України //Агора. Україна - 15 років незалежності. Випуск 2. -К.: Стилос, (Інститут Кеннана, Київський проект, Woodrow Wilson International Center for Scholars, Кеnnаn Institute), 2005. - C. 16-22.

Матеріали конференцій.

1. Вишняков O.K. Захист суб'єктів підприємництва у Європейському суді з прав людини /Всеобщая декларация прав человека и Украина (материалы обсуждения) //Юридический вестник. - 1999. - № 1. - С. 98-99.

2. Вишняков O.K. «Верховенство права» та правовий режим підприємництва в Україні /Інтеграція України в світове співтовариство: Матеріали науково- практичної конференції (Інформаційне агентство США (USIA), Рада міжнародних досліджень та обмінів (IREX)). - К.: ТОВ «Задруга», 1999. - С. 184-194.

3. Vyshnyakov О. Rights of Business People: Problems concerning the International adaptation of Legal regulation in Ukraine /Visions of humanity unfolding: a collection of essays on human rights from the Ukrainian perspective. - Odessa: Yurydychna literatura; (U.S. Peace Corps; Odessa State Academy of Law), 1999. - P. 97-101 (Вишняков О. Права підприємців: проблеми міжнародної адаптації правового регулювання в Україні. /Погляди на перспективу гуманітарного розвитку: крізь призму української точки зору: Збірка творів з прав людини в Україні. - Одеса: Юридична література, 1999 (укр. та англ. мовами). - С.95-101).

4. Вишняков О. Універсальне бізнесове право та право України: проблеми сполучності / Культурологічні студії в сучасній Україні. Конференція для випускників програм, спонсорованих урядом США. 16 грудня 2000, Київ (Відділ освітніх та культурних програм Державного департаменту США; Рада міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX)). - (б.м., б.р.). - С. 39-41.

5. Vyshnyakov О. Experience of teaching the course 'European Union Law Practical problems of legal education of Ukraine in the context of European integration. Materials of the International Conference.- Kyiv: 'KM Academia'; (Law School at the National University of 'Kyiv - Mohyla Academy; Department for International Development (United Kingdom); College of Law of England and Wales), 2001.- P. 23-30 (Вишняков О. Досвід викладання дисципліни «Право Європейського Союзу» /Практичні проблеми юридичної освіти України в контексті європейської інтеграції: Матеріали міжнар. конф. /Нац. ун-т «Києво- Могалянська акад.», М-во у справах міжнар. розвитку Великої Британії. -- К.: Вид. дім «KM Академія», 2001 (укр. та англ.мовами).

6. Вишняков O.K. Співвідношення Господарського кодексу з новим Цивільним кодексом /Україна - проблема ідентичності: людина, економіка, суспільство. Конференція українських випускників програм наукового стажування у США. - К.: Стилос (Інститут Кеннана, Київський проект), 2003. С. 161-166.

7. Вишняков O.K. Торговельний режим в ЄЕП: правові перспективи Національна безпека України. Конференція українських випускників програм наукового стажування у СІЛА. - К.: Стилос (Інститут Кеннана, Київський проект), 2004. - С. 225-239.

8. Вишняков O.K. Торгово-економічна інтеграція як новий аспект Європейської політики сусідства (правові питання) //Актуальні проблеми реалізації Плану дій Україна - ЄС- 36. статей за результ. наук.-практич. конф. За ред. В.М. Кривцової, Д.В. Ягунова //ОРІДУ НАДУ при Президентові України. - Одеса: Фенікс, 2007. - С. 113-118.

9. Вишняков O.K. Просування України до внутрішнього ринку ЄС: деякі правові підсумки /Збірник тез доповідей і статей за результатами науково - практичного семінару «Європейський Союз: 50 років після Римських угод. Євроінтеграційні перспективи України: нові моделі. - Одеса: Фенікс (ОРЩУ НАДУ при Президентові України), 2007. - С. 19-28.

10. Вишняков O.K. Принципи публічно-правового регулювання зовнішньоекономічної діяльності (адаптаційний аспект) //Правове життя сучасної України: Тези доповідей 10-ї ювілейної звітної наукової конференції професорсько-викладацького і аспірантського складу /Відп. ред. Ю.М. Оборотов //Одеська національна юридична академія. - Одеса: Фенікс, 2007.

11. Вишняков O.K. Acquis як складова апроксимації правового забезпечення цивільних майнових відносин до умов внутрішнього ринку ЄС Правове життя сучасної України: Тези доповідей Всеукраїнської наукової конференції «Правове життя сучасної України» /Відп. ред. Ю.М. Оборотов Одеська національна юридична академія. - Одеса: Фенікс, 2008. - С. 485-487.

АНОТАЦІЯ

Вишняков O.K. Апроксимація правового забезпечення цивільних майнових відносин в Україні до умов внутрішнього ринку Європейського Союзу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.03 - цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. - Одеська національна юридична академія, Одеса, 2008.

Основна ідея дисертації - розвиток законодавства України, що регулює майнові відносини комерційного характеру, з тим, щоби співвідношення приватноправових та публічно-правових засобів регулювання формувалося на засадах вільного обігу товарів, послуг, капіталів та осіб. Обґрунтовано структурну належність до приватного права відносин між суб'єктами приватного та публічного права, що обслуговують приватний інтерес, та співвідношення цивільного та підприємницького права. Пропонується ідея спільного ринкового правового простору та теоретична характеристика основних напрямків, етапів, сфери, механізмів, рівня, методів та принципів його формування.

Ключові слова: приватне право, публічне право, цивільне право, підприємницьке право, внутрішній ринок, цивільні майнові відносини, деривативні правовідносини, інтеграція, апроксимація, адаптація, конвергенція, гармонізація, уніфікація, імплементація, спільний правовий простір.

АННОТАЦИЯ

Вишняков А.К. Аппроксимация правового обеспечения гражданских имущественных отношений в Украине к условиям внутреннего рынка Европейского Союза. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора юридических наук по специальности 12.00.03 - гражданское право и гражданский процесс; семейное право; международное частное право. - Одесская национальная юридическая академия, Одесса, 2008.

Диссертация является разработкой принципов правового регулирования в сфере экономической деятельности субъектов частного права на основе общепризнанных в мире правовых принципов с целью решения правовых вопросов в процессе интеграции Украины в европейское и глобальное экономическое пространство. Она является одним из первых исследований новой актуальной теоретической проблемы функционирования украинского государства в общем с другими государствами правовом пространстве. Это пространство является масштабом для интеграционно-правовых процессов в украинском праве.

В первом разделе определяются правопорядок внутреннего рынка ЕС и интеграционное законодательство Украины, механизмы европейской правовой аппроксимации, уровни и методы интеграционно-правового регулирования в сфере рыночных отношений. Во втором разделе охарактеризованы правовые формы перехода к отношениям интегрированного рынка: режимы свободной торговли и таможенного союза, региональные формы, в частности, «еврорегионы». Уделено внимание режимам наибольшего благоприятствования, национальному и преференциальному как переходным правовым формам доступа на внутренний рынок ЕС. Сформулированы принципы европейской рыночной аппроксимации правового обеспечения гражданских имущественных отношений. В третьем разделе обеспечение рыночной интеграции рассмотрено в структурном аспекте, в частности, в аспекте соотношения гражданского права с «вторичными» отраслями. Заключительный раздел посвящен отдельным направлениям правового обеспечения европейской рыночной аппроксимации: регулированию предпринимательских отношений, инвестиционному регулированию, правовой охране иностранной собственности и вопросам судебной системы.

В результате исследования: определена особенность процесса универсализации украинского права - он имеет особенный вектор национальной реставрации и самоидентификации; определено, что целью евроинтеграционных экономических процессов является обеспечение недискриминации нерезидентов; высказана гипотеза, что выделение приоритетных интегративных правовых отраслей, в частности, регулирующих имущественные отношения товарного характера, является проявлением ускорения процесса воплощения экономического либерализма как составной украинской национальной идеи, а искусственный характер ускорения - отражением маргинального характера украинской экономики; обоснованы невозможность независимого функционирования действующего хозяйственного законодательства Украины параллельно гражданскому, несостоятельность попыток поставить имущественные отношения частных лиц в зависимость от публично-правовых отношений посредством предоставления последним первичного, приоритетного и самодостаточного характера; предпринимательское законодательство предложено рассматривать как вторичную отрасль гражданского законодательства Украины; обоснован тезис, что внешнеэкономические отношения являются предметом международного частного права и предпринимательского права; в развитие концепции «смешанных» отношений сформулирован признак «частно-публичных» отношений как отношений деривативных, где субъект частного права выступает их инициатором и бенефициаром, а сами отношения имеют взаимный сбалансированный характер в отличие от «публично-частных», инициированных субъектом публичного права, несбалансированных, императивных; выдвинут тезис о соотношении частноправового и публично-правового средств регулирования - к последним отнесено все действующее законодательство, в т.ч. гражданское, тогда как в частноправовой сфере действуют договорные регуляторы; сделан вывод, что в условиях интеграции во внутренний рынок ЕС акты законодательства ЕС и акты Суда ЕС должны использоваться как источник права Украины; определены правовые режимы предпринимательских отношений в рамках «еврорегионов»; дано отличие конвергенции законодательства от «адаптации» и «выравнивания» -последние предусматривают одностороннее приближение к законодательству ЕС, тогда как конвергенция является переходом от подготовительного этапа правовой интеграции к более высокой степени - собственно правовой интеграции -взаимной гармонизации и унификации; определена роль предпринимательского права как средства обеспечения защиты лиц в отношениях с государством и защиты предпринимательства как конституционной ценности, а также необходимость преференциального режима охраны прав и правовой защиты ввиду рискового характера деятельности предпринимателя, с учетом его ключевого места в структуре современного рыночного общества; сформулирован условно-теоретический образец для совершенствования «деривативного» правового обеспечения гражданских имущественных отношений, который формулируется как «универсальное» или «универсально-региональное» бизнесовое право, определены его предмет и система; дана характеристика интеграционного законодательства Украины, обеспечивающего гражданские имущественные отношения, как части регионального и глобального интеграционного права.

Ключевые слова: частное право, публичное право, гражданское право, предпринимательское право, внутренний рынок, гражданские имущественные отношения, деривативные правоотношения, интеграция, аппроксимация, адаптация, конвергенция, гармонизация, унификация, имплементация, общее правовое пространство.

SUMMARY

Vyshniakov O.K. Approximation of civil property relations' legal guaranteeing in Ukraine to the conditions of the EU's internal market. - Manuscript.

The thesis stands for a Doctor's degree in Law, speciality 12.00.03 - civil law and civil procedure; family law; international private law. - Odessa National Academy of Law, Odessa, 2008.

The main idea of the thesis is the development of legislation in Ukraine regulating property relations of the commercial nature in order to provide correlation of private and public legal means forming on the basis of free movement of goods, services, capitals and persons. The structural belonging to the private law of the relations between the subjects of private and public law serving to the private benefit and correlation of civil and business law as a whole and a part are grounded. It is also suggested the concept of a common market legal area and a theoretical description of the main directions, stages, spheres, mechanisms, levels, methods, principles of its formation.

Key words: private law, public law, civil law, business law, internal market, civil property relations, derivative legal relations, integration, approximation, adaptation, convergence, harmonization, unification, implementation, common legal area.

Размещено на Allbest.ru