Реалізація принципу мирного розв’язання міжнародних спорів у діяльності Ліги арабських держав
Теоретичні й практичні аспекти діяльності Ліги арабських держав у розв’язанні арабо-ізраїльського конфлікту та відверненні війни у Перській затоці. Правовий зміст принципу мирного розв’язання міжнародних спорів в умовах закінчення "холодної війни".
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 29.08.2013 |
| Размер файла | 37,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАIНИ
IНСТИТУТ ДЕРЖАВИ I ПРАВА ІМ. В.М.КОРЕЦЬКОГО
УДК 341.1
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук
РЕАЛІЗАЦІЯ ПРИНЦИПУ МИРНОГО РОЗВ'ЯЗАННЯ МІЖНАРОДНИХ СПОРІВ У ДІЯЛЬНОСТІ ЛІГИ АРАБСЬКИХ ДЕРЖАВ
Спеціальність 12.00.11. - міжнародне право
АЙМАН АБУ-ЕЛЬ-ХАДЖ АБДЕЛЬ БАРI
Київ - 1999
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у відділі міжнародного права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького Національної академії наук України.
Науковий керівник:
ВИСОЦЬКИЙ Олександр Федорович, доктор юридичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, провідний науковий співробітник Інституту держави і права ім. В.М. Корецького, Національної академії наук України.
Офіційні опоненти:
САНДРОВСЬКИЙ Костянтин Костянтинович, доктор юридичних наук, професор Інституту міжнародних відносин Київського університету ім. Тараса Шевченка;
АНЦИЛЕВИЧ Герольд Олександрович, кандидат юридичних наук, завідувач кафедри міжнародного та порівняльного права Української академії зовнішньої торгівлі при Міністерстві зовнішньої торгівлі України.
Провідна установа - Національна юридична академія ім. Ярослава Мудрого (м. Харків).
Захист відбудеться "02" квітня 1999 р. о 17 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.236.03. по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук в Інституті держави і права ім. В.М.Корецького Національної академії наук України за адресою: 252001, м.Київ, вул. Трьохсвятительська, 4.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту.
Автореферат розіслано "01" березня 1999 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Усенко І.Б.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність дослідження. Поворот, який намітився в останні десятиріччя в міжнародних відносинах у зв'язку із закінченням "холодної війни" та протистояння між Сходом та Заходом і переходом від конфронтації до діалогу і співробітництва, відкриває нові можливості для розблокування регіональних протистоянь і врегулювання конфліктів шляхом реалізації на основі принципу мирного розв'язання міжнародних спорів і конфліктів. "Внаслідок припинення "холодної війни", - підкреслив колишній Генеральний секретар ООН Бутрос Бутрос Галі в своїй доповіді на засіданні Ради Безпеки 31 січня 1993 р., - ми вже більше не знаходимося на грані конфронтації, яка загрожувала миру і дуже часто паралізувала нашу Організацію". Він зазначив також, що в міжнародних умовах, які змінилися, незмірно зростає значення регіональних механізмів і організацій по підтримці міжнародного миру та безпеки, що також спонукає ООН підтримувати необхідні зусилля регіональних організацій у пошуках вдосконалення механізмів врегулювання конфліктів і розвитку регіонального співробітництва.
Однією з таких регіональних організацій, що займає важливе місце у підтримці міжнародного миру та безпеки на Близькому і Середньому Сході, є Ліга Арабських Держав (ЛАД). Вона створена 22 березня 1945 р. на основі Олександрійського протоколу і мала координувати політичні дії держав-членів у розв'язанні проблем міжарабських відносин з метою досягнення більш тісного співробітництва і сприяння врегулюванню спорів між країнами регіону. У той же час ЛАД виступає як виразник загальних інтересів держав-членів цієї регіональної організації на міжнародній арені. Відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї ООН № 477/У від 10 листопада 1950 р. Ліга володіє в ній статусом асоційованого члена.
З метою врегулювання міжнародних спорів між державами-членами ЛАД зробила значні зусилля по застосуванню позаінституційних процедур, а також по створенню міжарабських сил, які повинні були діяти в зонах збройних конфліктів. У зв'язку з цим дедалі зростаючого значення набуває діяльність ЛАД як регіональної організації, зокрема в галузі підтримки міжнародного миру та безпеки. Однак виникнення останнім часом ряду серйозних спорів, які переросли у великомасштабні збройні конфлікти і становлять загрозу міжнародному миру та безпеці в регіоні Близького і Середнього Сходу, свідчить про недостатній розвиток механізму мирного розв'язання спорів у системі ЛАД, і це зумовлює необхідність перегляду її Статуту. Крім того, практика взаємодії ЛАД з ООН протягом багатьох десятиріч внесла ряд застережень у порядок і форми спільного забезпечення миру та безпеки. Вона являє собою важливий досвід як для ЛАД, так і для ООН відносно мирного врегулювання спорів і конфліктів, наповнюючи новим змістом практику застосування відповідних положень Статуту ЛАД. Однак ця практика все ще не знайшла належного юридичного закріплення, що диктує необхідність розгляду цього питання.
Таким чином, проблема мирного розв'язання спорів та конфліктів продовжує перебувати в центрі уваги як ООН, так і ЛАД. Тому питання про реалізацію принципу мирного врегулювання міжнародних спорів та конфліктів у діяльності ЛАД є важливим не тільки з теоретичної точки зору, а саме - розвитку права регіональних міжурядових організацій, але і з практичної - в плані досягнення більш тісної взаємодії ЛАД (та інших регіональних організацій, таких, як ОАЄ, СНД) з універсальною системою ООН.
Стан дослідження проблеми. Питаннями мирного розв'язання міжнародних спорів із використанням механізмів регіональних систем в тій або іншій мірі займалося чимало представників міжнародного права країн СНД, в тому числі й України. Це такі дослідники, як В.С. Бруз, О.Ф. Висоцький, В.Н. Денисов, Г.В. Ігнатенко, С.В. Ісакович, Б.С. Крилов, Д.В. Левін, І.І. Лукашук, Е.М. Пушмін, В.С. Собакін, В.Н. Федоров, Е.А. Шибаєва та інші. Цим питанням присвятили свої праці вчені західних країн - Дж. С. Най, Л. Оппенгейм, Г. Кельзен, Лерой Беннет, Хасс Ернст, Н. Фейнбург, Ч.Ч. Хайд, Я. Броунлі та ін. Дослідженнями принципу мирного розв'язання міжнародних спорів займалися також відомі арабські вчені Бутрос Бутрос Галі, Аль-Бахрені, Аль-Канеймі, Ахмед Аль-Рашиди, Джамаль Матар, А.Н. Хассуна та ін. Проте в юридичній літературі країн СНД практично відсутні роботи на цю тему. По суті, в даній дисертації вперше досліджується принцип мирного врегулювання міжнародних спорів у рамках ЛАД, особливо в контексті нової ситуації, яка склалася на Близькому Сході в результаті зусиль, спрямованих на врегулювання арабо-ізраїльської кризи в останні роки.
Розгляд діяльності ЛАД в цьому напрямку допомагає виявити можливості цієї важливої міжнародної організації в зміцненні міжарабських відносин і регіонального співробітництва, в мирному урегулюванні спорів і конфліктів, а також проаналізувати якою мірою міжнародно-правові аспекти діяльності ЛАД узгоджуються з новими умовами, що склалися в регіоні Близького і Середнього Сходу.
Зв'язок роботи із науковими програмами, планами, темами. Тематика дисертації є складовою частиною науково-дослідної роботи відділу міжнародного права Інституту держави і права НАН України з розробки теоретичних і практичних проблем підтримки міжнародного миру та безпеки з використанням механізмів регіональних організацій.
Метою і завданням дослідження є розкриття міжнародно-правових аспектів діяльності ЛАД щодо мирного розв'язання міжнародних спорів та конфліктів, а також висвітлення ряду теоретичних і практичних проблем, пов'язаних з тлумаченням відповідних положень Статуту ЛАД і резолюцій нарад глав і урядів держав-членів Ліги і Ради Ліги щодо конкретних операцій, які набули значення міжнародних прецедентів.
Відповідно до цієї мети дисертант зосередив основну увагу на вирішенні наступних питань:
- виявити міжнародно-правовий зміст принципу мирного розв'язання міжнародних спорів в умовах закінчення "холодної війни";
- дати політико-правову характеристику ЛАД як регіональної організації;
- охарактеризувати принцип мирного вирішення міжнародних спорів в Статуті ЛАД;
- висвітлити діяльність ЛАД в галузі розв'язання локальних конфліктів, внутрішній взаємозв'язок і взаємозалежність міжнародно-правових аспектів ЛАД з еволюцією її переходу до вирішення регіональних і "місцевих" спорів;
- показати шляхи підвищення ролі ЛАД у мирному розв'язанні регіональних спорів, включаючи реформу її Статуту.
Об'єктом дисертаційного дослідження є спеціальна галузь міжнародно-правових відносин, яка пов'язана з діяльністю ЛАД у сфері реалізації принципу мирного врегулювання міжнародних спорів і конфліктів.
Предмет даного дисертаційного дослідження становлять міжнародно-правові норми, що застосовуються в процесі мирного розв'язання регіональних спорів та конфліктів в системі ЛАД.
Методологічні і науково-теоретичні засади дослідження базуються на положеннях Статуту ООН у сфері підтримки міжнародного миру та безпеки, Статуту ЛАД і Договору про спільну оборону і економічне співробітництво 1950 р., в яких визначена компетенція ЛАД щодо мирного розв'язання спорів та конфліктів. У процесі роботи використовувалися такі загальновизнані в правовій науці методи, як історичний, нормативний, порівняльний, соціологічний, системний і логічний.
Принципово важливим для даного дослідження є положення та ідеї, які знайшли відображення в працях вчених з питань загальної теорії і практики міжнародного права. Тут йдеться про праці українських і російських юристів-міжнародників таких, як В.Г. Буткевич, О.Ф. Висоцький, В.Н. Денисов, Г.В. Ігнатенко, Б.С. Крилов, Д.Б. Левін, І.І. Лукашук, Е.Н. Пушмін, В.С. Собакін, Р.А. Тузмухамедов, В.Н. Федоров, Е.А. Шибаєва та ін. Проаналізовані роботи західних авторів, які присвячені регіональним організаціям та регіоналізму: Дж. С. Ная, Лероя Беннета, Хасса Ернста, А. Фейнберга, Г. Кельзена, Ч. Хайда, Л. Александера, Е.Х. Аречага та н., а також праці арабських юристів-міжнародників: Бутрос Бутрос Галі, Аль-Бахрейні, Аль-Канеймі, Ахмед Аль-Рашиді, А.Н. Хассуна, Сархан Абдель-Азіза, Ахмеда Гаома та ін.
Використані найважливіші міжнародні документи: Статут ООН, Декларація про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН, 1970 р., рішення Ради Безпеки і Генеральної Асамблеї ООН щодо Близького Сходу, а також регіональні документи ЛАД, які видані Генеральним Секретаріатом ЛАД, спеціальні видання ЛАД, Статут ЛАД і Договір про спільну оборону і економічне співробітництво 1950 р., резолюції ЛАД на рівні глав держав і урядів, резолюції арабських конференцій у верхах, Рада ЛАД та ін. міжнародний спір арабська конфлікт
Наукова новизна дисертації полягає насамперед в тому, що, по суті, вперше в науковій літературі України та країн СНД міжнародно-правові аспекти структури та діяльності ЛАД щодо мирного врегулювання спорів та конфліктів розглядаються комплексно і в контексті нових умов, які склалися в регіоні Близького і Середнього Сходу та на міжнародній арені в цілому. Дисертантом проаналізовано новітні тенденції використання механізму ЛАД при розв'язанні спорів та конфліктів на основі узагальнення її практики у цій сфері.
Наукова новизна дослідження характеризується, зокрема, такими найважливішими положеннями:
- Договір 1950 р. про спільну оборону та економічне співробітництво став другим після Статуту ЛАД міжнародно-правовим актом, завдяки якому була не тільки удосконалена структура та розширена компетенція цієї регіональної організації, але й остаточно визнано на універсальному рівні через правовий зв'язок її з ООН;
- одним з факторів недостатньої ефективності нинішньої системи ЛАД є те, що вона потребує більшої єдності дій та координації між різними управліннями та органами;
- однією з найважливіших функцій ЛАД є мирне врегулювання регіональних конфліктів, і в першу чергу арабо-ізраїльського конфлікту, в той час як практика їх попередження та розв'язання у ряді випадків здійснюється не на підставі статутних механізмів, а шляхом застосування позаінституційних процедур і неформальних засобів;
- система норм та принципів Статуту ЛАД і Договору 1950 р. щодо мирного розв'язання міжнародних спорів вже є неадекватною сучасним вимогам, особливо в умовах припинення "холодної війни" і започаткуванням процесу врегулювання головної близькосхідної кризи - арабо-ізраїльського конфлікту, що диктує необхідність перегляду її Статуту;
- функція ЛАД щодо мирного врегулювання спорів та ситуацій, що призвели до збройних конфліктів між її членами та позарегіональними державами, нерідко переплітається з функцією по придушенню актів агресії і невизначеністю схожих моментів і понять в Статуті ЛАД, як, наприклад, "загроза силою" і "спір, здатний викликати війну";
- розробка проекту нового Статуту ЛАД повинна засновуватися на найважливіших принципах міжнародного права, кодифікованих ООН у 1970 р. у Декларації про принципи міжнародного права, стосовно дружніх відносин і співробітництва між державами згідно зі Статутом ООН; разом з тим в ньому повинні бути закріплені два нових регіональних принципи: 1) єдність держав-членів ЛАД; 2) верховенство зобов'язань членів ЛАД згідно з її Статутом, поряд із зобов'язаннями, що містяться в Статуті ООН.
Теоретичне і практичне значення дисертації полягає в тому, що її положення і висновки дають можливість виявити особливості міжнародно-правового механізму діяльності ЛАД по підтримці міжнародного миру та безпеки, визначити нові тенденції використання її механізму по мирному врегулюванню, а також - співробітництву з універсальною системою ООН, зокрема для вирішення кризових ситуацій на Близькому та Середньому Сході. У дисертації сформульовані практичні рекомендації щодо удосконалення механізму ЛАД по мирному розв'язанню міжнародних спорів та конфліктів.
Крім того, результати дослідження можуть бути використані у:
- науково-дослідній сфері (при аналізі теоретичних аспектів використання механізму ЛАД згідно з її Статутом і підвищенням її ролі);
- науково-навчальній сфері (в процесі викладання курсів у вищих навчальних закладах з права міжнародних організацій та права міжнародної безпеки);
- правозастосовній сфері при доопрацюванні проекту нового Статуту (в плані досягнення кращої взаємодії ЛАД та інших регіональних організацій таких, як ОАЄ і СНД з універсальною системою ООН, діючої у сфері підтримки міжнародного миру і безпеки).
Апробація та публікації результатів дисертації. Матеріали і висновки дослідження обговорювалися на засіданнях відділу міжнародного права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. Її основні положення викладені у трьох наукових публікаціях.
Особистий внесок дисертанта в розробку наукових проблем, які виносяться на захист, полягає в тому, що в дисертації проведено аналіз міжнародно-правового механізму діяльності ЛАД у сфері розв'язання міжнародних спорів та конфліктів, а також ряду документів і резолюцій, покладених в основу її діяльності.
Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів (сім підрозділів), висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи - 179 сторінок; список використаних джерел займає 13 сторінок (244 посилань).
ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовується актуальність і ступінь дослідженості у науці міжнародного права теми дисертації, визначаються її мета і завдання, дається характеристика об'єкта, предмета і методології дослідження, показано теоретичне і практичне значення роботи, її наукова новизна, особистий внесок дисертанта, ступінь апробації, впровадження і характер публікацій, в яких сформульовані основні результати дослідження.
Розділ перший - "Правові принципи і механізм розв'язання спорів у системі Ліги Арабських Держав" присвячений аналізу найважливішого принципу міжнародного права, який, у разі виникнення спору, слугує для міжнародного співтовариства основою для прийняття, згідно з Статутом ООН, необхідних заходів з метою його розв'язання.
У міжнародному праві до цього часу остаточного не визначено поняття "спору", хоч п. 3 ст. 2 Статуту ООН встановлює обов'язок всіх держав розв'язувати свої міжнародні спори виключно мирними засобами. В одних випадках поняття спору трактується як односторонні претензії, які засновані на суверенних правах держави і нормах міжнародного права, а в інших - як зіткнення інтересів держав, породжуючих міжнародні суперечки.
У дисертації підкреслюється, що термін "спір" згідно з п. 3 ст. 2 Статуту ООН, як і сам принцип мирного розв'язання міжнародних спорів, необхідно тлумачити з урахуванням всього комплексу існуючих прав і обов'язків держав. Дисертант зазначає, що тлумачення згаданого принципу повинно виходити із загального змісту Статуту ООН в світлі його цілей та принципів, сформульованих в преамбулі та розділах 1-ому і 6-ому Статуту ООН. Базуючись на такому підході тлумачення принципу мирного розв'язання спорів, дисертант дійшов висновку, що згаданий принцип, закріплений в Статуті ООН і в Статутах інших регіональних організацій, зобов'язує держави розв'язувати не тільки спори, що загрожують міжнародному миру та безпеці, але й усі інші спори, незалежно від їх характеру. В світлі Статуту ООН до поняття "спору" належить широке коло неврегульованих питань, що існують в міжнародних відносинах, оскільки це зобов'язує всі держави розв'язувати свої спори виключно мирними засобами. Таке широке розуміння "спору" підтверджується, на думку дисертанта, зіставленням згаданого п. 3 ст. 2 і розділу 6-го Статуту ООН.
У дисертації показано, що важливе значення для підтримки міжнародного миру і безпеки мають регіональні організації. Дисертантом наводяться різні погляди з приводу визначення поняття "регіональної організації" та "регіональної угоди" у світлі VIII розділу Статуту ООН, в якому визначені критерії правомірності діяльності регіональних організацій. На основі аналізу Статуту ЛАД, прийнятого у 1945 р., дисертант дійшов висновку, що підставою для членства в ЛАД є "арабізм" незалежних держав, який не зводиться до країн Близького та Середнього Сходу. Разом з тим, аналіз Статуту ЛАД підтверджує, що хоч географічний фактор відіграє важливу роль у формуванні регіональної організації, він не є єдиною ознакою, що визначає характер даної організації як регіональної.
У дисертації також дана характеристика основних органів ЛАД, спрямованих на виконання її завдань та цілей, закріплених в ст. 2 Статуту ЛАД, а саме: забезпечити більш тісні відносини між державами-членами ЛАД; координувати їх політичні дії, з метою тісного співробітництва між ними; забезпечити їх незалежність і суверенітет і розглядати взагалі всі питання, що зачіпають арабські країни та їх інтереси. У дисертації показано, що одна з особливостей даної організації полягає в її "рухливості". Структура ЛАД майже з самого початку знаходилася в залежності від ситуації в арабському світі і в регіоні Близького Сходу.
Аналізуючи діяльність основних органів ЛАД, дисертант виявив ряд її недоліків. На його думку, найбільш слабкою стороною структури Ради ЛАД і ЛАД в цілому, є недосконалість змісту статутного принципу прийняття рішень, згідно з яким обов'язковими для всіх членів Ліги являються лише рішення, прийняті одноголосно. В той же час рішення, прийняті більшістю голосів, є обов'язковими лише для тих, хто за них голосував. Це нерідко призводило до необов'язковості виконання рішень Ради Ліги окремими країнами, що значно послабляло ефективність рішень, які приймалися Радою з важливих питань міжарабських відносин.
У дисертації дана детальна характеристика Договору про спільну оборону і економічне співробітництво держав-членів ЛАД, підписаного 17 червня 1950 р. На думку дисертанта, значення цього Договору полягає в тому, що він в своїх основних положеннях виходить з принципу та цілей Статуту ЛАД і Статуту ООН, підтверджуючи тим самим пріоритет останніх. Разом з тим, Договір 1950 р. розвинув і збагатив ідеї, сформульовані в Статуті 1945 р., а також багато в чому сприяв активізації міжарабських відносин, розширенню міжнародно-правової основи військово-політичного та економічного співробітництва арабських держав. Аналізуючи Статут і Договір про спільну оборону і економічне співробітництво 1950 р., дисертант дійшов висновку, що їх характерними особливостями є, з одного боку, недостатня дослідженність положень про запобігання загрози миру і припинення актів агресії в межах регіону, а також норм про мирне врегулювання спорів та конфліктів, а з іншого - порівняно більш розвинені норми про колективну безпеку і заборону актів агресії з боку держав, що не входять в дану систему.
У дисертації підкреслюється вплив Статуту ЛАД і Договору 1950 р. на виникнення нових субрегіональних організацій в арабському світі. Йдеться про такі регіональні організації, як Рада Співробітництва Арабських Держав Перської затоки (РСАДПЗ), в яку увійшли шість держав - Бахрейн, Катар, Кувейт, ОАЕ, Оман, Саудівська Аравія (травень, 1981 р.) Рада Арабського співробітництва у складі Єгипту, Йорданії, Йемена та Іраку (лютий 1989 р.) та Союз Арабського Магріба (САМ) в складі п'яти арабських держав Північної Африки (лютий 1989р.).
У дисертації подається детальний аналіз змісту ст. 5 Статуту ЛАД і ст. 2 Договору про спільну оборону та економічне співробітництво, в яких міститься принцип мирного розв'язання міжнародних спорів. У зв'язку з цим дається визначення понять "регіонального конфлікту" та "місцевого спору" у світлі ст. 52 Статуту ООН. На підставі аналізу сучасних міжнародних прецедентів зроблено висновок, що під регіональними спорами слід розуміти спори, які виникають між членами регіональної системи безпеки або учасниками регіональних угод. Що ж стосується спорів між державами, які належать до одного географічного району, але не є членами однієї регіональної системи або учасниками регіональної угоди, то ці спори не відносяться до категорії місцевих спорів у розумінні ст. 52 Статутом ООН.
Аналізуючи положення Статуту ЛАД, дисертант розкрив недоліки діяльності Ради Ліги і зробив висновок, що ЛАД піднялася на більш високий рівень у справі розв'язання міжнародних спорів шляхом прийняття важливих позитивних рішень і створення нових установ, не передбачених її Статутом.
У другому розділі - "Діяльність Ліги Арабських Держав щодо мирного врегулювання конфліктних ситуацій, які виникають між її членами" розглядається різноманітна міжнародна практика і аналізуються механізми мирного розв'язання міжнародних спорів і особливості нормативної основи їх застосування в урегулюванні певних спорів та конфліктів, що стали міжнародним прецедентом.
Дисертантом обґрунтоване положення, що незважаючи на те, що в Статуті ЛАД 1945 р. не було ніяких змін по мирному розв'язанню спорів, практика даної організації довела свою здатність до подальшого розвитку. Це виявилося у тому, що Рада ЛАД застосовує поряд із посередництвом і арбітражем інші засоби мирного розв'язання, які не передбачені самим Статутом Ліги - добрі послуги, слідчі та погоджувальні комісії. Крім того, Статут ЛАД передбачає, що Рада Ліги може здійснювати посередництво лише таких спорів, які "можуть призвести до війни". У практиці Ліги Рада ЛАД надавала своє посередництво у більшості спорів, що виникали між державами-членами, незалежно від їх масштабності. Статут Ліги також виключив можливість участі ЛАД врегулюванні спорів, що зачіпають незалежність держав, їх територіальну цілісність і суверенітет. Однак практика свідчить про активну участь ЛАД у розв'язанні спорів, що відносяться до даної категорії.
У дисертації показані суттєві недоліки взаємодії ЛАД і ООН при розв'язанні місцевих та регіональних спорів і зроблено висновок, що зв'язок і взаємодія регіональної та універсальної систем міжнародної безпеки здійснюються на практиці, але не оформлені юридично, хоча це має принципове значення. Зроблено висновок, що практика діяльності і взаємодії регіональних та універсальних організацій, включаючи ЛАД, внесла ряд новацій у спільне забезпечення миру й безпеки, і це диктує необхідність укладання спеціальних угод між окремою регіональною організацією та ООН.
Досліджуючи практику ЛАД у розв'язанні міжнародних спорів і конфліктів, в дисертації показано, що особливістю такої практики є використання поряд зі статутними органами (Рада ЛАД, Рада спільної оборони, Економічна Рада і Генеральний Секретаріат) неформальних органів, безпосередньо не передбачених Статутом, а також ініціатив окремих глав держав-членів Ліги. Як приклад наведена арабська Нарада у верхах, яка вперше була скликана у 1964 р. за ініціативою президента Єгипту у зв'язку із загостренням арабо-ізраїльського конфлікту для вироблення загальноарабської позиції. Разом з тим, характерною особливістю діяльності ЛАД щодо мирного розв'язання спорів є усунення загрози миру в рамках регіону, що, як правило, досягалося не шляхом застосування мирних засобів, безпосередньо передбачених самим Статутом, а більше за активною участю Генерального секретаря і прийняттям таких рішень, які не містили певних оцінок позицій і дій сторін, тобто рішень, спрямованих не на врегулювання суті спору або конфлікту, а на зниження напруженості у взаємовідносинах сторін та послаблення конфліктних ситуацій.
У дисертації вказується, що зміни у світі, в тому числі у регіоні Близького Середнього Сходу, а також всезростаюча критика Статуту ЛАД та її діяльності, настійно вимагають внесення поправок і доповнень до Статуту, приведення його основних положень у відповідність з кардинальними змінами, які відбулися в арабському світі за останнє десятиріччя. Перший крок на цьому шляху був зроблений на Сьомій Нараді глав арабських держав та урядів у 1974 р., на якій було прийняте рішення про необхідність перегляду Статуту Ліги; відповідно й був створений Спеціальний комітет для вивчення проекту Генерального Секретаріату ЛАД з цього питання.
У дисертації показано, що в проекті нового Статуту порівняно до Статуту 1945 р. істотно розширені міжнародно-правові аспекти, а також більш конкретизовані цілі, що зумовлюються низкою обставин. Це такі цілі, як: 1) посилення зв'язків між державами-членами; 2) забезпечення прав людини в рамках Ліги; 3) зосередження боротьби за визволення Палестини та інших окупованих арабських територій; 4) підтримка міжнародного миру та безпеки; 5) посилення співробітництва з регіональними та міжнародними організаціями; 6) захист навколишнього середовища в рамках держав-членів Ліги; 7) відродження спадщини ісламської та арабської культури і цивілізації.
У проекті Статуту викладені принципи, на яких ЛАД має намір будувати свою діяльність: 1) невтручання у внутрішні справи членів; 2) суверенна рівність; 3) мирне розв'язання спорів; 4) взаємне співробітництво. Ці принципи доповнені наступними положеннями: 1) в основі політичної та економічної діяльності ЛАД повинні перебувати інтереси людини; 2) у разі виникнення між членами ЛАД розбіжностей, вони мають вирішуватися спочатку в ЛАД, а потім передаватися на розгляд в інші міжнародні організації; 3) підтримка всіх заходів ЛАД, спрямованих на зміцнення держав-членів; 4) виконання всіх рішень ЛАД з метою підтримання її авторитету шляхом заборони будь-якій державі-члену Ліги допомагати іншим державам, відносно яких ЛАД застосовує примусові заходи; 5) заборона будь-якій державі-члену Ліги проводити або підтримувати політику, яка суперечить цілям та принципам ЛАД або спрямована проти спільних інтересів держав-членів.
У проекті нового Статуту з процедури розв'язання спорів увага зосереджується на Раді Ліги і Політичній Раді. Ці органи наділяються широкими повноваженнями у розв'язанні спорів, які можуть виникнути між державами-членами і які здатні створювати загрозу миру та безпеці держав-членів ЛАД.
Проект Статуту наділив Політичну Раду правом вживати відповідні заходи щодо розв'язання спорів, які виникають між державами-членами. Більш того, вона має набути право приймати тимчасові рішення стосовно держав, які сперечаються, і держави - члени ЛАД зобов'язані виконувати ці рішення. У протилежному випадку це має визнаватися порушенням Статуту, і Політична Рада матиме право вживати заходів щодо припинення членства цих держав.
Передбачається створення Комісії з питань мирного розв'язання спорів як постійного органу, який має створюватися для надання допомоги Політичній Раді; остання має складатися з Генерального секретаря та 3-х членів, які призначаються Радою строком на два роки.
Політична Рада і Оборонна Рада мають набути право використовувати збройні сили держав-членів ЛАД для припинення конфліктів.
Підсумовуючи зміни і доповнення до існуючого Статуту, дисертант зазначає, що новий проект Статуту ЛАД є важливим кроком у справі розвитку і поліпшення діяльності ЛАД.
Розділ третій "Особливості діяльності Ліги Арабських Держав в галузі розв'язання локальних конфліктів" присвячений аналізу рішень ЛАД у врегулюванні арабо-ізраїльського конфлікту, а також висвітленню особливостей діяльності ЛАД у запобіганні війни у Перській затоці 1990 р.
У дисертації підкреслено, що проблема справедливого політичного врегулювання арабо-ізраїльського конфлікту постійно перебувала в центрі уваги ЛАД. Саме функціонування ЛАД як регіональної організації загальної компетенції певною мірою було з самого початку пов'язано з врегулюванням цього конфлікту та його серцевини - розв'язання палестинської проблеми.
Дисертантом проаналізована діяльність нарад глав арабських держав та Ради ЛАД, спрямованих на знаходження шляхів та коштів для мирного врегулювання арабо-ізраїльського конфлікту. Зроблено висновок, що на початковій стадії цього конфлікту функція ЛАД щодо мирного розв'язання спорів тісно переплелася з функцією по протидії актам агресії у взаємозв'язку із самообороною. У дисертації показано, що важливим моментом в еволюції підходів держав-членів ЛАД до врегулювання арабо-ізраїльського конфлікту у 80-х роках став відхід керівництва ЛАД від жорсткої позиції протистояння з Ізраїлем і пошук компромісного рішення цього конфлікту. Вельми показовими у цьому плані були рішення 12-ої Наради глав арабських держав в м. Фесе (Марокко) у вересні 1982 р. В основу було покладено "мирний план Короля Саудівської Аравії", який став відправним моментом для підготовки діалогу і прямих переговорів з Ізраїлем на мирній конференції по Близькому Сходу. Феський план був згодом закріплений на Нараді глав арабських держав-членів ЛАД в Аммані у листопаді 1987 р. і в Алжірі у червні 1988 р.
Дисертантом зроблено висновок, що позиція ЛАД щодо мирного розв'язання арабо-ізраїльського конфлікту тривалий час перебувала під впливом суперечливих тенденцій: одна з них полягала в тому, що потрібно визволяти окуповані території силовими методами, а інша - у визнанні застосування дипломатичних засобів для врегулювання конфлікту.
У дисертації проаналізована діяльність ЛАД щодо запобігання війни у Перській затоці 1990 р. Показано недоліки діяльності Ради ЛАД, яка недостатньо оперативно і ефективно реагувала на цей конфлікт і не вжила необхідних заходів для усунення розбіжностей та пом'якшення напруженості між Іраком та Кувейтом, що призвело до анексії останнього. У зв'язку з цим на надзвичайному засіданні Ради ЛАД, що відбулася 3 серпня у складі міністрів закордонних справ, була прийнята резолюція № 3036, що засуджувала іракську агресію і вимагала негайного і безумовного відведення іракських збройних сил на позиції, які вони займали на 1 серпня. Однак внаслідок невиконання Іраком резолюції № 3036 Ради ЛАД і резолюції № 660 Ради Безпеки ООН на Нараді глав арабських держави на вищому рівні, що відбулася 10-го серпня 1990 р. була прийнята резолюція, яка "закликала Ірак негайно вивести свої війська з Кувейту" і підтримала заходи, застосовані Саудівською Аравією та іншими арабськими країнами Перської затоки у здійсненні законного права на індивідуальну та колективну самооборону згідно з ст. 6 Статуту ЛАД і ст. 51 Статуту ООН з тим, щоб використати міжарабські сили для підтримки своїх сил і захисту свого суверенітету.
Однак, незважаючи на те, що Рада Ліги прийняла резолюцію, яка засуджувала дії Іраку проти Кувейту, держави-члени, що відмовилися голосувати за цю резолюцію, вважали, що вона тільки ускладнить ситуацію. Відмінності у підходах до врегулювання ірако-кувейтского конфлікту викликали глибокі розбіжності між державами-членами ЛАД і дали привід Саудівській Аравії та Кувейту звернутися за військовою допомогою до США та інших західних країн, що призвело до інтернаціоналізації конфлікту. На основі аналізу діяльності ЛАД щодо запобігання війни в Перській затоці зроблено висновок, що хоч Рада ЛАД в своїх резолюціях посилалася на ст. 5 Статуту ЛАД, яка стосується мирного розв'язання міжнародних спорів, але в своїх діях вона керувалася положеннями ст. 6 про припинення актів агресії.
На основі детального аналізу резолюцій Ради Безпеки ООН щодо кризи в регіоні Перської затоки в дисертації зроблено висновок, що надання певної компетенції регіональним організаціям для підтримки міжнародного миру та безпеки залежить від бажання постійних членів Ради Безпеки. Це виявилося в рамках функціонування Ради Безпеки саме під час кризи в Перській затоці. Коли криза набула інтернаціонального характеру, Рада Безпеки взяла на себе керівництво вирішенням цього конфлікту і обмежила тим самим спроби ЛАД по мирному врегулюванню конфлікту і запобіганню застосування міжнародних збройних сил, діючих проти Іраку під прапором ООН.
ВИСНОВОК
У висновках узагальнені результати дисертаційного дослідження. Головними з них є наступні:
Характерними особливостями Статуту ЛАД і Договору 1950 р. є недостатня розробленість положень про відвернення загрози миру і актів агресії в регіоні, а також норм про мирне врегулювання міжнародних спорів і конфліктів. Але незважаючи на ці недоліки, ліга арабських Держав - це важливий інструмент зовнішнього народу з координації політичних дій держав-членів у вирішенні міжарабських проблем. Це виявилося у створенні в рамках ЛАД ряду механізмів для сильної діяльності арабських держав в залежності від обставин, що змінюються в регіоні Близького та Середнього Сходу, таких як: Нарада глав арабських держав і урядів, Рада спільної оборони та ін.
Багаторічний досвід ЛАД показує, що вона здатна конкретно реалізувати основні принципи міжнародного права, насамперед, такий як повага державного суверенітету, рівноправність і самовизначення народів, мирне розв'язання міжнародних спорів тощо.
Підготовка нового проекту Статуту, незважаючи на існуючі все ще прогалини в ньому, свідчить про те, що ЛАД спроможний удосконалити основоположні засади на яких побудована її діяльність, а також поліпшити механізм організації в цілому, в тому числі у сфері мирного розв'язання міжнародних спорів.
Взаємозв'язок і взаємодія ЛАД з універсальною системою ООН у сфері підтримки міжнародного миру і безпеки здійснюються на практиці, але не закріплено юридично, що знижує її ефективність. Ця проблема має бути вирішена шляхом укладання спеціальних угод як певної гарантії розв'язання міжнародних спорів та конфліктів в інтересах світової спільноти, насамперед відповідно до Статуту ООН.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Лига Арабских Государств: цели и принципы // Право України. - К., 1997. - № 7. - С. 60-71.
2. Мирное разрешение споров в Уставе Лиги Арабских Государств (ЛАГ) // Право України. - К., 1998. - № 4. - С. 96-99, 127.
3. Политико- правовая характеристика Лиги Арабских Государств как региональной международной организации // Держава і право. Щорічник наукових праць молодих вчених. Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. Держава і право. Випуск другий. - К., 1998. - С. 408-417.
АНОТАЦІЇ
Айман Абу-Эль-Хадж Абдель Барі. Реалізація принципу мирного розв'язання міжнародних спорів у діяльності Ліги Арабських Держав. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук зі спеціальності 12.00.11 - міжнародне право. - Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, Київ, 1999 р.
Дисертацію присвячено дослідженню теоретичних і практичних аспектів діяльності Ліги Арабських Держав у галузі мирного розв'язання міжнародних спорів відповідно до Статутів ООН і ЛАД. Особливу увагу приділено практиці ЛАД у цій сфері, зокрема у розв'язанні арабо-ізраїльського конфлікту та відверненні війни у Перській Затоці.
Ключові слова: міжнародне право, право міжнародних організацій, принцип мирного розв'язання міжнародних спорів, Ліга Арабських Держав, колективна система безпеки, самооборона, регіональний конфлікт, регіоналізм.
Айман Абу-Эль-Хадж Абдель Бари. Реализация принципа мирного разрешения международных споров в деятельности Лиги Арабских Государств. - Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.11 - международное право. - Институт государства и права им. В.М. Корецкого НАН Украины, Киев, 1999 г.
Диссертация посвящена исследованию теоретических и практических аспектов деятельности Лиги Арабских Государств в области мирного разрешения международных споров в соответствии с Уставами ООН и ЛАГ. Особое внимание уделено практике ЛАГ в этой сфере, в частности в разрешении арабо-израильского конфликта и предотвращении войны в Персидском заливе.
Ключевые слова: международное право, право международных организаций, принцип мирного разрешения международных споров, Лига Арабских Государств, коллективная система безопасности, самооборона, региональный конфликт, регионализм.
Ayman Abdel Bari Abu-Al-Haj. Realization of the principle of peaceful settlement of international disputes in activities of League of Arab States. - Manuscript.
Thesis for obtaining a scientific degree of Candidate of Science (Law), specialty 12.00.11 - International Law. - V.M. Koretsky Institute of State and Law of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 1999.
The dissertation is devoted to the study of the theoretical and practical aspects of the activities of League of Arabic States in the field of peaceful settlement of international disputes under the charters UN and League of Arab States. The special attention is paid to the practice of the League of Arab States in this sphere, in particular to settlement of Israel-Arab conflict and in prevention of gulf war between Iraq and Kuwait.
The dissertation contains the gist of the principle of peaceful settlement of international disputes. Its author illuminates the main problems connected with such notions "as dispute", "local dispute", "regional conflict", "region", "regional organization". Special attention is given to international legal characteristic of League of Arab States as a regional organization, as well as the structure of this organization, its organs, their functions and responsibilities. Its author also analyses the different regional organizations and compares them with the League Arab States.
The dissertation contains a thorough analysis of resolutions of League of Arab States as well as the resolutions of the Security Council of United Nations on Middle East, especially the crisis in Arab-Israeli relations. Its author pays a special attention to the activities of LAS in the field of peaceful settlement of international conflict situations and shows the conditions and perspectives of the cooperation between the international universal system and regional systems of peace keeping and collective security, proposes the new methods and ways of the improvement of efficiency of Statute of the League of Arab States.
The shortcomings of the process of interrelations between the League of Arab States and United Nations while settling local conflicts are covered too.
The specific characteristics of joint actions of peaceful settlement of international conflicts were also shown.
Paramount consideration was given too to the practice of LAS as to the territorial conflicts between states. These points were touched within the framework of the competence of LAS in settlement of disputes.
Chapter 8 of the United Nations was thoroughly analyzed too.
A special stress was done to study the activities of LAS and its approach to a justice political resolution of Arab-Israeli conflict. In this connection the author provides a deep analysis of the Conference of the heads of Arab States and Governments, the resolutions of LAS Council and United Nations General Assembly resolutions.
The dissertation contains the analysis of the LAS Charter and the Treaty on the defense and economic cooperation.
The dissertation contains detail study of activities of League of Arab States in prevention of the Gulf war between Iraq and Kuwait. The special attention is paid to the resolutions of League of Arab States and Security Council of United Nations. This chapter contains deep analysis of the Charter of United Nations especially articles (34-38, 51-52) and the Statute of League of Arab States.
The author of dissertation makes practical and theoretical recommendations which could be used to develop the activities of League of Arab States in particular in the sphere of the peaceful settlement of the international disputes and prevention of international conflicts.
The Key words: international law, law of international organizations, the principle of peaceful settlement of international disputes, League of Arab States, the system of collective security, Self-defense, regional conflict, regionalism.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Визначення засобів та регламентація процедури вирішення міжнародних спорів. Застосування міжнародного арбітражу та судового розгляду для вирішення міжнародних спорів. Правовий статус та особливості участі міжнародних організацій у міжнародних спорах.
курсовая работа [90,8 K], добавлен 12.09.2010Поняття трудових спорів, їх види, причини виникнення. Органи по вирішенню колективних трудових конфліктів. Процедура розв'язання трудових спорів. Право на страйк та його реалізація. Відповідальність за порушення законодавства про колективні трудові спори.
курсовая работа [37,4 K], добавлен 03.04.2014Основні положення досудового врегулювання господарських спорів. Порядок пред’явлення і розгляду претензій. Вимоги до змісту претензії. Переваги та недоліки досудового порядку вирішення господарських спорів. Альтернативні способи розв’язання конфліктів.
реферат [25,1 K], добавлен 21.11.2014Колізія - стан і дія кількох правових актів чи їх норм, як правило нормативного характеру, що прийняті одним або різними суб'єктами правотворчості. Колізійність українського законодавства. Причини та види юридичних колізій, способи їх розв'язання.
реферат [23,7 K], добавлен 12.04.2009Поведінка суб’єктів міжнародного права. Принцип суверенної рівності держав, незастосування сили і погрози силою, територіальної цілісності держав, мирного рішення міжнародних суперечок, невтручання у внутрішні справи, загальної поваги прав людини.
реферат [44,3 K], добавлен 11.12.2010Особливості розвитку міжнародного права після розпаду Римської імперії. Дипломатичне і консульське право в феодальний період. Розвиток права міжнародних договорів. Формування міжнародного морського права. Право ведення війни і порядок вирішення спорів.
реферат [25,6 K], добавлен 16.02.2011Поняття та ознаки біржі. Правила біржової торгівлі, розв'язання спорів. Поняття і види біржових правочинів. Ф'ючерсний контракт. Особливості укладання договору. Заяви на продаж, купівлю або обмін. Право власності на товар. Розірвання біржових угод.
реферат [22,4 K], добавлен 22.01.2014Поняття матеріальної шкоди, завданої злочином, визначення розміру матеріальної шкоди та способи її відшкодування. Цивільний позов як спосіб реалізації принципу публічності на стадії судового розгляду кримінальної справи. Розв’язання цивільного позову.
магистерская работа [92,2 K], добавлен 23.11.2010Проблеми корпоративних конфліктів. Аналіз форм застосування господарсько-правових засобів у корпоративних відносинах. Самостійність корпоративного спору. Розв'язання корпоративного конфлікту судом. Покрашення стану корпоративного законодавства.
реферат [23,8 K], добавлен 06.05.2011Тактичні прийоми основної діяльності слідчих працівників. Особливості психологічного аналіза слідчої тактики. Психологічні основи розробки тактичних прийомів розв’язання конфліктних ситуацій на стадіях розслідування злочину, в процесі судочинства.
контрольная работа [363,4 K], добавлен 11.03.2012Аналіз основоположних нормативних засад та умов функціонування сучасної системи світового правопорядку в Україні. Основні принципи міжнародних договорів, положення яких містять юридичні зобов’язання держав. Дослідження суверенної рівності країн.
статья [34,5 K], добавлен 18.08.2017Методи пізнання кримінального права: діалектичний; догматичний. Склад злочинів проти миру і мирного співіснування держав в державах-учасницях СНД. Злочини, які посягають на регламентовані міжнародним правом засоби та методи ведення війни в країнах СНД.
курсовая работа [58,5 K], добавлен 06.02.2011Законодавче регулювання діяльності господарських об’єднань. Порядок утворення промислово-фінансових груп. Вищий орган господарського об’єднання та вирішення спорів. Зміст і підстави виникнення права приватної власності та зміна сторін в зобов`язанні.
контрольная работа [26,5 K], добавлен 01.05.2009Особливості колективного договору на підприємстві. Умови виникнення права на відпустку. Поняття трудових спорів, конфліктів та їх позовний і непозовний характер. Типологія трудових спорів, причини їх виникнення. Порядок вирішення трудових спорів у КТС.
контрольная работа [39,5 K], добавлен 20.10.2012Особливість невиконання державою міжнародних зобов’язань. Характеристика забезпечення стану захищеності в інформаційній сфері. Розгляд пропаганди як ненасильницької агресії. Дослідження підтримки воєнно-політичної кампанії щодо протидії тероризму.
статья [26,1 K], добавлен 11.09.2017Регулювання відносин у сфері діяльності транспорту як пріоритетний напрямок внутрішньої політики держави. Комплексне дослідження правових проблем державного регулювання транспортної системи. Пропозиції щодо вдосконалення транспортного законодавства.
автореферат [70,1 K], добавлен 16.03.2012Господарсько-договірна діяльність проектно-конструкторського та технологічного бюро Укрзалізниці. Правові аспекти господарської діяльності. Договірні зобов’язання та терміни виконання. Нові технології по роботі з документами з господарської діяльності.
автореферат [18,9 K], добавлен 09.12.2010Поняття і види робочого часу. Облік робочого часу. Мінімальна заробітна плата, зайнятість. Коло осіб, які мають переважне право на залишення на роботі при вивільненні працівників за п. 1 ст. 40 КЗпП України. Розв'язок індивідуальних трудових спорів.
контрольная работа [24,6 K], добавлен 09.06.2015Встановлення і розвиток принципу верховенства права. Верховенство права: поняття, основні ознаки. Правопорядок як результат втілення в життя верховенства права. Утвердження та реалізація принципу верховенства права на Україні на сучасному етапі.
курсовая работа [51,0 K], добавлен 22.05.2012Особливості розгляду індивідуальних трудових спорів у загальному, судовому та особливому порядку. Врегулювання колективних трудових спорів за допомогою примирної комісії та трудового арбітражу. Причини виникнення страйку, умови визнання його незаконності.
курсовая работа [290,5 K], добавлен 11.05.2012
