Управління державною податковою службою в Україні: організаційно-правові аспекти

Визначаються особливості застосування організаційних форм управління в державній податковій службі, які, на відміну від правових форм, використовуються систематично, постійно і спрямовані на забезпечення чіткої і ефективної роботи об'єктів управління (органів, підрозділів, працівників податкової служби). Вони не пов'язані із здійсненням юридично значущих дій і, як наслідок, їх застосування не породжує, не змінює і не припиняє адміністративно-правових відносин. Організаційні форми управління не піддаються детальній правовій регламентації і чіткому визначенню елементів (видів організаційних дій), які знаходять вираження у їх межах. У зв'язку з цим застосування тої або іншої організаційної форми управління може залежати від розсуду суб'єкта управління, традицій, які мають місце в підрозділі (органі) податкової служби, стилю керівництва тощо, оскільки в управлінні значну роль відіграють елементи творчості, що мають як раціональний, так і емоційний характер: інтуїція, ризик, діловитість, винахідливість і т. ін.

Здійснено класифікацію і детальний аналіз організаційних форм управління, які використовуються в повсякденній діяльності органів податкової служби. Усю сукупність зазначених форм зведено до чотирьох основних груп. Так, у межах першої з них знаходять прояв дії, спрямовані на організацію роботи з працівниками податкової служби; у межах другої -- організаційні дії, пов'язані із здійсненням внутрішньовідомчого контролю; у межах третьої реалізується організаційна робота, спрямована на вдосконалення практичної діяльності підрозділів та працівників податкової служби; у межах четвертої -- забезпечується колегіальність управління в органах податкової служби. Особливо підкреслено важливість для забезпечення ефективності управління в державній податковій службі внутрішньовідомчого контролю, який визнається найважливішим елементом керівництва, складовою частиною організаційної роботи органів податкової служби, кожного окремого її підрозділу.

У підрозділі 4.4 «Методи управління в державній податковій службі» підкреслено, що головне, чим характеризуються методи управління державною податковою службою, -- це те, що вони тісно пов'язані з метою управління, яка визначає специфіку використання методів, їх вибір. Через методи управління здійснюється зв'язок суб'єкта управління і його об'єкта, тобто взаємодія в процесі управління однієї людини з іншою, людини з колективом, колективу людей з людиною або колективу з іншим колективом. Методи управління є найбільш активним і дієвим рухомим елементом в системі управління. Вони можуть використовуватися комплексно, альтернативно, доповнювати один одного або чергуватися в застосуванні.

Зазначається, що в управлінні державною податковою службою використовуються загальні методи соціального управління з урахуванням специфіки діяльності податкових органів. Вони можуть бути найрізноманітнішими і розрізняються залежно від способу реалізації цілей управління. Різноманітність методів управління обумовлюється складністю процесів управління. Призначення будь-якого методу управління -- впливати на поведінку конкретного працівника, на виконання ним своїх функціональних обов'язків, участь у спільній службовій діяльності. Методи управління державною податковою службою охоплюють способи, прийоми, дії осіб, залучених у процеси державного управління, пов'язані з підготовкою і реалізацією управлінських рішень, а також здійсненням правової і організаційної державно-управлінської діяльності.

В роботі здійснено класифікацію методів управління державною податковою службою. До загальних методів віднесено методи переконання та примусу, адміністративного та економічного впливу, нагляду та контролю, прямого та непрямого впливу, регулювання, загального керівництва та безпосереднього управління. З точки зору діяльності суб'єкта управління на всіх етапах управлінського процесу виділено чотири загальні групи методів: підготовки, прийняття, організації і контролю за виконанням управлінських рішень. За характером впливу на виконавців визначено чотири основні типи методів управління: економічні, адміністративні, соціально-психологічні і правові. В підрозділі детальному аналізу піддано методи управління державною податковою службою з огляду саме на останню ознаку.

Розділ 5 «Управління персоналом в державній податковій службі» присвячено аналізу кадрової роботи в зазначеній службі.

У підрозділі 5.1 «Поняття та структура персоналу державної податкової служби» зазначається, що робота з персоналом будь-якої організації завжди визнавалася одним з найважливіших напрямків управління нею, оскільки від її налагодженості та ефективності залежало виконання соціальних завдань, покладних на організаційно оформлені групи людей. Це має безпосереднє відношення і до державної податкової служби України, результати діяльності якої перебувають у прямій залежності від забезпечення високої якості її кадрового потенціалу, відповідності роботи з працівниками органів податкової служби сучасним вимогам, постановки цієї діяльності на міцний науковий фундамент з урахуванням тих тенденцій, що сьогодні існують у зазначеній сфері.

Аналізується терміни, які використовуються сьогодні для визначення усієї сукупності працівників того або іншого органу державної податкової служби -- «персонал», «кадри», «особовий склад» тощо. Це пов'язано з відсутністю серед науковців і практиків єдиних позицій щодо їх тлумачення та використання. У найзагальнішому вигляді термін «персонал державної податкової служби» характеризує основний, постійний штатний склад кваліфікованих працівників органів податкової служби -- державних службовців органів податкової служби.

Відзначаючи, що державна служба в податкових органах має багатоцільовий характер, обумовлений численністю та різноманітністю завдань і функцій, покладених на них, єдину державну службу в цих органах поділено на певні підвиди. В межах державної служби в податкових органах виділено два основні її підвиди -- цивільну і мілітаризовану, що відповідає загальноприйнятому поділу державної служби на види залежно від її характеру.

З огляду на правову форму закріплення статусу персоналу державної податкової служби виділено три основні категорії державних службовців: 1) працівників податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, встановлені ст. 15 Закону України «Про державну податкову службу»; 2) працівників податкової служби, яким встановлено ранги державних службовців відповідно до Закону України «Про державну службу»; 3) працівників податкової міліції, яким присвоєно спеціальні звання, передбачені ст. 24 Закону України «Про державну податкову службу».

Персонал державної податкової служби України класифіковано також залежно від характеру і обсягу владних повноважень. З урахуванням зазначеної підстави усіх працівників органів податкової служби поділено на посадових осіб та службовців, які не є посадовими особами.

Крім службовців органів державної податкової служби в їх штаті виділено також працівників, діяльність яких не пов'язана з реалізацією компетенції цих органів. Це прибиральниці, водії, працівники будівельних професій тощо, тобто робітники. Вони забезпечують окремі предметно-речові умови діяльності органів податкової служби. Регулювання їх трудових відносин здійснюється нормами трудового законодавства, встановленими для працівників, зайнятих на аналогічній роботі в будь-яких організаціях.

У підрозділі 5.2 «Державно-службові відносини в державній податковій службі» визнається, що саме державно-службові відносини становлять зміст усієї роботи з персоналом державної податкової служби. В нормах інституту державної служби вже з самого початку їх існування проявляються особливості адміністративно-правового регулювання суспільних відносин, які, в свою чергу, обумовлені специфікою державно-управлінської діяльності і предмета адміністративного права.

Уся сукупність державно-службових відносин в органах податкової служби зведена до двох основних видів: ті, що пов'язані із загальними питаннями організації державної служби в цих органах, і ті, які стосуються безпосередньо проходження служби працівниками системи зазначених органів.

Термін «проходження державної служби в органах податкової служби» визначено як послідовний процес реалізації громадянами свого права на державну службу, який складається з певних стадій, кожна з яких проявляється у відповідній групі державно-службових відносин. Суттєвою особливістю державно-службових відносин в органах податкової служби названо те, що їх учасниками стають представниками кількох принципово різних категорій працівників. Ці категорії відрізняються не тільки спрямованістю та змістом покладених на них функцій, але і правовим регулюванням проходження ними служби, що накладає відбиток і на державно-службові відносини, учасниками яких вони стають.

Першим видом державно-службових відносин в органах державної податкової служби названо ті, що виникають з приводу прийняття або вступу осіб на службу. Ця група відносин становить зміст діяльності щодо підбору кадрів для органів податкової служби. Зазначається, що підбір кадрів -- це одночасно і пошук гідних кандидатів, і процес, необхідний керівникам підрозділів та працівникам апаратів по роботі з персоналом для всебічного вивчення особи з метою визначення її придатності до служби і праці в системі органів податкової служби. Відзначається особливе значення в інституті проходження державної служби оцінки ефективності діяльності конкретних службовців, їх професіоналізму та компетентності. Визначення придатності конкретних осіб тій чи іншій посаді здійснюється протягом всього часу перебування її на державній службі -- від зарахування на посаду до звільнення з неї. Ще одним видом державно-службових відносин визнаються ті, що виникають під час професійної підготовки працівників податкової служби України. Організація професійної підготовки працівників органів податкової служби здійснюється з використання різних форм навчання, до основних з них віднесено: початкову підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації, стажування, самостійну підготовку.

В роботі виділено й інші види державно-службових відносин в органах податкової служби. Це відносини з приводу присвоєння спеціальних звань, рангів державних службовців її працівникам; пов'язані з переміщенням, перерозподілом та ротацією кадрів або, іншими словами, розстановкою працівників зазначеної системи органів; які виникають у зв'язку із заохоченнями працівників податкової служби та притягненням їх до дисциплінарної відповідальності; пов'язані з припинення служби працівниками податкової служби.

У підрозділі 5.3 «Соціально-правовий захист персоналу державної податкової служби» актуальність посилення соціально-правового захисту персоналу державної податкової служби пояснюється необхідністю забезпечення впевненості кожного її службовця у своїй безпеці, віри у надійний правовий, соціальний і фізичний захист з боку держави, від чого значною мірою залежить послідовне та повне виконання завдань, покладених на зазначену службу.

Визначається категорія «соціально-правовий захист», в межах якого виділено кілька елементів, зокрема, такі як: захист, правовий захист, соціальний захист. Кожен із зазначених елементів несе у собі різне змістовне навантаження, висвітлює різні сторони зазначеної категорії, дозволяючи таким чином побудувати цілісне соціально-правове утворення. Найбільш загальним елементом, на якому власне і будуються усі інші, є «захист». Під захистом розуміється комплексна система заходів, що застосовуються для забезпечення та належної реалізації суб'єктивних прав і виконання функціональних обов'язків. Зазначену систему утворюють заходи різного змісту, серед яких найбільш дієвими, з точки зору досягнення зазначених цілей, є соціальні та правові, які становлять, відповідно, серцевину соціального та правового захисту.

Під соціальним захистом в дисертації розуміється функція держави, яка виражається у встановленні видів та форм соціального забезпечення, що надаються на умовах, передбачених законом чи договором, із спеціально створених для цього фондів особам, які через незалежні від них життєві обставини опинились в соціально незахищеному стані або не мають достатніх засобів до існування. В роботі аналізуються такі види соціального захисту персоналу державної податкової служби: державне обов'язкове особисте страхування; державне пенсійне забезпечення; медичне обслуговування; державне грошове і речове (в тому числі житлове) забезпечення.

Правовий захист персоналу державної податкової служби визначається як діяльність держави в особі її органів законодавчої, виконавчої і судової влади, організацій, установ та посадових осіб щодо забезпечення процесу реалізації особою своїх прав на користування матеріальними, політичними, соціальними та духовними благами. До зазначеного поняття, крім діяльності державних органів щодо забезпечення реалізації прав громадян, включається також і активна діяльність останніх, спрямована на досягнення зазначеного результату. В дисертації аналізу піддано питання правового захисту персоналу державної податкової служби в двох аспектах. До зовнішнього аспекту належить правовий захист працівників органів податкової служби під час виконання службових обов'язків, який полягає в захисті від негативного впливу зовнішніх факторів, що виражається у втручанні в їх службову діяльність, злочинному посяганні на життя, здоров'я, честь, гідність, особисту недоторканність, майно працівника органів податкової служби справ та членів його сім'ї. До внутрішнього -- захист прав, свобод та законних інтересів у внутрішньосистемних відносинах, які складаються між працівником органу податкової служби та цим органом, представленим його керівником.

У підрозділі 5.4 «Дисципліна та відповідальність службовців державної податкової служби» важливим і неодмінним напрямком роботи з персоналом державної податкової служби названо зміцнення службової дисципліни, яка є особливим видом державної дисципліни. Державна дисципліна необхідна для функціонування будь-якої соціальної спільноти (наприклад, трудового колективу або громадської організації). Вона спрямована на забезпечення єдності дій членів організації і досягнення ними поставлених цілей, є необхідною умовою будь-якої спільної роботи, гарантує необхідну систему відносин у середині суспільного організму і забезпечує стабільність цих відносин.

Зроблено висновок, що службова дисципліна в органах податкової служби, як і в інших державних органах, становить складне утворення, у межах якого можна виділити два елементи. Перший пов'язується з наявністю правових та інших соціальних норм, які встановлюють порядок здійснення обов'язків та прав працівників податкової служби. Другий характеризується фактичним дотриманням цих норм (як на службі, так і по за її межами) зазначеними працівниками. З прав, обов'язків та обмежень, які встановлюються щодо державних службовців органів податкової служби, утворюються вимоги дисципліни, які можуть висуватися або до особистих якостей державних службовців, або до їх професійної діяльності.

Зазначається, що виконання чи невиконання вимог дисципліни тягне за собою певні наслідки, або, інакше кажучи, притягнення працівника податкової служби до того або іншого виду юридичної відповідальності, яка розглядається як важливий засіб забезпечення службової дисципліни. Відповідальність виявляється у застосуванні до державного службовця різних стягнень і покарань за допущення проступків та дій, які юридично визнаються забороненими і шкідливими. Залежно від виду і серйозності правопорушення, ступеню вини та обставин, за яких ці обов'язки було порушено, до працівників державної податкової служби можуть застосуватися такі види юридичної відповідальності: кримінальна, адміністративна, дисциплінарна, матеріальна.

Розділ 6 «Шляхи удосконалення управління державною податковою службою» включає три підрозділи, в яких визначаються основні напрямки такого удосконалення.

В підрозділі 6.1 «Розвиток функцій, організаційних структур та форм управління державною податковою службою в процесі її' модернізації» зазначається, що модернізація державної податкової служби України спрямована на створення ефективної високопрофесійної і підзвітної суспільству служби, яка чітко реалізує державну податкову політику та програму Уряду, що сприятиме виконанню закладених до бюджету показників його наповнення. Це дозволить на належному рівні фінансувати соціальну та гуманітарну сфери і матиме істотний вплив на рівень життя і соціального захисту населення, його ділову активність, ступінь довіри громадян до державних структур. Водночас підвищення ефективності та прозорості функціонування державного апарату приведе до покращання міжнародного іміджу України, сприятиме якнайшвидшому її вступу до ЄС.

Визначено ряд стратегічних цілей, яких має бути досягнено внаслідок здійснення модернізації, зокрема: забезпечення стабільного надходження податків та зборів; зростання рівня добровільного виконання платниками податків вимог податкового законодавства; активізацію діяльності суб'єктів підприємницької діяльності; сприяння виведенню доходів із «тіньової» економіки; поліпшення якості обслуговування платників податків тощо.

Важливим аспектом модернізації державної податкової служби названо удосконалення її організаційної структури. Намічені перетворення дозволять трансформувати організаційну структуру державної податкової служби України з централізованої в децентралізовану. Це передбачає чітке визначення і розподіл функцій між організаційними рівнями та їх можливу передачу на нижчі рівні із делегуванням відповідних повноважень та відповідальності.

Звертається увага на те, що модернізація державної податкової служби, крім іншого, передбачає також розвиток правових та організаційних форм діяльності її органів. Останнім часом актуалізується використання в управлінській діяльності органів виконавчої влади адміністративних договорів, існування яких обумовлюється підвищенням ролі адміністративного права у регулюванні суспільних відносин, а також розвитком договірних засад в публічно-правових відносинах. У зв'язку з цим стає можливим використання адміністративних договорів і в процесі управління державною податковою службою України, які здатні стати елементом нових підходів, нової ідеології партнерства керівництва органів податкової служби з їх персоналом.

Окремо охарактеризовано напрямки удосконалення структури та правового статусу податкової міліції. Процес її модернізації, на думку дисертанта, повинен базуватись на загальнодержавних заходах щодо проведення адміністративної реформи в Україні та концептуальних засадах реформування всієї правоохоронної системи.

У підрозділі 6.2 «Поліпшення роботи з персоналом органів державної податкової служби як засіб удосконалення її діяльності» успіх реалізації стратегічних завдань модернізації державної податкової служби України пов'язується із запровадженням нової кадрової політики, основна мета якої полягає у створенні організаційно-правових, соціальних, виховних, психологічних, матеріально-технічних, фінансових, економічних та інших передумов для формування високопрофесійного персоналу органів цієї служби, здатного ефективно, на високому рівні вирішувати її завдання в новому тисячолітті.

Відзначається важливість удосконалення процесу професійного відбору кадрів державної податкової служби, який має сприяти тому, щоб до них потрапляли найбільш здібні і підготовлені до виконання функціональних обов'язків. Науково обґрунтований професійний відбір може стати вагомою перешкодою на шляху проникнення до лав органів державної податкової служби випадкових людей, осіб, за своїми якостями нездатних досконало оволодіти відповідною спеціальністю, схильних до девіантної поведінки і професійної деформації. Водночас професійний відбір покликаний оптимально розставити кадри, здійснити раціональне призначення на посади, своєчасно діагностувати і прогнозувати можливість професійних відхилень працівників органів державної податкової служби.

Першочерговим завданням удосконалення управління персоналом державної податкової служби визнається також розробка та впровадження сучасних стандартів діяльності і поведінки її працівників. Стандарти знаходять своє безпосереднє вираження в правах, обов'язках та обмеженнях працівників податкової служби і сприяють правильній реалізації наданих їм повноважень. Поряд з цим підкреслено, що змістовне наповнення зазначених стандартів знаходить своє закріплення не тільки у правових нормах, але і в нормах моралі. Повна і чітка регламентація стандартів поведінки є важливою гарантією дотримання прав, свобод та законних інтересів громадян працівниками податкової служби, а відтак і засобом підвищення її авторитету серед населення. На вирішення цього завдання має бути спрямовано також діяльність щодо підвищення рівня професіоналізму працівників державної податкової служби, яке є головною метою перебудови системи та змісту їх професійної підготовки.

Важливою, хоча й непопулярною справою названо очищення органів державної податкової служби від професійно непридатних осіб, які не тільки не здатні на належному рівні виконувати поставлені завдання, але й дискредитують своїми вчинками державну податкову службу. На жаль, подібні випадки ще трапляються, адже працівники державної податкової служби не ізольовані від суспільних проблем, і той негатив, який є у суспільстві, відображається і в її колективах.

У підрозділі 6.3 «Зарубіжний досвід управління податковими органами та можливості його використання в Україні» наголошено, що формування податкової системи України потребує вивчення досвіду зарубіжних країн, податкові системи яких мають багатолітню історію. Наш власний досвід надзвичайно обмежений, оскільки в умовах адміністративно-командного соціалізму відносини між державою і підприємствами базувалися на прямому вилученні значної частини їх доходів до бюджету у вигляді відрахувань від прибутку, різних платежів. Досвід же країн, що мають багатовікову історію ефективного функціонування податкової системи, свідчить, що необхідною умовою такого положення є наділення спеціально уповноважених державою для боротьби з податковими правопорушеннями органів достатньо широким колом прав, а також чітким визначенням їх обов'язків.

В розвинених країнах світу сфера оподаткування та податкові органи є одними із стрижневих основ їх економічних систем. Вони є досить складними, враховуючи, з одного боку, кількість платників податків і кількість видів податків та зборів, а з іншого -- кількість засобів правового регулювання. Звичайно, для реалізації фіскальної функції держави та забезпечення ефективного поповнення бюджету необхідні спеціальні державні органи.

В дисертації проаналізовано особливості правового статусу та діяльності податкових органів ряду країни як «далекого» (США, Німеччини, Франції, Голландії, Японії, Польщі), так і «близького» (Казахстану, Узбекистану, Російської Федерації) зарубіжжя.

Зроблено висновок, що податкові системи різних країн світу об'єктивно обумовлені ментальністю та загальним розвитком правової культури кожної країни. Тому для подальшого розвитку податкової системи України можна було б використати досягнення тих країн, правові системи яких є подібними до неї.

ВИСНОВКИ

В дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми -- визначення сутності управління державною податковою службою, функціонально-організаційної структури цієї служби в Україні, сутності та змісту її правового статусу, характеристика форм і методів управління в державній податковій службі, системи управління персоналом в цій службі та визначення шляхів удосконалення управління нею. Основним завданням дослідження було вироблення на базі комплексного аналізу теоретичних, організаційних і правових засад здійснення управління державною податковою службою в Україні теорії управління цією службою, визначення шляхів його удосконалення. В результаті проведеного дослідження сформульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на досягнення поставленої мети.

Визначаючи методологічні засади управління державною податковою службою, зроблено висновок, що стратегічною метою податкової політики на сучасному етапі є створення в Україні стабільної і ефективної податкової системи, яка б забезпечила достатній обсяг надходжень платежів до бюджетів усіх рівнів, ефективне функціонування економіки держави, справедливий підхід до оподаткування всіх категорій платників податків, а також створення умов для подальшої інтеграції України у світове співтовариство. Важливе місце у здійсненні цієї політики займають органи державної податкової служби, які забезпечують фінансовий інтерес держави у сфері сплати податків та інших обов'язкових платежів.

Оскільки управління державною податковою службою є явищем системним, включає ряд елементів, тісно взаємопов'язаних між собою, охарактеризовано систему цього управління, яку утворюють суб'єкти, якими є як зовнішні владні структури (Верховна Рада України, Президент і Кабінет Міністрів України), так і, головним чином, вищестоящі органи і посадові особи самої податкової служби щодо нижчестоящих органів і службовців; об'єкти -- це податкова служба в цілому та її окремі структурні елементи -- органи, підрозділи, окремі працівники; зміст управління, який виявляється у взаємозв'язках суб'єктів і об'єктів.

Характеризуючи функціонально-організаційну структуру державної податкової служби, з'ясовано, що ця служба становить складну систему, до складу якої входить значна кількість органів та підрозділів. Очолює систему цих органів Державна податкова адміністрація України, яка забезпечує реалізацію єдиної державної податкової політики. В той же час Державна податкова адміністрації України здійснює управління місцевими органами державної податкової служби -- державними податковими адміністраціями та державними податковими інспекціями.

З'ясування питання про сутність та структуру правового статусу державної податкової служби дозволило на рівні науково-теоретичних узагальнень більш повно визначити особливості її побудови та функціонування. Серцевину правового статусу будь-якого податкового органу утворюють такі структурні елементи як призначення, завдання, функції, конкретні владні повноваження і відповідальність. Статус податкової міліції розглянуто окремо від статусу решти підрозділів податкової служби. Податкову міліцію визначено як структурний підрозділ податкової служби України, покликаний здійснювати правоохоронні функції у сфері боротьби з податковими правопорушеннями.

Вперше здійснено комплексну характеристику форм управління в державній податковій службі. Під формою управління в державній податковій службі розуміються визначені у нормативно-правових актах способи зовнішнього оформлення впливу суб'єкта управління на об'єкт управління, за допомогою яких досягаються цілі управління. Детальному аналізу піддано основну правову форму управління в державній податковій службі -- правові акти управління, а також організаційні форми управління, застосування яких не породжує, не змінює і не припиняє внутрішніх адміністративно-правових відносин в органах податкової служби.

Визначаючи систему та зміст методів управління в державній податковій службі, встановлено, що в ньому використовуються загальні методи соціального управління з урахуванням специфіки діяльності податкових органів. Методи управління державною податковою службою охоплюють способи, прийоми, дії осіб, залучених у процеси державного управління, пов'язані з підготовкою і реалізацією управлінських рішень, а також здійсненням правової і організаційної державно-управлінської діяльності. Здійснено класифікацію методів управління в державній податковій службі за різними критеріями на загальні і спеціальні, на методи підготовки, прийняття, організації і контролю за виконанням управлінських рішень, на економічні, адміністративні, соціально-психологічні і правові.

Оскільки результати діяльності державної податкової служби України перебувають у прямій залежності від забезпечення високої якості її кадрового потенціалу, в дисертації дістав подальший розвиток аналіз особливостей управління персоналом в цій службі. Єдина за своєю суттю державна служба в органах податкової служби поділена на два відносно самостійні підвиди -- спеціалізовану цивільну службу та мілітаризовану службу. Детально проаналізовано державно-службові відносини в державній податковій службі, проблеми оцінки ефективності діяльності конкретних службовців, їх професіоналізму та компетентності, зміцнення службової дисципліни, юридичної відповідальності працівників податкової служби.

Зважаючи на те, що управління як соціальне явище має потребу в організації, забезпеченні і постійному удосконаленні, сформульовано ряд конкретних пропозицій та рекомендацій, спрямованих на поліпшення теоретико-правових засад і практики управління державною податковою службою. В результаті модернізації державної податкової служби України передбачається створити систему, яка гарантуватиме компетентне, неупереджене адміністрування податків, заохочуватиме їх добровільну сплату і сприятиме розвитку приватного підприємництва завдяки розширенню бази оподаткування і зменшенню податкового навантаження. Державну податкову службу України буде перетворено в ефективну службу нового зразка, яка посилить віру громадськості і приватного бізнесу у її надійність, дієвість, професійність і доброчесність.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії, підручники, посібники:

Бандурка О.О. Управління Державною податковою службою в Україні: організаційно-правові аспекти. Монографія. -- Харків; Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2005. -- 506 с.

Бандурка О.О. Організаційно-правовий статус податкової міліції України.Монографія. - Харків; Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2004_245 с.

Бандурка О.О. Державна податкова служба в Україні: система, правовий статус, модернізація. - Харків:Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2004. -- 234 с.

Бандурка О.О. Організаційно-правові засади проведення податковою міліцією перевірок суб'єктів підприємницької діяльності // Науково-практичний посібник. -- Харків; Вид- во Нац. ун-ту внутр. справ, 2005. -- 240 с.

Бандурка О.?О. Адміністративна діяльність міліції. Глава 15., Підручник. -- Харків; Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2004. -- С. 388-410.

Бандурка О.?О. Адміністративне право України: передмова, розділ V, VII, Підручник., Харків; Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2004. -- С. 114-124, 185-197.

Бандурка A.M., Бандурка А.А., Носова О.?В. Иностранные инвестиции в экономике Украины. Монографія, Харьков; Изд-во НУВД, 2004. -- 448 с.

Бандурка А.А., Давыденко Л.М. Противодействие преступности: теория, практика, проблемы. Монография. -- Харьков; Изд-во НУВД, 2004. -- 342 с.

Бандурка А.А., Бандурка A.M. Зарубежная криминология: история и современность. Монографія, Харьков; Изд-во НУВД, 2005. -- 392 с.

Бандурка О.?М., Бандурка О.?О., Фролова О.?Г. Кримінологія. Монографія, Харків; Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2005. -- 688 с.

Наукові статті та тези доповідей і наукових повідомлень:

Бандурка О.?О. Адміністративні процедури в діяльності органів податкової служби України//Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності // Збірник наукових праць., Донецьк., Донецький інститут внутрішніх справ при Донецькому державному університеті, 2004. -- №?1. - С.69 -- 76.

Бандурка О.?О. Правовий статус державної податкової служби України: поняття та структура // Вісник Національного університету внутрішніх справ. -- 2004. -- Вип. 25. -- С 85 -- 91.

Бандурка О.?О. Щорічна оцінка персоналу державної податкової служби як засіб забезпечення його професіоналізму та компетентності // Наше право. - 2004. - №?2 (ч. І). - С. 46 - 50.

Бандурка О.?О. Деякі проблеми визначення і нормативного закріплення обов'язків державної податкової служби України // Наше право. - 2004. - №?2 (ч.2). -- С. 15 - 18.

Бандурка О.?О. Щодо розуміння та типології правових засобів діяльності податкової міліції в Україні // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. - 2004. - №?2. - С. 12 - 14.

Бандурка О.?О. Повноваження органів державної податкової служби: до питання визначення та класифікації // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ., 2004. №?1. -- С. 26 - 30.

Бандурка О.?О. Державне управління: проблеми уточнення поняття та визначення меж його використання // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. -- 2004. -- №?3. -- С. 26 - 32.

Бандурка О.?О. Органи державної податкової служби: призначення, сутність та види // Вісник Національного університету внутрішніх справ. - 2004. - №?26. - С. 124 - 129

Бандурка О.?О. Сучасна управлінська парадигма та її значення для управління державною податковою службовою // Вісник Національного університету внутрішніх справ. -- 2004. -- №?27. _ С. 265 - 272.

Бандурка О.?О. Організаційні форми управління в державній податковій службі // Вісник Національного університету внутрішніх справ. - 2004. - №?28. - С. 185 - 192.

Бандурка О.?О. Особливості розробки проектів нормативних актів управління в державній податковій службі//Наше право. -- 2004. - №?3. -- С. 20 - 26.

Бандурка О.?О. Державно-службові відносини в податковій міліції: поняття та види // Право і безпека. - 2004. -- №?3/3. -- С. 35 - 37.

Бандурка О.?О. Законність як принцип управління в органах державної податкової служби України // Наше право. - 2004. -- №?1. -- С. 29_35.

Бандурка О.?О. Деякі питання визначення результативності діяльності підрозділів податкової міліції // Право і безпека. - 2004. -- №?3/4. - С.42 - 44.

Бандурка О.?О. Досвід роботи податкової поліції Сполучених Штатів Америки // Наше право. - 2005. -- №?1. -- С. 65_68.

Бандурка О.?О. Методи управління в Державній податковій службі: сутність та види // Право і безпека. -- 2005. -- №?4/1. - С. 37 - 41.

Бандурка О.?О. Податковий контроль органів та підрозділів державної податкової служби України: призначення, сутність, види // Вісник Львівського юридичного інституту. - 2004. - Спец. випуск. -- №?1. -- С.85_94.

Бандурка О.?О. Особливості правового регулювання порядку розгляду скарг громадян та юридичних осіб в органах державної податкової служби//Вісник Львівського юридичного інституту. - 2005. -- №?1. -- С. 3 - 10.

Бандурка О.?О. Податкові органи США: корисний досвід діяльності //Вісник Національного університету внутрішніх справ. - 2005. -- №?29. -- С.175 - 176.

Бандурка О.?О. Інститут державної служби в органах податкової служби України: правове регулювання та структурна побудова // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. - 2005. -- №?2. - С. 25_30.

Бандурка О.?О. Поняття та види взаємодії органів податкової міліції України з іншими суб'єктами // Вісник Запорізького юридичного інституту. -- 2004. -- №?4. - С. 67 - 73.

Бандурка О.О. Наказ як вид акта управління державної податкової служби України / / Науковий вісник юридичної академії. - 2005. - №?1. - С. 245 - 252

Бандурка О.О. Сутність та види форм управлінської діяльності в Державній податковій службі України // Вісник Національного університету внутрішніх справ. - 2005. -- №?30.

Бандурка О.О. Відповідальність органів державної податкової служби: підстави, функції, види//Наше право. -- №?1. - 2005. -- С. 21 - 27.

Бандурка О.О. Етико-правові стандарти діяльності та поведінки працівників податкової служби України // Наше право. -- №?2. - 2005. - С. 25 - 30.

Бандурка О.О. Організаційно-правові аспекти модернізації Державної податкової служби України // Право і безпека. -- №?4/2. - 2005. -- С. 43 - 46.

Бандурка О.О. Податковий контроль органів та підрозділів Державної податкової служби України: призначення, сутність, види // Адміністративне право і адміністративна діяльність органів внутрішніх справ. -- №?1. - 2005. - С. 116 - 123.

Бандурка О.?О. Перспективи формування персоналу Державної податкової служби // Наше право. -- №?1. - 2007. -- С. 47 - 51.

АНОТАЦІЯ

Бандурка О.?О. Управління державною податковою службою в Україні: організаційно-правові аспекти. -- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. -- Інститут законодавства Верховної Ради України. -- Київ, 2007.

Дисертацію присвячено аналізу теоретико-методологічних та організаційно-правових засад управління державною податковою службою в Україні. Визначено сутність, особливості, функції та систему управління державною податковою службою; з'ясовано її функціонально-організаційну структуру; визначено сутність та структуру правового статусу цієї служби, його окремі складові; з'ясовано особливості правового статусу податкової міліції як особливого структурного підрозділу державної податкової служби; охарактеризовано форми управління в податковій службі; визначено систему та зміст методів управління в цій службі; з'ясовано особливості та зміст управління персоналом в ній. Розроблено теорію управління державною податковою службою в Україні, сформульовано рекомендації, спрямовані на удосконалення організаційно-правових засад цього управління.

Ключові слова: державна податкова служба, управління, організаційно-правові засади, функціонально-організаційна структура, правовий статус, податкова міліція, форми управління, методи управління, управління персоналом, удосконалення.

АННОТАЦИЯ

Бандурка А.А. Управление государственной налоговой службой в Украине: организационно-правовые аспекты. -- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процесс; финансовое право; информационное право. -- Институт законодательства Верховной Рады Украины -- Киев, 2007.

Диссертация посвящена анализу теоретико-методологических и организационно-правовых основ управления государственной налоговой службой в Украине.

Определены методологические основы управления государственной налоговой службой, охарактеризована система управления государственной налоговой службой, состоящая из субъектов, которыми является как внешние властные структуры (Верховная Рада Украины, Президент и Кабинет Министров Украины), так и, главным образом, вышестоящие органы и должностные лица самой налоговой службы относительно нижестоящих органов и служащих; объектов -- это налоговая служба в целом и ее отдельные структурные элементы -- органы, подразделения, отдельные работники; содержания управления -- взаимосвязей субъектов и объектов.

Определена функционально-организационная структура государственной налоговой службы, в состав которой входит значительное количество органов и подразделений. Возглавляет систему этих органов Государственная налоговая администрация Украины, обеспечивающая реализацию единой государственной налоговой политики. В то же время Государственная налоговая администрации Украины осуществляет управление местными органами государственной налоговой службы -- государственными налоговыми администрациями и государственными налоговыми инспекциями.

Проанализированы сущность и структура правового статуса органов государственной налоговой службы, сердцевину которого образуют такие структурные элементы как назначение, задачи, функции, конкретные властные полномочия и ответственность. Статус налоговой милиции рассмотрен отдельно от статуса остальных подразделений налоговой службы. Налоговая милиция определена как структурное подразделение налоговой службы Украины, призванное осуществлять правоохранительные функции в сфере борьбы с налоговыми правонарушениями.

Впервые дана комплексная характеристика форм управления в государственной налоговой службе. Детальному анализу подвергнута основная правовая форма управления в государственной налоговой службе -- правовые акты управления, а также организационные формы управления.

Определены система и содержание методов управления в государственной налоговой службе, установлено, что в нем используются общие методы социального управления с учетом специфики деятельности налоговых органов. Осуществлена классификация указанных методов по разным критериям на общие и специальные, на методы подготовки, принятия, организации и контроля за выполнением управленческих решений, на экономические, административные, социально-психологические и правовые.

В диссертации получил дальнейшее развитие анализ особенностей управления персоналом в государственной налоговой службе. Единая по своей сути государственная служба в этих органах разделена на два относительно самостоятельных подвида -- специализированную гражданскую службу и милитаризованную службу. Детально проанализированы государственно-служебные отношения в государственной налоговой службе, проблемы оценки эффективности деятельности конкретных служащих, их профессионализма и компетентности, укрепления служебной дисциплины, юридической ответственности работников налоговой службы.

Сформулирован ряд конкретных предложений и рекомендаций, направленных на улучшение теоретико-правовых основ и практики управления государственной налоговой службой.

Ключевые слова: государственная налоговая служба, управление, организационно-правовые основы, функционально-организационная структура, правовой статус, налоговая милиция, формы управления, методы управления, управление персоналом, совершенствование.

ANNOTATION

Bandurka O.O. Management of the State Taxation Service in Ukraine: organizational and legal aspects. - Manuscript.

Thesis for a doctor of law degree in speciality 12.00.07 - administrative law and process; financial law; information law. - Institute of Legislation of the Verkhovna Rada of Ukraine, Kyiv. - 2007.

Thesis is dedicated to the analysis of the theoretical, methodological, organisational and legal bases of the state taxation service management in Ukraine. It defines methodological bases of the State Taxation Service management, characterizes the system of the state taxation service management, which consists of the subjects being the external power agencies (Verkhovna Rada of Ukraine, the President and Cabinet of Ministers of Ukraine) as well as, primarily, senior bodies and officials of the Taxation Service itself relating to the lower bodies and officers: structures - Taxation Service in general and its separate structural elements - bodies, subdivisions, employees; essence of management - interrelation of subjects and objects.

It researches the functional and organizational structure of the State Taxation Service involving a great number of bodies and subdivisions.

Thesis analyses the essence and the structure of the State Taxation Service bodies' legal status and studies such structural elements as target, tasks, functions, certain powers and responsibility. The status of the Taxation Police is considered separately form the statuses of other Taxation Service subdivisions. The Taxation Police is considered as a structural subdivision of the State Taxation Service and is supposed to perform law-enforcement functions in the sphere of the struggle with the taxation crimes.

Thesis defines the system and content of the management methods of the State Taxation Service, makes the further analyses of the personnel management peculiarities, analyses state and official relation in the State Taxation Service and works out offers on the further efficiency of its activity.

It gives a number of certain offers and recommendations aimed at the improvement of the theoretical and legal bases and the State Taxation Service management practice.

Key words: the State Taxation Service, functional and organizational structure, legal status, the Taxation Police, forms of management, methods of management, personnel management, improvement.

Размещено на Allbest.ru