Удосконалення механізмів державного управління регіональними фінансовими ресурсами через казначейську систему

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Удосконалення механізмів державного управління регіональними фінансовими ресурсами через казначейську систему

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Запровадження казначейського обслуговування бюджетних коштів органів місцевої влади та самоврядування внесло суттєві новації та якісно нові підходи до управління регіональними фінансовими ресурсами на рівні адміністративно-територіальних одиниць. З огляду на це, безперечно, змінились і правові взаємовідносини між усіма учасниками бюджетного процесу, що задіяні на кожній його стадії.

Такий стан справ зумовлює вирішення загальних питань міжвідомчої взаємодії територіальних органів казначейства із органами місцевої влади шляхом чіткого та ефективного розмежування їх функціональних повноважень та відповідальності. Об'єднання спільних зусиль при вирішенні проблемних питань дозволить комплексно охопити загальні етапи планування фінансових ресурсів, їх використання та облік, що надасть змогу більш дієвому маневруванню фінансовими потоками та підвищенню ефективності виконання прийнятих зобов'язань.

На сьогодні практика свідчить, що в сучасних умовах органи Державного казначейства постають одним із найактивніших учасників в процесі управлінні регіональними фінансовими ресурсами через реалізацію законодавчо прийнятих механізмів та процедур виконання місцевих бюджетів відповідно до вимог бюджетного законодавства.

Однак саме від цих встановлених механізмів залежатимуть потенційні можливості економічного розвитку кожного регіону, тому спрямованість на кінцевий результат гостро виставляє нагальну потребу в постійному вдосконаленні існуючих положень казначейського обслуговування розпорядників й одержувачів бюджетних коштів.

Незважаючи на значні переваги переходу на повнофункціональне казначейське виконання місцевих бюджетів, що пов'язані з більш дієвим фінансовим контролем, прозорістю виконання бюджетів, поліпшенням фінансової дисципліни, аналіз діючої моделі показав, що ціла низка методологічних та методичних питань залишається недостатньо вирішеною та вимагає адекватного не локального, а системного розв'язання. Ці питання неодноразово підіймалися як з боку Державного казначейства України й Міністерства фінансів України, так і зі сторони Асоціації сільських селищних і міських рад України, Асоціації міст України та громад, Української асоціації місцевих та регіональних рад.

Різноманітні аспекти подальшого вдосконалення та оптимізації управління фінансовими потоками знайшли відбиття у працях С. Булгакової, Л. Коваленко, Л. Осипчук, П. Петрашка, О. Поважного, В. Стоян, О. Чечуліної, С. Юрія та інших.

Широкомасштабність завдань щодо підвищення ефективності управління регіональними фінансовими ресурсами через казначейську систему та пошук оптимальних рішень обумовила вибір теми і її актуальність. Саме на розв'язання цієї проблеми й були спрямовані основні дослідження дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано згідно з планом науково-дослідних робіт Донецького державного університету управління з теми 99.06.01 «Державні механізми формування фінансових ресурсів» (№ держреєстрації 0104U009992). У рамках цієї теми автором запропоновано організаційні та методологічні шляхи розв'язання питання із подальшого спрощення та оптимізації механізмів казначейського управління фінансовими потоками регіону, надано пропозиції із налагодження взаємодії між відповідальними особами бюджетного процесу в сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка нових та удосконалення існуючих механізмів державного управління регіональними фінансовими ресурсами через казначейську систему на основі спільних зусиль та інтересів всіх зацікавлених учасників бюджетного процесу.

Відповідно до запропонованої мети були поставлені наступні завдання:

виявити напрями функціонування банківської та казначейської систем управління фінансовими ресурсами;

розкрити сучасний стан управління фінансовими потоками через казначейську систему, визначити результативність та ефективність попереднього та поточного контролів, притаманних органам казначейства;

встановити та проаналізувати особливості функціонування казначейської системи у Донецькому регіоні;

визначити ступень застосування та впровадження в дію новітніх інформаційних технологій та програмного забезпечення в казначейській системі;

дослідити характер взаємодії органів казначейства з іншими учасниками бюджетного процесу у ході касового виконання бюджетів усіх рівнів;

запропонувати застосування в дію окремого фінансового документу для визначення конкретних положень співпраці через поєднання інтересів між основними учасниками бюджетного процесу у ході управління фінансовими ресурсами регіону;

визначити напрями удосконалення та оптимізації існуючих механізмів державного управління фінансовими потоками регіону.

Об'єктом дослідження є діяльність органів казначейської системи з касового обслуговування розпорядників й одержувачів бюджетних коштів на регіональному рівні.

Предметом дослідження є механізми державного управління регіональними фінансовими ресурсами через казначейську систему та напрями їх удосконалення.

Методи дослідження. Проведення дисертаційного дослідження та вирішення поставлених завдань ґрунтується на використанні системного підходу до визначення об'єкту та предмету дослідження. Всі розглянуті у роботі процеси та явища аналізуються шляхом їх взаємодії, взаємозв'язку, взаємозалежності й постійного розвитку, тобто як безлічі взаємодіючих елементів.

З застосуванням методів порівняння та узагальнення проведений детальний аналіз з визначення та оцінки місця та ролі Донецького регіону в казначейській системі України.

В роботі знайшли своє відображення ситуаційний та функціональний методи дослідження при розгляді організаційно-правового регулювання відносин органів законодавчої та виконавчої влади та аналізу їх взаємодії й співпраці.

Значна увага приділена аналізу законодавчо-нормативних документів, відповідно до яких забезпечено правове поле порушених в дослідженні питань та проблемних ситуацій.

Інформаційною базою дисертаційного дослідження виступали законодавчі та нормативно-правові акти, інструктивно-методичні документи з організації казначейського виконання бюджетів, наукові праці вітчизняних і зарубіжних дослідників, матеріали конференцій, оперативні дані та дані статистичної звітності, результати аналізу та досліджень, проведених автором.

Завдяки сукупності методів аналізу та синтезу через статистичні, прогнозні та індуктивні підходи, які сприяли єдності дослідження, проведена аналітична оцінка результатів функціонування існуючих положень казначейського виконання бюджетів, визначені наслідки практичного використання удосконалених механізмів управління фінансовими потоками регіону.

Наукова новизна одержаних результатів. Науковим результатом дисертаційного дослідження є розробка організаційних заходів щодо визначення оптимального механізму управління фінансовими ресурсами та подальшого удосконалення існуючої моделі казначейського обслуговування бюджетних коштів регіону через взаємодію та співпрацю всіх учасників бюджетного процесу.

Новизна наукового дослідження зосереджена на наступному:

вперше:

запропоновано механізм поліпшення координації дій між учасниками бюджетного процесу в сфері казначейського обслуговування фінансових ресурсів регіону через поєднання інтересів в сфері державного управління фінансовими потоками;

удосконалено:

застосування спрощених процедур проведення та відображення в бухгалтерському обліку операцій за видатками бюджетів місцевого самоврядування з подальшим їх розповсюдженням на інших розпорядників коштів місцевих бюджетів;

розмежування повноважень на основних ділянках роботи органів місцевої влади й самоврядування та органів Державного казначейства;

дістало подальшого розвитку:

визначення особливостей функціонування казначейської системи Донецького регіону з виявленням відмінних рис її становлення та напрямків подальшого розвитку;

обґрунтування розробки єдиного формату програмного забезпечення при обміні інформацією між регіональними фінансовими органами та регіональними органами Державного казначейства;

механізм управління регіональними фінансовими ресурсами в частині організації роботи органів Державного казначейства України на виносних робочих місцях;

порядок запровадження спеціалізованої програми «Клієнт-Казначейство» для оперативного прийняття відповідних управлінських рішень органами місцевими влади та самоврядування;

обґрунтування створення загальної універсальної електронної мережі з метою об'єднання всіх ланок бюджетної системи в єдиний інформаційний простір.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані в ході дослідження результати наукової праці можуть використовуватися в роботі органів Державного казначейства з метою оптимального управління фінансовими потоками регіону для оптимізації їх функціонування та активізації внутрішніх резервів (довідка про впровадження Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області №13-21/10 від 18.12.2006 р.).

Запропонована в дисертаційному дослідженні направленість на співпрацю між всіма учасниками бюджетного процесу, незважаючи на власну зацікавленість та відомчу належність, дозволяє підвищити ефективність повнофункціонального обслуговування місцевих бюджетів на регіональному рівні (довідка про впровадження Головного фінансового управління Донецької облдержадміністрації №01-01/22-2-3550 від 20.12.2006 р.).

Основні положення дисертаційної роботи використовуються в ході викладання навчальних дисциплін фінансової направленості в Донецькому державному університеті управління (довідка про впровадження Донецького Державного університету управління №332-24 від 15.12.2006 р.).

Особистий внесок здобувача. Всі наукові положення, які виносяться на захист, виступають результатом самостійно проведених досліджень в сфері управління фінансовими ресурсами через казначейську систему на регіональному рівні. Вони отримані особисто автором і є його внеском у розвиток науки державного управління. Із наукових праць, які опубліковані у співавторстві, в дисертації використані лише ті положення, які належать особисто здобувачу. Зміст конкретного особистого внеску в такі праці наведено у списку опублікованих праць за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження обговорювалися та були схвалені на науково-практичній конференції «Роль социального менеджмента в интеллектуализации общества» (м. Слав'яногірськ, 2001 р.), на другій Всеукраїнській науково-практичній конференції «Менеджмент-освіта у вищих навчальних закладах України: підготовка, використання, роль та значення в соціально-економічному розвитку регіонів» (м. Слав'яногірськ, 2002 р.), на Всеукраїнській науково-практичні конференції молодих вчених «Фінансово-кредитна система України: проблеми та шляхи їх вирішення» (м. Дніпропетровськ, 2003 р.), на четвертій Всеукраїнській науково-практичній конференції «Роль менеджмент-освіти в контексті розвитку механізмів державного регулювання соціально-економічних процесів (м. Святогірськ, 2006 р.).

Публікації. Основні положення і результати дослідження опубліковані в 10 наукових працях (6 у фахових виданнях), з них 1 - у науковому журналі, 5 - у збірниках наукових праць і 4 публікації у матеріалах наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій 2,61 д.а., автору особисто належить 2,42 д.а.

Структура й обсяг роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, які викладено на 210 сторінках. Матеріали дисертації містять 5 рисунків, 8 таблиць, які наведено на 16 сторінках. Список використаних джерел із 244 найменувань наведено на 23 сторінці, 6 додатків - на 41 сторінці.

Основний зміст дисертаційної роботи

казначейство бюджет управління

Розділ 1. «Теоретико-методологічні засади формування механізмів державного управління фінансовим забезпеченням». Реформування економіки України в частині управління фінансовими ресурсами в останні роки знаходить усе більше розуміння як усередині країни, так і за її межами. Це сприяє інтегруванню України в єдине світове співтовариство. Зокрема, найбільш яскраво це проявилося при запровадженні казначейської системи виконання державного та місцевих бюджетів.

Утворення Державного казначейства має певні об'єктивні передумови. Розвиток держави завжди зумовлював існування таких структур, які б забезпечували реалізацію її основних завдань та функцій.

В роботі констатується, що чинна до створення казначейства банківська система виконання бюджету не вирішувала в повній мірі першочергових задач з якісного та прозорого використання бюджетних коштів.

Зазначено, що система обліку доходів не дозволяла своєчасно отримувати інформацію про обсяг надходжень, що, в свою чергу, негативно позначалося на точності короткострокових прогнозів про податки та платежі, на встановленні реальних лімітів з витрат, передбачених в бюджеті, на своєчасності фінансування.

При цьому фіксування витрат бюджетних коштів в облікових регістрах здійснювалося лише на стадії платежу, коли можливість маневрування фінансовими ресурсами була вже практично втрачена.

Фінансова звітність з виконання бюджетів в багатьох випадках не відповідала основним вимогам, які висуваються до бухгалтерських регістрів, - достовірності та своєчасності, що в цілому не давало можливості визначити дійсні потреби за тією чи іншою статтею бюджету.

Результатом пошуку оптимального розв'язання виявлених недоліків у державному управлінні фінансовими ресурсами й постало введення в дію казначейського механізму обслуговування бюджетних коштів, направленого на забезпечення постійного контролю за їх ефективним та обов'язково цільовим використанням.

Досягнута з часом підконтрольність виконання бюджетів, своєчасність та оперативність отримання звітних даних у реальному режимі підтвердила, що в сучасних умовах Державне казначейство є саме таким інструментом, через який досягається ефективне й прозоре налаштування роботи з управління бюджетними потоками.

Наведені у табл. 1 дані дають змогу дійти висновку щодо участі кожного регіону у загальному обсязі документообігу в системі електронних міжбанківських переказів Національного банку України та внутрішній платіжній системі у 2005 році.

Таблиця 1. Обсяг документообігу установ Державного казначейства України в системі електронних міжбанківських переказів Національного банку України та внутрішній платіжній системі за 2005 рік

За наведеними розрахунками можливо відзначити, що провідне місце з усіх напрямків документообігу, а саме, за кількістю електронних розрахункових документів, що були відправлені від органів казначейства до Національного банку України (початкові платежі), за кількістю електронних розрахункових документів, що були відправлені від установ банків до органів казначейства (відповідні платежі), за кількістю внутрішніх електронних розрахункових документів посідає Донецька область.

У дисертаційній роботі розглянуто певні особливості функціонування казначейської системи Донецького регіону, окреслено її характерні риси становлення та розвитку, які дозволили детальніше відзначитися стосовно подальших шляхів оптимізації існуючого механізму державного управління фінансовим забезпеченням, направленим на розробку додаткових механізмів з удосконалення та спрощення казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Розділ 2. «Аналіз механізмів державного управління регіональними фінансовими ресурсами». Процес казначейського виконання державного та місцевих бюджетів за доходною та видатковою частинами передбачає тісну взаємодію та співробітництво між всіма органами законодавчої та виконавчої влади.

Зазначено, що в сучасних умовах органи казначейства виступають тим шлюзом у бюджетній системі держави, через який фінансові, правоохоронні, судові та інші структури мають можливість володіти достовірною та оперативною інформацією в режимі реального часу для прийняття необхідних економічних рішень у межах своєї компетенції.

З цього доведено, що саме поглиблення взаємодії між всіма учасниками процесу безпосередньо впливає на загальний стан управління фінансовими ресурсами та, в кінцевому результаті, на дієвість всієї бюджетної політики шляхом забезпечення її надійного функціонування, досягнення злагодженості в окремих сферах і ланках фінансових відносин.

Лише за умови скоординованої діяльності та співпраці, спрямованої на дотримання вимог бюджетного законодавства, можливо досягти оптимального варіанту з управління фінансовими потоками.

З іншого боку, ефективність управління фінансовими ресурсами залежатиме від вибору й визначення оптимальної моделі з якісного виконання державою покладених на неї зобов'язань.

Визначено, що необхідною передумовою оперативного та дієвого управління фінансовим забезпеченням є принцип єдності каси, завдяки якому всі бюджетні кошти акумулюються в руках однієї юридичної особи та регулюються єдиними правилами та нормами бухгалтерського обліку.

На сьогоднішній день така вимога реалізована через запровадження в дію функціонування єдиного казначейського рахунку, за допомогою якого в одній системі рахунків концентрується два потоки фінансових ресурсів - рух коштів за надходженням та рух коштів за видатками.

Встановлено, що казначейське виконання бюджетів усіх рівнів, яке побудоване на принципі роботи єдиного казначейського рахунку, надає можливість у повній мірі реалізувати принцип єдності бюджетної системи, який забезпечується єдиною правовою базою, єдиною грошовою системою, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдиною бюджетною класифікацією, єдністю порядку виконання бюджетів та ведення бухгалтерського обліку і звітності.

Відзначено, що для органів казначейства невід'ємною частиною роботи при виконанні покладених на них функцій та обов'язків виступає контрольна діяльність, що має на меті недопущення випадків порушень у сфері бюджетного законодавства.

У наведеній табл. 2 відображена загальна кількість та сума відмов в оплаті рахунків, які були оформлені працівниками казначейської системи Донецького регіону у ході здійснення процедур попереднього та поточного контролів протягом 1999-2005 років.

Таблиця 2. Загальна кількість та сума оформлених відмов в оплаті рахунків фахівцями казначейської системи Донецької області протягом 1999-2005 років

Таким чином попереджено порушення встановленого порядку використання коштів загального та спеціального фондів бюджету, нераціональне спрямування бюджетних коштів, їх витрачання поза кошторисними призначеннями за сім минулих років на загальну суму 611,8 млн. грн. при поверненні на доопрацювання більше 80,3 тисяч фінансових документів.

За наслідками досвіду можливо зазначити, що після здійснення процедур попереднього та поточного контролю на етапі реєстрації зобов'язань та у процесі оплати рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, в ході наступного контролю - вже за фактом здійснення фінансових операцій - для фінансових зловживань не залишається підґрунтя.

Встановлено, що особливе значення на цей час у фінансовій системі України приділяється запровадженому Бюджетним кодексом України механізму зупинення операцій з бюджетними коштами через встановлення бюджетного правопорушення, яке визначено як недотримання учасником бюджетного процесу встановленого нормативно-правовими актами порядку складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету чи звіту про виконання бюджету.

Механізм зупинення операцій за бюджетними коштами в органах Державного казначейства складається з етапів, які схематично відображені на рис. 1.

Такий механізм застосування процедури зупинення операцій з бюджетними коштами розширює коло прав органів Державного казначейства стосовно виконання основних їх функцій та обов'язків, що, в свою чергу, сприяє зменшенню фактів порушення нецільового використання коштів та підвищенню фінансової дисципліни в бюджетній сфері.

Розкривши та проаналізувавши основні положення казначейського виконання бюджетів за надходженнями та видатками, можна констатувати, що сьогодення, в певній мірі, вже визначило та стабілізувало основні казначейські процедури, які дають змогу ефективно й прозоро здійснювати загальні завдання, покладені на казначейську систему.

Однак, безперервний пошук можливостей більш дієвого державного управління наявними фінансовими ресурсами ще залишає відкритими питання, які потребують подальшого удосконалення. За такого твердження, наступним кроком з підвищення ефективності казначейського обслуговування бюджетних коштів має стати спрощення та оптимізація вже існуючих процедур управління фінансовим забезпеченням.

Розділ 3. «Напрями удосконалення та оптимізації механізмів державного управління регіональними фінансовими ресурсами». В роботі доведено, що запровадження в органах казначейства прогресивного програмного забезпечення, яке в автоматизованому режимі відображає фінансові операції за проведеними трансакціями, гарантує своєчасне надання даних про рух бюджетних коштів та дозволяє мати чітке та якісне уявлення відносно економічних наслідків проведеної бюджетної політики.

Як визначено в дослідженні, подальша розробка та промислове освоєння сучасних комп'ютерних технологій та програмного забезпечення відкривають широкі можливості для поступового об'єднання всіх зацікавлених учасників бюджетного процесу в єдиний інформаційних простір та, як наслідок, підвищення прозорості з виконання дохідної та видаткової частин бюджету.

Обґрунтовано, що основною умовою функціонування дієвого механізму управління регіональними фінансовими ресурсами є втілення чітко встановленого розмежування повноважень між фінансовими установами, відповідальними за якісне планування та виконання місцевих бюджетів. Реалізацію даного твердження запропоновано викласти через затвердження окремого документу - Меморандуму про співпрацю в процесі казначейського виконання місцевих бюджетів.

Поза всяким сумнівом - що детальніше буде розроблений даний документ з визначенням певних меж відповідальності, тим міцніше буде фінансова дисципліна з дотримання вимог бюджетного законодавства.

Відзначено, що застосування на практиці Меморандуму із чітко встановленим розподілом функцій та відповідальності кожної із сторін сприятиме узгодженості дій з питань виконання бюджетів та дозволить направити співпрацю всіх учасників бюджетного процесу на досягнення єдиної мети - ефективного та раціонального управління фінансовими ресурсами регіону.

У ході дисертаційного дослідження виявлені певні переваги запровадження спрощених процедур проведення та відображення в бухгалтерському обліку операцій за видатками бюджетів місцевого самоврядування.

Отриманий позитивний досвід функціонування даного механізму підтверджує можливість та доцільність подальшого розповсюдження спрощених процедур на інших розпорядників коштів місцевих бюджетів, які мають значну кількість напрямків використання бюджетних коштів за різними кодами функціональної класифікації, а саме: відділи освіти, культури, охорони здоров'я, в частині відкриття останнім рахунків для здійснення централізованого перерахування коштів.

Враховуючи направленість бюджетного процесу на удосконалення та оптимізацію існуючих положень казначейського обслуговування, втілення запропонованих заходів дозволить зменшити документообіг та вирішити питання з раціонального використання робочого часу задіяними учасниками бюджетного процесу.

Застосування даних нововведень ніяким чином не призведе до послаблення контролю з боку казначейства за цільовим направленням бюджетних коштів, однак надасть можливість спростити процедури з казначейського виконання місцевих бюджетів за видатками.

Зазначено, що при вирішенні питання оптимізації механізму управління фінансовими ресурсами через казначейську модель, слід враховувати і наявність проблем, пов'язаних з територіальною віддаленістю бюджетних установ від місця розташування казначейського органу.

Розв'язанню даного становища має посприяти повнофункціональне запровадження програмного комплексу «Клієнт-Казначейство», що базуватиметься на основних положеннях Закону України «Про електронний цифровий підпис», та передбачатиме електронний обмін фінансовими документами.

Застосування комплексу вважається актуальним саме зараз, коли питанням електронного цифрового підпису приділяється значна увага, враховуючи доцільність цього направлення для прискорення розрахунків та обміну інформацією.

Такий крок у казначейському порядку обслуговування видаткової частини бюджетів дозволить перейти на новий рівень співпраці та взаємодії з розпорядниками й одержувачами бюджетних коштів.

Констатовано, що наступним кроком вирішення проблем, пов'язаних з територіальною віддаленістю розташування бюджетних установ від органу Державного казначейства в окремо взятому районі, є створення виносних робочих місць.

На сьогоднішній день відповідним чином врегульовані загальні положення організації роботи органів Державного казначейства на виносних робочих місцях з обслуговування установ державного підпорядкування.

Однак, спираючись на нагальну потребу в удосконаленні механізмів управління всіма потоками фінансових ресурсів, повинні бути враховані й існуючі потреби місцевих бюджетів в частині розповсюдження на розпорядників й одержувачів бюджетних коштів місцевого підпорядкування вимог Регламенту функціонування виносного робочого місця казначейства.

Проте остаточне рішення щодо організації роботи виносних робочих місць, з наступним відкликанням за межі органу Державного казначейства фахівця-казначея, має бути прийнято тільки після врахування всіх чинників, які впливатимуть на собівартість послуг, що мають надаватися. До показників, які нададуть змогу раціонально обґрунтувати позитивне вирішення цього питання, відноситься загальна кількість клієнтів, що обслуговуватися на виносному місці, кількість рахунків, відкритих на їх ім'я, середній обсяг документообігу на день, віддаленість розпорядника від територіального органу казначейства тощо.

Подальшим кроком є розроблення та укладання двостороннього договору між територіальним органом Державного казначейства та ініціатором даного проекту, загальні положення якого повинні сприяти узгодженості дій при запровадженні функціонування виносного робочого місця та врегулювати всі правові взаємовідносини в рамках бюджетного законодавства.

Водночас слід підкреслити, що виходячи з позицій спрощення та оптимізації процедур казначейського виконання бюджетів доцільним є максимальне зосередження функцій з казначейського обслуговування розпорядників й одержувачів бюджетних коштів у казначеєв, що працюватимуть на виносному робочому місці.

Відзначено, що застосування на практиці функціонування виносних робочих місць взагалі сприятиме розвитку фінансової системи регіону шляхом покращення загальних умов казначейського виконання бюджетів.

Висновки

Основний науковий результат дослідження полягає у розв'язанні наукового завдання - розробці нових та удосконаленні існуючих механізмів державного управління регіональними фінансовими ресурсами через казначейську систему на основі спільних зусиль та інтересів всіх зацікавлених учасників бюджетного процесу.

Сутність основних висновків та пропозицій полягає у наступному.

1. В сучасних умовах державне управління регіональними фінансовими ресурсами має ряд невирішених питань, які потребують своєчасного розв'язання з метою більш дієвого маневрування фінансовими потоками та підвищення ефективності виконання прийнятих зобов'язань, що є запорукою стабільності та економічного розвитку держави.

2. Загальні напрями функціонування банківської системи управління бюджетними коштами не задовольняли дійсні потреби Уряду щодо маневрування фінансовими ресурсами та не вирішували загальні питання бюджетного процесу. Застосування казначейського механізму управління фінансовими ресурсами дозволило сконцентрувати бюджетні кошти на єдиному казначейському рахунку та забезпечити прозорість їх руху й дієвий контроль за їх цільовим спрямуванням.

3. Нормативно встановлений комплекс заходів органів Державного казначейства із здійснення процедур попереднього та поточного контролів на сьогодні є найкращим варіантом зміцнення фінансової дисципліни з боку розпорядників й одержувачів бюджетних коштів на всіх стадіях бюджетного процесу. Це, в свою чергу, сприяє підвищенню їх відповідальності та виконанню на належному рівні встановлених функцій та обов'язків.

4. У роботі встановлено, що казначейська система кожного регіону має свої відмінні особливості функціонування, враховуючи певні показники кількості місцевих бюджетів, розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, що обслуговуються через установи казначейства, обсяги документообігу, організаційну структуру тощо. Проведене дослідження функціонування органів казначейства Донецького регіону розкриває загальні аспекти подальшого напрямку їх розвитку та оптимізації діяльності.

5. Незважаючи на застосування в органах Державного казначейства високотехнологічної інформаційної системи, яка поєднує передові світові досягнення в галузі сучасних технологій та телекомунікацій, та забезпечує при цьому актуальний й достовірний автоматичний облік і контроль за всіма напрямками використання бюджетних коштів, дана система ще залишає підґрунтя для подальшого її опрацювання та вдосконалення.

У дисертаційному дослідженні обґрунтовано необхідність вирішення питання із створення єдиного інформаційного простору між всіма зацікавленими учасниками бюджетного процесу, що сприятиме не тільки раціональному використанню робочого часу, а й оперативності у прийнятті необхідних економічних рішень.

6. Основною підставою для ефективного управління регіональними фінансовими ресурсами виступає чітке розмежування повноважень та відповідальності між всіма учасниками бюджетного процесу. Лише за умови скоординованої діяльності та співпраці, спрямованої на дотримання вимог бюджетного законодавства, можна розв'язати важливі завдання бюджетної політики та досягти оптимального варіанту з управління фінансовими потоками регіону.

7. Запровадження казначейського виконання місцевих бюджетів суттєво змінило та перерозподілило функції серед органів законодавчої та виконавчої влади регіону в частині управління ресурсним забезпеченням.

Однак направленість на ефективне й раціональне управління фінансовими потоками регіону визначає, що основні положення взаємодії учасників бюджетного процесу доцільно викласти через Меморандум про співпрацю в процесі казначейського виконання місцевих бюджетів. Такий документ повинен стати додатковою частиною до договору про здійснення розрахунково-касового обслуговування органами Державного казначейства, що значно допоможе у вирішенні організаційних питань з дієвого виконання бюджетів усіх рівнів.

8. Сьогодення зосереджує основні дії на подальше спрощення та удосконалення встановлених механізмів управління регіональними фінансовими ресурсами, використовуючи весь набутий раніше досвід.

За результатами досліджень запропоновано основні напрями оптимізації механізмів державного управління фінансовими потоками, а саме:

проведення певних заходів з подальшого розповсюдження спрощених процедур проведення та відображення в бухгалтерському обліку операцій за видатками бюджетів місцевого самоврядування на інших розпорядників коштів місцевих бюджетів, що мають декілька напрямків використання бюджетних коштів за різними програмами;

затвердження у встановленому порядку загальних положень з функціонування виносних робочих місць для обслуговування установ державного та місцевого підпорядкування, віддалено розташованих від органу Державного казначейства;

запровадження в дію програмного комплексу «Клієнт-Казначейство» як нового кроку з оптимізації управління фінансовими ресурсами регіону та прискорення загального механізму проходження бюджетних коштів.

Список опублікованих автором робіт за темою дисертації

казначейство бюджет управління

1. Сизова М.В. Казначейская система как инструмент эффективного управления государственными фінансами // Роль соціального менеджемента в интеллектуализации общества: Научн.-практ. конф. Славяногорск, 23-26 апреля 2001 г. // Социальный менеджмент и управление информационными процесами. Серия «Государственное управление»: Сб. научн. трудов ДонГАУ. - Донецк: ДонГАУ, 2001. - т.ІІ, вып. 5. - С. 209-210.

2. Сізова М.В. Підвищення ролі Державного казначейства України на сучасному етапі розвитку // Фінансово-кредитна система України: проблеми та шляхи їх вирішення: Всеукр. наук.-практ. конф. молодих вчених. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. - С. 109-111.

3. Сізова М.В., Фёклин Д.П. Історичний аспект управління фінансовими ресурсами держави // Держава і регіони: пошуки згоди: І Міжнар. наук.-практ. семінар. Святогірськ, 24-25 березня 2005 р. // Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами. Серія «Державне управління»: Зб. наук. праць ДонДУУ. - Донецьк: ДонДУУ, 2005. - т.VI, вип. 51. - С. 340-347.

Особистий внесок здобувача: викладено основні історичні аспекти управління фінансовими ресурсами держави.

4. Сізова М.В. Механізми оптимізації управління фінансовими ресурсами регіону через казначейську систему // Роль менеджмент-освіти в контексті розвитку механізмів державного регулювання соціально-економічних процесів: ІV Всеукр.наук.-практ. конф. Святогірськ, 11-13 травня 2006 р. / Під заг. ред. Дорофієнко В.В. - Донецьк: ДонДУУ, 2006. - С. 161-164.

Размещено на Allbest.ru