Формування механізмів реалізації прав громадян через місцеве самоврядування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з державного управління

Формування механізмів реалізації прав громадян через місцеве самоврядування

Сидоренко Владислав Володимирович

АНОТАЦІЯ

право місцевий самоврядування

Сидоренко В.В. Формування механізмів реалізації прав громадян через місцеве самоврядування. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за фахом 25.00.04 - Місцеве самоврядування. - Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2007.

У дисертаційній роботі одержали подальший розвиток питання вдосконалення механізмів реалізації прав громадян через підвищення ролі місцевого самоврядування за допомогою непрямої участі великої кількості громадян у прийнятті рішень на місцевому рівні за допомогою спеціальної інфраструктури - пунктів колективного доступу. У ході аналізу вперше були отримані багатофакторні моделі регресії впливу різних факторів на розвиток Інтернет-технологій для великих і малих міст. Результати аналізу говорять про необхідність самобутньої української моделі, в основі якої може лежати принцип децентралізованої інтеграції, всупереч західній концепції централізованої інтеграції, що розроблялася в країнах з високим рівнем інформатизації.

Розроблено соціальний, правовий та економічний механізми залучення громадськості до управління територіями для їх участі в прийняті рішень, що дозволить реалізувати принципи децентралізації державного управління в умовах низької технологічної й соціальної готовності до впровадження сучасних інформаційних технологій, також реалізувати свої права на: вільне вираження своїх поглядів і переконань; вільний збір, зберігання й поширення інформації; одержання інформації від органів державного управління й місцевого самоврядування; доступ до ресурсів органів державного й місцевого управління, звернення до органів державного управління й місцевого самоврядування, участь в управлінні.

Ключові слова: права громадян, місцеве самоврядування, механізми управління, інформатизація, пункти колективного доступу, інформаційні технології, прийняття рішень, права громадян.

АННОТАЦИЯ

Сидоренко В.В. Формирование механизмов реализации прав граждан через местное самоуправление. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук по государственному управлению по специальности 25.00.04 - Местное самоуправление. - Донецкий государственный университет управления Министерства образования и науки Украины, Донецк, 2007.

В диссертационной работе получили дальнейшее развитие вопросы децентрализации государственного управления через повышение роли местного самоуправлении, посредством реализации прав большого количества граждан в принятии решений на местном уровне через терминалы публичного доступа.

В ходе анализа впервые были получены многофакторные модели регрессии влияния различных переменных на развитие Интернет-технологий для больших и малых городов Донецкой области. Анализ местных особенностей указывает на низкий уровень социальной и технологической готовности к централизованному внедрению концепции Электронного правительства. Результаты анализа указывают на необходимость самобытной украинской модели, в основе которой, может лежать принцип децентрализованной интеграции, вопреки западной концепции централизованной интеграции, которая разрабатывалась в странах с высоким уровнем информатизации.

Впервые разработаны специальные методические положения вовлечения населения в управление территориями для их прямого (в качестве одного из субъектов принятия управленческих решений) и косвенного (влияние) участия в принимаемых на местах решениях для обеспечения принципов децентрализации государственного управления в условиях низкой технологической и социальной готовности к внедрению современных информационных технологий. Основным связующим звеном является распределенная информационная система поддержки принятия решений, наделенная к тому же и некоторыми аналитическими функциями.

Для обеспечения оперативности в принятии решений, в работе предложен механизм быстрого получения информации, в том виде, в котором это необходимо лицу, принимающему решение, который включает: оперативный сбор информации о приоритетах граждан (будет осуществляться путем “навязанного” анкетирования через терминалы публичного доступа), количественная интерпретация полученных результатов, их экспертная оценка, экономико-математическое обоснование решения на основе оперативных данных приоритетов граждан, подготовка отчетов. Данные, поступающие с терминалов, подвержены формализации, что позволяет их использовать как базу для различных математических расчетов. Это дало возможность предложить использование информации об удовлетворенности граждан в той или иной сфере местного самоуправления в качестве критерия оптимизации при распределении средств местных бюджетов.

В работе предложена геоинформационная карта, которая обеспечивает не только оперативный мониторинг показателей деятельности по всем отраслям управления городским хозяйством, но и определение проблем и поиск основных резервов по их преодолению, а также контроль наличия и оптимизация распределения имеющихся ресурсов. С одной стороны, карта является наглядным инструментом для лица, принимающего решение, с другой - размещение карты для свободного доступа к ней граждан, позволяет наладить эффективный контроль за деятельностью органов местного самоуправления со стороны граждан.

При накоплении большого количества информации о решении типичных проблем местного самоуправления возникнет возможность внутрирегионального взаимодействия органов местного самоуправления по принципу “обмен наилучшей практикой”. Обобщенная информация о приоритетах граждан, поступающая из органов местного самоуправления, должна стать основой для принятия решений органами государственного управления. Таким образом, произойдет естественная интеграция децентрализованных локальных информационных систем в механизм государственного управления через органы местного самоуправления.

Ключевые слова: местное самоуправление, механизмы управления, информатизация, точки коллективного доступа, коммуникационные технологий, принятие решений, права граждан.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Рух України до демократичних стандартів викликає необхідність створення дієвих механізмів реалізації громадянами своїх прав. У Європейській Хартії місцевого самоврядування закріплено положення, що права громадян повинні бути забезпечені на самому низькому рівні, на якому тільки можлива їх реалізація, виходячи з переконання, що існування наділених реальною владою органів місцевого самоврядування дає можливість участі громадян в управлінні. Приклади прямої участі громадян в управлінні можна зустріти в США, Швейцарії, Німеччині та інших країнах. Україна підписала Хартію 6 листопада 1996 р., позначивши подальший курс реформування державного управління.

Головним каталізатором змін в економіці та управлінні сьогодні є інформаційні технології. У демократичних країнах вони стають основною інфраструктурою реалізації громадянами своїх прав. Саме з інформаційними технологіями пов'язане зникнення багатьох технологічних бар'єрів, що перешкоджали взаємодії громадян і органів державного управління та місцевого самоврядування. Багато питань, які були делеговані органам державного управління, вже можна вирішити на місцевому рівні. Проблема забезпечення реалізації громадянами своїх прав потребує пошуку механізмів залучення громадян до процесу прийняття рішень.

Дослідження питання покрашення умов реалізації громадянами своїх прав через удосконалювання комунікацій ведеться практично в усьому світі. Великий внесок у вивчення інформаційної складової механізму управління зробили відомі зарубіжні вчені Р. Гібсон, П. Друкер, К. Келлі, Д. Нейсбіт, Н. Нейсбіт, К. Пейдж, Ч. Севедж, Т. Хоффман. Серед вітчизняних вчених, які внесли певний вклад в удосконалювання механізмів участі громадян в управлінні, необхідно назвати В. Авер'янова, В. Бабаєва, М. Братковського, Г. Губерну, В. Дорофієнка, В. Куйбіду, О. Лазора, В. Мартиненка, С. Поважного, В. Троня й ін.

Стан теоретичних і методичних розробок вітчизняних вчених у сфері залучення сучасних інформаційних технологій в управління не дозволяє сьогодні забезпечити належний рівень реалізації громадянами свого права на участь в управлінні, через що громадяни не мають можливості повною мірою реалізовувати свої права. Прийнята Україною концепція Електронного уряду скоріше відповідає західним зразкам і більше підходить для країн з високим рівнем інформатизації. Залучення громадян до процесу прийняття рішень планується лише на останньому етапі реалізації програми. Сучасні механізми реалізації прав громадян переважно функціонують за їх слабкої участі. Наявність значних правових, технологічних і соціальних бар'єрів, що перешкоджають громадянам самостійно брати участь у вирішенні питань, які виникають, обумовило необхідність проведення подальших досліджень. У цьому зв'язку особливу актуальність мають аналіз теоретичних положень, накопиченого досвіду, місцевих особливостей реалізації прав громадян, а також розробка механізмів реалізації прав громадян через місцеве самоврядування на сучасному етапі розвитку сфери інформатизації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові розробки і положення дисертації виконано відповідно до плану наукових досліджень Донецького державного університету управління (2003-2007 рр.). Автор брав участь як співвиконавець теми “Дослідження та оцінка виробничого потенціалу підприємств регіону” (номер державної реєстрації 0101U002856). У рамках наведеної теми автором розроблено методичні положення щодо інформаційної підтримки реалізації громадянами своїх прав на участь в управлінні. Автор також приймав участь як співвиконавець у виконанні теми “Особливості побудови інформаційної системи підтримки прийняття рішень в органах державного управління в умовах низької соціальної та технологічної готовностей до впровадження новітніх інформаційних технологій” (номер державної реєстрації 0106U003480). У рамках теми автором сформовано механізми взаємодії громадян з органами державного управління та місцевого самоврядування з метою створення умов реалізації громадянами своїх прав.

Мета і задачі дослідження. Метою роботи є розробка механізмів реалізації прав громадян через місцеве самоврядування на основі сучасних інформаційних технологій.

Для досягнення поставленої мети в роботі вирішено наступні основні завдання:

проаналізовано основні фактори, що впливають на інформаційну складову взаємодії громадян з органами управління;

визначено методичні положення щодо врахування думки громадян при прийнятті рішень в органах місцевого самоврядування відносно реалізації їх прав;

розроблено інформаційну інфраструктуру реалізації громадянами своїх прав через органи місцевого самоврядування відповідно до українських реалій розвитку інформаційно-комунікаційної сфери;

запропоновано механізм оперативного обміну інформацією громадян з органами місцевого самоврядування для підвищення ефективності прийнятих рішень щодо реалізації прав громадян;

розроблено механізми реалізації прав громадян через місцеве самоврядування на сучасному етапі розвитку сфери інформатизації;

обґрунтовано напрямки інтенсифікації взаємодії громадян з органами місцевого самоврядування.

Послідовність вирішення зазначених завдань визначає зміст і логіку дисертаційної роботи.

Об'єктом дослідження є діяльність органів місцевого самоврядування.

Предметом дослідження є механізми реалізації прав громадян через місцеве самоврядування.

Методи дослідження. Реалізація поставлених задач дисертації здійснюється за допомогою методів аналізу і синтезу, взаємозв'язку конкретного та абстрактного, індукції і дедукції, порівняльних характеристик та економіко-математичних методів, що дозволяє сформулювати принципи і розробити механізми ефективної реалізації прав громадян через місцеве самоврядування.

У процесі написання дисертаційної роботи використовувалися такі методи: історичного й логічного аналізу літературних та інформаційних джерел з метою дослідження еволюції постановки проблеми, підходів і способів вирішення; економіко-статистичні - для виявлення основних факторів, що впливають на інформаційну складову взаємодії громадян з органами управління; анкетне опитування - для аналізу структури звернень громадян до органів місцевого самоврядування; систематизація, узагальнення, системний і ситуаційний підходи - для розробки механізмів реалізації прав громадян через місцеве самоврядування та визначення напрямків інтенсифікації взаємодії громадян з органами місцевого самоврядування.

Інформаційною базою дослідження є вітчизняні та зарубіжні публікації, аналітичні й статистичні дані Держкомзв'язку України, Держкомстату України, органів державного управління та місцевого самоврядування й нормативно-правових документів, що регулюють питання, про які йдеться в дисертаційному дослідженні, звітні дані органів самоврядування, а також збірники матеріалів конференцій і “круглих столів”.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційній роботі отримали подальший розвиток питання вдосконалення механізмів реалізації прав громадян через їх участь у прийнятті рішень на місцевому рівні за допомогою спеціальної інфраструктури - пунктів колективного доступу. Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному:

вперше:

розроблено механізми реалізації прав громадян через місцеве самоврядування, що містять наступні складові: соціальну (спрямовану на підвищення соціальної активності громадян), економічну (спрямовану на фінансову підтримку процесів інформатизації за рахунок коштів комерційного сектору), технологічну (спрямовану на створення відповідної інфраструктури), та правову (спрямовану на регулювання взаємин громадян і держави з приводу реалізації їх прав в умовах постіндустріальної економіки);

встановлено фактори, які впливають на інформаційні аспекти взаємодії громадян з органами місцевого самоврядування, серед яких найбільший вплив мають фактори соціальної групи, що потрібно враховувати при розробці місцевих програм інтенсифікації взаємодії органів самоврядування та громадськості;

удосконалено:

механізми оперативного отримання та обробки інформації, яка надходить від громадян до органів місцевого самоврядування, що спрямовані на забезпечення впливу громадян на процес прийняття рішень, щодо реалізації своїх прав;

методичні підходи щодо врахування думки громадян органами місцевого самоврядування при прийнятті рішень відносно реалізації їх прав, що реалізуються через непряму участь громадян у розподілі коштів місцевих бюджетів;

інформаційна інфраструктура реалізації громадянами своїх прав через органи місцевого самоврядування відповідно до українських реалій розвитку інформаційно-комунікаційної сфери, що містить пункти колективного доступу до органів місцевого самоврядування, сервер аналітичної обробки інформації, експертну систему, геоінформаційну карту підтримки прийняття управлінських рішень;

дістало подальший розвиток:

технологічні, правові та соціальні напрямки інтенсифікації реалізації громадянами своїх прав через органи місцевого самоврядування, що спрямовані на створення умов природної інтеграції децентралізованих локальних інформаційних систем у механізм державного управління через органи місцевого самоврядування.

Практичне значення одержаних результатів полягає в побудові теоретично обґрунтованих й адаптованих до реальних умов України механізмів реалізації прав громадян через місцеве самоврядування Це дозволило сформулювати конкретні пропозиції щодо підвищення ролі громадян у місцевому самоврядуванні за допомогою реалізації їх прав на участь у прийнятті рішень на місцевому рівні через пункти колективного доступу, що є необхідною умовою децентралізації державного управління.

Методичні розробки й практичні рекомендації використано в управлінні благоустрою й житлово-комунального господарства Донецької міської ради (довідка № 07/202 від 16.03.2006 р.) і відділі по роботі зі зверненнями громадян Будьонівської районної ради у м. Донецьку (довідка № 01-12-314 від 10.03.2006 р.).

Рекомендації й пропозиції, сформульовані автором, використовуються також у викладанні дисципліни “Виробничий менеджмент”.

Особистий внесок здобувача. Положення, результати, висновки й рекомендації, отримані в результаті досліджень, проведених автором самостійно. Конкретний особистий внесок автора в спільних наукових працях показано у переліку робіт, опублікованих за темою дисертації.

Апробація результатів дослідження. Теоретичні положення, висновки й пропозиції дисертаційної роботи доповідалися на наукових семінарах Донецького державного університету управління, на конференціях професорсько-викладацького складу за результатами науково-дослідної роботи в 2003-2006 рр., на IX Міжнародній конференції “Контроль і управління в складних системах” КУСС-2003 (м. Вінниця, 2003 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми управління розвитком об'єктів і процесів ринкової економіки” (м. Запоріжжя, 2006 р.), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми сучасних наук: теорія та практика” (м. Дніпропетровськ, 2006 р.) та Міжвузівській науково-практичній конференції “Сучасні тенденції менеджменту в Україні: правові та економічні аспекти” (м. Донецьк, 2006 р.).

Публікації. Основні положення і результати дослідження опубліковані в 12 наукових працях (6 у фахових виданнях), з них 3 статті у наукових журналах, 6 у збірниках наукових праць, 3 у матеріалах конференцій, а також у 1 навчальному посібнику. Загальний обсяг публікацій 8,6 д.а., з яких особисто авторові належать 7,9 д.а.

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків. Загальний обсяг дисертації 185 сторінок, у тому числі 15 рисунків (10 сторінок), 17 таблиць (14 сторінок), використаних джерел з 165 найменувань (15 сторінок), 6 додатків (12 сторінок).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Розділ 1. Стан реалізації прав громадян у період побудови інформаційного суспільства. У розділі проведено комплексне дослідження питань реалізації громадянами своїх прав, розкрито роль сучасних інформаційних технологій у налагодженні їх взаємодії з органами місцевого самоврядування.

Аналіз еволюції управління вказує на основний перехід - від централізованого управління на основі командних принципів до мережевої координації, в основі якої покладено принцип партнерства. Розвиток комунікаційних технологій є головним каталізатором змін. Сучасні інформаційні технології надають багаті можливості реалізації прав громадян на вільне вираження своїх поглядів і переконань; вільний збір, зберігання й поширення інформації; свободу об'єднання для здійснення й захисту своїх прав; одержання інформації від органів державного управління й місцевого самоврядування; доступ до ресурсів органів державного управління й місцевого самоврядування; звернення до органів державного управління й місцевого самоврядування; участь в управлінні. Реалізація саме цих прав забезпечує реальну, а не тільки формальну участь громадян у житті держави. Ці права виступають сполучним елементом усієї системи основних прав. Тільки за умови їх дотримання можна говорити про фактичну реалізацію особистих, політичних, соціальних, економічних, екологічних і культурних прав. Разом з тим, наявність значних соціальних, технологічних і правових бар'єрів перешкоджає українським громадянам в повній мірі реалізувати свої права. Аргументовано, що основних коректувань у механізмі місцевого самоврядування вимагають стадії процесу позначені на рис. 1 пунктиром.

Рис.1. Процес прийняття управлінських рішень у механізмі місцевого самоврядування

Узагальнення досвіду розвинених країн дозволяє виділити основну особливість їх територіального управління - наявність цілого ряду організаційних, правових, економічних, соціальних та інформаційних механізмів участі громадян у управлінні. Більшу ефективність децентралізація місцевого самоврядування показує в країнах, де вона історично формувалася протягом тривалого часу й уже є певна культура участі громадян у управлінні. У межах однієї окремо взятої країни ступінь участі громадян в управлінні більше для невеликих муніципальних утворень, де можна одержати найбільш представницькі колегіальні збори при рішенні важливих питань. У великих містах підвищення ступеня участі громадян в управлінні здійснюється за допомогою сучасних інформаційних технологій. Рішення щодо впровадження концепції Електронного уряду в Україні є істотним кроком до побудови дійсно демократичного суспільства.

Аналіз національних особливостей побудови Електронного уряду дає підстави зробити висновок про недоцільність прийняття Україною західної моделі, що була розроблена в економічно розвинених країнах. Модель була апробована в країнах з високим рівнем інформатизації та відповідає принципу “інформатизація зверху” (табл. 1).

Сьогодні в багатьох органах державного управління й місцевого самоврядування вже працюють електронні портали, що дозволяють громадянам одержувати різну інформацію про діяльність відповідних органів, а також вести віддалений обмін інформацією. Соціальні й технологічні бар'єри не дають у повній мірі функціонувати даним порталам (відсутність вільного доступу до електронних каналів зв'язку, недовіра до “віртуального” способу спілкування й т. д.). Більшість тих, для кого відсутні дані бар'єри, навіть і не знають про існування таких порталів.

Таблиця 1. Порівняння двох принципів побудови Електронного уряду

Соціальна складова процесів інформатизації в Україні державними та місцевими програмами практично не зачіпається. Основна ідея реформування сфери інформатизації - приведення її технологічних вузлів до європейських стандартів з наступною інтеграцією в євромережу.

Аналіз місцевих особливостей дозволяє говорити про необхідність самобутньої української моделі розвитку, в основі якої може лежати принцип “інформатизація знизу”. На відміну від загальноприйнятої концепції централізованого створення інформаційної системи сфери державного управління (Електронний уряд), в умовах низького рівня соціальної й технологічної готовності сфери інформатизації необхідна інтеграція децентралізованих локальних інформаційних систем у механізм державного управління через органи місцевого самоврядування. Реалізація прав громадян повинна здійснюватися на максимально наближеному до них рівні управління - через органи місцевого самоврядування.

Розділ 2. Можливості використання сучасних інформаційних технологій для реалізації громадянами своїх прав через органи місцевого самоврядування. У розділі проаналізовано основні фактори, що впливають на інформаційну складову взаємодії громадян з органами управління; визначено напрямки забезпечення врахування думки громадян при прийнятті рішень в органах місцевого самоврядування відносно реалізації їх прав.

Аналіз практики впровадження інформаційних технологій в управління показав, що з метою створення інформаційної інфраструктури реалізації громадянами своїх прав необхідно забезпечити три види готовності: технологічну готовність - створення спеціальної інфраструктури, що забезпечить єдність інформаційного простору на основі відкритих стандартів на формати даних і способи обміну інформацією; правову готовність - прийняття ряду законодавчих актів, що знімають правові бар'єри для широкого використання інформаційних технологій; соціальну готовність - широкий комплекс заходів щодо ліквідації так званої цифрової нерівності, забезпечення доступу до Інтернету, забезпечення множинних і взаємодоповнюючих каналів електронного й традиційного доступу громадян і бізнесу до послуг держави.

Аналіз динаміки кількості персональних комп'ютерів у розпорядженні підприємств і населення характеризується експонентним ростом. Основний парк устаткування може впоратися з завданнями, що не потребують великої обчислювальної потужності, а саме: навігація в мережі Інтернет, електронна пошта, електронний документообіг, створення й підтримка Інтернет-ресурсів, офісні й нескладні обчислювальні завдання та ін.

Розвиток інформаційної техніки має такі особливості: велика нерівномірність (велике відставання середніх і малих міст), використання доступу до Інтернету за межами будинку. Очевидно, що найближчим часом основним місцем доступу громадян до ресурсів Електронного уряду будуть не домашні комп'ютери, а різні пункти громадського доступу: Інтернет-кіоски, державні заклади з комп'ютерами загального користування (спеціально створені підрозділи у відділеннях зв'язку, при виконкомах, бібліотеках, домах культури і т. д.) і комерційні заклади ( Інтернет-кафе, комп'ютерні клуби та ін.).

Незважаючи на очевидні переваги Інтернет-технологій, їх поширення на території України відбувається переважно за рахунок тієї категорії населення, що освоює їх в освітніх закладах або відповідності до своєї професійної діяльністі (освіта й наука, видавнича діяльність, мас-медіа й т. ін.). Більша частина населення поводиться вкрай консервативно, оскільки Україна все ще перебуває на початковій стадії розвитку Інтернету. Виходячи з практики інших країн прискорення росту тут варто очікувати лише в 2007 р., а приходу великих інвестицій з 2010 р.

Технологічну готовність України до використання сучасних інформаційних технологій для реалізації громадянами своїх прав через органи місцевого самоврядування можна оцінити як незадовільну (табл. 2).

Таблиця 2. Показники охоплення населення сучасними комунікаційними технологіями

Правову готовність України до використання сучасних інформаційних технологій для реалізації громадянами своїх прав через органи місцевого самоврядування можна оцінити як достатню. Серед питань, що потребують вирішення, варто назвати недостатнє опрацювання правових питань сприяння легкому, швидкому й дешевому способу взаємодії громадян з органами місцевого самоврядування, відсутність локальних програм інформатизації. Соціальна готовність України до використання сучасних інформаційних технологій для реалізації громадянами своїх прав через органи місцевого самоврядування є найбільш вузьким місцем для України. Всі групи населення рівною мірою зможуть користуватися послугами Електронного уряду не раніше, ніж до 2020 р., коли майже всі громадяни отримають комп'ютерний практикум. У результаті кореляційно-регресійного аналізу були отримані математичні моделі розвитку українського Інтернету у великих і малих містах. За фактори було обрано індекси росту: комп'ютерної освіченості громадян; комп'ютеризації підприємств; комп'ютеризації населення; питомої ваги інвестицій з боку держави в загальному обсязі інвестицій у сферу інформатизації; телефонізації населення; кількості мобільних користувачів; частки вартості однієї години роботи в Інтернеті у середній заробітній платі. Аналіз показав, що найбільш значимими для розвитку виявилися соціально-економічні фактори: відсоток громадян, що одержали знання з користування комп'ютером; частка вартості 10 годин роботи в Інтернеті у середній зарплаті по місту. Істотними виявилися також технологічні фактори: кількість комп'ютерів на підприємствах, що припадають на одного мешканця. Розмір капітальних вкладень у розвиток підприємств зв'язку з боку державного й місцевого бюджетів має слабкий вплив на розвиток Інтернет-технологій як у великих, так і в малих містах.

При розробці державних програм упровадження сучасних інформаційних технологій у механізм місцевого самоврядування необхідний диференційований підхід. Один зі способів подолання технологічних і соціальних бар'єрів в інформаційному обміні держава-громадяни - децентралізована підтримка розвитку пунктів колективного доступу громадян на базі Інтернет-технологій з їх наступною інтеграцією до механізму управління. Введення пунктів колективного доступу може істотно підвищити ефективність механізму “звернень громадян”, що є важливим інструментом відновлення прав громадян. Аналіз звернень показав, що за умов наявності певних гарантій, що звернення буде зафіксовано, розглянуто й по ньому буде прийняте рішення в якості, що не залежить від каналу його подачі, значно стимулюється телефонна й письмова форми. Введення електронної форми (найшвидший і дешевий канал) повинно ще більше стимулювати подачу звернень. Беручи до уваги стрімке зростання аудиторії Інтернету, цьому каналу з кожним роком будуть віддавати перевагу все більше й більше громадян. Електронній формі звернення вже надано законний статус у Росії, що дещо випереджає Україну за рівнем розвитку інформаційних технологій. Літні громадяни віддають перевагу особистому візиту й письмовій формі, наймолодше покоління, навпроти - телефонній та електронній. Розділ 3. Напрямки формування механізмів реалізації прав громадян. У розділі досягнуто виконання основної мети дослідження - розроблено механізми реалізації прав громадян через місцеве самоврядування на сучасному етапі розвитку сфери інформатизації (соціальні, правові та економічні); розроблено інформаційну інфраструктуру реалізації громадянами своїх прав через органи місцевого самоврядування; обґрунтовано подальші напрямки інтенсифікації взаємодії громадян з органами місцевого самоврядування.

Доведено, що органи самоорганізації населення (по своїй суті горизонтальні організації) можуть мати складну соціальну конструкцію, що характеризується великою ієрархічністю й ступенем централізації. У таких структурах є широкі можливості виникнення “парадокса ступінчатого голосування”, що призводить до узурпації прав більшості меншістю, в руках якої зосереджена основна частина інформаційної інфраструктури (рис. 2).

Рис.2. Графічна ілюстрація узурпації прав в ієрархічних структурах (8 осіб нав'язали свою думку 19)

Запропоновано руйнування складних соціальних конструкцій за допомогою руйнування монополії на комунікації. Думка кожного громадянина повинна бути безпосередньо доведена до особи, що приймає рішення. На сьогоднішній день немає технологій обробки природних запитів, що унеможливлює пряму реалізацію громадянами свого права на участь в управлінні, тому пропонується здійснювати це за допомогою непрямої участі (вплив на прийняття рішень). У розділі розроблена інфраструктура реалізації громадянами своїх прав (рис. 3). Низовий елемент інфраструктури - термінали публічного доступу до органів місцевого самоврядування.

Функції терміналів відповідають основним напрямкам формування механізмів реалізації прав громадян, запропонованим у роботі: розширення обсягу інформації й переліку інформаційних послуг, що надають органи місцевого самоврядування; забезпечення оперативної інформаційної взаємодії громадян і органів самоврядування, а також формування громадського контролю їх діяльності; розширення переліку питань, за якими необхідно досліджувати думку громадян з метою визначення громадської думки щодо діяльності органів самоврядування; створення рівних умов доступу різних категорій громадян до органів самоврядування; забезпечення свободи слова й гарантій непереслідування; створення умов, що стимулюють громадян до обміну думками; створення умов дешевого й швидкого обміну інформацією, створення засобів каталогізації, систематизування й структурування інформації; ведення постійного реєстру об'єднань громадян (у тому числі тимчасових); створення критеріїв передачі певних повноважень органів місцевого самоврядування об'єднанням; стимулювання й підтримка утворення об'єднань громадян; полегшення процедури звернення до органів місцевого самоврядування; використання даних аналізу звернень при прийнятті рішень; підвищення оперативності реакції органів місцевого самоврядування на думку громадян та ін.

Рис. 3. Інфраструктура реалізації громадянами своїх прав

З метою одержання інформації про пріоритети громадян, їх думки пропонується збирати за допомогою “нав'язаного” електронного анкетування. Відмінність від наявних систем збору інформації: збір даних має безперервний характер, тобто можна проводити інтерполяцію настроїв громадян у будь-якому короткостроковому періоді, що дозволяє аналізувати наслідки прийнятих рішень (відома реакція громадян в будь-якому періоді); дані надходять від великої кількості громадян, що забезпечує необхідну репрезентативність; зібрані дані, легко перетворюються на інформацію для підтримки прийняття управлінських рішень; в обробці інформації більшу частку займають автоматизовані процеси, що дозволяє забезпечити великий рівень точності й оперативності інформації, яка надходить. Відмінність від наявних систем надання інформації: інформація доступна для широкого цілодобового й безкоштовного ознайомлення в публічних місцях; інформація надається цільовій аудиторії громадян, що полегшує навігацію й пошук необхідної інформації; надання інформації здійснюється на принципах самооплатності, що досягається за рахунок розміщення реклами та платних сервісів.

Наступним елементом інфраструктури є аналітична інформаційна система органів місцевого самоврядування (електронний муніципалітет). На вході такої системи, окрім даних з терміналів, будуть дані, отримані за допомогою різних інформаційних каналів (електрона пошта, телефон, факс та ін.). У комп'ютерних клубах і громадських місцях пункти будуть функціонувати для людей, які можуть самостійно працювати з комп'ютером, при домах культури - повинен бути спеціально навчений консультант-помічник, на пошті й у виконкомі - оператор, який буде переводити усний запит в електронний. Дані піддаються формалізації, що дозволяє їх використовувати як базу для різних математичних розрахунків. На основі аналізу рядів оперативних даних, які надходять у результаті опитування, можна побудувати математичну модель “розподілу зусиль міської ради” по типу “завдання про розподіл інвестицій”, що буде відрізнятися від наявних тим, що критерієм оптимізації буде виступати - максимізація задоволеності громадян.

Інша важлива функція системи - можливість оперативного експертного консультування осіб, які приймають важливі рішення на місцевому рівні з боку урядових закладів, навчальних закладів і комерційних структур. Залучення цих структур у механізм управління пропонується здійснити через фахові підрозділи - Центри знань. Інфраструктурою такого залучення повинні стати спеціально створені Супутникові центри.

Елемент інфраструктури максимально наближений до особи, що приймає рішення - геоінформаційна карта, макет якої містить шість галузевих сфер: міський пасажирський транспорт, житлово-комунальне господарство, охорона здоров'я, правоохорона, соціальний захист, освіта. Вона є наочним приладдям для особи, яка приймає рішення. Основне діалогове вікно карти містить наступну інформацію: про правову базу взаємин між громадянами, підприємствами, організаціями, установами й державою в питаннях, що ставляться до кожної конкретної сфери місцевого самоврядування; про закінчені наукові праці в даному напрямку; про інститути (окремих дослідників), що ведуть наукові розробки в даному напрямку; про експертів у даній галузі; про керівників на місцях, які курирують окремі питання; про рішення аналогічних проблем в інших містах.

Для того щоб громадяни отримали можливість реалізовувати свої права через органи місцевого самоврядування були розроблені соціальний, правовий та економічний механізми підтримки реалізації громадянами своїх прав.

Соціальний механізм спрямовано на створення умов для рівного доступу всіх категорій громадян до важелів місцевого самоврядування та забезпечення належного рівня інформованості всіх категорій громадян про результативність роботи місцевих органів. Соціальний механізм містить заходи щодо підвищення комп'ютерної освіченості громадян, забезпечення принципу “одного вікна”, проведення додаткових соціальних досліджень, стимулювання соціальної активності громадян.

Правовий механізм спрямовано на усунення обмежень в інформуванні громадян про діяльність місцевих органів, а також підвищення контролю за виконанням посадовими особами обов'язків визнання, дотримання й захисту прав громадян. Правовий механізм передбачає прийняття законів “Про свободу інформації”, “Про комерційне використання державної інформації”, зміни до закону “Про звернення громадян” та підтримку діяльності омбудсменів на низовому рівні.

Економічний механізм спрямовано на зацікавленість комерційних структур у створенні та підтримці інформаційної інфраструктури реалізації прав громадян, що надає широкі можливості швидкого децентралізованого створення пунктів колективного доступу громадян до органів місцевого самоврядування. Економічний механізм містить заходи щодо: матеріального, нематеріального, кадрового та фінансового забезпечення взаємодії громадян з органами місцевого самоврядування. Запропоновано механізм, при якому у фінансуванні створення спеціальної інфраструктури взаємодії громадян з органами місцевого самоврядування провідну роль будуть відігравати бюджети комерційних структур.

Реалізація запропонованих в роботі механізмів дозволить громадянам реалізовувати свої основні права через участь в управлінні.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі отримали подальший розвиток питання вдосконалення механізмів реалізації прав громадян через їх участь у прийнятті рішень на місцевому рівні за допомогою спеціальної інфраструктури - пунктів колективного доступу. Узагальнення теоретичного дослідження й отриманих у ході аналізу результатів дозволило зробити наступні висновки:

1. Реалізація прав громадян на вільне вираження своїх поглядів і переконань; вільний збір, зберігання й поширення інформації; вільне об'єднання для здійснення та захисту своїх прав; одержання інформації від органів державного управління й місцевого самоврядування; доступ до ресурсів органів державного управління й місцевого самоврядування; звернення до органів державного управління й місцевого самоврядування; участь в управлінні є найважливішими умовами та критеріями функціонування правової держави. Сучасний стан реалізації прав громадян на інформацію не може забезпечити активну участь громадян у житті держави. Ці права виступають сполучним елементом усієї системи основних прав. Тільки за умов створення дієвого механізму їх реалізації можна говорити про фактичну реалізацію особистих, політичних, соціальних, економічних, екологічних і культурних прав.

2. У результаті аналізу наукової літератури за темою дослідження встановлено домінування західної концепції інформаційного забезпечення взаємодії громадян і органів управління, що розроблялася в країнах з високим рівнем інформатизації (концепція централізованої інтеграції). Основа даної програми - Інтернет-технології. В роботі вперше були отримані багатофакторні моделі регресії впливу різних змінних на розвиток Інтернет-технологій для великих і малих міст Донецької області. Аналіз місцевих особливостей вказує на низький рівень соціальної й технологічної готовності до централізованого впровадження даної концепції. Виникає необхідність самобутньої української моделі, в основу якої, доцільно покласти принцип децентралізованої інтеграції.

3. Уперше розроблено соціальні, економічні та правові механізми, що зроблять ефективним реалізацію прав громадян через місцеве самоврядування в умовах сучасного стану інформаційної сфери. Соціальний механізм спрямовано на створення умов для рівного доступу всіх категорій громадян до важелів місцевого самоврядування та забезпечення належного рівня інформованості всіх категорій громадян про результативність роботи місцевих органів управління. Правовий механізм спрямовано на усунення обмежень в інформуванні громадян про діяльність місцевих органів, а також підвищення контролю за виконанням посадовими особами обов'язків визнання, дотримання та захисту прав громадян. Економічний механізм спрямовано на зацікавленість комерційних структур у створенні та підтримці інформаційної інфраструктури реалізації прав громадян, що надає широкі можливості швидкого децентралізованого створення пунктів колективного доступу громадян до органів місцевого самоврядування.

4. Розроблено інформаційну інфраструктуру реалізації громадянами своїх прав через органи місцевого самоврядування відповідно до українських реалій розвитку інформаційно-комунікаційної сфери, що містить пункти колективного доступу до органів місцевого самоврядування, сервер аналітичної обробки інформації, експертну систему, геоінформаційну карту підтримки прийняття управлінських рішень. Розміщення карти для вільного доступу до неї громадян дозволяє налагодити ефективний контроль за діяльністю органів місцевого самоврядування з боку громадян: які методи й прийоми були використані при вирішенні проблеми, які ресурси й експерти залучалися, які показники досягнуті.

5. Запропоновано методичні положення щодо врахування думки громадян органами місцевого самоврядування при прийнятті рішень відносно реалізації їх прав. Для забезпечення оперативності в прийнятті рішень, запропоновано механізм швидкого одержання інформації, у тому виді, в якому це необхідно особі, яка приймає рішення, що включає елементи: оперативний збір інформації про пріоритети громадян (буде здійснюватися шляхом “нав'язаного” анкетування через термінали публічного доступу); кількісна інтерпретація отриманих результатів, їх експертна оцінка; економіко-математичне обґрунтування рішення на основі оперативних даних пріоритетів громадян; підготовка звітів. Дані, які надходять із терміналів, піддані формалізації, що дозволяє їх використовувати як базу для різних математичних розрахунків. Дані про пріоритети громадян беруть участь в оптимізаційних розрахунках у вигляді вагових коефіцієнтів (при оптимізації розподілу коштів міського бюджету), а також після попередньої експертної обробки доступні особам, які приймають рішення у вигляді наочних таблиць, схем і діаграм. Результати розрахунків проходять інтерпретацію для нанесення їх на геоінформаційну карту. Отримана карта є наочним приладдям для особи, яка приймає рішення.

6. Удосконалено механізми використання оперативного обміну інформацією громадян і органів місцевого самоврядування для забезпечення їх впливу на процес прийняття рішень, щодо реалізації своїх прав. Запропоновано руйнування складних соціальних конструкцій, що призводять до узурпації великої кількості громадян, за допомогою руйнування монополії на комунікації. Думка кожного громадянина повинна бути безпосередньо доведена до особи, що приймає рішення. Із забезпеченням двосторонньої взаємодії великої кількості громадян і особи, що приймає рішення, не зможуть впоратися навіть найсучасніші інформаційні системи. На сьогоднішній день не існує технологій обробки природних запитів, що унеможливлює пряму реалізацію громадянами свого права на участь в управлінні, тому пропонується здійснювати це за допомогою непрямої участі (вплив на прийняття рішень).

7. Визначено, що програми забезпечення взаємодії громадян і органів управління повинні включати: технологічну підтримку - створення сприятливого середовища для розвитку інформаційно-комунікаційних технологій; цілеспрямоване створення й популяризацію пунктів колективного доступу громадян до органів управління; правову підтримку - зміни до чинних, а також прийняття нових законодавчих актів, що усувають бар'єри взаємодії громадян з органами управління; соціальну підтримку - доступність органів управління для різних категорій населення. При нагромадженні великої кількості інформації про вирішення типових проблем місцевого самоврядування виникне можливість внутрірегіональної взаємодії органів місцевого самоврядування за принципом “обмін найкращою практикою”. Узагальнена інформація про пріоритети громадян, що надходить із органів місцевого самоврядування повинна стати основою для прийняття рішень органами державного управління. Таким чином, відбудеться природна інтеграція децентралізованих локальних інформаційних систем у механізм державного управління через органи місцевого самоврядування. У перспективі доцільне створення експертних систем, які надалі повинні еволюціонувати в регіональні, а потім і міжрегіональні (рівень країни).

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових фахових виданнях

1. Сидоренко В.В. Пути использования сетевых технологий для повышения эффективности государственного управления // Зб. наук. пр. “Проблеми державного управління розвитком промислового потенціалу регіону”. Серія: “Державне управління”. - Т.V. - Вип. 39. - Донецьк: “Апекс”, ДонДУУ. - 2004.- С.145-163.

2. Сидоренко В.В. Моделі мережевої взаємодії муніципальних органів влади з громадянами та суспільними організаціями при прийнятті рішень // Зб. наук. пр. “Актуальні проблеми державного управління”. - Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”. - 2005. - №2: У 2 ч. - Ч.2. - С. 363-368.

3. Сидоренко В.В. Разработка механизма принятия решений в сфере муниципального управления // Зб. наук. пр. “Проблеми державного управління розвитком промислового потенціалу регіону”. Серія: “Державне управління”.- Т.VI. - Вип. 52. - Донецьк: ТОВ “Лебідь”, ДонДУУ. - 2005. - С.120-127.

4. Сидоренко В.В. Участие граждан в оптимизации работы городского пассажирского транспорта // Зб. наук. пр. “Проблеми державного управління розвитком промислового потенціалу регіону”. Серія: “Державне управління”. -Т.VII. - Вип. 70. - Донецьк: Норд комп'ютер, ДонДУУ. - 2006. - С.92-101.

5. Сидоренко В.В. Вдосконалення механізмів реалізації прав громадян через місцеве самоврядування // Зб. наук. пр. “Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами”. Серія: “Державне управління”. - Т.VI. - Вип.72. - Донецьк: ДонДУУ. - 2006. - С.271-280.

6. Сидоренко В.В. Анализ работы с обращениями граждан (на примере Буденновского районного совета в г.Донецке) // Менеджер. - 2006. - №4 - С.113-119.

Друковані праці наукових конференцій, статті в інших виданнях

1. Поважный С.Ф., Силаев В.И., Сидоренко В.В. Принятие управленческих решений в экономике ХХI века (на базе современных коммуникационных технологий) // Зб. наук. пр. “Економічні проблеми розвитку регіону і управління ефективністю діяльності промислових підприємств”. Серія: “Економіка”. - Т. IV. - Вип. 22. - Донецьк: ДонДАУ. - 2003. - С.3-17.

Особистий внесок: намічено зміни у прийнятті рішень, що відбудуться під впливом сучасних тенденцій в економіці та управлінні найближчим часом.

2. Сидоренко В.В, Силаев В.И. Совершенствование системы распределенного принятия управленческих решений (пути повышения отраслевого IQ) // Матеріали міжнар. наук.-техн. конф. “Контроль і управління в складних системах” (8-11 жовтня 2003 р.). - Вінниця.: “Універсум-Вінниця”. - 2003. - С.215.

Особистий внесок: розроблено механізм розподіленої взаємодії експертів при прийнятті рішень.

3. Сидоренко В.В., Силаев В.И. Модель оптимального распределения инвестиций // Уголь Украины. - №5. - 2003. - С.8-11.

Особистий внесок: розроблено математичну модель оптимального розподілу інвестицій.

4. Силаев В.И., Сидоренко В.В. Шляхи підвищення ефективності використання наукового потенціалу країни // Вісті академії інженерних наук України. - К.: Академія інженерних наук України, Національний технічний університет України “КПІ”. - №2. - 2004. - С.39-43.

Особистий внесок: розроблено математичну модель щодо визначення групи експертів для вирішення поставленої проблеми.

5. Сидоренко В.В. Интеграция информационных систем поддержки принятия решений органов местного самоуправления в механизм государственного управления // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. “Актуальні проблеми сучасних наук: теорія та практика” (16-30 червня 2006 р.) - Дніпропетровськ: Наука і освіта. - 2006. - Т.11. - С.60-63.

6. Сидоренко В.В. Перспективи взаємодії органів державного управління з громадянами // Матеріали міжнар. наук.-техн. конф. “Актуальні проблеми управління розвитком об'єктів і процесів ринкової економіки” (5-6 жовтня 2006 р.) - Запоріжжя: ГУ “ЗІДМУ”. - 2006. - Т.1. - С.74-76.

Навчальний посібник

1. Виробничий менеджмент: Навч. Посібник / За заг. ред. д.е.н., проф. С.Ф. Поважного. - Донецьк: ДонДУУ, 2005. - 493 с.

Особистий внесок: розроблено модель впливу факторів на якість прийнятого рішення (організаційних, політичних, психологічних і т. д.).

Размещено на Allbest.ru