Аграрні правовідносини в Україні

Сутність внутрішніх аграрних майнових правовідносин, їх специфіка та зміст розкриті у пункті 3.2.3. “Внутрішні аграрні майнові правовідносини”. Обов'язковими учасниками таких правовідносин є сільськогосподарські підприємства та їх члени. Суб'єктному складу правовідносин, що розглядаються, властива також наявність структурних підрозділів сільськогосподарських підприємств. Об'єктами зазначених правовідносин служать майнові об'єкти (речі), сільськогосподарська продукція, сільськогосподарські технології, майнові частки (паї) і права на них, а в окремих випадках - загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові насадження, водні об'єкти. Підставою виникнення таких правовідносин є фактичний (юридичний) склад, що містить у собі 2 елементи - членство (участь) у сільськогосподарському підприємстві, виникнення й існування членських правовідносин (правовідносин з участі в господарському товаристві) між цим підприємством та особою (його членом, учасником), а також передача (внесення) названому підприємству його членом майнового пайового внеску. Припиняються вони з припиненням членських правовідносин (правовідносин з участі в господарському товаристві).

При передачі пайових внесків у вигляді майна, права на майнову частку (пай), інших майнових прав (права користування певним майном, права вимоги виконання обов'язків майнового характеру) їх приймання-передача фіксується відповідним актом. У випадку передачі нерухомого майна як пайового внеску між сільськогосподарським підприємством і відповідною особою належить укладати про це правочин (угоду, договір), який набуватиме чинності з моменту його нотаріального посвідчення з наступною державною реєстрацією права власності цього підприємства на передане нерухоме майно.

Характеризуючи внутрішні аграрні майнові правовідносини з повернення вартості майнових паїв стверджується, що пай повинен повертатися переважно в грошовій формі і тільки як виняток - у натуральній. Можливим є відшкодування їх вартості шляхом надання сільськогосподарським підприємством відповідних послуг.

Щодо внутрішніх майнових правовідносин у фермерському господарстві доводиться, що його члени вправі робити внески у створення майна господарства. Природа таких внесків аналогічна сутності внесків пайових, вони можуть передаватися і як майно, і як майнові права. Обґрунтовано, що поняття “майно фермерського господарства” і “складений капітал” є синонімами. Стверджується, що в разі припинення членських правовідносин члени такого господарства вправі отримати частку майна останнього, пропорційну розміру їх внеску до його складеного капіталу (пайового фонду).

У пункті 3.2.4. “Внутрішні аграрні трудові правовідносини” розглядається сутність та особливості названих правовідносин. Їх суб'єктами можуть бути сільськогосподарські підприємства, їх члени й наймані працівники. Органи управління й структурні підрозділи такого підприємства також наділені певними правами й обов'язками з організації спільної праці його членів і найманих працівників. Трудова активність (фізична й інтелектуальна) фізичних осіб, їх здатність до праці, робоча сила - об'єкти внутрішніх аграрних трудових правовідносин, які за участю членів сільськогосподарського підприємства виникають на підставі фактичного (юридичного) складу, що містить у собі 2 елементи: (а) членство в такому підприємстві, виникнення й існування членських правовідносин між ним та особою (його членом) і (б) визначення трудової функції цієї особи. Зникають внутрішні аграрні трудові правовідносини з припиненням правовідносин членських. Трудові ж правовідносини з найманими працівниками виникають унаслідок укладення трудового договору (контракту). У такому разі й припинення дії останнього (його розірвання) є правоприпиняючим юридичним фактом.

Зроблено висновок, що чинне законодавство України виходить з концепції регламентування праці членів сільськогосподарських підприємств нормами аграрного законодавства зі встановленням нормами права трудового лише окремих гарантій, пов'язаних із застосуванням їх праці. Це пояснюється наявністю особливого способу (форми) поєднання робочої сили із засобами виробництва (членство в підприємстві) і юридичного ставлення працівників до цих засобів.

Під трудовою функцією членів сільськогосподарського підприємства пропонується розуміти вид роботи (посаду) в ньому, виконання (заміщення) якої можливе з огляду на професію, спеціальність, кваліфікацію його члена. Закріплюється така функція на підставі угоди про встановлення трудової функції члена підприємства. Окремі елементи угоди про визначення трудової функції в сільськогосподарських підприємствах переносяться на етап установлення членських правовідносин, що свідчить про те, що така угода має особливу правову природу.

При розгляді внутрішніх аграрних трудових правовідносин стосовно дотримання дисципліни праці пропонується в локальних нормативних актах сільськогосподарських підприємств закріпити положення щодо дисциплінарних порушень (приміром, недотримання правил внутрішнього розпорядку підприємства, невиконання рішень загальних зборів, правління, розпоряджень посадових осіб, порушення виробничої чи трудової дисципліни тощо).

Що стосується питання поширення на сільськогосподарські підприємства положень законодавства України про дотримання встановленого державою мінімального розміру заробітної плати, то дисертант вважає, що гарантії щодо останнього повинні поширюватися на всіх працівників, у тому числі й на членів сільськогосподарських підприємств.

Сутність внутрішніх аграрних управлінських правовідносин розкрита у пункті 3.2.5.

“Внутрішні аграрні управлінські правовідносини”. Головні учасники таких правовідносин - органи управління сільськогосподарського підприємства. Управлінські правові зв'язки можуть складатися між членами останнього і загальними зборами його членів, його правлінням, ревізійно-контролюючим органом. Структурні підрозділи сільськогосподарських підприємств братимуть участь в управлінських зв'язках при виникненні потреби “роздробити” управлінську діяльність. Серед суб'єктів цих правовідносин називаються й наймані працівники таких підприємств. Об'єктами досліджуваних правовідносин служать управлінська діяльність, поведінка, дії учасників останніх.

Підставою виникнення внутрішніх аграрних управлінських правовідносин є членство (участь) в сільськогосподарському підприємстві, виникнення й існування членських правовідносин (правовідносин з участі в господарському товаристві). Окремі види названих правовідносин виникають унаслідок укладення трудового договору (контракту) між таким підприємством і його найманим працівником. Припиняють вони одночасно з припиненням членських правовідносин (правовідносин з участі в господарському товаристві), з припиненням дії трудового договору (контракту).

Детально обґрунтовується висновок, що ревізійна комісія (ревізор) також має входити до системи органів управління підприємства, що має знайти своє відбиття у відповідних приписах аграрного законодавства. Зазначається, що аналіз ч. 2 ст. 22 та п. “а” ч. 1 ст. 36 Закону України “Про фермерське господарство” від 19 червня 2003 р., № 973-IV дозволяє вести мову про потребу у функціонуванні загальних зборів (зборів) членів фермерського господарства для вирішення окремих питань його діяльності (але якщо воно складається більше ніж з однієї особи).

З погляду автора, в сільськогосподарському підприємстві може існувати лише один вищий орган управління - загальні збори його членів або збори уповноважених останніми. Члени правління сільськогосподарського підприємства, його голова, ревізійна комісія (ревізор) обираються вищим органом управління з числа його членів на встановлений строк. Головою ж фермерського господарства є його засновник або інша вказана в статуті господарства особа. Дисертант підтримує висловлену в правовій літературі пропозицію про потребу законодавчого закріплення мінімального віку для членів сільськогосподарських підприємств - фізичних осіб (наприклад, вісімнадцять років) з огляду на виникнення в них права бути обраними в органи управління останніх.

Аналіз норм аграрного законодавства України дозволив дійти наукових висновків щодо компетенції загальних зборів членів сільськогосподарських підприємств, зборів уповноважених їх членами, їх правління, голови правління, спостережної ради й ревізійної комісії (ревізора). Висвітлюючи внутрішні аграрні управлінські правовідносини, що виникають у процесі функціонування названих органів управління, автор підкреслює, що за відсутність на загальних зборах членів підприємства без поважної причини член сільськогосподарського підприємства може бути, наприклад, позбавлений певної частини премії, оскільки участь в управлінні справами останнього є не лише правом, а й обов'язком його членів.

Окрема увага звертається на те, що внутрішні аграрні правовідносини щодо функціонування системи органів управління сільськогосподарських підприємств мають бути детально врегульовані в статутах таких підприємств й у їх локальних нормативних актах - Положеннях про органи управління (про правління, голову правління, спостережну раду, ревізійну комісію, ревізора тощо).

У підрозділі 3.3. “Характеристика основних видів зовнішніх аграрних правовідносин” розкривається юридична природа основних різновидів зовнішніх аграрних правовідносин. Окремо зауважується, що комплекси правовідносин, що складаються у зв'язку з веденням фізичними особами особистого селянського господарства, правовідносин щодо соціального забезпечення й соціального розвитку села належать до зовнішніх аграрних і поділяються на правовідносини стосовно здійснення права власності, договірні, податкові та ін.

Особливістю зовнішніх аграрних правовідносин щодо здійснення права власності сільськогосподарських підприємств на належне їм майно є те, що у власності цих суб'єктів можуть перебувати специфічні об'єкти, якими є майно сільськогосподарського призначення, сільськогосподарська продукція, продовольство, сільськогосподарські тварини й рослини. Цей різновид правовідносин може містити в собі елементи і приватноправові, і публічні.

До зовнішніх аграрних договірних правовідносини належать правові зв'язки, що виникають між суб'єктами аграрних відносин унаслідок укладення аграрно-правових договорів. Специфічність таких правовідносин полягає в участі в них спеціальних обов'язкових суб'єктів - сільськогосподарських підприємств і наявності специфічних об'єктів, з приводу яких вони складаються, - сільськогосподарської продукції, сільськогосподарських робіт, послуг тощо. Вказані правовідносини можуть бути як приватноправовими, так і публічно-правовими.

Певну специфіку мають і зовнішні аграрні податкові правовідносини, які мають владно-організаційну природу і завжди є публічно-правовими. Так, Законом України “Про фіксований сільськогосподарський податок” від 17 грудня 1998 р., № 320-XIV ураховано сезонність сільськогосподарського виробництва при визначенні строків виникнення податкових зобов'язань щодо сплати такого податку. Певна особливість притаманна зовнішнім аграрним правовідносинам із нарахування та сплати сільськогосподарськими підприємствами податку на додану вартість.

З приводу зовнішніх аграрних деліктних правовідносин зазначається, що вони виникають у зв'язку зі спричиненням шкоди сільськогосподарським підприємствам третіми особами, а їх специфічністю є встановлення відповідних правил визначення розміру такої шкоди. Ці правовідносини можуть мати і приватноправову, і публічно-правову природу.

Вивчення зовнішніх аграрних правовідносин у сфері державного регулювання сільського господарства та їх різновидів щодо державної підтримки сільського господарства дозволяє стверджувати, що на даний час до видів останніх слід відносити правовідносини: (а) в галузі матеріально-технічного забезпечення аграрних товаровиробників; (б) стосовно державної регламентації цін на сільськогосподарську продукцію; (в) по здійсненню державних заставних закупівель останньої; (г) з державної підтримки через механізми кредитування й дотування сільськогосподарських товаровиробників; (д) щодо здійснення особливої податкової політики в аграрній сфері; (е) стосовно державної підтримки в царині страхування ризиків сільськогосподарського виробництва.

Розглянуті зовнішні аграрні правовідносини унормовуються переважно нормами основних галузей права, аграрне право надає їм певної специфіки, через його норми здійснюється їх спеціалізація.

Розділ 4 “Аграрні правовідносини та деякі проблеми теорії аграрного права” складається з двох підрозділів.

У підрозділі 4.1. “Аграрні правовідносини й предмет аграрного права” показано взаємозв'язок аграрних правовідносин з предметом правового регулювання аграрного права. Підкреслюється, що сьогодні можна констатувати, що аграрне право - це самостійна галузь. Вивчивши наукові теорії з цього питання, дисертант робить висновок, що аграрним відносинам, які становлять предмет аграрного права, притаманні (окрім інших сільськогосподарських підприємств) специфічні суб'єкти, до яких окрім осіб, які ведуть особисті селянські господарства, і сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів також належать структурні підрозділи сільськогосподарських підприємств. Виокремлюють аграрні правовідносини серед інших також їх особливі об'єкти щодо яких вони складаються (землі сільськогосподарського призначення, сільськогосподарська продукція, засоби виробництва, сільськогосподарські тварини, земельні й майнові частки (паї)).

Наведене поєднання (комбінація) суб'єктів правовідносин і їх об'єктів дозволило дійти висновку, що аграрне право - це самодостатня галузь права, що має свій, відмінний від інших галузей предмет правового регулювання. Особливість суб'єктів та об'єктів обумовлює специфіку аграрних суспільних відносин, які, у свою чергу, завдяки їх урегулюванню нормами аграрного права набувають форми саме аграрних правовідносин і становлять предмет самостійної галузі права. Розглянуті в дисертаційному дослідженні аграрні правовідносини якраз і складають субстрат, основу, підґрунтя цієї галузі.

Стверджується, що відносини, які становлять предмет аграрного права, за своєю сутністю є приватно-публічними, тобто вміщують у собі приватноправові й публічно-правові елементи. Оскільки аграрні правовідносини, що становлять зміст предмета аграрного права, є приватно-публічними, то й воно за своєю сутністю є приватно-публічним. Зроблено висновок, що аграрне право - це самостійна приватно-публічна галузь права, що має комплексну природу. Причому названі характеристики цієї галузі як самостійної й комплексної не є взаємовиключними: перша вказує на наявність певної групи суспільних відносин, що є специфічними, неповторними, можуть бути відокремленими від інших і складають її предмет; друга свідчить уже про якісний зміст цих суспільних відносин, указує на критерії їх поєднання і групування.

У підрозділі 4.2. “Аграрні правовідносини й аграрне законодавство України” проаналізовано взаємодію і взаємозв'язок аграрних правовідносин з аграрним законодавством України. На думку автора, аграрне законодавство є комплексною галуззю, яке вміщує нормативно-правові акти, норми яких спрямовані на врегулювання аграрних внутрішніх і зовнішніх, приватноправових і публічно-правових відносин.

Дисертант підтримує висловлені в аграрно-правовій літературі пропозиції про необхідність прийняття Аграрного кодексу України, проте вказує, що регулююча дія останнього має бути спрямована насамперед на внутрішні приватноправові аграрні правовідносини. Разом із тим майбутній Кодекс повинен закріпити й особливості правової регламентації правовідносин зовнішніх, приватно-публічних.

Щодо структури аграрного законодавства, запропоновано горизонтальну її побудову з позиції особливостей суспільних аграрних відносин, що ним урегульовуються. На думку автора аграрне законодавство спрямовано на регламентацію внутрішніх і зовнішніх аграрних відносин та їх різновидів - внутрішніх аграрних членських, земельних, майнових, трудових, управлінських відносин та відповідних різновидів зовнішніх.

Оскільки природа аграрних правовідносин є змішаною (у деяких з них превалюють засади диспозитивності, в інших - імперативності), значить, і сутність аграрного законодавства України є змішаною, комплексною: воно містить і приватноправові, і публічно-правові приписи й режими. Отже, дисертант робить висновок, що аграрне законодавство України є приватно-публічним. Майбутньому Аграрному кодексу України якраз і належить поєднати в собі приватно-публічні приписи, відбивши при цьому сутність внутрішніх і зовнішніх приватно-публічних аграрних правовідносин.

аграрний правовідношення законодавство

ВИСНОВКИ

У дисертації наведені теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у розробці цілісної концепції аграрних правовідносин як правовідносин приватно-публічних, завдяки чому визначаються місце аграрного права України в національній правовій системі, напрями та перспективи вдосконалення аграрного законодавства України. Головними науковими і практичними результатами роботи, досягнутими в процесі дисертаційного дослідження, є наступні: виокремлено ознаки аграрних правовідносин і наведено їх поняття; аграрні правовідносини поділено на приватні й публічні, причому перші виникають за участю приватних осіб (фізичних, юридичних), другі - публічних органів (органів державної влади, органів місцевого самоврядування) і юридичних осіб публічного права; пропонується визначення внутрішніх і зовнішніх аграрних правовідносин, показано їх двосторонній взаємозв'язок; запропоновано називати здатність структурних підрозділів сільськогосподарських підприємств брати участь у правовідносинах “правоспроможністю”; рекомендується поділ суб'єктів аграрних правовідносин на приватних осіб і публічні органи та юридичних осіб публічного права; дається авторське визначення поняття “сільськогосподарська продукція”; встановлено характерні риси земельних часток (паїв); охарактеризовано сутність права на пай (земельний, майновий); наведено юридичні властивості членських правовідносин як юридичного факту; визначено умови й порядок набуття членства в сільськогосподарських підприємствах, припинення членських правовідносин з ними; окреслено умови передачі сільськогосподарському підприємству земельних пайових внесків (земельних ділянок, права на них, права на земельну частку (пай)) і запропоновано вирішення неврегульованих питань, що виникають при поверненні таких земельних паїв; розроблено характеристику внутрішніх аграрних майнових правовідносин, які складаються при передачі пайових внесків сільськогосподарським підприємствам, при здійсненні права власності останніх щодо таких внесків і при поверненні майнових паїв з припиненням членства; встановлено особливості внутрішніх аграрних майнових правовідносин у фермерських господарствах; додатково обґрунтовано концепцію регулювання праці членів сільськогосподарських підприємств нормами аграрного законодавства; визначено характеристики внутрішніх аграрних трудових правовідносин, зокрема, правовідносин з організації й оплати праці членів сільськогосподарських підприємств; висвітлено внутрішні аграрні управлінські правовідносини; зазначено характеристику особливостей основних видів зовнішніх аграрних правовідносин; зроблено висновок щодо входження до предмета аграрного права правовідносин приватного типу (внутрішніх аграрних, окремих видів зовнішніх аграрних) і публічно-правових (аграрних за участю публічних органів, юридичних осіб публічного права); обґрунтовано, що аграрне право є самостійною приватно-публічною галуззю права, яке має комплексну природу; наведено додаткові аргументи щодо необхідності розробки і прийняття Аграрного кодексу України, який повинен поєднувати в собі приватно-публічні приписи. Запропоновано низку змін і доповнень до Земельного кодексу України, Законів України “Про сільськогосподарську кооперацію”, “Про фермерське господарство”, “Про особисте селянське господарство” та ін. Положення й висновки дисертації також можуть бути використані у науково-дослідницькій та правотворчій сферах, навчальному процесі вищих юридичних закладів освіти.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографія:

1. Уркевич В.Ю. Проблеми теорії аграрних правовідносин: Монографія. - Х.: Харків юрид., 2007. - 496 с.

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Уркевич В. До питання про можливість відчуження членом сільськогосподарського кооперативу права на пай // Підпр-во, госп-во і право. - 2002. - № 7. - С. 97, 98.

2. Уркевич В. Про деякі правові аспекти виникнення права членства у сільськогосподарських кооперативах // Підпр-во, госп-во і право. - 2003. - № 2. - С. 40, 41.

3. Уркевич В.Ю. Про класифікацію аграрних правовідносин // Часоп. Київ. ун-ту права. - 2004. - № 4. - С. 81-84.

4. Уркевич В.Ю. Фізичні особи як суб'єкти права сільськогосподарського землевикористання // Держ. будівництво та місц. самоврядування: Зб. наук. пр. / Редкол.: Ю.П. Битяк (голов. ред.) та ін. - Х.: Право, 2004. - Вип. 8. - С. 109-116.

5. Уркевич В. Досвід законодавчого регулювання сільськогосподарської кооперації в Російській Федерації // Юрид. Україна. - 2004. - № 10. - С. 43-45.

6. Уркевич В. Правові аспекти членства в особистому селянському господарстві // Право України. - 2005. - № 1. - С. 80-82.

7. Уркевич В. Реалізація принципу відкритості і доступності членства у сільськогосподарських підприємствах кооперативного типу: сучасний зміст та правове регулювання // Підпр-во, госп-во і право. - 2005. - № 1. - С. 52-54.

8. Уркевич В. Окремі правові питання припинення членства в сільськогосподарських підприємствах // Вісн. Акад. прав. наук України. - 2005. - № 1 (40). - С. 125-132.

9. Уркевич В. Про трудову функцію членів сільськогосподарських підприємств // Правн. часоп. Донецьк. ун-ту. - 2005. - № 2 (14). - С. 86-90.

10. Уркевич В. Про правові підстави та порядок добровільного припинення членства у сільськогосподарських підприємствах // Підпр-во, госп-во і право. - 2005. - № 4. - С. 57-59.

11. Уркевич В. Внутрішні аграрні правовідносини: підходи до розуміння // Підпр-во, госп-во і право. - 2005. - № 5. - С. 57-59.

12. Уркевич В.Ю. Про право аграрних підприємств на землі сільськогосподарського призначення // Пробл. законності: Респ. міжвідом. наук. зб. /Відп. ред. В.Я. Тацій. - Х.: Нац. юрид. акад. України, 2005. - Вип. 71. - С. 76-80.

13. Уркевич В.Ю. Окремі питання правового регулювання членства у фермерських господарствах // Пробл. законності: Респ. міжвідом. наук. зб. /Відп. ред. В.Я. Тацій. - Х.: Нац. юрид. акад. України, 2005. - Вип. 73. - С. 129-134.

14. Уркевич В.Ю. Членство у сільськогосподарських підприємствах як підстава виникнення правовідносин // Пробл. законності: Респ. міжвідом. наук. зб. /Відп. ред. В.Я. Тацій. - Х.: Нац. юрид. акад. України, 2005. - Вип. 74. - С. 54-58.

15. Уркевич В.Ю. Суб'єкти внутрішніх аграрних правовідносин // Пробл. законності: Респ. міжвідом. наук. зб. /Відп. ред. В.Я. Тацій. - Х.: Нац. юрид. акад. України, 2005. - Вип. 75. - С. 82-87.

16. Уркевич В.Ю. До питання про визначення поняття “аграрні правовідносини” // Пробл. законності: Респ. міжвідом. наук. зб. /Відп. ред. В.Я. Тацій. - Х.: Нац. юрид. акад. України, 2005. - Вип. 76. - С. 72-77.

17. Уркевич В.Ю. Припинення членства в сільськогосподарських підприємствах як юридичний факт // Державне будівництво та місцеве самоврядування: Зб. наук. пр. / Редкол.: Ю.П. Битяк (голов. ред.) та ін. - Вип. 10. - Х.: Право, 2005. - С. 120-126.

18. Уркевич В. Про правове регулювання трудових відносин членів сільськогосподарських підприємств // Юрид. Україна. - 2005. - № 11. - С. 41-44.

19. Уркевич В.Ю. Суб'єкти внутрішніх (внутрішньогосподарських) аграрних правовідносин: питання правосуб'єктності // Пробл. законності: Респ. міжвідом. наук. зб. /Відп. ред. В.Я. Тацій. - Х.: Нац. юрид. акад. України, 2006. - Вип. 78. - С. 87-92.

20. Уркевич В.Ю. Структурні підрозділи сільськогосподарських підприємств як суб'єкти внутрішніх (внутрішньогосподарських) аграрних правовідносин // Пробл. законності: Респ. міжвідом. наук. зб. /Відп. ред. В.Я. Тацій. - Х.: Нац. юрид. акад. України, 2006. - Вип. 79. - С. 110-115.

21. Уркевич В.Ю. Земельні й майнові частки (паї) як об'єкти внутрішніх (внутрішньогосподарських) аграрних правовідносин // Пробл. законності: Респ. міжвідом. наук. зб. /Відп. ред. В.Я. Тацій. - Х.: Нац. юрид. акад. України, 2006. - Вип. 80. - С. 86-93.

22. Уркевич В.Ю. Правове регулювання передачі земельних ділянок як пайових внесків до сільськогосподарських підприємств // Пробл. законності: Респ. міжвідом. наук. зб. /Відп. ред. В.Я. Тацій. - Х.: Нац. юрид. акад. України, 2006. - Вип. 81. - С. 92-99.

23. Уркевич В.Ю. Правові питання передачі майнових об'єктів як пайових внесків до сільськогосподарських підприємств // Пробл. законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. - Х.: Нац. юрид. акад. України, 2006. - Вип. 84. - С. 97-103.

Тези наукових доповідей і повідомлень:

1. Уркевич В.Ю. Про умови виникнення права членства у сільськогосподарських кооперативах // Проблеми розвитку юридичної науки у новому столітті (До Міжнар. дня науки за мир і розвиток): Тези наук. доп. та повід. учасн. наук. конф. молод. учених (м. Харків, 25-26 груд. 2002 р.) / За ред. М.І. Панова. - Х.: Нац. юрид. акад. України, 2003. - С. 121-123.

2. Уркевич В.Ю. Правові питання членства в сільськогосподарських підприємствах // Сучасний соціокультурний простір 2004: Матер. всеукр. наук.-практ. конф. (м. Київ, 20-25 груд. 2004 р.). - Ч. ІІ. - К.: ТОВ “ТК “МЕГАНОМ”, 2004. - С. 94-97.

3. Уркевич В.Ю. Роль Господарського кодексу України в регулюванні аграрних відносин // Хозяйственное законодательство Украины: практика применения и перспективы развития в контексте европейского выбора: Сб. науч. тр. / НАН Украины. Ин-т экономико-правовых исследований / Отв. ред. Мамутов В.К. - Донецк: ООО “Юго-Восток”, ЛТД, 2005. - С. 87-89.

4. Уркевич В.Ю. Про трудові правовідносини в сільськогосподарських підприємствах // Наука і життя: Українські тенденції, інтеграція у світову наукову думку: Матер. всеукр. наук.-практ. інтернет-конф. (20-25 квіт. 2005 р.). - Ч. ІІ. - К.: ТОВ “ТК “МЕГАНОМ”, 2005. - С. 61-63.

5. Уркевич В.Ю. Про особливості провадження у справах про банкрутство фермерських господарств // Внесок молодих учених у розвиток науки регіону: Наукова молодь: Зб. пр. молод. учених: Матер. І регіон. наук.-практ. конф. - Луганськ: Знання, 2005. - Т. 5: Економічні науки та право. - С. 75-78.

6. Уркевич В.Ю. Про поняття внутрішніх аграрних правовідносин // Стан та перспективи розвитку аграрного права: Матер. міжнар. наук.-теор. конф., присв. 80-річчю В.З. Янчука; Київ, 26-27 трав. 2005 р. / За ред. В.М. Єрмоленка, В.І. Курила. - К.: Магістр - ХХІ ст., 2005. - С. 117-119.

7. Уркевич В.Ю. Аграрні правовідносини як різновид комплексних правовідносин // Сучасна українська наукова думка: Матер. всеукр. наук.-практ. інтернет-конф. (6-10 черв. 2005 р.). - Ч. 3. - К.: ТОВ “ТК “МЕГАНОМ”, 2005. - С. 46, 47.

8. Уркевич В.Ю. Про ознаки аграрних правовідносин // Сучасний соціокультурний простір 2005: Матер. всеукр. наук.-практ. інтернет-конф. (26-30 вер. 2005 р.). - Ч. 2. - К.: ТОВ “ТК “МЕГАНОМ”, 2005. - С. 45-48.

9. Уркевич В.Ю. Земельні частки (паї) як об'єкти аграрних правовідносин // Молодь у юридичній науці: Зб. тез міжнар. наук. конф. молод. вчених “Четверті осінні юридичні читання” (21-22 жов. 2005 р.). - У 3-х ч. - Ч. 3: Публічно-правові науки. - Підтом І. - Хмельницький: Вид-во Хмельн. ун-ту управління та права, 2005. - С. 101-104.

10. Уркевич В.Ю. Про передачу права користування земельною ділянкою як пайового внеску сільськогосподарським підприємствам // Wyksztalcenie i nauka bez granic - 2005: Materialy II Miedzynarodowej naukowe-praktycznej konferencji. - Przemysl-Praha, 19-27 grudnia 2005 roku. - T. 15. Prawo. - Przemysl: Sp. Zo.o. “Nauka i studia”, 2005. - S. 15-17.

11. Уркевич В.Ю. Про окремі правові питання повернення земельних паїв при припиненні членства в сільськогосподарських підприємствах // Україна наукова: Матер. першої всеукр. наук.-практ. інтернет-конф. (28-30 груд. 2005 р.). - Ч. 1. - К.: ТОВ “ТК “МЕГАНОМ”, 2005. - С. 21-23.

12. Уркевич В.Ю. Правові питання повернення земельних ділянок при припиненні членства в сільськогосподарських підприємствах // Наука та освіта -2006: Матер. ІХ міжнар. наук.-практ. конф. (23-31 січ. 2006 р.). - Т. 5: Право. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. - С. 59-61.

13. Уркевич В.Ю. Про різновиди внутрішніх аграрних майнових правовідносин // Соціум. Наука. Культура: Матер. всеукр. наук.-практ. інтернет-конф. (28-30 січ. 2006 р.). - К.: ТОВ “ТК “МЕГАНОМ”, 2006. - С. 57, 58.

14. Уркевич В.Ю. Про елементи внутрішніх аграрних правовідносин // Актуальні проблеми правознавства: Тези доп. і наук. повід. учасн. наук. конф. молод. учених та здобув. / За заг. ред. М.І. Панова. - Х.: Нац. юрид. акад. України, 2006. - С. 169-171.

15. Уркевич В.Ю. Про повернення права на земельну частку (пай) при припиненні членства в сільськогосподарському підприємстві // Зб. тез наук. робіт учасн. І всеукр. цивіліст. наук. конф. студ. та асп. / Упорядн.: Денисюк В.В., Степановський О.Є., Чанишева А.Р. та ін. / Одес. нац. юрид. акад. - О.: Фенікс, 2006. - С. 213, 214.

16. Уркевич В.Ю. Правові питання повернення майнового паю при припиненні членства в сільськогосподарських підприємствах // Українська наука в мережі Інтернет: Матер. всеукр. наук.-практ. інтернет-конфер. (26-28 лют. 2006 р.). - К.: ТОВ “ТК “МЕГАНОМ”, 2006. - С. 58.

17. Уркевич В.Ю. Про право на пай членів сільськогосподарських підприємств // Правове життя: сучасний стан та перспективи розвитку: Зб. тез наук. доп. ІІ міжнар. наук.-практ. конф. студ. та асп. (17-18 бер. 2006 р.). - Луцьк: Волин. держ. ун-т, 2006. - С. 429, 430.

18. Уркевич В.Ю. До питання про систему органів управління сільськогосподарських підприємств // Проблеми вдосконалення земельного та аграрного законодавства України: перспективи в ХХІ ст.: Матер. міжнар. наук. конф. (27-28 квіт. 2006 р., м. Біла Церква). - Біла Церква: Білоцерків. держ. аграр. ун-т, 2006. - С. 77-80.

19. Уркевич В.Ю. Правові проблеми використання земельних пайових внесків // Проблеми забезпечення законності у сфері земельних та аграрних правовідносин: Тези доп. на наук.-практ. конф. (м. Львів, 19-20 трав. 2006 р.). - Львів: Львів. держ. ун-т внутр. справ, 2006. - С. 21-23.

20. Уркевич В.Ю. Про елементи внутрішніх аграрних управлінських правовідносин // Актуальні питання реформування правової системи України: Зб. наук. ст. за матер. ІІІ міжнар. наук.-практ. конф., м. Луцьк, 2-3 черв. 2006 р.: У 2-х т. - Т. 2. / Уклад.: Т.Д. Климчук, І.М. Якушев. - Луцьк: РВВ “Вежа”, 2006. - С. 83-86.

21. Уркевич В.Ю. Конституція України та правове регулювання оплати праці в аграрних підприємствах // Конституція України: досвід реалізації та шляхи удосконалення: Матер. “круглого столу”, організованого і проведеного Наук.-досл. ін-том держ. буд-ва та місц. самоврядування АПрН України з нагоди 10-ї річниці прийняття Конституції України, м. Харків, 21 черв. 2006 р. / Ред. кол.: Ю.П. Битяк, І.В. Яковюк, Г.В. Чапала. - Х.: Право, 2006. - С. 67-69.

22. Уркевич В.Ю. До питання про самостійність членських аграрних правовідносин // Конституція України - основа побудови правової держави і громадянського суспільства: Тези доп. та наук. повід. учасн. всеукр. наук.-практ. конф. молод. учених та здобув. (26-27 черв. 2006 р.) / За заг. ред. М.І. Панова. - Х.: Нац. юрид. акад. України, 2006. - С. 210-212.

23. Уркевич В.Ю. Конституція України і розвиток земельних правовідносин // Теоретичні та практичні проблеми реалізації Конституції України: Тези доп. та наук. повід. учасн. всеукр. наук.-практ. конф. (29-30 черв. 2006 р.) / За заг. ред. Ю.М. Грошевого, М.І. Панова. - Х.: Нац. юрид. акад. України, 2006. - С. 374-376.

Размещено на Allbest.ru