Адміністративно-правове забезпечення діяльності податкової міліції щодо протидії фіктивному підприємництву

Размещено на http://www.allbest.ru/

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Адміністративно-правове забезпечення діяльності податкової міліції щодо протидії фіктивному підприємництву

Ірпінь - 2008

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Дисертаційне дослідження зумовлене нагальною потребою розробки адміністративно-правового забезпечення діяльності підрозділів податкової міліції щодо протидії протиправним проявам, які здійснюються правопорушниками від імені фіктивних суб'єктів господарювання у сфері підприємницьких, фінансово-господарських відносин в Україні. Зазначена діяльність має узагальнену назву - фіктивне підприємництво, тобто це неіснуюча, нелегітимна, прихована, протиправна, відповідно до встановленого законодавства, господарська комерційна діяльність.

У дисертаційному дослідженні фіктивне підприємництво розглядається як соціально небезпечне явище, яке поширилося в економіці держави, завдає великої матеріальної шкоди державі, суб'єктам господарювання, негативно впливає на суспільні відносини, має багато назв і різне змістовно-правове трактування.

Поширення фіктивного підприємництва в Україні сталося внаслідок тривалої правової неврегульованості приватної власності, ринкових та інших суспільних відносин у минулому та недосконалість державно-правового механізму регулювання підприємницької діяльності в сучасних умовах. Державно-кооперативна форма власності радянської держави була несумісна з приватнопідприємницькою діяльністю і законодавчо заборонялася. Незважаючи на заборону приватнопідприємницької діяльності, адміністрування господарських процесів, окремі особи створювали так звані «лжекооперативи» або використовували державні підприємства або тільки їх реквізити для виготовлення дефіцитних товарів, надання послуг населенню з метою отримання прибутків, які не враховувалися в установленому законом порядку.

У сучасних умовах адміністративно-правове регулювання підприємницької діяльності забезпечувалося понад 30 законами, прийнятими Верховною Радою, 22 постановами Кабміну та 14 декретами та указами Президента України, до яких упродовж 1991-2004 рр. було внесено близько 1 000 змін і доповнень, які часто не відповідали вже чинним нормам або зовсім їх заперечували. З ухваленням Конституції та прийняттям Господарського та Цивільного кодексів України правові неузгодженості у становленні підприємницької діяльності частково були усунуті. На розвиток підприємницької діяльності негативно впливають зміни до понад 300 законів про оподаткування, відсутність Податкового кодексу, незадовільна діяльність організаційно-структурних формувань органів державної влади щодо організації і контролю за підприємницькою діяльністю, недоліки соціально-економічного, управлінського, нормативно-правового характеру та інше. Це створює можливість правопорушникам використовувати такий економіко-правовий феномен, як фіктивне підприємництво, тобто здійснювати протиправну діяльність з використанням «фіктивних», «транзитних» підприємств, «фіктивних фірм», «конвертаційних центрів» та інших псевдогосподарських формувань.

У юридичній літературі, законодавчих актах, у наукових публікаціях тощо вживаються різні назви фіктивності підприємств, які не завжди відповідають правовим нормам їх створення, не розкривається їх зміст, що потребує подальшого наукового розгляду і уточнення.

Термін «фіктивне підприємництво» вживається в різних значеннях. В одних випадках це протиправне діяння осіб, направлене на створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона. В інших для визначення загальної характеристики протиправної діяльності, яка скоюється від імені суб'єктів господарювання різних видів і форм (перелік яких міститься у Господарському кодексі України), які мають ознаки фіктивності, або використання в підприємницькій діяльності тільки їх реквізитів для заволодіння товарно-матеріальними цінностями або отримання неконтрольованих прибутків, за які настає, залежно від ступеня суспільної небезпеки і характеру заподіяної шкоди, адміністративна чи інша відповідальність.

Фіктивне підприємництво створило цілий комплекс негативних соціальних наслідків, що становлять суспільну небезпеку (шкідливість). За даними податкової міліції, кожного року виявляється від трьох до п'яти тисяч фіктивних підприємств, які завдають мільярдних збитків державі.

Суспільна небезпека фіктивного підприємництва полягає у заподіянні шкоди бюджету держави, юридичним і фізичним особам, які не знають про фіктивність контрагента, побоюються вступати в підприємницькі відносини. Фіктивне підприємництво використовується у стратегічних сферах економіки: бюджетній, фінансово-кредитній, зовнішньоекономічній, паливно-енергетичному та агропромисловому комплексах, сферах приватизації, торгівлі, послуг, приватного бізнесу тощо. При фіктивному підприємництві застосовуються протиправні схеми для: ухилення від оподаткування шляхом незаконної конвертації та переведення грошових коштів за кордон, незаконного відшкодування податкового кредиту, контрабандного імпорту підакцизних товарів, порушення порядку провадження господарської діяльності, ведення податкового обліку, подання декларацій на доходи, заплутування податкових звітів, укладення неправомірних угод, спрямованих на монополізацію ринку, заволодіння коштами та майном під час приватизаційних процесів, здійснення інших протиправних дій.

Проблема адміністративно-правового забезпечення діяльності підрозділів податкової міліції щодо протидії фіктивному підприємництву ускладнюється тим, що існуюча правова неузгодженість щодо організації контролю державними органами за порядком створення, придбання, функціонування і ліквідації суб'єктів господарювання дозволяє їх організаторам реєструвати фіктивні підприємства на підставних осіб (недієздатних осіб, осіб, які мають судові обмеження обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, померлих, пенсіонерів, нарко- і алкогольнозалежних, іншу категорію соціально незахищених осіб) або на викрадені, загублені чи підроблені паспорти, що ускладнює викриття і притягнення їх до відповідальності. Чинне законодавство не містить норм, які б встановлювали адміністративну чи іншу відповідальність за провадження господарської діяльності без перереєстрації підприємств у державних органах після їх придбання новими власниками, укладання неправомірних угод, спрямованих на сприяння іншим підприємствам заволодінню державними коштами і мінімізації податків та отримання інших неконтрольованих прибутків. Потребують подальшого розгляду питання щодо вдосконалення організаційно-правової, кваліфікаційної та іншої діяльності працівників підрозділів податкової міліції, які протидіють фіктивному підприємництву.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є частиною загальної теми, яку розробляють кафедри і наукові підрозділи Національного університету державної податкової служби України (далі - Національний університет ДПС України), тема дисертаційного дослідження затверджена його Вченою радою. Крім того, цей напрям досліджень відповідає Рішенню Ради Національної безпеки і оборони України «Про заходи щодо попередження і нейтралізації загроз національній безпеці, пов'язаних із нестабільністю правового регулювання відносин у сфері адміністрування податку на додану вартість» від 15.12.2006 р., введеному в дію Указом Президента України №1154/2006 від 28.12.2006 р., указам Президента України «Про затвердження єдиної державної регуляторної політики в сфері підприємництва» від 22.01.2000 р. №89 та «Назустріч людям», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2005 р. №115; основному положенню «Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні», затвердженому Указом Президента України від 22.07.1998 року (з відповідними змінами та доповненнями), та комплексному науковому проекту НАДПСУ «Відповідальність за податкові правопорушення» (держреєстр №0102U000477).

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у тому, щоб на основі вивчення наукових джерел, нормативних актів, узагальнення аналізу практичної діяльності підрозділів податкової міліції розробити шляхи удосконалення адміністративно-правового забезпечення діяльності податкової міліції щодо протидії фіктивному підприємництву.

Поставлена мета зумовила необхідність розв'язання таких завдань:

висвітлити історико-правові аспекти розвитку підприємницької діяльності, визначити причини та умови поширення фіктивного підприємництва в нашій державі;

узагальнити недоліки адміністративно-правового регулювання підприємницької діяльності та суспільну небезпеку фіктивного підприємництва;

визначити поняття змісту «фіктивне підприємництво» і «фіктивне підприємство», їх взаємозалежності;

проаналізувати організаційно-функціональну структуру підрозділів податкової міліції, що протидіють фіктивному підприємництву;

розглянути організаційну роботу підрозділів податкової міліції щодо протидії фіктивному підприємництву;

дослідити інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності податкової міліції та визначити шляхи удосконалення заходів щодо протидії фіктивному підприємництву;

проаналізувати організаційну діяльність підрозділів податкової міліції щодо профілактики та ліквідації фіктивних підприємств;

узагальнити організаційні форми взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими службами, правоохоронними та контролюючими органами з метою протидії фіктивному підприємництву.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають під час організації діяльності податкової міліції щодо протидії фіктивному підприємництву у сфері підприємницької діяльності.

Предметом дослідження є теоретичні засади, адміністративно-правові норми та практика застосування їх при забезпеченні діяльності податкової міліції щодо протидії фіктивному підприємництву.

Методи дослідження. Вибір методів дослідження зумовлений поставленою метою, специфікою об'єкта, предмета та завданням дослідження. Методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання соціальних явищ та процесів. У процесі дослідження використовувалися також загальнонаукові та спеціальні методи, зокрема: метод системного аналізу, який дозволив комплексно проаналізувати положення Конституції, інших законодавчих атів, які регулюють підприємницьку діяльність, нормативно-правові акти стосовно діяльності податкової міліції щодо протидії фіктивному підприємництву, практику їх застосування, статистичні дані та наукову літературу (розділ 1, підрозділи 1.1, 1.2, 1.3, розділ 2, підрозділ 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 2.5.); метод узагальнення, що застосовувався з метою формування та розвитку на основі вже наявних у спеціальній літературі позицій та думок, нових наукових підходів, пропозицій щодо розуміння суті фіктивного підприємництва (розділ 1); логіко-семантичний метод - для аналізу та поглиблення понятійного апарату (розділ 1, підрозділ 1.3); соціологічний метод (анкетування), який використовувався під час вивчення узагальнення правозастосовної практики адміністративної відповідальності за правопорушення з використанням фіктивних підприємств (розділ 1, 2); історико-правовий метод, що використовувався в ході дослідження становлення і розвитку норм, що регулюють підприємницьку діяльність і розвиток фіктивного підприємництва (розділ 1, підрозділи 1.1, 1.2); порівняльно-правовий метод, який використовувався для аналізу й порівняння кримінального і адміністративного законодавства щодо відповідальності за вчинення правопорушень від імені суб'єктів господарювання, що дало змогу вдосконалити адміністративне законодавство (розділ 1, підрозділи 1.1, 1.2, 1.3); статистичний метод, який був використаний в ході вивчення організації роботи підрозділів податкової міліції щодо протидії фіктивному підприємництву, що дозволило зробити висновки з удосконалення діяльності підрозділів податкової міліції щодо протидії фіктивному підприємництву (розділ 2, підрозділ 2); метод моделювання, що застосовувався для побудови змін статей КУпАП, які стосуються адміністративної відповідальності за правопорушення, що скоюються в галузі фінансів і підприємницької діяльності (розділ 1, підрозділ 1.2, 1.3).

Усі перераховані та інші методи використовувалися комплексно, що дозволяє зробити висновок про вірогідність та наукову обґрунтованість результатів дисертаційного дослідження.

Теоретичною базою дослідження є чинне законодавство України, вітчизняна та зарубіжна наукова література, публікації у періодичних виданнях за темою дослідження. Оскільки дисертаційне дослідження значною мірою має міжгалузевий характер, його нормативна база включає норми права: адміністративного, фінансового, інформаційного, господарського, податкового, кримінального тощо.

Методологічною основою дисертаційного дослідження послужили праці науковців-адміністративістів Б.В. Авер'янова, Ю.П. Битяка, Ю.А. Ведєрнікова, В.К. Колпакова, Р.А. Калюжного, С.В. Ківалова, Т.О. Коломоєць, В.Й. Развадовського, С.Г. Стеценка, В.К. Шкарупи та інших. Окремі аспекти правового, організаційно-управлінського та інформаційного забезпечення правоохоронних органів щодо протидії фіктивним підприємствам у підприємницькій, кредитно-фінансовій та інших сферах економіки досліджували П.П. Андрушко, В.Т. Білоус, О.М. Бандурка, В.С. Білецький, Л.Н. Білецька, А.Ф. Волобуєв, П.А. Воробей, В.І. Василинчук, Н.Ф. Галагуза, С.А. Гадойбоєв, А.М. Головач, О.О. Дудоров, В.С. Зеленецький, І.В. Забілик, В.В. Лисенко, В.Д. Ларічев, Ю.В. Опалінський, В.М. Попович, С.І. Теньков, А.В. Роздайбіда, Г.А. Матусовський, С.Г. Міщенко, Я.Ю. Кондратьєв, М.І. Камлик, Н.О. Саніахметова, Д.Я. Семир'янов та інші.

Безумовно, названі автори внесли значний вклад у розвиток теорії і практики протидії правопорушенням, які скоюються від імені фіктивних суб'єктів господарювання, створили значне наукове підґрунтя для подальших досліджень. Але, незважаючи на певну кількість наукових праць, питанням адміністративно-правового забезпечення діяльності підрозділів податкової міліції щодо протидії фіктивному підприємництву приділялося недостатньо уваги. Викладене свідчить про актуальність обраної автором теми дослідження, про її науково-теоретичну та практичну значимість. Емпіричну базу дослідження становлять узагальнені дані анкетування 215 працівників податкової міліції державної податкової служби України.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що, не зменшуючи ролі та значущості вже опублікованих праць науковців, дана дисертаційна робота є монографічним дослідженням проблем адміністративно-правового забезпечення діяльності підрозділів податкової міліції щодо протидії фіктивному підприємництву. Визначення і всебічний аналіз процесів правового, організаційного забезпечення, профілактики, викриття та ліквідації фіктивних підприємств дозволили обґрунтувати ряд висновків і пропозицій. Основні з них такі:

удосконалено позицію, щодо причин поширення фіктивного підприємництва: тривала правова неврегульованість приватної власності, ринкових та інших суспільних відносин; заборона підприємницької діяльності в минулому та недосконалість державно-правового механізму регулювання підприємницької діяльності в сучасних умовах;

доведено, що умовами поширення фіктивного підприємництва є правові неузгодженості нормативних актів, які регулюють порядок створення та ліквідацію суб'єктів господарювання, відсутність адміністративної відповідальності за порушення встановлених правових норм реєстрації суб'єктів господарювання та інше;

уперше обґрунтовано встановлення адміністративної відповідальності за провадження господарської діяльності суб'єктами господарювання без перереєстрації в державних органах після його придбання новим власником та укладення неправомірних угод, спрямованих на сприяння іншим суб'єктам господарювання отриманню неконтрольованих прибутків;

дістало подальшого розвитку визначення узагальненого поняття змісту «фіктивне підприємництво» та «фіктивне підприємство», їх форми прояву та взаємозалежність;

уперше обґрунтовано доцільність перейменування спеціальних підрозділів податкової міліції по боротьбі з фіктивними суб'єктами підприємницької діяльності та незаконному відшкодуванню податку на додану вартість у підрозділ протидії фіктивному підприємництву та незаконному відшкодуванню ПДВ;

уперше обґрунтовано доцільність створення на базі Інституту післядипломної освіти при Національному університеті ДПС України спеціального курсу з протидії фіктивному підприємництву, а також впровадження на базі факультету податкової міліції Національного Університету ДПС України підготовку спеціалістів за економічними спеціальностями;

удосконалено концептуальне рішення про необхідність об'єднання інформаційних систем органів державної служби в автоматизований інформаційний банк даних (АІБД) ДПА України;

- дістали подальшого розвитку висновки про здійснення державної реєстрації суб'єктів господарювання в органах державної податкової служби, а також про обов'язковість використання працівниками органів державної реєстрації обліків правоохоронних та інших державних органів при перевірці реєстраційних документів на осіб (засновників) підприємств;

обґрунтовано необхідність законодавчого надання банківськими установами відомостей ДПА про призначення платежів та інших даних щодо контрагентів підприємств, які визнані фіктивними.

- внесено пропозиції щодо вдосконалення законодавства та організаційно-практичної діяльності підрозділів податкової міліції щодо протидії фіктивному підприємництву.

Наукова новизна визначається сучасною постановкою проблеми, дослідженням нових ідей, тенденцій розвитку та шляхів удосконалення адміністративно-правового забезпечення діяльності підрозділів податкової міліції щодо протидії фіктивному підприємництву.

Усі висновки дисертації спираються на особисті наукові праці автора, підтверджуються науковими статтями й актами впровадження.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що обґрунтовані у дисертації ідеї та положення є творчим розвитком теорії та практики адміністративно-правового забезпечення діяльності підрозділів податкової міліції щодо протидії фіктивному підприємництву, містять конкретні висновки і пропозиції для підрозділів податкової міліції, становлять інтерес для інших правоохоронних органів. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані у навчальному процесі, правозастосовній та науковій діяльності, зокрема:

у навчальному процесі: результати дослідження використані при викладанні курсів: «Адміністративне право», «Фінансове право», «Господарське право» Національного університету ДПС України (акти впровадження від 16.01.2006 р. та від 03.04.2007 р.), у проведенні лекцій, семінарських і практичних занять кафедри адміністративного права та організації адміністративної діяльності Академії управління МВС (акт впровадження від 21.07.2007 р.);

у правозастосовній діяльності: результати дисертаційного дослідження впроваджені в практичну діяльність підрозділів ГУ ПМ ДПА України та ГCУ МВС України (акти впровадження від 04.04.2007 р. та 12.04.2007 р.);

у науково-дослідній сфері: матеріали дисертації включені в окремий розділ навчального посібника за науково-дослідною темою: «Організаційно-правове забезпечення діяльності оперативних підрозділів податкової міліції щодо попередження податкових злочинів у паливно-енергетичному комплексі (ПЕК) України», яка виконується у Науково-дослідному центрі з проблем оподаткування (держреєстр №0105U003864). Назва розділу «Правові та організаційні засади діяльності податкової міліції щодо протидії фіктивному підприємництву в ПЕК» (акт впровадження від 03.04.2007 р.).

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення, висновки і пропозиції дисертації обговорювалися на розширеному засіданні кафедри управління та адміністративної діяльності і кафедри адміністративного та фінансового права Національного університету ДПС України. Теоретичні положення і практичні рекомендації доповідались та були схвалені на міжнародних науково-практичних конференціях, семінарах, зокрема: на Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми підготовки кадрів і роботи з персоналом оперативних служб» 27-28 березня 2003 р. (м. Київ, НАВСУ), Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці» 15-17 травня 2003 р. (м. Ірпінь, НАДПСУ), Науково-практичному семінарі «Тіньова економіка в інфраструктурі організованої злочинності» 15 вересня 2004 р. (м. Одеса, ОІПН), круглому столі «Діяльність підрозділів ДСБЕЗ по викриттю злочинів у бюджетній сфері» 01 листопада 2006 р. (м. Київ, ННІПККМ КНУВС).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження відображено у монографії, посібнику, шістьох наукових статтях, 5 з яких опубліковано у фахових наукових виданнях. Опубліковані у співавторстві ідеї і розробки, що належать співавторам Василинчуку В.І., Супруненку А.М., Опалінському Ю.В., Мулявці Д.Г., у дисертації не використовувалися.

Структура дисертації. Відповідно до мети, завдань, логіки дослідження дисертація складається зі вступу, двох розділів, поділених на 8 підрозділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації становить 209 сторінок, з них основний текст - 164 сторінок, список використаних джерел - 17 сторінок (176 найменування), додатки на 28 сторінках.

фіктивний підприємництво податковий міліція

Основний зміст роботи

У «Вступі» обґрунтовується актуальність і новизна теми дослідження, визначаються його мета та завдання, об'єкт, предмет, методологічна, емпірична і науково-теоретичні основи, обґрунтовується теоретична та практична значимість одержаних результатів, подаються дані щодо їхнього впровадження та апробації, а також міститься кількісна характеристика публікацій дисертанта.

Перший розділ «Загальна характеристика фіктивного підприємництва» складається з трьох підрозділів.

У першому підрозділі 1.1 «Історико-правовий розвиток підприємницької діяльності та умови виникнення фіктивного підприємництва» дисертантом на основі історичних джерел проаналізований стан підприємницької діяльності на різних етапах суспільного розвитку, причини та умови, що сприяли поширенню фіктивного підприємництва, довівши, що у певні історичні періоди фіктивне підприємництво поширювалось залежно від розвитку підприємницької діяльності. Розвиток підприємницької діяльності залежить від політичного устрою, державно-правового регулювання приватної власності і ринкових відносин, створення ефективних спеціальних державно-правових механізмів регулювання відносин, які складаються у цій сфері.

Законодавча заборона приватнопідприємницької діяльності у Радянському Союзі, здійснення державного адміністрування господарських процесів, неврегульованість права власника на засоби виробництва й отримання прибутків, відсутність ринкової інфраструктури і конкуренторинкового режиму господарювання, нерозвиненість сфери послуг і вільного ціноутворення часто приводило до дефіциту товарів широкого вжитку серед населення. Незважаючи на заборону, люди з підприємницькими здібностями змушені були ставати суб'єктом протиправних дій, займатися приватнопідприємницькою діяльністю нелегально, створювати так звані «лжекооперативи» або використовувати державні підприємства чи їх реквізити для надання послуг, виготовлення товарів і приховувати від держави прибутки.

У другому підрозділі 1.2 «Адміністративно-правове регулювання підприємницької діяльності та суспільна небезпека фіктивного підприємництва» автор на підставі аналізу адміністративно-правової бази, яка регулює підприємницьку діяльність та порядок створення і функціонування суб'єктів господарювання, встановив, що за роки незалежності України приватна власність і ринкові відносини та здійснення на цій основі підприємницької діяльності формально набули законодавчого закріплення. Недоліки і неузгодження функціонування суб'єктів господарювання, відсутність Податкового кодексу, недосконале адміністративно-правове забезпечення підрозділів податкової міліції та інше спонукають правопорушників створювати фіктивні підприємства, скоювати правопорушення у різних сферах і галузях економіки держави, що негативно впливає на підприємницькі відносини і становить суспільну небезпеку. Серед проблем протидії підрозділів податкової міліції фіктивному підприємництву є правові недоліки щодо реєстрації підприємств і відсутність адміністративної відповідальності правопорушників. Організатори фіктивних підприємств здійснюють реєстрацію на підставних (недієздатних, судимих, померлих, соціально незахищених та інших) осіб або за викраденими, загубленими паспортами, здійснюють підприємницьку діяльність без реєстрації в державних органах або без перереєстрації після придбання суб'єкта господарювання, не ведуть податкового обліку, укладають неправомірні угоди для сприяння мінімізації податків і отримання неконтрольованого прибутку іншими реальними підприємствами, не знаходяться за юридичною адресою та інше.

Виходячи з цього, дисертантом зроблено висновок про необхідність встановлення адміністративної відповідальності за дії осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без перереєстрації в державних органах суб'єктів господарювання після придбання новим власником, укладають від імені суб'єктів господарювання неправомірні угоди, які сприяють ухиленню від оподаткування іншими підприємствами.

У третьому підрозділі 1.3 «Поняття і сутність фіктивного підприємництва та фіктивних підприємств» дисертантом проаналізований термін «фіктивне підприємництво», який в законодавчих актах, наукових публікаціях використовується у різних значеннях: у юридичному - як протиправне діяння осіб, направлене на створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона. У науковому - для визначення узагальненої характеристики правопорушень, що скоюються правопорушниками від імені суб'єктів господарювання різних видів і форм (перелік яких визначено Господарським кодексом України), які мають ознаки фіктивності. За наслідками вчинення таких правопорушень може наставати адміністративна відповідальність. На основі цього автор обґрунтовує наукове визначення загальної назви змісту фіктивного підприємництва, як недійсної, нелегітимної (протиправної), відповідно до встановленого законодавства, господарської комерційної діяльності, яка здійснюється від імені суб'єктів господарювання з ознаками фіктивності або з використанням тільки їх реквізитів як засобу для заволодіння товарно-матеріальними цінностями або отримання інших неконтрольованих прибутків. Наслідки протиправних дій, які вчиняються правопорушниками, регулюються відповідним законодавством.

Дисертантом проаналізований термін «фіктивне підприємство» і похідні від нього, зміст яких, відповідно до нормативних актів, наукових праць, не завжди відповідає встановленим правовим нормам їх створення. Автор зробив висновок, що під цим терміном розуміється суб'єкт господарювання, який зареєстрований з порушенням встановленого порядку (правових норм) реєстрації в державних органах, установчі документи якого не відповідають чинному законодавству, або здійснення діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, або порушення порядку ведення податкового обліку та строків подання податкових декларацій і фінансової звітності, або порушення строків подання відомостей у державні органи про зміну назви, організаційної форми, форми власності і місцезнаходження. Наявність таких ознак дозволяє податковим органам скасовувати у судовому порядку державну реєстрацію і укладені угоди таких підприємств і здійснювати заходи щодо їх ліквідації. Наслідки протиправних дій осіб, винних у створенні або використанні фіктивних підприємств, регулюються відповідним законодавством.

У дисертації проаналізовані протиправні фінансово-господарські схеми за участю фіктивних підприємств, які виконують різні, залежно від завдань, головні чи допоміжні ролі. Головні фіктивні підприємства автор поділяє на різновиди підприємств одноразового і багаторазового використання. Одноразові призначені для отримання разового прибутку, звідси назви «одноразові», «одноденки», «проліски», «фантоми» тощо. Фіктивні підприємства багаторазового використання - це складні за організаційною структурою і широким спектром фінансових послуг, що отримали назви «конвертаційних центрів». Допоміжні підприємства є проміжною ланкою між фіктивними фірмами і легальними підприємствами для перекладання на них податкових зобов'язань. Звідси назви «транзит», «буфер», «прокладки». Автором визначаються назви «офшорних» та «коралових» фірм, які реєструються за кордоном для проведення протиправних фінансових операцій.

Уточнений зміст різновидів фіктивних підприємств сприятиме працівникам податкової міліції для визначення шляхів їх протидії, правильного застосування правових норм щодо їх протиправної діяльності.

Другий розділ «Організаційно-правова діяльність підрозділів податкової міліції щодо протидії фіктивному підприємництву» складається з чотирьох підрозділів.

У першому підрозділі 2.1 «Організаційно-функціональна структура підрозділів податкової міліції, що протидіють фіктивному підприємництву» дисертантом розглядається організаційна структурна побудова підрозділів податкової міліції як невід'ємний елемент у системі державної податкової служби України. Автором визначені структура, правові основи, завдання, обов'язки і повноваження підрозділів податкової міліції щодо протидії правопорушенням в сфері оподаткування. Проаналізовані адміністративні функції підрозділів податкової міліції пов'язані з провадженням у справах про адміністративні правопорушення. Визначені характерні функції діяльності спеціальних підрозділів податкової міліції по боротьбі з фіктивними суб'єктами підприємницької діяльності та незаконному відшкодуванні податку на додану вартість.

При розгляді організаційно-структурної побудови і функцій підрозділів по боротьбі з фіктивними суб'єктами підприємницької діяльності та незаконному відшкодуванню податку на додану вартість автор дійшов висновку про доцільність перейменування вказаних підрозділів в підрозділи протидії фіктивному підприємництву та незаконному відшкодуванню податку на додану вартість. Така назва найбільше відповідає встановленим законом основним завданням підрозділів податкової міліції, які спрямовані на запобігання злочинам та іншим правопорушенням у сфері оподаткування, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення.

У другому підрозділі 2.2 «Організація роботи підрозділів податкової міліції щодо протидії фіктивному підприємництву» дисертант визначає організаційну діяльність підрозділів податкової міліції щодо протидії фіктивному підприємництву та особливість обслуговування об'єктів галузей економіки і напрямів роботи підрозділів податкової міліції. Проаналізовані та визначені шляхи вдосконалення роботи підрозділів податкової міліції щодо протидії фіктивному підприємництву, які ґрунтуються на основних елементах організаційної роботи, це: вивчення, аналіз та оцінка внутрішнього та зовнішнього стану діяльності підрозділів податкової міліції; планування; розстановка наявних сил на об'єктах обслуговування; взаємодія з іншими правоохоронними та контролюючими органами; облік та оцінка результатів роботи; контроль з боку керівництва за діяльністю підрозділів податкової міліції.

Для підвищення кваліфікаційної підготовки працівників податкової міліції дисертант обґрунтовує доцільність створення на базі Інституту післядипломної освіти при Національному університеті ДПС України спеціального курсу з протидії фіктивному підприємництву, а також впровадження на базі факультету податкової міліції Національного університету ДПС України підготовку спеціалістів за економічними спеціальностями для спеціальних підрозділів податкової міліції, які обслуговують фінансово-кредитну сферу.

У третьому підрозділі 2.3 «Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності підрозділів податкової міліції щодо протидії фіктивному підприємництву» дисертантом визначені проблемні питання та шляхи отримання інформації підрозділами податкової міліції щодо протиправної діяльності суб'єктів господарювання в інформаційних базах даних. Встановлено, що для виявлення фіктивних підприємств, їх протиправної діяльності податковою міліцією широко застосовується метод економіко-правового аналізу господарської діяльності підприємств. Під час його застосування перевіряються законність створення і функціонування підприємств щодо існуючої правової бази, вивчається і аналізується податкова звітність і результати попередніх перевірок контролюючими органами тощо. Інформація про наявність реєстрації суб'єктів господарювання, їх засновників та здійснення ними фінансово-господарських операцій здобувається підрозділами податкової міліції через інформаційні системи різних підрозділів органів податкової служби та державних органів. Отримання таких відомостей за запитами підрозділів податкової міліції надаються не завжди своєчасно, що приводить до витрачання часу і сил, які необхідні для ефективної протидії фіктивному підприємництву, блокуванню активів фіктивних фірм тощо.

Враховуючи велику суспільну небезпеку фіктивного підприємництва і шкоду, що завдається економіці держави, з метою ефективної протидії створенню і функціонуванню фіктивних підприємств дисертант обґрунтовує необхідність об'єднання інформаційних систем різних підрозділів органів податкової служби в автоматизований інформаційний банк даних (АІБД) ДПА України.

У четвертому підрозділі 2.4 «Організація діяльності підрозділів податкової міліції щодо профілактики фіктивного підприємництва та ліквідації фіктивних підприємств» дисертант аналізує профілактику правопорушень як один із видів соціального управління, що має різні форми впливу на об'єкт правовідносин. Визначає шляхи усунення недоліків соціально-економічного, управлінського, нормативно-правового характеру, вдосконалення організаційної методики і правові основи вдосконалення запобіжних заходів щодо запобігання створенню та функціонуванню фіктивних підприємств на етапі реєстрації, перереєстрації, оперативного супроводження судових розглядів при ліквідації фіктивних підприємств, визнання засновницьких документів і укладених угод недійсними, скасування державної реєстрації, закриття розрахункових рахунків у банках та інше.

Для покращання контролю за створенням і діяльністю суб'єктів господарювання, дисертантом обґрунтовується подальше вдосконалення чинного законодавства, зокрема розробка механізму реалізації положень ст. 5 та ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» щодо здійснення державної реєстрації суб'єктів господарювання в органах державної податкової служби та використання працівниками державних органів реєстрації суб'єктів господарювання баз даних правоохоронних та інших державних органів при перевірці реєстраційних документів стосовно осіб, які створюють суб'єкт господарювання, на наявність у них судових обмежень обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, дієздатності та інше.

У п'ятому підрозділі 2.5 «Взаємодія підрозділів податкової міліції з іншими службами та правоохоронними органами щодо організації протидії фіктивному підприємництву» дисертант аналізує організаційно-правові засади внутрішньої та зовнішньої взаємодії підрозділів податкової міліції з підрозділами державної податкової служби, іншими державними та правоохоронними органами щодо особливостей організації викриття протиправної діяльності фіктивних підприємств. Виходячи із аналізу такої взаємодії, висвітлюються проблемні питання взаємодії різних підрозділів і служб щодо протидії фіктивному підприємництву та недоліки адміністративно-правового забезпечення взаємодії між різними правоохоронними органами щодо протидії фіктивному підприємництву.

Дисертантом визначаються напрями та шляхи вдосконалення взаємодії між підрозділами податкової міліції з іншими державними та контролюючими органами з метою протидії фіктивному підприємництву, зокрема внесення змін до Закону України «Про банки та банківську діяльність» про надання ДПА відомостей установами банків про призначення платежів та інших даних щодо контрагентів підприємств, визнаними фіктивними.

Висновки

У результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України і практики його реалізації, теоретичного осмислення наукових праць, автором сформульовано ряд висновків і пропозицій спрямованих на удосконалення адміністративно-правового забезпечення діяльності податкової міліції щодо протидії фіктивному підприємництву.

До основних результатів, одержаних внаслідок проведеного дослідження, віднесено:

з теоретичних питань:

1. З метою розв'язання наукової проблеми фіктивного підприємництва як соціального явища, яке поширилося в економіці держави та підриває економічну безпеку держави, у дисертації досліджено і здійснено теоретичне узагальнення причин, а також умов, що призвели до поширення фіктивного підприємництва, зокрема:

- причинами поширення фіктивного підприємництва стала тривала правова неврегульованість приватної власності, ринкових та інших суспільних відносин, заборона підприємницької діяльності в минулому та недосконалість державно-правового механізму регулювання підприємницької діяльності в сучасних умовах;

- умовами поширення фіктивного підприємництва є правові неузгодженості нормативних актів, які регулюють порядок створення та ліквідацію суб'єктів господарювання, відсутність адміністративної відповідальності за порушення встановлених правових норм реєстрації суб'єктів господарювання, а також недоліки соціально-економічного, управлінського, нормативно-правового характеру та інше.

2. Сформульоване узагальнене поняття змісту суспільно небезпечного явища «фіктивного підприємництва» як насправді неіснуючої, недійсної, нелегітимної прихованої («тіньової»), відповідно до встановленого законодавства, підприємницької діяльності, яка проваджується від імені суб'єктів господарювання різних видів і форм (з ознаками фіктивності) або з використанням тільки їх реквізитів як засобу (знаряддя) для заволодіння товарно-матеріальними цінностями або отримання інших неконтрольованих прибутків. Наслідки протиправних дій (незаконної діяльності), скоєних винними особами, регулюються відповідним законодавством.

3. Для забезпечення ефективного викриття фіктивних підприємств підрозділами податкової міліції і їх подальшої ліквідації визначено поняття змісту «фіктивне підприємство» як суб'єкт господарювання, що зареєстрований з порушенням порядку (правових норм) реєстрації в державних органах, установчі документи якого не відповідають чинному законодавству, або здійснення діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, або порушення порядку ведення податкового обліку та строків подання податкових декларацій і фінансової звітності, або порушення строків подання відомостей у державні органи про зміну назви, організаційної форми, форми власності і місцезнаходження. Наявність цих ознак дозволяє податковим органам скасовувати у судовому порядку державну реєстрацію і укладені угоди таких підприємств і здійснювати заходи щодо їх ліквідації. Наслідки протиправних дій осіб, винних у створенні або використанні фіктивних підприємств, регулюються відповідним законодавством;

з організаційних питань:

1. Згідно зі ст. 19 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» на податкову міліцію покладені завдання, а саме: запобігання злочинам та іншим правопорушенням у сфері оподаткування, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення. Виходячи з цього, вбачається доцільним перейменувати підрозділи по боротьбі з фіктивними суб'єктами підприємницької діяльності та незаконному відшкодуванню податку на додану вартість у підрозділи протидії фіктивному підприємництву та незаконному відшкодуванню податку на додану вартість.

2. Для підвищення кваліфікаційної підготовки працівників підрозділів податкової міліції, які безпосередньо протидіють фіктивному підприємництву, пропонується створити на базі Інституту післядипломної освіти при Національному університеті ДПС України спеціальний курс з протидії фіктивному підприємництву, а також впровадити на базі факультету податкової міліції Національного університету ДПС України підготовку спеціалістів економічних спеціальностей для обслуговування об'єктів фінансово-кредитної сфери.

3. З метою ефективної протидії фіктивному підприємництву пропонується створити єдиний автоматизований інформаційний банк даних (АІБД) ДПА України, де зберігалася б інформація про суб'єкти господарювання, їх засновників, напрями діяльності, фінансово-господарські операції та інша необхідна для податкових органів інформація;

з удосконалення правового регулювання:

1. З метою запобігання провадження господарської діяльності суб'єктів господарювання без перереєстрації в державних органах пропонується доповнити ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Порушення порядку провадження господарської діяльності» після слів: «…іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом» словами: «або провадження господарської діяльності суб'єктом господарювання без перереєстрації в державних органах після його придбання новим власником (співвласниками)» і далі за текстом.

2. З метою запобігання укладання неправомірних угод між підприємцями, спрямованих на сприяння іншим суб'єктам господарювання заволодінню державними коштами, ухилення від оподаткування та отримання неконтрольованих прибутків, пропонується доповнити ст. 166-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Неправомірні угоди між підприємцями» після слів: «…або обмеження доступу до нього продавців, покупців, інших підприємців» словами: «або укладення угод, спрямованих на сприяння іншим суб'єктам господарювання заволодінню державними коштами, ухилення від оподаткування та отримання неконтрольованих прибутків» і далі за текстом.

3. З метою контролю за створенням і подальшою діяльністю суб'єктів господарювання пропонується внести зміни до ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» після слів: «Державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців проводиться державним реєстратором виключно» доповнити словами: «у державній податковій адміністрації (інспекції) міста обласного значення або у районній, міжрайонній, районній у містах Києві та Севастополі державній податковій адміністрації за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи - підприємця». Інший текст цієї статті виключити. Внести відповідні зміни до інших законодавчих актів.

4. З метою запобігання реєстрації суб'єктів господарювання на підставних осіб пропонується внести зміни до частини 2 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» після слів: «Перевірка на відсутність підстав для відмови, які передбачені абзацами…» доповнити словами: «четвертим частини першої статті 27 цього Закону, здійснюється з використанням відомостей обліків правоохоронних та інших державних органів» і далі за текстом «п'ятим - восьмим частини першої статті 27 цього Закону, здійснюється з використанням відомостей з Єдиного державного реєстру».

Размещено на Allbest.ru