Конституційно-правовий статус суддів судів загальної юрисдикції
Система та зміст судоустрою і судочинства в Україні. Поняття, структура і юридичні властивості конституційно-правового статусу суддів судів загальної юрисдикції: характеристика правосуб’єктності, права і обов’язки. Принципи та гарантії діяльності суддів.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 29.08.2013 |
| Размер файла | 66,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Національна академія наук України
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького
Спеціальність 12.00.02 - Конституційне право
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
Конституційно-правовий статус суддів судів загальної юрисдикції
Єгорова Валентина Сергіївна
Київ - 2008
Дисертацією є рукопис
Робота виконана у відділі конституційного права та місцевого самоврядування Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України.
Науковий керівник - кандидат юридичних наук, доцент ГАЄВА Надія Петрівна, Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, старший науковий співробітник.
Офіційні опоненти:
доктор юридичних наук, професор МАРЦЕЛЯК Олег Володимирович, Харківський національний університет внутрішніх справ (м. Харків), начальник навчально-наукового інституту підготовки фахівців міліції громадської безпеки;
кандидат юридичних наук, доцент ФЕДОРЕНКО Владислав Леонідович, Міністерство юстиції України (м. Київ), директор Департаменту конституційного та адміністративного права.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України за адресою: 01601, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Т.І. Тарахонич
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. Після проголошення незалежності України суди загальної юрисдикції почали набувати важливого значення у суспільстві та державі як органи державної влади, що здійснювали правосуддя у формі цивільного, господарського, адміністративного та кримінального судочинства. Ефективність їх діяльності залежить від незалежності судів і суддів судів загальної юрисдикції при здійсненні ними своїх повноважень.
У 1992 р. був прийнятий Закон України “Про статус суддів”, який закріпив конституційно-правовий статус суддів судів загальної юрисдикції та сприяв утвердженню незалежності судової влади в Україні.
Якісно новий період розвитку і вдосконалення судів загальної юрисдикції був започаткований з прийняттям Закону України “Про судоустрій України” від 7 лютого 2002 р. та проведенням у державі судово-правової реформи. Реформа законодавчо закріпила якісно новий конституційно-правовий статус судів у новому Законі України “Про статус суддів”, перебачивши належне теоретико-методологічне забезпечення, зокрема напрацювання принципово нової концепції конституційно-правового статусу суддів судів загальної юрисдикції в Україні.
Одним з основних завдань судово-правової реформи є реалізація демократичних ідей правосуддя, вироблених світовою практикою і наукою. У цьому зв'язку особливого значення набуває розробка концептуальних основ конституційно-правового статусу суддів судів загальної юрисдикції України. Особливо ці питання актуалізуються сьогодні, в період становлення та розвитку правової держави.
Незважаючи на те, що окремі проблеми конституційно-правового статусу суддів судів загальної юрисдикції вже були предметом дослідження деяких учених, комплексного наукового дослідження основ конституційно-правового статусу суддів судів загальної юрисдикції в Україні не провадилося, як немає й фундаментальних досліджень його юридичної природи.
Вирішальним кроком до становлення дійсно незалежної судової влади, здатної забезпечити надійний захист прав і основних свобод людини і громадянина потребує належне законодавче визначення конституційно-правового статусу суддів судів загальної юрисдикції. Саме тому дослідження теоретичних та практичних проблем конституційно-правового статусу суддів судів загальної юрисдикції є актуальним напрямом сучасної конституційно-правової науки.
Сукупність означених факторів й зумовили вибір даної теми дисертаційного дослідження.
Теоретичну основу дисертації становлять наукові праці в галузі судоустрою, загальної теорії права, конституційного, адміністративного, кримінально-процесуального, цивільного процесуального, господарського процесуального права, які є у працях вітчизняних і зарубіжних вчених-правознавців: П. Арчера, В.Ф. Бойка, Ю.М. Грошевого, М. Делла, П.Ф. Карпечкіна, Р. Коллінсона, А. Коні, Г. Крефта, В.М. Лебедєва, В.Т. Маляренка, І.Є. Марочкіна, О.В. Марцеляка, Л.М. Москвич, Г.О. Мурашина, В.Ф. Опришка, О.В. Петришина, С.В. Прилуцького, Д.М. Притики, В.Ф. Погорілка, С.В. Подкопаєва, А.О. Селіванова, В.С. Смородинського, Ю.І. Стецовського, Д.С. Сусло, Ю.М. Тодики, Р. Уолкера, В.Л. Федоренко, Т.І. Француз, О.Ф. Фрицького, Дж.Н. Хезарда, М.В. Цвіка, А. Шайо, В.М. Шаповала, Ю.С. Шемшученка та ін.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний дисертантом напрям наукового дослідження належить до пріоритетних у галузі науки конституційного права. Проблема дослідження конституційно-правового статусу суддів судів загальної юрисдикції в Україні входить до тематики наукових досліджень відділу конституційного права та місцевого самоврядування Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, зокрема, теми “Джерела конституційного права України” (номер державної реєстрації РК 0104U007592).
Мета та завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у визначенні поняття і структури конституційно-правового статусу суддів судів загальної юрисдикції в Україні, юридичних властивостей основних елементів конституційно-правового статусу суддів судів загальної юрисдикції та формуванні нової концепції конституційно-правового статусу суддів судів загальної юрисдикції України.
Визначена мета дослідження зумовила постановку та розв'язання наступних завдань:
узагальнити чинне законодавство про статус суддів судів загальної юрисдикції та здійснити порівняльно-правовий аналіз;
дати визначення поняття конституційно-правового статусу суддів судів загальної юрисдикції;
виявити основні етапи становлення та розвитку конституційно-правового статусу суддів судів загальної юрисдикції в Україні;
розкрити структуру конституційно-правового статусу суддів судів загальної юрисдикції та визначити її основні складові елементи;
охарактеризувати правосуб'єктність, права та обов'язки суддів судів загальної юрисдикції;
встановити систему та зміст принципів діяльності суддів судів загальної юрисдикції;
здійснити класифікацію гарантій діяльності суддів судів загальної юрисдикції.
Об'єктом дослідження є конституційно-правові засади судоустрою і судочинства в Україні.
Предметом дослідження є конституційно-правовий статус суддів судів загальної юрисдикції в Україні та юридичні властивості його складових елементів.
Методи дослідження. Для досягнення зазначеної мети та розв'язання поставлених завдань при проведенні даного наукового дослідження дисертант комплексно використовував принципи і засоби філософського та теоретико-правового підходів, виходив із принципів єдності соціально-правового та гносеологічного аналізу, об'єктивності, конкретної істини.
Методологічну основу дослідження становить сукупність філософсько-світоглядних, загальнонаукових та спеціально-наукових методів пізнання. Діалектичний метод наукового пізнання дає змогу розглянути конституційно-правовий статус суддів судів загальної юрисдикції у розвитку й зв'язку між собою та суспільством, виявити основні закономірності та тенденції становлення, розвитку та вдосконалення суддів судів загальної юрисдикції як основного елемента національної системи судів загальної юрисдикції.
Використання методів аналізу і синтезу уможливив аналіз ознак статусу суддів судів загальної юрисдикції як самостійного статусу у системі суддів судів загальної юрисдикції, дослідження його місця у цій системі, вияв спільних й відмінних рис цього статусу з іншими статусами. Соціальний метод знайшов своє застосування при аналізі внутрішніх і зовнішніх чинників суспільних процесів, що зумовили виникнення, еволюцію та конституційне закріплення статусу суддів судів загальної юрисдикції, а також при аналізі сучасного стану розвитку законодавства про статус суддів судів загальної юрисдикції. Формально-логічний метод використовувався для визначення основних понять, правових основ вирішення юридичних колізій конституційного та законодавчого регулювання конституційно-правових відносин, у межах яких реалізуються та забезпечуються права та обов'язки суддів судів загальної юрисдикції. Структурно-функціональний метод - під час дослідження складових елементів конституційно-правового статусу суддів судів загальної юрисдикції. Порівняльно-правовий метод - при аналізі та співвідношенні вітчизняного та зарубіжного досвіду.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим комплексним дослідженням монографічного характеру, в якому з позиції конституційно-правової науки сформульовано концепцію конституційно-правового статусу суддів судів загальної юрисдикції України.
Наукову новизну становлять наступні висновки, положення, які визначають особистий внесок автора:
Вперше:
сформульовано авторське визначення поняття конституційно-правового статусу суддів судів загальної юрисдикції згідно якого конституційно-правовий статус суддів судів загальної юрисдикції - це система загальних, основоположних засад, за допомогою яких у Конституції та інших законах України визначається фактичне становище судді у державі та суспільстві;
визначена структура конституційно-правового статусу суддів судів загальної юрисдикції, що є внутрішньою побудовою правового статусу судді загальної юрисдикції, до структурних елементів якої належать: 1) правосуб'єктність; 2) права і обов'язки суддів; 3) принципи діяльності суддів судів загальної юрисдикції; 4) гарантії діяльності суддів судів загальної юрисдикції;
сформульовано дефініцію поняття правосуб'єктності суддів судів загальної юрисдикції, під яким необхідно розуміти здатність особи у встановленому законодавством порядку набувати правового статусу судді суду загальної юрисдикції, тобто виступати носієм суб'єктивних прав та юридичних обов'язків професійного судді.
Дістало подальший розвиток:
класифікація службових прав суддів судів загальної юрисдикції, за якою службові права за змістом поділяються на ті: а) що вказують на винятковість конституційно-правового статусу суддів; б) що сприяють безпосередньому виконанню службових функцій; в) що містять можливість використовувати додаткові соціальні привілеї;
положення про службові обов'язки суддів судів загальної юрисдикції та принципи діяльності суддів судів загальної юрисдикції;
гарантії діяльності суддів судів загальної юрисдикції як сукупність об'єктивних та суб'єктивних чинників, спрямованих на практичну реалізацію їх прав та обов'язків, на усунення можливих перешкод їх належного здійснення.
Обґрунтовано:
нову редакцію щодо розробки і прийняття нового Закону України про статус суддів, який би повною мірою відображав сутність і зміст конституційно-правового статусу суддів та визначив систему гарантій їх ефективної діяльності;
доцільність закріплення у ст. 15 Закону України «Про статус суддів» такі підстави припинення повноважень судді, зокрема: виїзд судді за межі України на постійне проживання; винесення рішення суду про обмеження його дієздатності; визнання його недієздатним; винесення постанови за згодою судді про закриття проти нього кримінальної справи з нереабілітуючих підстав;
авторські пропозиції щодо законодавчого закріплення положення, згідно з яким гарантії незалежності суддів, котрі закріплені в Конституції України та інших законах, не можуть бути скасовані або зменшені державою.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані в дисертації теоретичні узагальнення, положення, висновки і пропозиції можуть бути використані при реалізації судової реформи в Україні з метою вдосконалення конституційно-правового статусу суддів судів загальної юрисдикції. Деякі положення можуть бути врахувати в процесі оновлення Законів України “Про статус суддів” та “Про судоустрій України”, які створюють конституційно-правову основу статусу суддів судів загальної юрисдикції у контексті судової реформи в Україні.
Основні положення дисертації можуть бути використані як теоретико-методологічне підґрунтя для проведення подальших наукових досліджень проблем національного судоустрою й судочинства, а також у продовжені підготовки фахівців у галузі конституційного права та державного управління, конституційно-процесуального права.
Положення і висновки дисертації також можуть використовуватися у навчальному процесі при викладанні навчальних курсів “Конституційне право України”, “Конституційне право зарубіжних країн”, “Судові та правоохоронні органи України” та низки спеціальних навчальних дисциплін, таких, як “Порівняльне конституційне право”, “Історія судових і правоохоронних органів України” та при підготовці відповідних розділів підручників, навчальних посібників.
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення, висновки і пропозиції, викладені в роботі, доповідалися і обговорювалися на засіданнях відділу конституційного права та місцевого самоврядування Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України.
Результати дослідження оприлюднювалися автором на міжнародних та інших науково-практичних конференціях, круглих столах, наукових семінарах, зокрема: на Міжнародній науковій конференції молодих вчених “Треті осінні юридичні читання” (м. Хмельницький, 5-6 листопада 2004 р.); VІ Всеукраїнській науково-практичній конференції “Верховенство права у процесі державотворення та захисту прав людини в Україні” (м. Острог, 28-29 квітня 2005 р., тези опубліковано); Всеукраїнській науковій конференції “Другі юридичні читання” (м. Київ, 18 травня 2005 р., тези опубліковано); Науково-практичній конференції “Конституційні засади державотворення і правотворення в Україні: проблеми теорії і практики” (до 10-річчя Конституції України і 15-ї річниці незалежності України) (м. Київ, 26 червня 2006 р., тези опубліковано).
Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертаційного дослідження знайшли відображення у 4 наукових статтях у фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України, та у 3 тезах доповідей на наукових та науково-практичних конференціях.
Структура дисертації визначена метою, завданнями, предметом та логікою дослідження і складається зі вступу, трьох розділів (восьми підрозділів), висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 222 сторінки, з них 26 сторінок - список використаних джерел (293 найменування).
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У Вступі обґрунтовується актуальність теми, ступінь наукового опрацювання проблеми, зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами, визначаються мета та завдання, об'єкт та предмет дисертаційного дослідження, характеризується методологічна основа, наукова новизна одержаних результатів та їх теоретичне і практичне значення, подано відомості про апробацію та публікації основних положень дисертаційного дослідження, його структуру та обсяг.
Розділ перший «Загальна характеристика конституційно-правового статусу суддів судів загальної юрисдикції» складається з двох підрозділів і присвячений визначенню поняття та ознак конституційно-правового статусу суддів судів загальної юрисдикції, становленню та розвитку конституційно-правового статусу суддів судів загальної юрисдикції.
Підрозділ 1.1 «Поняття конституційно-правового статусу суддів судів загальної юрисдикції» присвячений формулюванню поняття та законодавчого визначення змісту конституційно-правового статусу суддів судів загальної юрисдикції.
Доведено, що конституційно-правовий статус суддів судів загальної юрисдикції є система загальних, основоположних засад за допомогою якої у Конституції та інших законах визначається фактичне становище судді у державі та суспільстві. Іншими словами, конституційно-правовий статус суддів судів загальної юрисдикції включає норми Основного Закону та інших джерел конституційного права і потребує подальших наукових досліджень з метою розкриття змісту й сутності цієї юридичної категорії.
Для забезпечення глибокого і всебічного розуміння конституційно-правового статусу судді необхідно чітке теоретичне визначення і детальне закріплення в національному законодавстві всіх структурних елементів, що становлять зміст цієї правової категорії.
При визначенні структури конституційно-правового статусу судді автор виходив з того, що, по-перше, “конституційно-правовий статус судді” (далі - статус судді) є система загальних, основоположних засад, тобто має свою структуру і зміст. По-друге, всі структурні елементи даного явища повинні бути логічно взаємопов'язані. І, по-третє, кожний із структурних елементів статусу судді має бути чітко конкретизований.
Особливістю ж категорії “конституційно-правовий статус судді України” є те, що це більш стійке і концентроване явище, яке містить усю сукупність правових можливостей представника судової влади, юридичного інструментарію, що забезпечують належне здійснення функцій судової влади. Тому до структури цього поняття варто включати лише ті елементи, які обов'язкові для всіх груп носіїв судової влади і рівною мірою присутні в будь-який момент володіння статусом його реалізації. Ці інститути повинні в повному обсязі розкривати правову природу статусу судді, містити всі правові можливості, які надані судді для ефективної реалізації професійних завдань та досягнення соціальних цілей судової влади. Вважаємо, що саме критерій забезпечення належного здійснення функцій судової влади повинен бути фундаментом при конструюванні оптимальної моделі статусу судді.
Проаналізувавши нормативні положення чинного законодавства, що визначають поняття судді загального суду та відповідні дослідження вчених-правознавців, можна зробити висновок, що поняття судді та правовий статус судді суду загальної юрисдикції суттєво відрізняються. Поняття судді суду загальної юрисдикції визначає особу, яка є носієм судової влади, тоді як правовий статус суддів судів загальної юрисдикції розкриває зміст поняття судді через призму його правосуб'єктності, прав і обов'язків, юридичної відповідальності та гарантій.
Правовий статус судді судів загальної юрисдикції є сукупністю юридичних елементів (правосуб'єктність судді, його права та обов'язки, функції, відповідальність, гарантії діяльності), що визначають сутність і зміст діяльності судді суду загальної юрисдикції відповідно до чинного законодавства.
Як і будь-якій іншій юридичній категорії, правовому статусу суддів судів загальної юрисдикції властиві кваліфікуючі ознаки, що дозволяють відмежовувати її від правового статусу інших органів та посадових осіб державної влади чи місцевого самоврядування.
На основі дослідження конституційно-правового статусу суддів судів загальної юрисдикції, як важливого елементу механізму забезпечення функціонування судів загальної юрисдикції, можна зробити такі висновки:
1. Судді судів загальної юрисдикції є основною, ключовою ланкою механізму реалізації системи функцій судів загальної юрисдикції. Їх правовий статус спрямований на забезпечення ефективності реалізації судами загальної юрисдикції судової влади загалом.
2. Суддя суду загальної юрисдикції - це призначена чи обрана посадова особа органу судової влади, яка одноосібно, чи колегіально здійснює правосуддя у формі цивільного, господарського, адміністративного та кримінального судочинства на оплачуваній основі.
У підрозділі 1.2 «Становлення та розвиток конституційно-правового статусу суддів судів загальної юрисдикції» подається аналіз історичних і чинних нормативно-правових актів, а також робіт вчених-правознавців, що досліджували історію суддів та судів в Україні.
На думку автора, слід розрізняти наступні етапи становлення та розвитку конституційно-правового статусу суддів судів загальної юрисдикції:
Перший етап - із VІ ст. - до створення Конституції Пилипа Орлика 1710 р.;
Другий етап - з 1710 р. - до здійснення судової реформи 1864 р.;
Третій етап - з 1864 р. - до формування радянської системи правосуддя у 1919 р.;
Четвертий етап становлення і розвиток суддів судів загальної юрисдикції - з 1919 р. до 1991 р.;
П'ятий етап становлення і розвиток конституційно-правового статусу суддів судів загальної юрисдикції в незалежній Україні - у 1991-2002 рр.;
Шостий етап - із початку проведення судової реформи 2002 р.
Зроблено висновок, що на сьогодні можна говорити про зародження нового етапу розвитку конституційно-правового статусу суддів судів загальної юрисдикції в Україні. Врахування недоліків судової реформи, потреба проведення політичної реформи в Україні, вибори Президента України та якісні соціально-економічні зміни потребують подальшого реформування судової системи України, а відтак - і зміни та вдосконалення конституційно-правового статусу суддів судів загальної юрисдикції. Видається, що таке реформування конституційно-правового статусу суддів судів загальної юрисдикції може знайти своє об'єктивне законодавче відображення в новому спеціально розробленому та відповідно прийнятому кодифікованому нормативно-правовому акті, наприклад, у Судовому кодексі України, положення якого б не лише зняли існуючі нормативні колізії у сфері судочинства, а й сприяли б подальшому розвитку та вдосконаленню конституційно-правового статусу суддів судів загальної юрисдикції.
Розділ другий «Структура конституційно-правового статусу суддів судів загальної юрисдикції» містить три підрозділи, в яких з метою виявлення специфічних ознак конституційно-правового статусу суддів судів загальної юрисдикції досліджуються правосуб'єктність, права і обов'язки та принципи діяльності суддів судів загальної юрисдикції.
Підрозділ 2.1 «Правосуб'єктність суддів судів загальної юрисдикції» присвячений з'ясуванню особливостей правосуб'єктності суддів судів загальної юрисдикції. Автор доводить, що правосуб'єктність суддів судів загальної юрисдикції - це здатність особи у встановленому законодавством порядку набувати правового статусу судді суду загальної юрисдикції, тобто виступати носієм суб'єктивних прав та юридичних обов'язків професійного судді.
У змісті правосуб'єктності суддів судів загальної юрисдикції можна виділити соціальну, психофізіологічну, професійну, моральну компетентність. При нормативному визначенні дані властивості суб'єкта набувають характеру юридично значущих і складають структуру професійно важливих якостей суддів судів загальної юрисдикції.
Правосуб'єктності суддів судів загальної юрисдикції властиві такі характерні ознаки:
1) правосуб'єктність суддів судів загальної юрисдикції є спеціальним видом правосуб'єктності;
2) правосуб'єктність є необхідною умовою для володіння конституційно-правовим статусом суддів судів загальної юрисдикції;
3) сутність правосуб'єктності зводиться до юридичної характеристики особи суддів судів загальної юрисдикції як суб'єкта, який здійснює судову владу в державі;
4) правосуб'єктність є системною якістю, у структурі якої можна виділити соціальну, психофізіологічну, професійну та моральну компетентність; конституційний правовий суддя україна
5) зміст даного явища обумовлюється професійною діяльністю і складає певні професійно важливі якості та здібності судді, що є необхідною умовою успішності здійснення функцій судової влади;
6) і, нарешті, саме правосуб'єктність визначає відповідність конкретного судді займаній посаді, професійній групі загалом:
відповідність посаді виявляється в компетентності судді при вирішенні поставлених перед ним завдань;
відповідність професійній групі виражається у відповідності судді груповим цінностям і нормам, професійному авторитетові.
У підрозділі 2.2 «Права і обов'язки суддів судів загальної юрисдикції» доводиться висновок, згідно з яким службові права суддів судів загальної юрисдикції - це вид і міра конкретно визначеної поведінки суб'єкта, наділеного статусом професійного судді.
Запропонована авторська класифікація службових прав суддів судів загальної юрисдикції, за якою службові права за змістом поділяються на ті:
а) що вказують на винятковість конституційно-правового статусу суддів;
б) що сприяють безпосередньому виконанню службових функцій;
в) що містять можливість використовувати додаткові соціальні привілеї.
Визначено, що службові обов'язки суддів судів загальної юрисдикції - це нормативно визначені вид і міра необхідної поведінки представника судової влади.
За змістом службові права суддів судів загальної юрисдикції можна умовно поділити на три категорії:
а) права, що забезпечують особливий конституційно-правовий статус суддів судів загальної юрисдикції і його правовий захист. Ця група прав підкреслює виключне конституційно-правове становище судді в державі, вказує на його підвищену правову захищеність, збільшує обсяг правових можливостей судді. Ці права характеризують статус судді в його статичному вигляді. Серед широкого кола службових прав суддів цієї групи варто особливо виділити право на повагу професійної честі і гідності судді; право судді на особисту і майнову недоторканність; право на стабільність трудової зайнятості; право на кар'єру; право на відставку;
б) права, що сприяють безпосередньому виконанню службових обов'язків. Ця група прав пов'язана зі здійсненням суддею своїх повноважень і характеризує його статус у динамічному аспекті. Найбільш повно ці права реалізуються при виконанні професійних функцій. До даної групи службових прав слід віднести: право самостійно приймати рішення в межах своїх повноважень; право вимагати створення і забезпечення необхідних умов для здійснення професійної діяльності; інші права, передбачені національним законодавством;
в) права, що допомагають судді реалізувати належні йому конституційні права і основні свободи, закріплюють можливість користуватися соціальними благами. Ці права встановлюють певні переваги, пільги щодо суддів. За правовою природою їх слід віднести до норм-гарантій, які вказують на підвищений державний захист суддів, що, безперечно, пов'язано з особливою соціальною роллю цих осіб у державі. До цієї групи службових прав суддів можна віднести: право на соціальний і правовий захист; право на одержання матеріальної винагороди за свою працю; інші права, передбачені трудовим і пенсійним законодавством; право на поліпшення житлових умов; право на пільги з житлово-комунального, транспортного та іншого обслуговування; право на відпочинок; право на вільний вибір додаткової педагогічної, наукової та іншої оплачуваної творчої діяльності; право на страхові гарантії; право на навчання і підвищення кваліфікації; інші права, передбачені національним законодавством.
У підрозділі 2.3 «Принципи діяльності суддів судів загальної юрисдикції» досліджуються особливості принципів діяльності суддів судів загальної юрисдикції.
Автор обґрунтовує, що основними принципами діяльності суддів судів загальної юрисдикції є:
а) принцип самостійності;
б) принцип незалежності;
в) принцип недоторканності;
г) принцип доступу до суду.
Розділ третій «Гарантії діяльності суддів судів загальної юрисдикції» складається з трьох підрозділів, у яких досліджується категорія гарантій та провадиться класифікація їх на організаційно-правові та нормативно-правові гарантії суддів судів загальної юрисдикції.
У підрозділі 3.1 «Поняття гарантій діяльності суддів судів загальної юрисдикції» - загальні гарантії діяльності суддів судів загальної юрисдикції визначаються рівнем розвитку всіх сфер суспільного та державного ладу України, авторитетом судової влади у суспільстві та державі, станом прав і свобод людини і громадянина і, особливо, правом звернення до суду за захистом своїх законних прав і свобод.
Спеціальні гарантії діяльності суддів судів загальної юрисдикції - це система нормативно-правових та організаційно-правових способів і засобів здійснення суддями своїх прав й обов'язків.
Визначено, що гарантіями діяльності суддів судів загальної юрисдикції є сукупність об'єктивних та суб'єктивних чинників, спрямованих на практичну реалізацію їх прав та обов'язків, на усунення можливих перешкод їх неналежного здійснення.
Підрозділ 3.2 «Організаційно-правові гарантії суддів судів загальної юрисдикції» присвячений характеристиці організаційно-правових гарантій суддів судів загальної юрисдикції.
Організаційно-правові гарантії спрямовані на забезпечення і захист прав і свобод суддів судів загальної юрисдикції, боротьбу з правопорушеннями, утвердження режиму законності. Виконання цих завдань неможливо без нормального функціонування юрисдикційних і судових органів, їх структурних підрозділів.
До організаційно-правових гарантій діяльності суддів судів загальної юрисдикції належать: побудова судової системи на засадах автономності; конкурсна процедура формування суддівського корпусу; вичерпний перелік підстав припинення повноважень суддів, який базується на принципі їх незмінюваності; рівність правового статусу суддів; право суддів на відставку; їх недоторканність; особливий порядок фінансування судів; створення необхідних організаційно-технічних та інформаційних умов для діяльності судів; матеріальне та соціальне забезпечення суддів; система органів суддівського самоврядування.
У підрозділі 3.3 «Нормативно-правові гарантії суддів судів загальної юрисдикції» досліджуються нормативно-правові гарантії суддів судів загальної юрисдикції.
До нормативно-правових гарантій належать норми-принципи, юридична відповідальність та юридичні обов'язки, передбачені Основним Законом держави, кодексами, законами та підзаконними актами і міжнародно-правовими договорами.
За своєю правовою природою нормативно-правові гарантії закріплюються в нормах-принципах, процесуальних нормах, нормах, які встановлюють юридичні обов'язки та нормах, що встановлюють юридичну відповідальність за порушення законодавства.
Нормативно-правові гарантії суддів судів загальної юрисдикції є сукупність, передбачених нормами права, юридичних засобів забезпечення реалізації, охорони і захисту прав та свобод суддів.
Визначено, що нормативно-правові гарантії суддів судів загальної юрисдикції є сукупність, передбачених нормами права, юридичних засобів забезпечення реалізації, охорони і захисту прав та свобод суддів.
ВИСНОВКИ
У Висновках формулюються найсуттєвіші результати дисертаційного дослідження, що зумовили самостійність та значимість роботи; наводяться теоретичні узагальнення і нове вирішення наукового завдання, яке полягає у розробці теоретичних та практичних рекомендацій щодо концепції конституційно-правового статусу суддів судів загальної юрисдикції.
Конституційно-правовий статус суддів судів загальної юрисдикції - це система загальних, основоположних засад за допомогою якої у Конституції та інших законах визначається фактичне становище судді у державі та суспільстві.
Зміст конституційно-правового статусу суддів судів загальної юрисдикції визначається метою і завданнями їх професійної діяльності і являє собою сукупність правових можливостей, певну міру свободи поведінки суддів судів загальної юрисдикції в суспільному житті і службовій діяльності.
Професійна діяльність суддів судів загальної юрисдикції передбачає обмеження свободи вибору поведінки суддів судів загальної юрисдикції, призначенням яких є запобігання можливому протиправному використанню свого посадового становища з метою захисту й охорони інтересів інших суб'єктів чи суспільних інтересів.
Конституційно-правовий статус суддів судів загальної юрисдикції не є конституційно-правовим статусом суддівської посади, а конституційно-правовим статусом людини, яка обіймає посаду представника судової влади.
Елементами конституційно-правового становища судді є:
1) правосуб'єктність суддів судів загальної юрисдикції;
2) права і обов'язки суддів судів загальної юрисдикції;
3) принципи діяльності суддів судів загальної юрисдикції;
4) гарантії діяльності суддів судів загальної юрисдикції.
Слід розрізняти наступні етапи становлення та розвитку конституційно-правового статусу суддів судів загальної юрисдикції:
Перший етап - із VІ ст. - до створення Конституції Пилипа Орлика 1710 р.;
Другий етап - з 1710 р. - до здійснення судової реформи 1864 р.;
Третій етап - з 1864 р. - до формування радянської системи правосуддя у 1919 р.;
Четвертий етап становлення і розвиток суддів судів загальної юрисдикції - з 1919 р. до 1991 р.;
П'ятий етап становлення і розвиток конституційно-правового статусу суддів судів загальної юрисдикції в незалежній Україні - у 1991-2002 рр.;
Шостий етап - із початку проведення судової реформи 2002 р. - до сьогодення.
В основу визначення структури поняття “конституційно-правовий статус суддів судів загальної юрисдикції в Україні” повинні бути покладені такі аспекти: по-перше, воно є цілісною правовою категорією, що має самостійну структуру і зміст; по-друге, критерієм, що дозволяє визначити дійсну структуру конституційно-правового статусу суддів судів загальної юрисдикції, є професійна діяльність судді. Тобто до змісту досліджуваного конституційно-правового поняття варто включити ті інститути, що визначають міру правових можливостей судді при безпосередньому здійсненні службових функцій; по-третє, всі структурні елементи даного явища повинні бути логічно взаємопов'язані; по-четверте, кожний із структурних елементів статусу суддів судів загальної юрисдикції повинен мати точну конкретність і визначеність.
Елементами, що складають структуру конституційно-правового статусу суддів судів загальної юрисдикції, слід визнати: 1) правосуб'єктність; 2) права і обов'язки суддів; 3) принципи діяльності суддів судів загальної юрисдикції; 4) гарантії.
Правосуб'єктність суддів судів загальної юрисдикції - це здатність особи у встановленому законодавством порядку набувати правового статусу судді суду загальної юрисдикції, тобто виступати носієм суб'єктивних прав та юридичних обов'язків професійного судді.
Службові права суддів судів загальної юрисдикції - це вид і міра конкретно визначеної поведінки суб'єкта, наділеного статусом професійного судді.
Службовим правам судді притаманні такі характерні ознаки: 1) вони належать конкретному суб'єкту - судді; 2) ґрунтуються на нормах позитивного права - Конституції України, Законі Україні “Про статус суддів” та ін.; 3) являють собою забезпечену державою і правом можливість певної поведінки, спрямованої на досягнення того чи іншого соціального блага; 4) їх виникнення обумовлюється конкретним юридичним фактом - набранням юридичної сили акта про призначення (обрання) на посаду судді; 5) зміст і обсяг службових прав зумовлюється сутністю конституційно-правового статусу судді; 6) вони в основному реалізуються в особистих інтересах судді; 7) забезпечуються загальними (економічними, політичними, ідеологічними, організаційними) і спеціальними (юридичними) гарантіями; 8) захищаються в судовому, адміністративному та іншому встановленому законом порядку.
Класифікація службових прав суддів судів загальної юрисдикції, за якою службові права за змістом поділяються на ті: а) що вказують на винятковість конституційно-правового статусу суддів; б) що сприяють безпосередньому виконанню службових функцій; в) що містять можливість використовувати додаткові соціальні привілеї.
Службові обов'язки суддів судів загальної юрисдикції складаються як з урегульованих нормами права вимог щодо необхідної поведінки судді, тобто юридичних обов'язків; так і з моральних обов'язків, що зумовлюються вимогами професійного обов'язку й совісті судді. Зміст службової поведінки судді становить його волевиявлення у формі прийнятих рішень, дій чи бездіяльності в період володіння статусом носія судової влади.
Основні вимоги щодо необхідної поведінки суддів судів загальної юрисдикції можна звести до: а) дотримання законодавства України при здійсненні професійної діяльності; б) дотримання етичних основ діяльності; в) сумлінного і професійного виконання своїх службових функцій.
Визначені основні принципи діяльності суддів судів загальної юрисдикції України:
а) принцип самостійності;
б) принцип незалежності;
в) принцип недоторканності;
г) принцип доступу до суду.
Гарантіями діяльності суддів судів загальної юрисдикції є сукупність об'єктивних та суб'єктивних чинників, спрямованих на практичну реалізацію їх прав та обов'язків, на усунення можливих перешкод їх належного здійснення.
До організаційно-правових гарантій діяльності суддів судів загальної юрисдикції належать: побудова судової системи на засадах автономності; конкурсна процедура формування суддівського корпусу; вичерпний перелік підстав припинення повноважень суддів, який базується на принципі їх незмінюваності; рівність правового статусу суддів; право суддів на відставку; їх недоторканність; особливий порядок фінансування судів; створення необхідних організаційно-технічних та інформаційних умов для діяльності судів; матеріальне та соціальне забезпечення суддів; система органів суддівського самоврядування.
У законодавстві необхідно закріпити положення, згідно з яким гарантії незалежності суддів, котрі закріплені в Конституції України та інших законах, не можуть бути скасовані або зменшені державою. У державі не можуть прийматися закони та інші правові акти, які скасовують чи зменшують незалежність суддів.
Нормативно-правові гарантії суддів судів загальної юрисдикції є сукупність, передбачених нормами права, юридичних засобів забезпечення реалізації, охорони і захисту прав та свобод суддів. До нормативно-правових гарантій належать норми-принципи, юридична відповідальність та юридичні обов'язки, передбачені Основним Законом держави, кодексами, законами, та підзаконними актами і міжнародно-правовими договорами.
Норми-принципи - це незаперечні вимоги загального характеру, керівні засади, що прямо закріплені в Конституції України та іншими законами, які зумовлюються активними закономірностями існування і розвитку особистості в суспільстві і визначають зміст та спрямованість державного правового регулювання з забезпеченням гарантій діяльності суддів судів загальної юрисдикції.
На сьогодні для успішної і повної реалізації судово-правової реформи в Україні, започаткованої з прийняттям Закону України “Про судоустрій України” від 7 лютого 2002 р. необхідно розробити і прийняти новий Закон України “Про статус суддів”, який би повною мірою відображав сутність і зміст конституційно-правового статусу суддів та визначив систему гарантій їх ефективної діяльності. Зазначені теоретичні положення було б доцільно закріпити в новій редакції Закону України “Про статус суддів” від 15 грудня 1992 р., з метою повного і всебічного розвитку положень ст. 126 та 129 Конституції України.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:
1. Єгорова В.С. Деякі аспекти поняття конституційно-правового статусу суддів судів загальної юрисдикції / В.С. Єгорова // Держава і право: зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. Вип. 26. - К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2004. - С. 173-178.
2. Єгорова В.С. Права та обов'язки суддів судів загальної юрисдикції: теоретичні питання / В.С. Єгорова // Держава і право: зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. Вип. 32. - К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2006. - С. 142-147.
3. Єгорова В.С. Проблеми конституційних гарантій діяльності суддів судів загальної юрисдикції / В.С. Єгорова // Науковий Вісник Ужгородського національного університету. Серія Право. Вип. 6. - Ужгород: Міністерство освіти і науки України; Ужгородський національний університет; юридичний факультет, 2006. - С. 277-280.
4. Єгорова В.С. Щодо правосуб'єктності суддів судів загальної юрисдикції / В.С. Єгорова // Держава і право: зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. Вип. 37. - К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2007. - С. 206-212.
5. Єгорова В.С. Особливості конституційно-правового статусу суддів судів загальної юрисдикції / В.С. Єгорова // Економіка. Фінанси. Право. - К., 2003. - №10. - С. 31-33.
6. Єгорова В.С. Парламентські слухання «Про здійснення судово-правової реформи в Україні» (відбулися 16 березня 2005 р.) / В.С. Єгорова // Часопис Київського університету права НАН України. Вип. 2. - К., 2005. - С. 160-162.
7. Єгорова В.С. Етапи становлення та розвитку правосуддя в Україні / В.С. Єгорова // Верховенство права у процесі державотворення та захисту прав людини в Україні: Матеріали VІ Всеукраїнської науково-практичної конференції (28-29 квітня 2005 р.). - Острог: Правничий факультет Національного університету “Острозька академія”, 2005. - С. 106-107.
8. Єгорова В.С. Поняття конституційно-правового статусу суддів судів загальної юрисдикції / В.С. Єгорова // Другі юридичні читання: зб. матеріалів Всеукраїнської наукової конференції (18 травня 2005 p.). - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2005. - С. 455-457.
9. Єгорова В.С. Права і обов'язки суддів судів загальної юрисдикції: теоретичні питання / В.С. Єгорова // Конституційні засади державотворення і правотворення в Україні: проблеми теорії і практики: до 10-річчя Конституції України і 15-ї річниці незалежності України: зб. наук. статей / [за ред. Ю.С. Шемшученка; упоряд.: І.О. Кресіна, В.П. Нагребельний, Н.М. Пархоменко]. - К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2006. - С. 237-240.
АНОТАЦІЇ
Єгорова В.С. Конституційно-правовий статус суддів судів загальної юрисдикції. - Рукопис
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.02 - Конституційне право. - Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. - Київ, 2008.
Дисертацію присвячено дослідженню конституційно-правового статусу суддів судів загальної юрисдикції. Досліджується поняття конституційно-правового статусу суддів судів загальної юрисдикції. Виділено основні етапи становлення та розвитку конституційно-правового статусу суддів судів загальної юрисдикції. Проаналізовано особливості правосуб'єктності та визначено права і обов'язки суддів судів загальної юрисдикції. Проаналізовані принципи діяльності суддів судів загальної юрисдикції. Досліджено поняття гарантій діяльності суддів судів загальної юрисдикції та зроблена класифікація їх на організаційно-правові та нормативно-правові гарантії суддів судів загальної юрисдикції. Зроблено пропозиції щодо вдосконалення чинного закону України «Про статус суддів».
Ключові слова: конституційно-правовий статус суддів судів загальної юрисдикції, судді судів загальної юрисдикції, правосуб'єктність суддів судів загальної юрисдикції, права і обов'язки суддів судів загальної юрисдикції, принципи діяльності, гарантії діяльності, організаційно-правові гарантії, нормативно-правові гарантії.
Егорова В.С. Конституционно-правовой статус судей судов общей юрисдикции. - Рукопись
Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.02 - Конституционное право. - Институт государства и права им. В.М. Корецкого НАН Украины. - Киев, 2008.
Диссертация посвящена исследованию конституционно-правового статуса судей судов общей юрисдикции. Исследуются теоретические и практические проблемы конституционно-правового статуса судей судов общей юрисдикции. Определено понятие конституционно-правового статуса судей судов общей юрисдикции как системы общих, основных направлений, с помощью которых в Конституции и законах определяется положение судей в государстве и обществе.
Исследуется история становления и развития конституционно-правового статуса судей судов общей юрисдикции и предлагается авторская периодизация основных этапов генезиса судей судов общей юрисдикции.
Проведена классификация служебных прав судей судов общей юрисдикции, по которой служебные права по содержанию делятся на:
1) которые указывают на исключительность конституционно-правового статуса судей;
2) которые сопутствуют непосредственному исполнению служебных функций;
3) которые содержат возможность использования дополнительных социальных преимуществ.
Вносятся предложения по совершенствованию нормативно- и организационно-правовых гарантий деятельности судей судов общей юрисдикции, а также предлагаются пути усовершенствования системы органов, обеспечивающих деятельность судов общей юрисдикции.
Значительное внимание в диссертации уделяется наработке практических предложений по усовершенствованию действующего законодательства Украины с целью повышения эффективности конституционно-правового статуса судей судов общей юрисдикции. В частности, обосновываются аргументы в пользу разработки и принятия нового Закону Украины про статус судей.
Ключевые слова: конституционно-правовой статус судей судов общей юрисдикции, судьи судов общей юрисдикции, правосубъектность судей судов общей юрисдикции, права и обязанности судей судов общей юрисдикции, принципы деятельности, гарантии деятельности, организационно-правовые гарантии, нормативно-правовые гарантии.
Yegorova V.S. Constitutional and legal status of judges of courts of general jurisdiction. - Manuscript
Thesis for obtaining a scientific degree of Candidate of the Sciences (Law) on the specialty 12.00.02 - Constitutional law. - V.M. Koretsky Institute of State and Law of the National Academy of Sciences of Ukraine. - Kyiv, 2008.
The thesis explores theoretical and practical problems of the constitutional legal status of judges of courts of general jurisdiction. Their evolution, definition, correspondence with other parts of the judicial power are studied. The main criteria of the courts function classification are identified and main types of functions of the courts of general jurisdiction and their system are analyzed.
Special attention is paid to the elaboration of practical recommendations aimed at improvement and increase of the effidency of the courts of general jurisdiction in Ukraine considering the positive domestic and foreign experience.
The key words: constitutional and legal status of judges of courts of general jurisdiction, courts of general jurisdiction, rights and duties of judges of courts of general jurisdiction, principles of activities, guaranties of activity, organizational and legal guaranties, normative and legal guaranties.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Система судів загальної юрисдикції в Україні. Поняття ланки судової системи та інстанції, повноваження місцевих судів, їх структура, правовий статус голови та суддів. Види та апеляційних судів: загальні та спеціалізовані. Колегіальний розгляд справи.
контрольная работа [29,7 K], добавлен 17.11.2010Поняття і природа судової влади в Україні. Здійснення правосуддя і загальні засади конституційно-правового статусу Вищої ради юстиції. Правосуб'єктність, права і обов'язки суддів, порядок притягнення їх до юридичної відповідальності і звільнення з посади.
курсовая работа [36,0 K], добавлен 20.01.2014Поняття місцевих судів як основної ланки в системі загальної юрисдикції. Обрання суддів і припинення їх повноважень. Судово-процесуальний розгляд кримінальних справ і винесення рішення. Порядок роботи з документами в органах державної виконавчої служби.
отчет по практике [53,9 K], добавлен 19.07.2011Характеристика системи судів загальної юрисдикції. Повноваження вищих спеціалізованих судів. Порядок призначення судді на адміністративні посади, причини звільнення. Аналіз Вищої кваліфікаційної комісії суддів України: склад, строки повноважень її членів.
дипломная работа [101,3 K], добавлен 20.04.2012Поняття правового статусу і конституційних прав і свобод суддів. Зміст професійної і пізнавальної діяльності судді. Суб'єктивна сторона організаційної діяльності та самоорганізація праці суддею. Етапи ухвалення рішення, багатогранність діяльності судді.
курсовая работа [27,5 K], добавлен 15.02.2011Місцеві суди в судовій системі України, пощирення їх юрисдикції, правовий статус апеляційних судів. Верховний Суд України як найвищий судовий орган. Обрання, атестація та дисциплінарна відповідальність суддів, їх правовий статус та соціальний захист.
реферат [23,3 K], добавлен 17.04.2010Службові права та обов’язки суддів, їх сутність та зміст. класифікація та види суддівських прав: на повагу професійної честі і гідності, самостійно приймати рішення в межах своїх повноважень, на особисту і майнову недоторканність. Повноваження суддів.
курсовая работа [42,9 K], добавлен 16.02.2011Поняття і види конституційного правосуддя. Конституційно-правовий статус Конституційного Суду України та його суддів як єдиного органу конституційної юрисдикції в Україні. Форми звернення до Конституційного суду, правова природа та значення його актів.
курсовая работа [42,8 K], добавлен 06.12.2010Правові основи діяльності суддів. Умови добору та обрання кандидатів на посаду. Звільнення з посади і припинення повноважень. Забезпечення незалежності та недоторканості суддів. Шляхи реформування судової влади та їх вплив на визначення статусу суддів.
курсовая работа [48,6 K], добавлен 16.05.2011Поняття та порівняння загального та адміністративно-правового статусу людини і громадянина. Види адміністративно-правового статусу громадянина та характеристика його елементів: правосуб’єктність, громадянство, права та обов’язки, юридичні гарантії.
реферат [31,2 K], добавлен 21.06.2011Вивчення порядку зайняття посади судді в суді загальної юрисдикції. Порядок звільнення судді від посади, дисциплінарна відповідальність та заохочення, основні юридичні та етичні вимоги до поведінки суддів. Підвищення кваліфікації працівників апарату суду.
курсовая работа [56,0 K], добавлен 22.02.2011Історичні аспекти розвитку та становлення господарських судів в Україні. Система, склад, структура, повноваження та ключові принципи діяльності господарських судів. Проблемні питання юрисдикції господарських, загальних та адміністративних судів.
курсовая работа [58,1 K], добавлен 06.02.2014Особливий порядок та підстави притягнення суддів до дисциплінарної та кримінальної відповідальності. Порядок дисциплінарного провадження щодо суддів. Специфіка правового статусу суддів, їх адміністративно-правова та цивільно-правова відповідальність.
курсовая работа [42,9 K], добавлен 16.02.2011Проблеми становлення конституційної юрисдикції в Україні. Конституційний Суд як єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні: загальне поняття, порядок формування, функції та повноваження. Гарантії діяльності суддів конституційного Суду України.
курсовая работа [28,0 K], добавлен 09.11.2010Суддя як носій судової влади, гарантії їх незалежності, закріплення статусу у Конституції та законах України. Порядок обрання суддів і припинення їх повноважень, атестація та дисциплінарна відповідальність, суть правового та соціального захисту.
реферат [53,1 K], добавлен 17.05.2010Конституція України про принципи спеціалізації судових органів, правовий статус. Закон України "Про судоустрій і статус суддів", система вищих спеціалізованих судових органів. Повноваження Вищого адміністративного та Вищого господарського судів.
курсовая работа [50,3 K], добавлен 29.08.2014Аналіз особливостей судової системи України, яку складають суди загальної юрисдикції і Конституційний Суд України. Функції, завдання місцевих судів, дослідження правового статусу апеляційних судів. Компетенція найвищого судового органу - Верховного Суду.
реферат [21,2 K], добавлен 17.05.2010Загальні положення конституційної правосуб'єктності Верховного Суду України та її зміст. Структурні елементи конституційно-правового статусу Верховного Суду України та їх особливості. Галузевий характер правосуб’єктності учасників будь-яких правовідносин.
статья [18,1 K], добавлен 14.08.2017Поняття "іноземця" та "особи без громадянства", конституційно-правове регулювання їх статусу. Права, свободи та обов’язки іноземців та осіб без громадянства в Україні та їх гарантування. Правова відповідальність іноземців та осіб без громадянства.
курсовая работа [75,4 K], добавлен 21.10.2015Теоретичні засади конституційно-правового статусу органів судової влади в Україні. Основні принципи правосуддя. Поняття, організаційні форми та завдання суддівського самоврядування. Повноваження та порядок роботи зборів, конференцій та ради суддів.
курсовая работа [32,5 K], добавлен 20.12.2011
