Пенсійна система в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Пенсійна система в Україні

1.1 Етапи реформування пенсійної системи в Україні

1.2 Законодавча база пенсійного забезпечення

1.3 Призначення і виплата пенсій громадянам України, які проживають за її межами

1.4 Якісні зміни у пенсійному забезпеченні

1.5 Додаткові виплати до пенсій

1.6 Надходження до Пенсійного фонду України

1.7 Розвиток недержавного пенсійного забезпечення

2. Державний нагляд та контроль у сфері недержавного пенсійного забезпечення

3. Демографічна ситуація і пенсійна система

Вступ

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. З урахуванням положень Конституції України Верховна Рада України прийняла Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Закони України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 р. № 1105-XIV, "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 2 березня 2000 р. № 1533-III, "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" від 18 січня 2001 р. № 2240-III, "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV. На розгляді Верховної Ради України знаходиться кілька законопроектів щодо п'ятого виду загальнообов'язкового державного соціального страхування - медичного страхування.

Таким чином, в Україні було створено законодавчі умови для становлення системи загальнообов'язкового державного соціального страхування, яка базується на вимогах Європейського кодексу соціального забезпечення (1964 р.) та рекомендаціях Міжнародної Організації Праці № 67 (1944 р.).

У 2009 році здійснюється чотири види загальнообов'язкового державного соціального страхування, а саме:

. на випадок безробіття;

. у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням;

. від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;

. пенсійне страхування.

Запровадження загальнообов'язкового державного соціального страхування можна вважати одним з головних елементів соціального реформування в Україні та одним з найбільш значних досягнень співпраці Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України та соціальних партнерів.

Наразі актуальним є питання надання можливості застрахованим особам у будь - який час отримувати інформацію, які страхові внески та в які фонди робить за них роботодавець, а також використання даних про внески із персоніфікованого обліку при призначенні матеріального забезпечення.

Одним із важливих завдань найближчих років є запровадження накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яка доповнить солідарну пенсійну систему.

Економічний спад і відповідне скорочення надходжень до Пенсійного фонду, зростання кількості пенсіонерів (переважно за рахунок багатократного збільшення чисельності працюючих, які мають право на призначення пенсії у більш ранньому віці), обумовлене ними факторами невпинне зростання співвідношення пенсіонерів та зайнятих, поширення масштабів тіньового сектору тощо обумовили існування цілого ряду проблем матеріального забезпечення населення непрацездатного віку.

До цього слід додати поширену зайнятість населення пенсійного віку. Крім вже зазначеної економічної необхідності цьому сприяють також кілька факторів:

в умовах раннього пенсійного віку більша частина населення на час призначення пенсії зберігає залишкову працездатність;

чинне законодавство протидіє вивільненню осіб, що досягли пенсійного віку;

працюючі пенсіонери отримують в повному обсязі пенсію та заробітну плату;

поширення неформального сектору з непрестижними робочими місцями ..створює значний попит на робочу силу населення пенсійного віку, яке, як правило, не мас високих вимог до якості роботи.

Ці причини обумовлюють високий рівень економічної активності і зайнятості населення аж до 70-річного віку.

Говорячи про проблему підвищення пенсійного віку, слід підкреслити, що від її вирішення одні верстви населення виграють, а інші програють. Завдання полягає, таким чином, в тому, щоб забезпечити виграш найменш захищених і відповідно найбільш нужденних верств населення (а таким, безумовно, сьогодні є ті пенсіонери, які за станом здоров'я не можуть працювати і вимушені зубожіти на сучасну пенсію). Вони абсолютно нічого не втрачають від підвищення пенсійного віку, а виграти можуть, якщо зекономлені кошти держава витрать на збільшення пенсій передусім для них.

Якщо вважати програшем збільшення періоду трудової діяльності, то програють ті, кому сьогодні 45 - 50 років. Але вони зможуть без обмежень (неминучих в умовах ринкової економіки і наявності безробіття) працювати, отримуючи істотно більші доходи в порівнянні з пенсією (при будь-якому варіантові пенсійного забезпечення пенсія є помітно меншою, ніж зарплата). Особливо важливим з позицій пенсійного забезпечення є підвищення пенсійного віку для жінок з огляду на їх помітно нижчу заробітну плату (в середньому вона становить близько 70% зарплати чоловіків) та більшу тривалість життя в пенсійному віці.

Проблема підвищення пенсійного віку, безумовно, пов'язана з політикою зайнятості. Але, по-перше, не може бути і мови про значне підвищення пенсійного віку в умовах сучасної економічної кризи, а по-друге, йдеться про дуже поступовий процес, який розвиватиметься на фоні скорочення загальної чисельності населення працездатного віку.

1. Пенсійна система в Україні

Історія розвитку пенсійної системи України являє наочний приклад такої залежності: до 1917 р. - страхові суспільства; з 1917 по 1990 р. - інститут державного соціального забезпечення, з 1991 р. - перехідна форма до страхових інститутів, 2003 - загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Пенсійне забезпечення в Україні є основною складовою системи соціального захисту населення і охоплює непрацездатних громадян похилого віку, інвалідів, осіб, які втратили годувальника, виплати яким проводяться у формі пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, компенсаційних виплат, додаткових пенсій та державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію та інвалідам.[3.29-30]

Міністерство праці та соціальної політики України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпечення. Управління фінансами пенсійного забезпечення здійснює Пенсійний фонд України. На нього покладено також здійснення функцій з призначення (перерахунку) пенсій. З 1 січня 2007 року функції з призначення і виплати пенсій і грошового забезпечення від 13 відомчих силових і судових органів передано до Пенсійного фонду України.[12]

Обіг коштів у пенсійній системі здійснюється через банківські установи та відділення зв'язку. У солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування розмежовано джерела фінансування пенсій за різними пенсійними програмами між бюджетом Пенсійного фонду та Державним бюджетом.

Кошти на реалізацію Державної пенсійної програми формуються за рахунок надходжень від:

- обов'язкових внесків підприємств, установ, організацій;

- обов'язкових внесків громадян;

- коштів Державного бюджету та фондів соціального страхування;

- інших надходжень.[1]

Вперше, 16.04.2008 р. у Пенсійному фонді України представникам громадськості та засобів масової інформації презентовано звіт про виконання бюджету Пенсійного фонду України за 2007 рік.

Законодавством України передбачено впровадження трирівневої пенсійної системи, яка розширить можливості для підвищення добробуту людей та економічного зростання в державі. Перший рівень - солідарна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яка базується на засадах солідарності та субсидування і здійснення виплати пенсій та надання соціальних послуг за рахунок коштів Пенсійного фонду.

Другий рівень - накопичувальна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яка базується на засадах обов'язкового накопичення пенсійних коштів та здійснення фінансування витрат на оплату договорів страхування довічних пенсій і одноразових виплат на умовах та в порядку, передбачених законом.

Третій рівень - система недержавного пенсійного забезпечення, яка ґрунтується на засадах добровільної участі громадян, роботодавців та їх об'єднань у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання громадянами пенсійних виплат, що буде доповненням до пенсійних виплат з І та ІІ рівнів.

1.1 Етапи реформування пенсійної системи в Україні

1991 рік

Запроваджено сплату страхових внесків та фінансування за їх рахунок (а не з державного бюджету) виплати пенсій. Створено Пенсійний фонд - розпочато розбудову пенсійної системи на страхових засадах.

1999 рік

Розмежовано джерела фінансування пенсій за різними пенсійними програмами між бюджетом Пенсійного фонду та Державним бюджетом України.

2000 рік

Започатковано персоніфікацію відомостей про сплату страхових внесків - створено передумови для функціонування солідарної системи за страховими принципами.

2001 рік

Послання Президента України до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України "Про основні напрями пенсійного забезпечення населення України", яким передбачались заходи для проведення пенсійної реформи на 2001 - 2009 роки.

2001 - 2002 роки

Здійснено передачу органам Пенсійного фонду функцій з призначення та виплати пенсій.

2004 рік

Набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до

якого:

- для призначення пенсії враховуються за даними персоніфікованого обліку лише періоди роботи та заробіток, з якого сплачено страхові внески;

- розмежовано джерела фінансування пенсій за різними пенсійними програмами між бюджетом Пенсійного фонду та Державним бюджетом України. Запроваджено доплату до пенсій до рівня прожиткового мінімуму, який діяв на той час (284,69 грн.), що поряд із запровадженням відповідної мінімальної гарантії, знівелювало диференціацію розмірів пенсій. Набрав чинності Закон України "Пронедержавне пенсійне забезпечення".

2005 рік

З 12 січня 2005 року, згідно із внесеними змінами до статті 28 Закону України "Про загальнообов'язковедержавне пенсійне страхування":

- забезпечено виплату мінімальної пенсії за віком, за наявності у чоловіків 25 років, а у жінок - 20 роківстрахового стажу, у розміріпрожитковогомінімуму, визначеного законом для осіб, які втратили працездатність(332 грн.);

- здійснено перший крок до диференціації пенсій шляхом введення доплат за понаднормовий стаж;

- вперше пенсії підвищено у зв'язку із ростом заробітної плати.

Після набрання чинності з 1 січня 2005 року Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам" соціальні пенсії переведено в соціальну допомогу. Призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" соціальні пенсії за бажанням пенсіонера продовжують виплачуватись органами Пенсійного фонду України до закінчення терміну їх виплати.

2006 рік

Поступово розвивається недержавне пенсійне забезпечення. У 2006 році чисельність учасників недержавних пенсійних фондів збільшилась у 2 рази порівняно з 2005 роком, а сума активів недержавних пенсійних фондів збільшилась відповідно у три рази та склала 128 млн. грн.

У 2006 році підвищення пенсій інвалідам війни, учасникам бойових дій та сім'ям загиблих провадиться виходячи з прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, що втратили працездатність.

2007 рік

Передано до Пенсійного фонду України функції з призначення і виплати пенсій і грошового забезпечення від 13 відомчих силових і судових органів.

Застосовано коефіцієнт підвищення пенсії у зв'язку із зростанням середньої заробітної плати в галузях економіки за попередній рік, що перевищує мінімальний, а саме: пенсії, призначені до 2005 року (тобто з урахуванням середньої заробітної плати в галузях економіки за 2002 та 2003 роки), підвищені на 28,03 %, що відповідає 96 % темпів зростання заробітної плати в галузях економіки у 2006 році порівняно із 2005 роком, а ті, які призначені в останні 2 роки (тобто з урахуванням середньої заробітної плати в галузях економіки за 2004 та 2005 роки), - на 20 %, що відповідає 68 % темпів зростання зарплати. Підвищення пенсій протягом року провадилося у три етапи.[12]

Інвалідам війни та учасникам бойових дій надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії (дотація) у сумі, що не вистачає у інвалідів війни І групи - 100 відсотків, ІІ групи - 90 відсотків, ІІІ групи - 80 відсотків, учасників бойових дій - 70 відсотків розміру середньої заробітної плати в Україні за даними Державного комітету статистики за 2006 рік. [10] Мінімальна пенсійна виплата без урахування пенсій за особливі заслуги перед Україною становить: для інвалідів війни І групи - 1041,47 грн., для інвалідів війни ІІ групи - 937,32 грн., для інвалідів війни ІІІ групи - 833,18 грн., для учасників бойових дій - 729,03 грн. Парламентом у першому читанні схвалено проект Закону України "Про запровадження накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування".

2008 рік

Завдяки збільшенню вартості 1 року страхового стажу та осучасненню заробітної плати, що враховується для розрахунку розміру пенсії, відновлено диференціацію пенсій для більшості пенсіонерів, а саме:

- збільшено величину оцінки одного року страхового стажу до 1,2 %, а з 1 жовтня 2008 року величина оцінки одного року страхового стажу дорівнюватиме 1,35%;

- більш ніж у три рази збільшено заробітну плату для обчислення пенсії, а саме з 306 грн., яка враховувалася при перерахунку пенсії у 2004 році, до 928 грн.

З 1 квітня 2008 року встановлено мінімальну пенсійну виплату всім категоріям одержувачів на рівні не нижче розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Пенсійна система доповнюється системою пільг, компенсацій, гарантій та іншими видами державної соціальної допомоги громадянам похилого віку, інвалідам, сім'ям з дітьми тощо. Всі пропозиції Уряду з пенсійних питань, які потребують нормативного і законодавчого врегулювання, попередньо узгоджуються з соціальними партнерами. Урядом також дотримується домовленість з Верховною Радою України щодо попереднього опрацювання та узгодження ініційованих ним законопроектів та надання методичної допомоги народним депутатам України у реалізації ними права законодавчої ініціативи в сфері пенсійного забезпечення. Забезпечується тісна співпраця з народними депутатами України щодо розгляду звернень громадян.

1.2 Законодавча база пенсійного забезпечення

Сьогодні пенсійне забезпечення регулюється Конституцією України, міждержавними угодами та законодавчими актами України:

1. Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"

2. Закон України "Про недержавне пенсійне забезпечення"

3. Закон України "Про пенсійне забезпечення"

4. Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"

5. Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"

6. Закон України "Про Кабінет Міністрів України"

7. Закон України "Про статус народного депутата України"

8. Закон України "Про державну службу"

9. Закон України "Про прокуратуру"

10. Закон України "Про статус суддів"

11. Закон України "Про судову експертизу"

12. Митний кодекс України

13. Положення про помічника-консультанта народного депутата України, затверджене Постановою Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року № 379/95-ВР

14. Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"

15. Закон України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні"

16. Закон України "Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні"

17. Закон України "Про жертви нацистських переслідувань"

18. Закон України "Про соціальний захист дітей війни"

19. Закон України "Про зайнятість населення"

20. Закон України "Про донорство крові та її компонентів"

21. Закон України "Про статус гірських населених пунктів в Україні"

22. Закон України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист

журналістів"

23. Закон України "Про наукову і науково-технічну діяльність"

24. Закон України "Про Національний банк України"

25. Закон України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною"

26. Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування"

27. Закон України "Про службу в органах місцевого самоврядування"

28. Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"

29. Закон України "Про дипломатичну службу"

30. Закон України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам"

1.3 Призначення і виплата пенсій громадянам України, які проживають за її межами

Призначення і виплата пенсій громадянам України, які проживають за її межами, та громадянам інших країн, які переїхали на постійне проживання до України, здійснюється згідно із пенсійним законодавством України, яке складається із Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів (угод), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.

Відповідно до статті 51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

На цей час питання пенсійного забезпечення в Україні регулюються міжнародними договорами (угодами), укладеними з 21 країною.

Зазначені договори (угоди) розподіляються на два види:

- договори, що базуються на територіальному принципі, за якими витрати на виплату пенсій здійснює держава, на території якої проживає отримувач (укладені з країнами СНД, Угорщиною, Румунією та Монголією).

- договори, що базуються на пропорційному принципі, за якими кожна договірна сторона призначає та виплачує пенсію за відповідний страховий (трудовий) стаж, набутий на території держави цієї cторонни. За принципом пропорційності Україною укладені договори про соціальне забезпечення з Республікою Болгарія, Королівством Іспанія, Чеською Республікою, Словацькою Республікою та іншими.

Чинною є також тимчасова Угода між Урядом України і Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі у галузі пенсійного забезпечення.[11]

Введення нової страхової системи (прийняття Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"), яка синхронізується з нормами європейського законодавства в цій сфері, з одного боку - викликало необхідність переглянути вже діючі міжнародні договори (угоди), а з другого боку, відкрило можливості укладення міжнародних договорів (угод) з іншими державами щодо здійснення пенсійного забезпечення сторонами за період сплати страхових внесків у кожній із держав-учасниць. Зокрема, в даний час ведеться підготовча робота щодо укладення таких договорів з Угорською Республікою, Федеративною Республікою Німеччина, Португальською Республікою, Румунією та перегляду Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року.[13][[

Таб.1.3.1 Перелік угод та договорів, які регулюють питання пенсійного забезпечення (територіальний принцип)

№ п\п	Країна	Міжнародні договори (угоди)
	Білорусь
	Вірменія
	Казахстан
	Киргистан
1	Російська Федерація	Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року вступила в силу з дня підписання
	Таджикистан
	Туркменістан
	Узбекистан
	Україна
2	Угорщина	Угода між Союзом РСР і Угорською Народною Республікою про співробітництво в галузі соціального забезпечення, підписана 20.12.1962 р., ратифікована 31.05.1963 р., набула чинності з 12 квітня 1963 року
3	Молдова	Угода між Урядом України та Урядом Республіки Молдова про гарантії прав громадян в галузі пенсійного забезпечення, підписана 29.08.1995 р., ратифікована ВРУ 29.10.1996 р., набула чинності з 19 грудня 1996 року
4	Грузія	Угода між Урядом України і Урядом Республіки Грузія про співробітництво в галузі пенсійного забезпечення, підписана 09.01.1995 р., ратифікована ВРУ 22.11.1995 р., набула чинності з 22 грудня 1995 року
5	Азербайджан	Угода між Урядом України і Урядом Азербайджанської Республіки про співробітництво в галузі пенсійного забезпечення, підписана 28.07.1995 р., ратифікована ВРУ 07.05.1996 р., набула чинності з 2 листопада 1996 року
6	Монголія	Угода між СРСР і Монгольською народною Республікою про співробітництво в галузі соціального забезпечення, підписана 06.04.1981 р., ратифікована 02.12.1981 р., набула чинності з 28 січня 1982 року
7	Румунія	Угода між Союзом РСР і Румунською Народною Республікою про співробітництво в галузі соціального забезпечення, підписана 24.12.1960 р., ратифікована 10.05.1961 р., набула чинності з 27 червня 1961 року
8	Білорусь	Угода між Урядом України та Урядом Республіки Білорусь про гарантії прав громадян в галузі пенсійного забезпечення, підписана 14.12.1995 р., ратифікована 22.11.1996 р., набула чинності з 11 лютого 1997 року.

Таб.1.3.2 Перелік угод та договорів, які регулюють питання пенсійного забезпечення (пропорційний принцип)

№ п\п	Країна	Міжнародні договори (угоди)
1	Латвія	Договір між Україною і Латвійською Республікою про співробітництво в галузі соціального забезпечення, підписаний 26.02.1998 р., ратифікований ВРУ 19.03.1999 р., набув чинності з 11 червня 1999 року
2	Королівство Іспанія	Угода між Україноюі Королівством Іспанія про соціальне забезпечення, громадян підписана 07.10.1996 р., ратифікована ВРУ 17.12.1997 р., набула чинності з 27 березня 1998 року
3	Литва	Договір між Україною та Литовською Республікою про соціальне забезпечення, підписаний 23.04.2001 р., ратифікований ВРУ 10.01.2002 р., набув чинності з 8 лютого 2002 року
4	Естонія	Договір між Урядом України і Урядом Естонської Республіки про співробітництво в галузі соціального забезпечення, підписаний 20.02.1997 року, ратифікований ВРУ 04.11.1997 р., набув чинності з 28 січня 1998 року
5	Словаччина	Договір між Україною та Словацькою Республікою про соціальне забезпечення, підписаний 05.12.2000 р., ратифікований ВРУ 20.09.2001 р., набув чинності з 1 січня 2002 року
6	Чехія	Договір між Україною та Чеською Республікою про соціальне забезпечення, підписаний 04.07.2001 року, ратифікований ВРУ 22.11.2002 р., набув чинності з 1 квітня 2003 року
7	Болгарія	Договір між Україною та Республікою Болгарією про соціальне забезпечення, підписаний 04.09.2001 року, ратифікований ВРУ 22.11.2002 р., набув чинності з 1 квітня 2003 року

1.4 Якісні зміни у пенсійному забезпеченні

На відміну від більшості країн, де проводилась пенсійна реформа, в Україні за нормами нового пенсійного законодавства було перераховано раніше призначені пенсії. При цьому гарантувалося збереження розміру раніше призначених пенсій і пільг по обчисленню стажу роботи, передбачених раніше діючим законодавством.

Запроваджено нову формулу обчислення пенсії, яке здійснюється лише із заробітку, з якого Були сплачені страхові внески до Пенсійного фонду та за даними системи персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Максимальна величина фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), з яких відповідно до законів України справляються страхові внески до Пенсійного фонду України, дорівнює п'ятнадцяти розмірам прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, а саме: з 01.01.2008 року - 9495,00 грн., з 01.04.2008 року - 9705,00 грн. з 01.07.08 - 9735,00 грн., з 01.10.08 - 10035,00 грн. При цьому за рахунок коштів Державного бюджету України сплачуються внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за осіб, які відповідно до законів отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за дитиною-інвалідом, за інвалідом І групи або за престарілим, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку, за військовослужбовців.

З 1 січня 2008 року страхові внески сплачуються також і за батьків - вихователів будинків сімейного типу. Відповідно, періоди виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, зараховуються до страхового стажу при призначені пенсії. Збільшено період трудової діяльності, за який враховується заробітна плата для призначення пенсії. Це досягається поступовим розширенням періоду, за який враховується заробітна плата при обчисленні пенсії, з двох років до всієї тривалості трудової діяльності з можливістю виключення періоду до 60 календарних місяців за умови, що такий період становить не більше ніж 10 % тривалості страхового стажу. Це дозволило встановити залежність розміру пенсії від заробітної плати, з якої сплачено внески до Пенсійного фонду України, та заохочує до більш тривалої участі у формуванні ринку праці.

Відповідно до нового пенсійного законодавства щороку з 1 березня (починаючи з 1 березня 2005 року) проводиться підвищення розміру пенсії на коефіцієнт, який відповідає не менше ніж 20 відсоткам темпів зростання середньої заробітної плати в Україні порівняно з попереднім роком.[12]

З 1 січня 2008 року (з прийняттям Закону України "Про Державний бюджет України 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України") пенсії перераховано з урахуванням показника зарплати 928,81 грн., що відповідає рівню середньої заробітної плати на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2006 рік. Водночас збільшено визначену статтею 25 Закону України ''Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" величину оцінки одного року страхового стажу: до 1,2% з 1 січня та до 1,35% з 1 жовтня 2008 року (до 1 січня цього року ця величина дорівнювала 1%).

У зв'язку із зазначеними змінами підвищено пенсії 12,0 млн., або 87% пенсіонерів.

Одночасне збільшення більш ніж у три рази заробітної плати для обчислення пенсії (з 306,45 грн., яка враховувалася при перерахунку пенсії у 2004 році, до 928,81 грн.) та збільшення вартості одного року страхового стажу дозволило відійти від існуючої раніше "зрівнялівки", коли пенсії основної маси пенсіонерів встановлювалися на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, забезпечити справедливість у розмірах пенсій, призначених у різні роки, здійснити диференціацію пенсій. Якщо у грудні 2007 року середній розмір пенсії перевищував мінімальний на 42% (590,80 грн. проти 415,11 грн.), то у квітні 2008 року це співвідношення склало 62% (777,77 грн. проти 481 грн.). диенціації пе

Середній розмір пенсії з урахуванням зазначених змін у січні 2008 року склався у розмірі 751,38 грн., а у квітні - 777,77 грн. (або збільшився, відповідно, на 27% та 32 % у порівнянні з груднем минулого року.

Передбачено виплату мінімальної пенсії за віком та по інвалідності у розмірі прожиткового мінімуму, визначеного законом для осіб, які втратили працездатність. При цьому пенсії за особливі заслуги встановлюються понад прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність.

Мінімальні пенсії інвалідам строкової служби, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", встановлюються у розмірі від 100% до 120% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

З 1 квітня 2008 року підвищено розміри пенсій і допомоги всім без виключення категоріям пенсіонерів, одержувачів допомог, інвалідів та дітей-інвалідів, у яких розміри пенсії або допомоги (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягають прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, до зазначеного рівня (постанова Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 р. N 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян".

Мінімальна пенсійна виплата у зв'язку із втратою годувальника встановлена в диференційованих розмірах з урахуванням кількості дітей. Так, на одного члена сім'ї - 100 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, або 481 грн., на двох членів сім'ї - 120 % або 577 грн., на трьох та більше членів сім'ї - 150% або 721,50грн.

Суттєво змінилась структура одержувачів пенсії за розмірами пенсій. Так, станом на квітень 2008 року у порівнянні із жовтнем 2007 року:

- у 2,7 рази збільшено чисельність пенсіонерів, розмір пенсії у яких перевищує 1500 грн., тобто досяг і перевищив рівень середньої заробітної плати; у 2,2 рази - одержувачів пенсій у розмірі від 1000 до 1500 грн.; у 1,4 рази - одержувачів пенсій у розмірі від 500 до 1000 гривень;

Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги та пенсій за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством), обчислених відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про Національний банк України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року № 379/95-ВР "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати 12 мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а саме, з 01.01.2008 року - 5640,00 грн., з 01.04.2008 року - 5772,00 грн., з 01.07.2008 року - 5784,00 грн., з 01.10.2008 року - 5976,00 грн. Розмір пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про прокуратуру" (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат, встановлених законодавством), 10 тисяч гривень на місяць.

Зменшилась у 6,6 разів чисельність пенсіонерів, які отримують пенсію до 400 грн. (було 1,1 млн. осіб, стало 169 тис. осіб).

Збільшилась:

- у 2,7 рази чисельність пенсіонерів, розмір пенсії у яких перевищив понад 1500 грн., тобто перевищив рівень середньої заробітної плати;

- у 2,2 рази - від 1000 до 1500 грн.;

- в 1,4 рази - від 500 до 1000 грн.

Зменшилась:

- у 3 рази чисельність пенсіонерів, які отримують пенсію до 500 грн. (з 5,7 млн. осіб до 1,9 млн. осіб) 1 квітня 2008 року 1 жовтня 2007 року

Забезпечено підвищення коефіцієнту заміщення пенсією втраченого заробітку з 36,5% станом на 1 січня 2004 року до 49,4 % станом на 1 січня 2008 року, що відповідає рекомендаціям 102 Конвенції МОП "Мінімальні розміри соціального забезпечення".

1.5 Додаткові виплати до пенсій

Майже 1 млн. громадян, які мають особливі заслуги перед Україною (матері, які народили п'ятеро і більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, Герої України, Герої Радянського Союзу, Герої Соціалістичної Праці, особи, відзначені почесним званням "заслужений", орденами, медалями, державними преміями України), отримують пенсії за особливі заслуги. Пенсії за особливі заслуги перед Україною призначаються в розмірі від 20 до 40 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Зазначені пенсії збільшуються у зв'язку із збільшенням прожиткового мінімуму. У 2008 році їх розміри становлять: з 1 січня - від 94 грн. до 188 грн.; з 1 квітня - від 96,20 грн. до 192,40 грн.; з 1 липня - від 96,40 грн. до 192,80 грн.; з 1 жовтня - від 99,60 грн. до 199,20 грн.

У 2008 році за рахунок державного бюджету майже в два рази збільшено надбавку до пенсії за особливі заслуги матерям, які народили п'ятеро і більше дітей і виховали їх до шестирічного віку.

Такі зміни дозволили:

-виконати соціальні ініціативи ПрезидентаУкраїни В.А.Ющенка щодо запровадження низки соціальних пільг багатодітним сім'ям

- встановити пенсії за особливі заслуги матерям, які народили 5 і більше дітей і виховали їх до шестирічного віку на рівні пенсій Героїв України, а саме: у розмірі 35-40 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність

Підвищення до пенсій або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачуються замість пенсій, інвалідам війни відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" Ріс.1.5.2



Підвищення до пенсій або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачуються замість пенсій, учасникам бойових дій та сімям загиблих відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"

Середній розмір пенсії Таблиця 1.5.1

№ п/п	Вид пенсії	Середній розмір пенсії, грн
	Рік:	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008
1.	Пенсії за віком	125,79	139,46	189,92	317,41	409,11	480,91	799,27
2.	Пенсії по інвалідності	118,54	132,61	153,50	296,42	358,30	383,66	598,15
3.	Пенсії у зв'язку з втратою годувальника	83,84	94,99	119,12	257,76	291,41	318,45	474,24
4.	Пенсії за вислугу років	138,12	153,20	190,95	312,89	414,76	476,37	760,87
5.	Соціальні пенсії	54,85	59,03	62,62	266,23	339,62	316,33	369,66
Довідково: середній заро-біток станом на січень відпо-відного року, грн	320,76	400,59	499,66	640,86	864,91	1111,9	1521,4

Структура чисельності пенсіонерів та динаміка її зміни протягом 1971-2007 років (станом на 1 січня) Додаток 1

1.6 Надходження до Пенсійного фонду України

Джерело даних: постанова Кабінету Міністрів України від 30 січня 2008 р. № 30 "Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2008 рік" тис.гривень

Залишок коштів на початок року 4 330 844,8

Доходи: 136 830 594,2

Власні надходження, з якмх: 101 836 147,8

обов'язкові внески підприємств, установ та організацій 88 087 598,4

обов'язкові внески громадян 5 395 839,9

обов'язкові внески від платників, що працюють у галузі сільського господарства 1 926 461,1

обов'язкові внески від військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб 3 962 617,2

обов'язкові внески від платників, що обрали спрощену систему оподаткування 769 854,8

інші надходження 899 124,3

Усього власних доходів з урахуванням залишку 106 166 992,6

Кошти Державного бюджету України , всього у тому числі: 34 823 744,6

дотація на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами 20 918 650,0

дотація на пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу та суддів у відставці 12 737 968,5

на компенсацію втрат від застосування платниками фіксованого сільськогос-подарського податку, спеціальної ставки із сплати збору на обов'язкове пенсійне страхування 1 167 126,1

Кошти Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття 75 586,5

Кошти Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань 95 115,3

Усього доходів 141 161 439,0

Статті видатків Пенсійного фонду України на 2008 рік

Видатки за рахунок власних надходжень, всього 108 384 271,4

з них на: пенсійне забезпечення осіб, пенсія яким призначена згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" 101 907 458,3

Видатки за рахунок коштів Державного бюджету України, всього 32 606 465,8

у тому числі на:

виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами 19 868 497,3

пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу та суддів у відставці 12 737 968,5

Видатки за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття 75 586,5

Видатки за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань 95 115,3

Усього видатків 141 161 439,0

Перевищення доходів над видатками (+), видатків над доходами (-) 0,0

Розмежування джерел фінансування пенсій за різними пенсійними программами між бюджетом Пенсійного фонду та Державним бюджетом України



пенсійний виплата недержавний демографічний

1.7 Розвиток недержавного пенсійного забезпечення

Система недержавного пенсійного забезпечення є складовою частиною пенсійної системи України. Їїрозбудова здійснюється з 2004 року на підставі Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення".

В основу системи недержавного пенсійного забезпечення України покладено кращий світовий досвід 100-річного існування недержавних пенсійних фондів.

Однією з основних рис сучасного стану недержавного пенсійного забезпечення є висока динаміка створення пенсійних фондів та їх інфраструктури.

Загальна кількість офіційно зареєстрованих недержавних пенсійних фондів (далі - НПФ) за 2007 рік збільшилася на 21,5% і станом на 31.12.2007 року становила 96 недержавних пенсійних фондів

Кількість адміністраторів, які отримали ліцензію з адміністрування НПФ, збільшилася за 2007 рік на 25 % і досягла 40, з яких 16 обслуговують більше, ніж один НПФ, що є нормальним явищем у системі недержавного пенсійного забезпечення. Кількість компаній з управління активами, які мають ліцензію на управління активами НПФ, зросла за звітний період на 49 % і склала 342, з яких 44 вже мають договори на обслуговування активів НПФ. ількість банків-зберігачів збільшилася до 214, з них уклали договори на обслуговування НПФ 31 берігач. Зростає активність роботодавців, професійних спілок щодо участі в системі недержавного пенсійного забезпечення.У цілому понад 200 підприємств та установ виступили засновниками та майже 1800 вкладниками НПФ.[15]

За останній рік їхня кількість збільшилася на 700 суб'єктів. Найбільшу активність у цьому плані демонструють підприємства реального сектора економіки, які становлять майже 60 %. Серед найбільших підприємств, які виступили засновниками та учасниками НПФ, є ВАТ Укртелеком, ВАТ "Стирол" державне підприємство "Укрпошта". Серед банків - Національний банк України, Укрексімбанк. Серед об'єднань - Українська автомобільна корпорація. Серед профспілок - профспілка працівників енергетики та електротехнічної промисловості.

Учасниками системи недержавного пенсійного забезпечення є лише близько 278 тис. осіб, або 1,3 % від працюючого населення України, з яких 21 322 тис. осіб є учасниками професійних недержавних пенсійних фондів та 13183 тис. осіб відповідно корпоративних недержавних пенсійних фондів. В свою чергу найменша кількість учасників зосереджена в корпоративних НПФ (13 тис. осіб, або 4,7 %).

Найбільша кількість учасників пенсійних фондів зосереджена у відкритих НПФ (244 тис. осіб, або 87,6% від загальної кількості учасників).

При цьому, за 2007 рік кількість учасників відкритих НПФ збільшилася на 52,1%, в той час як у професійних НПФ - на 10,4%, а в корпоративних

Така тенденція пов'язана з більшою гнучкістю відкритих пенсійних фондів для учасника щодо можливості входу і виходу з цих фондів. Фізичне зменшення кількості учасників корпоративних фондів пов'язане із звільненням працівників із підприємств, що призводить до автоматичного їх вибуття з корпоративних пенсійних фондів відповідно до законодавства і переходу в більшості своєї до відкритих НПФ. Надходження пенсійних внесків від юридичних осіб за 2007 рік у цілому зросло майже вдвічі (для відкритих НПФ цей приріст становить 113,8%, для корпоративних - 79,2%, та 99 % - для професійних НПФ). В той же час, надходження пенсійних внесків від фізичних осіб зросло лише для відкритих НПФ (на 170,6%). Середній сукупний пенсійний внесок в розрахунку на одного учасника НПФ за 2007 рік склав 434 грн. І збільшився проти аналогічного показника 2006 року на 7% при збільшенні середньої заробітної плати на 29%.

Найбільш високого значення він має в корпоративних пенсійних фондах, де досяг 2026 грн. У професійних пенсійних фондах біля 1000 грн.

Разом з акумулюванням пенсійних внесків, недержавними пенсійними фондами здійснювалися пенсійні виплати учасникам фонду, які в цілому склали 9,1 млн. грн., збільшившись у 2007 році проти 2006 року на 129%.

Серед них, одноразові виплати склали 8,2 млн. грн. пенсійні виплати на визначений строк -- 894 тис. грн. Чисельність учасників, які отримують пенсію на визначений строк складає 1580, що в 176 разів менше загальної кількості учасників.[15]

Динаміка активів недержавних пенсійний фондів за 2005 - 2007 рр.

Сумарна вартість активів НПФ збільшилась з 137,4 до 280,6 млн. грн., або на 104%, в тому числі, чиста вартість активів зросла на 117%, збільшившись з 128 млн. грн. до 278 млн. грн. За період існування пенсійних фондів загальна вартість інвестиційного доходу склала 68 млн. грн., або 29% від суми сплачених внесків і зросла у звітному періоді на 191,6%. Найбільший рівень дохідності, досягнутий НПФ у минулому році, склав 42%. У загальній структурі інвестиційного портфеля НПФ активи розподіляються таким чином:

- частка корпоративних облігацій у абсолютному вираженні становила 66842 грн. (23,8%);

- на банківських депозитах розміщено 108428,4 тис. грн.

Сумарна вартість активів НПФ збільшилась з 137,4 до 280,6 млн. грн., або на 104%, в тому числі, чиста вартість активів зросла на 117%, збільшившись з 128 млн. грн. до 278 млн. грн.

За період існування пенсійних фондів загальна вартість інвестиційного доходу склала 68 млн. грн., або 29% від суми сплачених внесків і зросла у звітному періоді на 191,6%.

Найбільший рівень дохідності, досягнутий НПФ у минулому році, склав 42%. У загальній структурі інвестиційного портфеля НПФ активи розподіляються таким чином:

- частка корпоративних облігацій у абсолютному вираженні становила 66842 грн. (23,8%);

- на банківських депозитах розміщено 108428,4 тис. грн. (38,6%).

Таким чином, переважна частина пенсійних активів поки що залишається на банківських депозитних вкладах. При цьому, їх частка за останній рік збільшилася з 35,8% до 38,6%, середня ставка за депозитними вкладами була нижче рівня інфляції (13% і 16,6%).

Біля 80% депозитних вкладів розміщено строком від 1 до 3 років. Інші - до одного року. Особливістю національного консолідованого портфеля є низький рівень інвестування пенсійних активів у державні боргові цінні папери. При цьому частка цих інвестицій за останній рік зменшилася з 1,6% до 1,3% при максимально можливому рівні - 40%.[15]

Починаючи з 2007 року в портфелях деяких НПФ з'явилися іпотечні цінні папери, але їх частка в цілому складає менше 0,2% при максимально можливому рівні - 40%. Це пов'язано з повільним процесом сек'ютеризації іпотечних зобов'язань. Зовсім відсутні в портфелях НПФ цінні папери нерезидентів України, що пов'язано з неприйнятною для портфельних інвесторів практикою отримання дозволів НБУ на придбання валюти.

У 2007 році проти 2006 року в консолідованому портфелі НПФ у 4,4 рази збільшилася частка акцій українських емітентів.

Структура консолідованого портфелю інвестованих на 31.12.2007 пенсійних коштів

Таблиця 1.7.1

Консолідований портфель	Кошти	%
Грошові кошти, розміщені на вкладних (депозитних) банківських рахунках	108428,40	38,6
Цінні папери, доходи за якими гарантовано Радою Міністрів Автономної Республіки Крим	4079,3	1,5
Доходи, за якими гарантовано Кабінетом Міністрів України	3595,5	1,3
Облігації підприємств, емітентами яких є резиденти України	6684,2	23,8
Акції українських емітентів	70255,8	25,0
Іпотечні цінні папери	666,2	0,2
Об'єкти нерухомості	2408	0,9
Банківські метали	7643,3	2,8
Активи, не заборонені законодавством України	7398,1	2,6
Кошти на поточних банковських рахунках	9329,4	3,3

У структурі інвестицій активів НПФ у галузях економіки найбільша частка інвестицій припадає на металургійну галузь, хоча її частка і знизилася з 40 до 30%, а також у машинобудування, де ситуація за останні два роки майже незмінна. За час існування НПФ сумарні витрати пенсійних фондів збільшилися з 6 до 15 млн. грн., що пояснюється як збільшенням кількості працюючих НПФ, так і обсягами робіт з обслуговування учасників та їхніх вкладів. [8],[9]



За рахунок пенсійних коштів покривається оплата послуг з адміністрування пенсійного фонду, управління його активами, а також відшкодовуються витрати послуг зберігача, аудиторські послуги, послуги торговців цінними паперами. Залишаючись відносно великими у процентному відношенні до активів НПФ, ці витрати є невеликими в абсолютному значенні відносно витрат з обслуговування пенсійних фондів в інших країнах світу, що пояснюється невеликими обсягами активів недержавних пенсійних фондів в України та операцій з ними.[8] Ріс.1.7.4

1.8 Державний нагляд та контроль у сфері недержавного пенсійного забезпечення

Державний нагляд та контроль у сфері недержавного пенсійного забезпечення здійснюється:

- за діяльністю НПФ, страхових організацій та банківських установ - Державною комісією з регулюванняринків фінансових послуг України;

- за діяльністю осіб, що здійснюють управління активами пенсійних фондів, та зберігачів - Державноюкомісією з цінних паперів та фондового ринку.

У рамках системи недержавного пенсійного забезпечення, після прийняття окремого законодавчого акту, пенсійне забезпечення окремої категорії працівників, зайнятих на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, що дають право на призначення пенсій за віком на пільгових умовах або за вислугу років, має здійснюватися через корпоративні та професійні пенсійні фонди. [2,165]

Впровадження обов'язкової професійної пенсійної системи передбачає додаткове навантаження на роботодавця, у тому числі й на державний бюджет, пов'язане із сплатою обов'язкових професійних пенсійних несків на користь учасників цієї системи. Так, за уточненими розрахунками НДІ праці та зайнятості населення інпраці, тариф відрахувань до професійної пенсійної системи на користь працівника, який зайнятий на роботах особливо шкідливими умовами праці за Списком № 1 становитиме 18,23 %, а за Списком № 2 - 8,8%. Тобто, роботодавець зобов'язаний додатково до загальновстановлених обов'язкових страхових внесків сплатити до рофесійної пенсійної системи 18,2% - для працівників за Списком № 1 та 8,8% - для працівників за Списком 2.[10]

В свою чергу вивчається питання щодо визначення на основі показників стану здоров'я працівників, міна яких під впливом чинників виробничого середовища свідчить про імовірність розвитку професійних захворювань, видів економічної діяльності, категорій працівників, для яких неможливо усунути шкідливі умови праці із урахуванням сучасного технічного рівня виробництва і організації праці, забезпечення розробки обов'язкових професійних пенсійних програм для цих категорій працівників та сприяти їх впровадженню.

2. Демографічна ситуація і пенсійна система

Одним з проявів та наслідків сучасної демографічної кризи в Україні є прискорене старіння населення і, відповідно, - зростання співвідношення кількості осіб пенсійного та працездатного віку. Загалом процес старіння населення слід оцінювати як позитивну тенденцію, що виявляється за достатньо високого ступеня соціального розвитку і є свідченням досягнень людства щодо зниження смертності та збільшення тривалості життя.

Проблема полягає в тому, що в Україні цей процес розвивається надзвичайно швидко. Якщо за даними перепису населення 1959 р. в Україні частка осіб віком 60 років і старші (цей показник характеризує "рівень старіння" населення) становила 10,5% загальної чисельності населення, то за результатами перепису 2001 р. вона була вже вдвічі більшою - 21,4%. При цьому слід зауважити, що наприкінці 1990-х та на початку 2000-х рр. за межі працездатного віку виходили нечисленні покоління народжених у роки Великої Вітчизняної війни, а поповнювали його більш потужні когорти народжених у першій половині 1980-х років. Завдяки цьому у 1999-2003 рр. спостерігалися незначний приріст кількості населення працездатного віку і деяке скорочення населення старшого віку. Проте вже з 2004 р. почалося зменшення чисельності працездатного контингенту, яке дедалі буде прискорюватися.

Нині Україна має один з найвищих рівнів старіння у Європі, і водночас - одні з найнижчих показників народжуваності. Як показують демографічні прогнози, у першій половині поточного століття в Україні переважатиме дія сучасних депопуляційних тенденцій. При цьому скорочення чисельності населення відбуватиметься переважно за рахунок контингентів осіб працездатного віку, натомість чисельність осіб пенсійного віку стабільно зростатиме. Частка осіб віком 60 років і старше швидко зростатиме і сягне у 2050 р. 32%, співвідношення кількості населення пенсійного й працездатного віку (демографічне навантаження на пенсійну систему) - 72% (за прогнозами Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України).[13]

При цьому слід зазначити, що, незважаючи на сприятливі тенденції розвитку ринку праці, економічне зростання, яке спостерігається в Україні з 2000 р., відбувається без істотного збільшення обсягів та рівня зайнятості, пропозиція робочої сили залишається практично фіксованою. Нині рівень зайнятості населення України є значно нижчим як порівняно з історичною ретроспективою (з радянським періодом), так і з сучасними показниками по більшості європейських країн, особливо це стосується чоловіків у найбільш працеактивному віці (30-54 років) та молоді віком 15-24 років.

...