Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Механізми прийняття рішень органами державного управління з розвитку туристсько-рекреаційних територій

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Побудова системи державного управління туристсько-рекреаційними територіями шляхом поєднання активного державного впливу та ринкових відносин є важливою умовою стабілізації стану туристсько-рекреаційної сфери в країні. Підвищення ефективності і результативності державного управління неможливо здійснити без наукового забезпечення прийняття державних управлінських рішень, зокрема регіонального рівня.

Відповідно це суттєво змінює роль державного органу та його функції, потребує удосконалення державного управління, зокрема механізмів прийняття рішень. Їх аналітичне дослідження забезпечується синтезом міждисциплінарних наук. Методологічною основою синтезу є комплексний науковий підхід до прийняття державних управлінських рішень. А він припускає впровадження системного аналізу у теорію і практику державного управління туристсько-рекреаційними територіями.

Оскільки суттю регіональної політики є, насамперед, розвиток територій, то, здійснюючи її, державні органи створюють ринкове конкурентне середовище. Підвищити у ньому ефективність інвестиційних рішень з вибору туристсько-рекреаційних територій можливо шляхом запровадження в практику державного управління оцінки інвестиційної та публічної привабливості територій. Отже, перехід до умов ринкової економіки потребує таких механізмів прийняття рішень державними органами з розвитку туристсько-рекреаційних територій, які надають інвесторові конкурентні переваги.

Вивчення наукової літератури та аналіз світового досвіду державного управління розвитком туристсько-рекреаційних територій показує, що сучасний стан проблеми потребує розробки механізмів вибору територій, який враховує інтереси суспільства та інвесторів, а також набутки вітчизняного і закордонного досвіду у туристсько-рекреаційній сфері.

Значною мірою визначена ситуація зумовлена тим, що така проблема не дістала належного науково-теоретичного вирішення. Що свідчить про необхідність теоретико-методологічного дослідження механізмів прийняття рішень державними органами щодо вибору пріоритетних для інвестування туристсько-рекреаційних територій, визначення напрямів удосконалення взаємодії органів державної влади, туристсько-рекреаційних територій, споживачів та інвестора, а також удосконалення технології прийняття відповідних рішень державним органом.

Віддаючи належне теоретичному осмисленню вказаних питань у працях вітчизняних та закордонних вчених: Б.І. Адамова, О.І. Амоші, І.Т. Балабанова, Г.Я. Бовсуновської, Г.О. Виноградської, Г.К. Губерної, В.Ф. Данильчука, Ю.Д. Дмитрієвського, В.В. Дорофієнка, М.І. Круглова, Р.Р. Лариної, О.О. Лукьянченка, Т.С. Максимової, В.К. Мамутова, І.Н. Осипенка, В.Л. Пілюшенка, В.Є. Сахарова, Н.Д. Свиридової, О.М. Старовойтенка, Т. Ва, У. Гіерінга, У. Соута та інших, не можна не підкреслити, що значна кількість аспектів з питань прийняття рішень державними органами на підставі системного підходу залишилася поза увагою науковців.

Таким чином, актуальність проблеми удосконалення механізмів прийняття рішень державними органами з розвитку регіональних туристсько-рекреаційних територій визначила мету, завдання і структуру дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематики науково-дослідних робіт Донецького державного університету управління. За участю здобувача у 2006 р. було виконано дослідження за темами «Інноваційний і стратегічний менеджмент у регіональному управлінні» (номер держреєстрації 0102U001295), «Науково-практичні засади реформування управління екологічною безпекою в регіонах з розвиненою промисловою інфраструктурою» (номер держреєстрації 0105U006622), а також розділу 6.10 «Комплексної програми розвитку туризму та курортно-рекреаційної галузі на 2005-2010 роки», прийнятою рішенням Донецької обласної ради від 5.02.2005 р. №4/25-583. У межах цих робіт автором запропоновано і обґрунтовано моделі і механізми прийняття рішень державними органами з розвитку туристсько-рекреаційних територій.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретичних положень, методичних підходів та науково-практичних рекомендацій щодо удосконалення механізмів прийняття рішень державними органами з розвитку туристсько-рекреаційних територій на підставі впровадження системного підходу та економіко-математичного моделювання.

Відповідно до поставленої мети сформульовано такі завдання:

запропонувати підходи до удосконалення механізмів прийняття рішень державними органами у туристсько-рекреаційній сфері;

обґрунтувати теоретико-методичні засади удосконалення механізмів прийняття рішень державними органами з розвитку туристсько-рекреаційних територій;

визначити складові механізмів прийняття рішень державними органами щодо вибору пріоритетних для інвестування туристсько-рекреаційних територій;

створити типологію складових механізмів прийняття рішень державними органами з розвитку туристсько-рекреаційних територій;

визначити суб'єктний склад державного управління розвитком туристсько-рекреаційних територій;

запропонувати формалізацію складових механізмів прийняття рішень державними органами щодо вибору пріоритетних для інвестування туристсько-рекреаційних територій;

сформулювати ефективний механізм прийняття рішень державними органами щодо вибору пріоритетних для інвестування туристсько-рекреаційних територій.

Об'єктом дослідження є процеси прийняття рішень державними органами з розвитку туристсько-рекреаційних територій.

Предметом дослідження є механізми прийняття рішень державними органами в контексті підвищення публічної та інвестиційної привабливості туристсько-рекреаційних територій.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є діалектичний метод, фундаментальні положення теорії державного управління та економічної теорії, загальнонаукові принципи комплексних наукових досліджень. Теоретичною основою дослідження є синтез теорії державного управління, теорії систем, макро- і мікроекономіки, теорії оптимального управління.

Інформаційну базу дослідження становлять законодавчі акти, що регулюють функціонування туристсько-рекреаційної галузі, офіційні статистичні та інформаційно-аналітичні матеріали, наукові джерела у вигляді відомостей з книг, журнальних статей, наукових доповідей та звітів, матеріалів наукових конференцій та семінарів, а також результати власних досліджень автора. Під час дослідження застосовано загальнонаукові, економічні та системотехнічні прийоми та засоби.

На підставі системного аналізу визначено суб'єктний склад, засади та механізми прийняття рішень державними органами з розвитку туристсько-рекреаційних територій. Методи моделювання є підґрунтям для створення системних модифікацій типології складових механізмів прийняття рішень державними органами з розвитку туристсько-рекреаційних територій та комплексу моделей вибору з них пріоритетних для інвестування. Теорія систем та комплексний підхід знайшли застосування при створені типології складових механізмів прийняття рішень державними органами щодо вибору пріоритетних для інвестування туристсько-рекреаційних територій та технології її практичної реалізації.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

вперше:

сформульовано підходи до розробки комплексної системи прийняття рішень державними органами з розвитку туристсько-рекреаційних територій, які включають механізми вибору пріоритетних напрямів інвестування на засадах ранжирування територій;

одержали подальшого розвитку:

методичні положення прийняття рішень державними органами щодо вибору пріоритетних для інвестування туристсько-рекреаційних територій, у яких запропоновано поширення суб'єктного складу державного управління шляхом включення населення, інвесторів та зіставлення з територією-зразком на основі використання створених економіко-математичних моделей;

обґрунтування теоретико-методичних засад удосконалення механізмів прийняття рішень державними органами з розвитку туристсько-рекреаційних територій на засадах дослідження туристсько-рекреаційної сфери як об'єкту державного управління, аналізу світового досвіду та комплексного аналізу використання туристсько-рекреаційних ресурсів;

удосконалено:

факторизацію туристсько-рекреаційного ринку та типологію складових механізмів прийняття рішень державними органами з розвитку туристсько-рекреаційних територій як комплексну систему за рахунок поширення визначень основних властивостей систем на туристсько-рекреаційні території;

визначення державними органами пріоритетних для інвестування туристсько-рекреаційних територій шляхом використання алгоритму взаємодії складових механізмів прийняття державних управлінських рішень на основі оцінок територій, вартості їх відновлення та рейтингу.

Практичне значення одержаних результатів дисертаційної роботи полягає у поширенні можливостей прийняття обґрунтованих рішень в практичній діяльності державних органів, виходячи з фактичної ситуації і орієнтуючись на збалансованість розвитку складових туристсько-рекреаційних територій щодо публічної привабливості, відповідності досягненням світового досвіду, та інвестиційних потреб.

Методичні рекомендації щодо удосконалення механізмів прийняття рішень державного управління туристсько-рекреаційними територіями доведено до рівня конкретних пропозицій та впроваджено в діяльність галузі. Реалізація запропонованих механізмів сприяє досягненню якісних змін чинників туристсько-рекреаційних територій, упорядкуванню та прискоренню впровадження інвестиційних проектів. Технологію прийняття рішень державними органами щодо вибору пріоритетних для інвестування туристсько-рекреаційних територій прийнято до впровадження відділом з питань туризму і курортів Донецької обласної державної адміністрації при виконанні розділу 6.10 «Комплексної програми розвитку туризму і курортно-рекреаційної галузі на 2005-2010 роки» (довідка про впровадження №189 від 14.09.2005).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною науковою працею. Усі сформульовані в ній висновки, методичні положення та пропозиції ґрунтуються на особистих дослідженнях здобувача. Результати проведених здобувачем досліджень знайшли відображення в наукових роботах, внесок автора в які конкретизовано в списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Теоретичні положення, висновки й пропозиції дисертації доповідалися на українських та міжнародних науково-практичних конференціях: на ІХ Ліберманівських читаннях «Сучасний стан і тенденції розвитку підприємства в Україні» (м. Харків, Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, 2 листопада 2004 р.); V Міжнародному науковому конгресі «Державне управління і місцеве самоврядування» (м. Харків, Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, 23 лютого 2005 р.); І Міжнародній науковій конференції «Культурна спадщина Європи» (м. Кільце, Польща, 22-24 квітня 2005 р.); V Міжнародній науково-практичній конференції «Наукові і практичні проблеми створення і функціонування туристичних центрів і тематичних парків» (м. Донецьк, Донецький інститут туристичного бізнесу, 27-28 травня 2005 р.), ХІІ науково-практичній конференції професорсько-викладацького складу Донецького державного університету управління (м. Донецьк, 22 квітня 2007 р.), V Міжнародній науково-практичній конференції «Спорт, духовність і гуманізм у сучасному світі» (м. Донецьк, Донецький державний інститут здоров'я, фізичного виховання та спорту, 4-5 жовтня 2007 р.). Наукові розробки та практичні рекомендації використовуються при викладенні лекційного матеріалу та проведенні практичних занять за дисципліною «Системи обробки економічної інформації».

Публікації. Основні положення і результати дисертації опубліковано у 20 наукових працях (9 у фахових наукових виданнях), з них 8 статей у наукових журналах, 8 статей у збірниках наукових праць, 4 публікації у матеріалах наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій - 8,1 д.а., з яких особисто автору належать - 4,0 д.а.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, які викладено на 178 сторінках. Матеріали дисертації містять 19 рисунків та 21 таблицю, які наведено на 21 сторінках. Список використаних джерел із 134 найменувань наведено на 12 сторінках, 3 додатки на 30 сторінках.

Основний зміст дисертації

державний інвестування рекреаційний

Розділ 1. Теоретико-методичні засади удосконалення механізмів прийняття рішень державними органами з розвитку туристсько-рекреаційних територій. Туристсько-рекреаційна сфера регіону є складною галуззю, симбіозом економіки, політики, екології, культури. Посилення на неї впливу органів державного управління обумовлено роллю туристсько-рекреаційних територій, що зростає в соціальному житті суспільства. Адже такий важливий аспект життєдіяльності людини як відпочинок і характер проведення дозвілля потребують державного управління та регулювання. З іншого боку, посилення уваги держави до проблем відпочинку населення викликано прагненням підвищити якість і кваліфікацію робочої сили до рівня відповідності вимогам виробництва у період ринкової трансформації.

Саме тому на сучасному етапі розвитку туристсько-рекреаційної сфери, який характеризується зростанням конкуренції та комерціалізації, необхідно запровадження у практику органів державного управління теоретико-методичних засад удосконалення механізмів прийняття рішень державними органами з розвитку туристсько-рекреаційних територій, перш за все, для ефективного задоволення публічних та інвестиційних потреб.

Теоретико-методичні засади удосконалення механізмів прийняття рішень державними органами з розвитку туристсько-рекреаційних територій досліджуються з метою забезпечення стабільно високої якості практичних державних управлінських дій та інтелектуалізація праці фахівців шляхом їхньої реалізації як єдиної системи за рахунок підвищення відкритості та ефективності розв'язання державно-управлінських задач, поширення доброзичливості державних органів у ставленні до публіки та збільшення швидкості інформаційних процесів у їх роботі.

До складу теоретико-методичних засад удосконалення механізмів прийняття рішень державними органами з розвитку туристсько-рекреаційних територій віднесено теоретичні напрями дослідження туристсько-рекреаційної сфери як об'єкту державного управління та механізмів прийняття рішень державними органами з розвитку туристсько-рекреаційних територій, аналіз світового досвіду, визначення суб'єктного складу державного управління та комплексний аналіз використання туристсько-рекреаційних ресурсів.

В результаті дослідження теоретичних напрямів визначено та структуровано за функціональною ознакою складові механізмів прийняття рішень державними органами з сукупністю правил їхнього вилучення щодо вибору пріоритетних для інвестування туристсько-рекреаційних територій. Ще розглянуто питання забезпечення чіткості понятійного апарату державних органів, оптимізації складу чинників їхнього інформаційного забезпечення з урахуванням міжгалузевого характеру туристсько-рекреаційної території та структури доходоформуючих чинників її туристсько-рекреаційного ринку.

Питання забезпечення чіткості понятійного апарату досліджено на літературних джерелах. Охарактеризовано стан прийняття рішень державними органами з розвитку туристсько-рекреаційних територій. Визначено, що для досягнення на території позитивного туристсько-рекреаційного ефекту необхідна тісна координація зусиль підприємств різних галузей господарства. Показано, що координація починається з визначення мети державних управлінських рішень з розвитку конкретної території та регулювання зацікавленості публіки стосовно неї.

Отже, першочерговими є питання забезпечення чіткості понятійного апарату державних органів з систематизацією та обґрунтуванням доцільності використання понять: «Державне управління», «Державне регулювання», «Туристсько-рекреаційний продукт», «Туристсько-рекреаційний ринок», «Вільний час населення». Ці питання визначено з урахуванням певних особливостей, які пов'язані з характером туристсько-рекреаційної діяльності.

Щодо складу чинників інформаційного забезпечення прийняття державних рішень, то показано, що у державному управлінні розвитком туристсько-рекреаційних територій він має широкий спектр альтернатив. Його оптимізація є складовою теоретичних напрямів дослідження туристсько-рекреаційної сфери як об'єкту державного управління та механізмів прийняття рішень державними органами з розвитку туристсько-рекреаційних територій. Вона можлива тільки на основі системного аналізу, що формує наукове підґрунтя державного управління в межах єдиної стратегії розвитку територій.

З урахуванням у державному управлінні міжгалузевого характеру туристсько-рекреаційних територій визначено, що туристсько-рекреаційний розвиток останніх позитивно впливає на використання їхніх ресурсів та диверсифікацію економіки в цілому. Бо надає певний обсяг діяльності для суміжних галузей господарства, які безпосередньо беруть участь в обслуговувані споживачів.

Інформаційне підґрунтя механізмів прийняття рішень державними органами та необхідні для розвитку туристсько-рекреаційних територій обсяги інвестиційних ресурсів визначено на основі чинників туристсько-рекреаційних пропозицій територій та поглиблення факторизації туристсько-рекреаційного ринку Донецької області. Щодо потенціалу попиту туристсько-рекреаційного ринку, то його у дослідженні визначено, з одного боку, недиференційованим типом цільових потенційних споживачів туристсько-рекреаційних послуг, тобто споживачами, яким можна надавати одні й ті ж стандартні послуги з однакових цін, але при цьому відсутня інформація про доходи бюджету від використання цією групою туристсько-рекреаційних ресурсів територій, з іншого - структурою пропозицій ринку, що складається з структури ринку та туристсько-рекреаційних ресурсів.

На основі аналізу світового досвіду прийняття рішень державними органами з розвитку туристсько-рекреаційних територій визначено, що основними напрямами підвищення ефективності рішень є багатофункціональне дослідження територій. Воно відбивається у напрямах інвестиційних потреб і виконується із застосуванням системного аналізу до механізмів прийняття таких рішень та використанням в державному управлінні формально-логічних методів і моделей.

Визначення суб'єктного складу державного управління розвитком туристсько-рекреаційних територій є підставою для додаткового включення до теоретичних напрямів дослідження наступних питань: використання потенціалу вільного часу населення, міжгалузевого характеру туристсько-рекреаційної діяльності, поглиблення структури доходоформуючих чинників туристсько-рекреаційного ринку (рис. 1). Їх розробка дозволяє підвищити ефективність політики державного управління розвитком туристсько-рекреаційних територій.

Туристсько-рекреаційний потенціал Донецької області визначено з метою обґрунтування складу інформаційного забезпечення механізмів прийняття рішень державними органами. Для цього у дисертаційному дослідженні наведено характеристики туристсько-рекреаційних ресурсів і туристсько-рекреаційної діяльності Донецької області та показано, як теоретико-методичні засади, розглянуті в розділі, використовуються державними органами у комплексному аналізі розвитку конкретних туристсько-рекреаційних територій.

Зокрема доведено, що недостатньо повний обсяг інформації, яка використовується у механізмах прийняття рішень державними органами, існуюча типологія і рівень ефективності системи їхньої реалізації не забезпечують взаємозв'язок розвитку окремих складових туристсько-рекреаційних територій. А це призводить до зниження ефективності управління ними і гальмує стан усієї галузі.

У зв'язку з доведеною необхідністю запровадження у практику досліджених теоретико-методичних засад у подальшому під механізмами прийняття рішень державними органами з розвитку туристсько-рекреаційних територій розуміється єдина система прийняття рішень щодо діяльності складових територій з метою забезпечення комплексного та оптимального використання туристсько-рекреаційних ресурсів відповідно до обраних напрямів розвитку. Крім того, підвищення самостійності і відповідальності державних органів за розвиток туристсько-рекреаційних територій є підґрунтям необхідності створення такого інформаційного забезпечення механізмів прийняття рішень, технологія збору й обробки інформації у якому дозволили б, не перевантажуючи фахівців державного апарату надлишковими даними, визначити альтернативи і вибрати ефективні рішення з розвитку територій.

Розділ 2. Механізми прийняття рішень державними органами з розвитку туристсько-рекреаційних територій. На підставі виконаного аналізу прийняття рішень державними органами з розвитку туристсько-рекреаційних територій та з метою забезпечення комплексного та оптимального використання туристсько-рекреаційних ресурсів відповідно до обраних напрямів розвитку розроблено механізми прийняття рішень, які створено як єдину сукупність з типології, алгоритму взаємодії складових та технології збору і обробки інформації.

Розділ містить обґрунтування методичних основ прийняття рішень державними органами з розвитку туристсько-рекреаційних територій та підходів до механізмів прийняття рішень щодо вибору пріоритетних для інвестування туристсько-рекреаційних територій. Створена у досліджені комплексна система методичних основ, алгоритмів, процедур та результатів використання програмних засобів базується на змістовних даних і оцінках кваліфікованих фахівців та використовується при вирішенні практичних задач прийняття рішень державними органами з розвитку туристсько-рекреаційної сфери.

Сучасний стан державного управління туристсько-рекреаційною сферою характеризується відсутністю ефективної системи аналітико-організаційного забезпечення прийняття державних управлінських рішень. Але дослідження показало, що до рішень з розвитку туристсько-рекреаційних територій можна застосувати основні методичні аспекти системного підходу та понятійно-термінологічний апарат теорії систем. За рахунок поширення його понять і визначень основних властивостей систем на туристсько-рекреаційні території та механізми прийняття рішень органами державного управління з їхнього розвитку доведено, що вони відповідають поняттю «система».

Показано результати декомпозиції процесу прийняття рішень державними органами щодо вибору пріоритетних для інвестування туристсько-рекреаційних територій. Вони визначили сукупність правил, за якими вилучено системні та функціональні складові механізмів прийняття рішень. І державні органи управління, приймаючи рішення з вибору пріоритетних для інвестування туристсько-рекреаційних територій, трансформують інвестиційні ресурси із зовнішнього середовища у туристсько-рекреаційні продукти для того ж середовища.

У сучасній практиці прийняття рішень державними органами широко використовується і визначається рейтингова оцінка прогнозу змін стану публічної системи внаслідок виконання прийнятих рішень, яка для туристсько-рекреаційних територій виступає водночас і як інструмент, і як мета прийняття рішень.

Для формування механізмів визначення ступеня досягнення державними органами мети прийняття рішень на прикладі пріоритетних для інвестування туристсько-рекреаційних територій визначено основні закономірності використання механізмів рейтингового управління. Крім того, показано, що інформаційно рейтинг має максимально згорнутий вигляд, бо є інтегрованою оцінкою, яка відбиває стан розвитку туристсько-рекреаційних територій. Отже, рейтинг здатен використовуватися як складова механізмів державних органів в практичній діяльності з прийняття рішень.

У дослідженні на складові механізмів прийняття рішень поширено поняття «Типологія прийняття рішень». Це дозволило виявити і проаналізувати типологію складових механізмів прийняття рішень державними органами щодо вибору пріоритетних для інвестування туристсько-рекреаційних територій, яку представлено за функціональною, організаційною та інформаційною ознаками. Тобто, складові відбивають напрями функціонування механізмів з єдиної метою прогнозування результатів прийняття державних рішень. Вони є системними структурами, кожна з них виконує у прийнятті рішень визначені у досліджені функціональні обов'язки. У сукупності складові визначають склад інформаційного забезпечення та створюють функціональну структуру типології складових механізмів прийняття рішень.

Крім того, досліджено вплив на результати прийняття державних рішень створеної типології, що дозволяє передбачати істотні характеристики майбутніх або зміну чинників діючих туристсько-рекреаційних територій внаслідок прийняття державних рішень. Типологія на підставі аналізу взаємозв'язків між складовими дозволяє визначити сумісність і протиріччя реальних цілей державних органів і інвесторів та шляхи їхнього досягнення. Створену у дослідженні типологію складових механізмів прийняття рішень державними органами засновано на переважно об'єктивних і лише частково залежних від вимог інвестора критеріях.

З метою порівняння альтернатив державних рішень розроблено не тільки відповідні правила в межах єдиної шкали чинників однойменних туристсько-рекреаційних ресурсів, а й систему критеріїв оцінки цих чинників та інформаційні процедури визначення ступеня досягнення державними органами мети прийняття рішень.

На підставі отриманих у дослідженні результатів визначено суб'єктний склад державного управління розвитком туристсько-рекреаційних територій та створено процедуру використання системних модифікацій типології складових механізмів прийняття рішень державними органами щодо вибору пріоритетних для інвестування туристсько-рекреаційних територій, яка використовує поняття «Зразкова туристсько-рекреаційна територія», що вводиться. Модифікаціям надано конкретні функціональні обов'язки та створено принципову схему їх взаємодії у процесі прийняття рішень.

Із залученням заздалегідь заданих норм, зразків та мети прийняття рішень державними органами поширено систему критеріїв якісних і кількісних оцінок туристсько-рекреаційних територій. Оцінки характеризують упорядкованість типології складових механізмів прийняття рішень державними органами щодо вибору з них пріоритетних для інвестування цільовим функціям переваги. Таким чином, у механізмах прийняття рішень державними органами використано засоби оцінки схожості та відмінності, а також ідентифікації пріоритетних для інвестування туристсько-рекреаційних територій у сукупності вибору.

Зважаючи на це, в контексті проблематики дисертаційного дослідження його результати доведено до пропозицій щодо вибору пріоритетних для інвестування туристсько-рекреаційних територій Азовського узбережжя Донецької області та їх окремих чинників для використання з туристсько-рекреаційною метою.

Тобто, прогнозування досягнення державними органами очікуваного стану туристсько-рекреаційних територій, а також застосування методів системного аналізу дозволили розробити методичні основи механізмів прийняття рішень державними органами, інформаційною основою яких є нечіткі дані та оцінки кваліфікованих фахівців.

Мета виявлених у дисертаційному дослідженні практичних завдань державного управління розвитком туристсько-рекреаційних територій, характеристики заздалегідь обраної території-зразка, а також склад програмно-цільових критеріїв складових механізмів прийняття рішень є підґрунтям інструментальної бази прийняття рішень державними органами.

Таким чином, запропоновано механізми прийняття рішень державними органами щодо вибору пріоритетних для інвестування туристсько-рекреаційних територій, які формують інформаційне забезпечення державного управління розвитком територій. Останнє направлено на реалізацію проекту підвищення їхньої туристсько-рекреаційної привабливості та інтеграцію процедур створення і модернізації туристсько-рекреаційних продуктів з вибором пріоритетних територій і конкретизацією інвестиційних пропозицій. При цьому інвестор додає у механізми прийняття рішень зовнішні дані, бере участь у розробці рішень, пов'язаних з формою, розміром та нормативною базою інвестицій, вибором місця розташування території, що інвестується, календарним плануванням і оцінкою потоку споживачів.

Розділ 3. Вибір пріоритетних для інвестування туристсько-рекреаційних територій. Сумісності та протиріччя регіональної політики державного управління розвитком туристсько-рекреаційних територій та шляхи реалізації її цілей визначено на прикладі Донецької області.

Створена у межах дослідження єдина система механізмів прийняття рішень державними органами щодо вибору пріоритетних для інвестування туристсько-рекреаційних територій враховує публічні інтереси споживачів та інвестора, а також прогресивні досягнення вітчизняного та світового досвіду. Комплекс економіко-математичних моделей системних модифікацій типології складових механізмів показано на прикладі складової D «Ранжирування щодо задоволення публічних споживчих цінностей», яка визначає правила перетворення інформації на чинники, необхідні для прийняття рішень державними органами.

D = {yY=R=R^k; в=n^-1; F_ij^k=y^-1> min; F_ij=в(y^-1)[y^-1]^-1>max;

k[1; n]; F_i=в{(y^-1)²[y^-1]^-1}>max;

F={F_ij^k; F_ij; F_i}<Y, T, R, A>; ={_ij^k;_ij;_i};_ij^k=arg min F_ij^k;

_ij=arg max F_ij; _i=arg max F_i; j[1; m_i]; i[1; S]},

де Y - сукупність невідомих змінних моделі, визначених на сукупності якісних описів ступенів сприятливості характеристик туристсько-рекреаційної території;

Т - сукупність якісних оцінок характеристик туристсько-рекреаційних територій, визначених на {«сприятливо»; «відносно сприятливо»; «несприятливо»};

R - сукупність кількісних оцінок характеристик туристсько-рекреаційних територій, визначених на {1; 2; 3};

А - сукупність вагових коефіцієнтів сукупності невідомих змінних Y;

<Y, T, R, A> - кортеж сукупностей невідомих змінних Y моделі, їх якісних оцінок Т, кількісних оцінок R та вагових коефіцієнтів А;

F - функція переваги щодо задоволення публічних споживчих цінностей, яка F_i - для туристсько-рекреаційної території, F_ij^k - для її окремої характеристики, F_ij - для блоку характеристик, i - номер блоку характеристик, i[1; S], S - кількість блоків, j - номер характеристики у блоці i, j[1; m_i,], m_i - кількість характеристик у блоці i, k - поточний номер експерта;

- значення функції F, яке _i - для туристсько-рекреаційної території, _ij^k - для її окремої характеристики, _ij - для блоку характеристик, умовні позначення ті ж самі.

Аналіз отриманих результатів реалізації механізмів прийняття рішень щодо вибору пріоритетних для інвестування туристсько-рекреаційних територій виконано на установах відпочинку узбережжя Азовського моря і водяних об'єктах м. Донецька. Показано, що з метою запобігання гранично припустимих навантажень на туристсько-рекреаційний потенціал популярних територій, державні органи приймають рішення з планового освоєння туристсько-рекреаційних ресурсів, які обґрунтовуються з використанням рейтингового управління.

На підставі апробації створеної системи механізмів прийняття рішень державними органами щодо вибору пріоритетних для інвестування туристсько-рекреаційних територій у дослідженні визначено оцінки рейтингу існуючих туристсько-рекреаційних ресурсів та дестинації територій Азовського узбережжя Донецької області (з використанням території-зразка), які засновано на переважно об'єктивних для суспільства і лише частково залежних від вимог інвестора критеріях. Комп'ютерна обробка інформації використовувалась для визначення ступеня задоволення туристсько-рекреаційними територіями публічних споживацьких цінностей та аналізу оцінки можливості виконання ними інвестиційних очікувань.

Висновки

У процесі дослідження представлено теоретичне узагальнення і вирішено науково-практичне завдання удосконалення механізмів прийняття рішень державними органами з розвитку туристсько-рекреаційних територій на підставі впровадження системного підходу та моделювання співпраці державних органів управління з інвесторами і територіями.

Основні висновки і результати досліджень зводяться до наступного:

1. На основі аналізу вітчизняного та світового досвіду прийняття державно-управлінських рішень з розвитку туристсько-рекреаційних територій в ринкових умовах виявлено основні недоліки, які полягають у недостатній комплексності розвитку територій щодо прийому і обслуговування споживачів та незначному обсязі використання державними органами наявної інформації, що призводить до зниження ефективності державного управління розвитком туристсько-рекреаційних територій.

2. Встановлено, що підходи до прийняття рішень державними органами з розвитку туристсько-рекреаційних територій повинні формуватися на засадах єдиної методології, що включає ранжирування територій щодо задоволення публічних споживацьких цінностей, наближення до території-зразка, відповідності інвестиційним потребам та інтегральної оцінки.

3. Теоретико-методичні засади ґрунтуються на запропонованих підходах до комплексної системи прийняття рішень, визначення складу суб'єктів державного управління та інформаційного забезпечення державних органів, структури доходоформуючих чинників туристсько-рекреаційного ринку. Інформаційне забезпечення державних органів засновано на чинниках публічної, рекреаційної та інвестиційної привабливості територій, які відбивають соціально-економічні пріоритети державної політики.

4. Визначено та структуровано за функціональною ознакою складові механізмів прийняття рішень державними органами, сукупність правил їхнього вилучення щодо вибору пріоритетних для інвестування туристсько-рекреаційних територій, інструментарій прогнозування результатів прийняття рішень державними органами щодо зміни публічного іміджу територій, відповідності останніх зразкам та інвестиційним очікуванням.

5. Типологію складових механізмів прийняття рішень державними органами з розвитку туристсько-рекреаційних територій визначено на засадах впровадження системного підходу та моделювання. Складовим надано конкретні функціональні обв'язки щодо вибору пріоритетних для інвестування територій, що визначає інструментальну базу та склад інформаційного забезпечення механізмів.

6. Визначено суб'єктний склад державного управління розвитком туристсько-рекреаційних територій за організаційною ознакою як удосконалення відносин державних органів з інвесторами у процесі прийняття рішень з метою інтеграції зусиль його учасників; за інформаційною ознакою як єдиний інформаційний простір державних органів та інвесторів для оцінки конкурентоздатності державних рішень щодо прогнозу публічного попиту та відповідності території-зразку, поняття про яку введено у дослідженні.

7. Запропоновано формалізацію складових механізмів прийняття рішень державними органами щодо вибору пріоритетних для інвестування туристсько-рекреаційних територій на засадах оцінок їхніх рейтингів за програмно-цільовими критеріями у складі економіко-математичних моделей.

8. Встановлено, що державні органи мають можливість використовувати сформовані на основі інформаційного забезпечення та алгоритму взаємодії складових механізми прийняття рішень щодо вибору пріоритетних для інвестування туристсько-рекреаційних територій з метою підвищення публічної привабливості, задоволеності інвестиційних потреб та інтеграції проектів модернізації туристсько-рекреаційних продуктів територій.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

Пилюшенко В.Л., Ларина P.P., Крапивина Г.А. Методологические основы принятия решений региональными органами государственного управления в рекреационных системах // Зб. наук. пр. ДонДАУ: серія «Державне управління», №4 (29). - Донецьк: ДонДАУ, 2003. - С. 52-61.

Особистий внесок: застосування системного підходу та поширення властивостей систем на туристсько-рекреаційну діяльність.

Пилюшенко В.Л., Крапивина Г.А., Примак Т.Е. Технология рейтингового управления принятием государственными органами решений по расширению рекреационного рынка (на примере выбора приоритетных для инвестирования рекреационных объектов) // Менеджер: Вісник ДонДУУ, №3 (33). - Донецьк: ДонДУУ, 2005. - С. 9-19.

Крапивина Г.А. Доходообразующие факторы регионального туристско-рекреационного рынка в принятии решений органом государственного управления // Менеджер: Вісник ДонДУУ, №4 (34). - Донецьк: ДонДУУ, 2005. - С. 63-70.

Крапивина Г.А. Выбор государственными органами приоритетных для инвестирования туристско-рекреационных территорий и логистическая операция управления запасами // Управління діяльністю органів державної влади: Зб. наук. пр. ДонДУУ: серія «Державне управління», т. 7, вип. 71. - Донецьк: ДонДУУ, 2006. - С. 163-171.

Крапівіна Г.О. Співвідношення державного управління та державного регулювання у туристсько-рекреаційній сфері // Державне управління соціально-економічними процесами в Україні: Зб. наук. пр. ДонДУУ: серія «Державне управління», т. 7, вип. 67. - Донецьк: «ВІК», 2006. - С. 126-135.

Крапивина Г.А., Куприянова И.А. Совершенствование государственно-управленческого процесса выбора инвестора в туристко-рекреационной сфере региона // Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами: Зб. наук. пр. ДонДУУ: серія «Державне управління», т. 8, вип. 79. - Донецьк: ДонДУУ, 2006. - С. 335-346.

Каледін М.В., Крапівіна Г.О. Механізми виявлення на практиці суті та закономірностей процесу прийняття державно-управлінських рішень (на прикладі підвищення туристсько-рекреаційної привабливості міста) // Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами: Зб. наук. пр. ДонДУУ: серія «Державне управління», т. 8, вип. 90. - Донецьк: ДонДУУ, 2007. - С. 42-51.

Крапивина Г.А. Процесс принятия решений государственными органами по развитию туристко-рекреационных территорий // Фінансово-банківські механізми державного управління економікою України: Зб. наук. пр. ДонДУУ: серія «Державне управління», т. 8, вип. 82. - Донецьк: ДонДУУ, 2007. - С. 183-202.

Крапівіна Г.О., Купріянова І.О. Механізми прийняття рішень державними органами з розвитку сервісних організацій в регіоні (на прикладі освітньої та туристсько-рекреаційної сфери) // Фінансово-банківські механізми державного управління економікою України: Зб. наук. пр. ДонДУУ: серія «Державне управління», т. 8, вип. 82. - Донецьк: ДонДУУ, 2007. - С. 202-212.

Размещено на Allbest.ru