Проблеми захисту прав на картографічні твори, як особливі об'єкти авторського права

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПРОБЛЕМИ ЗАХИСТУ ПРАВ НА КАРТОГРАФІЧНІ ТВОРИ, ЯК ОСОБЛИВІ ОБ'ЄКТИ АВТОРСЬКОГО ПРАВА

І. Кривошеїна

З розвитком технологій та інформаційних мереж гостро постають питання правової охорони об'єктів інтелектуальної власності. Для оптимального захисту кожного об'єкту необхідно чітко розуміти їх правову природу. Однак, незважаючи на великий масив законодавчої бази в сфері інтелектуальної власності, існують об'єкти щодо яких виникає ряд невирішених питань.

Розвиток інформаційної сфери призводить до появи нових видів порушень прав на об'єкти інтелектуальної власності, а недостатнє законодавче регулювання окремих із них - до ускладнення процедури захисту порушених прав. Одним із об'єктів, проблеми охорони та захисту якого актуалізувались останнім часом є картографічний твір. Основним нормативно-правовим актом в сфері охорони зазначених творів є Цивільний кодекс України, який у ст. 433 до об'єктів авторського права відносить ілюстрації, карти, плани, ескізи і пластичні твори, що стосуються географії, топографії, архітектури або науки. Даний об'єкт віднесений і Законом України "Про авторське право та суміжні права" до об'єктів авторського права. Зазначений закон є спеціальним нормативним актом в сфері охорони об'єктів авторського права. Так, відповідно до ст. 8 вказаного Закону об'єктами авторського права є ілюстрації, карти, плани, креслення, ескізи, пластичні твори, що стосуються географії, геології, топографії, техніки архітектури та інших сфер діяльності. В той же час слід відмітити, що чіткого визначення поняття "карта" наше законодавство не містить. В найбільш загальному розумінні картою є зменшене зображення Землі на площині за допомогою умовних позначень, що показує розміщення певних явищ. Також згідно із Бернською конвенцією про охорону літературних та художніх творів в поняття літературний і художній твір включається і поняття географічні карта.

Актуальність проблеми захисту картографічних творів пов'язана із легкістю їх копіювання, загальнодоступністю та незаконним розміщенням в інформаційних мережах. У відповідності до діючого законодавства України забороняється будь-яке відтворення, тиражування, публікація чи інше використання картографічних творів без відповідного дозволу особи, що має авторське право на ці твори, крім випадків їх вільного використання для наукових, архівних, особистих ті інших цілей передбачених законодавством особами, діяльність яких не спрямована на отримання доходу. Виникає ціла низка запитань. Як захистити права творців картографічних творів? Одним із основних питань, безумовно є можливість доведення копіювання і розміщення карти без згоди особи, що має авторське право.

Наукові дослідження в сфері права інтелектуальної власності приділяють недостатньо уваги саме такому специфічному об'єкту як картографічні твори. Здебільшого проблемами охорони та захисту карт та атласів переймається картограф, доктор географічних наук Сосса Р.І. Загальним питанням захисту авторських прав присвячено публікації Андрощук Г., сучасним тенденціям гармонізації авторського права ЄС присвячено роботи Комзюк Л.Т.

Основними цілями даної статті є дослідження стану національного законодавства в сфері авторського права в розрізі питань, що стосуються регулювання та захисту картографічних творів, визначення основних прогалин законодавства та можливості його вдосконалення.

Відомо, що авторське право охороняє твори з моменту їх створення і без обов'язкової реєстрації. Відповідно до ст. 11 Закону України "Про авторське право і суміжні права" авторське право на твір виникає внаслідок його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей. Крім того, закон не вимагає підтвердження наявності основних критеріїв охороноздатності твору, тобто необхідності будь-якої кваліфікації твору як такого для визнання його об'єктом авторського права. Однак Закон передбачає, що для сповіщення про свої авторські права особа, яка має таке право, може проставляти знак охорони авторського права. Такий знак складається із латинської літери "С" обведеної колом, імені особи, яка має авторське право та року першої публікації твору. Такий знак проставляється на оригіналі і кожному примірнику твору. Застосування зазначеного знаку охорони залежить від волі володільця виключних прав. Слід зазначити, що правовій охороні будуть підлягати як твори із нанесеним знаком так і твори, на яких знак не проставлено. Знак охорони авторського права виконує основну функцію сповіщення третіх осіб про те, що даний твір охороняється нормами авторського права, а також полегшує доказування наявності виключних авторських прав у випадку виникнення спору. Для реєстрації авторських прав на картографічний твір, або інший об'єкт авторського права, зацікавлена особа подає заявку до складу якої входить заява, примірник твору у матеріальній формі, документ який підтверджує факт і дату оприлюднення твору, документи про сплату відповідних зборів, та інші документи при необхідності. У разі прийняття рішення про можливість реєстрації авторського права на картографічний твір та за наявності документа про сплату державного мита за видачу свідоцтва, відомості про реєстрацію вносять до Державного реєстру свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір. Видача авторських свідоцтв здійснюється у місячний строк від дати реєстрації. Таке свідоцтво видається автору або особі, яка має авторське право.

Створення картографічних творів є багатоступеневою процедурою і вимагає великих зусиль, і безумовно має творчий характер. Всі картографічні твори можна поділити на дві групи: загально-географічні та тематичні картографічні твори. В процесі створення карти виникає ціла низка об'єктів інтелектуальної власності.

Слід відмітити, що правова охорона авторського права в сфері картографічної діяльності ускладнена відсутністю підзаконних нормативних актів, правозастосовчої практики. Дана проблема виникає у зв'язку із орієнтованістю правового регулювання в сфері авторського права на музичні та літературні твори. Поява цифрових та електронних карт, а також можливість їх легкого копіювання, призвела до зростання контрафактної продукції в даній сфері.

У зв'язку із відсутністю ґрунтовних досліджень в сфері захисту авторського права на картографічні твори виникає потреба в системному дослідженню таких об'єктів як географічні карти та атласи. Під географічною картою слід розуміти зображення у певному масштабі території земної поверхні на площині, виконане за допомогою умовних знаків із застосуванням картографічної проекції. Вона показує розміщення, властивості і зв'язки різних природних і соціально-економічних об'єктів та явищ. Під атласом слід розуміти тематичну, детально опрацьовану збірку карт, ілюстрацій, таблиць. При цьому атлас з позицій авторського права буде складеним твором. Такі твори відповідно до законодавства про авторське право мають певні особливості. Так, авторові збірника та інших складених творів (упорядникові) належить авторське право на здійснений ним підбір і розташування творів та інших даних, що є результатом творчої праці. Автори складених творів користуються своїми авторськими правами за умови дотримання ними прав авторів кожного з творів, що включені до складеного твору. Дане положення законодавства означає, що кожен із авторів твору, які увійшли складовою частиною до складеного твору, мають право використовувати свої твори незалежно від складеного твору, якщо інша умова про передачу виключних майнових прав не передбачена авторським договором між автором частини твору та упорядником збірника. Крім того, упорядник здійснюючи свої майнові авторські права повинен не порушувати права авторів окремих частин, що означає, що при використанні складеного твору повинно обов'язково зазначатися ім'я тих авторів, які готували відповідні складові частини складеного твору. Слід зазначити, в той же час частина картографічного твору, яка може бути використана самостійно, також виступає об'єктом авторського права.

Основним об'єктом захисту авторським право у картографії є картографічні твори, які відповідно до законодавства України про авторське право входять до переліку творів, що охороняються. До картографічних творів належать твори в будь-якій матеріальній формі, основою яких є картографічне зображення. Картографічні твори охороняються нормами авторського права незалежно від їх призначення, тематики, змісту, достоїнства, обсягу, а також способу їх відтворення в графічній, цифровій чи будь-якій іншій формі. До картографічних творів, що охороняються авторським правом слід віднести: всі види атласів, планів, картосхем незалежно від їх форми та виду носія інформації; аерокомофото-карти, аерокосмофотоплани, аерокосмофотосхеми, їх подібні продукція; цифрові карти і плани, інша картографічні інформація на машинних носіях; рельєфні карти і плани, похідні пластичні твори; рекламна картографічна продукція; схеми, ескізи, ілюстрації, що стосуються географії, топографії, картографії тощо. Підлягають охороні також літературні, наукові, художні та інші твори картографічної тематики, тобто нормативно-технічна література, наукові публікації, періодичні видання, монографії, каталоги, довідники, газетири картографічного змісту тощо.

У найзагальнішому розумінні під картографічним твором слід розуміти твір у галузі відображення об'єктів природи і суспільства у певній картографічній проекції із застосуванням картографічних умовних знаків (креслення, карта, атлас, ескіз, макет тощо). Таким чином, картою є картографічний твір, що створений в картографічній проекції, зменшене, узагальнене зображення поверхні землі, поверхні іншого небесного тіла чи позаземного простору, що показує розташовані на них об'єкти (предмети і явища) в певній системі умовних знаків [3. с.51]. Всі картографічні твори можна поділити, як вже зазначалось, на дві основні групи: загально-географічні та тематичні картографічні твори. Загально-географічні карти відображають географічні явища, в тому числі рельєф, гідрографію, населені пункти, господарські об'єкти, комунікації тощо. Тематичні карти в свою чергу відображають розташування, взаємозв'язок та динаміку природних явищ, населення, економіки, соціальну сферу. Кожний картографічний твір має дизайнерську розробку, яка відповідно буде розглядатись як об'єкт авторського права - твір образотворчого мистецтва, а видавничі зразки картографічного твору можуть отримати охорону в якості промислових зразків.

Всі об'єкти авторського права для отримання відповідної правової охорони повинні відповідати двом основним критеріям: мати творчий характер та бути вираженими в об'єктивній формі, яка дозволяє їх відтворення.

Нормативні акти не містять визначення критерію творчості, тому думки науковців з цього приводу мають різний характер. Так, на думку О.С. Іоффе творчість є інтелектуальною діяльністю, що завершується виробничим актом, в результаті якого з'являються нові поняття, образи та форми їх втілення, що являють собою ідеальне відображення об'єктивної дійсності [2, с.5]. В свою чергу Гаврилов Е.П. під творчістю розуміє діяльність людини, що породжує щось якісно нове і вирізняється неповторністю, оригінальністю та унікальністю [1, с.83]. Слід відмітити, що будь який твір, що носить творчий характер вирізняється оригінальністю, новизною, унікальністю та неповторністю. Однак в сфері картографічної діяльності існують певні особливості пов'язані із зазначеними критеріями. Основне питання яке виникає у зв'язку із правовою охороною картографічних творів - чи є такі твори результатом творчої діяльності. На думку О.П. Сергєєва не будь-яка карта чи план можуть бути віднесені до об'єктів авторського права. Так, навряд чи можна визнати карту чи план, що створені виключно за допомогою технічних засобів, наприклад шляхом аерокосмічної зйомки, результати якої оброблені комп'ютером, твором, що відповідає критерію творчості і відповідно охороняється авторським правом [5, с.152]. Однак, безумовно у більшості випадків створення картографічного твору є складним процесом, і вимагає застосування не лише технічних зусиль, але і творчого вкладу великої кількості спеціалістів.

Будь-який твір для того, щоб стати об'єктом авторського права повинен бути виражений в певній об'єктивній формі, що є другою обов'язковою умовою охороноздатності об'єктів авторського права, оскільки до того часу поки ідеї та образи автора не отримають певну матеріальну форму, вони не можуть сприйматися третіми особами і відповідно не є можливим порушення прав на такі задуми, саме тому не виникає необхідності в наданні ним правової охорони. Отже, для того, щоб картографічний твір отримав охорону в якості об'єкту авторського права він повинен бути об'єктивований або в письмовій формі, або в якості зображення чи об'ємно-просторовій. До картографічних творів не можна застосовувати усну форму їх виконання. Таким чином, картографічний твір повинен існувати як незалежний елемент від особи автора, якою він створений. Слід відмітити, що відповідно до ст. 8 ч.2 Закону України "Про авторське право і суміжні права" охороні підлягають як завершені, так і не завершені твори, незалежно від їх призначення, жанру, обсягу та мети. Таким чином, об'єктом авторського права є як весь картографічний твір, так і його частина. Безумовно, дана ознака охороноздатності тісно пов'язана із можливістю відтворення картографічних творів. Наявність самої об'єктивної форми означає можливість відтворення такого твору.

Слід відмітити, що першочерговим суб'єктом, якому належить авторське право є автор картографічного твору, творчою працею якого цей твір створено. За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору, в даному випадку діє презумпція авторства.

Сучасний інформаційний розвиток призводить до появи таких видів карт як цифрові та електронні карти, які одночасно можна розглядати і як бази даних, які охороняються авторським правом. Створення таких електронних та цифрових карт необхідно розглядати як переробку першопочаткового картографічного твору і, відповідно, створення похідного твору. Така цифрова карта буде похідним твором, щодо основного картографічного твору. Для створення похідного твору необхідно отримати дозвіл від володільця прав на основний картографічний твір. Під цифровою картою слід розуміти карту зміст якої представлено в цифровій формі. Тобто представлення об'єктів карти в цифровій формі, яка дозволяє комп'ютеру зберігати та виводити значення цих атрибутів. Цифрова карта являє собою базу даних чи файл, які стають картою, коли створюється тверда копія чи зображення на екрані [6, с.96]. Відповідно до Закону України "Про авторське право і суміжні права" під базою даних слід розуміти сукупність творів, даних або будь-якої іншої незалежної інформації у довільній формі, в тому числі - електронній, підбір і розташування складових частин якої та її упорядкування є результатом творчої праці, і складові частини якої є доступними індивідуально і можуть бути знайдені за допомогою спеціальної пошукової системи на основі електронних засобів (комп'ютера) чи інших засобів.

Розглядаючи картографічні твори, як об'єкти авторського права, необхідно відмітити, що більшість з них створюються в порядку виконання службового завдання. Так, відповідно до ст. 429 ЦКУ особисті немайнові права на такий твір належать працівникові, творчою працею якого створено твір. Крім того Цивільний кодекс України надає можливість відповідно до якої окремі особисті немайнові права інтелектуальної власності на службовий твір можуть належати юридичній або фізичній особі, де або у якої працює працівник. В даному випадку таким особистим немайновим правом може виступати право перешкоджати будь-якому посяганню на право інтелектуальної власності, здатному завдати шкоди честі чи репутації творця. В той же час Постанова Пленуму Верховного суду України від 4 червня року №5 "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав" в п. 24 [4. с.9] визначає, що особисті немайнові права автора службового твору є невідчужуваними. Що ж стосується майнових прав авторів картографічних творів, то ЦКУ визначає, що такі права належать спільно працівникові та юридичній або фізичній особі, в якої він працює, якщо інше не встановлено договором. В той час Закон України "Про авторське право та суміжні права" в ст. 16 надає всі майнові права автора службового твору саме роботодавцю, якщо інше не передбачено трудовим договором або іншим цивільно-правовим договором. Вищезазначена Постанова Пленуму також відносить майнові права до можливості їх спільної реалізації працівником та роботодавцем. Вважаємо, що позиція Закону України "Про авторське право та суміжні права" більше спрямована на захист особи за службовим завданням якої створюється картографічний твір. На рівні ЦКУ також слід було б залишити позицію, що передбачена в спеціальному Законі.

Підводячи підсумок, необхідно зазначити, що незважаючи на схожість основних ознак картографічних творів та інших об'єктів авторського права, вони мають ряд особливостей та потребують удосконалення захисту таких специфічних об'єктів. А це викликає нагальну потребу прийняття спеціального нормативно-правового акта для регулювання відносин інтелектуальної власності в сфері створення і реалізації прав на картографічні твори, із чітким закріпленням визначень такого твору, понять карт, атласів, карт створених в електронному виді. Крім того, існує потреба в деталізації порушень прав інтелектуальної власності на картографічні твори. Також, необхідно внести зміни до ЦКУ залишаючи майнові права на створений картографічний твір за роботодавцем, якщо останній та працівник не домовляться про інше, що призведе до зменшення непорозумінь, що виникають на практиці у зв'язку із реалізацією майнових прав суб'єктів картографічної діяльності.

авторський право картографія законодавство

Література

1. Гаврилов Э.П. Советское авторское право. Основные положения. Тенденции развития. - М., 1984. - С. 83.

2. Иоффе О.С. Советское гражданское право: В 3т. - Т.3, Л., - 1965. - С.5.

3. Максимова Л. Картографические произведения как объекты авторского права. Защита прав на эти объекты в суде // Интеллектуальная собственность. Авторское право и смежные права. - №7, 2003. - С. 51.

4. Постанова Пленуму Верховного суду України "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав від 4 червня 2010 року №5//Вісник Верховного суду України. - №6 (118), 2010р. - с. 9.

5. Сергеев А.П. Право интеллектуальной собственности в Российской Федерации - 2-е изд., перераб. И доп. - М.: ТК Велби, 2004. - С. 152.

6. Цифровая картография и геоинформатика. Краткий терминологический словарь / Под общ. ред. Е.А. Жалковского. - М.: Картгео- центр-Геодезиздат, 1999. - с.96.

Размещено на Allbest.ru