Проблеми сучасної криміналістичної дидактики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проблеми сучасної криміналістичної дидактики

Заходи протидії злочинності сьогодні не дадуть належного результату, якщо потраплять до рук професійно непідготовлених працівників, а тому на одному з перших місць повинно бути підвищення ефективності навчання фахівців-криміналістів. Під час підготовки фахівців слід забезпечити різноманітність методів навчання обґрунтування їх теоретичних основ і більш тісний зв'язок їх з практикою.

Проблемним питанням в наукознавстві та юридичній науці є, перш за все, співвідношення понять "наука" та "навчальна дисципліна". Це питання важливе для побудови відповідних навчальних курсів [1; С. 4].

Співвідношення науки й навчальної дисципліни розв'язується на основі діалектичних принципів, таких як єдність історичного й логічного, конкретного й абстрактного, індукції та дедукції тощо. Учбова дисципліна криміналістики не збігається зі змістом науки, вона більш вужча ніж наука криміналістики. Історична послідовність розвитку наукових знань відображається в учбовому предметі у формі, яка вільна від випадковостей, сторонніх дискусій, описання методів, деяких відомостей з інших галузей знань відображає найістотніше закономірності цієї послідовності. Тому учбова дисципліна включає не всі наукові знання, а тільки частину їх. Це як правило, основні знання і деякі відомості з інших галузей знань.

Система учбової дисципліни криміналістики не завжди співпадає з системою науки. Система юридичних наук об'єктивна і лише одна Система ж юридичних дисциплін суб'єктивна, їх може бути декілька. Залежно від спеціалізації, розроблених моделей майбутніх фахівців, криміналістика у системі кримінально-правових дисциплін може викладатись у різному обсязі, за різною системою з виділенням окремих тем [5; 6].

Методи навчально-пізнавальної діяльності відрізняються від методів наукового пізнання завданнями, умовами й межами їх застосування з метою отримання нових знань і закономірностей, які становлять предмет її пізнання, узагальнень і систематизації цих знань у навчальному пізнанні - з метою вирішення завдань навчання, оволодіння знаннями конкретної науки, умінь і навичок фахівця. В епоху науково-технічної революції, коли зміст навчання все більше ускладнюється, вища школа покликана застосовувати методи науково- дослідної діяльності, змоделювати їх стосовно навчального процесу, застосувати методи наук з метою одержання нових знань [3; 4].

Системна організація науки і її розвинута методологія не тільки підвищили ефективність наукових досліджень і практичної криміналістичної діяльності, а й безпосередньо вплинути на якість підготовки спеціалістів, рівень їхньої спеціалізації, структуру криміналістичних і експертних закладів, формування інформаційних фондів та інші сторони функціонування криміналістичних закладів.

Сьогодні виникла проблема вдосконалення системи вищої освіти і покращення підготовки спеціалістів для чого необхідне створення моделі спеціаліста конкретного профілю.

Ця модель є еталоном, який слід впровадити в заходи навчально-виховного процесу протягом найближчого часу. Практична цінність такої моделі в тому, як адекватно і повно вона буде відображати основні вимоги, що ставляться до спеціаліста з вищою освітою на даному етапі розвитку нашої країни. Під моделлю розуміють систему показників, які повинен задовольняти випускник вузу.

Побудова і використання моделей, вимоги, що ставляться до неї, визначаються рамками системного підходу. Модель спеціаліста як його образ, яким він повинен стати для повного періоду часу, виражається пев- ною документацією. Модель спеціаліста включає, перш за все, паспорт спеціаліста, як описання об'єктивних вимог до нього (своєрідний ДОСТ) [3; с. 8].

Модель спеціаліста - це визначення навчальних планів, програм і інших документів, які описують і регламентують процес його підготовки у вузі.

Ми поділяємо концепцію про необхідність розробки моделі спеціаліста на основі моделі його діяльності [7; с. 46]. Критерієм її обґрунтованості є практика з її сьогоднішніми вимогами. В їх світлі виявляється суттєві недоліки сьогоднішньої підготовки спеціалістів. Таким чином, виділяють модель діяльності і модель підготовки спеціаліста.

Першу модель діяльності розробляють комплексно спеціалісти відповідної галузі - психологи, економісти і математики. Другу модель підготовки спеціаліста розробляють педагоги (як вчені, так і практики), які навчають спеціалістів. В літературі розроблені різні моделі фахівців правоохоронних органів: слідчого, судді, експерта, оперативно-розшукового працівника тощо.

Так, в США та інших зарубіжних країнах в університетах на юридичних факультетах криміналістика майже не вивчається. Вона викладається і достатньо глибоко в поліцейських академіях з метою оволодіння і використання під час розкриття і розслідування злочинів. Пропозицію виключення криміналістики із числа дисциплін, що читаються в університетах, була висловлена в Міністерстві освіти Росії, але поки що це питання не вирішено в зв'язку з запереченням кафедри криміналістики МДУ [8]. Вважаємо, що криміналістика повинна вивчатися і в університетах, проте у звуженому обсязі (50 - 70 годин) майбутнім суддям, адвокатам, нотаріусам, працівникам виконавчої служби, експертам. Таким фахівцям потрібно читати також відповідні спецкурси з використанням того предмета, який визначає специфіку їх діяльності слідчим, дізнавачам, оперативним працівникам слід читати криміналістику понад 150 - 200 навчальних годин відповідно існуючих на сьогодні програм на криміналістику для спеціалістів конкретної спеціалізації.

Проблемним питанням є і підготовка кадрів для ОВС. Випускники навчальних закладів системи МВС, як зазначають деякі вчені, не одержують необхідних спеціальних знань і навичок для кваліфікованого виконання службових обов'язків на практичній роботі [9].

Необхідно вжити відповідних заходів, щоб навчальний процес максимально відповідав потребам спеціалізації у підготовці фахівців того чи іншого профілю. Вважаємо, що для цього необхідно зменшити час, відведений на навчання дисципліни з участю викладача, і збільшити години для самостійної роботи курсантів. "Криміналістика" є одним із базових предметів для юриста- правоохоронця. Під час її вивчення курсанти повинні вміти аналізувати інформацію, яка надходить з процесуальних і оперативних джерел, правильно оцінювати її та приймати рішення про виконання слідчих і розшукових дій, а також оперативно-розшукових заходів, складати процесуальні документи, оскільки при вивченні кримінального процесу на це також відведено обмаль годин.

З метою реформування відомчої освіти слід переглянути навчальні плани і зміст курсів із спеціальних навчальних закладів, які готують фахівців різних профілів, курсів перепідготовки, підвищення кваліфікації, розробити нові типові навчальні плани зі спеціальних дисциплін, у вищих навчальних закладах з підготовки експертів-криміналістів право на самостійне проведення криміналістичних експертиз надавати не в повному обсязі, а по окремих видах експертиз (дактилоскопія, трасологія, балістика тощо) [6; 9].

Необхідно зробити акцент на використання комп'ютерних тренажерів з метою вироблення навичок і вмінь проведення окремих слідчих дій з розподіленням ролевих функцій між студентами, комплексні ділові ігри, що включають декілька дисциплін (наприклад, кримінальне право, кримінальний процес, криміналістика), практичні заняття з натуральними об'єктами для вироблення навичок знаходження, виявлення, фіксації і вилучення речових доказів з використанням засобів криміналістичної техніки.

Слід покращити професійний відбір для підготовки фахівців, кандидатів на навчання доцільно перед вступом до ВНЗ направляти їх до практичного підрозділу для ознайомлення з їх роботою. Слід поновити інститути громадських помічників оперативного працівника, слідчого, які існували ще за радянських часів в Україні, що надасть можливість ознайомлюватися зі специфікою роботи вказаних фахівців. Це сприятиме зменшенню кількості звільнень молодих працівників [9].

Проблемою є впровадження досвіду західних педагогічних технологій (партнерських вузів Німеччини, Норвегії, Швеції, Фінляндії) Перш за все це викладання дисциплін кримінального циклу, включаючи і криміналістику - методи порівняльного правознавства, про поширені в західній юриспруденції. Така інформація використовується не тільки в науковій діяльності викладачів (дисертації, монографії, статті), але й під час підготовки курсів, лекцій, розробки нових спецкурсів, складанні планів практичних занять. Це викладання юридичних дисциплін одно- типовими блоками і наприклад на 1 - 3 курсах предмети цивільно-правового циклу, а на 4 курсі - кримінально- правові дисципліни, такі як кримінальне право, кримінологія, кримінально-процесуальне право, юридична психологія, прокурорський нагляд, кримінально-виконавче право, а в ряді спеціалізованих вузів - і криміналістика.

Вдосконалення технології викладання лекцій, активне використання проблемного метода навчання, застосування нових можливостей комп'ютерного навчання, активізація і розробка нових форм контролю самостійні роботи студентів (протягом семестру проводиться поточний, проміжний та стоговий контроль), письмові завдання.

Диференційна підготовка до різних видів лекцій: і лекції-установчі, лекції-дискусії, проблемні лекції. Цікавою є французька форма бінома - читання лекції двома викладачами (викладач і практик або викладач і аспірант, або два викладача в формі дискусії).

Збільшення інформаційного насичення лекцій, активне використання в ході лекції роздаточних матеріалів, слайдів, комп'ютерних презентацій.

В системі заочного навчання ефективним є використання фондів електронних лекцій. Проблемою сьогоднішнього дня є і досвід використання інтернет- технологій у викладанні криміналістики й організації телемостів - відеоконференцій між ученими та практиками різних регіонів і держав, використання їх для підвищення ефективності педагогічної і науково-дослідної діяльності [10].

Науково-технічний прогрес в галузі комунікаційних технологій, розвиток мережі Інтернет дозволяє організувати постійне спілкування студентів як між собою, так і з викладачами, практиками з метою більш ефективного вивчення дисципліни.

Прикладом може бути практика кафедри кримінального процесу та криміналістики Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. Вона стала піонером застосування цього методу. Спочатку Інтер-нет використовувався студентами лише для обговорення різних тем, потім для відповідей викладачів на питання студентів, "Консультації студентів з криміналістики", потім використання порталів дистанційного навчання.

Крім традиційної навчально-методичної документації на порталі є посилання на джерела з усіх тем, мультимедійні презентації, словники, довідники, електронні тексти для самостійної перевірки знань. Їх завдання ефективно використовуються для модульного контролю. Корисливою є практика проведення тематичних телемостів з допомогою Інтернет-відеозв'язку. Такі дискусії і конференції відбувалися з 2008 р. між Таврійським університетом, державним університетом Луганська ім. Е.О. Дідоренка і Омською академією МВС Росії "Загальне дактилоскопування населення і утопія або справи близького майбутнього, "Проблема охорони даних досудового розслідування". Організована лекція з криміналістики в on-line режимі між Улан-Уде - Сімферополя проф. д.ю.н. Ю.П. Гармаєва на тему "Протидія кримінальному переслідуванню і засоби його запобігання".

Магістрам кафедри теорії права та держави юридичного факультету Київського національного університету спецкурс "Верховенство права" читає кандидат юридичних наук, працівник Європейського суду (Франція, Страсбург) Пушкарев Павло Валентинович за складеною програмою.

Телемости можуть використовуватись і для зв'язку з школами, ліцеями з метою реклами учбового закладу і залучення студентів.

Література

криміналістика дисципліна учбовий

1. Смирнова Е.Э. Пути формирования модели специалиста с высшим образованием. - М, 1977. - 136 с.

2. Сигов .И.И. Проблемные разработки конкретных социальных моделей специалистов широкого профиля. - Л., 1974. - с. 8.

3. Клименко Н.И. Криминалистика как наука и учебная дисциплина, Днепропетровск, 1995, с. 16.

4. Клименко Н.І. Криміналістика як наука та навчальна дисципліна // Про українське право, ч. IV К і Грамота, 2009, с. 144 - 147.

5. Рассинская Е.Р. Современные проблемы криминалистической дидактики // Криміналістика ХХІ Матеріали міжн. науково-практ. конф. Харків: "Право", 2010. - с. 795 - 800.

6. Варцаба В.М. проблеми викладання криміналістики в навчальних закладах // Криміналістика ХХІ, Матеріали міжн. науково-практ. конф. Харків: "Право", 2010. - с. 779 - 782.

7. Клименко Н.И. Криминалистические знания в структуре профессиональной подготовки следователя, К.: Вища школа, 1990 с. 45 - 81.

8. Волчецкая Т.С. Актуальные проблемы преподавания криминалистики на современном этапе (по материалам зарубежного опыта) // Криміналістика ХХІ Матеріали міжн. науково-практ. конф. Харків: "Право", 2010. - с. 783 - 787.

9. Топчій Б.В. Деякі проблеми підготовки фахівців для слідчих підрозділів органів внутрішніх справ // Криміналістика ХХІ Матеріали міжн. науково-практ. конф. Харків: "Право", 2010. - с. 804 - 809.

10. Михайлов М.А. Телекоммуникационные технологии в преподавательской деятельности и научном обучении криминалистов // Криміналістика ХХІ Матеріали міжн. науково-практ. конф. Харків: "Право", 2010. - с. 791 - 795.

11. Бахин В.П., Карпов Н.С., Александренко Е.В. Чем могут быть полезны юридической практике кандидатские диссертации // Криміналістичний вісник № 2 (14), К.: ДнДЕКЦ МВС України, 2010, с. 6 -12.

Размещено на Allbest.ru