Суб’єкти здійснення правосуддя, їх загальна характеристика

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

1. Суб'єкти здійснення правосуддя, їх загальна характеристика

1.1 Формування корпусу професійних суддів -- носіїв судової влади

1.2 Порядок наділення кандидатів повноваженнями судді

2. Система кваліфікаційних комісій суддів, їх статус, види, завдання, повноваження

3. Суддівське самоврядування в Україні, його організаційні форми, завдання

Список використаних джерел



1. Суб'єкти здійснення правосуддя, їх загальна характеристика

1.1 Формування корпусу професійних суддів -- носіїв судової влади

В правничій літературі для позначення суддівської спільноти застосовується термін «корпус суддів». Слово «corpus» має латинське походження, воно означає -- тіло, склад, звід та вживається у розумінні: зібрання однорідного до одного цілого; самостійний склад людей; усі службовці одного відомства як цілого; корпорація, громада, суспільство, товариство, стан, союз людей одного звання, ремесла; корпоративне зібрання за званнями, станами, походженнями, промислами72. Таким чином, суддівський корпус є збірною категорією, яка об'єднує всіх осіб, які у встановленому законом порядку набули право здійснювати судову владу.

Згідно зі ст. 58 Закону України «Про судоустрій України» до справляння правосуддя залучаються професійні судді та у визначених законом випадках -- народні засідателі і присяжні.

Професійні судді -- це громадяни України, які відповідно до Конституції України призначені чи обрані суддями і займають штатну суддівську посаду в одному з судів, передбачених Законом України «Про судоустрій України». До професійних суддів належать судді Конституційного Суду України та судді судів загальної юрисдикції, а саме судді загальних судів, у тому числі й судді військових та судді спеціалізованих судів. Можливо також проводити диференціацію між суддями залежно від рівня суду, в якому вони працюють: судді місцевих, апеляційних, вищих спеціалізованих судів, Верховного Суду України та Конституційного Суду України. Але всі професійні судді в Україні мають єдиний статус і різняться лише за повноваженнями та компетенцією. Особливості правового становища суддів судів загальної юрисдикції визначаються Законом України «Про статус суддів» та гл. 9 Закону України «Про судоустрій України», а суддів Конституційного Суду -- Законом України «Про Конституційний Суд України».

Формування суддівського корпусу

В Україні правові засади вирішення цього питання закладено Конституцією, законами України «Про статус суддів», «Про судоустрій України», «Про Вищу раду юстиції», «Про Конституційний Суд України» та іншими нормативноправовими актами. Формування суддівського корпусу є складним, тривалим процесом, який передбачає декілька етапів: добір кандидатів, їх кваліфікаційну атестацію, внесення подання відповідному органу про можливість призначення або обрання конкретного кандидата на посаду судді, винесення акту про призначення або обрання на посаду судді, припинення повноважень судді.

Добір суддівських кадрів

Добір суддівських кадрів являє собою сукупність процедур з добору кандидатів на посаду судді на підставі аналізу й оцінки його професійних, особистісних властивостей, ступеня їх відповідності вимогам, встановленим законом, і вибір найбільш підготовлених кандидатів для виконання посадових обов'язків.

Вимоги до кандидатів на посади суддів диференційовано залежать від рівня та юрисдикції суду, на посаду в якому претендує кандидат.

Вимоги до кандидатів на посади суддів судів загальної юрисдикції у найбільш загальному вигляді сформульовано в ч. 3 ст. 127 Конституції України та ст. 7 Закону України «Про статус суддів», а саме: кандидатом на зайняття посади судді суду загальної юрисдикції може бути громадянин України, не молодший двадцяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менше трьох років, проживає в Україні не менше десяти років та володіє державною мовою.

Щодо кандидатів на посаду суддів апеляційних судів, вищих спеціалізованих судів, Верховного Суду України та Конституційного Суду України закон передбачає більш високі вимоги.

Так, претендувати на зайняття посади судді в апеляційному суді може громадянин України, який досяг на день обрання тридцяти років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи у галузі права не менше п'яти років, у тому числі не менше трьох років на посаді судді.

Кандидатом на зайняття посади судді вищого спеціалізованого суду може бути громадянин України, не молодший тридцяти років, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи у галузі права не менше семи років, у тому числі не менше п'яти років на посаді судді.

На зайняття посади судді Верховного Суду України може претендувати громадянин України, який досяг на день обрання тридцяти п'яти років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи у галузі права не менше десяти років, у тому числі не менше п'яти років на посаді судді.

Кандидатом на зайняття посади судді Конституційного Суду України може бути громадянин України, який на день призначення досяг сорока років, має вищу юридичну освіту і стаж роботи за фахом не менше десяти років, проживає в Україні протягом останніх двадцяти років та володіє державною мовою. Вимог кваліфікаційної атестації для кандидатів на посади суддів Конституційного Суду України закон не передбачає.

Прийнятий 7 лютого 2002 р. Закон «Про судоустрій України» встановив додаткові вимоги щодо кандидатів на посади суддів військового суду (повинен перебувати на військовій службі), а також розширив коло осіб, які можуть претендувати на зайняття посади професійного судді спеціалізованого суду, за рахунок осіб, які не мають юридичної освіти, а лише вищу освіту і відповідний стаж роботи в галузі питань юрисдикції цього суду (ст. ст. 59, 63 Закону України «Про судоустрій України»). При цьому Закон акцентує на тому, що такі судді можуть здійснювати правосуддя тільки у складі колегії суддів, тобто за правниками зберігається кількісна перевага у складі колегії.

Закон України «Про судоустрій України» в нормативному порядку заборонив доступ до суддівської діяльності певних категорій осіб, а саме: а) визнаних судом обмежено дієздатними або недієздатними; б) тих, які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язків судді; в) щодо яких провадиться дізнання, досудове слідство чи судовий розгляд кримінальної справи або які мають незняту чи непогашену судимість.

1.2 Порядок наділення кандидатів повноваженнями судді

Залежно від юрисдикції суду, на посаду судді в якому претендує кандидат, законодавством передбачені різні процедури зайняття посади. Вирізняють процедуру обрання на посаду судді Конституційного Суду України та судів загальної юрисдикції. У свою чергу посаду судді в суді загальної юрисдикції можна зайняти або за процедурою обрання, або за процедурою призначення.

Процедура призначення на посаду судді в суд загальної юрисдикції.

Згідно зі ст. 128 Конституції України кандидати на посаду судді в суді загальної юрисдикції, які претендують на зайняття посади вперше, призначаються Президентом України строком на п'ять років. Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судоустрій України» таке призначення здійснюється на підставі рекомендації відповідної кваліфікаційної комісії суддів за поданням Вищої ради юстиції.

Добір кандидатів у професійні судді для призначення суддею вперше починається з прийняття заяв від осіб, які бажають працювати суддями та відповідають встановленим законодавством вимогам. Для цього особа має звернутися до територіального управління Державної судової адміністрації (далі -- ДСА) щодо рекомендації її для призначення професійним суддею. ДСА готує відповідні матеріали, формує особову справу кандидата на посаду судді і направляє її відповідній кваліфікаційній комісії суддів.

Кваліфікаційна комісія рекомендує на посади суддів кандидатів, які виявили найкращі знання, у кількості, необхідній для заміщення вакантних посад. Особи, які склали іспит, але не рекомендовані на посаду судді за браком вакантних посад, мають бути зараховані кваліфікаційною комісією до кандидатів на нові вакантні посади суддів протягом трьох років, якщо за цей період вони не відкличуть свою заяву.

Одержані Вищою радою юстиції (далі -- ВРЮ) рішення кваліфікаційної комісії суддів та матеріали щодо кандидата на посаду судді вивчаються на секції з питань підготовки подань про призначення суддів уперше. Далі кандидатура на посаду судді розглядається персонально на засіданні ВРЮ за доповіддю її відповідального члена, який діє за дорученням названої секції. За результатами обговорення на засіданні приймається один із таких актів: подання про призначення судді або рішення про відмову в поданні про призначення. Відповідне рішення приймається на засіданні Вищої ради юстиції відкритим голосуванням. Пропозиція щодо внесення подання Президентові України про призначення суддею вважається прийнятою, якщо за неї проголосувало більше половини від конституційного складу Вищої ради юстиції.

Президент України приймає рішення щодо кандидата на посаду судді на підставі рекомендації відповідної кваліфікаційної комісії суддів за поданням Вищої ради юстиції. Рішення про призначення суддею в суд загальної юрисдикції оформляється указом Президента України.

Вперше призначений суддя в урочистій обстановці приймає присягу . Присяга складається перед Президентом України. Порядок та процедура її принесення закріплені ст. 10 Закону України «Про статус суддів». Після принесення присяги особа набуває статусу професійного судді України.

Після закінчення строку повноважень суддя за його заявою має бути рекомендований для обрання суддею безстроково, якщо відсутні визначені законом обставини, що перешкоджають цьому. Тобто за п'ять років перебування на посаді суддя повинен проявити себе гарним фахівцем та підтвердити право на безстрокове обрання на посаду відповідною кваліфікацією, сумлінною працею та бездоганною репутацією.

Процедура обрання на посаду судді в суд загальної юрисдикції.

Згідно з п. 1 ст. 61 Закону України «Про судоустрій України» судді судів загальної юрисдикції (крім суддів, призначених уперше) обираються безстроково Верховною Радою України.

Суб'єктами звернення до Верховної Ради з питання обрання на посаду судді безстроково є:

1) Голова Верховного Суду України -- щодо судді загального суду, строк повноважень якого закінчився; щодо особи, яка раніше вже обіймала посаду судді не менше п'яти років, але на момент розгляду питання про обрання не займає цю посаду; щодо судді, раніше обраного безстроково, але який бажає бути обраним в суд іншого рівня або в суд того ж рівня, але іншої спеціалізації;

2) голова відповідного вищого спеціалізованого суду в таких самих випадках, які перелічені вище, але щодо суддів спеціалізованих судів.

Вищезазначені суб'єкти вносять до Верховної Ради подання про обрання безстроково відповідних кандидатів на посади суддів. В поданні про обрання кандидата на посаду судді безстроково зазначаються: рівень, місцезнаходження, спеціалізація та назва суду, в який повинен бути обраний суддя. До подання додається особова справа кандидата, яка повинна містити: 1) письмову заяву кандидата; 2) рішення про рекомендацію Вищою кваліфікаційною комісією суддів України про обрання кандидата на посаду судді безстроково з обов'язковим зазначенням дотримання кандидатом вимог, передбачених ст. 127 Конституції України; 3) протокол кваліфікаційної атестації кандидата (а якщо перерва в роботі на посаді судді перевищує п'ять років, до протоколу про кваліфікаційну атестацію додається висновок про складання кваліфікаційного іспиту та підготовленість кандидата до суддівської роботи); 4) копію документа, що підтверджує громадянство; 5) особистий листок з обліку кадрів та автобіографію кандидата; 6) копію диплома про освіту, наявність наукового ступеня або вченого звання; 7) виписку з трудової книжки; 8) характеристику з місця (або попереднього місця) роботи; 9) довідку про показники роботи судді за останні п'ять років за підписами голови відповідного суду та начальника територіального управління державної судової адміністрації. У довідці повинно бути зазначено: інформація про кількість розглянутих справ по рокам та категоріям, кількість скасованих, змінених вироків, рішень, ухвал та постанов; підстави скасування, зміни вироків, рішень, ухвал; кількість порушених дисциплінарних проваджень та кількість прийнятих рішень про притягнення до дисциплінарної відповідальності; 10) біографічну довідку про роботу кандидата в минулому відповідно до даних трудової книжки та інших документів, що підтверджують трудовий стаж; 11) копії рішень уповноважених державних органів про призначення та переведення судді на посади; 12) довідку з медичного закладу про стан здоров'я кандидата; 13) декларацію про доходи за останній рік за встановленою Мінфіном формою.

Відповідно до Закону України «Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України» від 18 березня 2004 р. обрання кандидата на посаду здійснюється в декілька етапів:

1) звернення кандидата на посаду судді безстроково до Державної судової адміністрації, а судді Верховного Суду України та судді спеціалізованих судів -- до голів цих судів за рекомендацією для обрання суддями безстроково;

2) підготовка матеріалів про обрання кандидата суддею безстроково Вищою кваліфікаційною комісією суддів України;

3) рекомендація Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про можливість (або висновок про неможливість) обрання кандидата на посаду судді безстроково;

4) внесення Головою Верховного Суду України або головою відповідного вищого спеціалізованого суду до Верховної Ради України матеріалів про обрання кандидата суддею безстроково;

5) розгляд Комітетом Верховної Ради України, до компетенції якого належить попереднє вирішення питання про обрання суддею, подання про обрання суддею безстроково та прийняття відповідного рішення про рекомендацію або нерекомендацію кандидата на посаду судді безстроково, а також внесення цього рішення на розгляд Верховної Ради України;

6) прийняття Верховною Радою України рішення про обрання кандидата або відмову йому в обранні на посаду судді безстроково.

Закон чітко визначає всі строки щодо процедури обрання суддів безстроково. Так, Вища кваліфікаційна комісія суддів України розглядає питання щодо обрання кандидата не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку перебування судді на посаді. Подання Голови Верховного Суду України або вищого спеціалізованого суду з рекомендацією Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо обрання кандидата, а також іншими матеріалами вноситься до Верховної Ради не пізніше одного місяця після отримання висновку Вищої кваліфікаційної комісії суддів України головами цих судів.

Комітет перевіряє додержання кандидатом вимог Конституції та Закону України «Про статус суддів», а також звернення громадян, громадських об'єднань, підприємств, організацій, органів державної влади всіх рівнів та органів місцевого самоврядування щодо діяльності кандидата. У випадку, якщо розгляд звернення вимагає додаткової перевірки, Комітет приймає рішення про направлення їх до Верховного Суду України, вищого спеціалізованого суду, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії України, Державної судової адміністрації, Ради суддів України або кваліфікаційної комісії суддів. Кандидат має право знайомитись зі зверненнями щодо його діяльності, запитами Комітету за ними та відповідями, отриманими Комітетом.

Секретаріат Комітету в триденний строк з дня отримання подання розповсюджує серед народних депутатів через Апарат Верховної Ради списки кандидатів. На засідання Комітету запрошуються також уповноважені представники Верховного Суду України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів, вищих спеціалізованих судів, Державної судової адміністрації, Ради суддів України, а також кандидат, присутність якого на засіданні згідно із законом є обов'язковою.

Комітет розглядає подання про обрання кандидата в місячний термін з дня його надходження. Цей строк може бути продовжений Комітетом, але не більше ніж на 2 місяці, крім випадків, якщо строк проведення перевірки припадає на міжсесійний період роботи Верховної Ради. Подання розглядається на засіданні Комітету колегіально і щодо кожного кандидата окремо. Рішення Комітету про рекомендацію або нерекомендацію стосовно обрання кандидата оголошується у його присутності. Рішення про нерекомендацію не є перепоною для розгляду цього питання на пленарному засіданні Верховної Ради.

Процедура обговорення та вирішення питання про обрання суддею безстроково на пленарному засіданні Верховної Ради встановлена Законом України «Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України» та Регламентом Верховної Ради. Обговорення питання про обрання кандидата на пленарному засіданні парламенту розпочинається з доповіді представника Комітету. Якщо в Комітеті були висловлені зауваження щодо кандидата, доповідач може проінформувати про це народних депутатів. За наявності зауважень до кандидата, висловлених під час пленарного засідання Верховної Ради, які потребують додаткової перевірки Комітетом, голосування щодо цього кандидата не проводиться.

Рішення про обрання кандидата на посаду судді безстроково приймається шляхом відкритого фіксованого голосування більшістю голосів від конституційного складу Верховної Ради та оформлюється постановою. У випадку, якщо кандидата не обрано, Вища рада юстиції вносить подання до Президента України про звільнення цього кандидата з посади судді на підставі закінчення строку його повноважень.

Закон також передбачає можливість повторної рекомендації кандидатури на обрання судді безстроково. Так, якщо кандидата не було обрано суддею безстроково на пленарному засіданні Верховної Ради у зв'язку з нововиявленими обставинами, що були висловлені у виступах народних депутатів, Комітет приймає рішення про звернення до Вищої ради юстиції, відповідної кваліфікаційної комісії суддів щодо перевірки цих обставин або доручає членам Комітету внести подання про проведення відповідної перевірки, узгодивши термін її проведення, а за результатами перевірки приймає рішення про повторне внесення раніше відхилених кандидатур на пленарне засідання Верховної Ради. Але внесення двічі відхилених Верховною Радою кандидатур не допускається.

Особа, обрана на посаду судді безстроково, набуває статусу професійного судді в суді відповідного рівня і спеціалізації.



2. Система кваліфікаційних комісій суддів, їх статус, види, завдання, повноваження

Кваліфікаційні комісії є постійно діючими органами в системі судоустрою України. У системі судоустрою України можна діють:

- кваліфікаційні комісії суддів загальної юрисдикції;

- кваліфікаційна комісія суддів вій2ськоивх судів;

- кваліфікаційні комісії суддів відповідних спеціалізованих судів

- Вища кваліфікаційна комісія суддів України.

На сьогоднішній день утворено дев'ять окружних кваліфікаційних комісій суддів загальних судів, а кваліфікаційна комісія військових судів та кваліфікаційні комісії суддів спеціалізованих судів ( господарських, а в перспективі - адміністративних судів), а також Вища кваліфікаційна комісія суддів здійснюють свої повноваження в місті Києві.

Строк повноважень кваліфікаційних комісій становить три роки з дня їх утворення. Днем становить три роки з дня їх утворення. Днем утворення нової кваліфікаційної комісії є день її організаційного засідання по виборах голови, заступника утворення нової кваліфікаційної комісії є день її організаційного засідання по виборах голови, заступника і секретаря.

До кваліфікаційних комісій суддів входять 11 членів, які мають вищу юридичну освіту, а саме:

- шість судів, обраних до складу ККС ( кваліфікаційної комісії суддів ) конференціями відповідних судів;

- дві особи, від Міністерства юстиції України;

- дві особи, уповноважені відповідною обласною ( Київською міською) радою за місцем знаходження кваліфікаційної комісії суддів;

- одна особа від Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України діє у складі 13 членів, які мають вищу юридичну освіту. До її складу входять:

- сім суддів, обраних з'їздом судів України;

- дві особи, призначені Верховною Радою України;

- дві особи призначені Президентом України;

- одна особа від Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;

- одна особа від Міністерства юстиції України.

Порядок формування ККС передбачено ст. 76 Закону “ Про судоустрій України”

До складу ККС та ВККС України не можуть бути обрані Голова ВСУ, голови вищих спеціалізованих судів, голови апеляційних судів, а також їх заступники, члени Вищої ради юстиції. Верховна Рада України призначає членів ВККС постановою, Президент України - указом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини - розпорядженням, Міністр юстиції - наказом.

ККС перевіряє відповідність кандидатів у судді вимогам, встановленим законом ( ст7 Закону “ Про судоустрій”, ст. 127 Конституції України).

За результатами кваліфікаційної атестації ККС дає висновок про підготовленість до судової роботи кандидата на посаду судді. Цей висновок надсилається до Вищої ради юстиції.

ККС дає висновок про можливість переведення судді з одного суду до іншого суду того самого рівня та спеціалізації в межах п'ятирічного строку. Щодо суддів, які обрані безстроково то їх переведення вирішується ВККС. Остання дає висновки щодо можливої рекомендації для обрання суддею безстроково тим суддям, строк повноважень яких закінчився.

ККС дає висновок про можливість звільнення з посади судді з підстав, визначених законом. Цей висновок подається до Вищої ради юстиції, яка готує відповідне подання Президенту України чи Верховній Раді України.

ККС припиняє перебування у відставці суддів місцевих судів.

Для забезпечення ефективності діяльності ККС наділені правом одержувати необхідну інформацію від голів судів, органів МВС, СБУ і прокуратури, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, а також громадян та їх об'єднань.

ККС працюють у формі засідань, які правомочні за умови присутності на них 2/3 від загального складу комісії, головує на засіданнях голова ККС. Засідання проводяться в міру необхідності, але не пізніше як у двомісячний термін після надходження до комісії відповідної заяви чи подання.

Рішення кваліфікаційної комісії можна оскаржити залежно від характеру питань, які нею розглядалися до різних органів. Наприклад рішення кваліфікаційної комісії суддів про припинення перебування у відставці оскаржується цим суддею до Вищої кваліфікаційної комісії суддів у місячний строк. Правом на оскарження наділені особи, стосовно яких прийнято рішення, та особа за поданням якої вирішувалось питання.

Вища кваліфікаційна комісія суддів за своїм статусом є постійно діючим органом в системі судоустрою України. ЇЇ повноваження полягають, зокрема у дачі висновків про можливість обрання на посаду суддів Верховного Суду України, суддів вищих спеціалізованих судів та суддів Апеляційного Суду України, а також висновок про звільнення зазначених суддів з посади, який надсилається до Вищої ради юстиції.

Для дачі такого висновку ВККС перевіряє додержання кандидатом на посаду судді зазначених судів вимог, передбачених законом щодо їх статусу.

Вища кваліфікаційна комісія суддів проводить атестацію суддів Верховного Суду України, суддів вищих спеціалізованих судів, Апеляційного суду України і присвоює ім. Відповідні кваліфікаційні класи.

ВККС розглядає питання пов'язані із дисциплінарною відповідальністю суддів апеляційних судів.

ВККС розглядає скарги на рішення ( висновки) кваліфікаційних комісій суддів, зокрема , з питань кваліфікаційної атестації, з питань припинення відставки судді тощо.

Рішення ВККС в більшості випадків є остаточним та оскарженню не підлягає. Але є винятки, які стосуються рішень про кваліфікаційну атестацію суддів та дисциплінарної відповідальності і суддів.

Організаційне забезпечення діяльності ВККС та кваліфікаційних комісій спеціалізованих судів здійснюють секретаріати вказаних комісій, а організаційне забезпечення діяльності інших ККС покладено на відповідні територіальні управління Державної судової адміністрації.

Кваліфікаційна атестація та кваліфікаційні класи суддів.

ККС проводить кваліфікаційну атестацію суддів відповідних судів і присвоює їм кваліфікаційні класи ( не вище другого). Сутність кваліфікаційної атестації полягає в оцінці професійного рівня судді, кандидата на посаду судді, визначення ступеня їх

придатності та підготовленості до суддівської роботи, характеристиці їх фахових знань та ділових якостей. Здійснюється кваліфікаційна атестація шляхом присвоєння судді відповідного кваліфікаційного класу або винесення рекомендації для зайняття посади судді вперше або безстроково, в тому числі в суді вищого рівня.

Кваліфікаційна атестація судді проводиться протягом усього періоду його професійної діяльності.

Залежно від рівня професійних знань, посади, стажу та досвіду роботи встановлюється шість кваліфікаційних класів судді: вищий, перший, другий, третій, четвертий і п'ятий класи.

Кваліфікаційні класи присвоюються:

- суддям Верховного Суду України - вищий і перший кваліфікаційні класи;

- суддям вищих спеціалізованих судів - вищий, перший, другий кваліфікаційні класи;

- суддям апеляційних судів - перший, другий і третій кваліфікаційні класи;

- суддям місцевих судів - другий, третій, четвертий і п'ятий кваліфікаційні класи.

Особи призначені на посаду судді вперше проходять кваліфікаційну атестацію не пізніше шести місяців з дня призначення. Особам призначеним на посаду судді вперше, як правило присвоюється п'ятий кваліфікаційний клас. За суддею, який вийшов у відставку чи на пенсію зберігається присвоєний їм кваліфікаційний клас.

Для перебування судді у відповідному кваліфікаційному класі встановлені певні строки, які дають право на присвоєння наступного кваліфікаційного класу: У п'ятому і четвертому класах - три роки, у третьому і другому класах - п'ять років. Строк перебування судді у першому кваліфікаційному класі не обмежується. Присвоєння судді відповідного кваліфікаційного класу відбувається послідовно з урахуванням мінімального строку перебування у відповідному класі, тобто кваліфікаційні класи присвоюються у порядку зростання почергово і з дотриманням відповідних строків перебування у попередньому кваліфікаційному класі. Однак залежно від професійного рівня судді, його моральних та ділових якостей, допускається дострокове присвоєння чергового кваліфікаційного класу, але не раніше як через два роки з дня останньої атестації або допускається підвищення кваліфікаційного класу без додержання їх послідовності, але не більш як на два кваліфікаційні класи. Оскарження рішень з приводу питань атестації судді кваліфікаційної комісії суддів можна до Вищої кваліфікаційної комісії суддів у 15- денний термін з дня одержання копії рішення. Але у випадку порушення ВККС встановленого законом порядку розгляду питання про кваліфікаційну атестацію, її рішення може бути оскаржене до суду. Кваліфікаційна атестація проводиться чергово або позачергово, у формі кваліфікаційного іспиту, кваліфікаційної співбесіди або повторного (додаткового) іспиту ( ст. 90-93 Закону “ Про судоустрій”).



3. Суддівське самоврядування в Україні, його організаційні форми, завдання

Для вирішення питань внутрішньої діяльності судів в Україні діє суддівське самоврядування - самостійне колективне вирішення зазначених питань суддями.

Суддівське самоврядування є однією з гарантій забезпечення самостійності судів і незалежності суддів. Діяльність органів суддівського самоврядування має сприяти створенню належних організаційних та інших умов для забезпечення нормальної діяльності судів і суддів, утверджувати незалежність суду, забезпечувати захист суддів від втручання в їх діяльність, а також підвищувати рівень роботи з кадрами у системі судів.

До питань внутрішньої діяльності судів належать питання організаційного забезпечення судів та діяльності суддів, соціальний захист суддів та їхніх сімей, а також інші питання, що безпосередньо не пов'язані із здійсненням правосуддя.

До завдань суддівського самоврядування належить вирішення питань щодо:

1) забезпечення організаційної єдності функціонування органів судової влади;

2) зміцнення незалежності судів, суддів, захист від втручання в їхню діяльність;

3) участі у визначенні потреб кадрового, фінансового, матеріально-технічного та іншого забезпечення судів та контроль за додержанням установлених нормативів такого забезпечення;

4) вирішення питань щодо призначення суддів на адміністративні посади в судах у порядку, встановленому цим Законом;

5) призначення суддів Конституційного Суду України;

6) призначення суддів до складу Вищої ради юстиції та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, встановленому законом.

Організаційними формами суддівського самоврядування є збори суддів, ради суддів, конференції суддів, з'їзд суддів України.

Суддівське самоврядування в Україні здійснюється через:

1) збори суддів місцевого суду, апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду, Верховного Суду України;

2) ради суддів відповідних судів;

3) конференції суддів відповідних судів;

4) Раду суддів України;

5) з'їзд суддів України.

Порядок здійснення суддівського самоврядування визначається відповідно до Конституції України цим Законом, іншими законами, а також регламентами і положеннями, що приймаються органами суддівського самоврядування згідно з цим Законом.

суддя влада професійний



Список використаних джерел

1. Закон України “ Про статус суддів “ від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ.

2. Кримінально - процесуальний кодекс України. - К.: Юрінком Інтер, 2002.

3. Афанасьєв В. Щодо регулювання виконавчого провадження // Право України. - 1994. №9. - с. 10.

4. Бондаренко І. Судова система України та її реформування в сучасних умовах // Право України. - 2002. - №8. - с. 37-39.

5. Бойко В. Ф. Перебудову роботи судової системи необхідно здійснити у напрямі посилення захисту прав та інтересів громадян // Вісник Верховного Суду України. - 2001. - №3. - С.2-4.

Размещено на Allbest.ru

...