Кодекс законів про працю України
Здійснення громадянами України їх конституційного права на працю за допомогою Кодексу законів про працю. Безпека праці під час складальних робіт, в хімічних лабораторіях, дослідних установах. Санітарно-побутове забезпечення на будівельному майданчику.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | контрольная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 03.10.2013 |
| Размер файла | 91,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Зміст
- 1. Теоретична частина
- 1.1 Кодекс законів про працю України
- 1.2 Безпека праці під час складальних робіт
- 1.3 Безпека праці в хімічних лабораторіях та дослідних установках
- 1.4 Санітарно-побутове забезпечення працюючих на будівельному майданчику
- 2. Практична частина
- Завдання
- Список використаної літератури
1. Теоретична частина
1.1 Кодекс законів про працю України
Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.
Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників.
Чинний КЗпП України прийнято 10 грудня 1971 р. За період своєї дії він змінювався й доповнювався 52 рази. Нині Кодекс містить, окрім преамбули, 18 глав (265 статей).
За допомогою Кодексу законів про працю України можна визначити основні правові засади й гарантії здійснення громадянами України їх конституційного права на працю та розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної праці.
Даний Кодекс покликаний регулювати наступні найбільш важливі аспекти трудових правовідносин (рис. 1.1):
закон праця україна право
Рисунок 1.1 - Аспекти трудових відносин
Право громадян України на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Держава створює умови для ефективної зайнятості населення, сприяє працевлаштуванню, підготовці і підвищенню трудової кваліфікації, а при необхідності забезпечує перепідготовку осіб, вивільнюваних у результаті переходу на ринкову економіку.
Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Працівники мають право на відпочинок відповідно до законів про обмеження робочого дня та робочого тижня і про щорічні оплачувані відпустки, право на здорові і безпечні умови праці, на об'єднання в професійні спілки та на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів) у встановленому законом порядку, на участь в управлінні підприємством, установою, організацією, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, а також у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності, на матеріальну допомогу в разі безробіття, на право звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади, крім випадків, передбачених законодавством, та інші права, встановлені законодавством [2].
Україна забезпечує рівність трудових прав усіх громадян незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин.
Держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України:
вільний вибір виду діяльності;
безплатне сприяння державними службами зайнятості у підборі підходящої роботи і працевлаштуванні відповідно до покликання, здібностей, професійної підготовки, освіти, з урахуванням суспільних потреб;
надання підприємствами, установами, організаціями відповідно до їх попередньо поданих заявок роботи за фахом випускникам державних вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладів;
безплатне навчання безробітних нових професій, перепідготовку в навчальних закладах або у системі державної служби зайнятості з виплатою стипендії;
компенсацію відповідно до законодавства матеріальних витрат у зв'язку з направленням на роботу в іншу місцевість;
правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи [2].
1.2 Безпека праці під час складальних робіт
При проектуванні, організації і проведенні технологічного процесу складання необхідно враховувати вимоги безпеки як загальні для всього процесу, так і для кожної операції видів складальних робіт.
Основними нормативними документами, що регламентують вплив шуму і вібрації при проведенні робіт, є: ГОСТ 12.3.002-75 ССБТ. "Процессы производственные. Общие требования безопасности"; ГОСТ 12.2.003-74 ССБТ "Оборудование производственное. Общие требования безопасности".
Основними вимогами безпеки для складального процесу є:
заміна операцій, що зв'язані з виникненням небезпечних і шкідливих виробничих факторів, операціями, при яких цих факторів немає чи вони мають меншу інтенсивність;
заміна шкідливих речовин нешкідливими чи менш шкідливими, сухих способів обробки матеріалів, що порошать, мокрими;
підвищення рівня механізації складальних робіт шляхом широкого застосування механізованого інструмента, складальних іспитових стендів, пристосувань з механізованими затисками;
комплексна механізація й автоматизація виробництва, де використовується ручна праця, шляхом широкого застосування складальних автоматичних ліній, складальних напівавтоматів і роботів, автоматів із програмним керуванням, дистанційне керування операціями при наявності небезпечних і шкідливих факторів;
оснащення складальних цехів засобами внутрішньоцехового транспорту, вбудовування транспортних засобів у технологічні лінії і ділянки, створення комплексних транспортних систем, ув'язаних з виконанням основних технологічних операцій;
застосування засобів колективного й індивідуального захисту працюючих;
раціональна, організація праці й відпочинку з метою профілактики монотонності й гіподинамії, а також обмеження ваги праці;
своєчасне одержання інформації про виникнення небезпечних і шкідливих виробничих факторів на окремих технологічних операціях;
упровадження системи контролю і керування технологічного процесу, що забезпечує захист працюючих і аварійне відключення виробничого устаткування;
своєчасне видалення і знешкодження відходів виробництва, що є джерелами небезпечних і шкідливих факторів [3].
Однією з умов забезпечення безпеки праці є організація потокового складального виробництва. Неодмінною умовою безпеки в складальному процесі є механізація операцій, ефективне впровадження на всіх етапах складання таких механізованих засобів, як електро- і пневмоінструмент, гідравлічні ключі, переносні установки, пневмогідроприводи і т.п.
Однак при використанні ручного механізованого інструмента можливо механічне травмування працюючих цим інструментом. Тому інструмент масою більш 3 кг варто підвішувати. Для закріплення на робочому місці складального інструмента використовують підвіски еластичного, напівеластичного та твердого типів.
Більший ефект дає комплексна механізація всього процесу виробництва, що охоплює основні, допоміжні, транспортні та складські роботи. При цьому необхідно впровадження конвеєрів, у тому числі з автоматичним адресуванням, механізованих стендів, підйомників, ультразвукових промивних установок та іншого устаткування.
Подальше підвищення безпеки і поліпшення умов праці нерозривно зв'язано з автоматизацією складання, особливо в умовах масового й крупносерійного виробництва.
Робота з вантажопідйомними машинами повинна виконуватися відповідно до "Правил пристрою і безпечної експлуатації вантажопідйомних кранів". Піднімати і переміщати деталі та складальні одиниці масою більш 20 кг треба виконувати за допомогою піднімальних чи підйомно-транспортних механізмів.
Транспортування і складування важких виробів у складальних цехах треба в положенні, що виключає необхідність кантування їх при установці на робочі місця складання. Робочі місця, на яких систематично ведуться роботи з важкими деталями і складальними одиницями (масою більш 20 кг), мають бути оснащені відповідними піднімальними пристроями і пристосуваннями. Ці пристрої повинні утримувати вантаж у будь-якім положенні, навіть у випадку несподіваного припинення подачі до них електроенергії, олії, повітря [4].
Вимоги безпеки при складанні визначаються видом з'єднань і необхідним устаткуванням, номенклатурою виробів і складальних одиниць, їх розмірами і масою, ступенем механізації процесу.
Аналіз більшості складальних процесів показує, що з фізичних чинників найбільше значення мають локальні вібрації і шум, джерелами яких є ручний механізований інструмент.
При роботі з джерелами вібрації параметри її на робочому місці не повинні перевищувати гранично допустимих рівнів, встановлюваних ГОСТ 12.1.012-90 для загальної технологічної вібрації на постійних робочих місцях і для локальної вібрації.
В складальних цехах при промиванні і знежиренні деталей, зварюванні і паянні використовується низькочастотний ультразвук (16-44 кГц).
Найбільш небезпечним є контактний ультразвук, який передається через рідини або тверді матеріали. Навіть короткочасна дія ультразвука (наприклад, дотик до ультразвукової ванни) може привести до порушення рухливості пальців, кистей, передпліч.
Існує небезпека отруєнь в результаті неправильного поводження з органічними розчинниками (бензином, гасом), ароматичними вуглеводнями (бензолом, толуолом), синтетичними мийними засобами.
Наявність в повітрі робочої зони складального цеху металевого або абразивного пилу може привести до захворювання працюючих хронічним пиловим бронхітом, професійною бронхіальною астмою.
Використовування при складанні легкозаймистих і горючих речовин створює небезпеку пожеж і вибухів.
В складальних цехах висока небезпека ураження електрострумом через можливість несправності ручного електрифікованого інструменту.
Застосування потоково-конвеєрних методів при складанні, надмірне подрібнення трудових операцій призводить до збільшення одноманітних рухів у слюсарів-складальників та викликає явище монотонності праці. Це призводить до негативних фізіологічних і психологічних та соціальних наслідків:
зниження функціональних можливостей організму;
зниження цікавості до роботи;
сонливості;
плинності кадрів.
Робітники, пов'язані з проведенням складальних робіт, повинні забезпечуватися спецодягом відповідно до діючих норм.
При використанні клеїв на основі токсичних речовин і сполук на робочих місцях повинні бути аптечки з набором засобів і медикаментів, що знешкоджують їх дію.
До виконання робіт в цехах остаточного складання допускаються особи, не молодше 18 років, які пройшли попередній медичний огляд.
Робітники, які виконують роботи на висоті, на установках для випробування пневматичних систем із застосуванням високого тиску, на підйомно-транспортному устаткуванні повинні пройти курсове навчання, здати іспити і мати посвідчення на право проведення зазначених робіт.
1.3 Безпека праці в хімічних лабораторіях та дослідних установках
Всі роботи, пов'язані з виділенням шкідливої пари або газів, повинні проводитися у витяжних шафах.
Забороняється проводити такі роботи при несправній або вимкненій вентиляції.
Категорично забороняється зберігання яких-небудь реактивів без етикеток із найменуваннями речовин.
Неприпустимо захаращувати коридори і проходи в лабораторії, а також підходи до засобів пожежогасіння.
Забороняється зберігати і приймати їжу.
При роботі у вечірній і нічний час в лабораторії повинні перебувати не менше двох чоловік, при цьому один з них призначається старшим.
Співробітники, що приступають до нового виду вогненебезпечної або вибухонебезпечної роботи повинні заздалегідь отримати інструктаж із ТБ від свого керівника.
Безпека зберігання хімічних речовин обумовлюється їх фізико-хімічними властивостями, що вимагає певних, притаманних тільки кожній з них або класу з'єднань, умов зберігання. Так, жовтий фосфор можна зберігати тільки під шаром води, оскільки на повітрі він запалюється; металічні натрій та калій займаються і вибухають при контакті з водою чи навіть з вологою повітря, тому їх зберігають під шаром зневодненого керосину; органічні перекиси і гідро перекиси зберігають у посудинах зі скла або поліетилену, оскільки важкі метали (навіть їх сліди) є активними каталізаторами їх розкладу, що супроводжується вибухом; деякі речовини чутливі до світла, удару, поштовхів, струсу.
Вибухонебезпечні речовини можуть створюватися при довготривалому зберіганні розчинів деяких комплексних солей (аміачно-срібні) і при зберіганні ефірів, ацетатів та ін. при доступі повітря. Тому ці речовини не дозволяється зберігати тривалий час.
Поруч з аміаком забороняється зберігати галоїди, оскільки при їх взаємодії створюються вибухонебезпечні речовини. Хлористі, бромисті, йодисті солі небезпечно зберігати поруч з легкоокислюючими речовинами (спиртом та ін.), взаємодіючи з якими, вони створюють вибухонебезпечні суміші.
Велику небезпеку представляє зберігання горючих речовин з окисниками (хлоратами, нітратами, азотною кислотою, бромом, перманганатами, перекисом водню та ін.) або біля нагрівальних приладів.
Легкозаймисті і горючі рідини (за виключенням речовин з низькою температурою кипіння) повинні зберігатися у лабораторному приміщенні у товстостінних банках (склянках) з притертими пробками. Банки ставлять у спеціальний ящик зі щільно закритою кришкою, стіни і дно якого викладені азбестом. Ящик ставлять на підлозі на відстані від нагрівальних приладів і проходів. На внутрішньому боці кришки роблять чіткий напис із переліком назв і загальної допустимої норми зберігання горючих і легкозаймистих рідин для даного приміщення.
Загальний запас вогненебезпечних рідин, що одночасно зберігаються у кожному приміщенні, не повинен перевищувати одноденну потребу. Основний запас цих рідин зберігають на спец складах.
Недопустимо зберігати горючі рідини у поліетиленовому, а також у тонкостінному скляному посуді ємністю більше 200 мл.
Низько киплячі речовини: бутадієн, ізопрен, діетиловий ефір, ацетон та ін. зберігати у лабораторіях забороняється; після роботи їх потрібно виносити у спеціальні сховища.
Вибухонебезпечні речовини зберігають в окремих приміщеннях, забезпечуючи при цьому усі заходи перестороги, передбачені спецінструкціями. Ці речовини поміщають у товстостінні скляні банки, які закривають корковими або гумовими пробками. Банки зі скляними пробками для цього непридатні, оскільки при закриванні та відкриванні банки у результаті тертя можливий вибух.
Сильнодіючі отруйні речовини - СДОР (миш'як, синильна кислота, сулема, фосфорорганічні речовини та ін.), які використовують у лабораторії, зберігають у спеціально відведеному місці у шафі або стальному ящику під замком і пломбою.
Посуд з отруйними речовинами повинен мати чіткі і яскраві етикетки з надписом "Отрута” і назвою речовини. Відповідальність за зберігання, облік і витрати СДОР накладається на особу, призначену наказом по підприємству.
Концентровані азотну, сірчану, соляну кислоти зберігають у приміщенні лабораторії у товстостінному скляному посуді ємністю не більше 2 л, у витяжній шафі, на скляних або фарфорових піддонах. Склянки з димлячою азотною кислотою зберігають у ящиках з нержавіючої сталі.
Зберігання вогне- і вибухонебезпечних СДОР і радіоактивних речовин в робочих столах не допускається; не допускається також зберігання в лабораторії верхнього одягу і побутового посуду, продуктів харчування.
Безпека роботи з їдкими, вогневибухонебезпечними і сильнодіючими отруйними речовинами.
Безпека роботи з їдкими, вогневибухонебезпечними і сильнодіючими отруйними речовинами в основному зводиться до наступного. Роботи з концентрованими кислотами і лугами проводяться в захисних окулярах і рукавичках, а при роботі з великою їх кількістю додатково використовуються захисні фартухи. Розливають кислоти, луги і інші їдкі рідини за допомогою скляних сифонів з гумовою грушею або інших нагнітаючих приладів Розбавлення концентрованої сірчаної кислоти і розчинення їдких лугів проводять у фарфоровому посуді (склянках, чашках), оскільки ці процеси супроводжуються виділенням великої кількості тепла. Сірчану кислоту поволі виливають у воду, весь час перемішуючи, а не навпаки, бо буде місце бурхливого кипіння і розприскування гарячої кислоти, що небезпечно для людей (хімічні і теплові опіки).
Розливати концентровані азотну, сірчану та соляну кислоти дозволяється тільки у витяжній шафі з увімкненою вентиляцією.
При розколюванні великих кусків їдких лугів необхідно обгорнути куски тканиною або папером, вдіти захисні окуляри, а голову пов'язати косинкою. При перенесенні кислот і лугів необхідно дотримуватися таких правил:
переноска кислот однією людиною дозволяється у відповідному скляному посуді ємністю не більше 5 л у спецкорзинах; сулії ємністю 5 л з кислотами і розчинами лугів повинні розміщуватися у корзинах із соломою або стружками; корзини повинні переноситися двома працівниками.
якщо кислота випадково розлита, то її спочатку засипають піском, щоб він увібрав кислоту, потім пісок забирають і місце, де була пролита кислота, засипають содою або вапном, потім змивають водою і витирають насухо. Пролиті концентровані розчини лугів також засипають піском або тирсою; місце проливу після прибирання піску чи тирси нейтралізують слабким розчином оцтової кислоти.
Відпрацьовані кислоти і луги збирають окремо у спецпосуд і після нейтралізації виливають у каналізацію або в інше відведене місце. Зливання в каналізацію кислот і лугів без попередньої їх нейтралізації забороняється.
Особливі вимоги пред'являють до роботи з вогне- і вибухонебезпечними речовинами. Усі роботи з легкозаймистими і горючими рідини виконують у витяжній шафі при увімкнутій вентиляції. При роботі з вибухонебезпечними речовинами обов'язково використовують захисні екрани, інші захисні пристрої відповідно до інструкції.
Перегонку і нагрівання низькокиплячих рідин (ацетону, бензолу, спиртів, ефірів та ін.) ведуть у круглодонних колбах з тугоплавкого скла, на банях, заповнених відповідними теплоносіями (водою, олією, силіконовою рідиною, піском) в залежності від температури кипіння даної речовини. При нагріванні ЛЗР в кількості більше 0,5 л необхідно під прилад ставити кювету достатньої ємності для попередження розливу рідини у випадку аварії. Відганяти ефір та інші ЛЗР на пальнику або плитці з відкритим нагрівальним елементом, а також поблизу можливих джерел горючої пари заборонено.
Відпрацьовані горючі рідини збирають у спеціальну герметичну тару, яку в кінці робочого дня видаляють із лабораторії для регенерації або знешкодження цих рідин. Виливати їх у каналізацію заборонено.
При перегонці простих ефірів, діоксану, тетрагідрофурану та інших речовин, можуть утворитися перекисні з'єднання, які спроможні розкладатися з вибухом при струсі, легкому терті, незначному нагріванні. Тому переганяти подібні речовини з домішками перекисів заборонено. Для уникнення вибуху перегонка рідин, в яких можуть утворитися перекисні сполуки, проводять не до кінця. У перегінній колбі повинно залишатися до 10% первинного об'єму взятої рідини. Попередити створення перекисів і гідро-перекисів можливо, коли розчинники, схильні до утворення цих домішок, ізолювати від повітря, тобто працювати в інертному середовищі і за відсутності світла.
У деяких випадках для запобігання створення перекисних сполук рекомендується використовувати стабілізатори (інгібітори окислення).
1.4 Санітарно-побутове забезпечення працюючих на будівельному майданчику
Для створення відповідних гігієнічних умов на будівельному майданчику керівники будівельно-монтажних організацій повинні забезпечити всіх працюючих санітарно-побутовими приміщеннями і обладнанням, які мають бути підготовлені і введені в дію до початку основних будівельно-монтажних робіт на об'єкті.
До санітарно-побутових приміщень належать: приміщення для зберігання домашнього одягу і спецодягу, для сушіння, знепилювання і ремонту спецодягу, душові, умивальні, вбиральні; приміщення для особистої гігієни жінки, їдальні, буфети та кімнати для приймання їжі.
Залежно від інвентарності та використання санітарно-побутові приміщення бувають розбірні та інвентарні - багаторазового використання. Інвентарні санітарні приміщення залежать від конструктивних рішень і поділяються на пересувні, контейнерні і збірно-розбірні.
Склад і територію санітарно-побутових приміщень визначають для кожного об'єкта будівництва відповідно до інструкції з проектування побутових приміщень.
На будівельних майданчиках поблизу робочих місць мають бути місця для відпочинку працюючих, куріння (обладнані протипожежними засобами), захисні укриття від атмосферних опадів та сонячної радіації [8].
Гардеробні, умивальні, душові, приміщення для приймання їжі розміщують на будівельному майданчику не далі ніж за 500 м від робочих місць. Площа кожного приміщення залежить від максимальної кількості працюючих на будівництві й норми площі на одного працюючого. Якщо роботи ведуть на відкритому повітрі чи в неопалюваних будівлях у зимовий час, то приміщення для обігрівання робітників та захисту їх від атмосферних опадів розміщують на відстані не більш як 150 м від робочих місць.
На будівництві, де кількість працюючих становить 300 - 800 чоловік, передбачається фельдшерський медпункт, а де 800 - 1500 чоловік - лікарський пункт. Відстань від міста роботи до медпункту не повинна перевищувати 600 - 800 м. На кожному об'єкті будівництва повинна бути аптечка з перев'язними і лікувальними засобами для подання першої допомоги у разі поранення, порізів, вивихів і опіків. Медичні приміщення при кількості працюючих не менш як 300 чоловік повинні мати площу близько 40 м2.
Кожний будівельний майданчик забезпечують питною водою, для чого встановлюють фонтанчики чи бачки на відстані 75 м від місця роботи.
Входи в санітарно-побутові приміщення обладнують тамбурами, а перед ними встановлюють пристрої для чищення і миття взуття.
Територія біля санітарно-побутових приміщень і світильники повинні бути чистими. В літній час проїзди і проходи біля цих приміщень треба поливати водою, а в зимовий - очищати від снігу та посипати піском. В усіх санітарно-побутових і виробничих приміщеннях потрібно підтримувати нормативний волого-температурний режим, передбачити їхню природну вентиляцію, а в душових, вбиральнях - вентиляцію з механічним включенням.
Перелік і площі побутових приміщень і пристосувань, приміщень громадського харчування та ін. повинні відповідати діючим нормативним вимогам (Инструкция по проектированию бытовых зданий и помещений строительно-монтажных организаций СН 276-79).
Санітарно-побутові приміщення розташовують поблизу входу на будівельний майданчик на ділянках території, яка не затопляється поверхневими водами, із таким розрахунком, щоб уникнути необхідність проходу працюючих через небезпечні зони (котловани, зону роботи кранів, залізничні колії і т. ін.) [9].
2. Практична частина
Завдання
Задача 1
У момент часу концентрація шкідливих речовин у повітрі виробничого приміщення об'ємом 510 м3, дорівнює 0,005 мг/м3. У цей момент у приміщенні починає діяти джерело виділення шкідливих речовин постійної продуктивності 0,51 мг/год.
Визначити, чи можна обмежитися неорганізованим повітрообміном, чи необхідно включити вентиляцію, якщо до кінця зміни залишилось менше 4 годин.
Розв'язання
Необхідно порівняти фактичну концентрацію міді в робочому приміщенні, який утворяться до кінця зміни, з гранично допустимою концентрацією (ГДК) цієї речовини у відповідності до ГОСТу 12.1.005-88.
Якщо фактична концентрація до кінця зміни буде менше або дорівнюватиме ГДК, то в приміщенні можна буде обмежитися природним повітрообміном. Фактичну концентрацію, мг/м3, можна знайти за формулою
,
де М - продуктивність джерела шкідливих речовин, мг/год;
N - час, що залишився до кінця зміни, годин;
V - об'єм робочого приміщення, м3;
g0 - початкова концентрація шкідливих речовин в повітрі робочого приміщення, мг/м3.
Таким чином:
gф=+0,005=0,009 мг/м3
У відповідності з ГОСТ 12.1.005-88 ГДК ртуть складає 0,1 мг/м3, що не перевищує gф. Тому в даному приміщенні до кінця зміни можна не включати вентиляцію, а обмежитися неорганізованим повітрообміном.
Задача 2
На механічній дільниці машинобудівного заводу встановлено 7однакових джерел шуму з рівнем 80дБА кожний.
Визначити сумарний рівень шуму в цьому приміщенні. Як зміниться сумарний рівень шуму, якщо в приміщенні демонтують 3 джерела шуму і додатково встановлять 2 джерела шуму з рівнем 85дБА.
Розв'язання
Сумарний рівень шуму однакових джерел, дБА, може бути розрахований за формулою:
,
де
Р - рівень шуму від одного джерела, дБА;
N - кількість однакових джерел шуму, шт.
Сумарний рівень шуму в цьому приміщенні складе:
P= 80+10lg7 = 88,45дБА
Сумарний рівень шуму під час роботи джерел з різним рівнем шуму кожного (або групи однакових джерел), дБА, може бути розрахований за формулою:
,
де Р - рівень шуму початкових джерел шуму, дБА;
М - кількість демонтованих джерел шуму, шт.;
D - рівень шуму від додаткових джерел, дБА;
L - додатково встановлені джерела шуму, шт.
Cумарний рівень шуму на дільниці, якщо там демонтують 3 початкових джерела шуму і додатково встановлять 2 джерела шуму з рівнем 93дБА буде складати:
LУ=10*lg ( (7-3) *100.1*80+2*100.1*85) = 90,139 дБА
Задача 3
Розрахувати освітленість робочого місця економіста, яка створюється місцевим світильником. Відстань від лампи до розрахункової точки - 0,7 м, сила світла в напрямку розрахункової точки - 500 кандел, кут падіння світлового променя - 550. Коефіцієнт запасу Кз = 1,6
Розв'язання
Освітленість робочого місця від місцевих світильників, лк, може бути розрахована за формулою:
,
де
I - сила світла в напрямку розрахункової точки, Кд;
б - кут між нормаллю до робочої поверхні і напрямком світлового променя, град.;
l - відстань від джерела світла до розрахункової точки, м;
КЗ - коефіцієнт запасу.
Освітленість робочого місця економіста складе:
= 365,8лк
Задача 4
Аналіз запилення повітряного середовища дільниці хімічного комбінату дав такі результати: при проходженні через фільтр 0,46 м3/год, запиленого повітря на фільтрі за 12 хвилин аспірації нагромадилося 1,4міліграм табачного пилу. Зробити висновки про можливість роботи в цьому приміщенні без використання механічної вентиляції.
Розв'язання
Для оцінки можливості роботи на дільниці необхідно порівняти фактичну концентрацію пилу аспірину в повітрі робочого приміщення з гранично допустимою концентрацією у відповідності до ГОСТу 12.1.005-88.
Фактичну концентрацію пилу, мг/м3, можна визначити за формулою:
,
де n - кількість пилу, що накопичилась на фільтрі при проходженні крізь нього запиленого повітря, мг;
К - час проходження крізь фільтр запиленого повітря, хв.;
Q - швидкість проходження крізь фільтр запиленого повітря, м3/ч.
Фактична концентрація пилу аспірину на дільниці складе:
q=8,73мг/м3
Така фактична концентрація пилу вапна менша за ГДК по ГОСТ12.1.005-88, що складає 10 мг/м3. Тому на дільниці можна далі працювати без ввімкнення механічної вентиляції.
Задача 5
У виробничому приміщенні планується зробити звукопоглинальне облицювання стелі та стін. Площа стін - 340 м2, площа стелі - 280 м2, площа підлоги - 280 м2. Середній коефіцієнт звукопоглинання в приміщенні до облицювання дорівнює 0,1, коефіцієнт звукопоглинання використаного облицювання - 0,9.
Визначити зниження шуму після використання облицювання та можливість улаштування в приміщенні підрозділів зазначеного призначення.
Розв'язання
Зниження рівня шуму в приміщенні, як наслідок використання облицювання з більш високим коефіцієнтом звукопоглинання, дБ, можна визначити за формулою:
,
де В1 та В2 - сталі приміщення відповідно до та після облицювання.
У загальному випадку:
,
де А - еквівалентна площа звукопоглинання, А=Sпов*бсер;
бсер - середній коефіцієнт звукопоглинання внутрішніх поверхонь приміщення площею Sпов;
Sпов = Sпідл + Sст + Sстелі = 280+340+280 = 900 м2,Sпідл - площа підлоги, м2;
Sстін - площа стін, м2; Sстелі - площа стелі, м2.
А=900*0,1 = 90
За таких означень стала приміщення до облицювання складає:
,
При визначенні сталої приміщення після облицювання треба звернути увагу на зміну середнього коефіцієнта звукопоглинання. До облицювання він складав для всіх внутрішніх поверхонь за умовами задачі бсер1 = 0,1. Після облицювання підлога залишилась з попереднім коефіцієнтом звукопоглинання (бсер = 0,1), а у стелі та стін він буде дорівнювати б2 = 0,9. Середній коефіцієнт звукопоглинання після облицювання можна визначити як середньозважену величину від площі внутрішніх поверхонь, що мають різні коефіцієнти звукопоглинання:
Рівень шуму в приміщенні після облицювання, дБА, визначається за формулою:
, L2 = 72-232,23 = 39,72 дБА
Порівнюючи рівень шуму в приміщенні після облицювання з допустимим за ГОСТ 12.1.003-83*, який становить для кабіни дистанційного керування 75 дБА можна зробити висновок, що після вказаного облицювання в даному приміщенні влаштовувати кабіну дистанційного керування доцільно.
Задача 6
На підприємстві середня кількість працівників у цьому році склала 600 чоловік. За цей же період сталося 27 випадків виробничого травматизму, у тому числі 4 випадків, які не були пов'язані з виробництвом. Загальна втрата робочого часу через непрацездатність склала 130 робочих днів, зокрема 2 потерпілих, що одержали на виробництві травми 25 та 27 грудня, продовжували перебувати на лікарняному і в січні наступного за звітним року.
Визначити коефіцієнт частоти і коефіцієнт тяжкості виробничого травматизму.
Розв'язання
Коефіцієнт частоти виробничого травматизму показує кількість травмованих на виробництві, що припадає на 1000 працюючих на підприємстві. Він визначається за формулою:
,
де n - число травмованих на підприємстві за звітний період (як правило, за 1 рік) через нещасні випадки, що пов'язані з виробництвом і призвели до втрати працездатності на 1 добу і більше;
М - середньоспискова кількість працюючих на підприємстві за той самий звітний період.
Коефіцієнт тяжкості травматизму показує середню втрату працездатності в днях, що припадають на одного потерпілого за звітний період:
,
де D - сумарне число днів непрацездатності всіх потерпілих, які втратили працездатність на 1 добу і більше у зв'язку з випадками, що закінчилися у звітному періоді.
При розв'язанні задачі необхідно звернути увагу на випадки, які не пов'язані з виробництвом. Крім того випадки, які не закінчилися у звітному періоді не враховуються при розрахунку коефіцієнту тяжкості травматизму у цьому році, а враховуються в наступному.
Задача 7
Визначити необхідну кількість світильників загального призначення для створення в приміщенні розміром 1224 м нормованого освітлення 400 лк. Світловий потік газорозрядної лампи дорівнює 4320 лм, коефіцієнт запасу 1,7, коефіцієнт нерівномірності освітлення 1,15, коефіцієнт використання світлового потоку - 0,59. Система освітлення комбінована.
Розв'язання
Основна розрахункова формула за методом використання світлового потоку, лм, має вигляд:
,
де F - необхідний світловий потік однієї лампи для створення в приміщенні нормованого освітлення, лм;
Е - нормована освітленість, лк;
S - площа приміщення, м2;
z - коефіцієнт нерівномірності освітлення;
К - коефіцієнт запасу;
з - коефіцієнт використання світлового потоку;
N - кількість світильників, шт.;
n - кількість ламп у світильнику, як правило, n = 2.
Звідки:
.
При розв'язанні задачі необхідно пам'ятати, що при комбінованій системі освітлення освітленість приміщення є сумою освітленості від загального освітлення і місцевого. Світильники загального призначення повинні створювати 10% норми від комбінованого освітлення, але не менше 150 лк при використанні люмінесцентних ламп та не менше 50 лк при використанні ламп розжарювання. Тому:
Задача 8
Визначити кратність повітрообміну при вентиляції навчальної лабораторії розміром 116 та висотою 2,8 м, якщо в ній перебуває 17 студентів, кожен з яких видихає 27 г/год вуглекислого газу. Гранично допустима концентрація СО2 дорівнює 1,5 г/м3. Концентрація СО2 в повітрі (зовні) складає 0,75 г/м3.
Розв'язання
Кратність повітрообміну в приміщенні, 1/год, показує кількість змін повітря в приміщенні за одну годину. Вона визначається за формулою
,
де L - необхідний повітрообмін в приміщенні, м3/год;
V - об'єм приміщення, м3.
Необхідний повітрообмін, м3/год, можна визначити за формулою
,
де G - кількість вуглекислого газу, що виділяється в приміщенні за 1 годину, г/год;
q1 - концентрація вуглекислого газу в повітрі, яке видаляється з приміщення. Вона не може перевищувати ГДК, г/м3.
q2 - концентрація вуглекислого газу в повітрі, що подається в приміщення, г/м3.
, 1/год.
Задача 9
Визначити, на яку величину потрібно знизити рівень звукового тиску під час роботи компресора з рівнем звукової потужності 98 дБ, що встановлений на території підприємства на відстані 100 м, від житлового будинку. Фактор спрямованості звучання компресора - 2,4, допустимий рівень звукового тиску в житлових приміщеннях складає 40 дБА.
Розв'язання
Для умов відкритого простору очікуваний рівень звукового тиску на деякій відстані від джерела шуму, дБА, можна визначити за формулою акустичного розрахунку:
,
де
N - рівень звукової потужності джерела, дБ;
Ф - фактор спрямованості звуку джерела;
S - площа поверхні, на яку поширюється звук. Вона визначається як площа умовної півсфери з центром у джерелі шуму та радіусом r, який дорівнює відстані від джерела до розрахункової точки, тобто S=2рr2;
- втрати звукової потужності на шляху поширення звуку від джерела до розрахункової точки. За відсутності перешкод для шуму на невеликих (до 50 м) відстанях =0. При відстанях більше ніж 50 м при поширенні звукових хвиль в повітрі спостерігається їх затухання через густину повітря та молекулярне затухання орієнтовно за такою залежністю: при збільшенні відстані від джерела шуму до розрахункової точки в два рази рівень шуму зменшиться на 6 дБ. Тобто, якщо припустити, що при відстані 50 м = 0, то при відстані 100 м = 6 дБ, при відстані 200 м = 12 дБ і т.д.
L =98 + 10lg2,4-10lg·2*3,14*1002 - 6 = 53,8дБА
Якщо порівняти очікуваний рівень звукового тиску з допустимим, можна визначити, що у районі житлового будинку необхідно знизити шум на:.
ДL= L - Lд =53,8 - 40 = 13,8дБА
Задача 10
Визначити фактичне значення коефіцієнта природного освітлення при боковому двобічному освітленні в реконструйованому приміщенні (розмір приміщення за планом 116) при вихідних даних: площа віконних прорізів складає 25% від площі підлоги, загальний коефіцієнт світлопроникності - 0 = 0,51; коефіцієнт врахування відзеркаленого світла - r1=4; коефіцієнт затемнення вікон будівлями, що стоять навпроти - К= 1,2; коефіцієнт запасу - Кз = 1,5; світлова характеристика вікон - в =15.
Розв'язання
У відповідності до СНиП ІІ-4-79 фактичне значення коефіцієнта природного освітлення, %, можна знайти за формулою:
,
де Sв - площа вікон в приміщенні, м2;
ф0 - загальний коефіцієнт світлопроникності;
r1 - коефіцієнт, який враховує віддзеркалення світла від внутрішніх поверхонь приміщення;
Sп - площа підлоги в приміщенні, м2;
з0 - світлова характеристика вікон;
Кз - коефіцієнт запасу;
Кбуд - коефіцієнт, який враховує затінення вікон об'єктами, що стоять навпроти.
Тобто:
Список використаної літератури
1. Кодекс законів України про працю [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2. rada.gov.ua/laws/show/322-08
2. Закон України Ї Про охорону праці. - К.: Основа, 2003. - 56 с.
3. Дементій Л.В., Гончарова С.А. Охорона праці в механічних та складальних цехах. - Краматорськ: ДДМА, 2005. - 312 с.
4. Основи охорони праці/ В.Ц. Жидецький, В.С. Джигерей, О.В. Мельников - Львів: Афіша, 2000. - 350 с.
5. Сивко В.Й. Правові та організаційні основи охорони праці в Україні: Навчальний посібник. - К.: Кондор, 2003. - 140 с.
6. Геврик Є. Охорона праці: Навчальний посібник/ Є.О. Геврик,. - К.: Ельга: Ніка-Центр, 2003. - 279 с.
7. Лапін В. Основи охорони праці: Навчальний посібник/ Віктор Лапін,; М-во освіти і науки України, НБУ, ЛБІ. - Львів: ЛБІ НБУ, 2004. - 142 с.
8. Ярошевська В.М. Охорона праці в галузі: Навчальний посібник/ В.М. Ярошевська, В.Й. Чабан; М-во науки і освіти України, Український держ. ун-т водного господарства та природокористування. - Київ: ВД "Професіонал, 2004. - 286 с.
9. Москальова В.М. Охорона праці - Москальова В.М. Навчальний посібник/ В.М. Ярошевська, В.Й. Чабан; М-во науки і освіти України, Український держ. ун-т водного господарства та природокористування. - Київ: ВД "Професіонал, 2004.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Нормативно-правова система регулювання ринку праці. Основні положення Конституції України, Кодексу законів про працю та Законів України. Державна і територіальні програми зайнятості населення. Право громадян на працю та укладання трудового договору.
реферат [17,0 K], добавлен 30.11.2010Право на працю та його гарантії. Право на відпочинок. Право на страйк. Трудові відносини. Законодавство України про працю. Колективний договір. Трудовий договір. Підстави та порядок припинення трудового договору. Оплата праці. Трудова дисципліна.
реферат [24,3 K], добавлен 12.02.2003Історія розвитку законодавства України про працю. Сутність і поняття джерел трудового права, їх класифікація і характеристика: Конституція України, міжнародні правові акти, кодекс законів, підзаконні акти, локальні правові норми та угоди у сфері праці.
курсовая работа [51,0 K], добавлен 21.03.2013Структура та основне призначення Кодексу законів про працю України, основні права та обов’язки учасників трудових відносин. Сутність та правила оформлення колективного та трудового договору. Охорона праці на підприємстві та правила трудової дисципліни.
курсовая работа [46,2 K], добавлен 20.10.2009Теоретичні та методологічні особливості змісту контрактної форми трудового договору. Аналіз сфери застосування контракту з врахуванням останніх змін, внесених до Кодексу законів про працю. Порядок укладення, умови та підстави зміни і припинення контракту.
курсовая работа [70,9 K], добавлен 10.01.2014Огляд системи основних організаційних і процесуальних дій Конституційного Суду України. Проблематика його правосуб’єктності, притаманних для цього органу засобів забезпечення конституційного ладу. Межі офіційного тлумачення Конституції і законів України.
реферат [26,7 K], добавлен 09.02.2014Зібрання малоросійських прав 1807р. - перший проект цивільного кодексу України. Литовський статут російської редакції 1811р., його зміст і характерні риси. Звід місцевих законів західних губерній 1837р. Звід законів Російської імперії редакції 1842р. та
контрольная работа [24,1 K], добавлен 08.03.2005Поняття тa види робочого чaсу зa проектом Кодексу законів про працю. Режими робочого дня. Зaгaльнa хaрaктеристикa джерел прaвового регулювaння робочого чaсу в Укрaїнi. Трудовi обов’язки прaцiвникa. Особливостi неповного тa скороченого робочого чaсу.
курсовая работа [67,9 K], добавлен 16.01.2016Умови для повного здійснення громадянами права на працю. Державна служба зайнятості. Рішення про надання громадянам статусу безробітних. Страхування на випадок безробіття. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги. Розмір допомоги по безробіттю.
реферат [21,6 K], добавлен 24.03.2009Поняття соціального захисту як системи державних гарантій для реалізації прав громадян на працю і допомогу. Соціальні права людини. Основні види соціального забезпечення. Предмет права соціального забезпечення. Структура соціальної політики України.
презентация [432,9 K], добавлен 04.11.2016Оптимізація центральних органів виконавчої влади. Державний контроль за дотриманням законодавства про працю. Дотримання гарантій оплати праці та реалізації найманими працівниками своїх трудових прав. Основні завдання та організація діяльності Держпраці.
курсовая работа [46,3 K], добавлен 03.05.2015Компетенція Конституційного Суду України, умови звернення. Провадження у справах щодо офіційного тлумачення Конституції та законів країни. Підстави для відмови у відкритті конституційного провадження. Приклад ухвали Конституційного Суду України.
реферат [25,5 K], добавлен 18.11.2014Конституційне право, його особливості та місце в системі законодавства. Народовладдя в Україні та форми його здійснення. Громадянство України як один з інститутів конституційного права. Права, свободи, обов'язки громадян України. Безпосередня демократія.
презентация [20,2 K], добавлен 13.12.2013Заснування Служби безпеки України (СБУ). Голова СБ України. Визначення правового статусу. Розміщення і компетенція Центрального управління СБУ. Взаємодія з Управлінням охорони вищих посадових осіб України. Нагляд за додержанням і застосуванням законів.
контрольная работа [21,1 K], добавлен 29.11.2014Історія становлення Конституційного Суду України, його значення. Права та обов'язки цього органу державної влади, основні напрямки і види діяльності, що здійснюється відповідно до правової охорони Конституції та здійснення конституційного правосуддя.
реферат [24,0 K], добавлен 28.04.2014Поняття трудової відповідальності за порушення трудового законодавства і її види. Догана чи звільнення як основні методи дисциплінарних стягнень. Кримінальна відповідальність за порушення законодавства про працю. Види адміністративної відповідальності.
реферат [22,4 K], добавлен 22.03.2015Ознаки джерел права, їх види в різних правових системах. Особливості та види джерел Конституційного права України, їх динаміка. Конституція УНР 1918 р. - перший документ конституційного права України. Конституційні закони як джерела конституційного права.
курсовая работа [71,1 K], добавлен 14.06.2011Зміст Шаріату, який суворо регламентує майже усі сторони побуту і сімейних взаємин. Загальні права жінки в ісламі: на розлучення, на спадок, на працю. Права жінки як дружини: на Махр (перед шлюбний дар), на забезпечення, на аборти та протизаплідні засоби.
курсовая работа [49,4 K], добавлен 11.01.2011Поняття, предмет і метод конституційного права України. Особливості конституційного права, як галузі національного права України. Розвиток інституту прав і свобод людини та громадянина. Проблеми та перспективи побудови правової держави в Україні.
реферат [32,4 K], добавлен 29.10.2010Правове регулювання конституційного права України. Конституційні права, свободи та обов’язки громадян України та гарантії їх дотримання. Основи конституційно–правового статусу людини і громадянина. Зв’язок між конституційним і фінансовим правом.
контрольная работа [24,8 K], добавлен 08.12.2013
