Судова повістка. Оголошення про виклик до суду

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого»

Індивідуальна робота з цивільно-процесуального права

на тему: «Судова повістка. Оголошення про виклик до суду»

Виконав:

Панасюк В.С.

Харків - 2011р.

План

Вступ

1. Порядок вручення судової повістки

2. Оголошення про виклик до суду

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

суд кодекс повістка право

У зв`язку із останніми змінами до цивільно-процесуального законодавства України хотілося б звернути увагу на нововведення, що стосуються викликів сторін до суду, а саме оголошень у пресі про виклик, а також щодо порядку вручення судових повісток.

Одним із важливим за значенням документом, з яким громадяни стикаються в різних обставинах, є повістка. Найчастіше повістки приходять з наступних закладів: ДАІ, суд, прокуратура, міліція, військкомат. Але наразі детальніше вдамося до розгляду саме судових повісток.

Явка осіб в судове засідання та можливість участі цих осіб в дослідженні доказів залежить від своєчасного їх поінформування про час і місце розгляду справи чи вчинення певної процесуальної дії. Так, наприклад, згідно статті 74 Цивільного процесуального кодексу України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за три дні до судового засідання, а судова повістка-повідомлення -- завчасно.

Взагалі ЦПК (глава 7 розділ І) передбачає дві форми доведення до відома учасників процесу їх права чи обов'язку з'явитися в суд: судове повідомлення та судовий виклик.

Судові виклики і повідомлення здійснюються судовими повістками:

судові виклики -- судовими повістками про виклик;

судові повідомлення -- судовими повістками-повідомленнями.

1. Порядок вручення судової повістки

Судове повідомлення носить інформативний характер, тобто являє собою інформування осіб, які беруть участь у справі, про вчинення процесуальних дій по справі, в яких участь цих осіб не є обов'язковою. Повідомляються, як правило, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, адже їх явка до суду становить, як правило, право цих учасників цивільного процесу, а не обов'язок.

Судовий виклик - це вимога з'явитися до суду, котра адресується тим учасникам цивільного процесу, які зобов'язані з'явитися до суду. Ця вимога може стосується свідків та інших осіб, які сприяють здійсненню правосуддя.

Спеціальна стаття 74 Цивільного процесуального кодексу України регулює основні положення щодо того кому і як надсилаються судові повістки, строки їх вручення тощо. У ч.3 ст.74 зазначено, що повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а судові повістки-повідомлення - особам, які беруть участь у справі з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов'язковою (зразок судової повістки наведений у додатку 1).

Повістки надсилаються за адресою, вказаною самими сторонами або іншими учасниками справи, рекомендованим листом із повідомленням про вручення або через кур'єрів. Стороні чи її представникові за їх згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам цивільного процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про час i місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

Особи, які беруть участь у справі, а також свідки, експерти, спеціалісти i перекладачі можуть бути повідомлені або викликані в суд телеграмою, факсом чи за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

У ч.5 ст.74 вказується, що у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається:

- юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;

- фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином”.

Сучасне законодавство до змісту повісток, а також до порядку їх вручення пред'являє серйозні і чіткі вимоги.

Так, наприклад, згідно ч.1 ст.75 „судова повістка про виклик у суд повинна містити:

1) ім'я фізичної особи чи найменування юридичної особи, якій адресується повістка;

2) найменування та адресу суду;

3) зазначення місця, дня і часу явки за викликом;

4) назву справи, за якою робиться виклик;

5) зазначення, в якості кого викликається особа (як позивач, відповідач, третя особа, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач);

6) зазначення, чи викликається особа в судове засідання чи у попереднє судове засідання, а у разі повторного виклику сторони у зв'язку з необхідністю дати особисті пояснення - про потребу дати особисті пояснення;

7) у разі необхідності - пропозицію особі, яка бере участь у справі, подати всі раніше неподані докази;

8) зазначення обов'язку особи, яка одержала судову повістку в зв'язку з відсутністю адресата, за першої можливості вручити її адресату;

9) роз'яснення про наслідки неявки залежно від процесуального статусу особи, яка викликається (накладення штрафу, примусовий привід, розгляд справи за відсутності, залишення заяви без розгляду), і про обов'язок повідомити суд про причини неявки”.

Також у цій статті міститься інформація щодо змісту оголошень про виклик, судової повістки-повідомлення і документів, що додаються.

Порядок вручення судових повісток регламентується в статті 76 ЦПК, зокрема, судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам -- відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки (ч.1 цієї статті). Саме про це йтиметься далі.

Для того, щоб суд володів інформацією про одержання повістки, повідомлення, адресатом разом з повісткою надсилається зворотна розписка. Повістки про виклик, адресовані фізичним особам, вручаються їм особисто. При одержанні повістки останні ставлять свій підпис на зворотній розписці. Після цього розписка підлягає поверненню до суду з зазначенням часу її одержання адресатом. Повістка, адресована юридичним особам вручається відповідній службовій особі, яка також розписується про її одержання на зворотній розписці.

У разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.

Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею, а за їх відсутності - відповідній житлово-експлуатаційній організації або виконавчому органу місцевого самоврядування (ч.3 ст.76 ЦПК). Вручення судової повістки представникові особи, яка бере участь у справі, вважається врученням повістки і цій особі.

У разі відсутності адресата особа, що доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення (ч.4 ст.76 ЦПК).

Особам, які проживають за межами України, судові повістки вручаються в порядку, визначеному міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, в разі відсутності таких -- через дипломатичні представництва та консульські установи України за місцем проживання цих осіб.

Розписка про одержання судової повістки з відміткою про дату вручення в той самий день повертається до суду особами, які її вручали.

Коли повістка відправляється поштою, вона надсилається за адресою вказаною у позовній заяві, тому сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані згідно із ст. 77 ЦПК повідомляти суд про зміну своєї адреси під час провадження справи. За відсутності заяви про зміну адреси повістки надсилаються на останню відому судові адресу і вважаються доставленими, навіть коли адресат за цією адресою більше не проживає.

В окремих випадках суд зобов'язаний вжити заходів щодо розшуку відповідача. Так, відповідно до ст. 78 ЦПК якщо місце фактичного перебування відповідача в справах за позовами про стягнення аліментів або про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, невідоме, суд оголошує його розшук. Розшук відповідача провадиться за ухвалою суду органами внутрішніх справ, а витрати на його проведення стягуються з відповідача в дохід держави за рішенням суду.

2. Оголошення про виклик до суду

Особа, місце проживання (перебування чи роботи) або місцезнаходження якої невідоме, навіть після звернення до адресного бюро та органів внутрішніх справ, викликається в суд через оголошення у пресі. З опублікуванням оголошення відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи. На ці випадки поширюється зміст ч.4 ст.74 ЦПК. При цьому друкований орган, в якому розміщуються відповідні оголошення, визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так, Кабінет міністрів України визначив для кожної області друковані видання, в яких будуть публікуватися зазначені оголошення. Розпорядженням КМУ від 1 грудня 2010 року №2171-р затверджено Перелік друкованих засобів масової інформації загальнодержавної та місцевої сфери розповсюдження, в яких у 2011 році розміщуються оголошення про виклик до суду відповідача, третіх осіб, свідків, місце фактичного проживання (перебування) яких невідоме. Документом також визначено, що друкованим ЗМІ загальнодержавної сфери, де у 2011 році публікуються такі оголошення є газета «Урядовий кур'єр».

У таблиці наведений перелік цих ЗМІ.

Відповідно до Порядку визначення друкованого засобу масової інформації, у якому розміщуються оголошення про виклик до суду відповідача, третіх осіб, свідків, місце фактичного проживання (перебування) яких невідоме, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2006 р. № 52, оголошення про виклик до суду публікується в установлені законодавством строки у друкованому засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та в друкованому засобі масової інформації місцевої сфери розповсюдження за останнім відомим місцем проживання (перебування) на території України відповідача, третіх осіб, свідків.

Дослідивши нові аспекти законодавчого закріплення даного процесу, з`ясовується що:

- відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення у пресі і з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи (п.9 ч.2 ст.74 ЦПК України);

- витрати, пов`язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача віднесено до судових витрат (п.6 ч.3 ст.79 ЦПК України).

Таким чином стає зрозумілим, що законодавцем чітко не закріплено на кого саме мають покладатися дані витрати: на суд чи на позивача. Виходячи ж із практики можна констатувати, що брати на себе по-перше клопіт, по-друге грошові витрати по розміщенню даного оголошення змушений позивач - як найбільш зацікавлена у розшуку відповідача та найшвидшому розгляді справи особа. А якщо взяти до уваги те, що найчастіше оголошення у пресі носить лише процесуальний характер, а не є дійсно дієвим засобом розшуку відповідача, який можливо просто намагається уникнути цивільної відповідальності і тому не з`являється до суду, то у позивача цілком справедливо може виникнути питання доцільності таких витрат. Адже навіть з моральної точки зору особа, що звертається до суду за захистом своїх порушених цивільних прав та інтересів, несе витрати на сплату інформаційно-технічного забезпечення, державного мита, часто також правову допомогу, послуги нотаріуса, інші можливі витрати, і зрештою змушена ще й витрачати кошти на розшук відповідача, який, як вже зазначалося вище, можливо просто намагається уникнути відповідальності. Ще абсурднішою дана ситуація може бути, якщо позивач і так чудово знає про намір відповідача переховуватися і саме для того, щоб якось виправити такий перебіг справ і захистити свої порушені права, звертається до суду, а натомість навпаки несе все нові і нові витрати.

Висновок

Підбиваючи підсумки, можна сказати, що чинний Цивільний процесуальний кодекс України досить детально регулює порядок вручення судових повісток, їх зміст та передбачає способи вручення судових повісток особам, місце проживання (перебування, знаходження) яких змінене або невідоме. Також передбачений розшук відповідача. Кодексом недостатньо врегульовані строки вручення судової повістки-виклику, сказано лише, що остання повинна бути вручена не пізніше, ніж за три дні до судового засідання; стосовно ж судової повістки-повідомлення - Закон обмежився терміном „завчасно”. В цілому ж в Цивільному процесуальному кодексі України порядок вручення судових повісток фізичним та юридичним особам, особам, які проживають за межами України, особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам і перекладачам доволі чітко зарегламентований.

Разом з тим в Законі досить стисло викладені положення щодо оголошення про виклик до суду. Сказано лише, що дане оголошення має публікуватися в пресі та що з моменту його опублікування відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи. За змістом дане оголошення практично не відрізняється від змісту судової повістки.

Виходячи із усього вище зазначеного, можна підсумувати, що хоч цивільно-процесуальне законодавство і оновилось, проте все ж таки містить досить відчутні прогалини, від яких можуть постраждати пересічні громадяни.

Список використаної літератури

1. Васильєв С.В. Цивільний процес: Навчальний посібник. - Х.: ТОВ „Одіссей”, 2008. - с.243-246.

2. Постанова КМУ від 25 січня 2006 р. N 52 „Про порядок визначення друкованого засобу масової інформації, у якому розміщуються оголошення про виклик до суду відповідача, третіх осіб, свідків, місце фактичного проживання (перебування) яких невідоме.”

3. Розпорядження КМУ від 1 грудня 2010 року №2171-р.

4. Цивільний процесуальний кодекс України. - Х.: ТОВ „Одіссей”, 2010. - с.28-32.

5. Юридичний департамент апарату ФПУ - „Щодо порядку повідомлення сторін про судове засідання” від 22 липня 2010 р.

Размещено на Allbest.ru