Структура Міністерства соціальної політики України

Размещено на http://www.allbest.ru/

32

Структура Міністерства соціальної політики України

Вступ

Актуальність. XXI століття являє собою період глобальних перетворень у геополітичній, економічній, інформаційно-комунікативній сферах. Всі суб'єкти світового політичного процесу опинилися втягнутими в період демократичної трансформації соціально-економічного і соціально-політичного простору. Еволюціонування держав у зазначеному контексті супроводжується змінами підходів до принципів діяльності влади, новим баченням внутрішньополітичних та міжнародних пріоритетів країн. Цілком логічно, що нових обрисів починають набувати державні, приватні та суспільні сектори. Зрозуміло, що управління, зокрема політичне і державне набувають також, зовсім інший зміст й відповідно нових державних норм в умовах його соціального розшарування. А оскільки саме управління забезпечує оптимальний і ефективний розвиток суспільства в якому здійснюється, то вивчення власне механізмів його функціонування, специфіки, моделей та основних тенденцій являється вкрай важливим для кожної країни, а для України, як держави, що проходить етап власне своєї демократичної трансформації, є першочерговим завданням, що допоможе зорієнтувати її розвиток в прогресивному напрямі.

Міністерство соціальної політики України (Мінсоцполітики України) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах зайнятості населення та трудової міграції, трудових відносин, соціального захисту населення, з питань сім'ї та дітей, а також захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну.

Мінсоцполітики України є одним із основних суб'єктів трудового права, ефективність функціонування якого безпосередньо впливає на рівень правового регулювання трудової діяльності. Це пов'язано в першу чергу з тим, які завдання покладені на цей державний орган, що, безумовно, витікають безпосередньо з його правового статусу.

Необхідно відзначити, що суб'єкти права загалом та трудового права зокрема, були предметом дослідження багатьох учених, серед яких слід відмітити праці таких, як Н. Гетьманцева, А. В. Гончаров, Т.О. Гуржій, О.Я. Добуш, Л.А. Князька, С. Кримчак, С.Г. Кузьменко, В.О. Лавриненко, С. Нічик, С.В. Пасічніченко, І. Петренко, В. М. Рошканюк, І.В. Рудкевич, Н. Флорескул та інші.

Метою курсової роботи є дослідження структури та повноважень Міністерства соціальної політики України.

Об'єкт діяльність державних органів влади в сфері соціальної політики

Предмет адміністративно-правове регулювання в системі органів державної влади з соціального захисту населення.

Розділ 1. Правове забезпечення управління у соціальній сфері

мінсоцполітики правовий державний

1.1 Нормативно-правове регулювання діяльності

Мінсоцполітики України

Мінсоцполітики є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням. Воно у взаємовідносинах із іншими суб'єктами виступає суб'єктом права як юридична особа публічного права, де на нього покладаються відповідні права та обов'язки. Відповідно у трудових правовідносинах, на Мінсоцполітики як на суб'єкта трудового права також покладаються певні обов'язки та права у сфері трудових відносин.

До 2006 р. діяльність Мінсоцполітики регулювалася Положенням про Міністерство соціальної політики України, затверджене Указом Президента України від 30 серпня 2000 р. № 1035/2000. Цей Указ діяв у період з 2000 до 2006 р. Останні зміни, які були внесені до нього, датуються 2005 р. та вносилися у зв'язку із затвердженням Положення про Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, внаслідок чого було дещо скореговані повноваження Мінсоцполітики Рудкевич І.В. Етапи становлення та розвитку державної політики соціального захисту населення України // Інвестиції: практика та досвід. - 2011. - № 4 (лютий). - С. 100..

У результаті законодавчих змін повноваження щодо визначення спрямування роботи органів виконавчої влади перейшли до Кабінету Міністрів, внаслідок чого постановою Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2005 р. № 1543 було затверджено Положення про Міністерство соціальної політики України в новій редакції. Вказане та попереднє положення значно відрізнялися одне від одного. Останнє містило в собі суттєві зміни щодо повноважень Мінсоцполітики. Так, відповідно до Положення від 2 листопада 2006 р., Міністерство соціальної політики України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Це - перша відмінність від попереднього Положення Кримчак С. Удосконалення нормативно-правової основи діяльності Міністерства соціальної політики України // Публічне право. - 2012. - № 4. - С. 343.. У попередньому Положенні Мінсоцполітики визначалось як спеціально уповноваженим Центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Суттєва різниця у даному визначенні полягає у такому: стаття 259 Кодексу законів про працю України вказує на те, що нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю здійснюють спеціально уповноважені на те органи та інспекції, які не залежать у своїй діяльності від власника або уповноваженого ним органу Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/322-08. При цьому центральні органи державної виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні. Відповідно до зазначеного, Мінсоцполітики здійснювало нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебували у його функціональному підпорядкуванні, та не могло здійснювати ці функції в цілому без врахування підпорядкованості підконтрольного об'єкта. Таким чином, Положенням від 2 листопада 2006 р. було значно звужено сферу повноважень Мінсоцполітики.

У зв'язку з проведенням адміністративної реформи Указом Президента України від 09 груд. 2010 р. № 1085/2010 з метою оптимізації системи центральних органів виконавчої влади, усунення дублювання їх повноважень, забезпечення скорочення чисельності управлінського апарату та витрат на його утримання, підвищення ефективності державного управління, яким на зміну Міністерства праці і соціальної політики утворилось Міністерство соціальної політики України Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади [Електронний ресурс]: Указ Президента України від 09.12.2010 № 1085/2010. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1085/2010.

Сьогодні Міністерство соціальної політики України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мінсоцполітики України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах зайнятості населення та трудової міграції, трудових відносин, соціального захисту населення, з питань сім'ї та дітей, а також захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну. Мінсоцполітики України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків та спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань попередження насильства в сім'ї Лавриненко В.О. Визначення ефективності соціальної політики держави в сучасних умовах // Держава та регіони. Серія: Державне управління. - 2011. - № 1. - С. 243.

Сьогодні Міністерство соціальної політики відіграє керівну регулюючу та координуючу роль у визначенні політики у сфері праці та тих, що тісно пов'язані із трудовими відносинами.

1.2 Основні завдання та повноваження Мінсоцполітики

мінсоцполітика правовий державний

Основними завданнями Мінсоцполітики України є Про Положення про Міністерство соціальної політики України [Електронний ресурс]: Указ Президента України 6 квітня 2011 року № 389/2011. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/389/2011/print1360049316959498: формування державної політики щодо забезпечення державних соціальних стандартів та державних соціальних гарантій для населення, координація розроблення проектів прогнозів і державних програм з питань соціальної та демографічної політики;

формування і реалізація державної політики щодо регулювання ринку праці, процесів трудової міграції, визначення правових, економічних та організаційних засад зайнятості населення і його захисту від безробіття;

формування і реалізація державної політики стосовно визначення державних соціальних гарантій щодо прав громадян на працю, оплату праці, а також щодо нормування та стимулювання праці, професійної кваліфікації робіт і професій, умов праці;

формування та реалізація державної політики у сфері пенсійного забезпечення громадян;

формування основних напрямів державної політики та здійснення відповідно до закону державного нагляду у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування, проведення соціального діалогу з питань формування та реалізації державної соціальної політики, регулювання соціально-трудових відносин;

формування та реалізація державної політики щодо надання адресної соціальної допомоги вразливим верствам населення, у тому числі малозабезпеченим та багатодітним сім'ям;

формування державної політики у сфері надання соціальних послуг людям похилого віку, інвалідам, бездомним громадянам, іншим соціально вразливим верствам населення;

формування та реалізація державної політики у сфері соціального захисту ветеранів, інвалідів, людей похилого віку, громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, жертв нацистських переслідувань, жертв політичних репресій, захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну;

формування і реалізація державної політики щодо соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, та тих, які підлягають звільненню у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України та інших військових формувань;

формування і реалізація державної політики з питань сім'ї та дітей;

формування і реалізація державної політики щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;

участь у розробленні та реалізація державної політики щодо попередження насильства в сім'ї.

Коментуючи покладені на Мінсоцполітики України завдання, слід зазначити, що основною їх особливістю є соціальна спрямованість. Також важливо звернути увагу на те, що пункт 4 передбачає формування та реалізацію державної політики у сфері пенсійного забезпечення громадян. При цьому сутність «забезпечення», як відомо, полягає в гарантуванні певного процесу, дії. З цього розуміємо, що відповідальність за діяльність Пенсійного фонду України та визначення політики у сфері пенсійного забезпечення лежить саме на Мінсоцполітики України Князька Л.А. Основні напрями розвитку адміністративно-правового регулювання в галузі соціального захисту населення // Південноукраїнський правничий часопис. - 2009. - № 1. - С. 89..

Так, відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого 6 квітня 2011 року, Міністерство соціальної політики України виконує ряд повноважень щодо діяльності Пенсійного фонду. Однак у вказаному Положенні нічого не сказано про те, що Мінсоцполітики забезпечує діяльність Пенсійного фонду. Можна, звичайно, припустити, що функції забезпечення Мінсоцполітики на цьому мають бути і припинені. Однак по-перше, до поняття «забезпечення» входить значно більше коло повноважень; по-друге, слід з'ясувати, які серед повноважень Мінсоцполітики стосуються Пенсійного фонду та яким чином вони перетинаються і взаємно узгоджуються.

Так, повноваження Мінсоцполітики України визначаються відповідно до Положення про Міністерство соціальної політики України. Положення про Пенсійний фонд України не містить деяких суттєвих функцій Міністерства соціальної політики по відношенню до Пенсійного фонду. Однією з таких функцій є передбачений Положенням про Міністерство соціальної політики України контроль за виконанням Пенсійним фондом України його функцій. Однак Положення про Пенсійний фонд України не містить згадки про цю функцію. Натомість Мінсоцполітики спрямовує та координує діяльність Пенсійного фонду. Тому вважаємо за необхідне доповнити Положення про Пенсійний фонд таким чином:

Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України, а також контролюється Міністерством соціальної політики України.

Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України Конституція України: прийнята на V сесії Верховної Ради України від 28 червня 1996 р. № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30. - Ст. 141. та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.

Окрім зазначених завдань, до завдань Мінсоцполітики України відноситься керівництво діяльністю Державної служби зайнятості України, проведення заходів, пов'язаних з ефективним функціонуванням ринку праці, сприяння раціональній, продуктивній і вільно обраній зайнятості, підвищенню якості і конкурентоспроможності робочої сили.

З огляду на функції, а також на те, що Мінсоцполітики України має право представляти Кабінет Міністрів України за його дорученням у міжнародних організаціях та під час укладення міжнародних договорів України, та, аналізуючи відсутність серед завдань Мінсоцполітики здійснення політики на міжнародній арені, вважаємо за доцільне внести до завдань Мінсоцполітики України таке: «здійснення міжнародного співробітництва у межах своїх повноважень щодо визначення та реалізації соціальної політики».

Як суб'єкт трудового права Мінсоцполітики України в межах своїх повноважень на основі та на виконання актів законодавства має право видавати накази, організовувати і контролювати їх виконання. Окрім того, Мінсоцполітики видає в разі потреби з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади спільні акти. Всі рішення, які Мінсоцполітики України видає у вигляді нормативних актів, спрямовуються на виконання покладених на нього завдань у сфері соціальної політики. Рішення Мінсоцполітики, прийняті в межах його повноважень, обов'язкові для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності і громадянами. Водночас, для того, щоб рішення Мінсоцполітики були дійсно обов'язковими для виконання всіма переліченими вище суб'єктами, необхідно аби Мінсоцполітики мав інший правовий статус. З огляду на зазначене, вважаємо за необхідне та доцільне внести зміни в чинне Положення шляхом надання Міністерству соціальної політики статусу спеціально уповноваженого органу щодо врегулювання основних питань у сфері праці Князька Л. Адміністративно-правові відносини, що виникають під час реалізації громадянами своїх соціальних прав // Підприємництво, господарство і право. - 2010. - № 9. - С. 79..

Розділ 2. Органи та установи в складі Міністерства та їх повноваження

2.1 Урядові органи державного управління в сфері соціальної політики

З метою забезпечення реалізації пріоритетних напрямів державної політики в соціальній сферах Кабінет Міністрів України може створювати в складі Міністерства соціальної політики України урядові органи державного управління (департаменти, фонди, служби, інспекції). Такі органи мають статус юридичної особи, самостійний баланс, реєстраційні рахунки в установах Державного казначейства, гербову печатку.

Сьогодні в структурі Міністерства соціальної політики України функціонують три урядові органи державного управління Гончаров А. В. Система органів державного управління соціальним захистом населення// Сучасні проблеми правової держави України: зб. наук. пр. - К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2009. - С. 236.:

Державна служба з питань інвалідів та ветеранів України - далі - Служба) є центральним органом виконавчої влади України, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України Про Положення про Державну службу з питань інвалідів та ветеранів України: Указ Президента України від 06.04.2011 № 397/2011 // Офіційний вісник України. - 2011. - № 29. - Ст. 1232..

Служба входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері соціального захисту інвалідів, ветеранів війни, інших осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ветеранів праці, ветеранів військової служби , військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, жертв нацистських переслідувань.

Служба у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України , іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.

Основними завданнями Служби є: реалізація державної політики у сфері соціального захисту інвалідів та ветеранів, військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, жертв нацистських переслідувань; внесення пропозицій Міністру щодо формування державної політики у сфері соціального захисту інвалідів, ветеранів, військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, жертв нацистських переслідувань; дійснення заходів щодо увічнення пам'яті захисників Вітчизни та жертв воєн та участь у патріотичному вихованні громадян Пасічніченко С.В. Адміністративно-правове регулювання соціального захисту інвалідів // Часопис Київського університету права. - 2010. - № 3. - С.103..

Державна інспекція України з питань праці (Держпраці України) входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Основними завданнями Держпраці України є Про Положення про Державну інспекцію України з питань праці: Указ Президента України від 06.04.2011 № 386/2011 // Офіційний вісник України. - 2011. - № 29. - Ст. 1224.:

реалізація державної політики з питань державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю;

реалізація державної політики з питань державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення;

реалізація державної політики з питань контролю за додержанням законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб;

розроблення та внесення пропозицій щодо формування державної політики з питань державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю, зайнятість населення, а також законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Держпраці України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Держпраці України під час виконання покладених на неї завдань взаємодіє в установленому порядку з іншими органами виконавчої влади, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, органами місцевого самоврядування, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, підприємствами, установами, організаціями, а також всеукраїнськими об'єднаннями профспілок і всеукраїнськими об'єднаннями роботодавців Нічик С. Про утворення і повноваження Державної інспекції України з питань праці // Довідник кадровика. Справочник кадровика. - 2011. - № 5. - С.18..

Державна служба зайнятості України (далі - Служба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України Про Державну службу зайнятості України: Указ Президента України від 16.01.2013 № 19/2013 // Офіційний вісник України. - 2013. - № 5. - Ст. 153..

Служба входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції.

Служба у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами і дорученнями Президента України, щорічним посланням Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України, актами Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Міністра.

Основними завданнями Служби є Петренко І. Функції Державної служби зайнятості України // Публічне право. - 2012. - № 4. - С. 336.:

реалізація державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції; внесення Міністрові пропозицій щодо формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції; сприяння громадянам у підборі підходящої роботи; надання роботодавцям послуг з добору працівників; участь в організації проведення громадських та інших робіт тимчасового характеру; сприяння громадянам в організації підприємницької діяльності, зокрема шляхом надання індивідуальних та групових консультацій; участь у реалізації заходів, спрямованих на запобігання масовому вивільненню працівників, профілактика настання страхових випадків, сприяння мобільності робочої сили та зайнятості населення в регіонах з найвищими показниками безробіття, монофункціональних містах та населених пунктах, залежних від містоутворюючих підприємств; організація підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації безробітних з урахуванням поточної та перспективної потреби ринку праці; проведення професійної орієнтації населення; додаткове сприяння у працевлаштуванні окремих категорій громадян, які неконкурентоспроможні на ринку праці; здійснення контролю за використанням роботодавцями та безробітними коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Для погодженого вирішення найважливіших питань, що належать до компетенції Міністерства соціальної політики України, а також для визначення основних напрямів його діяльності в Міністерстві утворюється спеціальний консультаційно-дорадчий орган - колегія.

До складу колегії входять: Міністр (голова колегії), його заступники, керівники структурнихпідрозі ділів Міністерства та інші особи (у разі потреби). Рішення колегії втілюються в життя наказами Міністерства соціальної політики України.

Для розгляду наукових рекомендацій і пропозицій щодо проведення трудової та соціальної політики в Міністерстві соціальної політики України можуть утворюватись наукова рада, інші дорадчі та консультативні органи. Склад таких органів і положення про них затверджує Міністр соціальної політики.

2.2 Підрозділи місцевих державних адміністрацій і місцевих рад з питань соціальної політики

Реалізацію державної політики в трудовій та соціальній сферах на місцевому рівні забезпечують: структурні підрозділи соціального захисту населення місцевих державних адміністрацій; структурні підрозділи соціального захисту населення обласної, Київської та Севастопольської міської державної адміністрації; відділи районних державних адміністрацій; підрозділи місцевих рад у сфері соціального захисту населення Гуржій Т.О. Адміністративне право: навч. посіб. - К.: КНТ, 2011. - С. 472..

Ст. 23. Закону України (далі - ЗУ) «Про місцеві державні адміністрації» визначено повноваження в галузі соціального забезпечення та соціального захисту населення.

Місцева державна адміністрація: реалізує державну політику в галузі соціального забезпечення та соціального захисту соціально незахищених громадян - пенсіонерів, інвалідів, одиноких непрацездатних, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб із їх числа, одиноких матерів, багатодітних сімей, інших громадян, які внаслідок недостатньої матеріальної забезпеченості потребують допомоги та соціальної підтримки з боку держави Про місцеві державні адміністрації [Електронний ресурс]: Закон України від 09.04.1999 № 586-XIV. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/586-14.

Сприяє розвитку їх соціального забезпечення, правильному і своєчасному призначенню і виплаті державних пенсій та допомоги, поданню адресної соціальної допомоги та підтримки, призначенню та виплаті цільової грошової допомоги, інших компенсаційних заходів соціального захисту Рошканюк В. М. Правове регулювання соціального захисту в Україні: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.05. - К., 2012. -С.13..

Створює мережу, забезпечує зміцнення і розвиток матеріально-технічної бази закладів соціального захисту населення, підвищення рівня і якості обслуговування в них; розробляє і забезпечує виконання комплексних програм поліпшення обслуговування соціально незахищених громадян та всебічний розвиток їх обслуговуванн.;

Забезпечує працевлаштування інвалідів, сприяє здобуттю ними освіти, набуттю необхідної кваліфікації, матеріально-побутовому обслуговуванню, санаторно-курортному лікуванню інвалідів, ветеранів війни та праці, осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; сприяє поданню протезно-ортопедичної допомоги населенню і забезпеченню інвалідів засобами пересування і реабілітації; встановлює піклування над повнолітніми дієздатними особами, які за станом здоров'я потребують догляду.

Забезпечує в установленому порядку надання населенню субсидій на житлово-комунальні послуги; сприяє громадським, релігійнім організаціям, благодійним фондам, окремим громадянам у поданні допомоги соціально незахищеним громадянам; здійснює згідно із законодавством заходи соціального патронажу щодо осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк; вирішує питання про утворення, реорганізацію та ліквідацію спеціальних будинків-інтернатів для осіб похилого віку, осіб, які потребують медичної допомоги у зв'язку із захворюванням на туберкульоз, та інвалідів першої і другої груп, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк.

Вирішує питання щодо встановлення опіки і піклування, створення передбачених законодавством умов для виховання та/або влаштування дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, щодо захисту особистих і майнових прав та інтересів дітей, а також вживає інших заходів щодо соціального захисту дітей, віднесених до її компетенції законом Гончаров А.В. Адміністративно-правовий статус органів державного управління у сфері соціального захисту населення // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності - 2010. - №1. - С. 98..

Ст. 24. ЗУ «Про місцеві державні адміністрації» визначено повноваження місцевої державної адміністрації в галузі зайнятості населення, праці та заробітної плати:

забезпечує реалізацію державних гарантій у сфері праці, в тому числі і на право своєчасного одержання винагороди за працю;

розробляє та організовує виконання перспективних та поточних територіальних програм зайнятості та заходи щодо соціальної захищеності різних груп населення від безробіття;

забезпечує проведення згідно з законом громадських та тимчасових робіт для осіб, зареєстрованих як безробітні;

забезпечує соціальний захист працюючих, зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності, якісне проведення атестації робочих місць;

бере участь у веденні колективних переговорів та укладанні територіальних тарифних угод, вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів);

бере участь у залученні виробничих потужностей підприємств установ виконання покарань для соціально-економічного розвитку регіонів та здобуття засудженими професій, що користуються попитом на ринку праці.

розробляє та здійснює заходи щодо реалізації державної політики сприяння зайнятості населення на рівні регіону;

вивчає процеси, що відбуваються на ринку праці, у сфері зайнятості населення та професійного навчання, проводить їх оцінку, прогнозування попиту та пропонування робочої сили, інформування населення та органів виконавчої влади про стан ринку праці;

забезпечує реалізацію державних гарантій у сфері праці; здійснює заходи щодо своєчасного запобігання масовому безробіттю;

визначає напрями розширення в регіоні сфери застосування праці за рахунок створення робочих місць у пріоритетних галузях економіки, розвитку малого бізнесу, підприємницької діяльності, селянських (фермерських) господарств тощо;

розробляє та здійснює заходи щодо сприяння працевлаштуванню вивільнених працівників, зокрема професійної орієнтації та професійного навчання; проводить іншу роботу із сприяння зайнятості населення Про місцеві державні адміністрації [Електронний ресурс]: Закон України від 09.04.1999 № 586-XIV. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/586-14.

Методичні рекомендаціїМінсоцполитики України розроблені з метою забезпечення єдиного методологічного підходу до розроблення положень про структурні підрозділи соціального захисту населення місцевих державних адміністрацій (далі - структурний підрозділ соціального захисту населення) на підставі положень Конституції України, Закону України «Про місцеві державні адміністрації», інших законів України, постанов Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2012 р. № 887 «Про затвердження Типового положення про структурний підрозділ місцевої державної адміністрації», від 18 квітня 2012 р. № 606 «Про затвердження рекомендаційних переліків структурних підрозділів обласної, Київської та Севастопольської міської, районної, районної в мм. Києві та Севастополі державних адміністрацій», від 12 березня 2005 р. № 179 «Про упорядкування структури апарату центральних органів виконавчої влади, їх територіальних підрозділів та місцевих державних адміністрацій» Методичні рекомендації з розроблення положень про структурні підрозділи соціального захисту населення місцевих державних адміністрацій: Наказ Міністерства соціальної політики України від 26.11.2012 № 741 // Міністерство соціальної політики України: Офіц. веб-сайт. - Режим доступу: http://mlsp.kmu.gov.ua/labour/control/uk/publish/article;jsessionid=51F1514324BE137CE2CDD100C97881B9?art_id=146615&cat_id=102037.

Положення є основним документом, що визначає правовий статус, цілі, завдання, функції, права та обов'язки структурного підрозділу соціального захисту населення, а також порядок організації його роботи та взаємодії з іншими структурними підрозділами місцевої державної адміністрації, підприємствами, установами, організаціями.

Департамент соціального захисту населення обласної, Київської та Севастопольської міської державної адміністрації (далі - департамент) утворюється головою обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації, входить до її складу і в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечує виконання покладених на департамент завдань Кузьменко С.Г. Аналіз складових механізму регулювання соціального захисту населення // Держава та регіони. Серія: Державне управління. - 2012. - № 2. - С. 76..

Департамент підпорядкований голові обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації, а також підзвітний і підконтрольний Мінсоцполітики.

Департамент забезпечує виконання на відповідній території повноважень, встановлених законодавством України у сфері соціального захисту працюючого населення, у тому числі працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці; соціальної підтримки та надання соціальних послуг особам похилого віку, інвалідам, сім'ям та особам, які перебувають у складних життєвих обставинах, дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, малозабезпеченим та іншим соціально вразливим верствам населення; захисту прав та реалізації соціальних гарантій, визначених законодавством України для окремих категорій населення, у тому числі ветеранів війни та праці, жертв політичних репресій та нацистських переслідувань, громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; з питань поліпшення становища сімей, у тому числі сімей з дітьми, багатодітних та молодих сімей, оздоровлення та відпочинку дітей, попередження насильства в сім'ї, забезпечення рівних прав і можливостей чоловіків та жінок, протидії торгівлі людьми.

Департамент у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Мінсоцполітики, інших центральних органів виконавчої влади, розпорядженнями голови обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації, а також положенням про департамент.

Основним завданням департаменту є забезпечення реалізації державної соціальної політики на відповідній території у сфері соціального захисту населення, що включає:

визначення пріоритетів соціального розвитку; здійснення аналізу рівня життя населення та підготовку пропозицій до проектів державних цільових, галузевих та регіональних програм; реалізацію заходів у сфері соціального захисту населення, поліпшення становища сімей, попередження насильства в сім'ї, оздоровлення та відпочинку дітей, забезпечення рівних прав і можливостей жінок та чоловіків, протидії торгівлі людьми;

забезпечення реалізації державної політики у сфері соціально-трудових відносин, оплати і належних умов праці, соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, та тих, які підлягають звільненню із Збройних Сил України та інших військових формувань; організацію ефективного співробітництва місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з профспілками та їх об'єднаннями, організаціями роботодавців та їх об'єднаннями;

забезпечення реалізації державної політики у сфері соціальної підтримки населення, у тому числі сімей з дітьми, малозабезпечених сімей, ветеранів, інвалідів, громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших категорій осіб, які згідно із законодавством України мають право на пільги та надання житлових субсидій населенню, забезпечення ведення обліку осіб, що мають право на пільги згідно із законодавством України.

Виконання програм і здійснення заходів, спрямованих на забезпечення соціального та правового захисту сім'ї, у тому числі соціальної підтримки сімей з дітьми, малозабезпечених, багатодітних, молодих сімей та сімей, які перебувають в складних життєвих обставинах, попередження насильства в сім'ї, оздоровлення та відпочинку дітей, забезпечення рівних прав і можливостей для участі жінок та чоловіків у політичному, економічному і культурному житті, протидії торгівлі людьми; координацію діяльності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій з питань реалізації державної політики у цих сферах Флорескул Н. Правове забезпечення соціального захисту населення // Вісник Київського національного торговельно-економічного університету. - 2011. - № 5. - С. 121.;

організацію на відповідній території соціального обслуговування населення, здійснення соціальної роботи та надання соціальних послуг, у тому числі соціального супроводу сімей/осіб, шляхом розвитку спеціалізованих закладів, установ та служб та залучення недержавних організацій, які надають соціальні послуги.

Здійснення координації діяльності і контролю за виконанням структурними підрозділами соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій законодавства України з питань реалізації державної соціальної політики у сфері соціального захисту населення, надання їм організаційно-методичної допомоги щодо правильності застосування законодавства у цій сфері.

Забезпечення сприяння: реалізації державної політики зайнятості на відповідній території, повній, продуктивній, вільно обраній зайнятості, зниженню рівня безробіття; органам місцевого самоврядування у вирішенні питань соціально-економічного розвитку відповідних територій; громадським та іншим організаціям у проведенні ними роботи з питань соціального захисту сім'ї, дітей, інвалідів, осіб похилого віку та інших вразливих категорій населення.

2.3 Міністерства та фонди: завдання та повноваження

Пенсійний фонд України - центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики в сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики. Його основними завданнями є Про Положення про Пенсійний фонд України: Указ Президента України від 06.04.2011 № 384/2011 // Офіційний вісник України. - 2011. - № 29. - Ст. 1223.:

участь у формуванні та реалізації державної політики в сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування;

управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; забезпечення збору та акумулювання внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, ведення їх обліку;

призначення (перерахунок) пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці;

забезпечення своєчасного та повного фінансування пенсійних та інших обов'язкових виплат, які здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, інших джерел, визначених законодавством.

Керівним органом Пенсійного фонду України є Правління, чисельність і персональний склад якого затверджує Президент України (сьогодні до складу правління Пенсійного фонду України входять 19 осіб). Голову правління та його заступників призначає на посади й звільняє з посад Кабінет Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України (відповідні кандидатури на розгляд глави Уряду вносить Міністр соціальної політики) Флорескул Н. Правове забезпечення соціального захисту населення // Вісник Київського національного торговельно-економічного університету. - 2011. - № 5. - С. 123..

Пенсійний фонд України реалізує свої повноваження безпосередньо, а також через утворені в установленому порядку головні управління Фонду в АРК, областях, містах Києві та Севастополі, управління Фонду в містах та районах.

У межах своїх повноважень на основі та на виконання актів законодавства Пенсійний фонд України видає накази, обов'язкові для виконання іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами й організаціями незалежно від форми власності, а також громадянами. Проекти нормативно-правових актів Фонду обов'язково погоджуються з Міністром соціальної політики Гетьманцева Н. Місце державних органів у системі соціального партнертсва // Юридична Україна. - 2011. - № 7. - С. 29..

Міністерство соціальної політики автономної Республіки Крим (далі - АРК) є республіканським органом виконавчої влади, який забезпечує: міжгалузеве регулювання; реалізацію державної політики в сфері зайнятості та соціального захисту населення, умов праці, соціально-трудових відносин, нормування й оплати праці, соціального партнерства, проведення альтернативної (невійськової) служби; управління власністю підприємств, установ, організацій, які знаходяться у віданні АРК і належать дсг сфери управління Міністерства; координацію діяльності республіканських і місцевих органів виконавчої влади щодо реалізації державних і регіональних соціальних програм Министерство социальной политики АРК: Офиц. веб-сайт. - Режим доступа: http://msp.ark.gov.ua/.

Міністерство соціальної політики АРК очолює міністр, який призначається на посаду та звільняється з посади Верховною Радою АРК. Відповідне подання до Верховної Ради АРК вносить ГЬлова Ради міністрів АРК. Міністр має заступників (у тому числі - одного першого), яких призначає на посаду і звільняє з посади Голова Ради міністрів АРК за поданням міністра та за згодою заступника Голови Ради міністрів АРК - куратора міністерства.

На Міністерство соціальної політики АРК покладається цілий комплекс завдань, серед яких:

реалізація на території АРК державної політики в трудовій та соціальній сферах; розробка та реалізація цільових республіканських програм зайнятості населення, захисту інвалідів і ветеранів, інших соціальних програм; здійснення державного контролю за правильністю використання списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, за якими встановлюються пільгові пенсії, надаються додаткові відпустки; забезпечення в рамках, визначених законодавством, права громадян України на альтернативну (невійськову) службу; реалізація системи адресної соціальної допомоги та підтримки малозабезпечених громадян; сприяння професійному навчанню та працевлаштуванню інвалідів;

розвиток мережі закладів соціального захисту населення; розробка і реалізація систем соціальної допомоги особам з обмеженими фізичними та інтелектуальними можливостями; залучення громадських, недержавних організацій і волонтерів до реалізації соціальних програм; здійснення контролю за дотриманням законодавства під час призначення та виплати пенсій органами Пенсійного фонду України; забезпечення персоніфікованого обліку одержувачів усіх видів пільг, компенсацій та інших видів соціальних виплат на території АРК;

організація роботи із захисту громадян, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС.

На виконання цих та інших завдань Міністерство соціальної політики АРК здійснює такі функції:

у сфері зайнятості населення: організовує розробку регіональних балансів трудових ресурсів; розробляє заходи щодо використання праці громадян, які потребують соціального захисту і неспроможні на рівних конкурувати на ринку праці; розробляє заходи, спрямовані на сприяння зайнятості населення, створення умов для працевлаштування, попередження безробіття;

у сфері альтернативної (невійськової служби): організовує проходження альтернативної служби на території АРК; здійснює контроль за дотриманням законодавства про альтернативну службу; веде облік громадян, направлених на альтернативну службу, громадян, звільнених з цієї служби та громадян, звільнених від призову на воєнні збори;

у сфері соціальної політики та моніторингу: здійснює розрахунок фактичної величини прожиткового мінімуму основних демографічних груп населення; здійснює моніторинг основних показників бідності та основних індикаторів рівня життя в АРК;

у сфері оплати та нормування праці: бере участь у колективних переговорах щодо укладення Регіональної угоди АРК (у частині регулювання оплати праці); розробляє пропозиції щодо регулювання умов і розмірів оплати праці керівників підприємств, які перебувають у власності АРК; розробляє пропозиції щодо удосконалення трудового законодавства;

у сфері регулювання соціально-трудових відносин: бере участь у вирішенні колективних трудових спорів; сприяє укладенню колективних договорів на республіканських підприємствах; бере участь у виробленні пропозицій щодо підвищення ефективності використання робочого часу.

Відповідно до покладених на нього завдань, Міністерство соціальної політики АРК також реалізує адміністративні функції у сферах: державної експертизи умов та охорони праці; пенсійного забезпечення; соціального захисту населення; соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; міжурядового співробітництва; зв'язків з громадськістю; реалізації національної програми інформатизації.

Міністерство соціальної політики АРК у межах своїх повноважень, на підставі та на виконання законодавства України видає накази, організовує і контролює їх виконання.

Акти Міністерства з питань праці, зайнятості та соціального захисту населення, прийняті в межах його повноважень, є обов'язковими для виконання республіканськими і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності й відомчого підпорядкування, а також фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності.

Висновки

Мінсоцполітики України є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням. Воно у взаємовідносинах із іншими суб'єктами виступає суб'єктом права як юридична особа публічного права, де на нього покладаються відповідні права та обов'язки. Відповідно у трудових правовідносинах, на Мінсоцполітики як на суб'єкта трудового права також покладаються певні обов'язки та права у сфері трудових відносин.

Сьогодні Міністерство соціальної політики України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мінсоцполітики України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах зайнятості населення та трудової міграції, трудових відносин, соціального захисту населення, з питань сім'ї та дітей, а також захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну. Мінсоцполітики України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків та спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань попередження насильства в сім'ї.

Завдання покладені на Мінсоцполітики України є основною їх особливістю і мають соціальну спрямованість.

Міністерство соціальної політики України виконує ряд повноважень щодо діяльності Пенсійного фонду. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України, а також контролюється Міністерством соціальної політики України

Як суб'єкт трудового права Мінсоцполітики в межах своїх повноважень на основі та на виконання актів законодавства має право видавати накази, організовувати і контролювати їх виконання. Окрім того, Мінсоцполітики видає в разі потреби з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади спільні акти.

З метою забезпечення реалізації пріоритетних напрямів державної політики в соціальній сферах Кабінет Міністрів України може створювати в складі Міністерства соціальної політики України урядові органи державного управління (департаменти, фонди, служби, інспекції). Такі органи мають статус юридичної особи, самостійний баланс, реєстраційні рахунки в установах Державного казначейства, гербову печатку.

Сьогодні в структурі Міністерства соціальної політики України функціонують три урядові органи державного управління: Державна служба з питань інвалідів та ветеранів України, Державна інспекція України з питань праці, Державна служба зайнятості України.

Реалізацію державної політики в трудовій та соціальній сферах на місцевому рівні забезпечують: місцеві державні адміністрації; відділи районних державних адміністрацій; підрозділи місцевих рад з питань праці та соціального захисту.

Пенсійний фонд України - центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики в сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики.

Міністерство соціальної політики АРК є республіканським органом виконавчої влади, який забезпечує: міжгалузеве регулювання; реалізацію державної політики в сфері зайнятості та соціального захисту населення, умов праці, соціально-трудових відносин, нормування й оплати праці, соціального партнерства, проведення альтернативної (невійськової) служби; управління власністю підприємств, установ, організацій, які знаходяться у віданні АРК і належать до сфери управління Міністерства; координацію діяльності республіканських і місцевих органів виконавчої влади щодо реалізації державних і регіональних соціальних програм.

Список використаної літератури

1. Конституція України: прийнята на V сесії Верховної Ради України від 28 червня 1996 р. № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30. - Ст. 141.

2. Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/322-08

3. Про місцеві державні адміністрації [Електронний ресурс]: Закон України від 09.04.1999 № 586-XIV. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/586-14

4. Про Державну службу зайнятості України: Указ Президента України від 16.01.2013 № 19/2013 // Офіційний вісник України. - 2013. - № 5. - Ст. 153.

5. Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади [Електронний ресурс]: Указ Президента України від 09.12.2010 № 1085/2010. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1085/2010

6. Про Положення про Державну інспекцію України з питань праці: Указ Президента України від 06.04.2011 № 386/2011 // Офіційний вісник України. - 2011. - № 29. - Ст. 1224.

7. Про Положення про Державну службу з питань інвалідів та ветеранів України: Указ Президента України від 06.04.2011 № 397/2011 // Офіційний вісник України. - 2011. - № 29. - Ст. 1232.

8. Про Положення про Міністерство соціальної політики України [Електронний ресурс]: Указ Президента України 6 квітня 2011 року № 389/2011. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/389/2011/print1360049316959498

9. Про Положення про Пенсійний фонд України: Указ Президента України від 06.04.2011 № 384/2011 // Офіційний вісник України. - 2011. - № 29. - Ст. 1223.

...