Державне будівництво і місцеве самоврядування як категорія державознавства, наука і навчальна дисципліна

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державне будівництво і місцеве самоврядування як категорія державознавства, наука і навчальна дисципліна

1. Поняття ДБ та МС

Поняття «державне будівництво і місцеве самоврядування» останніми роками активно увійшло в науковий і політичний обіг, широко використовується в теорії державознавчих наук, у сфері законотворення, практиці державно-правового розвитку України. Однак однозначного розуміння цього терміна досі немає у зв'язку із багатогранністю, різними науковими підходами до визначення його змісту, певним відставанням теоретичних досліджень вітчизняної юридичної науки в галузі державного будівництва.

Державне будівництво і місцеве самоврядування можна розглядати в різних аспектах -- як категорію державознавства, як науку та навчальну дисципліну, як певну сферу діяльності державних та самоврядних інституцій. При цьому визначальним для юридичної науки є поняття державного будівництва і місцевого самоврядування саме як державознавчої категорії, оскільки воно багато в чому обумовлює змістове наповнення інших юридичних дефініцій.

Якщо розглядати «державне будівництво і місцеве самоврядування» як процес формування, існування та розвитку державного механізму та системи місцевого самоврядування, тобто у широкому значенні, то його складовими елементами будуть: засади організації і функціонування публічної влади, у тому числі й засади здійснення перетворень щодо встановлення різних моделей організації влади; суб'єкти, які здійснюють перетворення; етапи розвитку державних та самоврядних інституцій; порядок організації і проведення виборів чи порядок призначення відповідних посадових осіб у країні; системно-структурна організація органів публічної влади.

Якщо ж розглядати «державне будівництво і місцеве самоврядування» у вузькому значенні, тобто як існуючу організацію системи органів публічної влади, то його елементами будуть принципи, функції, компетенція, структура, основи, форми і методи діяльності зазначених органів. Ці юридичні показники доцільно надалі називати елементами організації й діяльності органів публічної влади. При цьому самі по собі вони характеризують не стільки сам процес формування державності чи владних інституцій, скільки реальний стан існуючої моделі організації влади. Водночас, якщо розглядати ці показники в аспекті їхньої еволюції, аналізуючи, як змінювалися на певних історичних етапах функції, компетенція, форми чи методи діяльності державних та муніципальних органів, то їх цілком можна використовувати й для характеристики системно-структурної організації органів публічної влади як елементу змісту поняття «державне будівництво і місцеве самоврядування» в широкому значенні.

З вищевикладеного можна дати таке загальне визначення державного будівництва.

Державне будівництво і місцеве самоврядування - це наука, що являє собою систему узагальнених знань про організацію роботи органів публічної влади. Її предметом є суспільні відносини, які складаються у процесі організації та діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування.

2. Основні напрямки здійснення ДБ та МС

Основними напрямками здійснення державного будівництва і місцевого самоврядування в Україні на сучасному етапі є такі:

оновлення правової основи державного будівництва і місцевого самоврядування з урахуванням новітніх наукових розробок, вітчизняного й зарубіжного досвіду; адаптація національного законодавства до законодавства Євросоюзу;

подальша деконцентрація та децентралізація влади; забезпечення правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності місцевого самоврядування;

поглиблення демократичних тенденцій в управлінській діяльності; запровадження нових форм залучення громадськості до процесу вироблення й обговорення владних рішень;

оптимізація структури і штатів органів державної влади та місцевого самоврядування;

чітке розмежування функцій і компетенції між «рівнями» і «підсистемами» публічної влади;

забезпечення «прозорості» державної політики, боротьба з бюрократизмом і волюнтаризмом в системі органів публічної влади;

запровадження чітких процедур політичної та юридичної відповідальності при здійсненні публічної влади;

створення системи адміністративних судів, їх кадрове та матеріально-технічне забезпечення.

удосконалення системи підготовки кадрів для державної служби та служби в органах місцевого самоврядування;

удосконалення правових та організаційних форм і методів діяльності органів публічної влади;

раціоналізація документообігу в органах публічної влади;

12) упорядкування системи дорадчих, координаційних та інших допоміжних структур при органах публічної влади;

13) упорядкування й оптимізація системи оплати праці в органах публічної влади та їхньому апараті, забезпечення її «прозорості».

Ці перетворення мають забезпечити якісні зрушення в роботі органів публічної влади та їх посадових осіб, підняти їх на рівень тих вимог, що ставить перед ними сучасний стан розвитку українського суспільства.

3. Матеріальні та фінансові основи організації діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування

Ефективне функціонування органів державної влади та місцевого самоврядування можливе тільки за умови їх належного фінансування.

Конституція України та закони України закріплюють матеріальну та фінансову основу організації і діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування.

Стаття 95 Конституції України визначає, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Фінансування діяльності органів державної влади здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету. Україна, як і будь-яка інша незалежна держава, має власний бюджет, який завжди відображає систему існуючих економічних відносин. За допомогою бюджетної системи держава здійснює справедливий та неупереджений розподіл внутрішнього національного продукту між громадянами та територіальними громадами.

Бюджетне планування і виконання бюджету дають можливість встановлювати джерела надходження коштів, об'єкти бюджетного фінансування, покладати обов'язки і відповідальність на органи виконавчої влади і місцевого самоврядування за повне і своєчасне надходження коштів у доходну частину бюджету та ефективне їх використання. Будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби визначаються тільки законом. У нашій державі вводиться бюджетно-фінансова дисципліна, яка дозволяє Верховній Раді затверджувати граничний розмір дефіциту державного бюджету та визначати джерела його покриття; визначати суми доходів державного бюджету відповідно до бюджетної класифікації, суми видатків державного бюджету щодо кожного розпорядника коштів відповідно до бюджетної класифікації, суми дотацій, бюджетних позичок, розміру відрахувань від регулюючих доходів до бюджетів адміністративно-територіальних одиниць.

Діюче законодавство України закріплює порядок прийняття бюджету України, а також особливості здійснення контролю за виконанням Державного бюджету України. Створені органи парламентського контролю, які здійснюють контроль за використанням коштів Державного бюджету України, - Рахункова палата.

Власні джерела фінансування мають також і органи місцевого самоврядування. Сама матеріальна та фінансова основа має стати запорукою ефективної діяльності органів місцевого самоврядування. У зв'язку з цим діюче законодавство визначає, що матеріальною та фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, позабюджетні цільові та інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад, сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних та обласних рад.

Рішення про наділення місцевих рад правами щодо управління майном і фінансовими ресурсами, які є у власності територіальних громад, районних у містах, приймаються на місцевих референдумах відповідних районних у містах громад. Якщо територіальна громада району в місті внаслідок референдуму не прийме рішення про передачу права управління майном і фінансами відповідній міській раді, а територіальна громада міста або міська рада не прийняла рішення про створення органів місцевого самоврядування районів у місті, міська рада здійснює управління майном і фінансовими ресурсами, які є у власності територіальних громад районів у містах, та несе відповідальність перед громадою відповідного району у місті.

Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

До об'єктів виключного права комунальної власності можуть бути віднесені:

• землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, пасовища, сінокоси, шляхи, парки, кладовища), а також землі, надані для розміщення будинків органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

• землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та ісгорико-культурного призначення;

• річки, водойми та їх береги;

• кладовища;

• пам'ятки архітектури;

• природні ландшафти та заповідники;

• інші об'єкти, перелік яких встановлює територіальна громада або відповідна рада.

Значну роль у матеріально-фінансовому забезпеченні діяльності органів місцевого самоврядування відіграють місцеві бюджети.

Місцеві бюджети є самостійними, вони не включаються до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та інших місцевих бюджетів.

Місцевий бюджет має дохідну та видаткову частини. Доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних джерел (місцеві податки і збори), закріплених законом загальнодержавних податків і зборів та їх обов'язкових платежів. До дохідної частини місцевих бюджетів можуть входити кошти з державного бюджету, які передаються з метою надання фінансової підтримки місцевого самоврядування з боку держави. До дохідної частини місцевого бюджету включаються кошти необхідні для фінансування витрат пов'язаних із здійсненням органами місцевого самоврядування повноважень органів виконавчої влади та виконання рішень органів виконавчої влади.

Видатки місцевих бюджетів поділяються на дві частини:

- видатки, пов'язані з виконанням власних повноважень місцевого самоврядування;

- видатки, пов'язані з виконання делегованих законом повноважень органів виконавчої влади.

У видатковій частині місцевих бюджетів окремо передбачаються видатки поточного бюджету і бюджету розвитку.

Кошти поточного бюджету спрямовуються на фінансування установ і закладів, що утримаються за рахунок бюджетних асигнувань, і не належать до бюджету розвитку.

Кошти бюджету розвитку спрямовуються на реалізацію програм соціально-економічного розвитку відповідної території, пов'язаних із здійсненням інвестиційної та інноваційної діяльності, а також на фінансування субвенцій та інших видатків, пов'язаних з розширенням, відтворенням.

4. Методи та джерела ДБ та МС

Вчення про методи наукового пізнання називається методологією. Методологічні основи науки державного будівництва і місцевого самоврядування являють собою певні теоретичні блоки, що розкривають сутність та значення арсеналу методологічних способів і прийомів пізнання, які застосовуються для дослідження предмета цієї науки.

У науці державного будівництва та місцевого самоврядування використовуються різноманітні загальнофілософські, загальнонаукові та спеціальні методи. У сучасній науці існує цілий арсенал загальнофілософських методів -- діалектика, метафізика, матеріалізм, ідеалізм, монізм, плюралізм, гностицизм і агностицизм та інші. Однак найбільш широко наука державного будівництва та місцевого самоврядування на нинішньому етапі застосовує діалектичний метод, плюралістичний підхід, а також використовує елементи матеріалістичного та ідеалістичного методів дослідження державно-правових явищ.

Серед великої кількості загальнонаукових методів, які використовуються багатьма науками, наука державного будівництва і місцевого самоврядування застосовує такі: історичний метод, системний підхід, порівняльно-правовий метод, метод формально-логічного аналізу, формально-юридичний метод.

Для вивчення державно-правових явищ використовуються й спеціальні методи, що розробляються в межах окремих наук (математичний, статистичний, моделювання, кібернетичний, психологічний, метод конкретно-соціологічних досліджень та інші), застосування яких дає можливість отримати більш поглиблені знання і сприяє багатоаспектності досліджень.

Важливе значення для дослідників проблематики державного будівництва та місцевого самоврядування має встановлення джерел цієї науки. Джерела науки державного будівництва і місцевого самоврядування -- це інформаційні носії, матеріали, які містять знання в галузі державного будівництва і місцевого самоврядування. Ці джерела можуть бути поділені на кілька видів: 1) наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених, фахівців, у яких обґрунтовуються різні наукові погляди, концепції, ідеї з питань державного будівництва та місцевого самоврядування; 2) правові акти, які закріплюють питання організації й діяльності органів публічної влади; 3) матеріали практики діяльності органів публічної влади (стенограми, протоколи, статистичні дані, архівні матеріали, документи, що створюються в процесі поточної діяльності).

5. Поняття, система навчальної дисципліни «Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні»

Державне будівництво і місцеве самоврядування як навчальний курс має більш вузький зміст, ніж однойменна наукова галузь оскільки являє собою частину науки державного будівництва, тобто систему узагальнених знань про організацію роботи органів публічної влади, обсяг і спрямованість яких обумовлені специфікою навчального закладу і мають на меті формування повноцінного спеціаліста. Водночас завданням навчального курсу державного будівництва і місцевого самоврядування є надання знань про організацію діяльності органів публічної влади не тільки студентам-юристам, але й фахівцям, працівникам державного апарату.

Значення навчального курсу полягає в тому, що він повинен дати студентам основні поняття і розкрити зміст предмета державного будівництва на сучасному етапі, основні положення про форми і методи діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, основи їх діяльності, структуру і компетенцію. Ознайомлення студентів-юристів з науковими положеннями про організацію роботи органів публічної влади має велике значення для формування в них демократичного світогляду і патріотичного ставлення до правової системи держави, дає можливість краще орієнтуватися в загальнотеоретичних проблемах, розширює світогляд.

Система навчального курсу «Державне будівництво і місцеве самоврядування» побудована за принципом «від загального - до конкретного, від простого - до складного», щоб надати студентові можливість поступово осмислити сутність досліджуваних явищ, зрозуміти їх у всій повноті, системно вивчити матеріал. Спочатку висвітлюються питання, що мають вихідне значення для засвоєння подальших тем: поняття державного будівництва та місцевого самоврядування, його елементи, загальнотеоретичні аспекти організації та діяльності органів публічної влади та ін. Засвоєння цих питань дає можливість перейти до аналізу найбільш суттєвих аспектів організації роботи окремих органів публічної влади, зокрема структури, функцій, компетенції, основ, форм і методів діяльності вищих органів державної влади України, центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.

В усіх темах особлива увага приділяється рівню організації роботи органів публічної влади та шляхам її оптимізації в умовах політико-правової реформи.

Размещено на Allbest.ru