Слідчий суддя в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Відповідно до прийнятого 2012 року Кримінально-процесуального кодексу на стадії досудового слідства з'явився новий суб'єкт кримінального провадження - слідчий суддя.

Для чіткішого розуміння повноважень слідчого судді потрібно дослідити природу його появи.

Поняття «слідчий суддя» найбільшого значення набуло після здійснення в Російській імперії судової реформи 1864 р. Проте аналіз розвитку судоустрою та процесуального законодавства свідчить, що за своїми функціональними обов'язками слідчий суддя тих часів нічим не відрізнявся від звичайного слідчого з кримінального процесу радянської доби, за тим лише винятком, що структурно він входив до окружного суду чи до судової палати і всі його рішення підлягали судовому контролю, а скарги на його дії розглядалися цими судовими органами. Тим самим у цій моделі судочинства судовий слідчий, будучи під подвійним прокурорським і судовим контролем, реалізовував тільки функцію попереднього розслідування.

У кримінальному процесі різних країн, по-різному визначається посада, якою передбачено функції контролю на стадії досудового розслідування. Посада слідчого судді існує в кримінальному процесі таких країнах, як: Франція, Італія, Латвія, Молдова та ін.

В Україні законодавець дає визначення поняття «слідчий суддя» у п. 18 ст. 3 КПК України. Слідчий суддя - суддя суду І інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку передбаченому статтею 247 КПК[4], - голова чи за його визначенням інший суддя Апеляційного суду АРК, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя. Це визначення де досить повно охоплює визначення даного поняття. Необхідно розмежувати два види слідчих суддів: слідчі судді місцевих судів, про яких говориться у вищезазначеній статті, та є слідчі судді апеляційних судів, які передбачені у с. 247 КПК України.

Відмінність між цими слідчими суддями полягає у тому, як вони призначаються. Слідчий суддя місцевого суду обирається зборами суддів даного суду, а щодо слідчих суддів апеляційних судів, - законодавець за посадою визначив, що ним є голова апеляційного суду. Інші судді даного суду також можуть виконувати ці функції, але вже за наказом голови даного суду. суд реформа слідчий

Також відмінним між цими двома посадами є те, що слідчі судді місцевих судів розглядають всі клопотання: як щодо проведення гласних, так і щодо негласних слідчих дій, а слідчі судді апеляційних судів мають обмежену компетенцію щодо розгляду клопотань, що передбачає дачу дозволу на проведення тільки негласних слідчих (розшукових) дій, і то не усіх.

Наприклад, у Франції проведення попереднього слідства є теж прерогативою слідчого судді, але в справах про діяння неповнолітніх - судді в справах неповнолітніх. Також вони призначаються з числа суддів вищих трибуналів декретом Президента Республіки за поданням міністра юстиції строком на три роки з правом відновлення цього строку.

Відмінним між повноваженнями слідчого судді в Україні і в Франції є те, що слідчий суддя Франції може проводити слідство лише на підставі вимоги прокурора Республіки, в тому числі й у випадку явного проступку чи делікту. Якщо потерпілий (у французькому кримінальному процесі він називається цивільним позивачем) подав скаргу слідчому судді, останній дає розпорядження про направлення її прокуророві Республіки з тим, щоб той заявив необхідні вимоги. При цьому в тих випадках, коли його скарга приводить у рух цивільний позов, потерпілий під загрозою неприйняття його позовної скарги мусить внести до канцелярії трибуналу суму, визнану необхідною для забезпечення витрат, пов'язаних з процесом. Ця сума встановлюється постановою слідчого судді.

Вимога прокурора, у Франції про порушення справи може мати місце стосовно як визначеної, так і ще не відомої слідству особи.

У межах свої повноважень слідчий суддя, в Україні, проводить судове засідання, викликає зацікавлених сторін, заслуховує пояснення, вивчає документи та приймає рішення. Розгляд скарг, відповідно до статті 306 КПК здійснюється слідчим суддею за правилами судового розгляду. А у судовому розгляді дозволяється допит свідків, призначення експертизи, проведення оглядів, дослідження документів. Важливо при тому пам'ятати, що слідчий суддя обмежений в строках щодо призначенні до розгляду, але не обмежений у строках самого розгляду. Тож якщо звернутися до ст. 318 КПК, де законодавець встановляє строки судового розгляду - то ч. 1 передбачає, що судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку. Тож розумні строки будуть залежати від кола питань і від кола суб'єктів, яких треба заслухати.

Розслідуючи справу, у Франції, слідчий суддя має право пред'явити обвинувачення будь-якій особі, але у вчиненні лише того діяння, яке вказане у вимозі прокурора. Якщо ж у ході розслідування слідчому судді стало відомо про діяння, не вказані у вимозі прокурора, він зобов'язаний негайно повідомити його про скарги, які надійшли до нього, або передати йому протоколи, в яких вони зафіксовані.

Слідчий суддя, у Франції, так як і в Україні, проводить усі слідчі дії, які він вважає за необхідні для встановлення істини. Якщо ж він не в змозі провести всі слідчі дії, то може дати письмове доручення посадовим особам судової поліції або судовим магістратам про проведення необхідних слідчих дій (за винятком допитів обвинуваченого та очних ставок з його участю).

Відповідно до українського законодавства. слідчий суддя має право розглядати будь-які клопотання, в тому числі і виняткові: саме до нього переходять повноваження про застосування заходів щодо забезпечення кримінального провадження, що включає у себе заходи процесуального примусу. До того часу такими повноваженнями були наділені як слідчі, так і прокурори. До таких заходів відносяться, наприклад, підписка про невиїзд, поручительство, привід. Якщо проаналізувати ситуацію, то за таких умов слідчий позбавляється всіх повноважень щодо застосування заходів процесуального примусу. Це тягне за собою певні права, якими наділяється особа - наприклад, у випадку виклику слідчим на її допит - вона може просто не з'явитися. В даному випадку у слідчого будуть два виходи: він може звернутися до судді з проханням про видання судового виклику, який є обов'язковим, і в разі неявки передбачається штраф у розмірі адмінвідповідальності, або прохання про видання ухвали про привід особи.

Так само і у французькому законодавстві, слідчий суддя може залежно від обставин видати мандат про явку, на привід, на затримання або арешт обвинуваченого. Мандати підлягають виконанню на території всієї Республіки. Слідчий суддя негайно допитує обвинуваченого, викликаного мандатом про явку. Обвинуваченого, затриманого на підставі мандату про привід, також допитують негайно, а якщо це неможливо - супроводжують до арештного будинку, де він не може бути затриманим більш як на 24 години.

Також, у кримінальному процесі Франції, обвинуваченого, затриманого на підставі мандату про арешт, негайно супроводжують до арештного будинку. Він має бути допитаним протягом 48 годин після затримання. Якщо допит не проведений в указаний термін, комендант арештного будинку зобов'язаний направити обвинуваченого до прокурора Республіки, який заявляє вимогу слідчому судді або за його відсутності - голові трибуналу про негайне провадження допиту. Якщо допит не провадиться, обвинувачений підлягає звільненню.

Наведений вище перелік функцій слідчого судді достатньо яскраво демонструє, наскільки важливою і повноважною є ця особа в сфері кримінального провадження. У підсумку можна зробити загальний висновок, що слідчий суддя - це суддя, уповноважений забезпечувати законність та обґрунтованість обмеження конституційних прав і свобод людини на досудовому провадженні по кримінальній справі, до компетенції якого належить прийняття рішення про застосування заходів кримінально-процесуального примусу, проведення слідчих та інших процесуальних дій, що обмежують конституційні права людини, розгляд скарг на дії (бездіяльність) та рішення слідчого чи прокурора.

Основним призначенням слідчого судді є здійснення судового захисту прав і законних інтересів осіб, які приймають участь в кримінальному процесі, та забезпечення законності провадження по справі на досудових стадіях. Це зумовлює специфічний характер виконуваної ним кримінально-процесуальної функції, а саме: забезпечення законності та обґрунтованості обмеження конституційних прав і свобод людини на досудовому провадженні по кримінальній справі.

Размещено на Allbest.ru