Кримінально-правові наслідки вчинення державної зради
Генезис законодавства про відповідальність за державну зраду. Об’єкт і об’єктивна сторона, суб’єкт і суб’єктивна складу злочину. Покарання за вчинення державної зради. Підстави та умови звільнення від кримінальної відповідальності за державну зраду.
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Частиною 1 ст. 44 КК встановлено, що особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, а також на підставі закону України про амністію чи акта помилування. До таких випадків звільнення від кримінальної відповідальності, що передбачені Загальною частиною КК, належить звільнення у зв'язку з дійовим каяттям (ст. 45), примиренням винного з потерпілим (ст. 46), передачею особи на поруки (ст. 47), зміною обстановки (ст. 48) та закінченням строків давності (ст. 49), а також звільненням неповнолітнього із застосуванням примусових заходів виховного характеру (ст. 97) та звільненням неповнолітнього у зв'язку із закінченням строків давності (ст. 106). У кримінально-правовій літературі ці випадки відносять до загальних видів звільнення від кримінальної відповідальності, оскільки вони мають загальне значення для певної категорії злочинів та осіб, що їх вчинили [32].
В Особливій частині КК України передбачено такі види спеціального звільнення від кримінальної відповідальності, які можуть бути застосовані при вчиненні державної влади:
“…громадянин України добровільно заявив органам державної влади про злочинний зв'язок з іноземною державою, іноземною організацією або їх представниками та отримане завдання” (ч. 2 ст. 111);
“…особа без громадянства або іноземець добровільно заявили органам державної влади про припинення злочинної діяльності, якщо внаслідок цього і вжитих заходів було відвернене заподіяння шкоди інтересам України” (ч. 2 ст. 114);
“…особа, крім організатора і керівника терористичної групи чи терористичної організації, добровільно повідомила правоохоронний орган про відповідну терористичну діяльність, сприяла її припиненню або розкриттю злочинів, вчинених у зв'язку із створенням або діяльністю такої групи чи організації” (ч. 2 ст. 258-3);
“…особа добровільно вийшла з воєнізованих або збройних формувань, не передбачених законом, і повідомила про їх існування органи державної влади” (ч. 6 ст. 260);
“…військовослужбовець може бути звільнений від кримінальної відповідальності із застосуванням до нього заходів, передбачених Дисциплінарним статутом Збройних Сил України” (ч. 4 ст. 401) [15].
Відомо, що державна зрада належить до злочинів зі спеціальним суб'єктом. Для вирішення питання про притягнення особи до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 111 КК України недостатньо встановити, що особа, яка вчинила діяння, передбачене зазначеною нормою КК, досягла віку кримінальної відповідальності (16-річний вік), і зробити висновок про її осудність. Для цього необхідно додатково встановити, що підозрювана (обвинувачувана) особа є громадянином України, оскільки лише громадянин України як спеціальний суб'єкт може вчинити державну зраду [18].
О.Ф. Бантишев вважає, що у подібних випадках правильніше говорити не про спеціального суб'єкта, а про спеціального виконавця, оскільки співучасниками в таких видах злочинів (організаторами, підбурювачами, пособниками) можуть бути й особи, які не є такими.
Як вже зазначалося, суб'єктом отримання злочинного завдання є громадянин України (тобто особа, яка набула громадянства України у встановленому законами і міжнародними договорами України порядку. Вичерпний перелік осіб, які є громадянами України, встановлено Законом України “Про громадянство” та іншими нормативно-правовими актами України) [10].
Якщо під час провадження у справі буде встановлено, що особа, яка підозрюється (обвинувачується) у державній зраді, має, крім українського, ще й громадянство іншої держави, слід виходити із того, що набуття нею іноземного громадянства автоматично виключає її з числа громадян України. Тому вчинені такою особою шпигунські дії необхідно кваліфікувати за ст. 114 КК України, а діяння вчинені нею в інших формах із числа передбачених ст. 111 КК України, -- за відповідними іншими статтями Особливої частини КК, якщо фактично вчинене суспільно небезпечне діяння містить склад іншого злочину [18].
Підставою звільнення від кримінальної відповідальності у разі вчинення державної зради виступають у сукупності наступні суспільно корисні дії громадянина України: 1) невчинення ніяких дій на виконання злочинного завдання іноземної держави, іноземної організації або їхніх представників; 2) добровільне повідомлення органам державної влади про свій зв'язок з іноземною державою, іноземною організацією або їхніми представниками та про отримане завдання. Невчинення ніяких дій на виконання злочинного завдання іноземної держави, іноземної організації або їхніх представників означає повну бездіяльність особи щодо виконання отриманого суспільно небезпечного завдання на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України [18].
Ця підстава звільнення від кримінальної відповідальності має багато спільного із добровільною відмовою від незакінченого злочину (ст. 17 КК), у зв'язку з чим не виключається можливість конкуренції кримінально-правових норм щодо добровільної відмови від вчинення злочину і спеціальної підстави звільнення від кримінальної відповідальності за державну зраду.
На нашу думку, у цьому випадку має бути застосована саме спеціальна норма, яка міститься в Особливій частині КК, а не у ст. 17 КК, де передбачені умови добровільної відмови від доведення злочину до кінця, оскільки така умова як попередження органів державної влади у ст. 17 КК відсутня.
Добровільне повідомлення органам державної влади про свій зв'язок з іноземною державою, іноземною організацією або їхніми представниками та про отримане завдання полягає у фактичному самовикритті у вчиненні державної зради, що робить виконання суспільно небезпечного завдання на шкоду інтересам України неможливим [6, C. 149].
Заява громадянина України про свій зв'язок з іноземною державою, іноземною організацією або їхніми представниками та про отримане завдання може бути зроблена у будь-якій формі (усно, письмово, за допомогою засобів телекомунікації тощо).
Ю.В. Баулін вважає, що зміст заяви повинен містити в собі відомості про те, з якою іноземною державою чи іноземною організацією або їхніми конкретними представниками мав зв'язок той, хто робить заяву, в чому конкретно такий зв'язок виявився, де і коли, а також яким способом і з ким був встановлений та підтримувався цей зв'язок; де, коли, від кого і яким чином було отримане завдання; в чому полягав зміст цього завдання, способи та час його виконання тощо; поведінка особи після отримання завдання; мотиви зробленої заяви тощо. Заява повинна містити вичерпний перелік інформації щодо зв'язку громадянина України з іноземною державою, іноземною організацією або їхніми представниками, отриманого ним злочинного завдання та своєї поведінки після отримання такого завдання. Приховування будь-якої інформації щодо зазначених обставин або обманна заява унеможливлює звільнення особи від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 111 КК України [3, C. 211].
Добровільність заяви у ч. 2 ст. 111 КК України означає, що особа не примушується до такої заяви органами державної влади України чи службовими особами, робить її невимушено, а за своєю волею, і що вона має можливість і надалі певний час приховувати від них факт свого зв'язку з іноземною державою, іноземною організацією або їхніми представниками [18].
Щорічно зростає кількість осіб, які вперше вчинили злочини невеликої та середньої тяжкості і були звільнені від кримінальної відповідальності як такі, що здійснили певний комплекс позитивної посткримінальної поведінки. Так, якщо у 2008 р. звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям 3,4 тис. осіб, або 13,7% від кількості осіб, справи щодо яких закрито, у 2007 р. - 2,7 тис. осіб, або 8%; зміною обстановки - у 2008 р. 4,4 тис. осіб, або 17,8%, у 2007 р. - 5,1 тис. осіб, або 15,2%. У 2009 р. від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям звільнено 2,9 тис. осіб, або 9,3% від кількості осіб, справи щодо яких закрито; зміною обстановки - 2 тис. осіб, або 10,9%. Середній показник застосування спеціальних видів звільнення становить 2,2% [39].
Підсумовуючи третій розділ, необхідно зазначити, що вчинення державної зради вважається тяжким злочином, проте залежно від обставин вчинення цього діяння, наявності обтяжуючих чи пом'якшуючих обставин винному може бути призначений максимальний термін позбавлення волі - 15 років, або ж покарання може бути зменшеним до 10 років (мінімальний термін). За наявності декількох обставив, що пом'якшують покарання, суд може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті чи замінене більш м'яким видом основного покарання.
Передумовою звільнення громадянина України від кримінальної відповідальності за державну зраду може бути лише, якщо він на виконання злочинного завдання ніяких дій не вчинив і добровільно заявив органам державної влади про свій зв'язок з ними та про отримане завдання. Такі дії громадянина можна трактувати як добровільну відмову від доведення злочину до кінця.
ВИСНОВКИ
Підсумовуючи пророблену нами роботу, необхідно зробити наступні висновки:
1) Поняття державної зради у різні історичні епохи (від Київської Русі до сучасності) зазнавало значних змін. В ранні періоди ототожнювалось зі зрадою князю чи монарху, пізніше (в радянські часи) зі зрадою революції (контрреволюційна діяльність) і на сучасному етапі державна зрада розуміється як діяння, умисно вчинене громадянином на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці держави.
Очевидно, що таку еволюцію поняття можна пов'язати зі зміною концепту самої держави від „Держава - це я” (фраза, яку приписують Людовику XIV, однак вона влучно характеризує концепцію держави в країнах з монархічною формою правління) до держави як інституту, що є формою організації певної спільноти.
У різні історичні епохи змінювалась і міра покарання за вчинення даного злочину в залежності від ступеню розвитку суспільства, міри його демократичності та гуманності. Тим не менше державна зрада завжди вважалася і вважається тяжким злочином, який несе велику суспільну небезпеку.
2) Характерною ознакою даного злочину, яка відрізняє його від злочинів проти основ національної безпеки є те, що суб'єктом вчинення даного злочину може бути тільки громадянин України, який досяг шістнадцятирічного віку, і є осудним.
Об'єктом даного злочину є посягання на суверенітет, територіальну цілісність, недоторканість, обороноздатність держави. А також посягання на інформаційну та економічну безпеку України.
Об'єктивною стороною даного злочину виступають дії, такі як:
перехід на бік ворога в умовах воєнного стану, або в період збройного конфлікту;
наданні іноземній державі чи іноземній організації, або їх представникам допомоги у підривній діяльності проти України.
Суб'єктивною стороною є дія, яка вчинена з прямим умислом, при якій особа усвідомлює суспільну небезпечність своїх дій, передбачає шкоду від своїх дій інтересам України, бажає настання таких наслідків своїх дій, оскільки діє з метою завдати шкоду Україні.
3) Особлива небезпечність цього злочину, підкреслена законодавцем і досить жорсткою санкцією, яка передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років.
Однак ч.2. ст. 111 КК передбачає звільнення за вчинення даного виду злочину, якщо особа не вчинила ніяких дій проти держави і добровільно заявила органам державної влади про зв'язок з іншими державами і про отримане завдання від них.
Таким чином ми вважаємо, що мета і завдання курсової роботи виконані, а матеріали даної роботи можуть бути використані для подальшого вивчення державної зради як злочину.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Бажанов М. І. Кримінальне право України [Електронний ресурс] / М.І. Бажанов. - Київ: Юрінком Інтер. - 2005. - Режим доступу: http://www.ebk.net.ua/Book/KPravo/06-09/1081.htm.
2. Баулін Ю.В. Звільнення від кримінальної відповідальності: Монографія. -- К.: Атіка, 2004. -- 340 с.
3. Державна таємниця як складова національної безпеки України: Монографія / В.П. Ворожко, В.А. Шлапаченко, В.В. Макаренко та ін. -- К.: Наук.-вид. відділ НА СБ України, 2008. -- 236 c.
4. Дубинин Т.Т. Основания освобождения от уголовной ответственности // Уголовное право в борьбе с преступностью - М.: ИГПАН, 1982. - 189 с.
5. Житний О.О. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям: Монографія / О.О. Житний - Х.: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2004. - 132 с.
6. Закону України «Про громадянство України» від 18.01.2001 №2235-III [Електронний ресурс] // ВВР. -- 2001. -- № 13. - Режим доступу: http://www.zoda.gov.ua/article/102/zakon-ukrajini-pro-gromadyanstvo.html.
7. Конституція України: за станом на 1 груд. 2002 р. [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. - Офіц. вид. - Х. : Олант, 2002. - 48 с. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80.
8. Кримінальне право України. Загальна та Особлива частина: Навч. посібн. / [В. О. Кузнєцов, М. П. Стрель бицький, В. К. Гіжевський.]; За ред. І. В. Оленченко. - К.: Істина, 2005. - 380 с.
9. Кримінальне право України: Навч. посіб. / С. Г. Волкотруб, О М. Омельчук, В. М. Ярін та ін. - К.: Наукова думка; Прецедент, 2004. -- 297 с.
10. Кримінальний кодекс України: за станом на 1 січн. 2013 р. [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. - Офіц. вид. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14.
11. Кудрявцев В., Трусов А. Политическая юстиция в СССР. - М., 2000. - 356 с.
12. Луценко Ю. В. Підстави та умови звільнення від кримінальної відповідальності за державну зраду [Електронний ресурс] / Ю.В. Луценко // Держава і право. Юридичні і політичні науки. - Випуск 56. - 2012. - Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/dip/2012_56/01_080.pdf.
13. Мальцев В. В. Соціальна відповідальність особи, кримінальне право та кримінальна відповідальність / В.В. Мальцев // Правознавство. - 2000. - № 6. - С. 14 - 18.
14. Марцев А.І. Суспільна шкода та суспільна небезпека злочину / А. І. Марцев // Правознавство. - 2001. - № 4. - С. 10 - 12.
15. Матвійчук В. К., Тарарухін С. А. Суб'єктивна сторона складу злочину : Лекція / В. К. Матвійчук, С. А. Тарарухін. - К. : УАВС, 1994. - 35 с
16. Мельник М.І. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / Михайло Іванович Мельник. - К.: Атіка, 2004. - 1056 с.
17. Михайлюк Ю. М. Судова компетенція старост Черкаського і Канівського замків у XV - 60-х рр. XVI ст. / Ю. М. Михайлюк // Вісник Черкаського університету. - 2008. - Вип. 133-134. - С. 50-54.
18. Мочкош Я.В. Об'єкт злочину в кримінальному праві України: фата-моргана чи реальність [Електронний ресурс] / Я.В. Мочкош // Часопис Київського університету права. Кримінальне право та кримінологія. - № 2. - 2011. - Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Chkup/2011_2/226.pdf.
19. Наумов А.В. Российское уголовное право. Курс лекций: В 3 т. / А. В. Наумов. - Т. 3. - М.: Вольтере Клувер. - 2007. - 635 с.
20. О приминении смертной казни к изменникам Родины, шпонам, подрывникам диверсантам: Указ Президента Верховного Совета СССР от 12 января 1950 г. [Електронний ресурс] // Ведомости Верховного Совета СССР. - 1950. - Режим доступу: http://www.lawmix.ru/sssr/14806/.
21. Об уголовной ответственности за государственные преступления: закон СССР от 25 декабря 1958 г. [Електронний ресурс] // Ведомости Верховного Совета СССР. - 1959. - Режим доступу: http://ru.wikisource.org/wiki/ Закон_СССР_от_25.12.1958_Об_уголовной_ответственности_за_государственные_преступления.
22. Полный курс уголовного права : В 5 т. / Под ред. А.И. Коробеева. - Т.5. - СПб. : Изд-во Р.Асланова «Юридический центр Пресс». - 2008. - 951 с.
23. Постанова Пленуму Верховного Суду України вiд 24 жовтня 2003 року „Про практику призначення судами кримінального покарання” [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. - Офіц. вид. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-03.
24. Рогов В.А. История уголовного права, террора и репрессий в Русском государстве XV - XVII вв. / В.А. Рогов. - М., 1995. - 240 с.
25. Утевский Б. С. Вина в советском уголовном праве / Б. С. Утевский. - М. : Госюриздат, 1950. - 319 с.
26. Учебник уголовного права. Ощая часть / [С. В. Бородин, В. Н. Кудрявцев, Н. Ф. Кузнецова и др.] / под ред. В. Н. Кудрявцева, А. В. Наумова. - М. : Изд во «Спартак», 1998. - 412 с.
27. Фріс П. Л. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / П.Л. Фріс. - К.: Атіка, 2004. - 488 c.
28. Яценко С. С. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / Яценко Станіслав Сергійович. - К.: А.С.К., 2004. - 1096 с.
Размещено на Allbest.ru
...
Подобные документы
Правові основи інституту кримінального права України - звільнення від кримінальної відповідальності. Правові наслідки і види звільнення від кримінальної відповідальності. Підстави й умови загальних видів звільнення від кримінальної відповідальності.
курсовая работа [137,3 K], добавлен 06.12.2008
Поняття судимості та її кримінально-правові наслідки. Особливості дострокового звільнення від покарання. Правові гарантії законності застосування до судимих осіб правообмежень та наслідки вчинення злочину до закінчення строку погашення судимості.
курсовая работа [42,8 K], добавлен 06.09.2016
Дослідження поняття та ознак кримінальної відповідальності. Єдина підстава кримінальної відповідальності, її фактичні та юридичні сторони. Форми її реалізації: призначення покарання, правова природа та підстави звільнення від нього та від його відбування.
курсовая работа [68,4 K], добавлен 22.03.2015
Кримінально-правові норми, що регламентують підстави кваліфікації та міру відповідальності за навмисне вбивство. Особливості ознак вбивства з обтяжуючими обставинами: об’єкт та об’єктивна сторона, суб’єкт та суб’єктивна сторона умисного вбивства.
курсовая работа [67,8 K], добавлен 09.01.2011
Еколого-юридична відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Об’єктивна та суб'єктивна сторона екологічного злочину. Головні проблемні питання встановлення юридичних фактів в сфері ресурсозбереження.
контрольная работа [54,2 K], добавлен 02.03.2015
Форми вини як обов’язкової ознаки суб’єктивної сторони складу злочину: умисел, необережність, змішана. Вина у кримінальному праві Франції та США. Факультативні ознаки суб’єктивної сторони складу злочину. Помилка та її кримінально-правове значення.
курсовая работа [57,2 K], добавлен 29.01.2008
Поняття необережності, як форми вини. Поняття та елементи складу злочину. Поняття об’єкта злочину та його структура. Об’єктивна сторона злочину. Суб’єкт злочину. Суб’єктивна сторона злочину. Класифікація необережних злочинів, особливості їх криміналізації
курсовая работа [40,4 K], добавлен 18.03.2007
Загальна характеристика статевих злочинів та їх законодавче регулювання в зарубіжних країнах. Визначення поняття згвалтування як найбільш тяжкого посягання на статеву недоторканість особи. Об'єктивна і суб'єктивна сторона складу злочину та його види.
курсовая работа [62,8 K], добавлен 19.07.2011
Кваліфікація злочинів по елементах складу злочину. Зміст та елементи правотворчого процесу. Суб'єктивна сторона складу злочину. Правотворчість у сфері кримінального права. Роль конструктивних ознак складу злочину. Особливість процедури кваліфікації.
реферат [19,0 K], добавлен 06.11.2009
Місце злочину в системі кримінального законодавства. Характеристика об’єкта, предмета злочинного посягання. Об’єктивна сторона злочину, поняття матеріальної шкоди. Застосування кримінальної відповідальності за порушення авторського права та суміжних прав.
курсовая работа [45,3 K], добавлен 12.10.2015
Ознаки адміністративних правопорушень, пов'язаних з розголошенням державної таємниці. Відповідальність за здійснення даного злочину за новим кримінальним законодавством України. Основні заходи по охороні секретної інформації, обмеження на її оприлюднення.
дипломная работа [79,5 K], добавлен 09.12.2012
Поняття злочину, основні ознаки його складу. Аналіз ознак об’єктивної сторони складу злочину та предмета. Значення знарядь та засобів вчинення злочину при розслідуванні того чи іншого злочину. Основні відмежування знаряддя та засобу вчинення злочину.
курсовая работа [82,5 K], добавлен 17.04.2012
Поняття вбивства в кримінальному праві України, його види. Коротка кримінально-правова характеристика простого умисного вбивства. Вбивство матір'ю новонародженої дитини: загальне поняття, об'єктивна та суб'єктивна сторона злочину, головні види покарання.
курсовая работа [37,4 K], добавлен 30.09.2013
Поняття та характеристика стадій вчинення умисного злочину. Кримінально-правова характеристика злочинів, передбачених ст. 190 КК України. Кваліфікація шахрайства як злочину проти власності. Вплив корисливого мотиву на подальшу відповідальність винного.
курсовая работа [143,3 K], добавлен 08.09.2014
Предмет, об'єкт та суб'єкт, об'єктивна та суб'єктивна сторони злочину. Законодавство про кримінальну відповідальність у разі невиплати заробітної плати, стипендії пенсії чи інших виплат, кваліфіковані види складу злочину, механізми усунення порушень.
контрольная работа [24,3 K], добавлен 08.10.2010
Статистична інформація МВС України про стан та структуру злочинності в Україні за 2005 рік. Поняття та юридичний аналіз складу хуліганства. Об'єктивна сторона злочину та застосування покарання. Відмежування хуліганства від суміжних правопорушень.
дипломная работа [131,9 K], добавлен 21.12.2010
Поняття звільнення від кримінальної відповідальності в Україні. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку: з дійовим каяттям; з примиренням винного з потерпілим; з передачею особи на поруки; зміною обстановки; закінченням строків давності.
курсовая работа [41,1 K], добавлен 11.02.2008
Суспільна небезпечність об’єкту злочину. Об’єктивна та суб’єктивна сторона порушення правил екологічної безпеки і їх значення для кваліфікації кримінальної відповідальності. Підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання катастроф.
курсовая работа [38,6 K], добавлен 27.02.2012
Поняття звільнення від кримінальної відповідальності, класифікація підстав для їх реалізації,нормативно-правове обґрунтування. Звільнення від кримінальної відповідальності та покарання у результаті зміни обстановки, актом амністії, засоби виховної дії.
курсовая работа [49,4 K], добавлен 17.05.2015
Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності. Юридична некоректність визнання особи винною у вчиненні злочину у випадку звільнення її від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
статья [27,9 K], добавлен 18.08.2017
