Размещено на http://www.allbest.ru/

16

Контрольна робота

Варіант 10

«Прокуратура України»

Зміст

1. Форми представництва прокурором інтересів громадянина і держави в суді. Процесуальне положення прокурора як позивача у цивільному провадженні

2. Місце прокуратури в системі органів державної влади

Висновки

Список використаної літератури

1. Форми представництва прокурором інтересів громадянина і держави в суді. Процесуальне положення прокурора як позивача у цивільному провадженні

П. 2 ст. 121 Конституції України передбачає, що “прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються... представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом” Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 р. - К.: Преса України, 1997. - С. 57.. Конституційна функція представництва прокурорами в судах інтересів громадянина і держави полягає у забезпеченні прокуратурою належного рівня та ефективності їх діяльності в цьому напрямку.

На думку А.П. Геля, Г.С. Семакова, Д.П. Цвігуна, під функцією представництва в суді слід розуміти таку діяльність прокурора:

· своєчасне і повне використання передбачених законодавством повноважень для пред'явлення в судах і підтримання позовів (заяв) на захист прав та інтересів громадян і держави, для перегляду незаконних судових постанов (ст.. 29, 264 КПК України);

· захист соціальних прав громадян, а також відшкодування шкоди, заподіяної державі, державним підприємствам, установам та організаціям, стягнення заборгованості перед бюджетом, Пенсійним фондом та іншими позабюджетними фондами соціальної спрямованості заходами цивільного й арбітражного судочинства;

* забезпечення участі в розгляді судами окремих категорій цивільних справ. Процесуальну позицію в судовому засіданні, у тому числі по суті спору, який вирішується судом, висловлювати відповідно до вимог закону та матеріалів справ, що розглядаються судами за заявами громадян, суб'єктів підприємницької діяльності, державних органів за умови, що наслідки розгляду цих заяв є важливими для захисту інтересів громадян і держави Гель А.П. та ін. Правоохоронні органи України: Курс лекцій / А.П. Гель, Г.С. Семаков, Д.П. Цвігун. - К.: МАУП, 2000. - С. 101-102..

Зважаючи на важливість конституційної функції представництва прокурорами в судах інтересів громадян і держави, Генеральний прокурор України видав наказ "Про діяльність прокурорів по представництву інтересів громадян і держави у судах" від 28.10.98 № 8, яким зобов'язав прокурорів усіх рангів і відповідне управління Генеральної прокуратури дотримуватися таких вимог:

* “вважати реалізацію конституційної функції представництва інтересів громадян і держави в судах одним з дієвих засобів зміцнення законності у державі, попередження правопорушень, що виникають у цивільних, господарських, фінансово-кредитних та інших правовідносинах” Наказ Генерального Прокурора УКРАЇНИ N 8 від 28.10.98 “Про діяльність прокурорів по представництву інтересів громадян і держави у судах” // "Збірник нормативних актів "Прокуратура в Україні", Юрінком Інтер, Київ-2000.;

* у випадках, коли з вини посадових осіб втрачено можливість пред'явити позови до осіб, які спричинили збитки, порушувати в судах справи про відшкодування шкоди за рахунок цих посадових осіб;

* під час подання позовів (заяв) до арбітражних судів враховувати і роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання, пов'язані з прийняттям арбітражними судами позовних заяв, поданих прокурорами та їх заступниками" від 05.05.98;

* одночасно з поданням позовів (заяв) ініціювати вжиття заходів щодо забезпечення позовних вимог у порядку, встановленому чинним законодавством, добиватися реалізації вжитих судами заходів;

* забезпечити обов'язкову участь прокурора у розгляді судами всіх порушених за позовами та заявами прокурора, а також у випадках, передбачених законом;

* активно використовувати надані законом повноваження щодо в розгляді будь-якої справи та вступу у справу на будь-якій стадії процесу, якщо цього потребує захист прав і законних інтересів громадян і держави. Про намір вступити у розгляд справи, порушеної з ініціативи інших осіб, завчасно повідомляти суд;

* у межах своєї компетенції вживати заходів щодо своєчасного і повного виконання судових рішень у справах за позовами прокурорів. Не залишати без відповідного реагування факти невиконання або неналежного виконання судових постанов за позовами (заявами) прокурорів;

* у межах своєї компетенції своєчасно вживати заходів щодо усунення порушень закону, хоч би від кого вони виходили, керуючись принципами законності, незалежності суддів, рівності фізичних та юридичних осіб перед законом і судом;

* роботу прокурорів на цій ділянці оцінювати з урахуванням активності й ефективності використання ними повноважень у цивільному та арбітражному судочинстві, дотримання положень наказу Генерального прокурора України від 28.10.98 № 8, у тому числі даних про своєчасність, повноту, обґрунтованість та кількість поданих позовів (заяв), якість підтримання їх у судах, ефективність реагування на незаконні й необґрунтовані судові постанови, реальне виконання судових рішень у справах за позовами прокурорів.

Межі повноважень прокурора, який представляє інтереси громадян і держави в судах, визначаються Конституцією України, Законом, Цивільно-процесуальним кодексом України, Арбітражно-процесуальним кодексом України, наказом Генерального прокурора від 28.10.98 № 8.

Згідно зі ст. 121 ЦПК України прокурор має право звертатися до суду із заявами на захист прав і свобод осіб Цивільний процесуальний кодекс України. - Ст. 121.. Прокурор, органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть бути залучені судом до участі у справі або вступати в справу за своєю ініціативою для надання висновків з метою здійснення покладених на них обов'язків. Участь прокурора, зазначених органів у процесі для надання висновків у справі є обов'язковою у випадках, передбачених законом, або коли суд визнає це за необхідне.

У цивільному процесі прокурор реалізує надані йому цивільно-процесуальним законодавством права й обов'язки. Прокурор користується процесуальними правами і несе процесуальні обов'язки сторони, за винятком права на укладення мирової угоди (ст. 122 ЦПК України) і має право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, ухвал, постанов, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь в їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення суду, подавати свої доводи, міркування та заперечення.

Крім того, прокурор має право підтримувати або змінювати підстави та предмет позову, якщо він звернувся до суду з позовною заявою на захист прав і законних інтересів громадян та державних інтересів, або відмовитись від них, вносити касаційні подання відповідно на рішення або ухвали і постанови суду першої інстанції у справах чи з питань, розглянутих з участю прокурора.

Право прокурора на подання позовної заяви чи протесту в інтересах третіх осіб або держави не може бути абстрактним. Воно конкретизується в матеріальній нормі, що регулює правові відносини. Так, ст. 256 ЦПК України закріплює право прокурора подавати заяви про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним. У ст. 285 ЦПК України прокурору надано право приносити протест на неправильно вчинену нотаріальну дію.

У сучасних умовах особливого захисту потребують інваліди, учасники Великої Вітчизняної війни та інших бойових дій, чорнобильці, сім'ї робітників, які загинули на вугільних шахтах. Прокурор через цивільне й арбітражне судочинство повинен мати повноваження на захист інтересів держави у податковій, антимонопольній, банківській сферах, під час розгляду справ про банкрутство, спорів про приватизацію, включаючи й аграрний сектор, де нині згідно з Указом Президента України "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки" відбуваються складні реформування.

Слід зазначити, що окремими законодавчими актами обов'язок представляти державні інтереси вже покладається на прокуратуру. Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.91 передбачає, що від імені держави в процесі виступає орган або посадова особа, зазначена в позові, та один з прокурорів.

З часом можуть виникати актуальні питання стосовно забезпечення законності, які потребують безпосередньої участі прокурора. Тому в новому законі про прокуратуру або у відповідних доповненнях потрібно передбачити повноваження прокурора щодо представництва в суді інтересів держави і громадян з питань захисту щодо всіх соціально важливих напрямків.

2. Місце прокуратури в системі органів державної влади

Місце прокуратури в системі органів державної влади визначають Конституція України і Закон України “Про прокуратуру”, прийнятий 5 листопада 1991 р. “Згідно з ними на Генерального прокурора України і підпорядкованих йому прокурорів покладаються завдання здійснювати вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів органами виконавчої влади; органами місцевого самоврядування (Радами народних депутатів); військовими частинами; політичними партіями, масовими рухами та громадськими організаціями; підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності; посадовими особами та громадянами” Клименко Н.І. Правоохоронні органи України: Навч. посібник. - К.: Вид-во Європ. Ун-ту, 2002. - С. 28..

Характеризуючи місце прокуратури в системі органів державної влади, важливо уточнити, до якої ж із трьох гілок влади вона належить. Як зауважує В.Ф. Погоріло, “прокуратура у своїй діяльності поєднує функції виконавчої і судової влади, хоча її попередні функції і повноваження зазнали істотних змін” В.Ф. Погорілко. Нова Конституція України. Огляд, коментарі і текст Основного Закону. - К.: Наук. думка, 1997. - С. 79.. В.В. Кравченко наголошує, що “у системі розподілу влад прокуратура (від лат. procurare - турбуватися) виступає відносно самостійним державно-правовим інститутом і безпосередньо не входить до законодавчої, виконавчої чи судової гілок влади, хоча й тісно взаємодіє з останньою” Кравченко В.В. Конституційне праов України. Навчальний посібник. - К.: Атака, 2000. - С. 256..

Інші автори звертають увагу на те, що “із розвитком ринкових відносин і підвищенням ролі судової влади в захисті прав підприємців і власників відбуваються зміни в змісті загального нагляду прокуратури у сфері господарської діяльності. При виконанні своїх повноважень система прокуратури активно взаємодіє з усіма гілками державної влади, сприяючи забезпеченню балансу між ними” Основи конституційного ладу України: Навч. посібник / А.М. Колодій, В.В. Копєйчиков, С.Л. Лисенков, В.В. Медведчук. - К.: Либідь, 1997. - С. 145..

За новою Конституцією України, на прокуратуру, зокрема, покладаються:

підтримання державного обвинувачення в суді. Виконуючи цю функцію, прокурор не здійснює нагляду за діяльністю судів, він є рівноправним учасником судового процесу, що поряд з іншими суб'єктами бере участь у дослідженні доказів, а в обвинувальній промові обґрунтовує перед судом свої міркування щодо застосування кримінального закону та міри покарання підсудному. Підтримуючи державне обвинувачення, прокурор зобов'язаний керуватися вимогами закону й об'єктивною оцінкою зібраних у справі доказів. Якщо при розгляді справи прокурор дійде висновку, що дані судового слідства не підтверджують обвинувачення підсудного, він зобов'язаний відмовитися від обвинувачення;

представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Ця функція докладно розглядалась у відповіді на перше питання цієї контрольної роботи.

Разом з тим прокуратура здійснює нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство.

Які ж державні органи підлягають нагляду прокуратуру у зв'язку з виконанням нею цієї функції?

Відповідно до ст. 5 Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність” така діяльність “здійснюється оперативними підрозділами:

Міністерства внутрішніх справ України - кримінальною, транспортною та спеціальною міліцією, спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю, забезпечення безпеки працівників суду, правоохоронних органів і учасників кримінального судочинства;

Служби безпеки України - розвідкою, контррозвідкою, військовою контррозвідкою, захисту національної державності, спеціальними підрозділами по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю, оперативно-технічними, внутрішньої безпеки, оперативного документування, боротьби з тероризмом і захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів;

Прикордонних військ України - розвідувальним органом Державного комітету у справах охорони державного кордону України, підрозділами з оперативно-розшукової роботи;

управління державної охорони - підрозділом оперативного забезпечення охорони виключно з метою забезпечення безпеки осіб та об'єктів, щодо яких здійснюється державна охорона;

органів державної податкової служби - оперативними підрозділами податкової міліції;

органів і установ Державного департаменту України з питань виконання покарань - оперативними підрозділами;

розвідувального органу Міністерства оборони України - оперативними, оперативно-технічними, власної безпеки” Закон України “Про оперативно-розшукову діяльність” // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1992, N 22, ст.303..

Прокуратура здійснює нагляд за органами дізнання, якими, згідно зі ст. 101 Кримінально-процесуального кодексу України, є:

“1) міліція;

1-1) податкова міліція - у справах про ухилення від сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також у справах про приховування валютної виручки;

2) органи безпеки - у справах, віднесених законом до їх відання;

3) командири військових частин, з'єднань, начальники військових установ - у справах про всі злочини, вчинені підлеглими їм військовослужбовцями і військовозобов'язаними під час проходження ними зборів, а також у справах про злочини, вчинені робітниками і службовцями Збройних Сил України у зв'язку з виконанням службових обов'язків або в розташуванні частини, з'єднання, установи;

4) митні органи - в справах про контрабанду;

5) начальники виправно-трудових установ, слідчих ізоляторів, лікувально-трудових профілакторіїв і виховно-трудових профілакторіїв - у справах про злочини проти встановленого порядку несення служби, вчинені працівниками цих установ, а також у справах про злочини, вчинені в розташуванні зазначених установ;

6) органи державного пожежного нагляду - у справах про пожежі і порушення протипожежних правил;

7) органи охорони державного кордону - у справах про порушення державного кордону;

8) капітани морських суден, що перебувають у далекому плаванні” Кримінально-процесуальний кодекс України. - Ст. 101..

Що стосується нагляду прокуратури за органами досудового слідства, то ст.. 101 КПК визначає, що “органами досудового слідства є слідчі прокуратури, слідчі органів внутрішніх справ, слідчі податкової міліції і слідчі органів безпеки” Там же. - Ст. 102..

На прокуратуру Конституція покладає також функцію нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян (ст. 121).

Прокуратуру України очолює Генеральний прокурор України, який призначається на посаду за згодою Верховної Ради України та звільняється з посади Президентом України. Верховна Рада України може висловити недовіру Генеральному прокуророві України, що має наслідком його відставку з посади. Генеральний прокурор України входить за посадою до складу Вищої Ради юстиції. Строк повноважень Генерального прокурора України -- п'ять років.

Згідно зі ст. 8 Закону України “Про прокуратуру” “вимоги прокурора, які відповідають чинному законодавству, є обов'язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян і виконуються невідкладно або у передбачені законом чи визначені прокурором строки” Закон України “Про прокуратуру”// Відомості Верховної Ради (ВВР), 1991, N 53, ст.793..

Статистична та інша інформація або їх копії, необхідні для здійснення прокурорського нагляду чи розслідування, видаються на вимогу прокурора або слідчого безкоштовно.

Невиконання без поважних причин законних вимог прокурора тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Посадові особи і громадяни зобов'язані з'являтись за викликом прокурора і давати пояснення з обставин, які з'ясовуються прокурорською перевіркою. В разі ухилення від прибуття посадова особа або громадянин за постановою прокурора можуть бути доставлені примусово органами міліції.

У відповідності до ст.. 9 Закону “Про прокуратуру” генеральний прокурор України, його заступники мають право брати участь у засіданнях Верховної Ради України та її органів, Кабінету Міністрів України, колегій міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.

Генеральний прокурор України, прокурор Автономної Республіки Крим, їх заступники мають право брати участь у засіданнях Верховної Ради Автономної Республіки Крим та її органів, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, колегій міністерств, комітетів і відомств Автономної Республіки Крим, а також місцевих Рад, їх виконавчих комітетів, комісій, інших органів управління.

Прокурори областей, міст Києва і Севастополя, районні, міжрайонні, міські, транспортні та інші прирівняні до них прокурори, заступники і помічники прокурорів мають право брати участь у засіданнях Рад відповідного рівня, їх виконавчих комітетів, інших органів місцевого самоврядування.

Прокурори не можуть входити до складу комісій, комітетів та інших колегіальних органів, утворюваних Радами або їх виконавчими органами.

Стаття 10 згаданого Закону передбачає, що Генеральний прокурор України та підпорядковані йому прокурори координують діяльність по боротьбі із злочинністю органів внутрішніх справ, органів служби безпеки, органів податкової міліції, органів митної служби та інших правоохоронних органів.

У цілях забезпечення координації діяльності зазначених органів прокурор скликає координаційні наради, організує робочі групи, витребує статистичну та іншу необхідну інформацію, а також бере участь в організації нарад Координаційного комітету по боротьбі з організованою злочинністю та корупцією при Президенті України.

Особливе місце в системі органів державної влади належить прокурору Автономної Республіки Крим щодо правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Уряду та інших органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, які суперечать Конституції та законам України

Правові акти Уряду та інших органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, які суперечать Конституції та законам України, а також законам Автономної Республіки Крим, прийнятим в межах її компетенції, можуть бути опротестовані прокурором Автономної Республіки Крим.

Протест вноситься до того органу, який видав незаконний акт, а в разі відхилення протесту прокурор Автономної Республіки Крим або його заступники звертаються із заявою до Верховного Суду Автономної Республіки Крим в порядку, передбаченому законодавством про скасування незаконного правового акта.

Прокурор Автономної Республіки Крим може звернутися до Верховної Ради Автономної Республіки Крим з поданням про невідповідність Конституції та законам України правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, її Президії та інших органів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

Прокурор Автономної Республіки Крим може вносити подання до Верховної Ради Автономної Республіки Крим з питань, що потребують тлумачення Закону.

За ст.. 11 Закону “Про прокуратуру” Генеральний прокурор України має право бути невідкладно прийнятим Головою Верховної Ради України, Президентом України, Прем'єр-міністром України.

Прокурор Автономної Республіки Крим має право бути невідкладно прийнятим Головою Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Головою Уряду Автономної Республіки Крим.

Прокурори областей, міст Києва і Севастополя, районні, міські і прирівняні до них інші прокурори мають право бути невідкладно прийнятими керівниками, іншими посадовими особами відповідних органів державної влади та управління, підприємств, установ і організацій.

Висновки

За ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається зокрема представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Конституційна функція представництва прокурорами в судах інтересів громадянина і держави полягає у забезпеченні прокуратурою належного рівня та ефективності їх діяльності в цьому напрямку.

Важливими формами представництва прокурором інтересів громадянина і держави в суді є пред'явлення в судах і підтримання позовів (заяв) на захист прав та інтересів громадян і держави, для перегляду незаконних судових постанов (ст. 29, 264 КПК України).

Згідно зі ст. 121 прокурор має право звертатися до суду із заявами на захист прав і свобод осіб. Прокурор, органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть бути залучені судом до участі у справі або вступати в справу за своєю ініціативою для надання висновків з метою здійснення покладених на них обов'язків. Участь прокурора, зазначених органів у процесі для надання висновків у справі є обов'язковою у випадках, передбачених законом, або коли суд визнає це за необхідне.

У цивільному процесі прокурор реалізує надані йому законом права й обов'язки, користується процесуальними правами і несе процесуальні обов'язки сторони, за винятком права на укладення мирової угоди (ст. 122 ЦПК України) і має право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, ухвал, постанов, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь в їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення суду, подавати свої доводи, міркування та заперечення.

Крім того, прокурор має право підтримувати або змінювати підстави та предмет позову, якщо він звернувся до суду з позовною заявою на захист прав і законних інтересів громадян та державних інтересів, або відмовитись від них, вносити касаційні подання відповідно на рішення або ухвали і постанови суду першої інстанції у справах чи з питань, розглянутих з участю прокурора.

На прокуратуру покладаються завдання здійснювати вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів органами виконавчої влади; органами місцевого самоврядування (Радами народних депутатів); військовими частинами; політичними партіями, масовими рухами та громадськими організаціями; підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності; посадовими особами та громадянами. Прокуратура у своїй діяльності поєднує функції виконавчої і судової влади, хоча її попередні функції і повноваження зазнали істотних змін.

У системі розподілу влад прокуратура виступає відносно самостійним державно-правовим інститутом і безпосередньо не входить до законодавчої, виконавчої чи судової гілок влади, хоча й тісно взаємодіє з останньою.

До функцій прокуратури належать:

підтримання державного обвинувачення в суді

представництво інтересів громадянина або держави в суді

нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство.

нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах.

Список використаної літератури

прокуратура суд закон державний

1. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 р. - К.: Преса України, 1997.

1. Закон України “Про оперативно-розшукову діяльність” // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1992, N 22, ст.303.

2. Закон України “Про прокуратуру”// Відомості Верховної Ради (ВВР), 1991, N 53, ст.793.

3. Кримінально-процесуальний кодекс України.

4. Цивільний процесуальний кодекс України.

5. Наказ Генерального Прокурора УКРАЇНИ N 8 від 28.10.98 “Про діяльність прокурорів по представництву інтересів громадян і держави у судах” // "Збірник нормативних актів "Прокуратура в Україні", Юрінком Інтер, Київ-2000.

6. Гель А.П. та ін. Правоохоронні органи України: Курс лекцій / А.П. Гель, Г.С. Семаков, Д.П. Цвігун. - К.: МАУП, 2000.

7. Клименко Н.І. Правоохоронні органи України: Навч. посібник. - К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2002.

8. Кравченко В.В. Конституційне право України. Навчальний посібник. - К.: Атака, 2000.

9. Основи конституційного ладу України: Навч. посібник / А.М. Колодій, В.В. Копєйчиков, С.Л. Лисенков, В.В. Медведчук. - К.: Либідь, 1997.

10. Погорілко В.Ф. Нова Конституція України. Огляд, коментарі і текст Основного Закону. - К.: Наук. думка, 1997.

Размещено на Allbest.ru