Правила переміщення через митний кордон України підакцизних товарів та відповідальність за їх порушення

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. Тараса ШЕВЧЕНКА

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

ПРАВИЛА ПЕРЕМІЩЕНННЯ ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ ПІДАКЦИЗНИХ ТОВАРІВ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЇХ ПОРУШЕННЯ

ШЕВЧЕНКО ВАЛЕРІЯ МАРКІВНА

УДК 339.543.3-4:34

спеціальність 12.00.07 - теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право

Київ - 1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі морського та митного права

Одеської державної юридичної академії Міністерства освіти України.

Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор

КІВАЛОВ Сергій Васильович,

народний депутат України, президент

Одеської державної юридичної академії

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор ШКАРУПА Віктор Костянтинович, начальник кафедри митного та адміністративного права Днiпропетровської академії митної служби України

кандидат юридичних наук ШАМРАЙ Василь Олекскандрович,

заступник начальника факультета податкової міліції Українського фінансово-економічного інститута ДПА України, м.Київ

Провідна установа

Інститут держави і права ім.В.М.Корецького Національної Академії Наук України, м.Київ

Захист відбудеться “24” лютого 2000 р. о14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.04 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук при Київському університеті ім.Тараса Шевченка (252017, м.Київ, вул. Володимирська, 64).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського університету ім.Тараса Шевченка за адресою: 252017, м.Київ, вул.Володимирська, 64.

Автореферат розісланий “24”січня 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат юридичних наук С.В.Бобровник

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

контрабанда митний підакцизний товарообіг

Актуальність теми. Утвердження незалежності України пов'язане з необхідністю визначення митних кордонів, розвитком самостійної митної політики, формування ефективного та стабільного законодавства, правовим регулюванням адміністративно-юрисдикційної діяльності митних органів, створенням умов для контроля за дотриманням законодавства України про митну справу та ефективної боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил.

Практика свідчить про те, що чинне законодавство, особливо Митний кодекс України (далі: МКУ), не відповідає сучасному стану митної політики та митної справи, нерідко перешкоджує розвитку господарської та фінансово-балансової діяльності підприємств на внутрішньому та зовнішньому ринках. За межами регулювання нормами діючого МКУ залишились кардинальні питання реформування економіки України, послідовний процес становлення риночних механізмів у країні. Тому, крім МКУ та інших законів, митні процедури регулюються великою кількістю наказів, інструкцій чи інших нормативних актів і документів, юридична сила яких проблематична, нерідко не відповідає вимогам нормотворення та юридичної техніки, колізійна, і у сучасній літературі не піддавалась необхідному науковому аналізу.

У зв”язку з цим гостро стає питання підготовки та прийняття нового МКУ, який, грунтуючись на конституційних засадах, має стати необхідним ядром митного законодавства України, задовольняти вимогам міжнародних договорів та конвенцій, всебічно враховувати міжнародну теорію і практику в сфері митного права.

Реалізація цього завдання потребує конституційного підгрунття митної справи, всебічної розробки питань митного права, вивчення історії, закордонного досвіду і практики, аналізу чинного законодавства України в галузі зовнішньоекономічної діяльності, податкового та валютного регулювання. Уявлення ролі та значення правової відповідальності в галузі митної справи, особливо відповідальності за контрабанду та порушення митних правил у підакцизному товарообігу, яка спроможна сприяти розвитку чесного та конструктивного підприємництва і, у той же час, суттєво підвищити роль митної служби у захисті економічних інтересів України.

У останні роки актуалізується боротьба з контрабандою, яка набуває якості організованої злочинності, завдає великі збитки економіці держави, оскільки предметом стають не тільки традиційні цінності, антикваріат, предмети мистецтва, але й високоліквідні товари, які обкладаються таким видом платежів як акциз.

Незважаючи на зростання податків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, активність її учасників підвищується. Як свідчить практика, поширення контрабандних операцій пропорційне темпам підвищення ставок мита та інших платежів.

При цьому сучасна контрабанда вже “подолала” свої ранні, класичні форми та набуває “промисловий” характер із залученням корумпованих елементів у владо -управлінських структурах з обов”язковими атрибутами: підробкою документів, використанням документів, отриманих незаконним шляхом, недоставленням вантажів та т.ін.

Умови, що склалися у боротьбі з контрабандою та порушеннями митних правил, потребують нових підходів з боку держави. Необхідне подальше зміцнення взаємодії щодо боротьби з порушеннями митних правил між митними органами, Міністерством внутрішніх справ, Службою безпеки України, Державною податковою адміністрацією України та Прикордонними військами.

Незважаючи на велику роль митної політики, митної справи, митного права в процесі захисту економічних інтересів України, її інтеграції в світове економічне суспільство, рідкісними є монографічні дослідження цих інститутів, стану та перспектив їх розвитку.

Необхідність наукового дослідження місця та ролі акциза у зовнішньоекономічної діяльності України, контрабанди, порушень митних правил при операціях з підакцизними товарами, їх відповідність міжнародним нормам та стандартам, а також кардинальним напрямкам реформування економіки Української держави, розробці рекомендацій та пропозицій щодо удосконалення цієї боротьби обумовила вибір теми дисертаційної роботи.

При підготовці дисертації були використані дослідження із загальної теорії права і держави, конституційного (державного) права (М.Й.Байтін, С.С.Олексієв, М.П.Орзіх, П.М.Рабінович, А.О.Сєліванов, Є.А.Тіхонова, О.Ф.Фрицький та ін.), праці фахівців адміністративно-правової науки та податкового права (В.Б.Авер'янов, Д.М.Бахрах, А.С.Васильєв, Л.К.Воронова, І.П.Голосніченко, А.Н.Гур'єв, Є.В.Додін, Л.В.Коваль, Р.А.Калюжний, Л.Б.Красін, І.М.Кулішер, Н.П.Кучерявенко, В.М.Манохін, А.Сміт, Ю.К.Толстой, Н.І.Хімічева, В.О.Шамрай, Н.Н.Шапошніков та ін.), роботи, безпосередньо звернуті до проблем митного права та митної справи (Б.Н.Габрічідзе, С.В.Ківалов, А.Н.Козирін, К.Ладиженський, С.Марголін, Л.Н.Марков, А.Ф.Ноздрачьов, Е.Осокін, К.К.Сандровський, С.И.Соколов, А.А.Шахмамет'єв, В.К.Шкарупа та ін.). Використані статистичні дані, узагальнювалась практика роботи митної служби України, аналізувалася практика розгляду у судах справ про порушення митних правил.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Вибраний напрямок дослідження пов'язаний з Основними напрямками наукових досліджень в галузі держави і права на 1998 - 2000 роки (обговорені на засіданні Президії та загальних зборах відділень Академії правових наук України і затвердженні загальними зборами Академії 19 березня 1998 р.). Тема роботи є частиною загальної проблеми, яку розробляє Одеська державна юридична академія “Проблеми розвитку держави і права України в умовах ринкових відносин”. Дисертація виконана як розділ науково-дослідницької роботи кафедри морського та митного права Одеської державної юридичної академії, яка проводиться за проектом державної науково-технічної програми по пріорітетному напрямку науки та техніки “Митні операції на морському транспорті” (наказ Держкомітету України з питань науки, техніки та промислової політики від 30 травня 1995 р. № 64).

Мета та задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження, враховуючи велике значення акцизного збору для поповнення державного бюджету, є визначення місця та ролі акциза у зовнішньоекономічної діяльності України, аналіз стану правового регламентування переміщення підакцизних товарів через митний кордон України та практичне його застосування; висвітлення окремих історичних аспектів походження акцизу, акцизного збору, зародження, становлення та розвитку боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил взагалі та зокрема, у підакцизному товарообігу; аналіз адміністративно-юрисдикційної діяльності митних органів по боротьбі з контрабандою та порушеннями митних правил у підакцизному товарообігу; аналіз правового статусу митних органів при провадженні по справах про порушення митних правил та його відповідність Конституції України, процесам розвитку ринкових відносин; оцінка ефекту реалізації заходів по боротьбі з контрабандою та порушеннями митних правил, правовідносин митних органів з іншими органами виконавчої влади, підприємствами, організаціями, установами та громадянами в процесі контроля за дотриманням законодавства України про митну справу, а також боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил.

У відповідності з вказаною метою вирішувались задачі дослідження:

аналіз історичного та закордонного досвіду виникнення та дії акцизу, акцизного збору та боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил у підакцизному товарообігу при застосуванні сучасного законодавства України;

визначення місця та ролі акциза у зовнішньоекономічної діяльності України та аналіз стану правового регламентування переміщення підакцизних товарів через митний кордон України;

відпрацювання науково-теоретичних позицій правового регулювання адміністративно-юрисдикційної діяльності митних органів України;

аналіз стану бази правового регулювання боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, зокрема у підакцизному товарообігу;

правова оцінка співвідношення загальних та спеціальних норм права при провадженні по справах про порушення митних правил;

обгрунтування окремих пропозицій щодо удосконалення митного законодвства в сфері боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил при переміщенні через митний кордон України підакцизних товарів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що на підставі нових досягнень української правової науки, чинного законодавства, з урахуванням світової теорії та практики в сфері митного права, зокрема застосування акцизу як одного з видів непрямих податків, боротьби з порушеннями митних правил при переміщенні підакцизних товарів вперше розроблено комплексне монографічне дослідження в галузі митної політики та митного права України щодо переміщення через митний кордон України підакцизних товарів та відповідальності за порушення правил вказаного переміщення, обгрунтовується необхідність нового підходу в умовах реформування економіки української держави, змін у соціально-політичному житті, інтеграції України у світову економічну та політичну спільноту.

В дисертації детально аналізується специфіка юридичної відповідальності за контрабанду та порушення митних правил при переміщенні через митний кордон України підакцизних товарів, вирішується питання віднесення акцизного збору до митних платежів.

У ході дослідження розроблені пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства та практики його застосування, реалізація яких може підвищити ефективність митної політики в Україні. Це дозволяє винести на захист наступні результати дослідження:

висвітлення місця акцизу у системі митної справи;

аналіз ефективності норм, що регулюють митні операції з підакцизними товарами та стягнення митних платежів з цих товарів;

окремі історичні аспекти виникнення такого правопорушення як контрабанда, при порівнянні рівня боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил у сучасному підакцизному товарообігу;

висновки щодо зміни тенденції безпосередніх об'єктів контрабанди за рахунок збільшення платежів на деякі групи товарів, зокрема підакцизні товари;

встановлення меж компетенції митних органів в адміністративно-юрисдикційній діяльності, яка пов'язана з розглядом справ про порушення митних правил та законодавче визначення з урахуванням вимог Конституції України категорій справ про порушення митних правил, які розглядаються виключно судом, та тих, розгляд та прийняття рішень по яким залишиться у компетенції митних органів;

пропозиції щодо визначення у новій редакції МКУ поняття митних платежів та усіх його різновидів, у тому числі податку на додану вартість та акцизного збору з імпортного товару;

пропозиції до проектів нових Кодексу про адміністративні процедури та МКУ, передусім щодо відповідальності за зберігання, перевезення та придбання товарів імпортного виробництва без наявності необхідних документів з визначенням при цьому розмірів, що перевищують уявлення - “для власного використання”;

обгрунтування надання митним органам (начальнику митного органу чи його заступнику - начальнику Відділення (Служби) по боротьбі з контрабандою та порушеннями митних правил) права винесення мотивованої постанови про застосування мір адміністративного примусу - приводу у випадках ухилення правопорушників від явки у митні органи по офіційному виклику, з наданням повноважень на виконання постанови підрозділам Митної варти;

визначення у новому Кримінальному кодексі України чотирьох нових складів злочину - різновидів контрабанди, відокремивши склад контрабанди високоліквідних товарів та їх місце у кодексі в залежності від об'єкту замаху.

Практичне значення одержаних результатів. Аналіз існуючої нормативно-правовї бази, що регулює діяльність митних органів у боротьбі з контрабандою, зокрема в підакцизному товарообігу, запропоновані законопроектні новації мають важливе значення для ефективного контролю за дотриманням митного законодавства України та боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, можуть бути використані в законотворчому та право-нормотворчому процесі, правозастсовчої діяльності митних органів.

Висновки і пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства служитиме загальним орієнтиром в правотворчому процесі щодо предмету дослідження. Крім того, положення дисертаційної роботи можуть бути використані як теоретичний матеріал для навчальної літератури, лекційного курсу по навчальній дисципліні “Митне право” та “Митні операції з підакцизними товарами”.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації були апробовані звітних наукових конференціях професорсько-викладацького складу та аспірантів Одеської державної юридичної академії (1998, 1999 р.р.), на IV Міжнародній науково-практичній конференції “Боротьба з контрабандою: проблеми та шляхи їх вирішення”, на Міжнародних наукових конференціях “Митні операції на морському транспорті” та “Митна справа в Україні: сучасні проблеми та шляхи вдосконалення”, у виступах на нарадах митних органів різного рівня, в навчальному процесі в Одеській державній юридичній академії. Дисертація обговорювалась на кафедрі морського та митного права Одеської державної юридичної академії. Теоретична робота здобувача використовується в навчальному процесі по навчальним дисциплінам “Митне право” та “Митні операції з підакцизними товарами” в Одеській державній юридичній академії.

Публікації. За результатами дослідження опубліковано чотири наукові роботи загальним обсягом 13 сторінок, три з яких - у виданнях, що включені у перелік, затверджений ВАКом України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з переліку використаних скорочень, вступу, трьох розділів, що включають сім підрозділів, висновків, списку використаних джерел та двох додатків.

Загальний обсяг дисертації - 195 аркушів, список використаних джерел - 10 аркушів, додатки - 12 аркушів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовуються актуальність і ступінь досліджуваності теми дисертації, визначаються її мета та завдання, конкретизуються об'єкт, предмет і методологія роботи, викладаються теоретичне і практичне значення отриманих результатів, їх наукова новизна, формулюються основні положення, які виносяться на захист, вказуються форми апробації результатів дисертаційної роботи і публікації по темі, що досліджується.

Розділ перший - “Акциз у системі митної спраи” - складається з трьох підрозділів. Підрозділ 1.1 - “Поняття акцизу та акцизного збору” присвячений розгляду та аналізу історичного та закордонного досвіду виникнення та дії акцизу, акцизного збору у порівнянні зі змістом акциза та акцизного збору у законодавстві сучасної України. Підкреслюється як фіскальні функції акцизного збору, щодо поповнення державного бюджету, так і його регулятивні функції, тобто вплив на попит та пропозиції, збільшення ціни товара за рахунок акцизу чи зменьшення шляхом виключення з переліку підакцизних товарів.

Визначаються зміни щодо кола суб'єктів - платників акцизного збору та об'єкту оподаткування, які відбулися за час існування України як самостійної держави, а саме їх розширення.

У дисертації зазначається, що митні акції здійснювались з того часу, як виникла держава. Вже на ранніх стадіях державності та розвитку зовнішньоторговельних зв'язків спостерігається діяльність держави по здійсненню дій, які згодом поступово конструюються як елементи митної справи. За всієї історії державності на митну систему великий вплив здійснювали політичні відносини між державами, а також економічний фактор. Це підтверджується у дисертації розглядом деяких історичних фактів, наприклад, заборонення вивозу до Франції у часи буржуазної революції (кінець XVIII ст.) хлібу та сировини, а також ввозу французської мануфактури, потім заборонення на ввоз у Росію чи вивоз з/до Франції усіх товарів.

Зазначається, що ніщо у галузі оподаткування не викликало стільки суперечок, як ідея непрямих податків та їх співвідношення. Акциз - це один з видів непрямих податків. Підкреслюється, що хоч історично непрямі податки виникли піздніше прямих, згодом непрямі важелі податкових систем перетворились у більш відчутний канал поповнення державного бюджету, що підтверджується наведеною у дисертації статистикою. Податкові системи ХІХ ст. включали акцизи як головний канал забезпечення непрямого оподаткування, та нерідко “акциз” використовувався як синонім до всієї системи непрямих податків.

Автор підтримує та обгрунтовує думку, що “для кризевої економіки України акцизні надходження стали чи не найстабільнішим джерелом поповнення бюджету. Та навпаки - невміння користуватися вказаним джерелом доходів, як правило, свідчить про слабкість та недієздатність фіскальних органів держави” (В.С.Макарчук).

У підрозділі 1.2. - “Митно-тарифне регулювання та стягнення митних платежів з підакцизних товарів” - розглядається митно - тарифна система як частина державного механізму регулювання відповідних відносин, митна вартість як підстава для нарахування мита, акцизу, митних зборів. Підтримується та трансформується думка одного з видатних істориків митного права К.Н.Ладиженського, що “на митному тарифі рельєфно відображається той напрямок, якого додержується уряд у своїх відносинах до зовнішньої торгівлі та до тісно зв'язаного з нею внутрішнього виробництва…”

Розглядаючи митно-тарифні заходи як метод регулювання зовнішньоекономічної діяльності, автор дійшов до висновку, що як елемент податкової системи, за допомогою якої держава отримує можливість активно втручатися у економичне життя країни, митно-тарифні заходи відносяться до економічних засобів регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Визначено місце та роль акциза у зовнішньоекономічної діяльності України, пропонується введення законодавчого визначення поняття митних платежів та усіх його різновидів та вирішується питання про віднесення акцизного збору з імпортного товару до митних платежів.

Підрозділ 1.3. - “Порядок переміщення через митний кордон України підакцизних товарів” - містить аналіз чинного в Україні порядку переміщення через митний кордон України підакцизних товарів, акцентується особлива увага щодо порядку переміщення цієї категорії товарів транзитом через територію України; аналіз стану правового регламентування переміщення підакцизних товарів через митний кордон України та практичне його застосування.

Підтримується та обгрунтовується створення такого підрозділу у митних органах як Митна варта, яка за час свого існування підтвердила свою необхідність. Наводяться статистичні дані по роботі Митної варти. При цьому автор звертається до історичного кореня виникнення Митної варти, яка діяла у Росії ще у XVIII ст., та порівнює їх функції.

Детальному дослідженню з урахуванням світового досвіду підпав проект Закону України “Про державну монополію на виробництво та обіг алкогольної та тютюнової продукції”, метою якого є створення дієвого механізму державного контролю, регулювання єдиної державної політики в сфері виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торговлі, експорта, імпорта алкогольної та тютюнової продукції.

Розглядаються умови переміщення через митний кордон України підакцизних товарів, а саме застосування митного супроводження чи фінансових гарантій, визначаються позитивні та негативні сторони чинного порядку переміщення. З урахуванням проблем сучасності - виникнення “псевдо-транзиту” пропонуються деякі зміни до порядку переміщення транзитом через митну територію України підакцизних товарів.

Підкреслюється необхідність перегляду порядку переміщення через митний кордон України такого підакцизного товару як транспортні засоби, законодавче регулювання переміщення якого постійно змінюється, але при цьому залишає прогалини, якими користуються порушники.

Розділ другий - “Порушення порядку переміщення через митний кордон України підакцизних товарів” - складається з двох підрозділів. У підрозділі 2.1. - “Суб'єкти порушення порядку переміщення підакцизних товарів” - розглядається та досліджується склад порушення митних правил, його ознаки, зокрема суб'єкт правопорушення.

Значне місце в роботі займає аналіз видів порушень митних правил, закріплених у діючому МКУ у порівнянні з проектом нового МКУ, де порушення митних правил видозмінені та змінена відповідальність за їх скоєння, а також аналіз загальних та спеціальних норм, що регулюють відповідальність за порушення митних правил.

Обгрунтовується пропозиція щодо внесення до проекту МКУ змісту статті, що передбачає відповідальність за зберігання, перевезення та придбання товарів імпортного виробництва без наявності необхідних документів та визначається при цьому розмір, що перевищує уявлення “для власного використання”.

На прикладах з історії, вітчизняного та закордоного досвіду в роботі обгрунтовується ствердження, що асортимент предметів контрабандної торгівлі різноманітний та змінюється у залежності від кон'юктури ринку та розмірів податків, при цьому чітко спостерігається факт скоєння в усі часи контрабанди високоліквідних, підакцизних товарів, зокрема алкогольних та тютюнових виробів, нафтопродуктів.

Надається висновок, що збільшення обсягів контрабанди у теперешній час пов'язане зі змінами порядку опадаткування окремих видів товарів, що ввозяться на територію України, збільшенням розмірів акцизного збору, спадом виробництва у країні, зменшенням робочих місць та іншими факторами. Незаконне ввезення товарів в Україну наносить великі збитки державі, тому, що не сплачуються податки і, як наслідок, вони витискують з ринку товари легального походження.

Основна увага була звернута до визначення суб'єкта правопорушення, обгрунтовується думка про необхідність подальшого визнання юридичної особи у якості суб'єкта правопорушення, зокрема у митному законодавстві, де інститут відповідальності юридичної особи практично не існує. Пропонується встановити, що за скоєння порушення митних правил посадовою особою підприємства, організації (при виконанні своїх посадових обов'язків) дициплінарну відповідальність, а перед державою відповідальність повинен нести керівник підприємства (юридичної особи) в незалежності від форм власності.

Розглядаються проблемні питання, що виникають на практиці при боротьбі з контрабандою та порушеннями митних правил на найбільш криміногенних ділянках державного кордону, а саме кордону з Придністровською Молдавською Республікою, зокрема щодо переміщення підакцизних товарів. Робиться висновок, що враховуючи політичні та економічні аспекти, контрабанда для певної частини населення, що мешкає у прикордоних районах, стало дійсним промислом, в якому нерідко використовуються неповнолітні. Проблемою є те, що контрабандисти здійснюють дріблення загальної партії товару і таким чином ухиляються від кримінальної відповідальності. Водночас з невеликих на території України комплектуються та переміщуються по території України значні партії підакцизних товарів.

Підрозділ 2.2. - “Переміщення підакцизних товарів з приховуванням від митного контролю, поза митним контролем. Порушення зобов”язання про транзит підакцизних товарів” - надається порівняльна характеристика поняття контрабанди у сучасному вітчизняному законодавстві з поняттями, існуючими в історії та у сучасному закордонному законодавстві.

Розглядається питання віднесення до ознаків контрабанди - приховування від митного контролю - надання митним органам документів, що містять неправдиві данні. При цьому вказується, що необхідність введення цієї ознаки до поняття контрабанди зрозуміли законодавці ще у 1819 р. (Митний устав Російської імперії), це було враховано й при прийнятті Митного уставу Російської імперії 1892 р. та існувало й у понятті контрабанди в ст.70 Кримінального кодексу України до внесення змін і доповнень у 1992 р.

Аналізується поняття “приховування від митного контролю” з боку віднесення до нього надання митним органам документів, що містять неправдиві данні, що доказується шляхом розкриття змісту понятть “приховування” та “митний контроль”. При цьому вказується на необхідність надання офіційного тлумачення чи закріплення законодавчо віднесення цієї ознаки до контрабанди.

Вирішується питання розмежування складів правопорушення, передбачених ст.115 МКУ “Переміщення предметів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю” зі ст.118 МКУ “Недекларування предметів чи декларування їх не своїм найменуванням”, зокрема з точки зору роз'яснень, які надані у Постанові № 2 Пленуму Верховного Суду України від 26 лютого 1999 р.

Відзначений позитивний досвід законодавства Російської Федерації (далі: РФ), по-перше, в тому, що стаття про відповідальність за контрабанду (Кримінальний кодекс РФ) сформульована більш чітко та відповідає головним питанням економічної безпеки держави в умовах лібералізації зовнішньоекономічних зв'язків, по-друге, у більш широкому спектрі складів злочинів у сфері митної справи, до якого також відноситься ухилення від сплати митних платежів, незаконні валютні операції та інші дії з валютними цінностями.

Підкреслюється необхідність термінового вирішення питання щодо демаркації кордону з країнами колишнього СРСР, відсутність якої у сьогоденні та на перспективу викликає багато проблем, пов'язаних з доказуванням факту переміщення через митний кордон.

Звертається увага на те, що у митному законодавстві за кордоном чітко закріплений суб'єкт відповідальності за порушення зобов'язання про транзит - перевізник, що з урахуванням чинного митного законодавства України є предметом доказування. При цьому пропонується законодавчо встановити суб'єкта відповідальності при порушенні зобов'язання про транзит - фірму-перевізника (при дії інституту відповідальності юридичної особи) або керівника фірми-перевізника чи ввести порядок оформлення вантажу у режимі транзит під зобов'язання підприємства - гаранта, яке у випадку порушення буде нести відповідальність (в т.ч. й матеріальну).

Виходячи з вимог митного режиму “транзит” та його поняття, обгрунтовується висновок, що якщо предмети ввезені в Україну під виглядом їх транзита в іншу державу, але умисно залишаються на території України у вільному товарообігу, такі дії особи мають ознаки злочину, передбаченого ст.70 Кримінального кодексу України. При цьому порушення транзиту розглядається у аспекті надання митному органу документів, що містять неправдиві данні, а саме вказується невірний митний режим.

Вирішується питання невіднесення порушень митного законодавства, у більшості видів, до тривалих правопорушень, що набуває актуальності з урахуванням обмеження строку притягнення до адміністративної відповідальності. Запропоновано з урахуванням специфіки митного законодавства визначити у МКУ, що накладення адміністративного стягнення у вигляді конфіскації безпосереднього об'єкту порушення митних правил чи стягнення його вартості накладається незалежно від часу скоєння чи виявлення правопорушення та від того, основне чи додаткове це стягнення. При цьому додаткове стягнення може бути застосовано, коли основне не накладено.

На прикладах розглядається різниця між “тривалими” та “триваючими” вчинками, які є дуже розповсюдженими при порушенні митного законодавства, зокрема транзиту.

Розділ третій - “Відповідальність за порушення порядку переміщення через митний кордон України підакцизних товарів” складається з двох підрозділів. У підрозділі 3.1. - “Види відповідальності за порушення порядку переміщення підакцизних товарів” визначається, що митне законодавство, яке регулює сукупність суспільних відносин у певній сфері, встановлює відповідальність за порушення митних правил, які мають різний ступінь суспільної небезпеки і, як наслідок цього, тягнуть можливість застосування, в залежності від підстав, різні види відповідальності - цивільно-правової, адміністративної, кримінальної. Головним чином робота присвячена розгляду адміністративної та кримінальної відповідальності за скоєння порушення митних правил, зокрема визначення між ними межі.

Підтримується та обгрунтовується думка, що чим більш жорстокий режим ввоза іноземних товарів, тим збільшується контрабандна діяльність.

Підкреслюється, що адміністративна відповідальність за порушення митних правил має ряд особливих ознак. Вона спрямована на відносини в сфері митної справи, на охорону митних правил, а також на виховання поваги до цих правил та відносин, що ними регулюються, з боку усіх учасників митних відносин.

В роботі надається класифікація застосування санкцій за скоєння правопорушення в сфері митного законодавства по аналогії з податковим правом, а саме: по характеру впливу (безпосередня та опосередкована кара); по галузевому характеру (кримінальні, адміністративні, дисциплінарні санкції).

Доводиться необхідність застосування фінансових санкцій у митному законодавстві на прикладах проведення аналогії форм фінансової відповідальності з адміністративною відповідальністю за порушення митних правил.

Докладно розглядаються усі види адміністративних стягнень, що можуть застосовуватись за скоєння порушень митного законодавства у підакцизному товарообігу.

Пропонується розподіл такого злочину як контрабанда на чотири склади в залежності від предмету та об'єкту замаху, їх місце у Кримінальному кодексі, і, як наслідок, враховується ступінь небезпеки, відрізняються санкції, а саме: контрабанда історичних та культурних цінностей та предметів, що є національним надбанням держави - у главі “Злочини проти держави”; контрабанда отруйних, сильнодіючих, радіоактивних, вибухових речовин, зброї, боєприпасів; контрабанда, яка передбачена ст.70№ Кримінального кодексу України глава “Злочини проти суспільної небезпеки, суспільного порядку та народного здоров'я”; контрабанда високоліквідних, підакцизних товарів - глава “Господарські (економічні) злочини”.

У підрозділі 3.2. - “Особливості митного провадження при застосуванні заходів адміністративного впливу за порушення порядка переміщення через митний кордон України підакцизних товарів” - розглядаються як загальні правила провадження по адміністративним справам, так й ряд спеціальних юридичних процесуальних дій, які спрямовані на встановлення фактичних обставин під час розгляду справ про порушення митних правил, а також при виконанні постанов по цих справах. Обгрунтовується ствердження, що провадження по справах про порушення митних правил, яке здійснюється митними органами, є різновидом адміністративно-юрисдикційного провадження.

Визначається, що фактично єдиним процесуальним нормативним документом, що регулює адміністративно-юрисдикційну діяльність митних органів є “Положення про провадження по справах про порушення”, яке затверджене наказом Державного митного комітету України від 4 листопада 1992 р. № 205, але воно до теперешнього часу не змінювалось, не поповнювалось та не зареєстровано у Міністерстві юстиції України.

Значне місце в роботі займає аналіз джерел доказів по справах про порушення митних правил, серед яких детально розглядається свідчення правопорушників та свідків. При цьому пропонується вирішення проблеми ухилення від явки у митні органи для надання свідчень, а саме надання митним органам права застосування заходів адміністративного примусу - приводу шляхом винесення мотивованої постанови та уповноваження на виконання постанови підрозділів Митної варти.

Поступово розглядаються зміни обсягів адміністративно-юрисдикційної діяльності митних органів при провадженні по справах про порушення митних правил після прийняття Конституції України, а саме ст.41 Конституції України визначила, що конфіскація майна може бути виключно за рішенням суду. Але аналіз норми ст.41 Конституції України довів, що мова йде виключно про майно на правах приватної власності. Надаються пропозиції щодо законодавчого розмежування категорій справ про порушення митних правил, що розглядаються виключно судами, та розгляд яких залишається у компетенції митних органів. При цьому проводиться аналіз змісту, повноважень та юридичної сили Постанови № 9 від 1 листопада 1996 р. та Постанови № 2 від 26 лютого 1999 р. Пленуму Верховного Суду України, де надаються роз'яснення щодо застосування цієї конституційної норми у справах про контрабанду та порушення митних правил, та надається висновок, що вказані постанови містять розширене тлумачення норми, що не входить до повноважень Пленуму Верховного Суду України.

Встановлений порядок провадження по справах про порушення митних правил обмежує право громадян на оскарження. Це доказується порівняльним аналізом порядку оскарження, існуючого до прийняття Конституції України та сучасного порядку. Надаються пропозиції до удосконалення проекту Кодексу про адміністративні процедури.

Дисертант стверджує, що митні органи здійснюють правоохорону діяльність, однак згідно діючого законодавства України не є правоохороними органами, що обмежує їх у самостійних оперативно - розшукових діях, при визнанні їх органами дізнання в справах про контрабанду.

Визначається, що з 1998 р. організація роботи по боротьбі з контрабандою та порушеннями митних правил у митних органах проводиться на базі Відділень (Служб) по боротьбі з контрабандою та порушеннями митних правил, необхідність створення яких вже підтверджено практикою та статистично.

У висновках узагальнюються результати дисертаційного дослідження, сформульовані рекомендації по їх науковому і практичному використанню.

Існування акцизу як одного з різновидів податку, боротьба митних органів з контрабандою та порушеннями митних правил, зокрема у підакцизному товарообігу має багатовікову історію.

Статистика свідчить про суттєві стійкі тенденції росту порушень митних правил при переміщенні через митний кордон України підакцизних товарів.

Проблема правового забезпечення боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил вирішена недостатньо, про що свідчать часті зміни діючого митного законодавства. Необхідно створити ефективну, а головне - стабільну правову базу, що регулює діяльність митних органів.

Враховуючи наукову і практичну важливість цього питання для становлення і розвитку України як суверенної, незалежної держави з самостійною митною політикою, обгрунтовується необхідність подальших досліджень в цьому напрямку.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Конституция Украины и применение таможенного законодательства // Юридический вестник. - 1998. - № 2. - С.66-70.

Кримінальна відповідальність за скоєння контрабанди // Боротьба з контрабандою: проблеми та шляхи їх вирішення. Аналітичні розробки, пропозиції наукових та практичних працівників. - Київ, 1998. - Т.10. - С.558-561.

Правоохранительная деятельность таможенных органов Украины // Юридический вестник. - 1999. - № 1. - С.34-35.

Практика боротьби з контрабандою підакцизних товарів // Право України. - 1999. - № 4. - С.112-113.

АНОТАЦІЇ

Шевченко В.М. Правила переміщення через митний кордон України підакцизних товарів та відповідальність за їх порушення. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право. - Одеська державна юридична академія, Одеса, 1999.

Дисертаційна робота є науковим дослідженням проблем правового регулювання діяльності митних органів України по боротьбі з контрабандою та порушеннями митних правил в підакцизному товарообігу.

Розглянуті історичні аспекти виникнення та розвитку акциза. Проаналізовані основні етапи формування та розвитку боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, особливо при переміщенні підакцизних товарів. Надана характеристика змінам адміністративно-юрисдикційних повноважень митних органів після прийняття Конституції України.

Обгрунтований висновок, що діюче митне законодавство не відповідає сучасному стану митної справи та митної політики, стримує розвиток господарської діяльності підприємств на внутрішньому та зовнішньому ринках. Адміністративно-юрисдикційна діяльність митних органів не забезпечує їх функціонування у цій сфері. Запропановані законопроектні новації в кримінальному, адміністративному та митному законодавствах України.

Ключові слова: контрабанда, порушення митних правил, акциз, підакцизний товар, переміщення підакцизних товарів, митні органи, митний кордон, відповідальність.

Шевченко В.М. Правила перемещения через таможенную границу Украины подакцизных товаров и ответственность за их нарушение. - Рукопись.

Диссертация в форме рукописи на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - теория управления; административное право и процесс; финансовое право. - Одесская государственная юридическая академия, Одесса, 1999.

Диссертационная работа является научным исследованием проблем правового регулирования деятельности таможенных органов Украины по борьбе с контрабандой и нарушениями таможенных правил в подакцизном товарообороте.

Изложены исторические аспекты возникновения, становления и развития акциза как одного из разновидностей косвенных налогов, борьбы с контрабандой и нарушениями таможенных правил при реализации таможенной политики в условиях развития независимого государства. Проанализированы основные этапы становления и развития борьбы с контрабандой и нарушениями таможенных правил, в особенности при перемещении подакцизных товаров. Дана характеристика изменениям административно-юрисдикционных полномочий таможенных органов после принятия Конституции Украины.

Исследование показало, что контрабанда как правонарушение появилась в период бурного развития товарно-денежных отношений, когда государство признало невыгодным для страны беспрепятственный ввоз и вывоз товаров и в законодательном порядке установило определенные правила провоза товаров через государственную границу. На примерах из истории, отечественной и зарубежной практики доказывается, что ужесточение режима ввоза иностранных товаров обуславливает активизацию контрабандной деятельности, наиболее распространенным и экономически небезопасним предметом которой являются высоколиквидные, подакцизные товары.

Обоснован вывод, что действующее таможенное законодательство не соответствует современному состоянию таможенного дела и таможенной политики, сдерживает развитие хозяйственной деятельности предприятий на внутреннем и внешнем рынках. Правовое обеспечение административно-юрисдикционной деятельности таможенных органов не обеспечивает их функционирование в этой сфере. Предложены законопроектные новации в уголовном, административном и таможенном законодательствах Украины.

Ключевые слова: контрабанда, нарушение таможенных правил, акциз, подакцизный товар, перемещение подакцизного товара, таможенные органы, таможенная граница, ответственность.

Shevchenko V.M. - Regulations of Transporting Excise Duty Goods over Customs Border of Ukraine and Liability for their Violation. - Manuscript.

Dissertation for the Degree of Candidate of Science (Law), specialty 12.00.07 - Theory of Management; Administrative Law and Procedure; Financial Management. - Odessa State Law Academy, Odessa, 1999.

The dissertation is an academic research dealing with legal regulations guiding operations of the Customs of Ukraine aimed at preventing smuggling and breaking customs regulations.

The present research snudies historical aspects of excise duty emergence and development, analyses the main stages of formation and development of processes aimed at preventing smuggling and violation of customs regulations, particularly in transporting excise duty goods. The dissertation characterizes changes in administrative and jurisdictional authority of customs organs which occurred after the adoption of Ukrainian Constitution.

The conclusion states that Customs laws do not meet the demands of contemporary state of affairs in Customs policy, hinder economic progress of enterprises both on domestic and foreign market. Administrative and jurisdictional activity of the Customs organs does not ensure their functioning in this sphere. There have been proposals regarding legislative innovations in administrative and customs law of Ukraine.

Key words: smuggling, violation of customs regulations, excise duty, excise duty goods, transporting excise duty goods, customs organs, customs border, liability.

Размещено на Allbest.ru

...