Формування професіональної ефективної та прозорої державної служби в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

РЕФЕРАТ

з дисципліни «Вступ до спеціальності»

на тему: «Формування професіональної ефективної та прозорої державної служби в Україні»

Виконав:

Василь Чучман

Львів - 2012

1. Формування професіональної ефективної та прозорої державної служби в Україні

Наявність значної кількості нормативно-правових актів, які регулюють державну службу, жодною мірою не означає, що сучасний стан законодавства України про державну службу є завершеним. Одним із важливих напрямків реалізації адміністративної реформи (на чому безпосередньо наголошувалось у Концепції адміністративної реформи) є подальший розвиток законодавства про державну службу та вдосконалення її нормативно-правової регламентації. У цьому сенсі йдеться не лише про внесення низки базових змін до вже чинного законодавства, а й про ухвалення нових законів, які б, ураховуючи всі недоліки попередніх, відповідали тим сучасним вимогам, які висовуються як до державної служби загалом, так і до окремих категорій державних службовців.

Ефективність діяльності будь-якого державного органу, зокрема, і державної служби в цілому, безпосередньо залежить від вірності підбору, розстановки та раціонального використання кадрів, що входять до складу цих органів, їх професійної підготовки, кваліфікації та досвіду роботи. Але не менш важливим фактором є також психологічна готовність державних службовців до даного виду професійної діяльності.

Метою прийняття нового Закону України „Про державну службу” є побудова в Україні професійної політично нейтральної державної служби європейського зразка. У зв'язку з цим, закріплення таких принципів державної служби як професійність і політична нейтральність може стати гарантією стабільності державної служби в Україні.

Державне управління, яке повною мірою відповідає ознакам професійної діяльності - це суспільно корисна, організована трудова діяльність, яка потребує складного комплексу знань, умінь, навиків, або, використовуючи сучасну термінологію, професійних компетентностей [4]. Складна професійна структура цієї області, її динамізм обумовлені вельми складним комплексом трудових функцій, сприйнятливістю до суспільних потреб, які обумовлюють зміни в змісті праці і модернізацію її професійних основ.

Сучасні тенденції професіоналізації державного управління пов'язані з новою парадигмою державної служби як професійній діяльності працівників органів державної влади, змістом якої є надання і/або забезпечення надання своєчасних, якісних, законодавчо і нормативно певних послуг юридичним і фізичним особам.

Нейтральність у сенсі політичної незаангажованості є необхідною передумовою для гарантування того, що громадяни незалежно від їх політичних поглядів отримають послуги на засадах справедливості, рівності, неупередженості. На практиці це досягається шляхом посилення уваги до професіоналізму, заслуг та компетенцій державних службовців. Ці цінності мають важливе значення, оскільки здатні забезпечити справедливість та стабільність системи державного управління, що є одним з найбільш вагомих чинників рівня довіри громадян до державної влади. У той же час, державні службовці повинні бути підзвітними перед урядом за результати виконання програми уряду; чутливість адміністрації до чинного уряду в межах закону і Конституції, готовність оперативно відповідати на його потреби є ключовим чинником забезпечення результативного виконання урядових політик.

Іншими словами, ефективне управління вимагає дієвого та практичного розмежування відповідної діяльності в політичній та адміністративній сферах. Незалежно від історичних або культурних традицій тієї чи іншої країни дієвість уряду багато в чому залежить від професіоналізму та компетентності державної служби в її неупередженому виконанні покладених на неї функцій держави та забезпеченні безперервності, стабільності процесу державної служби.

У час якісних змін, коли звужується сфера державного регулювання в економіці та духовній сфері і розвиваються саморегулюючі, самоврядні процеси, як наслідок - робиться акцент на ролі державної служби у створенні механізму реалізації конституційних прав і свобод громадян та забезпеченні їхніх інтересів. Таким чином державне управління повинно базуватися на процесі деполітизації, в якому державна служба є офіційно відокремленою від політичної сфери, а, отже, може діяти незалежно від прямого політичного втручання -- задля зміцнення демократії та верховенства права. Ключовим кроком у цьому процесі є створення професійної та політично нейтральної державної служби, спроможної забезпечити стабільність протягом перехідного процесу.

Формування професійної державної служби має стати головним завданням Української держави, що відповідає конституційним положенням [3, с. 119-127].

Неабияке значення для цього має визначення принципів державної служби і їх відповідна правова фіксація. Відповідно до ст. 3 Закону України „Про державну службу”, основними принципами державної служби є:

1) верховенство права;

2) патріотизм та служіння Українському народу;

3) законність;

4) рівний доступ до державної служби;

5) професіоналізм;

6) доброчесність;

7) політична неупередженість;

8) прозорість діяльності;

9) персональна відповідальність державного службовця [1].

Особливе значення для становлення і функціонування державної служби має принцип професіоналізму державних службовців. В юридичній літературі визначено, що “професіонал” - це спеціаліст своєї справи, а “професія” - це вид діяльності, занять особи, яка володіє комплекосм спеціальний фахових знань та практичних фахових умінь і навичок, набутих внаслідок поглибленої загальної та спеціальної підготовки, а також досвіду роботи [2, с. 19].

Професіоналізм є глибоким та всебічним знанням та володінням практичними навичками в певній галузі суспільно корисної діяльності.

Професіоналізм державного службовця покликаний забезпечити стабільність державної служби, якісне виконання функцій, постійну його готовність до вирішення складних завдань, можливість покращення своїх професійних якостей тощо. Державний службовець повинен бути компетентним співробітником, тобто якісно здійснювати свої повноваження.

Ефективність державного управління залежить від того, наскільки державні службовці (як на центральному, так і місцевому рівнях) розуміють цілі реформ та мають відповідну компетентність задля їхньої реалізації. У Законі, на відміну від попередньої редакції, застосовано компетентнісний підхід до оцінювання здатності державних службовців виконувати посадові обов'язки, визначені у посадовій інструкції. На законодавчому рівні закріплено нові поняття (терміни): профіль професійної компетентності посади державної служби (комплексна характеристика посади державної служби, що містить визначення змісту виконуваної за посадою роботи та перелік спеціальних знань, умінь і навичок, необхідних державному службовцю для виконання посадових обов'язків) та рівень професійної компетентності особи (характеристика особи, що визначається її освітньо-кваліфікаційним рівнем, досвідом роботи та рівнем володіння спеціальними знаннями, уміннями та навичками).

Профіль професійної компетентності розширює критерії, встановлені до посади кваліфікаційними вимогами, беручи до уваги не лише освітній та освітньо-кваліфікаційний рівень та стаж, а й досвід роботи, володіння спеціальними знаннями, уміннями і навичками, необхідними для ефективного виконання посадових обов'язків.

Зазначені характеристики є інструментом для використання у різних сферах управління людськими ресурсами, включаючи набір та просування по службі та планування людських ресурсів, професійне навчання та підвищення кваліфікації, планування кар'єри та її розвиток, оцінку результатів діяльності. Насамперед профілі компетентності стануть основою професійного розвитку державних службовців: від визначення особистих потреб у навчанні до вдосконалення навчальних програм і підходів до підвищення кваліфікації системи загалом.

Порядок визначення спеціальних вимог до освітнього напрямку, досвіду роботи та вимоги до рівня професійної компетентності осіб буде розроблений і затверджений наказом Нацдержслужби України.

Керівник державної служби кожного державного органу має затвердити профілі професійної компетентності ІІ-V груп посад державної служби відповідно до штатного розпису. Згідно з Законом змінюватися встановлені у профілях вимоги можуть не частіше ніж раз на рік [5].

Про цілеспрямовані кроки у напрямі професіоналізації свідчить схвалення Концепції Державної цільової програми розвитку державної служби на період до 2016 року, згідно якої головною проблемою сьогодні є те, що система державної служби неспроможна повною мірою забезпечувати справедливу, результативну та стабільну діяльність державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим відповідно до їх завдань, повноважень і компетенції, що насамперед зумовлено неналежним управлінням людськими ресурсами на державній службі [6].

Впровадження ефективної системи управління персоналом на державній службі закладе підвалини для подальших заходів, спрямованих на модернізацію державного управління на основі демократичних цінностей і принципів урядування.

Розвиток державної служби та забезпечення державних органів кваліфікованими кадрами належить до ключових факторів, які визначають успішність структурних та секторальних реформ, спрямованих на прискорення соціально-економічного розвитку та європейську інтеграцію України.

Державна служба як інструмент реалізації державної політики в демократичній державі повинна стати прозорою для громадського контролю та відповідальною перед державою. Прозорість державної служби та діяльності державних службовців законодавчо врегульовується та передбачає розроблення відповідних механізмів і технологій. Для забезпечення належного рівня відповідальності доцільно створити єдину систему планування, оцінювання та заохочення державних службовців. Посиленню відповідальності державних службовців сприятиме: спрямованість діяльності кожного державного органу на поліпшення добробуту населення, розвиток суспільства, збереження навколишнього природного середовища; звітування державних органів та їх керівників про результати діяльності; порівняльний аналіз результатів діяльності державних органів; оприлюднення інформації про відповідальність державних органів та інших надавачів послуг; встановлення дисциплінарної відповідальності за порушення правил поведінки державних службовців і ін.

Діяльність державних службовців залишається недостатньо публічною та прозорою, не створено умов для належного контролю за такою діяльністю з боку суспільства, що посилює недовіру до органів державної влади й разом з тим створює додаткові можливості для зловживань, корупції і хабарництва, безвідповідальності державних службовців. Недостатньо високою залишається якість управлінських послуг, які надаються державними службовцями, що пов'язано з невідповідністю професійного рівня багатьох із них сучасним потребам суспільства, відсутністю чітко регламентованих адміністративних процедур і національних стандартів щодо надання таких послуг. Мають місце суб'єктивізм у доборі, просуванні по службі державних службовців, залишаються недостатньо відкритими та прозорими механізми вступу на державну службу й кар'єрного зростання. Невизначеність кар'єрної перспективи, правова незахищеність від суб'єктивізму керівників, особливо напружені умови роботи та інші чинники посилюють непривабливість державної служби, особливо для молоді, призводять до відтоку значної частини висококваліфікованих спеціалістів із державної служби.

Унаслідок цих та інших чинників знижується ефективність державної служби, посилюються відчуженість людини від держави, нестабільність у суспільстві, неповага громадян до державних органів. Для розв'язання цих та інших проблем у сфері державної служби необхідне суттєве вдосконалення законодавства про державну службу.

Прийняття нового Закону „Про державну службу” є одним з основних кроків комплексного реформування державної служби та сприятиме створенню на засадах Європейського адміністративного простору професійної, нейтральної та ефективної державної служби, що забезпечуватиме професіональну, ефективну та прозору діяльність органів державної влади та надання якісних послуг громадянам.

Реформа державної служби наблизить систему державного управління до європейських стандартів, модернізує і професіоналізує її, підготує до здійснення масштабних реформ, передбачених у Програмі економічних реформ «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава».

державний управління професіоналізація політика

Список використаних джерел

1. Закон України «Про державну службу України» від 16 грудня 1993 р. №3723

2. Габричидзе Б.Н., Коланда В.М. Принцип профессионализма в государственной службе // Государство и право. - 1995. - № 12.

3. Янюк Н. Принципи державної служби як основа її професійності і стабільності // Вісник Львів УН-ТУ Серія юрид. - 2009. - №48.

Размещено на Allbest.ru