Право громадян на свободу об'єднання (асоціації) – невід'ємне право людини

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Контрольна робота

Право громадян на свободу об'єднання (асоціації) - невід'ємне право людини

1. Поняття об'єднань громадян

Конституцією України гарантовано право громадян України на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей. Право громадян на свободу об'єднання є невід'ємним правом людини, закріпленим Загальною декларацією прав людини, і Конституцією та законодавством України. Держава сприяє розвитку політичної та громадської активності, творчої ініціативи громадян і створює рівні умови для діяльності їх об'єднань.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про об'єднання громадян» об'єднанням громадян є добровільне громадське формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод. Об'єднання громадян, незалежно від назви (рух, конгрес, асоціація, фонд, спілка тощо) відповідно до цього Закону визнається політичною партією або громадською організацією.

Політичною партією є об'єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, які мають головною метою участь у виробленні державної політики, формуванні органів влади, місцевого та регіонального самоврядування і представництво в їх складі.

Громадською організацією є об'єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів.

Не підлягають легалізації, а діяльність легалізованих об'єднань громадян забороняється у судовому порядку, коли їх метою є: 1) зміна шляхом насильства конституційного ладу і в будь-якій протизаконній формі територіальної цілісності держави; 2) підрив безпеки держави у формі ведення діяльності на користь іноземних держав; 3) пропаганда війни, насильства чи жорстокості, фашизму та неофашизму; 4) розпалювання національної та релігійної ворожнечі; 5) створення незаконних воєнізованих формувань; 6) обмеження загальновизнаних прав людини.

Об'єднання громадян створюються і діють на основі добровільності, рівноправності їх членів (учасників), самоврядування, законності та гласності. Вони вільні у виборі напрямів своєї діяльності. Обмеження діяльності об'єднань громадян може встановлюватись тільки Конституцією та законами України. Всі основні питання діяльності об'єднань громадян повинні вирішуватись на зборах всіх членів або представників членів об'єднання.

Засновниками громадських організацій можуть бути громадяни України, громадяни інших держав, особи без громадянства, які досягли 18 років, а молодіжних та дитячих організацій - 15-річного віку. Рішення про заснування об'єднань громадян приймаються установчим з'їздом (конференцією) або загальними зборами.

Назва об'єднання громадян визначається рішенням установчого з'їзду (конференції) або загальними зборами об'єднання громадян. Назва об'єднання громадян повинна складатися з двох частин - загальної та індивідуальної. Загальна назва (партія, рух, конгрес, союз, спілка, об'єднання, фонд, фундація, асоціація, товариство тощо) може бути однаковою у різних об'єднань громадян. Індивідуальна назва об'єднання громадян є обов'язковою і повинна бути суттєво відмінною від індивідуальних назв зареєстрованих в установленому порядку об'єднань громадян з такою ж загальною назвою. Об'єднання громадян поряд з повною назвою може мати скорочену назву, яка фіксується в установчих та статутних документах об'єднання громадян (рішенні установчого органу, статуті, положенні). Об'єднання громадян, зареєстроване у встановленому порядку, має виключне право на використання своєї назви. Використання назви об'єднання громадян фізичними та юридичними особами, які не належать до об'єднання громадян, для цілей, не пов'язаних з діяльністю цього об'єднання, забороняється.

Об'єднання громадян діє на основі статуту або положення (далі - статутний документ). Стаття 13 ЗУ «Про об'єднання громадян» встановлює вимоги до статутного документу. Так, статутний документ об'єднання громадян повинен містити: 1) назву об'єднання громадян (повну, а також скорочену), його статус та юридичну адресу; 2) мету та завдання об'єднання громадян; 3) умови і порядок прийому в члени об'єднання громадян, вибуття з нього; 4) права і обов'язки членів (учасників) об'єднання; 5) порядок утворення і діяльності статутних органів об'єднання, місцевих осередків та їх повноваження; 6) джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна об'єднання, порядок звітності, контролю, здійснення господарської та іншої комерційної діяльності, необхідної для виконання статутних завдань; 7) порядок внесення змін і доповнень до статутного документа об'єднання; 8) порядок припинення діяльності об'єднання і вирішення майнових питань, пов'язаних з його ліквідацією. У статутному документі можуть бути передбачені інші положення, що стосуються особливостей створення і діяльності об'єднання громадян.

Легалізація (офіційне визнання) об'єднань громадян є обов'язковою і здійснюється шляхом їх реєстрації або повідомлення про заснування. Діяльність об'єднань громадян, які нелегалізовані або примусово розпущені за рішенням суду, є протизаконною. У випадку реєстрації об'єднання громадян набуває статус юридичної особи. Дані реєстрації включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців шляхом внесення відповідного запису в порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб. Політичні партії та міжнародні громадські організації підлягають обов'язковій реєстрації Міністерством юстиції України. Легалізація громадської організації здійснюється відповідно Міністерством юстиції України, місцевими органами державної виконавчої влади, виконавчими комітетами сільських, селищних, міських Рад народних депутатів. У разі, коли діяльність місцевої громадської організації поширюється на територію двох і більше адміністративно-територіальних одиниць, її легалізація здійснюється відповідним вищестоящим органом. Стаття 15 ЗУ «Про об'єднання громадян» визначає порядок реєстрації об'єднань громадян. Для реєстрації об'єднань громадян його засновники подають заяву. Заява про реєстрацію політичної партії повинна бути підтримана підписами не менш як однієї тисячі громадян України, які мають виборче право.

До заяви додаються статут (положення), протокол установчого з'їзду (конференції) або загальних зборів, відомості про склад керівництва центральних статутних органів, дані про місцеві осередки, документи про сплату реєстраційного збору, крім випадків, коли громадська організація звільняється від сплати реєстраційного збору відповідно до законів України. Політичні партії подають також свої програмні документи.

Заява про реєстрацію місцевої громадської організації розглядається у 3-денний строк з дня надходження документів. Рішення про реєстрацію або відмову в ній заявнику повідомляється письмово не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття рішення. Заява про реєстрацію всеукраїнської та міжнародної громадської організації розглядається протягом одного місяця. Рішення про реєстрацію або відмову в ній заявнику повідомляється письмово в 10-денний строк. Розмір реєстраційного збору встановлюється Кабінетом Міністрів України.

2. Види економічної діяльності громадських організацій

громадський правовий громадянин

З моменту легалізації (державної реєстрації) громадські організації можуть здійснювати наступні види економічної діяльності:

1) діяльність організацій промисловців і підприємців, що включає в себе: діяльність організацій, інтереси членів яких зосереджені на забезпеченні розвитку та процвітання підприємств у певній галузі або торгівлі, у т. ч. в сільському господарстві або на забезпеченні економічного розвитку певного географічного регіону або адміністративної одиниці, незалежно від напряму діяльності; діяльність федерацій таких організацій; діяльність торговельних палат, гільдій та подібних організацій; поширення інформації, представництво у відносинах з державними органами, зв'язки з громадськістю та переговори з профспілками;

2) діяльність професійних громадських організацій, що включає в себе: діяльність організацій, інтереси членів яких зосереджуються на певній сфері знань або сфері професійної діяльності й у технічній сфері, такій як медична, юридична, бухгалтерська, проектна, архітектурна тощо; діяльність асоціацій фахівців, які здійснюють діяльність у сфері науки, академічній сфері або культурній діяльності, таких як асоціації письменників, художників, виконавців різного роду, журналістів тощо; поширення інформації, встановлення етичних норм і контроль за їх дотриманням, представництво у відносинах з державними установами, зв'язки з громадськістю; діяльність наукових товариств;

3) діяльність професійних спілок, що включає в себе: представлення та лобіювання інтересів організованих трудових і професійних союзів; діяльність асоціацій, членами яких є наймані працівники, зацікавлені головним чином у вираженні своєї думки з питань заробітної плати й умов праці; діяльність профспілок підприємств, федерацій та конфедерацій, організованих за професійним, структурним, галузевим або іншим принципом;

4) діяльність релігійних організацій, що включає в себе: діяльність релігійних організацій або індивідуальних осіб, які надають послуги безпосередньо пастві в церквах, мечетях, храмах, синагогах та інших місцях; діяльність монастирів; діяльність релігійних організацій пустельників; релігійні ритуальні послуги;

5) діяльність інших громадських організацій, що включає в себе: діяльність об'єднань (крім підприємницьких організацій, агентств із працевлаштування, професійних організацій та торговельних союзів), які представляють інтереси своїх членів; діяльність організацій, безпосередньо не пов'язаних із політичними партіями, які впливають на суспільну думку шляхом просвіти, політичного впливу, збирання коштів тощо: цивільні ініціативи та рухи протесту; екологічний рух; організації, які виступають на підтримку розвитку громад і розширення можливостей освіти; організації захисту та поліпшення умов існування окремих груп населення, наприклад, етнічних груп і груп меншості тощо; асоціації патріотичного напряму, у т.ч. асоціації ветеранів війни; асоціації споживачів; асоціації автомобілістів; асоціації, які створені з метою встановлення соціальних контактів, такі як масонські ложі тощо; асоціації молоді, студентські асоціації, клуби тощо; асоціації, які створені з метою проведення культурних заходів або організації дозвілля (крім спортивних та ігрових клубів), наприклад, поетичні, літературні кружки, клуби книголюбів, любителів історії, музики та живопису, клуби колекціонерів, громадські клуби, карнавальні клуби тощо; діяльність із надання гранта членськими або іншими організаціями; діяльність зі сприяння мисливству та відловлюванню тварин.

Статтею 20 Закону України «Про об'єднання громадян» визначено, що для здійснення цілей і завдань, визначених у статутних документах, зареєстровані об'єднання громадян користуються правом: виступати учасником цивільно-правових відносин, набувати майнові і немайнові права; представляти і захищати свої законні інтереси та законні інтереси своїх членів (учасників) у державних та громадських органах; брати участь у політичній діяльності, проводити масові заходи (збори, мітинги, демонстрації тощо); ідейно, організаційно та матеріально підтримувати інші об'єднання громадян, надавати допомогу в їх створенні; створювати установи та організації; одержувати від органів державної влади і управління та органів місцевого самоврядування інформацію, необхідну для реалізації своїх цілей і завдань; вносити пропозиції до органів влади і управління; брати участь у здійсненні державної регуляторної політики відповідно до Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»; розповсюджувати інформацію і пропагувати свої ідеї та цілі; засновувати засоби масової інформації; брати участь у розробленні проектів рішень з питань гендерної рівності, що приймаються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; делегувати своїх представників до складу консультативно-дорадчих органів з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, що утворюються при органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування; проводити моніторинг з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Громадські організації мають право засновувати підприємства, необхідні для виконання статутних цілей. Для виконання статутних завдань і цілей зареєстровані об'єднання громадян, їх спілки можуть безпосередньо здійснювати необхідну господарську діяльність без мети отримання прибутку, а також господарську та іншу комерційну діяльність шляхом утворення госпрозрахункових установ і організацій із статусом юридичної особи, заснування підприємств у порядку, встановленому законом.

Об'єднання громадян, створені ними установи та організації зобов'язані вести оперативний та бухгалтерський облік, статистичну звітність, зареєструватись в органах державної податкової інспекції та вносити до бюджету платежі у порядку і розмірах, передбачених законодавством.

Стаття 27 ЗУ «Про об'єднання громадян» передбачає дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність за порушення законодавства про об'єднання громадян. Так, відповідно до ст. 31 цього Закону, з метою припинення незаконної діяльності об'єднання громадян за поданням легалізуючого органу або прокурора суд може тимчасово заборонити окремі види діяльності або тимчасово заборонити діяльність об'єднання громадян на строк до трьох місяців. Тимчасова заборона окремих видів діяльності об'єднання громадян може здійснюватись шляхом встановлення заборони на проведення масових заходів (зборів, мітингів, демонстрацій тощо), здійснення видавничої діяльності, проведення банківських операцій, операцій з матеріальними цінностями тощо. За поданням органу, який звертався до суду щодо тимчасової заборони окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян, суд може продовжити цей термін. При цьому загальний термін тимчасової заборони не повинен перевищувати шість місяців. При усуненні причин, що стали підставою для тимчасової заборони, за клопотанням об'єднання громадян його діяльність може бути відновлена судом в повному обсязі.

Зміни до статутних документів, зареєстрованих об'єднань громадян підлягають обов'язковій реєстрації. Органи, що здійснюють реєстрацію об'єднань громадян, ведуть реєстр цих об'єднань.

Висновки

Діяльність об'єднань громадян носить найрізноманітніший характер, вона може бути спрямовано на участь у розробленні державної політики, розвиток науки, культури, відродження духовних цінностей, розв'язання конкретних соціальних проблем окремих категорій і груп громадян, здійснення благодійної діяльності, охорону природного навколишнього середовища, обумовленого спільністю професійних та інших інтересів громадян тощо. Одним із критеріїв класифікації об'єднань громадян може слугувати мета їх діяльності. Так, у Законі України «Про об'єднання громадян» від 16 червня 1992 року наведено чітке визначення різновидів об'єднань громадян - політичних партій і громадських організацій.3 У свою чергу згідно із Законом України «Про політичні партії в Україні» політичною партією визнається зареєстроване відповідно до закону добровільне об'єднання громадян - прихильників відповідної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, яка має за мету сприяння формуванню й вираженню політичної волі громадян, участі у виборах та інших політичних засадах.

Список використаної літератури

1. Конституція України.

2. Закон України «Про об'єднання громадян» від 16 червня 1992 р

3. Закон України «Про політичні партії в Україні» від 5 квітня 2001 р.

4. Закон України» Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15 вересня 1999 р

5. Громадські об єднання в Україні. Б.М. Безчасний

6. Історія українських політичних партій. Хрестоматія. 2004

Размещено на Allbest.ru