Інформаційні технології в юриспруденції

Размещено на http://www.allbest.ru/

"Інформаційні технології в юриспруденції"



Введення

Сучасне суспільство стоїть на шляху інформатизації: зростає роль інформації, формується телекомунікаційна інфраструктура, розширюється застосування інформаційних технологій. Більшість галузей діяльності людини, таких як авіація, космонавтика, хімічна промисловість, вже не уявляються без використання комп'ютерів та обчислювальної техніки.

Проте досі існують сфери, де активне впровадження новітніх інформаційних технологій значно вповільнене. Найяскравішим з таких прикладів, внаслідок своєї консервативності, є юриспруденція. Звичайно, кожний юрист використовує персональні комп'ютери у своїй професійній діяльності: Інтернет, бази даних, електронна пошта і текстові процесори відіграють важливу роль у роботі та повсякденні. Але ринок спеціалізованого програмного забезпечення для юридичної діяльності досі знаходиться на ранній стадії формування. Основною частиною роботи кожного практикуючого юриста є пошук відповідних норм права, їх тлумачення та прийняття рішень. Тому логічно, що найбільш важливим та необхідним інструментом в юриспруденції мають бути всі види систем підтримки прийняття рішень.



1. Поняття інформаційної технології

Інформаційна технологія - процес, що використовує сукупність засобів і методів збору , обробки і передачі даних (первинної інформації) для отримання інформації нової якості про стан об'єкта , процесу або явища ( інформаційного продукту).

При такому визначенні інформаційної технології її можна порівняти з технологією переробки матеріальних ресурсів

Інформаційна технологія є найбільш важливою складовою процесу використання інформаційних ресурсів суспільства . До теперішнього часу вона пройшла кілька еволюційних етапів , зміна яких визначалася переважно розвитком науково - технічного прогресу , появою нових технічних засобів переробки інформації. У сучасному суспільстві основним технічним засобом технології переробки інформації служить персональний комп'ютер, який суттєво вплинув як на концепцію побудови та використання технологічних процесів, так і на якість результатної інформації.

2. Переваги поперової та безпоперової технології

Вже сьогодні можна говорити, що лише глобальний безпаперовий документообіг, об'єднавши у єдиній мережі органи влади, забезпечуватиме швидкий цілісний документообіг, який ведеться за єдиними стандартами та регламентами, поєднує усі типи документів, у тому числі ті, що містять інформацію із обмеженим доступом, скеровується єдиною загальнодержавною довідниковою базою, актуальність якої постійно підтримується на належному рівні. Такий безпаперовий документообіг надає реальні можливості зміни філософії організації роботи органів влади, внаслідок заміни практики контролю формального виконання документів, а також запровадження аналізу ступеня досягнення результату та якості кінцевого продукту.

Починаючи з 2004 року у Головдержслужбі розпочався процес впровадження інформаційних технологій у відомчий документообіг. Саме тоді Головдержслужба взяла на себе роль першопрохідника у цій роботі, оскільки в Україні не існувало не лише позитивного досвіду, а й будь-якої практики, яку б можна було аналізувати та застосовувати.

Для реалізації такого завдання були усі необхідні об'єктивні передумови:

· Нормативна база, що регулює відповідні правовідносини;

· Юридично значимий електронний цифровий підпис;

· Розвинена телекомунікаційна інфраструктура.

Якщо для впровадження внутрішнього безпаперового документообігу в органи достатнім є наявність розвиненої локальної мережі, до якої підключено усіх працівників органу, то поширення безпаперових технологій документообігу на всю систему органів влади вимагає створення єдиної загальнодержавної мережі, якою забезпечуватиметься зовнішній обмін електронними документами між органами.

Також для впровадження безпаперового електронного документообігу необхідна наявність в органах державної влади систем, які в змозі забезпечувати увесь цикл такого документообігу. За аналітичними даними, сьогодні електронні системи, що забезпечують повну чи часткову автоматизацію документообігу, є більш ніж у 70 органах державної влади, при цьому лише у 20 з них, включно з Секретаріатом Кабінету Міністрів України, є системи, які вже сьогодні можуть забезпечувати повний цикл проходження електронного документа.

Аргументи "ЗА" безпаперовий документообіг очевидні:

· доступність інформації, прозорий рух документів, відсутність необхідності роздруковувати та зберігати паперові копії;

· пришвидшення опрацювання документів (з досвіду Головдержслужби, середній час опрацювання документа скоротився впродовж 2009 року з 24 до 6 годин);

· посилення виконавської дисципліни за рахунок глобальної автоматизації та повного "опрозорення" процесу роботи з документами;

· забезпечення оперативної та одночасної колективної роботи з документами, коли один і той самий документ може опрацьовуватись одночасно кількома працівниками.

Звичайно, можна знайти і аргументи "ПРОТИ":

· психологічний бар'єр, пов'язаний з відходом від класичних паперових процедур;

· юридичні суперечності, пов'язані з одночасним існуванням на певному етапі паперового і електронного документообігів;

· тимчасове падіння літературної якості документів.

Аналізуючи комплекс переваг та недоліків, неважко зрозуміти, що переваг не просто більше, вони створюють значні можливості для організаційного розвитку та підвищення ефективності робочого процесу, а недоліки є лише тимчасовими, суб'єктивними складностями, які при потребі нескладно подолати.

При впровадженні безпаперового документообігу необхідно одразу вирішити питання щодо проведення постійних навчань персоналу.

Відповідні навчання повинні спрямовуватись не лише на доведення до персоналу інформації щодо порядку проходження електронних документів, а й на вирішення різних системних проблем, що виникають у процесі переходу. Крім того, під час навчань здійснюється обов'язкове анонсування наступних подій та нововведень, що здійснюються у процесі впровадження безпаперового документообігу.

В цілому, з досвіду Головдержслужби, вирішення питання інформаційно-технічного забезпечення впровадження електронного документообігу вимагає значно менше зусиль і становить приблизно 10-15% від сукупності факторів, що зумовлюють успішний перехід. Усе інше залежить лише від оперативності та якості вирішення процедурних питань та ефективності навчання персоналу, що є набагато важчим.

Аналізуючи усе вищезазначене з точки зору Головдержслужби, як органу, котрим вперше в українській практиці (як державного, так і приватного секторів) реалізовано перехід до безпаперових технологій документообігу із застосуванням ЕЦП (станом на 1 січня 2010 року було переведено 81,4% власного документообігу у безпаперову електронну форму), зазначимо, що запровадження безпаперових технологій документообігу в середині органів державної влади дозволяє вирішити проблеми:

· суттєвого заощадження ресурсів (кошти і час), зокрема лише на витратних матеріалах, що супроводжують паперовий документообіг (не менше 50% економії);

· об'єктивної оцінки трудовитрат кожного працівника у загальному результаті, за рахунок прозорості усіх процесів, пов'язаних із опрацюванням електронних документів;

· подолання внутрішніх комунікаційних бар'єрів;

· підвищення персональної конкурентоздатності працівника на ринку праці в умовах розвитку інформаційного суспільства за рахунок освоєння нових технологій організації робочого процесу;

· збереження "живої" інституційної пам'яті, оскільки документ зберігається у тому вигляді, у якому його створено, а відтворення його інформації не потребує складних перетворень.

В той же час суттєво підвищується якість державного управління, заощаджуються значні ресурси, дозволяючи оперувати лише електронними даними в усій системі органів влади, для чого Головдержслужба готова ділитися власним досвідом і поширювати його серед інших державних органів.



3. Глобальні телекомунікації системи в юридичній діяльності

телекомунікаційний юридичний інформація

Сучасні інформаційно-телекомунікаційні технології та види комп'ютерних мереж. Локальні і глобальні комп'ютерні мережі. Умови використання глобальної телекомунікаційної мережі Інтернет в юридичній діяльності. Юрист у своїй професійній роботі дуже часто зустрічається з проблемами, як передати термінову правову інформацію своєму партнерові. Крім того, він сам іноді потребує того, щоб отримати аналогічну інформацію. Для цього треба використовувати сучасні інформаційні технології, зокрема технології передачі даних через телекомунікаційні канали зв'язку, за допомогою комп'ютерної мережі. При вивченні теми необхідно звернутися до знань в галузі інформатики в тій частині, які стосуються проблем передачі інформації. Давайте згадаємо, що таке обчислювальна мережа.

Інформаційно-обчислювальна мережа - два і більше комп'ютера, з'єднаних між собою за допомогою каналів зв'язку (провідний, оптико-волоконної або радіозв'язку), з метою передачі і отримання інформації.

Існують декілька видів таких мереж:

-Локальні (у межах одного будинку),

-Корпоративні (в межах однієї організації),

-Регіональні (в межах однієї території)

-Глобальні (на одному або декількох географічних континентів). Локальні мережі ми зустрічаємо в будь-якій організації, де існує сучасний менеджмент (стиль управління), або в державних органах. Як, правило, така мережа знаходиться в одній будівлі. Якщо ж структура організації має розгалужену управлінську мережу, то комп'ютерна мережа, як правило, повторює структуру управління. Така мережа вже називається корпоративною, тобто, об'єднання всіх комп'ютерів у всіх підлеглих організаціях однієї системи управління. Таким чином, корпоративна мережа - сукупність локальних. Регіональні мережі ми спостерігаємо в роботі створених декількох мереж у межах певного регіону, наприклад, Уралу. Як правило, це фрагменти федеральних комп'ютерних мереж.

Найпоширеніша нині мережа - глобальна мережа Інтернет.

Юристи використовують цю мережу не тільки для передачі інформації, але і для швидкого пошуку правових ресурсів, обсяг яких в Інтернеті збільшується протягом 3 років більш ніж вдвое.По даними дослідників компанії «Інтел», вже до кінця 2002 року число користувачів Інтернет досягне 1 млрд , а в нашій країні їх вже більше 5 млн.

Виникненню Інтернету передувала поява телеграфу, телефону, РАДІО, ТЕЛЕБАЧЕННЯ І КОМП'ЮТЕРА. Об'єднання всіх цих технічних засобів призвело в кінцевому підсумку до створення нової техніко-технологічного засобу зв'язку - Інтернету. Сучасній людині у продуктивній діяльності і побутового життя вже важко обходитися без Інтернет. Величезне значення він має і для юристів, так як в Великий Мережі (як інколи називають Інтернет) міститься величезний масив правової та іншої (пов'язаної з правом) інформації: -Нормативна правова інформація;

-Судова практика;

-Міжнародні аспекти існування і розвитку правової системи;

-Правова література, коментарі до законодавства;

-Аналітична правова інформація;

-Фактографічний матеріал (факти правової дійсності);

-Новинні, статистичні, аналітичні матеріали;

-Околоправовая інформація (про негативні сторони правового життя);

-Контрправовая інформація (різні поради, як порушити закон). Для фахівців багатьох для спеціальностей відкриті спеціальні портали.



4. Архівація файлів та стиснення інформації. Захист від комп'ютерних вірусів

Методи стиснення даних без втрат

На сьогодні розроблено багато способів стискання без втрат, в основі їх лежать такі методи кодування:

§ Кодування Хаффмана (англ. Huffman) - в основі лежить той факт, що деякі символи в тексті можуть траплятися частіше середньої частоти повторень, а інші - рідше.

§ Кодування Лемпеля-Зіва (англ. Lempel, Ziv) - використовує факт неодноразового повторення фрагментів тексту, тобто послідовностей байтів.

§ Групове кодування RLE. Використовується для зображень з великими одноколірними ділянками. Зображення, в яких мало сусідніх пікселів однакового кольору, не придатні для стиснення по методу RLE. Розмір стиснутого файлу в такому разі може перевищувати розмір вихідного файлу.

Завдання архівації

Досі йшлося про одне призначення архівації даних - економніше використання носіїв інформації. Однак за допомогою архівації можна виконувати цілий комплекс завдань:

§ Зменшення обсягу файлів. Це завдання виконується за допомогою методів стискання, що були розглянуті вище. Зменшення файлів актуальне не лише для економії вільного місця на дисках, а й для прискорення передачі файлів по мережі. Якщо дисковий простір можна "нарощувати" шляхом придбання сучасніших дисків більшої ємності, то швидкість передавання ще довго стримуватиме збільшення розміру файлів, що передаються.

§ Резервне копіювання. У процесі експлуатації комп'ютера не виключені ситуації, що загрожують невідновною втратою інформації (несправність пристрою накопичувача або дефекти на поверхні жорсткого диска, неправильні операції з файлами або випадкове знищення файлів, чи руйнування інформації комп'ютерним вірусом). Для збереження важливої інформації застосовується резервне копіювання на зовнішні носії (магнітооптичні диски, диски CD-R і CD-RW, вінчестери). Резервне копіювання виконується за допомогою спеціальних утиліт, що забезпечують створення компактних архівів. Одна з таких утиліт, Microsoft Backup, входить до комплекту Windows.

§ Архівація при шифруванні даних. Ця операція виконується з метою зменшення імовірності злому криптосистеми. Доведено, що чим менша кореляція (взаємозв'язок) між блоками вхідної інформації, тим нижча імовірність злому. Процедура архівації, знищуючи надмірну інформацію, ліквідує кореляції у вхідному потоці.

Застосування сучасних інформаційних технологій стало таким, що нарівні з проблемами надійності і стійкості їх функціонування виникла проблема забезпечення безпеки циркулюючої у ній інформації. За таких умов створилися можливості витоку інформації, порушення її цілісності та блокування. Витік інформації, яка становить державну та іншу передбачену законом таємницю, конфіденційної інформації, що є власністю держави, - це одна з основних можливих загроз національній безпеці України в інформаційній сфері.

Необхідною передумовою реалізації національних інтересів України є повноцінне її входження у світовий інформаційний простір. Динамічне його формування, глобалізація та дедалі більша відкритість телекомунікаційних і комп'ютерних мереж, швидкий розвиток інформаційних технологій, продуктів та послуг створюють принципово нові можливості для економічної співпраці, обміну інформацією, духовними цінностями, взаємного культурного збагачення, прогресу науки і техніки. Разом з цим, зростає кількість загроз, поширюються злочини в сфері комп'ютерної інформації, так званні «кіберзлочини», загострюється проблема захисту інформації у автоматизованих системах (АС) яка в сучасних умовах визначається наступними чинниками:

· високими темпами зростання парку засобів обчислювальної техніки і зв'язку, розширенням областей використання електронно-обчислювальних машин (ЕОМ);

· залученням в процес інформаційної взаємодії все більшого числа людей і організацій;

· підвищенням рівня довір'я до автоматизованих систем управління і обробки інформації, використанням їх в критичних технологіях;

· ставленням до інформації, як до товару, переходом до ринкових відносин, з властивою ним конкуренцією і промисловим шпигунством, в області створення і збуту (надання) інформаційних послуг;

· концентрацією великих обсягів інформації різного призначення і приналежності на електронних носіях;

· наявністю інтенсивного обміну інформацією між учасниками цього процесу; · кількісним і якісним вдосконаленням способів доступу користувачів до інформаційних ресурсів;

· загостренням протиріч між об'єктивно існуючими потребами суспільства в розширенні вільного обміну інформацією і надмірними або навпаки недостатніми обмеженнями на її поширення і використання;

· диференціацією рівнів втрат (збитку) від знищення, модифікації, витоку або незаконного блокування інформації;

· різноманіттям видів загроз і можливих каналів несанкціонованого доступу до інформації;

· зростанням числа кваліфікованих користувачів обчислювальної техніки і можливостей по створенню ними програмно-технічних впливів на систему;

· розвитком ринкових відносин (в області розробки, постачання, обслуговування обчислювальної техніки, розробки програмних засобів, в тому числі засобів захисту).

Під автоматизованою системою ми розуміємо - організаційно-технічну систему, що реалізує інформаційну технологію і об'єднує ОС, фізичне середовище, персонал і інформацію, яка обробляється.

Для вирішення проблеми безпеки АС 5 липня 1994 року був прийнятий Закон України «Про захист інформації в автоматизованих системах» [3], який встановив правові засади забезпечення реалізації та непорушності права власності на інформацію. Незважаючи на закріплення в свій час прогресивних положень, які встановили основи правового регулювання питань захисту інформації в автоматизованих системах, цей закон вже не в повній мірі відповідає тим змінам, які обумовив бурхливий розвиток інформатизації нашого суспільства за останні роки. Природно, в такій ситуації виникає потреба в захисті інформації від несанкціонованого доступу, знищення, модифікації і інших злочинних і небажаних дій.

В усіх аспектах проблеми зaхисту інформації в АС основним елементом є аналіз загроз, яким піддається система. Загрози інформації в АС можна розділити на два класи:

· об'єктивні (природні), що характеризуються впливом на об'єкт захисту фізичних процесів або стихійних природних явищ, які не залежать від людини;

· суб'єктивні, пов'язані з діяльністю людини. Серед останніх можна виділити: · ненавмисні, викликані помилковими діями співробітників і відвідувачів об'єкта; · навмисні, що є результатом навмисних дій порушників.

Навмисні загрози можуть виникати як зсередини системи (з боку учасників процесу обробки інформації ), так і ззовні (з боку сторонніх осіб). Навмисні загрози інформації в автоматизованих системах є найбільш чисельним у класифікації видів загроз. До їх переліку входять: · проникнення у систему через комунікаційні канали зв'язку з присвоєнням повноважень легального користувача з метою підробки, копіювання або знищення даних. Реалізується розпізнаванням або підбором паролів і протоколів, перехопленням паролів при негласному підключенні до каналу під час сеансу зв'язку, дистанційним перехопленням паролів у результаті прийому електромагнітного випромінювання;

· проникнення в систему через комунікаційні канали зв'язку при перекоммутації каналу на модем порушника після входження легального користувача в мережу й пред'явлення ним своїх повноважень з метою присвоєння прав цього користувача на доступ до даних;

· копіювання інформації і паролів при негласному пасивному підключенні до локальної мережі або прийомі електромагнітного випромінювання мережевого адаптеру;

· виявлення паролів легальних користувачів при негласному активному підключенні до локальної мережі при імітації запиту операційної системи мережи;

· аналіз трафіка при пасивному підключенні до каналу зв'язку або при перехопленні електромагнітного випромінювання апаратури для виявлення протоколів обміну;

· підключення до каналу зв'язку в ролі активного ретранслятора для фальсифікації платіжних документів, зміни їх утримання, порядку проходження, повторної передачі, затримання доставки ;

· блокування каналу зв'язку власними повідомленнями, що викликає відмову від обслуговування легальних користувачів;

· відмова абонента від факту прийому (передачі) інформації або створення помилкових відомостей про час прийому (передачі) повідомлень для зняття з себе відповідальності за виконання цих операцій;

· несанкціонована передача конфіденційної інформації в складі легального повідомлення для виявлення паролів, ключів і протоколів доступу;

· оголошення себе іншим користувачем (маскування) для порушення адресації повідомлень або виникнення відмови у законному обслуговуванні; · зловживання привілеями супервізора для порушення механізмів безпеки локальної мережі;

· перехоплення електромагнітного випромінювання від дисплеїв, серверів або робочих станцій для копіювання інформації і виявлення процедур доступу; · збір і аналіз використаної друкованої інформації, документації та інших матеріалів для копіювання інформації або виявлення паролів, ідентифікаторів, процедур доступу і ключів;

· візуальне перехоплення інформації, виведеної на екрани дисплеїв або вводу з клавіатури для виявлення паролів, ідентифікаторів і процедур доступу; · негласна перебудова устаткування або програмного забезпечення з метою впровадження засобів несанкціонованого доступу до інформації (програм-перехоплювачів і «троянських коней», апаратури аналізу інформації тощо), а також знищення інформації або устаткування (наприклад, за допомогою програм-вірусів, ліквідаторів із дистанційним управлінням тощо); знищення інформації або створення збоїв в комп'ютерній системі за допомогою вірусів для дезорганізації діяльності АС. Реалізується шляхом внесення вірусів у систему в неробочий час або користування співробітником «подарунком» у вигляді нової комп'ютерної гри;

викрадення устаткування, у тому числі окремих плат, дисководів,

мікросхем, кабелів, дисків, стрічок з метою продажу. Призводить до втрати працездатності системи, а іноді й до знищення даних;

· викрадення магнітних носіїв з метою одержання доступу до даних та програм;

знищення устаткування, магнітних носіїв або дистанційне знищення інформації;

зчитування інформації з жорстких і гнучких дисків (у тому числі залишків «стертих» файлів), магнітних стрічок при копіюванні даних з устаткування на робочих місцях у неробочий час;

· копіювання даних з терміналів, залишених без нагляду в робочий час;

копіювання даних з магнітних носіїв, залишених на столах або в комп'ютерах, шафах тощо;

копіювання даних з устаткування і магнітних носіїв, прибраних у спеціальні сховища; · використання залишеного без нагляду устаткування у робочий час;

внесення змін у дані, записані на залишених без нагляду магнітних носіях; встановлення програмних закладок для передачи інформації або паролів по легальних каналах зв'язку з комп'ютерною системою (електронної пошти); підміна елементів устаткування, що були залишені без нагляду у робочий час;

встановлення ліквідаторів уповільненої дії або з дистанційним управлінням (програмних, апаратних або апаратно-програмних);

внесення змін або зчитування інформації у базах даних або окремих файлах через присвоєння чужих повноважень у результаті добору паролів з метою копіювання, підробки або знищення фінансової інформації;

виявлення паролів при викраденні або візуальному спостереженні; · використання програмних засобів для подолання захисних можливостей

системи; несанкціоноване перевищення своїх повноважень на доступ або повноважень інших користувачів в обхід механізмів безпеки; · вилучення інформації із статистичних баз даних у результаті використання семантичних зв'язків між секретною та несекретною інформацією з метою добування конфіденційних відомостей.

Як ми бачимо є найширший спектр варіантів шляхів навмисного несанкціонованого доступу до даних і втручання в процеси обробки і обміну інформацією. Правильно побудована система захисту інформації в АС - важлива складова успішного проведення аналізу ризику і забезпечення безпеки роботи автоматизованої системи.

Забезпечення інформаційної безпеки починається з розробки політики безпеки інформації, яка регламентує права кожного користувача і груп користувачів, час та повноваження доступу, перелік загальних ресурсів, сценарії входу в мережу, правила роботи з глобальною мережею Internet тощо. Кожний співробітник організації повинен бути ознайомлений з політикою безпеки і дотримуватись її. Здійснювати контроль за дотриманням політики безпеки зобов'язаний адміністратор безпеки. Більшість випадків порушення безпеки автоматизованих систем пов'язані саме із зневагою до організаційно-правових заходів, або взагалі відсутністю політики безпеки. Одним з ефективних рішень для оперативного виявлення таких порушень є застосування технології спостереженісті (моніторінгу) інформації в автоматизованих системах.

У роботі будь-якої автоматизованої системи одним із самих "вузьких" місць є персонал і, відповідно, розробка тих або інших організаційних заходів, які складають основу політики безпеки. Особливу небезпеку являють різні впливи на інформаційні ресурси із застосуванням спеціальних знань так званої «соціальної інженерії» і інших напрямів, що використовуються для реалізації загроз типу "людський фактор". "Людський фактор" фактично завжди присутній при успішній реалізації загроз, що приводять до серйозного збитку.

Істотна частина проблем забезпечення безпеки інформації в таких випадках може бути вирішена тільки тоді, коли обчислювальні (компьютерні) системи, що входять до складу автоматизованих систем, будуть володіти такою властивістю, як спостереженість.

Для забезпечення спостереженісті, необхідно зібрати достовірну інформацію, яка може бути підставою для прийняття тих або інших організаційних рішень і розробки політики безпеки.

Для вирішення вищевказаних проблем, одним з підприємств України (www.anna.zp.ua), була розроблена система безпеки (СБ) «СОВА», яка проходить сертифікацію у Департаменті спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки України. Додатково на кафедрі оперативно-розшукової діяльності Запорізького юридичного інституту МВС України, у рамках Американсько-Українського науково-дослідницького партнерства, проводяться дослідження СБ «СОВА» з метою використання її для розслідування «кіберзлочинів».

5. Роль інформаційних технологій в перспективній роботі юристів

У підготовці юристів інформатика відіграє роль сполучної ланки між природними і гуманітарними науками Робота в правовій сфері пов'язана з використанням великої кількості документів і картотек , отже , для юриста надзвичайно корисним є вміння швидко зорієнтуватися і вибрати з великого обсягу інформації необхідні відомості.

Ось лише деякі з завдань, що вирішуються юристами за допомогою інформаційних технологій :

*підготовка ділових паперів і нотаріальних актів за допомогою текстового процесора ;

*друк стандартних листів з використанням шаблонів і картотеки клієнтів ;

*тематичний пошук у базі даних ;

*створення електронних картотек , сортування та пошук записів , підготовка звітів ;

*використання електронних таблиць для розрахунку статистичних показників структури , інтенсивності та динаміки правопорушень;

*зображення статистичних показників у вигляді графіків і діаграм.

Крім того , юриспруденція займається питаннями , такими як:

1 . охорона програм для ЕОМ і баз даних;

2 . правове забезпечення процесу інформатизації;

3 . злочини у сфері інформаційних технологій.

Таким чином , інформаційні технології прямо або побічно пов'язані з юриспруденцією .

Які дві можливості надають сучасні інформаційні технології ( ІТ) юристу ?

По-перше , всі переваги використання комп'ютерної технологій поширюються на юристів в тій же мірі , що і на представників інших професій. Оперативне отримання інформації через Інтернет , зручність створення і редагування документів в електронному вигляді , застосування баз даних і систем електронного документообігу - всі ці плюси в повній мірі використовуються юристами. Багато аудиторські та юридичної контори в якості робочого інструменту видають виїжджають у відрядження співробітникам ноутбук , по ¬ кільки обмінюватися електронною кореспонденцією набагато швидше і зручніше , ніж звичайними листами .

По-друге , існує спеціалізоване ПЗ , розроблена спеціально для юристів , - довідкові правові системи ( СПС ) . Саме ці програми фактично зробили революцію , докорінно змінивши методи роботи з законодавством і значно розширивши можливості для його аналізу .

Довідкова правова система - це комп'ютерна про ¬ грами за законодавством , в якій окрім бази даних з текстами нормативних актів міститься безліч супутньої довідкової юридичної та економічної інформації. Сьогодні число різних систем по вітчизняному праву вимірюється десятками , самими поширеними з яких є «Гарант» , « Консультант Плюс» , «Кодекс « , «Референт» , «Еталон» , « ЮСИС «.

УПС « Гарант» ( http://www.garant.ru ) виникла ще в 1990 році і зараз містить в собі таку кількість інформації , що якщо роздрукувати всі її вміст , то вийде стопка паперу висотою з 26- поверховий будинок.

УПС « Консультант Плюс» ( http:www.consultant.ru ) активніше за інших намагається працювати в Інтернеті. Однією з перших ця компанія відкрила безкоштовний повний до ¬ ступ до своїх систем через Інтернет.

6. Сучасні інформаційні технології в житті юриста

Де б юрист не був - він завжди на роботі. Ця сентенція якнайкраще описує відносини юриста до новітніх інформаційних технологій . Адже для того , щоб виконати термінове завдання клієнта , вже недостатньо просто мобільного телефону та факсу . Необхідний мінімальний багаж знань по роботі з інтерфейсами доступу до Інтернету, клієнтськими і користувача програмами і , звичайно ж , вміння роботи з відповідним обладнанням.

І це той базисний набір навичок , який необхідно мати молодому юристу при вступі на роботу. До того ж , в ідеалі , він повинен добре орієнтуватися в пошукових системах Інтернету , мати здатність швидко знайти необхідну для роботи нормативну базу , а також навички швидкої адаптації до незнайомих йому програмам. Адже існує безліч програм, що дозволяють юристам оптимізувати витрати, або навпаки , що дозволяють вести скрупульозний білінг клієнта (програми , що встановлюються на мобільні телефони і ведуть облік наданих консультацій по телефону , часу , витраченого на підготовку електронних листів і т.д.)

Необхідно підкреслити , що володіння базисними навичками роботи з ІКТ (інформаційно- комунікаційними технологіями ) в наші дні - вже правило , а не опція. Причиною тому є практично необмежений , щоденний доступ молоді до ІКТ в сучасному світі. Введення спеціальних курсів під час навчання позитивно позначається на формуванні студента як фахівця , допомагає йому у навчанні, а також економить час і витрати роботодавця в майбутньому. Хоча , певний резерв коштів на навчання нами закладається , але він , швидше, належить до навчання унікальним програмам , спеціально розробленим для нашої Корпорації .

У повсякденному житті наші юристи використовують весь арсенал програм MS Office , кілька програм , спеціально розроблених для потреб Корпорації ( пов'язаних з обліком робочого часу і білінгу клієнтів) , а також набір базових графічних редакторів групи Adobe . Для вирішення спеціальних завдань Корпорації та розробки унікального програмного забезпечення в нашій структурі працює розширений ІТ відділ .

Останнім часом комп'ютер став основним робочим інструментом юриста . Незалежно від сфери діяльності юристу доводиться проводити за ним безліч годин , складаючи процесуальні документи, договори , схеми , презентації тощо Тому , від навиків поводження з комп'ютерною технікою в якійсь мірі залежить і ефективність його роботи.

На мою думку , юрист повинен вільно поводитися з комп'ютерною технікою та основними комп'ютерними програмами , з якими він має справу. При цьому не зайвими будуть пізнання в комп'ютерній ергономіці тому неправильна організація робочого місця може призвести до підвищеної стомлюваності та інших негативних наслідків .

Програми та навички , якими повинен володіти юрист , можна умовно розділити на 2 групи:

-обов'язкові ;

-факультативні .

До першої групи варто віднести MS Word або його аналог тому будь-який юрист повинен вміти швидко і якісно скласти необхідні документи. Варто також зауважити , що освоєння методу сліпий друку , як правило , значно полегшує технічну частину роботи.

У цю ж групу варто віднести електронні нормативно - правові бази , браузери та поштові клієнти. При цьому , юрист повинен володіти навичками пошуку інформації в інтернеті , враховуючи те , що на його комп'ютері часто зберігатися конфіденційна інформація , дотримуватися загальні рекомендаціями щодо захисту даних.

До другої групи варто віднести програми для роботи з електронними таблицями (MS Excel , OpenOffice Calc та ін), програми для складання презентацій та схем ( MS Power Point , MS Visio , OpenOffice Impress та ін), програми для сканування та перекладу тексту ( FineReader , Ruta Plaj , Lingvo та ін.) Наприклад , судовому юристу варто освоїти програму MS Excel (або її аналог ) , так як вона суттєво спрощує проведення розрахунків .

При цьому , враховуючи наявність вбудованих довідок та додаткової інформації в інтернеті , ці програми можуть бути успішно освоєні співробітниками самостійно , а тому , необхідність у додатковому навчанні , як правило , відсутня.

7. Інформаційні системи у юриспруденції

Юридичні системи підтримки прийняття рішень

Система підтримки прийняття рішень (СППР) (англ. Decision Support Systems, DSS) - це, здебільшого, інтерактивна автоматизована система, яка допомагає користувачу (особі, що приймає рішення (ОПР)) використовувати відомі дані та моделі для ідентифікації та вирішення задач і прийняття відповідних рішень.

За роботою кожна СППР має 4 основні ознаки:

1.СППР використовує дані та моделі.

2.СППР призначені допомогти користувачеві у прийнятті рішень для неструктурованих задач.

3. СППР підтримують, тобто допомагають, а не повністю заміняють, прийняття рішень користувачем.

4. Мета створення СППР - підвищення ефективності рішень, що приймаються.

Керуючись, основні вимоги до «ідеальної СППР», з огляду на специфіку юридичної галузі, можуть бути сформульовані таким чином:

1) бути активною на рівні користувача;

2) працювати зі слабко структурованими задачами та рішеннями;

3) призначеною для роботи ОПР різного рівня професійної підготовки;

4) допускати як індивідуальне, так і групове користування;

5) підтримувати послідовні та взаємозалежні рішення;

6) підтримувати всі фази процесу прийняття рішення;

7) бути простою для модифікації та гнучкою до змін законодавства;

8) здатною використовувати знання.Великого поширення набули юридичні бази даних у режимі онлайн. Такі сховища, як правило, містять навіть не тексти нормативно-правових актів, а готові консультаційні матеріали, написані фахівцями. Для навігації за такими базами використовуються тематичні каталоги та повнотекстовий пошук за алгоритмами, звичними для глобальної мережі Інтернет. Остання поступово стає основним сховищем та засобом доступу до інформаційних ресурсів юридичної галузі. Про це, зокрема, свідчить наведений в перелік з понад 70 сайтів Інтернет, які в 2005 р. забезпечували доступ до нормативно-правової бази в галузі інтелектуальної власності. Відомо також про роботи по створенню спеціальних юридичних СППР. Більшість з них є скоріше академічними розробками, ніж закінченим продуктом, застосовуваним на практиці. До таких відносяться системи пошуку юридичних аргументів на основі прецедентів HYPO та GREBE. Обидві системи працюють з базами судових прецедентів, порівнюючи схожі випадки, та будують стратегію юриста за аналогією. Програми IBP та CATO створені для прогнозування рішення суду на основі баз прецедентів. Звичайно, подібні програми працюють з деякими штучно створеними логічними моделями, але існують і спроби аналізу текстів природної мови (SMILE).

Прикладом юридичної СППР на основі штучної нейронної мережі є система PROLEXS, створена для інтелектуального аналізу даних та моделювання винесення вироку суддями, виходячи з множини законів, представлених у формалізованому вигляді.

Основною проблемою використання подібних наукомістких розробок є їх пристосованість до правової системи, відмінної від існуючої в Україні. Ведучі країни-виробники англомовного програмного забезпечення [5] відносяться до англо-саксонської правової сім'ї (США, Великобританія, Австралія, Канада), де в основі правової системи лежить судовий прецедент. Відповідно, переважна більшість інтелектуальних юридичних програмних засобів розрахована для роботи з базами судових прецедентів. Огляд українських юридичних СППР На українському ринку юридичні СППР представлені довідково-інформаційним програмним забезпеченням, яке включає в себе бази нормативно-правових актів (НПА), судових рішень, коментарів та консультацій спеціалістів, статей юридичних видань, збірників шаблонів правових документів

тощо. Основу більшості довідково-інформаційних систем становлять саме бази НПА, так як саме НПА є головним джерелом права в Україні, та, відповідно, містять інформацію, необхідну всім працівникам галузі права.

За словами В'ячеслава Бігуна , основними критеріями оцінки таких продуктів є:

*надійність;

*об'єм бази документів;

*оновлюваність;

*персоніфікація;

*розвинена навігаційна система.

Розглянемо становище українського ринку СППР саме за цими критеріями, зупинившись детальніше на пошуковій системі як основному навігаційному інструментові користувача.

Лідерами на ринку юридичних довідково-інформаційних систем є «Законодавство України», «Дінай», «Інфодиск», «ЛІГА:ЗАКОН», «НАУ», «Парус-Консультант», «Юрист+ Закон» [6, 7]. Розглянемо докладніше ці програмні продукти.Сайт «Законодавство України»

Основним інструментом багатьох юристів є система «Законодавство України» - публічна база НПА, створена на базі сайту Верховної Ради України. Система є безкоштовною та загальнодоступною через глобальну мережу Інтернет; містить повну базу чинного законодавства, а також архівні

редакції документів, судові рішення та міжнародні правові документи. База постійно оновлюється, інформація надходить з першоджерел. Кількість НПА в базі (лише українське законодавство) перевищує 150 тисяч.

Пошук документів здійснюється за реквізитами, а також за назвою або текстом документа. Критерієм текстового пошуку є повне співпадіння слів без урахування регістрів символів, при цьому не враховуються відмінювання, синонімізація та похідні/однокореневі слова. Якщо користувачем введено слова без закінчень, то системою підставляються всі можливі варіанти закінчень та здійснюється більш широкий пошук, але ця функція не зазначена в інтерфейсі користувача і описується лише в розділі «Допомога». Результати пошуку можуть бути відсортовані за назвою або за датою прийняття документа. Можливий вкладений пошук серед результатів, але інтерфейс користувача цієї функції недостатньо зрозумілийСлід зауважити, що нещодавно розробниками було додано можливість альтернативного контекстного пошуку за допомогою зовнішніх пошукових систем

(Google.com). Такий пошук по тексту є більш зручним та інтелектуальним, так як використовує відмінювання слів, точний пошук словосполучень та має ще багато додаткових опцій, що є ноу-хау компанії Google.

Крім пошуку в системі, передбачається можливість перегляду за новими надходженнями популярних документів. Для кожного документа можливий перегляд усіх реквізитів, історії редагування та пов'язаних з цим документів.

Особливості системи: безкоштовний доступ, можливість використання зовнішніх пошукових систем.

Комп'ютерні довідники «Дінай»

Серія комп'ютерних довідників компанії «Дінай» складається з декількох збірок довідково-інформаційних систем, кожна з яких має власну спеціалізацію та більш детально представляє деякий зріз інформації (бухгалтерія, цінні папери та ін.). Головною відмінністю системи є те, що всі документи каталогізовані та впорядковані за тематикою. Таким чином, крім звичного пошуку за реквізитами, назвою та текстом, стає можливим перегляд документів з необхідної теми.

Можливості пошуку документів аналогічні пошуку в системі «Законодавство України»: реалізовано пошук за основами слів, вкладений пошук та ін. Суттєвим недоліком є те, що текстовий пошук може бути здійснений лише за одним або двома словами. Також можливе здійснення пошуку у вибраному розділі каталогу, що полегшує знаходження документа за відомою тематикою.База документів оновлюється щоденно. Кількість НПА в базі перевищує 200 тисяч.

Крім текстів НПА, користувачеві доступна така довідкова інформація та документи: пояснюючі документи, архіви періодичних видань, типові бланки, консультації та ін. Щотижня проводиться огляд новин законодавства.

Кожний документ у базі супроводжується коментарями фахівців, можливий перегляд внесених до документа змін, реквізитів та пов'язаних з цим документів. Впорядкування та коментування документів для внесення в систему здійснюється вручну фахівцями компанії. Особливості системи: розвинена система тематичних каталогів.

Інформаційно-правові системи «ЛІГА:ЗАКОН»

У серію інформаційно-правових систем «ЛІГА:ЗАКОН» [14] входить декілька збірок систем, що відрізняються цільовою аудиторією. Крім бази НПА, система містить також базу судових рішень, типові бланки, архіви періодичних видань та ін. Передбачено тематичні добірки документів, перегляд за видавниками, джерелом та датою офіційної публікації.Пошук НПА здійснюється за реквізитами та текстом. При цьому доступно значно більше параметрів пошуку, ніж у конкуруючих системах: до реквізитів документа віднесені також категорія, джерело офіційної публікації та наперед визначені розробниками ключові слова. Суттєвим недоліком є неможливість пошуку одночасно за текстом та реквізитами, що частково компенсується можливістю вкладеного пошуку. Інтерфейс користувача пошуку є трохи не звичним для користувачів Інтернету і операційної системи Microsoft Windows, але простим і зрозумілим. При розробці інтерфейсу текстового пошуку автори поступилися гнучкістю пошукового запиту на користь зрозумілості для нових користувачів.

Пошук є регістро-незалежним, але не передбачає відмінювання та синонімізації слів. Натомість реалізовано пошук за основами слів. Для інших розділів системної бази передбачено спеціальні окремі пошукові форми. Сортування результатів пошуку можливе за будь-яким реквізитом документа.

База документів оновлюється щоденно. В базу внесено понад 279 тисяч НПА.

Для кожного документа доступні попередні редакції, повна інформація про документ, зв'язки з іншими документами, включаючи консультації та газетні статті. У цілому система є багатофункціональною і зручною для постійних користувачів, але її інтерфейс є складним і перевантаженим, що затрудняє використання для новачків без детального ознайомлення з керівництвом користувача. Особливості системи: велика кількість додаткових функцій. Додатково передбачена можливість доступу до онлайн-версії системи. Частина функції системи реалізована у вигляді безкоштовного онлайн-сервісу. Пошук в онлайн-версії аналогічний розглянутому, але інструменти пошуку за текстом та реквізитами НПА об'єднано, що забезпечує більш гнучкі можливості для користувача.

Правові системи «НАУ»

Серія правових систем «НАУ» включає спеціалізовані та універсальні правові системи. До універсальних систем відносяться версії, що відрізняються наявністю бази судових рішень, та мобільна версія системи для переносу на зовнішньому носії. Крім бази НПА та судових рішень, система містить також додаткову інформацію: консультації, довідники, словники, бланки та ін. Є можливість перегляду НПА за типом та за тематич-ними добірками.У системі передбачено кілька видів пошуку. Це вже описані пошуки за

текстом та реквізитами, які суттєво не відрізняються від аналогічних функцій конкуруючих систем, хоча і мають більшу кількість додаткових налаштувань. Суттєвою відмінністю системи «НАУ» є наявність так званого «експертного» пошуку, здатного шукати в текстах документів фразу природною мовою. При цьому програма враховує форми слів, терміни, синоніми та близькі слова, а також оцінює точність пошуку. Крім того, в системі передбачено спеціалізований пошук по базі судових рішень, яка є важливою частиною системи. Можливий вкладений пошук. Сортування результатів пошуку відбувається за датою та типом документа. База документів оновлюється щоденно. В базу внесено понад 315 тисяч НПА та 4млн судових рішень. Для кожного документа доступні попередні редакції, повна інформація про документ, зв'язки з іншими документами та судовими рішеннями. У системі реалізовано можливість створення користувацьких добірок та баз. Функціонал системи доступний через зручний інтерфейс користувача. Особливості системи: інтелектуальний експертний пошук, тісний зв'язок баз НПА та судових рішень. Крім стаціонарної версії, користувачам доступна також онлайн-версія, яка реалізує всі основні функції системи. В онлайн-базі передбачено лише пошук за текстом та реквізитами, але відбувається відмінювання шуканих слів.

Законодавча база України «Юрист+Закон»

Програма «Юрист+Закон» є менш потужним продуктом, розрахованим для мобільного використання на зовнішніх носіях без встановлення на комп'ютер. Відповідно, головною особливістю системи є простота та низька ресурсоємність. Як наслідок, об'єм бази документів є відносно невеликим і становить близько 100 тис. документів, включаючи судові рішення та пояснюючі документи. У системі передбачено спрощений пошук за текстом і реквізитами. Відмінювання слів не проводиться, але можливий пошук за основами слів. Сортування результатів пошуку здійснюється за основними реквізитами документів. База документів оновлюється щоденно.

Система не позиціонується розробником як повноцінний професійний інструмент, а скоріше як його часткова заміна у випадках неможливості використання більш потужних інформаційних систем.

Всі розглянуті СППР можна класифікувати за таким чином:

*пасивні - допомагають процесу прийняття рішень, не вказуючи на конкретні рішення;

*документо - керовані (котрими керують документи) - основані на роботі зі слабко структурованою інформацією, представленою у вигляді документів; *оперативні - призначені для прийняття оперативних рішень у поточній ситуації (з іншого боку, за допомогою юридичних СППР можуть прийматися і стратегічні рішення, але за характером роботи вони є скоріше оперативними).

В розробці юридичних СППР активно застосовуються WEB-технології.

Всі ці характеристики повністю визначені специфікою галузі та станом її інформатизації на сьогоднішній день. Видавці всіх розглянутих програмних продуктів стверджують, що отримують інформацію з першоджерел за офіційними договорами. Всі системи щоденно оновлюються та мають вбудовані функції пошуку за текстом та реквізитами приблизно однакової якості. Можна сказати, що всі юридичні довідково-інформаційні системи на сучасному українському ринку є дуже схожими між собою за функціоналом і відрізняються, в першу чергу, ціною, об'ємом баз даних, інтерфейсом та досвідом фахівців, відповідальних за підбір матеріалів.



Висновок

Для інформаційних технологій в юриспруденції є цілком природним те , що вони застарівають і заміняються новими.

Так , наприклад , на зміну технології пакетного опрацювання програм на великий ЕОМ в обчислювальному центрі прийшла технологія роботи на персональному комп'ютері на робочому місці користувача . Телеграф передав всі свої функції телефону. Телефон поступово витісняється службою експрес -доставки. Телекс передав більшість своїх функцій факсу й електронній пошті.

При впровадженні нової інформаційної технології в організації необхідно оціню ¬ нитка ризик відставання від конкурентів у результаті її неминучого старіння , тому що інформаційні продукти , як ніякі інші види матеріальних товарів , мають надзвичайно високу швидкість змінюваності новими видами або версіями. Періоди змінюваності коливаються від декількох місяців до одного року. Якщо в процесі впровадження нової інформаційної технології цьому факторі не приділяти належної уваги , можливо , що до моменту завершення переходу фірми на нову інформаційну технологію вона вже застаріє і прийдеться вживати заходів щодо її модернізації. Такі невдачі з впровадженням інформаційних технологій звичайно пов'язані з недосконалістю технічних засобів , тоді як основною причиною невдач є відсутність або слабка опрацьованість методології використання інформаційної технології .

Комп'ютери та спеціалізовані правові програми дозволяють фахівцям у галузі юриспруденції швидко реагувати на мало не щодня змінюються законодавчих актів . Комп'ютери і СПС стали для юриста таким же робочим інструментом , яким кілька століть тому були товстий звід законів і гусяче перо.

У силу специфіки юридичної галузі, їй властивий порівняно низький рівень інформатизації. На даний момент юридичні СППР в Україні представлені виключно довідково-інформаційним програмним забезпеченням. Огляд основних представників ринку, з точки зору користувача, показує існування деякого стандартного набору функціоналу, який в достатній мірі забезпечується всіма розробниками. Суттєва відмінність між різними системами полягає в об'ємі інформації та якості її попередньої обробки фахівцями. Деякі з виробників пропонують унікальні функції навігації, але такі пропозиції є скоріше виключенням, ніж правилом

телекомунікаційний юридичний інформація



Список використаної літератури

1. Джужі О, Голосніченко Д. , Чернявський С. Злочини у сфере кредитно -фінансової та банківської діяльності: крімінологічній аналіз. / / Право України , 2000 , № 11 .

2. Кримінальний кодекс України , К. , 2001 , 160с .

3. Яблоков Н.П. Криміналістична характеристика фінансових злочинів / / Вісник московського університету. Серія 11 . Право . - 1999 , № 1 .

4. Комп'ютерні Злочини : соціально -правові и крімінолого - кріміналістічні аспекти : Підручник / Біленчук П.Д. , Зубань М.А. , - К. , 1994 .

5. Матеріали "Центру Дослідження комп'ютерної злочинності " , www.crime - research.org

6. Система « Законодавство України « [Електронний ресурс] . - Режим доступу : http://rada.gov.ua/ .

7. Компанія Дінай : Законодавство України . Комп'ютерні довідники [Електронний ресурс] . - Режим

доступу: http://www.dinai.com/ .

8. Дінай.biz : комп'ютерні довідники по законодавству Дінай [Електронний ресурс] . - Режим доступу:

http://www.dinai.biz/ .

9. Даємо законам раду / / Юридична газета. - 2006 . - № 13 ( 73 ) від 14 липня.

10. Більше , чем просив бухгалтер. Можливості комп'ютерних довідників / / Автоматично з «Дт -Кт «. - 2006 . - № 9 від 27 лютого .

...