Регулювання суспільних відносин у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів

Размещено на http://www.allbest.ru/

«Регулювання суспільних відносин у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів»

ЗМІСТ

ВСТУП

Розділ І: ТЕОРЕИЧНО - ПРАВОВІ ПРОБЛЕМИ НАРКОМАНЇЇ

1.1 Наркоманія. Причини та наслідки

1.2 Шляхи подолання наркоманії

Розділ ІІ: КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ОКРЕМИХ ЗЛОЧИНІВ В СФЕРІ ОБІГУ НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБІВ, ПСИХОТРОПНИХ РЕЧОВИН, ПРЕКУРСОРІВ ТА ІНШИХ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ЗДОРОВ'Я

2.1 Загальна характеристика злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів

2.2 Кримінально-правова характеристика злочинів передбачених ст. 307 та ст. 309 КК їх відмежування

2.3 Кримінально-правова характеристика злочинів передбачених ст.308 та ст. 312 КК їх відмежування

2.4 Правовий аналіз Закону України „Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори»

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕТЕРАТУРИ

ВСТУП

Темою нашої курсової роботи є «Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів » Актуальність нашої теми полягає в тому, що обіг наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів в Україні набуває все більш значних масштабів, стає досить серйозним соціальним чинником, який негативно впливає на стан здоров'я і благополуччя людей, розвиток суспільства в цілому. Різко збільшується кількість осіб, які незаконно вживають наркотики і психотропні речовини.

Швидкими темпами зростає число злочинів, пов'язаних з наркотичними засобами. Прогресуюче зловживання ними і різке зростання цін на такі засоби створюють сприятливі умови для формування організованих груп, які займаються нелегальним наркобізнесом. Все виразніше проявляється прагнення українських та іноземних наркоділців до "відмивання" наркогрошей у різних комерційних структурах, корумпування представників органів влади та управління.

Масштаби та темпи поширення зловживання наркотиками і психотропними речовинами, широкий розмах їх нелегального обігу свідчать, що заходи, які вживалися правоохоронними органами у цьому напрямі, були недостатньо ефективними, тому дослідження даної теми є досить актуальним на сьогоднішній день, та потребує чимало уваги.

Відповідно до ст. 49 Конституції України кожний має право на охорону здоров'я, держава забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя населення.

Об'єктом курсового дослідження виступають злочини, що посягають на здоров'я населення. Вказані злочини впливають на безпеку біофізіологічного та психічного стану, що фактично склався, невизначеного кола осіб від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, отруйних, сильнодіючих речовин і одурманюючих засобів, біологічних агентів і токсинів, радіоактивно забрудненої продукції, а також від поширенняепідемій.

Предметом даної курсової роботи є конкретні склади злочинів передбачені статтями 307, 308, 309, 312 Кримінального кодексу України, Закон України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», Закон України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів».

Метою курсового дослідження є дослідження юридичної природи злочинів в сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів, на прикладі конкретних складів злочинів.

Відповідно до поставленої мети, завданнями курсової роботи будуть наступні:

1. надати загальну характеристику злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів;

2. проаналізувати склад злочину передбачений ст. 307 Кримінального кодексу України «Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів»;

3. кримінально-правова характеристика злочинів передбачених статтями 308, 309, 312 Кримінального кодексу України;

4. дослідити відмінність вказаних вище складів один від одного;

5. вказати кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки цих злочинів.

Дослідженню данного питання приділили свою увагу такі вчені, як Ю.В. Баулін, А.А. Музика, П.П. Андрушко, С.С. Яценко та інші.

РОЗДІЛ І: ТЕОРЕТИЧНО - ПРАВОВІ ПРОБЛЕМИ НАРКОМАНІЇ

1.1 Наркоманія. Причини та наслідки

Наркоманія (від грецьких слів narke - заціпеніння, сон, і mania - божевілля, пристрасть, потяг) -- ненормальний стан організму, викликаний вживанням певних речовин (наркотиків). Суттєвими ознаками наркоманії є: непереборна тяга до прийому наркотиків (пристрасть до них) і тенденція підвищення кількості прийнятої речовини.

«Непереборний потяг» пов'язаний з психічною (психологічною), а інколи фізичною (фізіологічною) залежністю від наркотиків. Розрізняють позитивну прихильність -- прийом наркотику для досягнення приємного ефекту (ейфорія, відчуття бадьорості, підвищений настрій) і негативну прихильність -- прийом наркотику для того, щоб позбутися поганого самопочуття. Фізична залежність означає тяжкі і навіть болючі відчуття, хворобливий стан при перерві постійного прийому наркотиків (т.зв. абстинентний синдром, ломка). Від цих відчуттів рятує поновлення прийому наркотиків [13, С.23].

Серед причин виникнення й розвитку наркоманії найчастіше називають особливості характеру, психічні та фізичні розлади, вплив різних соціальних чинників. Нерідкими є також випадки виникнення наркоманії серед хворих, змушених тривалий час приймати наркотичні речовини в медичних цілях. Багато лікарських засобів, які застосовуються в офіційній медицині (в основному снодійні, заспокійливі і знеболюючі), можуть викликати важкі форми наркотичної залежності, що є серйозною проблемою їх застосування. В деяких країнах вживання наркотиків пов'язано з певними релігійними і культурними традиціями (жування індіанцями листя коки, паління гашишу в мусульманських країнах).

Оточення значно впливає на ставлення молодої людини до наркотиків. Разом з тим стає очевидною важлива роль у цьому процесі такої особистісної риси, як конформізм. Він робить молоду людину, з одного боку піддатливішою впливові оточення, з іншого боку - обумовлює некритичне мислення, зайву самовпевненість, браваду, що штовхають його на “героїчні” вчинки.

Наступний фактор відбиває потреби молодої людини справитися зі стресом, змінити фізичний стан. При цьому очевидно, що використання наркотиків, як спосіб справитися з навантаженням - є деяка данина молодіжній моді. Так, часто молоді люди відповідають, що наркотики допомагають їм підбадьоритися, набути робочого стану, що вживати наркотики - це круто, що наркотики дають змогу мати кайф, зазнати незвичайних відчуттів.

Ще один фактор відбиває вплив інформації на ставлення молодих людей до наркотиків. Відсутність знань про наслідки вживання наркотиків, а також перекручені цінності та пріоритети стають благодатним ґрунтом для впливу інформації, що створює позитивне ставлення молоді до наркотиків.

Підводячи підсумок, можна сказати, що причини наркоманії умовно можна поділити на соціальні, соціально-психологічні та психологічні. Американські лікарі Ясковіц і Осносс із Нью-Йоркського центру дезинтоксикації вважають, що формуванню наркомана сприяють такі причини: 1) ринок, що вільно постачає наркотики; 2) середовище, що сприяє або допускає застосування наркотиків; 3) певний індивідуальний нахил до вади [13, С.24].

Наслідки наркоманії

Багато вчених розуміють шкоду, завдану наркотиками, і виступають щодо контролю над їхнім вживанням. І чим ширше стали розповсюджуватися наркотичні засоби, тим швидше приходило розуміння й усвідомлення хворобливих наслідків їх вживання.

Сучасні вчені і практичні лікарі отримали безліч доказів шкідливої дії наркотиків. Наукові факти диктують необхідність позбутися добросердного ставлення до прийому наркотичних речовин. Наркотики мають наркотичну і токсичну дію. Наркотична дія виявляється в тому, що вони роблять людину психічно -, а потім фізично-залежною. Токсична дія виявляється в отруйних властивостях наркотиків. Однак хода наркоманії не чутна, а сліди її спочатку не помітні. Наркоманія - це важка хвороба психіки і всього організму, яка без лікування веде до деградації особистості, повної інвалідизації та передчасної смерті. Однак до цього захворювання, на відміну від інших, людина себе призводить сама, стаючи заложником с власної дурості й необережності. По-перше, численні дослідження дії лікарських засобів свідчать про те, що на одні й ті ж самі дози здорові люди реагують інакше, ніж хворі. Дію медичного препарату розраховано лише на організм у стані хвороби, тому, що прийом ліків хворою людини веде до її одужання, а здоровою - до отруєння організму і порушення його функцій. По - друге, наркотичні препарати не можна приймати потроху, оскільки це в корені суперечить їх природі. Ейфорійна дія багатьох медичних препаратів часто настає лише в разі перевищення терапевтичної дози або порушення способу їх введення. Необхідно назавжди запам'ятати, що найбільша небезпека полягає саме в першому прийому наркотику, в першому шприці!

Наркотики, потрапляючи до організму, дезорганізують сприйняття кольору, форму предметів, звуків, втрачається відчуття часу і простору. У деяких випадках можливе формування хронічних психозів, що нагадують шизофренію, з маренням, галюцинаціями. У разі пригнічення функції ендокринних залоз знижується основний обмін, внаслідок цього знижується температура тіла, виникають симпатьоадреналінові кризи, що спричиняють головний біль, серцебиття, збліднення обличчя, остуду підвищення або зниження артеріального тиску. Внаслідок постійної інтоксикації може розвинутися цукровий діабет й інші ендокринні захворювання, сповільнюється ріст і розвиток м'язової системи, страждає статева функція. У чоловіків розвивається статеве безсилля, у жінок відмічають розлади менструального циклу, викидні, передчасні роди [11, С.276].

У дитини, народженої від матері - наркоманки, з перших годин життя виявляють ознаки наркоманії. Її організм вимагає тих наркотиків, які він отримував з кров'ю від матері. Позбавляючись наркотику після народження, вона реагує на це судомами, плачем або іншими проявами, властивими дорослим наркоманам у стані абсистенції. Часто ці діти народжуються з фізичною потворністю або фізичними відхиленнями, у них спостерігається затримка психічного розвитку, аж до вираженого недоумства, крім того часто такі новонароджені бувають не життєздатні.

Отже, усе це свідчить, що наркоманія - дуже важке захворювання, що здебільшого призводять до ранньої інвалідизації і різкого скорочення тривалості життя. З упевненістю можна сказати, що кожна нова ін'єкція затягування або прийом у середину наркотичних речовин неминуче скорочують життя. Непомітно підточуючи і руйнуючи весь організм наркотичні отрути скорочують життя в 4-5 разів. Як правило, третина наркоманів вмирають на потязі 5 років після початку вживання наркотиків, звичайно середній вік життя хронічного наркомана не перевищує 30 років, тому що організм не може витримати постійного виснаження. Смертність серед любителів наркотиків дуже висока.

1.2 Шляхи подолання наркоманії

наркоманія злочин психотропний прекурсори

Подолати наркоманію можна тільки якщо підходити до проблеми комплексно. Перш за все, треба підвищити рівень життя населення.

Наркоманія - медико - соціальна проблема, тому вимагає комплексного підходу як у клінічному, такі в соціальному плані. Не можна ізольовано формувати свідомість людини, не змінюючи свідомості навколишнього середовища. А це означає, що для боротьби з наркоманією також як і з іншими соціальними хворобами, необхідне створення здорової соціальної обстановки, політичної стабільності, оздоровлення загальноекономічної і духовно-етичної атмосфери в нашій країні.

Державний комітет України у справах сім'ї та молоді повинен забезпечити просвітницькі заходи через мережу спеціалізованих служб для дітей, молоді, їхніх батьків з питань профілактики наркоманії, пропаганди здорового способу життя та формування практичних навичок протистояння шкідливому впливу наркотиків.

Основний напрям боротьби з наркоманією в нашій країні - це профілактика захворювання. Треба проводити боротьбу з наркоманами не лише там, де вони є, але і там, де можуть з'явитися.

Профілактика - це складна система комплексних державних і суспільних, соціально-економічних і правових, методико-санітарних, психолого-педагогічних і психологічних заходів. За суттю вона являє комплекс заходів, направлених на забезпечення високого рівня здоров'я людей, їх творчого довголіття, усунення різних причин захворювань, поліпшення умов праці, побуту і відпочинку, охорону навколишнього середовища [13, С.100].

Нині відбувається перебудова структури нелегального обігу наркотиків, зрощення міжнародних злочинних угруповань з аналогічними кримінальними структурами і Україні. З'являються підпільні лабораторії з виготовлення нових видів наркотиків. Такі реалії сьогодення наркозлочинності в Україні. Тому правоохоронні органи розробили комплекс заходів, спрямованих на випередження та протидію розповсюдження наркотиків у державі, а зусилля передусім спрямовують на ліквідацію організованих груп наркозлочинців.

Активна протидія наркотизації суспільства стала одним зі стратегічних напрямків діяльності органів внутрішніх справ і розглядається як істотний чинник стабілізації загальної криміногенної ситуації в державі.

На думку багатьох фахівців, повністю наркоманію не знищити, адже наркомани у країні були і будуть. Можливо лише зменшити кількість залежних. Для вирішення цього питання необхідно дивитися у корінь самої проблеми, необхідно з'ясувати причину і створити умови, щоб у майбутньому вона не призвела до небажаних результатів. Ні лікування, ні досконале законодавство не розв'яже повністю проблему наркоманії.

Таким чином, можна сказати, що питанню наркоманії необхідно приділяти більше уваги у кожній сім'ї, школі, у навчальних закладах, на підприємствах, популяризувати знання про шкоду наркотиків серед молоді, передусім у періодичній пресі, на радіо - і телепередачах, науково-популярній літературі.

Тому необхідно терміново і активно включатися в боротьбу з наркоманією, як органам державної влади, так і громадянам України, використовуючи для цього весь арсенал доступних засобів.

Не домогтися успіху без відповідної виховної роботи! Тому деканам, замісникам деканів з виховної роботи, особливо кураторам треба уважно ставитися до цієї проблеми. Звертати увагу на стан здоров'я, настрій студентів, знати їх проблеми, проводити просвітницьку роботу.

Також важко подолати наркоманію без широкої інформатизації населення, яку мають взяти на себе ЗМІ. Способів, за допомогою яких можна дати відсіч цьому лихові, чимало. Але головне - кожен громадянин має усвідомити: ця проблема у будь-який момент може торкнутися його та його сім'ї, навіть якщо вона нині є цілком благополучною.

Людина, яка зіткнулася з проблемою наркоманії, може звернутися по допомогу до батьків, викладачів, лікарів. Також можна звернутися в Луганський обласний наркологічний диспансер, де обов'язково нададуть допомогу, навіть анонімно [12, С.387].

РОЗДІЛ ІІ: КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ОКРЕМИХ ЗЛОЧИНІВ В СФЕРІ ОБІГУ НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБІВ, ПСИХОТРОПНИХ РЕЧОВИН, ПРЕКУРСОРІВ ТА ІНШИХ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ЗДОРОВ'Я

2.1 Загальна характеристика злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів

Наркотиками визнаються речовини, які за трьома критеріями (медичним, соціальним, правовим) завдають величезного лиха як собі, так і суспільству в цілому.

Злочини в сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів закріплені в розділі XIII Кримінального кодексу України -- це суспільно небезпечні, винні діяння, які посягають на безпеку невизначеного кола осіб, здоров'ю яких заподіюється або створюється небезпека заподіяння шкоди у результаті незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, отруйних, сильнодіючих речовин і одурманюючих засобів, біологічних агентів і токсинів, радіоактивно забрудненої продукції, а також від поширення епідемій.

Наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори передбачені Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів (далі - Перелік), який складений відповідно до законодавства і міжнародних зобов'язань України і затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 р. № 770. Перелік складається з чотирьох таблиць

Згідно з наказом Комітету контролю за наркотиками при МОЗ України від 01.08.2000р.№188, затверджено таблиці невеликих, крупних і особливо крупних розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться в незаконному обігу.

Максимальної кількістю наркотичних засобів, гранично високими для невеликих розмірів, є наприклад: 5 грам марихуани у виді висушених квітучих верхівок і листків верхньої частини різних сортів коноплі або 0,25 грам не висушеної марихуани; 0,5 грам гашишу (анаши, смоли каннабісу); 0,03 (3 ампули 1%-ого розчину) грама морфіну в вигляді основ та солей.

Крупним розміром наркотичних засобів вважається, наприклад: від 500 до 2500 грам висушеної марихуани або від 2500 до 12500 грам не висушеної;від 40 до 500 грам гашишу (анаши, смоли каннабісу); від 2,5 до 12,5 грам (від 250 до 1250 ампул 1%-ого розчину) морфіну; від 1 до 10 грам героїну; від 3 до 50 грам ефедрину.

До мінімальної кількості наркотичних засобів, які є значно низькі для особливо крупних розмірів, відносить, наприклад: 2500 грам висушеної марихуани або 12500 грам не висушеної, 500 грам гашишу і 100 грам гашишного масла, 10 грам героїну, 50 грам ефедрину.

Розміри наркотичних засобiв визначені на пiдставi iснуючої практики боротьби з незаконним обiгом наркотичних засобiв.

Об'єктом даних злочинів виступає здоров'я населення, а також встановлений з метою забезпечення охорони здоров'я населення порядок переміщення наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів через митний кордон України [14, С.675].

Обов'язковою ознакою злочинів, що розглядаються (за винятком порушення правил боротьби з епідеміями - ст. 325 Кримінального кодексу України), є наявність предметів, що становлять підвищену небезпеку для здоров'я людей. Вони виступають як предмети чи як засоби здійснення цих злочинів.

Предметом цих злочинів є: наркотичні засоби (ст. ст. 305 - 309, 313 - 320 КК); психотропні речовини (ст.ст. 305 - 309, 313 - 314, 315, 317 - 320 КК); їхні аналоги (ст.ст. 305 - 309, 313 - 315, 317, 320 КК); прекурсори (ст.ст. 305, 306, 311, 312, 318, 320 КК); снотворний мак і конопля (ст. 310 КК); отруйні і сильнодіючі речовини (ст. 321 КК); одурманюючі засоби (ст.ст. 322, 324 КК); мікробіологічні та інші біологічні агенти (ст. 326 КК); токсини (ст. 326 КК); допінг (ст. 323 КК); радіоактивно забруднені продукти та інша продукція (ст. 327 КК).[9]

Наркотичні засоби - це включені до Переліку речовини природного чи синтетичного походження, препарати, рослини, які становлять небезпеку для здоров'я населення у разі зловживання ними. До них належать, зокрема, гашиш, марихуана, опій, кокаїн. Зловживання наркотичними засобами призводить до захворювання на наркоманію.

Психотропні речовини - це включені до Переліку речовини Природного чи синтетичного походження, препарати, природні матеріали, які здатні викликати стан залежності та чинити депресивний або стимулюючий вплив на центральну нервову систему або викликати порушення сприйняття, або емоцій, або мислення, чи поведінки і становлять небезпеку для здоров'я населення у разі зловживання ними До них належать, наприклад, ЛСД, мескалін, тетрагідроканнабінол. Зловживання психотропними речовинами спричиняє захворювання на токсикоманію [14, С.676].

Прекурсори - це речовини та їх солі, що використовуються при виробництві, виготовленні наркотичних засобів і психотропних речовин, включених до Переліку (зокрема етиловий ефір, ацетон, ефедрин; ангідрид оцтової кислоти, соляна і сірчана кислоти).

Для встановлення виду, назв і властивостей наркотичного засобу, психотропної речовини, їх аналога чи прекурсора, а також належності рослини до культур, які містять наркотичні засоби, необхідні спеціальні знання. Тому у справах даної категорії обов'язково має бути висновок експерта.

Об'єктивна сторона злочинів, що розглядаються, полягає в суспільно небезпечному і протиправному заподіянні шкоди здоров'ю населення. Кримінальна відповідальність за ці злочини відповідає міжнародним договорам України, які передбачають обов'язки держав переслідувати осіб, винних в незаконному обігу предметів, що становлять підвищену небезпеку для здоров'я населення, в першу чергу наркотичних засобів. До них відносяться Єдина конвенція про наркотичні засоби 1961 р., Конвенція про психотропні речовини 1971 р. Конвенція ООН про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин 1988 р.

Як правило, ці злочини вчинюються тільки шляхом дії, а деякі з них і бездіяльністю (наприклад, порушення правил зберігання і обліку наркотичних засобів, отруйних і сильнодіючих речовин, мікробіологічних та інших біологічних агентів або токсинів) [5].

Прості склади злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів сконструйовані в основному як формальні (виключення складає заволодіння наркотичними засобами шляхом викрадення, привласнення, шахрайства і зловживання службовим становищем). Водночас деякі злочини проти здоров'я населення мають матеріальні склади (статті 325--327 Кримінального кодексу України), які передбачають два види наслідків:

1) створення загрози заподіяння шкоди здоров'ю населення;

2) фактичне заподіяння такої шкоди.

Окрім того, матеріальні склади мають і деякі злочини з кваліфікуючими та особливо кваліфікуючими ознаками (наприклад, незаконне введення в організм наркотичних засобів, якщо воно заподіяло середньої тяжкості чи тяжке тілесне ушкодження потерпілому або заподіяння йому смерті (частини 2 і 3 ст. 314 Кримінального кодексу України), порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, якщо воно спричинило їх нестачу у великих розмірах (ч. 2 ст. 320 Кримінального кодексу України), спонукання неповнолітніх до застосування допінгу, якщо воно заподіяло тяжкі наслідки (ч. 3 ст. 323 Кримінального кодексу України).

Суб'єктивна сторона злочинів в сфері обігу наркотичних речовин характеризується прямим умислом. Важливе значення для кваліфікації злочину при цьому має встановлення наявності або відсутності мети збуту наркотичних засобів, радіоактивно забруднених продуктів харчування чи іншої продукції та інших предметів.

Суб'єкт цих злочинівяк правило, загальний, тобто будь-яка осудна особа, яка досягла 16-річного віку. Лише за викрадення (крадіжку, грабіж, розбій) і вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів передбачена відповідальність осіб, які досягли 14-річного віку [6].

Таким чином, злочини проти здоров'я населення -- це передбачені кримінальним законом винні, суспільно небезпечні діяння, які створюють загрозу заподіяння шкоди або заподіюють фактичну шкоду здоров'ю невизначеного кола осіб.

Частина 4 ст. 307, ч. 4 ст. 309 і ч. 4 ст. 311 Кримінального кодексу України закріплюють заохочувальні норми, які передбачають обов'язкове і безумовне звільнення особи від кримінальної відповідальності за наявності певних передумов та підстав (добровільна здача наркотичних засобів, звернення до лікувальної установи і початок лікування від наркоманії тощо).

2.2 Кримінально-правова характеристика злочинів передбачених ст. 307 та ст. 309 КК та їх відмежування

Стаття 307 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.

Об'єктом злочину є правовий режим обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, під яким розуміються види діяльності, пов'язані з: культивуванням рослин, що містять наркотичні речовини; розробкою, виробництвом, виготовленням, зберіганням, розподілом, перевезенням, пересиланням, придбанням, реалізацією, відпуском, ввезенням на територію України, вивезенням з території України, використанням, знищенням наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, включених до Переліку, що дозволяються та контролюються згідно з чинним законодавством [11, С.175].

Предметом злочину виступають наркотичні засоби, психотропні речовини та їх аналоги.

Об'єктивна сторона злочину описана як вичерпний перелік альтернативних форм злочинної поведінки, а саме незаконні:

виробництво; виготовлення; придбання; зберігання; перевезення; пересилання; незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.

Виробництво наркотичних засобів, психотропних речовин - це дії, пов'язані з серійним одержанням наркотичних засобів та/або психотропних речовин із хімічних речовин та/або рослин. Серійне одержання зазначених засобів або речовин означає їх виготовлення серіями, за певним стандартом (нормою, зразком, мірилом), тобто вони є типовим виробом, що має задовольняти певним вимогам щодо якості, хімічного складу, фізичних властивостей, ваги, форм і розмірів [10, С.87].

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду №4 від 26 квітня 2002 року "Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів" виготовлення наркотичних засобів та/або психотропних речовин - це всі протиправні дії (за винятком виробництва), включаючи рафінування та екстракцію, в результаті яких одержуються наркотичні засоби та/або психотропні речовини, а також відбувається перетворення наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів на готові для використання форми наркотичних засобів чи психотропних речовин або лікарські засоби, що їх вміщують [6].

Виготовлення наркотичних засобів або психотропних речовин означає створення їх будь-яким способом, у будь-якому вигляді (порошку, рідини, суміші тощо), приготування шляхом змішування різних хімічних препаратів або хімічного синтезу (реакції).

Під виробництвом і виготовленням наркотичних засобів або психотропних речовин слід розуміти не сам технологічний процес, а отримання готового для вживання засобу (речовини), що має здатність привести у стан ейфорії, наркотичного чи токсичного сп'яніння, зняти абстинентний синдром.

Придбання наркотичних засобів або психотропних речовин - це їх купівля, отримання в обмін на інші товари і речі, у вигляді позички, дарунка, нагороди, сплати боргу, привласнення знайденого, збирання (лише щодо наркотиків) дикоростучих конопель і маку (їх частин), а також післяжнивних залишків неохоронюваних посівів наркотиковмісних рослин, відходів виробництва, які містять наркотичні речовини, тощо. Отже, придбання зазначених предметів може бути як сплатним, так і безоплатним [7, С.84].

Зберігання - це будь-які умисні дії, пов'язані з фактичним незаконним перебуванням наркотичних засобів або психотропних речовин у володінні винної особи. Ст. ст. 307 і 198 Кримінального кодексу України співвідносяться як спеціальна та загальна норми, тому в разі їх конкуренції повинна застосовуватися спеціальна норма.

Незаконне перевезення наркотичних засобів або психотропних речовин - це переміщення будь-яким видом транспорту їх з однієї території до іншої в межах України. Причому обов'язковим елементом перевезення є використання будь-якого транспортного засобу (потягу, літака, судна, автомобіля, трамвая, тролейбуса, електропоїзда метрополітену, мотоцикла, іншої самохідної машини, кінної запряжки тощо).

Від перевезення потрібно відрізняти перенесення наркотичних засобів або психотропних речовин, коли для переміщення їх у просторі не використовувався будь-який транспортний засіб. Такі дії мають розглядатись як незаконне придбання та/або незаконне зберігання зазначених засобів або речовин.

Пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин полягає у переміщенні їх упросторі шляхом відправлення з одного пункту в інший поштою, багажем, посильним тощо. Злочин вважається закінченим з моменту відправлення, наприклад, бандеролі, багажу, пакета, листа з наркотичним засобом. Факт отримання адресатом відправлених йому наркотиків правового значення не має [8, С.167].

Збут наркотичних засобів або психотропних речовин, поєднаний зі схилянням особи до їх вживання, утворює сукупність злочинів, передбачених ст. ст. 307 і 315 Кримінального кодексу України.

Суб'єкт злочину загальний. При вчиненні злочину із залученням неповнолітнього або малолітнього (ч. ч. 2 і 3 ст. 307 Кримінального кодексу України) та щодо малолітнього (ч. З ст. 307 Кримінального кодексу України) суб'єктом може бути лише повнолітня особа.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і метою збуту при виробництві, виготовленні, придбанні, зберіганні, перевезенні чи пересиланні особою наркотичних засобів або психотропних речовин.

Кваліфікованими видами злочину є вчинення його:

1) повторно;

2) за попередньою змовою групою осіб;

3) особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених ст. ст. 308-310, 312, 314, 315, 317 Кримінального кодексу України;

4) із залученням неповнолітнього;

5) щодо наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів у великих розмірах;

6) щодо особливо небезпечних наркотичних засобів або психотронних речовин;

7) збут наркотичних засобів чи психотропних Речовин у місцях, що призначені для проведення навчальних, спортивних і культурних заходів, та в інших місцях масового перебування громадян;

8) збут чи передача цих засобів або речовин у місця позбавлення волі (ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України), а особливо кваліфікованими - вчинення його:

а) організованою групою;

б) щодо наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів в особливо великих розмірах;

в) із залученням малолітнього або щодо малолітнього (ч. З ст. 307 Кримінального кодексу України).

Незаконне заволодіння наркотичними засобами та наступне їх зберігання, перевезення, пересилання з метою збуту чи без, а також їх незаконний збут утворюють сукупність злочинів, відповідальність за які передбачено ст. 308 і ст. 307 чи ст. 309 Кримінального кодексу України, проте за таких обставин не утворюють ознаки повторності, передбаченої ч. 2 ст. 307 та ч. 2 ст. 309 Кримінального кодексу України.

Перевезення і наступне зберігання викрадених чи незаконно придбаних наркотичних засобів чи психотропних речовин (ст. 307 і 309 Кримінального кодексу України) повторності не утворює. Проте повторність має місце у випадку, коли ці засоби й речовини збуваються кільком особам [12, С.647].

Залучення неповнолітнього - це фактичне втягнення його дорослим шляхом психічного, фізичного впливу або й інший спосіб у незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів або психотропних речовин. Неповнолітній у складі цього злочину - це особа у віці від 14 до 18 років.

Ч. 4 ст. 307 Кримінального кодексу України передбачає спеціальний вид звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка вчинила незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, передбачене ч. 1 ст. ст. 307 Кримінального кодексу України. Таке звільнення застосовується за сукупності умов, а саме, якщо особа:

1) добровільно здала наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги;

2) вказала джерело їх придбання;

3) сприяла розкриттю злочинів, пов'язаних з їх незаконним обігом

Під добровільною здачею наркотичних засобів або психотропних речовин розуміються дії особи, яка мала можливість володіти ними й надалі, але з власної волі здала їх представникам влади [16, С.357].

Добровільний характер поведінки винного у цій ситуації означає, що особа мала можливість продовжувати протиправну діяльність чи переховуватись від органів правосуддя (об'єктивний критерій), усвідомлює таку можливість і не бажає нею скористатися (суб'єктивний критерій).

Наявність будь-якої кваліфікуючої чи особливо кваліфікуючої ознаки злочинів, передбачених ст. ст. 307 і 309 Кримінального кодексу України, перешкоджає звільненню від кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 307 Кримінального кодексу України.

Стаття 309 КК України передбачає відповідальність за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту.

Цей злочин є найбільш поширеним видом злочинів у сфері обігу наркотичних засобів і психотропних речовин. Його об'єктом є правовий режим обігу вказаних засобів і речовин, а також здоров'я населення [9, С.90].

Предмет злочину - наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги. Предметом аналізованого злочину переважно виступають такі наркотичні засоби: солома макова, марихуана, опій, гашиш, морфій, кокаїн, героїн. Гашиш - відділена смола, очищена чи неочищена, яку одержують з рослин роду Cannabis. Найчастіше зустрічається у вигляді спеціально приготованої суміші відділеної смоли, пилку рослин та подрібнених верхівок рослин каннабіс з різними наповнювачами (це можуть бути паста, плитки, кульки, таблетки тощо). Екстракти каннабісу - засоби, одержані з каннабісу або його смоли шляхом екстрагування будь-якими розчинниками. Макова солома - всі частини, цілі чи подрібнені (за винятком дозрілого насіння), рослини виду мак снотворний, зібрані яким завгодно способом, що містять наркотично активні алкалоїди опію. Марихуана - цілі або різного ступеня подрібнення верхівки рослин каннабіс з квітками, залишками стебла чи плодами (за винятком центрального стебла, насіння та листя, якщо вони не супроводжуються верхівками) або окремі їх частини (квітки, пилок), з яких не була виділена смола і які містять тетрагідроканнабіноли. Опій - сік снотворного маку, що згорнувся. Опій ацетальованни - засіб, що отримують шляхом ацетилювання опію або екстракційного опію, який містить у своєму складі крім алкалоїдів опію моноацетилморфін, диацетилморфін, ацетилкодеїн чи їх суміш. Опій екстракційний (екстракт макової соломи, концентрат макової соломи) - засіб, що отримують із макової соломи шляхом виділення (екстракції) наркотично активних алкалоїдів за допомогою води або органічних розчинників; може зустрічатися в рідкому, смолоподібному або твердому стані. Рослина видумок снотворний - рослина виду Рарауег. Рослина роду коноплі - рослина будьякого роду Саnnаbіs.

Морфій - виготовлений з опію препарат, який являє собою безколірні кристали, що погано розчиняються у воді. Героїн - дуже сильний наркотик, що виготовляється з морфію; у 10 разів сильніший за морфій і у 20 - за опій. Кокаїн - дуже дрібні кристали білого кольору, отримані з листя однієї з південноамериканських рослин (кокаїновий кущ). Кока лист - лист кокаїнового куща, за винятком листя, з якого видалено весь екгонін, кокаїн та інші наркотично активні алкалоїди [10, С.174].

Об'єктивна сторона злочину є аналогічною об'єктивній стороні діяння, передбаченого ст. 307 Кримінального кодексу України. Відмінність між ст. ст, 307 і 309 Кримінального кодексу України полягає лише у тому, що ст. 309 Кримінального кодексу України не передбачає збуту і мети збуту наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.

Цей злочин вважається закінченим з моменту вчинення будь-якої дії, зазначеної у ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України.

Суб'єкт злочину загальний. Суб'єктом вчинення будь-якої із передбачених ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України дій із залученням неповнолітнього може бути лише доросла особа.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Поняття без мети збуту означає, що винна особа, яка незаконно виробляє, виготовляє, придбаває, зберігає, перевозить чи пересилає наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги, не мала за мету безоплатно чи за винагороду в будь-якій формі передати їх у розпорядження іншій особі.

Ч. 4 ст. 309 Кримінального кодексу України передбачає спеціальну підставу звільнення від кримінальної відповідальності винної особи. Умовами такого звільнення є:

1) добровільний характер звернення особи до лікувального закладу (зокрема вимагається, щоб таке звернення не було пов'язано з й викриттям у вчиненні злочину);

2) початок лікування особи від наркоманії.

Особа, яка добровільно звернулась до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України [15, С.57].

Як висновок можна зазначити, що аналізовані склади злочинів абсолютно ідентичні за своїми об'єктивними ознаками. В диспозиціях обох статей законодавець веде мову про незаконні дії з виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання, збуту наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів. Визначальним для відмежування вищевказаних злочинів є суб'єктивний критерій, а саме мета злочинця. Мета, як уже зазначалося має обов'язковий характер для даних складів, оскільки прямо передбачена в статті закону.

2.3 Кримінально-правова характеристика злочинів передбачених ст. 308 та ст. 312 КК їх відмежування

Стаття 308 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем.

Основним безпосереднім об'єктом злочину є встановлений з метою захисту здоров'я населення порядок обігу наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. Додатковим факультативним об'єктом можуть виступати життя і здоров'я особи, власність.

Предметом злочину є наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги [16, С.217].

Об'єктивна сторона злочину передбачає протиправне вилучення наркотиків, психотропних речовин або їх аналогів як з власності держави чи колективних або інших підприємств, установ і організацій, так і з приватного володіння окремих громадян. При цьому не має значення, правомірно чи незаконно володіла особа зазначеними засобами або речовинами.

Пленум Верховного Суду України в своїй постанові №4 від 26 квітня 2002 року "Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів" в п.6 способами такого вилучення є:

1) викрадення (крадіжка, грабіж); 2) привласнення; 3) вимагання;

4) заволодіння вказаними засобами і речовинами шляхом шахрайства (ч. 1 ст. 308 Кримінального кодексу України);

5) заволодіння ними шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем (ч. 2 ст. 308 Кримінального кодексу України);

6) розбій (ч. З ст. 308 Кримінального кодексу України).

Відповідно до ст. 308 Кримінального кодексу України, розтрата зазначених у ній засобів і речовин не утворює складу цього злочину.

Виготовлення з викрадених наркотиковмісних рослин (наркотичних засобів) нового виду наркотику (з конопель - гашишу, з макової соломи - опію тощо) кваліфікується за сукупністю злочинів, передбачених ст. ст. 308 і 307 або 309 Кримінального кодексу України.

Суб'єктом злочину, вчиненого шляхом крадіжки, грабежу, розбою та вимагання, може бути осудна особа, яка досягла 14-річного віку, а вчиненого шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем - службова особа. Суб'єктом цього злочину, вчиненого в інший спосіб, є осудна особа, яка досягла 16-річного віку.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. При вчиненні його шляхом розбою обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони є мета - викрадення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів [8, С.179].

Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його:

повторно; за попередньою змовою групою осіб; із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого або з погрозою застосування такого насильства; особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених ст. ст. 306, 307, 310. 311, 312, 314, 317 Кримінального кодексу України; у великих розмірах (ч. 2 ст. 308 Кримінального кодексу України);

а особливо кваліфікуючими - вчинення його:

1) в особливо великих розмірах;

2) організованою групою.

Кваліфікованим видом цього злочину, якщо він вчинюється шляхом вимагання, є вимагання, поєднане з насильством, небезпечним для життя і здоров'я.

Стаття 312 передбачає відповідальність за умисне протиправне заволодіння прекурсорами певним способом із підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності, а також із правомірного чи незаконного володіння громадян з метою подальшого збуту, а також їх збут для виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів [2].

Цей злочин є суміжним із злочином, передбаченим ст. 308, від якого він головним чином відрізняється за предметом, а також окремими ознаками об'єктивної і суб'єктивної сторін.

Предметом злочину є прекурсори.

З суб'єктивної сторони незаконний збут прекурсорів характеризується прямим умислом і метою: такий збут здійснюється для виробництва або виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів

На відміну від злочину, передбаченого ст. 308, викрадення, привласнення, вимагання прекурсорів або заволодіння ними шляхом шахрайства характеризуються обов'язковою метою ці діяння вчинюються з метою подальшого збуту прекурсорів [5].

Слід мати на увазі, що збут викрадених чи іншим способом привласнених прекурсорів охоплюється ст. 312 і додаткової кваліфікації за ч. 2 ст. 311 Кримінального кодексу України не потребує. Якщо збуту прекурсорів не передувало їх викрадення чи інше заволодіння ними, такі дії не містять ознак злочину, передбаченого ст. 312, і кваліфікуються за ч. 2 ст. 311 Кримінального кодексу України як збут цих речовин. Якщо винний заволодів прекурсорами без мети збуту, а через певний проміжок часу (наприклад, наступного дня) збув їх особам, які займаються виготовленням наркотиків, його дії слід кваліфікувати за відповідною статтею, що передбачає відповідальність за злочини проти власності (ст. 185-187, 190-191) та ч. 2 ст. 311 Кримінального кодексу України (незаконний збут прекурсорів).

Підсумовуючи викладене, хочу звернути увагу на зовнішню схожість формулювання статей 308 та 312 Кримінального кодексу України. Об'єктивні та суб'єктивні ознаки абсолютно ідентичні, та можуть полягати у викраденні, привласненні, вимаганні, заволодінні предметами шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем. Злочини є суміжним.

2.4 Правовий аналіз Закону України „Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори”

На сьогоднішній день в Україні правовою основою боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів окрім Кримінального кодексу України є - Закон України „Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсорів” від 15.02.1995 р

В преамбулі діючого Закону вказано, що він регулює суспільні відносини в сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, визначає повноваження органів виконавчої влади, права та обов'язки юридичних осіб і громадян, які беруть участь у такому обігу на території України [3].

В статті 1 надається визначення термінів. Статтею 2 визначено наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори, що підлягають контролю, та їх класифікація (розподіл на таблиці I-IV).

Законом України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» встановлено конкретні заходи контролю за обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що передбачають:

1. визначення основних умов, вимог, правил і системи заходів, пов'язаних з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин в Україні;

2. ліцензування відповідних видів діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів;

3. запровадження системи дозволів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та контролю за дотриманням дозвільних документів;

4. визначення щорічної потреби України в наркотичних засобах, психотропних речовинах на підставі розрахункової потреби в цих засобах і речовинах для медичних, наукових, промислових цілей та інших цілей, передбачених цим Законом, тощо [3].

Розділ II Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовин і прекурсори» - «Загальний порядок здійснення діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорівта особливості ліцензійних вимог та умов» скорочений. Чітко встановлені види діяльності, які підлягає ліцензуванню та особливості ліцензування обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також ліцензійних умов, підстави видачі та відмови у видачі ліцензії, її анулювання, порядок оскарження рішення про видачу ліцензії на здійснення діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, відмову у видачі ліцензії чи анулювання зазначеної ліцензії [9, С.183].

Законодавцем при внесенні змін до закону винесено в окремий розділ «Умови здійснення окремих видів діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» (раніше окремі положення вищевказаного розділу знаходилися в розділі 2 «Умови здійснення діяльності, пов'язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів»). В ньому визначено обмеження обігу окремих наркотичних засобів психотропних речовин (ст.12), заборона обігу аналогів наркотичних засобів і психотропних речовин (ст.13), квоти на наркотичні засоби і психотропні речовини (ст.14).

Назва Розділу 4 «Державний контроль за виконанням положень цього закону» - відповідно до цього перша стаття розділу закріплює, що контроль за виконанням положень цього Закону здійснюється центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я, Міністерством внутрішніх справ України, митними органами України, іншими органами виконавчої влади в межах їх повноважень, визначених законом, а також спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я, до повноважень якого віднесено здійснення контролю за обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.

Таким чином, контроль за виконанням положень цього Закону в системі органів внутрішніх справ України, Служби безпеки України, у Збройних Силах України та інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, в органах і підрозділах цивільного захисту здійснюється відповідними центральними органами виконавчої влади, які згідно із законом здійснюють керівництво відповідними військовими формуваннями та органами [4].

Розділом закріплений порядок звітування та проведення інвентаризацій наркотичних засобів, психотропних речовин тощо, їх баланси, регламентовано порядок реклами цих засобів. В останніх статтях розділу в обох редакціях закону ведеться мова про відповідальність за порушення законодавства про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори - особи, винні в порушенні законодавства про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори, несуть відповідальність згідно із законом.

ВИСНОВОК

Вся історія людства тісно пов'язана з вживанням засобів, які можуть змінювати психічний стан людини.

Зараз наркотики тісно переплелись з життям суспільства. Вони суттєво впливають на життя кожного, незалежно від того, вживає їх людина чи ні.

В деяких країнах наркоманія і токсикоманія, особливо серед підлітків і молоді, набули характеру епідемії. Наслідками вживання наркотиків є втрата працездатності та здоров'я в молодому віці, смерть внаслідок передозування або спричинена ускладненнями наркоманії, поширення ВІЛ/СНІДу, вірусних гепатитів, соціальна дезадаптація, зростання злочинності.

Одним з найнебезпечніших наслідків наркотизму стала наркозлочинність, тобто злочинність, що стимулюється наркотиками. Наркозлочнність виявляється у вчиненні багатьох видів злочинів.

Злочини в сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів закріплені в розділі XIV Кримінального кодексу України.

Кримінальна відповідальність за ці злочини відповідає міжнародним договорам України, які передбачають обов'язки держав переслідувати осіб, винних в незаконному обігу предметів, що становлять підвищену небезпеку для здоров'я населення, в першу чергу наркотичних засобів. До них відносяться Єдина конвенція про наркотичні засоби 1961 р., Конвенція про психотропні речовини 1971 р. Конвенція ООН про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин 1988 р. Злочини всфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів закріплені в розділі XIV Кримінального кодексу України.

Серед злочинних діянь, пов'язаних із незаконним обігом наркотичних засобів, найбільшу групу становлять злочини, передбачені саме ст. 307 КК України, питома вага яких у структурі наркозлочинів становить 55-75%. Кримінально-правовою статистикою МВС України (до 2006 р.). Констатується постійне зростання числа зазначених злочинів. У 2007 р. на розгляді судів по першій інстанції перебувало 43,4 тис. кримінальних справ про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, що на 0,8% більше, ніж у 2006 р. Суди розглянули з постановленням обвинувального вироку 30,9 тис. таких справ, або 81% (83,3%) від числа тих, провадження в яких закінчено.

За даними МВС України, на вересень 2007 р. нараховувалося майже 500 тис. осіб, які регулярно вживають наркотичні засоби, із них понад 5 тис. наркозалежних - неповнолітні. Найбільшу кількість наркозалежних зареєстровано у південних областях України.

Поширення наркоманії сприяє вчиненню численних корисливих і корисливо-насильницьких злочинів у стані наркотичного сп'яніння.

Отже виходячи з наведених аргументів стан злочинів в даній сфері залишає бажати кращого. Тому для відвернення подібної ситуації в нашому сьогоденні необхідно вживати заходів попереджувального та профілактичного характеру не тільки з боку правоохоронних та правозахисних органів, а виходячи з кожного громадянина наши держави конкретно, для того щоб побороти це явище.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Нормативно-правові акти

1. Конституція України, прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. -- 1996. -- № 30. -- Ст. 141.

2. Кримінальний кодекс України: Чинне законодавство зі змінами та доповн. станом на 15 жовт. 2005р.: (відповідає офіц. текстові) - К. Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2005. - 172с. - (Кодекси України);

3. Закон України "Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів" від 15 лютого 1995 р. № 60/95-ВР (в редакції від 8 липня 1999 р.) // Відомості Верховної Ради України. -- 1999. -- № 36. - Ст. 317.

...