Конституційні засади збереження довкілля

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Законодавчо-регламентований механізм охорони атмосферного повітря

2. Управління у галузі охорони атмосферного повітря

3. Державний облік та моніторинг

4. Стандартизація і нормування

5. Регламентація викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря та за інші шкідливі впливи на нього

6. Здійснення контролю за дотриманням законодавства з охорони атмосферного повітря

7. Правопорушення у галузі охорони атмосферного повітря

Висновок



Вступ

Атмосферне повітря є одним з основних життєво важливих елементів навколишнього середовища.

В цілому в Україні за останні роки з об'єктивних і суб'єктивних причин спостерігається зменшення загального обсягу викидів від стаціонарних джерел. Так за період з 1994 по 1998 роки викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел зменшились на 2045,1 тис. т., або на 33%. Проте збільшилось забруднення повітря за рахунок транспорту, кількість якого різко зросла. Аналіз викидів та рівнів забруднення атмосферного повітря з найбільш розповсюджених забруднювальних речовин (пил, діоксид азоту, діоксид сірки, оксид вуглецю) в містах України показав, що викиди забруднюючих речовин зменшилися. Причиною зниження є скорочення обсягів виробництва підприємствами та впровадження заходів по зниженню викидів.

Реалізація основних напрямків екополітики України вимагає постійного вдосконалення системи управління в галузі охорони довкілля.

З метою забезпечення охорони стану і складу атмосферного повітря Законом України "Про охорону атмосферного повітря" (ст. 11) встановлена дозвільна система регулювання викидів в атмосферу, що породжує відповідні правові наслідки. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом Міністерство природи України за погодженням з територіальним органом МОЗ України.

Метою роботи є аналіз правових механізмів регулювання охорони атмосферного повітря України.



1. Законодавчо-регламентований механізм охорони атмосферного повітря

Конституція України проголошує, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнається найвищою соціальною цінністю. Сказано також, що кожен громадянин має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля. Одночасно Конституція України зобов'язує громадян не заподіювати шкоду природі.

Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду українського народу є обов'язком держави - проголошує ст. 16 Конституції України.

Закон України про охорону атмосферного повітря, прийнятий 16 жовтня 1991 року, спрямований на збереження сприятливого стану атмосферного повітря, його відновлення і поліпшення для забезпечення екологічної безпеки людини, а також відвернення шкідливого впливу на навколишнє природне середовище.

Закон встановлює екологічні закони і нормативи в галузі охорони атмосферного повітря, екологічної безпеки атмосферного повітря (гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі, гранично допустимих викидів забруднюючих речовин для кожного стаціонарного та пересувного джерела викиду).

Підприємства, установи, організації, діяльність котрих пов'язана з негативним шкідливим впливом на атмосферне повітря, повинні вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зниження шкідливого впливу фізичних і біологічних факторів, здійснювати контроль за обсягом та складом забруднюючих речовин, забезпечувати безперебійну та ефективну роботу очисного обладнання.

Закон регулює діяльність, що впливає на погоду і клімат. Підприємства повинні скорочувати і в подальшому повністю припинити виробництво та використання речовин, які шкідливо впливають на озоновий шар або можуть призвести до негативних змін клімату.

Закон встановлює вимоги щодо охорони атмосферного повітря при видобуванні корисних копалин, при застосуванні засобів захисту рослин, міндобрив та інших препаратів, при розміщенні й розвитку міст та інших населених пунктів, при погодженні місць забудови, проектів будівництва і реконструкції підприємств та інших об'єктів, які впливають на стан атмосферного повітря.

У Законі встановлено перелік порушень законодавства про охорону атмосферного повітря:

- порушення прав громадян на екологічно безпечний стан атмосферного повітря;

- перевищення лімітів та нормативів гранично допустимих викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря, гранично допустимих рівнів шкідливого впливу на атмосферу повітря фізичних і біологічних факторів;

- здійснення незаконної діяльності, яка негативно впливає на погоду і клімат;

- невиконання розпоряджень і приписів, які здійснюють контроль за станом атмосферного повітря тощо.

Особи, винні у порушенні законодавства про охорону атмосферного повітря, несуть адміністративну чи кримінальну відповідальність, а також повинні відшкодовувати збитки, заподіяні внаслідок правопорушень.

Згідно зі ст. 15 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють викиди забруднюючих речовин або впливи фізичних та біологічних факторів, що можуть призвести до виникнення надзвичайних екологічних ситуацій техногенного та природного характеру або до надзвичайних екологічних ситуацій, зобов'язані:

- здійснювати організаційно-господарські та інші заходи щодо забезпечення виконання умов і вимог, передбачених у дозволах на викиди забруднюючих речовин та інший шкідливий вплив;

- вживати заходи щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зниження шкідливого впливу фізичних та біологічних впливів;

- забезпечувати безперебійну ефективну роботу та підтримання у справному стані споруд, устаткування й апаратури для очищення викидів та зменшення іншого шкідливого впливу;

- здійснювати контроль за обсягом та складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, та вести їх постійний облік тощо;

- мати заздалегідь розроблені спеціальні заходи щодо охорони атмосферного повітря;

- складувати, зберігати чи розміщувати виробниче, побутове сміття та інші відходи лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими органами територіях у межах встановлених ними лімітів;

- заздалегідь розробляти та погоджувати спеціальні заходи щодо охорони атмосферного повітря.

У разі виникнення таких надзвичайних екологічних ситуацій керівники підприємств, установ, організацій та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані негайно в порядку, визначеному Законом України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру", повідомити про це органи, які здійснюють державний контроль у галузі охорони атмосферного повітря, і вжити заходів до охорони атмосферного повітря та ліквідації причин і наслідків його забруднення. У законодавстві України містяться приписи, спрямовані на регулювання діяльності, яка впливає на погоду і клімат. Діяльність спрямована на штучні зміни стану атмосфери та атмосферних явищ у господарських цілях, може здійснюватися підприємствами установами і організаціями та громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності тільки за дозволами, виданими спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища або його територіальними органами, за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я або його територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади та місцевого самоврядування. Порядок погодження і видачі дозволів на провадження діяльності, пов'язаної із штучними змінами стану атмосфери та атмосферних явищ у господарських цілях, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 р., зі змінами, внесеними постановою від 16 червня 2004 р.

Законодавством визначено комплекс вимог до охорони атмосферного повітря під час видобування корисних копалин та проведення вибухових робіт. Видобування корисних копалин та проведення вибухових робіт мають проводитися з дотриманням вимог щодо охорони атмосферного повітря способами, які погоджені зі спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я, іншими органами виконавчої влади та місцевого самоврядування відповідно до закону (ст. 19 Закону України "Про охорону атмосферного повітря").

До правових заходів охорони атмосферного повітря належить регулювання шкідливого фізичного впливу на атмосферу, зокрема, відвернення і зниження шуму. Чинне законодавство передбачає, що відвернення, зниження і досягнення безпечних рівнів виробничих та інших шумів мають забезпечуватися:

- удосконаленням конструкцій транспортних та інших пересувних засобів і установок та умов їх експлуатації, а також утриманням у належному стані залізничних і трамвайних колій, автомобільних шляхів, вуличного покриття;

- розміщенням підприємств, транспортних магістралей, аеродромів та інших об'єктів з джерелами шуму під час планування і забудови населених пунктів відповідно до встановлених законодавством санітарно-гігієнічних вимог, будівельних норм та карт шуму;

- створенням і впровадженням малошумних машин і механізмів;

- виробництвом будівельних матеріалів, конструкцій, технічних засобів спорудження житла, об'єктів соціального призначення та будівництвом споруд з необхідними акустичними властивостями;

- організаційними заходами для відвернення і зниження виробничих, комунальних побутових і транспортних шумів, включаючи запровадження раціональних схем і режимів руху транспорту та інших пересувних засобів і установок у межах населених пунктів.

Громадяни зобов'язані виконувати вимоги, встановлені з метою зниження побутового шуму у квартирах, а також у дворах жилих будинків, на вулицях, у місцях відпочинку та інших громадських місцях (ст. 21 Закону України "Про охорону атмосферного повітря").

Частиною другою ст. 13 цього закону (в редакції від 3 червня 2004 р.) дозволи на гранично допустимі рівні шуму, що утворюється стаціонарними джерелами, зокрема під час роботи машин, механізмів, обладнання, інструментів, а також користування звуковідтворювальною апаратурою та музичними інструментами у концертних і танцювальних закладах та на відкритих майданчиках, у театрах і кінотеатрах, дискотеках, казино, інших закладах розважального та грального бізнесу і культури, музичних закладах освіти, у ресторанах, кафе, барах, інших закладах громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування тощо, видаються в порядку, встановленому цим законом.

2. Управління у галузі охорони атмосферного повітря

Управління у галузі охорони атмосферного повітря спрямоване на збереження сприятливого стану атмосферного повітря, його відновлення і поліпшення для забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини, а також відвернення шкідливого впливу на навколишнє природне середовище. Управління у галузі охорони атмосферного повітря здійснюють Кабінет Міністрів України, Уряд Республіки Крим, Міністерство екології та природних ресурсів України, Міністерство охорони здоров'я України, місцеві органи державної виконавчої влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства України.

Управління у галузі охорони атмосферного повітря полягає у здійсненні функцій державного обліку та моніторингу, стандартизації і нормування, впровадження економічного механізму, а також його охорони, здійснення контролюючої та виконавчо-розпорядчої діяльності.

3. Державний облік та моніторинг

Державному обліку в галузі охорони атмосферного повітря підлягають:

- об'єкти, які шкідливо впливають або можуть вплинути на стан атмосферного повітря;

- обсяги атмосферного повітря, що використовується як сировина основного виробничого призначення;

- види і обсяги шкідливих речовин, що викидаються в атмосферне повітря;

- види і розміри шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів на атмосферне повітря.

Державний облік здійснюється за критеріями, що визначаються:

- у частині викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря і використання атмосферного повітря як сировини основного виробничого призначення - Міністерством екології та природних ресурсів України;

- у частині шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів на атмосферне повітря - Міністерством охорони здоров'я України.

Державний облік у галузі охорони атмосферного повітря здійснюється за єдиною системою у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. Збір, обробка, збереження та аналіз інформації про стан атмосферного повітря здійснюються у рамках єдиної системи державного моніторингу навколишнього природного середовища органами Міністерства екології та природних ресурсів України, Міністерства охорони здоров'я України, Державного комітету України з гідрометеорології, а також підприємствами, установами і організаціями, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стану атмосферного повітря.

4. Стандартизація і нормування

Екологічна стандартизація і нормування проводяться з метою встановлення комплексу обов'язкових норм, правил, вимог щодо охорони атмосферного повітря від забруднення, шкідливого впливу фізичних і біологічних факторів та забезпечення екологічної безпеки.

Державні стандарти у галузі охорони атмосферного повітря є обов'язковими для виконання і визначають поняття і терміни, режим використання та охорони атмосферного повітря, методики контролю за його станом та інші необхідні вимоги щодо запобігання шкідливому впливу на атмосферне повітря.

Стандарти у галузі охорони атмосферного повітря розробляться і вводяться в дію Міністерством екології та природних ресурсів України та Міністерством охорони здоров'я України у порядку, що визначається законодавством України.

У галузі охорони атмосферного повітря встановлюються такі нормативи:

- гранично допустимих викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря стаціонарними джерелами і шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів;

- використання атмосферного повітря як сировини основного виробничого призначення;

- граничні нормативи утворення забруднюючих речовин, які відводяться у атмосферне повітря при експлуатації технологічного та іншого обладнання, споруд і об'єктів;

- екологічної безпеки атмосферного повітря;

- вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах пересувних джерел та шкідливого впливу їх фізичних факторів.

Законодавством України можуть встановлюватись й інші нормативи у галузі охорони атмосферного повітря. Для оцінки стану атмосферного повітря встановлюються єдині для території України нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря, а саме:

- гранично допустимі концентрації забруднюючих речовин у атмосферному повітрі для людей і об'єктів навколишнього природного середовища;

- гранично допустимі рівні акустичного, електромагнітного, іонізуючого та іншого шкідливого фізичного та біологічного впливу на атмосферне повітря для людей і об'єктів навколишнього природного середовища.

У разі необхідності для курортних, лікувально-оздоровчих, рекреаційних та інших окремих районів можуть встановлюватись більш суворі нормативи гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин та рівні інших шкідливих впливів на атмосферне повітря.

Нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря розробляються і вводяться в дію Міністерством охорони здоров'я України та Міністерством екології та природних ресурсів України.

Нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря і гранично допустимих шкідливих впливів фізичних та біологічних факторів на нього встановлюються для кожного стаціонарного джерела викидів або іншого шкідливого фізичного та біологічного впливу на атмосферне повітря по кожній із забруднюючих речовин та фактору фізичного чи біологічного впливу.

Нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря і гранично допустимих шкідливих впливів фізичних та біологічних факторів на нього встановлюються на рівні, при якому сумарні викиди забруднюючих речовин і шкідливий фізичний та біологічний вплив всіх джерел у даному районі, з урахуванням перспективи його розвитку, в період дії встановленого нормативу не призведуть до перевищення нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря (за найбільш суворими нормативами).

Проекти нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря стаціонарними джерелами розробляються підприємствами, установами та організаціями і затверджуються органами Міністерства екології та природних ресурсів України і Міністерства охорони здоров'я України. Ці проекти погоджуються з місцевими органами державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядування у частині:

- строків виконання заходів щодо зниження викидів забруднюючих речовин до нормативних рівнів;

- строків відселення людей і винесення об'єктів соціального призначення з санітарно-захисних зон;

- зниження обсягів виробництва та викидів забруднюючих речовин у період несприятливих метеорологічних умов.

Проекти нормативів гранично допустимих шкідливих впливів фізичних та біологічних факторів на атмосферне повітря розробляються підприємствами, установами, організаціями і затверджуються органами Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства екології та природних ресурсів України за погодженням з місцевими органами державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядування у частині строків здійснення заходів щодо зниження шкідливих впливів фізичних та біологічних факторів до нормативних рівнів.

Порядок розробки і затвердження нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря встановлюється Міністерством екології та природних ресурсів України, а нормативів гранично допустимих шкідливих впливів фізичних та біологічних факторів на нього - Міністерством охорони здоров'я України і Міністерством екології та природних ресурсів України.

Для різних технологічних процесів, технологічного та іншого обладнання, споруд і об'єктів залежно від часу розробки та введення в дію технологій і обладнання, наявності наукових і технічних розробок, економічної доцільності встановлюються:

- нормативи граничних обсягів утворення забруднюючих речовин для окремих типів технологічного та іншого обладнання;

- вимоги щодо впровадження технологічних процесів в частині впливу на утворення забруднюючих речовин;

- регламенти використання та втрат сировини.

Вказані нормативи розробляються підприємствами, установами та організаціями і затверджуються Міністерством екології та природних ресурсів України.

Для зниження шкідливого впливу на атмосферне повітря встановлюються нормативи його використання як сировини основного виробничого призначення.

Нормативи обсягів використання атмосферного повітря як сировини основного виробничого призначення, порядок їх розробки та затвердження визначаються Кабінетом Міністрів України. Для кожного типу пересувних джерел, що експлуатуються на території України, встановлюються нормативи вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах та шкідливого впливу їх фізичних факторів, які розробляються з урахуванням наявності технічних рішень щодо зменшення утворення забруднюючих речовин, зниження рівнів шкідливого впливу фізичних факторів, очищення відпрацьованих газів та економічної доцільності. Порядок розробки і затвердження нормативів встановлюється Міністерством екології та природних ресурсів України і Міністерством охорони здоров'я України.

Для забезпечення охорони та ефективного використання атмосферного повітря впроваджуються організаційно-економічні заходи, що передбачають:

- встановлення лімітів викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря та інших шкідливих впливів на нього;

- встановлення лімітів використання повітря як сировини основного виробничого призначення;

- встановлення нормативів плати і розмірів платежів за викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря та інші шкідливі впливи на нього;

- встановлення нормативів плати за перевищення лімітів викидів, інших шкідливих впливів та видачу дозволів на використання атмосферного повітря;

- встановлення нормативів плати за використання атмосферного повітря як сировини основного виробничого призначення;

- надання підприємствам, установам, організаціям і громадянам податкових, кредитних та інших пільг при впровадженні ними маловідходних, безвідходних, енерго- і ресурсозберігаючих технологічних процесів, здійсненні інших природоохоронних заходів відповідно до законодавства.

Ліміти викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря стаціонарними джерелами визначаються для підприємств, установ та організацій з урахуванням гранично допустимих обсягів викидів і доводяться до них як тимчасово погоджені величини викидів забруднюючих речовин щодо кожного компоненту.

Ліміти викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря встановлюються для підприємств органами Міністерства екології та природних ресурсів України у формі видачі дозволів на викиди.

Гранично допустимі рівні шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів на атмосферне повітря встановлюються органами Міністерства охорони здоров'я України. Порядок встановлення лімітів викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря і рівнів шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів визначається Кабінетом Міністрів України.

5. Регламентація викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря та за інші шкідливі впливи на нього

Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами - це офіційний документ, який надає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам - суб'єктам господарювання експлуатувати об'єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів гранично допустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну.

Порядок проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи, встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 р. зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 червня 2004 р.

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" рівні впливу фізичних та біологічних факторів на стан атмосферного повітря, вимоги щодо їх скорочення встановлюються відповідним дозволом на основі затверджених нормативів. Порядок розроблення, видачі та оплати робіт, пов'язаних із видачею дозволів на рівні впливу фізичних та біологічних факторів на стан атмосферного повітря, та обліку підприємств, установ, організацій і громадян - суб'єктів господарювання, які отримали такі дозволи, встановлюється Кабінетом Міністрів України.



6. Здійснення контролю за дотриманням законодавства з охорони атмосферного повітря

Контроль у галузі охорони атмосферного повітря спрямовується на забезпечення дотримання вимог законодавства про охорону і використання атмосферного повітря всіма державними органами, а також підприємствами, установами, організаціями та громадянами.

Державний контроль у галузі охорони і використання атмосферного повітря здійснюється:

- Місцевими органами державної виконавчої влади;

- Міністерством екології та природних ресурсів України та його органами на місцях;

- Міністерством охорони здоров'я України та його органами на місцях у частині дотримання нормативів екологічної безпеки (гранично допустимі концентрації забруднюючих речовин у атмосферному повітрі, гранично допустимі рівні акустичного, електромагнітного, радіаційного та іншого шкідливого впливу), інших правил і нормативів, спрямованих на попередження негативного впливу на здоров'я людей;

- Державною автомобільною інспекцією Міністерства внутрішніх справ України та її органами на місцях у частині дотримання нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах та шкідливого впливу фізичних факторів, встановлених для відповідного типу автомобільного транспорту та сільськогосподарської техніки;

- Іншими державними органами, а також органами місцевого самоврядування відповідно до законодавства України.

Виробничий контроль за охороною атмосферного повітря повинен здійснюватися підприємствами, господарська та інші діяльності яких шкідливо впливають або можуть вплинути на стан атмосферного повітря.

Підприємства, установи, організації та інші органи зобов'язані здійснювати контроль за проектуванням, будівництвом і експлуатацією споруд, устаткуванням та апаратурою для очищення викидів у атмосферне повітря від забруднюючих речовин і зниження шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів, оснащенням їх приладами, необхідними для постійного нагляду за ефективністю очищення;додержанням нормативів викидів забруднюючих речовин і рівнів шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів та додержанням інших вимог законодавства у галузі охорони атмосферного повітря.

Громадський контроль у галузі охорони атмосферного повітря здійснюється громадськими інспекторами охорони навколишнього природного середовища відповідно до Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

7. Правопорушення у галузі охорони атмосферного повітря

До правопорушень у галузі охорони атмосферного повітря відносяться:

- порушення прав громадян на екологічно безпечний стан атмосферного повітря;

- перевищення лімітів та нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря;

- перевищення нормативів гранично допустимих рівнів шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів на атмосферне повітря;

- викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря та використання атмосферного повітря як сировини основного виробничого призначення без дозволу спеціально уповноважених на те державних органів;

- здійснення незаконної діяльності, що негативно впливає на клімат;

- впровадження відкриттів, винаходів, раціоналізаторських пропозицій, нових технічних систем, речовин і матеріалів, а також закупівля в зарубіжних країнах і експлуатація технологічного устаткування, транспортних засобів та інших об'єктів, які не відповідають установленим вимогам щодо охорони атмосферного повітря в Україні;

- порушення правил експлуатації і утилізації промислових та побутових відходів, транспортування, зберігання і застосування засобів захисту рослин, стимуляторів їх росту, мінеральних добрив та інших препаратів, що спричиняє забруднення атмосферного повітря;

- проектування і будівництво об'єктів з порушенням норм і вимог щодо охорони і використання атмосферного повітря;

- невиконання розпоряджень та приписів органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони та використання атмосферного повітря;

- відмова від надання своєчасної, повної та достовірної інформації про стан атмосферного повітря, джерела забруднення, а також приховування або перекручення відомостей про стан екологічної ситуації, яка склалася внаслідок забруднення атмосферного повітря.

Законодавством України може бути встановлено відповідальність й за інші правопорушення у галузі охорони та використання атмосферного повітря. Особи, винні у порушеннях законодавства про охорону атмосферного повітря, несуть відповідальність відповідно до актів законодавства України. державний довкілля правовий

Суперечки з питань охорони і використання атмосферного повітря вирішуються у порядку, встановленому законодавством України.



Висновок

Роль права у регулюванні взаємодії природи і суспільства полягає у встановленні науково обґрунтованих правил поведінки людини щодо природи. Найбільш суттєві правила такої поведінки закріплюються державою в законодавстві і стають загальнообов'язковими для виконання та дотримання нормами права, які забезпечуються державним примусом у випадку їх невиконання.

Атмосферо-охоронне законодавство передбачає розгалужену систему правових засобів, спрямованих на забезпечення охорони атмосферного повітря від забруднення, запобігання шкідливому впливу фізичних, хімічних та біологічних факторів на нього тощо. Зокрема, кабінетом Міністрів України затверджено перелік найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, викиди яких в атмосферне повітря підлягають регулюванню.

З метою забезпечення охорони атмосферного повітря атмосферо-охоронне законодавство значну роль відводить організаційно-економічним заходам, що передбачають:

а) збір за забруднення навколишнього природного середовища;

б) відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону атмосферного повітря;

в) надання підприємствам, установам, організаціям та громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності податкових, кредитних та інших пільг у разі впровадження ними маловідходних, енерго- і ресурсозберігаючих технологій, застосування заходів щодо регулювання діяльності, що впливає на клімат, здійснення інших природоохоронних заходів з метою зменшення викидів забруднюючих речовин та рівнів впливу фізичних і біологічних факторів на атмосферне повітря;

г) участь держави у фінансуванні екологічних заходів і будівництві об'єктів екологічного призначення.

Размещено на Allbest.ru

...