Договір підряду

Размещено на http://www.allbest.ru/

Контрольна робота

на тему: Договір підряду



Зміст

Вступ

1. Поняття та значення договору підряду

2. Права та обов'язки сторін

3. Відповідальність сторін

4. Договір побутового замовлення

Висновки

Література



Вступ

Тема даної роботи - «Договір підряду».

Мета написання даної роботи полягає в дослідженні питань, пов'язаних з такими категоріями цивільного права як цивільно-правові договори, зокрема договори підряду та побутового замовлення. Дана робота має на меті допомогти набути основ фундаментальних знань, що стануть підґрунтям у вивченні даного питання, у правильному розумінні приписів чинного законодавства та правової практики.

Основними завданнями при написанні роботи стали:

- підбір та аналіз нормативних та наукових джерел, присвячених проблемам зобов'язального права;

- узагальнення отриманих даних;

- оформлення результатів дослідження у вигляді дійсної роботи.

Предметом дослідження в даній роботі є така галузь цивільного права як зобов'язальне право, а об'єктом дослідження виступає договір підряду та договір побутового замовлення.

В роботі розкриті наступні питання:

- поняття та значення договору підряду;

- права та обов'язки сторін;

- відповідальність сторін;

- договір побутового замовлення.

При написанні роботи автором були використані Закони України та інші нормативні документи, зокрема Цивільний Кодекс України, Цивільний процесуальний Кодекс України, підручники, монографії з правознавства, цивільного та господарського права тощо.



1. Поняття та значення договору підряду

Відповідно до статті 332 Цивільного Кодексу України (ЦК), договір підряду - це такий договір, за яким підрядчик зобов'язується виконати на свій риск певну роботу за завданням замовника з його або своїх матеріалів, а замовник зобов'язується прийняти й оплатити виконану роботу.

Громадянин може прийняти на себе виконання роботи за договором підряду лише у випадках, не заборонених законом, і при умові виконання цієї роботи особистою працею.

На виконання робіт, передбачених договором підряду, складається кошторис. Якщо виникла необхідність значно перевищити складений кошторис, підрядчик зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника. В цьому разі замовник має право відмовитися від договору, відшкодувавши підрядчику понесені ним витрати.

Якщо підрядчик не попередив замовника про перевищення кошторису, він зобов'язаний виконати роботу, не вимагаючи відшкодування надкошторисних витрат (ст. 335 ЦК).

На відміну від зобов'язань по передачі майна, зобов'язання підрядного типу регулюють економічні відносини по наданню послуг. Іншими словами, підряд відноситься до таких зобов'язань, при яких боржник зобов'язується не що-небудь дати, а що-небудь зробити, тобто виконати визначену роботу. Виконання роботи підрядчиком спрямовано на досягнення визначеного результату, наприклад, виготовлення речі, здійснення її ремонту, поліпшення або зміна її споживчих властивостей або одержання якогось іншого результату, що має конкретне речовинне і відособлене від виконавця вираження. Останнє порозумівається тим, що результат роботи підрядчик зобов'язаний передати замовникові.

Відзначена ознака зближає підряд і купівлю-продаж. При договорі підряду, як і при купівлі-продажу, боржник передає річ у власність кредитора, однак договір підряду, хоча і може передбачати передачу речі в якості результату виконаної роботи у власність замовника, спрямований на виготовлення речі, обумовленої в момент укладання договору родовими ознаками. Навпроти, предмет договору при купівлі-продажу вже на цей момент може бути індивідуально-зумовленим. Крім того, підрядчик зобов'язаний передати не будь-яку річ, а саме ту, яка стала результатом його роботи. Таким чином, підряд охоплює відносини не тільки товарного обігу, але і виробництва матеріальних благ.

Близькість підряду і постачання визначена тим, що в момент укладання договору речі, яка повинна бути передана кредиторові, як правило, ще немає в наявності, її тільки збираються виробити. Розходження ж між цими зобов'язаннями полягає в спрямованості зобов'язання постачання на задоволення потреб суспільства в масових, типізованих видах товарів, у той час як підрядні відносини спрямовані на задоволення індивідуальних запитів і вимог замовника. Крім того, за договором підряду річ може виготовлятися з матеріалу, як підрядчика, так і замовника, а за договором постачання - тільки з матеріалу постачальника (виробника).

Нарешті, постачання зобов'язує боржника лише до передачі речі у встановлений термін, а підряд у першу чергу зобов'язує боржника її виготовити - виконати роботу, а вже потім її передати.

Часто виникає необхідність розмежування підряду і трудового договору. Їхня близькість визначена тим, що обидва договори охоплюють правовим регулюванням процес праці. При цьому сформовані в господарській практиці форми організації праці настільки зближають ці дві форми правового регулювання відносин у сфері праці, що грань між ними стає недостатньо чіткою.

Особливо це помітно в зв'язку з виконанням громадянами робіт з так називаних трудових угод. Який договір лежить в основі трудової угоди - трудовий або підрядний - можна з'ясувати, лише зрозумівши суть розходжень між цими договорами. І замовника в договорі підряду, і роботодавця в трудовому договорі змушує до укладання договору потреба в діяльності якого-небудь фахівця, однак спосіб, форма задоволення цієї потреби різні. Так, за договором підряду задоволення інтересу замовника забезпечується результатом роботи підрядчика, по трудовому ж договору інтерес підприємця полягає у виконанні працівником визначеної трудової функції, яка визначається спеціальністю, кваліфікацією і посадою. Іншими словами, основний акцент у регулюванні трудових відносин робиться на регламентацію процесу праці, у той час як при підряді він зміщений на регламентацію досягнень і передачі результату праці замовнику.

Підрядчик не залежить від замовника при визначенні способу виконання замовлення і досягнення результату. Крім того, для підряду характерно те, що підрядчик виконує роботу з власних матеріалів, самотужки і власними засобами, ризикує не одержати винагороду за виконану роботу при випадковій загибелі або ушкодженні її результату, тобто підрядчик працює на свій ризик, а за трудовим договором працівнику винагорода повинна бути виплачена навіть якщо виконана їм робота не привела ні до якого позитивного результату, тому що оплаті, хоча б і в мінімальному розмірі, підлягає сам процес виконання роботи. Нарешті, усі видані працівником за трудовим договором речі належать його роботодавцю. Речі ж, створені за договором підряду, до моменту їхньої передачі замовнику належать на підрядчику. Таким чином, конститутивні ознаки зобов'язання, яке встановлюється договором підряду, такі:

1) Підрядчик виконує роботу за завданням замовника з метою задоволення тих або інших індивідуальних запитів і вимог замовника;

2) Підрядчик зобов'язується виконати визначену роботу, результатом якої є створення нової речі або відновлення, поліпшення, зміна вже існуючої речі;

3) Річ, створена за договором підряду, належить на праві власності підрядчику до моменту прийняття виконаної роботи замовником;

4) Підрядчик вільний у виборі засобів і способів досягнення обумовленого договором результату;

5) Підрядчик зобов'язується виконувати роботу на свій ризик, тобто він виконує роботу за свій рахунок і може одержати винагороду тільки в тому випадку, якщо в ході виконання роботи він досягає обговореного договором результату;

6) Підрядчик виконує роботу за винагороду, право, на одержання якої в нього виникає по виконанню і здачі, як правило, усієї роботи замовнику, крім випадків, встановлених законом або договором.

Сторони в договорі підряду - замовник і підрядчик. Замовником є сторона, що доручає іншій стороні виконання визначеної роботи, а підрядчиком - сторона, що зобов'язується виконати роботу. І замовником і підрядчиком Можуть виступати як громадяни, так і юридичні особи.

Виступаючи замовниками за договором підряду, і громадяни, і юридичні особи, як правило, замовляють виконання лише таких робіт, що необхідні для задоволення їхніх власних запитів і потреб. Однак сформована господарська практика показує, що в ряді випадків виконання функцій замовника досить обтяжливе.

Тому доцільним є підряд професійних виконавців, що за договором із громадянами, організаціями приймають на себе виконання функцій замовника по зведенню будинків, споруджень або виконанню інших робіт для третіх осіб.

Здійснення функцій замовника для третьої особи є різновидом підприємницької діяльності, що повинна здійснюватися відповідно до встановлених законодавством вимог, зокрема, на підставі одержаних необхідних дозволів (ліцензій).

Громадяни вправі приймати на себе виконання робіт, лише, будучи цілком дієздатними. На відміну від трудових відносин, цивільне законодавство не передбачає можливість здійснення підрядних робіт особою, що володіє частковою дієздатністю. Крім того, якщо діяльність громадянина носить не разовий, а постійний характер, то він повинний мати патент (ліцензію) на право здійснення індивідуальної трудової діяльності.

Здійснення функцій підрядчика юридичною особою залежить від того, якою правоздатністю дана юридична особа наділяється - загальною або спеціальною. Якщо юридична особа наділена загальною правоздатністю, то в принципі вона може займатися будь-якою господарською діяльністю, а тим самим і виступати в якості підрядчика. При цьому, однак, варто пам'ятати, що для заняття багатьма видами зазначеної діяльності (наприклад, в області проектних і дослідницьких робіт) необхідне одержання ліцензії. Якщо ж юридична особа наділена лише спеціальною правоздатністю, то воно може виконувати функції підрядчика відповідно до тих видів діяльності, що передбачені в його статуті.

Підрядчик при виконанні робіт вправі залучати інших осіб, передоручаючи їм виконання частини робіт. Юридичні особи широко залучають до виконання робіт спеціалізовані підрядні організації, особливо в таких сферах діяльності, що вимагають спеціального ліцензування, наприклад, виконання проектних робіт, прокладка засобів зв'язку, інженерних споруджень і т. п.

У цьому випадку підрядчик стає генеральним підрядчиком, а притягнуте їм особа - субпідрядником. При побудові договірних зв'язків за принципом генерального підряду право підрядчика залучати до виконання робіт субпідрядників не вимагає спеціального закріплення в законі або договорі. Для залучення генеральним підрядчиком субпідрядників не потрібна і згода замовника, оскільки ризик виконання всіх робіт несе генеральний підрядчик.

Участь субпідрядника не допускається тільки у випадку, коли з закону або договору випливає обов'язок підрядчика особисто виконати передбачену договором роботу. У подібних випадках залучення третіх осіб до виконання роботи неприпустимо. Якщо в порушення цього правила підрядчик, який зобов'язаний особисто виконати роботу, залучить до її виконання третю особа, він буде нести перед замовником відповідальність за збитки, викликані участю субпідрядника при виконанні договору.

Отже, господарський договір - це майнова угода господарюючого суб'єкта з контрагентом, яка встановлює (змінює, припиняє) зобов'язання сторін у сфері господарської і комерційної діяльності, при виробництві і реалізації продукції, виконанні робіт, наданні послуг.

Господарський договір згідно із законом співвідноситься з юридичною категорією господарського зобов'язання.

Господарське зобов'язання - це врегульоване правом господарське відношення, внаслідок якого одна сторона уповноважена вимагати від іншої здійснення господарських функцій - передачі майна, виконання роботи, надання послуг тощо, а інша сторона зобов'язана виконати вимоги щодо предмета зобов'язання і має право вимагати за це зустрічну винагороду (сплату грошей, зустрічні послуги тощо).

Категорія господарського зобов'язання водночас є і загальною (широкою), і частковою (вужчою) стосовно господарського договору. Загальною вона є тому, що господарські зобов'язання виникають з ряду підстав, а саме: з державного замовлення, з іншого акта органу управління, з господарського договору, укладеного на підставі держзамовлення чи іншого управлінського правового акта, з господарського договору, укладеного за простою згодою сторін, з інших підстав, що не суперечать закону (з конкурсу, тендеру, іншого публічного торгу).

Таким чином, з одного боку, господарський договір є лише частковою підставою виникнення господарських зобов'язань. У цьому розумінні категорія господарського зобов'язання узагальнює договірні господарські зобов'язання, основані на договорі.

З іншого боку, зміст господарського договору - це сукупність господарських зобов'язань сторін, тобто їх взаємних прав та обов'язків, що виникають саме з такого договору.

Тобто категорія господарського договору є узагальненою щодо договірних господарських зобов'язань. Господарський договір - це юридичне джерело договірних господарських зобов'язань.

Щодо господарського договору діє загальне правило, за яким він має бути укладений у письмовій формі. Це правило встановлено ст. 44 Цивільного кодексу, яка називається "Письмові угоди". Закон вимагає, щоб господарські договори укладалися письмово і були підписані уповноваженими особами.

Разом з тим ст. 154 Цивільного кодексу дає змогу сторонам обирати певну письмову форму господарського договору. Зокрема, такі господарські договори, як договір поставки, міни, купівлі-продажу, можуть укладатися у формі одного письмового документа, що його підписують сторони. Це так звана повна письмова форма. Крім того, договірні відносини між сторонами можуть бути встановлені у так званій скороченій письмовій формі - шляхом обміну листами, телетайпограмами, радіограмами, телеграмами і т. ін.

Письмовою формою договору поставки визнається також замовлення покупця, прийняте до виконання.

Мається на увазі, що поставка продукції, яка не розподіляється у централізованому порядку, здійснюється безпосередньо на замовлення покупців, які не відхилені постачальниками протягом 20 днів після їх одержання, якщо в зазначених замовленнях є дані щодо кількості, розгорнутої номенклатури, якості продукції, строків поставки, ціни, інших необхідних для здійснення поставки даних.

Стосовно окремих видів договірних господарських відносин договірна документація є типовою:

- Типовий договір на постачання природного газу;

- Типовий договір на транспортування природного газу;

- Типовий договір оренди державного майна тощо.

При укладанні ряду господарських договорів застосовують не довільні, а уніфіковані (стандартні) форми договірних документів, щодо яких діють спеціальні правила їх складання і які мають точно визначені офіційні назви.

Недодержання встановленої законом форми господарського договору не тягне за собою його недійсності, якщо інше не передбачено законодавством. Зокрема, недійсними внаслідок недодержання простої письмової форми є угоди про неустойку і поруку (статті 180 і 191 ЦК), заставу (ст. 13 Закону України "Про заставу").

Порядок укладання господарських договорів.

Укладання господарського договору - це зустрічні договірно-процедурні дії двох або більше господарюючих суб'єктів щодо вироблення умов договору, які відповідають їх реальним намірам та економічним інтересам, а також юридичне оформлення договору (надання цим умовам певної форми) як правового акта.

Особливістю господарських договорів є те, що при їх укладанні застосовуються певні техніко-юридичні процедури, тобто порядок висловлення пропозиції укласти договір (оферти) та прийняття її (акцепту) значною мірою формалізований.

Законодавством України (статті 153-158 ЦК) встановлено загальний порядок укладання будь-яких цивільних договорів (незалежно від їх видів), який стосовно господарських договорів діє тоді, коли сторони вільно укладають господарські договори:

- на біржових торгах;

- ярмарках;

- аукціонах тощо.

При цьому пропозиція укласти договір має бути чітко висловлена і виражати справжній намір господарюючого суб'єкта вступити в договір. Пропозиція вважається достатньо визначеною, коли в ній зазначено всі істотні умови договору або порядок їх визначення.

Договір визнається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо його істотних умов (тобто тих, які визнані такими за законом або необхідні для договорів такого виду), а також всіх умов, щодо яких за заявою однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Коли пропозицію укласти договір зроблено із зазначенням строку для відповіді, договір вважається укладеним, якщо особа, яка зробила пропозицію, одержала від іншої сторони відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку.

Другою особливістю укладання господарських договорів є доарбітражне врегулювання розбіжностей, що виникають при цьому. Такі розбіжності між підприємствами, організаціями розглядають керівники чи заступники керівників підприємств та організацій або за їх уповноваженням інші особи.

За наявності заперечень щодо умов договору підприємство чи організація, які одержали проект договору, складають протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та в 20-ти денний строк надсилають іншій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Підприємство, організація, які одержали протокол розбіжностей, зобов'язані протягом 20 днів розглянути його, вжити заходів до врегулювання розбіжностей з другою стороною, включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк на вирішення арбітражного суду.

Якщо підприємство чи організація, які одержали протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні, не передадуть розбіжностей, що залишились неврегульованими, на вирішення арбітражного суду в зазначений строк, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

В інших випадках договір вважається неукладеним.

Описаний порядок доарбітражного врегулювання розбіжностей, що виникають при укладанні господарських договорів, визначений ст. 10 Арбітражного процесуального кодексу України.

Він є загальним і піддягає додержанню сторонами, якщо інший (спеціальний) порядок не встановлено чинним на території України законодавством, яке регулює конкретний вид господарських відносин (ст. 5 АПК України).

Отже, третьою особливістю укладання господарських договорів є те, що законодавство передбачає спеціальні порядки укладання господарських договорів окремих видів.

Суть їх полягає в тому, що форми, строки укладання таких договорів та ін. регулюються нормами кодексів, статутів, правил та положень про конкретні види господарських договорів.

2. Права та обов'язки сторін

Підрядчик зобов'язаний виконати роботу, обумовлену договором, з своїх матеріалів і своїми засобами, якщо інше не встановлене законом або договором.

Підрядчик, що виконує роботу з своїх матеріалів, відповідає за доброякісність матеріалів.

Якщо робота виконується повністю або частково з матеріалу замовника, підрядчик відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядчик зобов'язаний дати замовникові звіт про використання матеріалів і повернути лишок матеріалу.

Підрядчик зобов'язаний вжити усіх заходів до забезпечення збереження ввіреного йому замовником майна і несе відповідальність за всяке упущення, що потягло за собою втрату або пошкодження цього майна.

Організації вправі в порядку і межах, встановлених законодавством України, видавати свої матеріали і устаткування промисловим підприємствам для виготовлення продукції за договором підряду (ст. 338 ЦК).

В договорі, укладеному на підставі статті 338 ЦК, крім інших умов, повинні бути передбачені норми витрати матеріалів, строки повернення лишків та основних відходів.

Також відповідальність підрядчика за невиконання або неналежне виконання цих обов'язків. Риск випадкової загибелі або випадкового псування матеріалів несе сторона, що надала матеріали.

Відповідно до статті 340 ЦК підрядчик зобов'язаний своєчасно попередити замовника:

1) про недоброякісність або непридатність матеріалів, одержаних від замовника;

2) про те, що додержання вказівок замовника загрожує міцності або придатності виконуваної роботи;

3) про наявність інших, не залежних від підрядчика обставин, що загрожують міцності або придатності виконуваної роботи.

Коли замовник, незважаючи на своєчасне і обґрунтоване попередження з боку підрядчика, у відповідний строк не замінить недоброякісних або непридатних матеріалів, не змінить вказівок про спосіб виконання роботи або не усуне інших обставин, які загрожують міцності або придатності виконуваної роботи, підрядчик вправі, а за договором між соціалістичними організаціями зобов'язаний відмовитись від договору і стягнути понесені з вини замовника збитки (ст. 341).

Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядчиком відповідно до договору, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від договору або інших недоліків заявити про них підрядчикові без зволікання.

3. Відповідальність сторін

За порушення умов Договору підряду винна сторона відшкодовує спричинені цим збитки, у тому числі втрачену вигоду, у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Розглянемо обов'язкові деталі документу.

У договорі підряду визначаються підстави та види відповідальності, договір підряду включає наступні положення…



Мал. - Шаблон шапки:

І далі по тексту:

Позови про виявлені недоліки в роботі, виконаній за договором підряду, можуть бути пред'явлені замовником:

1) з приводу недоліків у будинках і спорудах, які не могли бути помічені при звичайному прийнятті роботи (приховані недоліки), якщо хоча б однією з сторін є громадянин - протягом трьох років;

2) з приводу прихованих недоліків в іншому майні - протягом одного року;

3) з приводу явних недоліків - протягом шести місяців.

Строки обчислюються з дня здачі роботи підрядчиком і прийняття її замовником. Якщо в договорі підряду передбачено гарантійний строк і заява про виявлені недоліки в роботі зроблена в межах гарантійного строку, перебіг строку позовної давності починається з дня заяви про недоліки, а у відносинах між соціалістичними організаціями - з дня виявлення недоліків у роботі. Порядок і строки пред'явлення претензій і позовів в разі істотного порушення договору побутового замовлення визначаються відповідно до правил статті 350 Цивільного Кодексу (ст. 343).

Коли підрядчик допустив відступи від умов договору, що погіршили роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник вправі за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення зазначених недоліків у відповідний строк або відшкодування понесених замовником необхідних витрат по виправленню своїми засобами недоліків роботи, якщо договором передбачено таке право замовника, або відповідного зменшення винагороди за роботу. При наявності в роботі істотних відступів від договору або інших істотних недоліків замовник вправі вимагати розірвання договору з відшкодуванням збитків.

Замовник зобов'язаний оплатити виконану підрядчиком роботу після здачі всієї роботи, якщо інше не встановлене законом або договором.

Якщо предмет підряду до здачі його випадково загинув або закінчення роботи стало неможливим без вини сторін, підрядчик не вправі вимагати винагороди за роботу.

Якщо загибель предмета підряду чи неможливість закінчити роботу сталися внаслідок недоліків матеріалу, доставленого замовником, або через його розпорядження про спосіб виконання робіт, або сталися після настання прострочення в прийнятті замовником виконаної роботи, причому підрядчиком були додержані правила статей 340 і 341 Цивільного Кодексу, підрядчик зберігає право на одержання винагороди за роботу.

Якщо підрядчик не приступає своєчасно до виконання договору або виконує роботу так повільно, що закінчення її в строк стає явно неможливим, замовник вправі відмовитися від договору і вимагати відшкодування збитків.

Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник вправі призначити підрядчикові відповідний строк для усунення недоліків, а при невиконанні підрядчиком цієї вимоги у визначений строк - відмовитися від договору або вимагати відшкодування збитків, або доручити виправлення роботи третій особі за рахунок підрядчика.

При наявності поважних причин замовник вправі в будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору, сплативши підрядчикові винагороду за виконану частину роботи і відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору, з зарахуванням того, що підрядчик зберіг внаслідок розірвання договору.

4. Договір побутового замовлення

Відповідно до статті 348 ЦК за договором підряду по обслуговуванню побутових потреб громадян (побутове замовлення) організація, що обслуговує побутові потреби громадян, зобов'язується виконати для замовника певну роботу, а замовник зобов'язується прийняти її і оплатити.

До договору побутового замовлення застосовуються загальні правила про договір підряду (статті 335-337, 339-342, частина третя статті 343, статті 346, 347 Цивільного Кодексу).

По окремих видах обслуговування громадян затверджуються типові договори побутового замовлення.

Відступи від умов типових договорів, що обмежують права замовників, недійсні. За договором побутового замовлення підрядчик виконує роботу з свого матеріалу, а за бажанням замовника - з його матеріалу.

Якщо робота виконується з матеріалу підрядчика, вартість матеріалу сплачується при укладенні договору повністю або в частині, зазначеній у типовому договорі (стаття 351 Цивільного Кодексу).

У випадках, передбачених законодавством України, оплата матеріалів, наданих підрядчиком, може провадитись з розстрочкою платежу.

Якщо робота виконується з матеріалу замовника, то в квитанції, що йому видається підрядчиком при укладенні договору, повинні бути вказані точне найменування матеріалу і його оцінка за згодою сторін.

Якщо підрядчик допустив істотні відступи від умов договору побутового замовлення або інші істотні недоліки в роботі, виконаній з матеріалу замовника, останній вправі на свій вибір вимагати або виготовлення іншої речі з однорідного матеріалу такої ж якості, або розірвання договору і відшкодування збитків (ст. 350 ЦК).

Позов з приводу недоліків у роботі, виконаній за договором побутового замовлення, може бути пред'явлений не пізніше шести місяців з дня відхилення претензії, а якщо претензія не заявлена або час її заяви встановити неможливо - не пізніше шести місяців з дня строку, встановленого для заяви претензії.

Вартість робіт, виконуваних за договором побутового замовлення, визначається затвердженим в установленому порядку прейскурантом і сплачується замовником відповідно до типового договору або повністю при укладенні договору. договір право законодавчий

Або шляхом видачі авансу при укладенні договору з остаточним розрахунком при одержанні замовником виконаної підрядчиком роботи, або повністю при одержанні замовником зазначеної роботи.

В разі неявки замовника за одержанням речі, виготовленої за договором побутового замовлення, підрядчик вправі після закінчення шести місяців з дня, коли відповідно до договору річ повинна була бути здана, і наступного дворазового попередження замовника продати річ у встановленому порядку, а виручену суму, за вирахуванням всіх належних підрядчику платежів, внести у депозит державної нотаріальної контори або приватного нотаріуса на ім'я замовника.



Висновки

В результаті проведеного дослідження автором були зроблені наступні висновки…

За договором підряду підрядник зобов'язується виконати на свій ризик певну роботу за завданням замовника з його або з власних матеріалів, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконану роботу. Договір двосторонній, оплатний. Істотними умовами договору підряду є його предмет, ціна і строк виконання робіт. Предметом договору підряду є готовий результат роботи, який має бути переданий замовникові.

Ціна визначається угодою сторін.

Договір підряду може бути розірваний в односторонньому порядку на підставах, передбачених законом.

Додаткові умови розірвання договору підряду також можуть бути зазначені в договорі.

Підставами розірвання договору замовником можуть бути неналежна якість виконання робіт, невчасний початок роботи та затримання окремих етапів роботи і перевищення кошторису.

Різновидом договору підряду є договір побутового замовлення. Замовником в цьому випадку є громадянин.

Особливим видом договору підряду є договір підряду на капітальне будівництво. Це двосторонній і оплатний договір. За договором підряду на капітальне будівництво організація підрядчик зобов'язується власними силами і засобами побудувати і здати організації замовнику передбачений договором об'єкт відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації в установлені строки.

А замовник зобов'язується надати підрядчикові будівельний майданчик, передати йому затверджену проектно-кошторисну документацію, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти закінчені об'єкти і оплатити роботу. Особливістю договорів підряду на капітальне будівництво є те, що сторонами в них виступають юридичні особи. Підрядчик для виконання робіт за договором підряду вправі наймати співвиконавців і укладати з ними договори субпідряду (регламентується ЦК).



Література

1. Конституція України. Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року, №254/96-ВР.

2. Господарський процесуальний кодекс України (у редакції Закону України від 21.06.2001 р., №2539-III).

3. Цивільний кодекс України №435-IV вiд 16.01.2003.

4. Цивільний кодекс Української РСР Із змінами і доповненнями, внесеними до 8 жовтня 1999 року, №1136-XIV, ОВУ, 1999 р., №43, ст. 2128).

5. Цивільний процесуальний кодекс України (із змінами і доповненнями, внесеними до 21 червня 2001 року, №2540-III, ОВУ, 2001 р., №25 ст. 1149).

6. Про деякі питання застосування позовної давності при вирішенні господарських спорів / Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 16.04.93 р., №01-6/438 зі змінами, внесеними роз'ясненням від 18.11.97 р., №02-5/445.

7. Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають при укладанні договорів підряду на капітальне будівництво // Оглядовий лист Вищого арбітражного суду України від 20.11.92 р., №01-8/1386.

8. Лист ДПА в Дніпропетровській області №16244/10/31-238 від 27.09.2000 „Щодо укладання підрядного договору”.

9. Курс трудового права // Под ред. А.С. Пашкова, С.П. Маврина. Е.Б. Хохлова. СПб., 1996. Т. 1 С. 107.

10. Правознавство. Навчальний посібник / За ред. В.В. Копейчикова, К.: Юрінком Інтер - 2000 р.

11. Стефан М.Й. Цивільний процес. К.: ІнЮре - 1997.

12. Цивільне право України: Підручник. У 2-х КН / За ред. О.В. Дзери та Н.С. Кузнецової. - К. Юрінком, 2001.

13. Мосейчук В. Чим відрізняється договір підряду від трудового договору? // Дебет-Кредит №21, 2002.

Размещено на Allbest.ru

...