Правовий механізм співробітництва Європейського Союзу з країнами Середземномор'я

Аналіз міжнародно-правових аспектів співробітництва ЄС із країнами Середземномор'я та механізмів його реалізації в конкретних сферах співпраці. Особливості міжнародної правосуб'єктності ЄС у контексті здійснення Співтовариством зовнішніх відносин.

Рубрика Государство и право
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 05.01.2014
Размер файла 53,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Спеціальність 12.00.11 - міжнародне право

Правовий механізм співробітництва Європейського Союзу з країнами Середземномор'я

Аднан Абдул-Кадер Абдулла Аль Хаулані

Київ - 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник: кандидат юридичних наук, доцент Муравйов Віктор Іванович, Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, завідувач кафедрою міжнародного права.

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор Висоцький Олександр Федорович, Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, провідний науковий співробітник;

кандидат юридичних наук, доцент Микієвич Михайло Миколайвич, Львівський державний університет імені І. Франка, доцент кафедри міжнародного права

Провідна установа: Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого Міністерства освіти і науки України (м. Харків).

Вчений секретар Спеціалізованої вченої ради Заблоцька Л.Г.

Анотація

Аль Хуаліні Аднан. Правовий механізм співробітництва Європейського Союзу з країнами Середземномор'я. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.11 - міжнародне право. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2000 р.

Дисертація присвячена важливим, недостатньо дослідженим питанням становлення сучасного міжнародно-правового механізму співробітництва Європейського Союзу з країнами Середземномор'я. У дисертації розглянуто правовий механізм як систему, яка включає підсистему договірного механізму співробітництва і підсистему інституційного механізму співпраці. В роботі проаналізовано основні напрямки співробітництва ЄС з країнами Середземномор'я, розкрито перспективи використання досвіду цього співробітництва для України.

Основні результати дослідження знайшли своє впровадження в навчальному процесі.

Ключові слова: правовий механізм, договірний механізм, інституційний механізм співробітництва, Барселонська декларація, асоціація, гармонізація законодавства.

Аннотация

Аль Хаулани Аднан. Правовой механизм сотрудничества Европейского Союза со странами Средиземноморья. - Рукопись.

Диссертация на получение ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.11 - международное право. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2000 г.

Диссертация посвящена исследованию теоретических и практических аспектов правового регулирования отношений между ЕС и странами средиземноморского региона.

В работе дается характеристика правовой природы ЕС как специфической международной региональной организации, которая обладает элементами наднациональности. Рассматривается компетенция ЕС в сфере внешних сношений, которая предоставляет Сообществу право на поддержание и развитие отношений с другими субъектами международного права. Большое внимание уделено вопросам правового регулирования сотрудничества между ЕС и развивающимися странами. В этой связи в сравнительном плане рассматриваются правовые механизмы, используемые для регулирования торговли, сотрудничества, ассоциации развивающихся государств с Сообществом. Анализируется правовая основа и виды ассоциации с ЕС.

Специальное внимание уделено развитию правового механизма партнерства между ЕС и странами Средиземноморья, базу для которого закладывают положения Барселонской декларации 1995 года. В документе отражены принципы новой средиземноморской политики ЕС, учитывающие стратегическое значение региона для дальнейшего развития европейской интеграции. Исследованы два уровня сотрудничества ЕС со странами средиземноморья: многосторонний и двусторонний. Показано, что сотрудничество на многосторонней основе, в котором участвуют все страны региона, а также ЕС и его государства-члены, осуществляется в рамках барселонского процесса. Двустороннее сотрудничество регулируют двусторонние соглашения между ЕС и каждой средиземноморской страной. Оба уровня дополняют друг друга и такое сочетание позволяет обеспечить как стратегические интересы ЕС в регионе, так и индивидуальный подход к каждой средиземноморской стране, учитывая специфику ее развития.

Дается анализ положений международных соглашений, регулирующих партнерские отношения между ЕС и странами Средиземноморья. Рассматривается структура органов сотрудничества и система правовых актов, вырабатываемых ими в рамках партнерских отношений.

В работе исследованы основные направления партнерства, что позволяет определить приоритетные сферы отношений ЕС со странами региона. Дана классификация основных правовых форм сотрудничества ЕС со странами Средиземноморья. Проанализированы способы реализации договоренностей между ними.

Показано, что потенциал, заложенный в положениях Соглашения о партнерстве и сотрудничестве между ЕС и Украиной, может быть использован для использования опыта правового сотрудничества между ЕС и странами Средиземноморья, особенно, что касается сфер и правового механизма партнерства. Сближению Украины с ЕС может способствовать и развитие сотрудничества Украины со странами средиземноморского региона.

Ключевые слова: правовой механизм, договорный механизм, институционный механизм сотрудничества, Барселонская декларация, ассоциация, гармонизация законодательства.

Annotation

Al Hualani Adnan. The Legal Mechanism of the Cooperation betwecn the European Union and Mediterranean countries. - Manuscript.

Thesis for the Candidate degree of Science on Speciality 12.00.11 - International Zaw. - Taras Shevchenko National University, Institute of International Relations, 2000.

The thesis is devoted to important, unsufficiently investigated problems of the development of the modern legal mechanism of cooperation between the European Union and Mediterranean countries. In the thesis the legal mechanism is considered as a system which includes a subsystem of the treary mechanism of cooperation and a subsystem of the institutional mechanism of collaboration. The main directions of cooperation of the EC with countries the Mediterranean are analysed, the perspectives of the use of experience of this cooperation for Ukraine are inve.

The main outcomes of the research have found thir introduction in the teachinsprocess.

Key words: legal mechanism, treaty mechanism, institutional mechanism of cooperation, Barcelona declaration, association, harmonisation of legislation.

1. Загальна характеристика роботи

середземномор'я правосуб'єктність міжнародний співробітництво

Актуальність теми дисертації. Динамічний розвиток європейської інтеграції, яка здійснюється в рамках Європейського Союзу, призводить до поступового охоплення інтеграційними процесами у політичній, економічний, правовій та інших сферах країн, розташованих поряд зі Спільним ринком. З багатьма з них ЄС будує особливі відносини, що на практиці створює навколо Співтовариства периферійну інтеграційну зону, до якої входять ці країни. Наприкінці 90-х років почався процес формування інтеграційних стосунків між ЄС та країнами Середземномор'я, відносини з якими мають для ЄС стратегічне значення. Разом з ЄС країни Середземномор'я входять до створюваної євро-середземноморської зони вільної торгівлі. Вона являє собою нову форму співпраці ЄС з країнами не членами цього об'єднання. Правовий механізм співробітництва ЄС з країнами Середземномор'я базується на нових підходах відносно характеру стосунків з країнами цього регіону в рамках нової середземноморської політики ЄС, проголошеної на рубежі 90-х років. Її інструментами стали додаткова фінансова допомога країнам Середземномор'я та регіональна децентралізація партнерських стосунків, враховуючи рівень економічного розвитку кожної з них країн.

Актуальність дисертації полягає у дослідженні основних напрямків та правових форм співпраці ЄС з країнами Середземномор'я, які віддзеркалюють нові тенденції у розбудові відносин між Євросоюзом та прикордонними державами.

Досвід такого співробітництва має велике практичне значення для України, яка поступово залучається до процесів європейської інтеграції і стратегічною метою якої є набуття повного членства в Європейському Союзі.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертація виконана згідно загальним планом науково-дослідної роботи кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка "Правові основи і механізм забезпечення суверенітету України" (номер державної реєстрації - 97132).

Мета та основні завдання дисертаційного дослідження. Метою дослідження є комплексний аналіз міжнародно-правових аспектів співробітництва ЄС із країнами Середземномор'я та правових механізмів його реалізації в конкретних сферах співпраці.

Відповідно до цього в дисертації головна увага зосереджена на вирішенні таких основних завдань:

- розкрити особливості міжнародної правосуб'єктності ЄС у контексті здійснення Співтовариством зовнішніх відносин;

- вивчити правові механізми співпраці ЄС із третіми країнами і міжнародними організаціями на основі аналізу відповідних міжнародних договорів, виявлення тенденцій розвитку цих механізмів співробітництва;

- дати оцінку ефективності застосування ЄС різноманітних форм співробітництва з різними групами держав;

- дослідити генезис співробітництва між ЄС і країнами Середземномор'я;

- висвітлити основні напрямки загальної стратегії ЄС щодо країн Середземномор'я;

- розглянути правові форми реалізації співробітництва ЄС з країнами Середземномор'я в сфері економіки, фінансів, соціальній, культурній та гуманітарній;

- здійснити порівняльний аналіз договірних відносин ЄС з країнами Середземномор'я, України з ЄС і розробити пропозицій щодо вдосконалення правової бази, перспективних напрямків співробітництва між ЄС і Україною.

Об'єктом дисертаційного дослідження є міжнародна співпраця між ЄС і країнами Середземномор'я, процедури і механізми в сфері співробітництва.

Предметом дисертаційного дослідження є правові норми, які регулюють співробітництво ЄС з країнами Середземномор'я.

Методологічна та теоретична основа дослідження. Методологічну та науково-теоретичну основу дисертації складають базові положення теорії міжнародного права. Використовувались також формально-правовий, історичний, порівняльний, логічний та інші методи дослідження, за допомогою яких було досліджено проблему в її різних аспектах. У дисертаційному дослідженні використовувалися праці українських та вчених-юристів інших країн. Зокрема, це праці В.Г. Буткевича, О.Ф. Висоцького, Л.І. Глухарьова, В.Н. Денисова, В.І. Євінтова, Ю.В. Зайчука, М.Л. Костенка, З.І. Кузіної, Н.В. Лавренової, Д.Б. Левіна, І.І. Лукашука, М.М. Микієвича, В.І. Муравйова, Б.М. Топорніна, Г.І. Тункіна, Е.Т. Усенка, М.А. Ушакова, В.С. Шевцова, О.А. Шибаєвої, Ю.М. Юмашева, а також Х. Аречаги, Н. Каталано, З. Клепацького, Д. Лазока, В. Моравецького, П. Ройтера, А. Серені, Ф. Сейєрстеда, А. Татама, Х. Фундуліса, М. Хіршлера, Б. Циммермана.

При написанні дисертації були досліджені документи ЄС, міжнародні угоди, акти національного законодавства країн Середземномор'я та України.

Наукова новизна дослідження. Дисертація є дослідженням правових аспектів співробітництва ЄС із країнами Середземномор'я, у якій на основі порівняльного аналізу форм і методів співпраці ЄС з країнами регіону аналізуються сучасні тенденції розвитку цього співробітництва.

Дисертант сформулював основні наукові положення, що виносяться на захист:

- запропоновано визначення ЄС як міжнародної регіональної організації з особливою системою права, норми якого мають пріоритет по відношенню до норм національного права держав-членів та безпосередньо регулюють відносини між суб'єктами національного права цих держав;

- зроблений порівняльний аналіз механізмів співробітництва ЄС з країнами, що розвиваються, свідчить про використання з боку ЄС різних моделей правового регулювання відносин з окремими групами цих країн, залежно від їхнього стратегічного знання для Співтовариства;

- досліджений міжнародно-правовий механізм співпраці в рамках створюваної євро-середземноморської зони вільної торгівлі, яка стає основою розвитку інтеграційних зв'язків між ЄС та країнами Середземномор'я;

- договори про асоціацію ЄС з країнами Середземномор'я віддзеркалюють новий підхід з боку Співтовариства до поглиблення інтеграції з країнами регіону, який ураховує рівень їх економічного розвитку та розповсюджує співпрацю на політичну та соціальну сфери;

- механізм міжнародно-правового регулювання партнерських стосунків між ЄС та країнами Середземномор'я може стати зразком для України у розбудові відносин з Співтовариством, особливо що стосується створення зони вільної торгівлі та зближення національного законодавства з правом ЄС.

Наукове та практичне значення дисертації полягає у тому, що її положення містять аналіз нормативної основи, механізмів і процедур, що діють у рамках співпраці ЄС із країнами Середземномор'я. Вони мають особливості, що випливають із специфіки міжнародної правосуб'єктності ЄС як міжнародної організації нового типу. Ці особливості впливають на характер правового регулювання відносин ЄС з країнами Середземномор'я та іншими країнами, зокрема на зміцнення в них політичних і економічних свобод, що є основою партнерства, створення багатопартійних систем із вільними і демократичними виборами, економічне співробітництво і надання технічної допомоги країнам, які потребують цього, розвиток торгівлі, інвестицій, гармонійних економічних відносин між сторонами, надання громадянам обох сторін прав вільних від економічної дискримінації, надання справедливого правового режиму суб'єктам підприємницької діяльності обох сторін, розвиток культурного співробітництва, приведення законодавства середземноморських країн у відповідність з правом ЄС у визначених сторонами сферах.

Дослідження правової природи ЄС буде сприяти ефективному співробітництву України з цією міжнародною організацією, особливо в сфері економіки і побудови в Україні демократичної правової держави.

Положення і висновки дисертаційного дослідження можуть бути використані відповідними відомствами, що займаються питаннями співробітництва з ЄС, для подальших наукових досліджень, пов'язаних з інтеграцією України в європейське політико-правове середовище і європейський інтеграційний процес у цілому, для наукового обґрунтування і розробки стратегії зовнішньої політики і національної безпеки України. Матеріали дисертації можуть бути використані для підготовки відповідних загальних курсів лекцій по міжнародному праву, а також спецкурсів "Право міжнародних організацій" і "Право Європейського Союзу".

Стан наукової розробки проблеми. Для української юридичної науки дослідження правових проблем діяльності ЄС, у тому числі питань співробітництва цієї організації з іншими країнами, практично тільки розпочалося. Але інтерес до них, природно, зростає, хоча поки що можна говорити про дослідження лише окремих проблем по цій тематиці. Це праці В.І. Муравйова, В.І. Євінтова, Ю.В. Зайчука, М.М. Мікієвича, в яких досліджуються окремі аспекти права ЄС, загальні умови співробітництва України з ЄС, діючі економічні і політичні програми з погляду зближення національного законодавства України з нормами, які регулюють окремі види діяльності ЄС.

В Росії проблеми співробітництва ЄС із третіми країнами досліджувалися, головним чином, у працях Б.М. Топорніна, Ю.М. Юмашева, В.А. Шмакова.

Відомі також роботи І. Петровича, А. Серені, А. Татама. Автори розглядають проблеми використання організаційної структури і права ЄС для встановлення ефективних механізмів співробітництва цього об'єднання з іншими країнами, визначення видів і форм договірних відносин між ЄС і цими країнами, виявлення специфіки розвитку міжнародних відносин ЄС з деякими країнами Середземномор'я, Центральної і Східної Європи, включаючи незалежні держави, що з'явилися на місці колишнього СРСР.

Однак право ЄС розвивається дуже динамічно. З'являються нові форми відносин з третіми країнами, які вимагають свого вивчення. Новим явищем у відносинах ЄС з іншими країнами є правовий механізм співробітництва з країнами Середземномор'я. У ньому закріплені нові підходи, отже, є нагальна потреба їхнього дослідження з метою використання досвіду такого співробітництва для вдосконалення міжнародно-правових механізмів співробітництва і партнерства ЄС з Україною.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні наукові положення дисертаційного дослідження були викладені у виступі на науковій конференції Інституту міжнародних відносин 13 квітня 2000 року, наукових семінарах Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка у 1999 та 2000 роках, обговорені на засіданнях кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а також знайшли відображення у 4-х публікаціях автора, загальним обсягом 3,0 друкованих аркушів.

Структурно дисертація складається зі вступу, трьох розділів, дев'яти параграфів, висновків, списку використаних джерел та літератури. Загальний обсяг дисертації складає 186 стор., список використаної літератури становить 195 найменувань і займає 15 сторінок.

2. Зміст роботи

У вступі обґрунтована актуальність теми, визначені мета і задачі дослідження, теоретичне і практичне значення одержаних результатів, сформульована наукова новизна дисертації та апробація роботи.

У першому розділі дисертації "Правовий механізм зовнішніх зносин ЄС" розглядаються правова характеристика Європейського Співтовариства як регіональної міжнародної структури, правова основа його співробітництва з третіми країнами і міжнародними організаціями, особливості правового регулювання відносин ЄС з країнами, що розвиваються.

Європейське Співтовариство, будучи по своїй політико-правовій сутності новим феноменом на міжнародній арені, що не має аналогів у світі, виникло в результаті процесу європейської інтеграції. В роботі докладно проаналізовано міжнародну правосуб'єктність ЄС відповідно до Римського договору 1957 р., а також історичний процес створення на основі Європейських Співтовариств Європейського Союзу, дано оцінку його міжнародно-правового статусу відповідно до Амстердамського договору 1997 р. Поява на міжнародній арені ЄС, його структура, функції, задачі, компетенція основних органів, обумовили виникнення різноманітних концепцій серед юристів - науковців і практиків, щодо його правової природи й обсягу його міжнародної правосуб'єктності. Складність у визначенні правової природи ЄС підкреслюється навіть Судом ЄС, що обмежився з цього питання загальними положеннями типу "ЄС - це новий правопорядок", але не розкрив змісту даного поняття.

Автор розглядає ЄС як наднаціональну структуру. Аналізується проблема, яка пов'язана з визначенням зовнішньої компетенції Європейського Співтовариства відповідно до Амстердамського договору.

В дисертації підкреслюється, що наближаючись по багатьох параметрах до держави, але не будучи таким у сучасному вигляді, ЄС самим своїм успішним існуванням змушує вчених і практиків шукати нові підходи до визначення природи цього явища, тим більше, що ЄС склав основу такої структури як Європейський Союз, який, хоч і не є суб'єктом міжнародного права, але має великий потенціал для свого розвитку. Звичайно, цей процес буде ставити нові серйозні проблеми, зокрема, суверенітету держави-члена цього об'єднання, які необхідно буде вирішувати, як у теорії, так і на практиці. З часом може виникнути необхідність у перегляді існуючих поглядів щодо правосуб'єктності Європейського Союзу, і продовженні наукового дослідження цієї структури, що знаходиться в постійному розвитку.

Аналізуються загальні правові основи співробітництва ЄС із третіми країнами. У цьому випадку "треті країни" це всі держави, що юридично не входять до складу ЄС, тобто не є дійсними, повноправними членами цього об'єднання. На даний момент ЄС уклав велику кількість двосторонніх договорів в сфері торгівельної політики з країнами Європи, Латинської Америки, Близького і Далекого Сходу. Правовою основою всіх цих договорів є ст. 131-134 Амстердамського договору про заснування ЄС. Аналіз статей Амстердамського договору показує, що ним була закріплена низка положень, які доповнюють і значним чином змінюють Римський договір.

Визначаються види асоціації з ЄС. В роботі зазначається, що асоціація являє собою форму співпраці між державами. Існує значна відмінність асоціації з ЄС, від асоційованого членства в міжнародних організаціях, таких, наприклад, як Рада Європи. Статус асоційованого члена Ради Європи ближче до статусу повноправного члена цієї організації, що відрізняє правове положення асоційованих країн з ЄС, оскільки асоціація з ЄС не є формою членства у цій організації.

У дисертації підкреслюється, що з країнами Середземномор'я Європейське Співтовариство почало укладати двосторонні договори, починаючи з 1960 року. На початку ці договори укладались з метою забезпечення більш вільного доступу країн регіону до торгівлі промисловою та деякою агропродукцією. В сімдесятих роках договори були розширені і містили в собі вже економічне і фінансове співробітництво, різноманітні торговельні поступки, що стосувалися агропродукції середземноморських країн.

Перша група угод про співробітництво була підписана з країнами Магриба (Алжир, Марокко і Туніс) у квітні 1976 р. В цілому ці угоди мають ідентичні положення. В угодах беруть участь ЄС і держави-члени, з одного боку, і країни Магриба - з іншого, тобто це змішані угоди. Угоди про співробітництво охоплюють практично всю сферу господарського життя партнерів - торгівлю, економіку, техніку і технологію, фінанси. В основу співробітництва покладено принцип недискримінації між партнерами, їхніми громадянами, компаніями або фірмами.

Угоди покликані забезпечувати збалансованість взаємної торгівлі шляхом збільшення темпів її зростання і поліпшення доступу товарів країн Магриба на ринки держав-членів ЄС. ЄС скасувало імпортні мита і кількісні обмеження на промислові товари й оброблені сільськогосподарські товари, ввезені з країн Магриба.

В дисертації підкреслюється, що проведений аналіз угод ЄС із країнами Магриба дозволив прийти до висновку щодо їх префенційної суті. Вони свідчать про перехід ЄС від торговельних угод із країнами, що розвиваються (у відповідності зі ст. 133 Римського договору про заснування ЄС) до угод про торгівельно-економічне і технічне співробітництво на основі ст.310 Римського договору.

Друга група угод про співробітництво була укладена з чотирма країнами Машрика - Єгиптом, Ліваном, Сирією та Йорданією. Угоди з АРЕ, Сирією, Йорданією, підписані 18 січня 1977 р., із Ліваном - 3 травня 1977 р. Всі вони набрали чинності 1 листопада 1978 р. Ця група угод за своїми цілями і навіть текстуально майже цілком копіює угоди з країнами Магриба.

В роботі відмічається, що ЄС не має з цими країнами настільки тісних економічних і політичних зв'язків, як із своїми сусідами із країн Магриба. Проте угоди свідчать про прагнення ЄС сформувати єдиний механізм регулювання торгівельно-економічних зв'язків з арабськими країнами Середземномор'я.

Велике значення в процесі реалізації угод надається їхній інституційній структурі. Учасниками виконавчих органів угод є високопоставлені представники сторін, а надані повноваження дозволяють їм приймати рішення, обов'язкові для партнерів. У ряді випадків вони наділяються й арбітражними функціями.

У другому розділі "Структура міжнародно-правового механізму співробітництва ЄС з країнами Середземномор'я" визначається суть сучасного правового механізму партнерства між ЄС та країнами середземноморського регіону, аналізуються договірний та інституційний механізми партнерства.

У другій половині 90-х років почався процес перебудови всього правового механізму співпраці між ЄС та країнами Середземномор'я. Барселонська конференція 1995 року визначила підвалини нової середземноморської політики ЄС. Її важливою складовою частиною став перехід до відносин партнерства з країнами регіону у галузі політики та безпеки, економіки та фінансів, а також у соціальній, культурній та гуманітарній сферах.

В дисертації підкреслюється, що після прийняття Барселонської декларації почався процес формування сучасного міжнародно-правового механізму партнерства між ЄС та країнами середземноморського регіону. Він являє собою систему засобів міжнародно-правового регулювання, відносин між ЄС та країнами Середземномор'я. Його підсистемами виступають міжнародний договірний та інституційний механізми.

Договірний механізм партнерства складають міжнародні угоди. Укладання двосторонніх угод між ЄС та країнами регіону дає можливість враховувати особливості економічного, політичного та культурного розвитку кожної середземноморської країни. В роботі підкреслюється, що вже укладені двосторонні угоди про асоціацію ЄС з Тунісом (1995), Ізраїлем (1996), Марокко (1996), Палестинською владою на Західному березі та у смузі Гази (1997). У стадії завершення переговори з вісім'ю іншими країнами регіону. Аналіз положень цих угод свідчить про те, що відносини партнерства охоплюють широку сферу співробітництва і включають економічні, політичні, правові, культурні, гуманітарні питання. Усі угоди передбачають створення до 2010 року зони вільної торгівлі промисловою та сільськогосподарською продукцією, зближення законодавства середземноморських країн з правом ЄС, політичний діалог, свободу заснування компаній, лібералізацію в сфері надання послуг, поступову свободу пересування капіталів, економічне співробітництво, співпрацю у культурній сфері, діалог з соціальних питань тощо.

Інституційний механізм партнерства складається з системи органів, які діють на багатосторонньому і двосторонньому рівнях, та системи актів, які вони приймають. В роботі зазначається, що багатосторонні органи співробітництва, як правило, функціонують на тимчасовій основі шляхом проведення конференцій, обміну делегаціями. Вони виробляють рекомендації. На відміну від них, органи партнерства між ЄС та окремими країнами регіону діють на постійній основі. До них належать Ради аосоціації, Комітети асоціації, органи міжпарламентського співробітництва, робочі групи. Окрім рекомендацій вони приймають акти, які мають зобов'язуючий характер, завдяки чому інституційний механізм партнерства діє ефективно.

Третій розділ "Особливості реалізації міжнародних актів, які становлять правову базу партнерства між ЄС та країнами Середземномор'я" містить аналіз комплексу питань, що стосуються напрямків та засобів реалізації основоположних документів щодо партнерства між ЄС та середземноморськими країнами, та можливостей використання досвіду такого співробітництва для України, яка торує свій шлях у Європейський Союз.

Міжнародні акти, які визначають правові засади партнерства між ЄС та країнами середземноморського регіону є рамковими документами. Їхні положення вимагають як спільних дій на рівні всіх учасників партнерських відносин та на двосторонньому рівні, так і односторонніх дій кожного з партнерів.

На багатосторонньому рівні в розвиток барселонських домовленостей були визначені основні напрямки співпраці між партнерами по асоціації, а також засоби, за допомогою яких здійснюється співробітництво між ними.

Партнерство у сфері політики та безпеки має на меті формування спільного простору миру та стабільності. Правовими засобами реалізації цієї мети є політичний діалог на рівні регулярних зустрічей вищих посадових осіб всіх країн-учасниць партнерських відносин. Вони розглядають найбільш оптимальні засоби та методи імплементації принципів партнерства, готують пропозиції для євро-середземноморських зустрічей міністрів закордонних справ.

Основним напрямком реалізації партнерства в економічній та фінансовій сферах є створення поясу спільного процвітання, основу якого складає зона вільної торгівлі. Передбачено співробітництво у всіх галузях економіки, заохочення інвестицій.

Партнерство в соціальній, культурній та гуманітарній сферах реалізується шляхом підвищення ступеню взаємодії цивільних спільнот партнерів. Основними напрямками співпраці є розвиток людських ресурсів, заохочення порозуміння між культурами. Передбачені обміни між цивільними громадами, зустрічі на рівні експертів. Для реалізації цих напрямків співробітництва регулярно проводяться міжнародні конференції, виробляються робочі програми співпраці, готуються пропозиції та рекомендації сторонам інтеграційного процесу.

Дана класифікація правових форм реалізації партнерства між ЄС та країнами Середземномор'я. В дисертації підкреслюється, що основними формами реалізації угод про асоціацію середземноморських країн з ЄС виступають міжнародні угоди, рішення органів співробітництва, односторонні акти асоційованих країн та ЄС. Відзначається, що рішення органів співробітництва можуть створювати засади для еволюції партнерських відносин у бік їх поглиблення. До односторонніх актів реалізації угод про асоціацію на національному рівні відносяться національні закони, а на рівні ЄС - це можуть бути акти органів Співтовариства. З цією метою можуть також укладатися міжнародні договори держав-членів цього об"єднання.

В дисертації зазначається, що основними способами реалізації положень угод, які регулюють відносини партнерства є інкорпорація та гармонізація. Інкорпорація передбачає введення норм, закріплених в угодах про асоціацію, в національні правопорядки середземноморських країн без зміни змісту цих норм. Гармонізація призводить до прийняття країнами Середземномор'я національних актів, які віддзеркалюють положення угод, або права ЄС, якщо цього вимагає угода про асоціацію.

В дисертації підкреслюється, що Угода про партнерство та співробітництво між ЄС та Україною (УПС) за рівнем встановлених відносин, знаходиться одразу після угод про співробітництво 70-х років, які ще діють у взаємовідносинах між ЄС та деякими країнами Середземномор'я і які повинні бути замінити угодами про асоціацію. Зазначається, що УПС має великий еволюційний потенціал, який передбачає створення зони вільної торгівлі, поглиблення співпраці у 27 напрямках, зближення законодавства.

Для посилення еволюційного потенціалу УПС на основі досвіду правового співробітництва між ЄС та країнами Середземномор'я в її рамки можна включити такі сфери співробітництва як взаємодія цивільних громад, створення спільного простору миру та стабільності. Важливим також є розширення компетенції органів співробітництва між Україною та ЄС. Додатковий досвід Україна може отримати й через розвиток відносин з країнами Середземномор'я.

У висновках узагальнено результати дисертаційного дослідження.

Робота показала, що ЄС є специфічною регіональною міжнародною організацією з чітко визначеною установчими угодами компетенцією у сфері зовнішніх зносин, яка поступово розширюється по мірі отримання нових наднаціональних повноважень цим об"єднанням за рахунок повноважень держав-членів. Оскільки членами ЄС можуть бути тільки країни Європи, а стратегічні інтереси цього об"єднання вимагають більш тісної співпраці з не європейськими державами, розташованими біля його кордонів, то поглиблення співробітництва з ними, включаючи країни Середземномор'я, здійснюється на основі угод про асоціацію цих країн з Європейським співтовариством. Це призводить до поступового залучення асоційованих країн до процесів європейської інтеграції. Відносини з країнами Середземномор'я будуються в рамках середземноморської політики партнерства, але з урахуванням особливостей кожної країни регіону. Віддзеркаленням такого підходу є багатосторонні і двосторонні договірні та інституційні механізми співпраці партнерів.

Міжнародні документи про партнерство середземноморських країн з ЄС визначають пріоритетні напрямки співробітництва, а також правові форми та способи їх реалізації.

Серед форм реалізації міжнародних актів про співпрацю можна виділити міжнародні конференції, обмін делегаціями, укладання міжнародних угод, рішення органів співробітництва. Способами реалізації актів на національному рівні є інкорпорація та гармонізація.

Еволюційні положення Угоди про партнерство та співробітництво з ЄС дозволяють Україні використати досвід правового співробітництва середземноморських країн з ЄС для більш тісної правової інтеграції у Співтовариство.

Статті

1. Сотрудничество ЕС со странами Средиземноморского бассейна. Правовые аспекты. // Актуальні проблеми міжнародних відносин. - Київ, Київський університет, 1996. - С. 36-42.

2. Правовой механизм сотрудничества ЕС с третими странами. На примере сотрудничества в рамках Средиземноморского бассейна. // Актуальні проблеми міжнародних відносин. Випуск 4. - К. - Київський університет, 1998. - С. 110-118.

3. Правовые формы и способы реализации партнерства между ЕС и странами Средиземноморья.//Актуальні проблеми міжнародних відносин. - Київ, 1999. - С. 99-107.

4. Правовые формы сотрудничества между ЕС и странами Средиземноморья.//Актуальні проблеми міжнародних відносин. Вип. 17 (ч. 1). - Київ, 2000. - С. 140-149.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Місце в інституційно-правовому забезпеченні співробітництва поліцій, судових органів у кримінально-правовій сфері підрозділу Європейського Союзу з судової співпраці (Євроюст). Нормативно-правовий механізм регламентації діяльності, організаційна структура.

    реферат [47,8 K], добавлен 10.10.2015

  • З’ясування підстав виникнення, зміни та припинення правовідносин. Аналіз змісту, видів, категорії суб’єктів та об’єкту правових відносин. Вивчення особливостей правосуб’єктності фізичних та юридичних осіб. Огляд критеріїв для визнання людини неосудною.

    курсовая работа [42,2 K], добавлен 01.05.2011

  • Поняття міжнародного митного співробітництва, правові засади реалізації митної стратегії ЄС. Сучасні пріоритети, проблеми та перспективи співробітництва України та Європейського Союзу в митній сфері в межах Рамкової стратегії митної політики України.

    курсовая работа [45,2 K], добавлен 27.05.2013

  • Правові засади, основні проблеми та перспективи співробітництва України і ЄС та основні документи: угода про партнерство і співробітництво, стратегія інтеграції та загальнодержавна програма адаптації законодавства, акти транскордонного співробітництва.

    курсовая работа [102,2 K], добавлен 26.11.2010

  • Дослідження корпоративних відносин. Здійснення теоретико-правового аналізу особливостей цивільної правосуб’єктності малолітніх та неповнолітніх в корпоративних відносинах. Реалізації корпоративних прав та інтересів малолітніх і неповнолітніх осіб.

    статья [26,7 K], добавлен 11.09.2017

  • Загальні положення конституційної правосуб'єктності Верховного Суду України та її зміст. Структурні елементи конституційно-правового статусу Верховного Суду України та їх особливості. Галузевий характер правосуб’єктності учасників будь-яких правовідносин.

    статья [18,1 K], добавлен 14.08.2017

  • Загальна характеристика сучасної системи ухвалення рішень в Європейському союзі (ЄС), аналіз тенденцій і перспектив її розвитку. Правовий статус інститутів ЄС, механізм їх взаємодії як основи для системи реалізації правоздатності окремих держав-членів.

    реферат [54,0 K], добавлен 16.11.2010

  • Сутність держави як історично першого і основного суб'єкта міжнародного права, значення імунітету держави. Розвиток концепції прав і обов'язків держав, їх територіальний устрій з позицій міжнародної правосуб'єктності. Становлення української державності.

    реферат [15,2 K], добавлен 07.09.2011

  • Огляд порядку здійснення екологічного контролю і шляхів покращення нормативно-правового забезпечення його реалізації. Аналіз практики у сфері застосування відповідальності суб'єктів господарювання і правових наслідків порушень екологічного законодавства.

    курсовая работа [51,5 K], добавлен 13.06.2012

  • Джерела земельного права як прийняті уповноваженими державою органами нормативно-правові акти, які містять правові норми, що регулюють важливі суспільні земельні відносини. Місце міжнародно-правових актів у регулюванні земельних відносин в Україні.

    реферат [40,3 K], добавлен 27.04.2016

  • Формування правової системи Європейського Союзу, її поняття, джерела, принципи та повноваження. Принцип верховенства та прямої дії права Європейського Союзу. Імплементація норм законодавства Європейського Союзу до законодавства його держав-членів.

    контрольная работа [18,5 K], добавлен 21.11.2011

  • Поняття та ознаки фінансово-правових норм, особливості її структурних елементів: диспозиція, гіпотеза та санкція. Критерії класифікації фінансово-правових норм, характеристика форм їх реалізації: здійснення, виконання, дотримання і застосування.

    контрольная работа [25,8 K], добавлен 20.11.2010

  • Судовий прецедент у праві Європейського Союзу як результат діяльності Європейського Суду, утвореного Римським договором. Абстрактивність у нормах Конвенції. Дебати довкола можливостей реалізації рішень. Доктрини дії прецеденту у праві Європейського Суду.

    доклад [20,2 K], добавлен 19.11.2010

  • Огляд системи основних організаційних і процесуальних дій Конституційного Суду України. Проблематика його правосуб’єктності, притаманних для цього органу засобів забезпечення конституційного ладу. Межі офіційного тлумачення Конституції і законів України.

    реферат [26,7 K], добавлен 09.02.2014

  • Аналіз історичних передумов та факторів, що вплинули на юридичне закріплення інституту громадянства Європейського Союзу. Розмежовувався правовий статус громадян та іноземців. Дослідження юридичного закріплення єдиного міждержавного громадянства.

    статья [46,8 K], добавлен 11.09.2017

  • Поділ регіонального співробітництва у сфері трудової міграції на офіційні механізми регіональної інтеграції, регіональні угоди та неформальні механізми. Становище міжнародних трудящих мігрантів. Програма посилення свободи та безпеки в рамках Євросоюзу.

    контрольная работа [63,8 K], добавлен 07.04.2011

  • Дослідження сутності та змісту будівельно-підрядних відносин, що склались у зарубіжних країнах, а також головні підходи до їх регулювання. Аналіз та оцінка основних міжнародно-правових актів, які регулюють порядок укладення будівельних контрактів.

    статья [18,7 K], добавлен 19.09.2017

  • Дослідження та аналіз особливостей угоди про асоціацію, як складової права Європейського Союзу відповідно до положень Конституції України, як складової законодавства України. Розгляд і характеристика правового фундаменту узгодження норм правових систем.

    статья [29,7 K], добавлен 11.09.2017

  • Правова природа Європейського Союзу, його організаційна структура. Джерела і особливості права ЄС. Економічне та соціальне співробітництво в рамках цієї організації. Спільна закордонна та безпекова політика. Співробітництво в галузі кримінальної юстиції.

    контрольная работа [70,9 K], добавлен 08.11.2013

  • Аналіз проблеми торгівлі людьми, причини виникнення, механізм здійснення та способи примусу. Теоретичні і практичні питання співробітництва держав у боротьбі з торгівлею людьми на міжнародному і національному рівні. Способи підтримки постраждалих.

    статья [36,6 K], добавлен 07.02.2018

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.