Судово-медична характеристика ушкоджень, спричинених 9 мм еластичними кулями

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Судово-медична характеристика ушкоджень, спричинених 9 мм еластичними кулями

Сухий Валентин Дмитрович

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Згідно з даними зарубіжної літератури, на озброєнні армії та поліції багатьох країн (наприклад, Сполучених Штатів Америки, Англiї, Німеччини) знаходяться набої з еластичними кулями. Ці кулі здатні, за рахунок еластичних властивостей та деформації, ефективно передавати свою кінетичну енергію тканинам, що уражаються, не викликаючи утворення наскрізних ушкоджень. Постріли ними можуть стримати опір суперника без спричинення йому важких поранень. Нещодавно в Українi також розпочато виробництво вітчизняних пістолетів та револьверів, призначених для стрільби 9 мм еластичними кулями. Вищевказані пістолети та револьвери вже використовуються у правоохоронних структурах при виконанні службових обов'язків та продаються співробітникам цих органів для забезпечення можливості самозахисту за межами служби. Крім цього, правоохоронними органами розглядається i питання можливості продажу цієї спеціальної зброї населенню. В той же час у доступній медичній літературі наукових робіт щодо медичної характеристики ушкоджень тіла людини, спричинених еластичними кулями, в тому числі 9 мм, ми не зустрiли. Тому, ні лікарям лікувальних установ, ні судово-медичним експертам морфологічні ознаки ушкоджень людей вказаними вище кулями практично не відомі. Ця обставина не дозволяє судово-медичним експертам при виконанні експертних досліджень своєчасно та правильно встановити походження, механізм утворення таких ушкоджень, вид кулі та патрону, конструктивні особливості зброї (пристрою), пострілами з якої вони спричинені, відстань пострілу. У зв'язку з вказаним вище, дослідження морфологічних особливостей ушкоджень тіла людини, спричинених вітчизняними 9 мм еластичними кулями, в даний час є актуальним.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з Постановою Кабінету Міністрів України N 829 від 4.08.97р. “Про внесення змін до правил застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку в Українi” та затвердженим Міністерством внутрішніх справ планом “Науково-дослідних i дослідно-конструкторських робіт” Державного науково-впроваджувальницького Центру Міністерства внутрішніх справ “Спецтехніка” щодо розробки та впровадження нових вітчизняних видів спеціальної зброї. Робота є складовою частиною плану Центру судових експертиз Міністерства оборони України щодо вивчення морфологічних особливостей ушкоджень людини та пошкоджень одягу еластичними кулями.

Мета i завдання дослiдження. Метою дослідження є наукове обгрунтування можливості встановлення виду, конструктивних особливостей кулі, набою та зброї, з якої виконувались постріли, відстані пострілу, виходячи з морфологічних особливостей ушкоджень тіла людини та пошкоджень одягу.

Для здійснення поставленої мети необхідно було вирішити наступні завдання:

1. Встановити механізм утворення та морфологічні ознаки ушкоджень, що утворюються при пострілах 9 мм еластичними кулями.

2. Встановити вплив відстані пострілу на морфологічні особливості ушкоджень грудної клітки, живота та стегна.

3. Визначити залежність морфологічних особливостей ушкоджень від анатомічної будови різних частин тіла.

4. Встановити ознаки пошкоджень одягу та його вплив на морфологічні особливості ушкоджень грудної клітки, живота та стегна.

5. Відпрацювати практичні рекомендації щодо судово-медичної діагностики ушкоджень 9 мм еластичними кулями.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна результатів роботи полягає в тому, що вперше:

подана судово-медична характеристика ушкоджень не захищених та захищених одягом різних частин тіла людини, спричинених 9 мм еластичними кулями;

встановлена залежність морфологічних особливостей цих ушкоджень від відстані пострілу, анатомічної будови різних частин тіла та наявності одягу;

описані ознаки пошкоджень одягу, які утворюються при пострілах 9 мм еластичними кулями з різних відстаней;

обгрунтована можливість та вказані шляхи судово-медичної діагностики ушкоджень, спричинених 9 мм еластичними кулями.

Практичне значення одержаних результатів. Матеріали, викладені в дисертації, використовуватимуться судово-медичними експертами при виконанні судово-медичних експертиз у випадках спричинення ушкоджень 9 мм еластичними кулями. Вони дозволять їм науково обгрунтовувати свої висновки щодо виду та конструктивних особливостей набою, кулі та зброї, відстані пострілу.

Особистий внесок здобувача. Здобувачем особисто:

вивчені та описані морфологічні особливості ушкоджень не захищених та захищених одягом грудної клітки, живота та стегна, спричинених при пострілах 9 мм еластичними кулями з різних відстаней;

вивчені та описані ознаки пошкоджень одягу, які утворювались при пострілах з різних відстаней;

встановлена залежність морфологічних ознак ушкоджень грудної клітки, живота та стегна від відстані пострілу та наявності одягу;

вивчені особливості змін на кулях, які були вистрелені, згідно з одержаними результатами вивчення куль запропоновані 3 оригінальні раціоналізаторські пропозиції;

складені практичні рекомендації щодо судово-медичної діагностики ушкоджень 9 мм еластичними кулями.

У надрукованих у співавторстві наукових працях здобувачеві належать проведення всіх досліджень, отримані результати, участь на 95% у формулюванні висновків.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідались:

на науково-практичному семінарі керівників експертно-кримiналiстичних підрозділів Міністерства внутрішніх справ України, Київ, 1998;

на науково-методичних зборах судово-медичних експертів експертних установ Міністерства оборони України, Київ, 1999;

на розширеному спільному засіданні кафедри військової хірургії Української військово-медичної академії, кафедри судової медицини та основ права Київського медичного інституту Української Асоціації наpодної медицини, Головного бюро судово-медичної експертизи МОЗ України, Центру судових експертиз та Центральної патологоанатомічної лабораторії МО України, Київ, 1999.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, 6 розділів, висновків, практичних рекомендацій та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи складає 135 сторінок. Дисертація ілюстрована 29 таблицями та 40 рисунками. Список використаної літератури включає 169 джерел, з них - 125 російською та 44 англійською мовами.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

судовий куля постріл

У першому розділі проведено огляд літератури щодо залежності морфологічних особливостей вогнепальних ушкоджень від технічних і балістичних характеристик вогнепальних снарядів та анатомічної будови тіла людини. Встановлено, що вітчизняні та зарубіжні еластичні вогнепальні снаряди за своїми властивостями (маса, форма, калібр, матеріал), характеристиками зовнішньої балістики (швидкість, дальність льоту) суттєво відрізняються від “твердих” вогнепальних снарядів. У зв'язку з відсутністю робіт стосовно судово-медичної характеристики ушкоджень тіла людини, які спричиняються при пострілах вітчизняними 9 мм еластичними кулями, визначено необхідність та напрямки їх вивчення.

Другий розділ присвячений методиці проведення досліджень. Вирішення поставлених у роботі завдань здійснювалось у межах експериментального дослідження. Об'єктами дослідження були не захищені та захищені одягом біооб'єкти, одяг та кулі.

В якості біооб'єктів використовувались трупи чоловіків у віці від 18 до 50 років з давністю настання смерті 3-12 годин. Всього використано 56 біооб'єктів.

В якості одягу використовувались мішені - імітатори розмірами 25х25 см, які складались з двох шарів білої тонкої бавовняної тканини та розміщеного над ними одного шару бавовняної тканини повсякденного одягу солдатського зразку.

Постріли в біооб'єкти проводились з пістолета АЕ 790 G патронами “Терен-3” окремо в не захищені та захищені одягом передні поверхні грудної клітки, живота та стегна під кутом, близьким до прямого, щодо поверхні, яка ушкоджувалась, впритул та з відстаней 1 см, 10 см, 20 см, 30 см, 40 см, 50 см, 1 м, 2 м, 3 м, 4 м, 5 м, 6 м, 7 м.

Реєстрація швидкості льоту куль на різних відстанях пострілів проводилась за допомогою спеціального пристрою реєстрації швидкості “РС-3”. Всього з цією метою зроблено 32 постріли. Середні значення швидкості льоту куль на різних відстанях пострілу подані в табл. 1.

Таблиця 1. Середні значення швидкості льоту куль на різних відстанях пострілу

Вид зброї	Маса метального заряду (мг)	Відстань до мішені (м)	Середня швидкість льоту куль (м/с)
Пістолет АЕ 790 G	125	0,5	320
		1,0	297
		2,0	275
		3,0	260
		4,0	237
		5,0	215
		6,0	194
		7,0	172

Всього з метою вирішення поставлених у роботі завдань зроблено 958 залікових пострілів, з них 851 постріл - у біооб'єкти. Розподіл кількості пострілів у біооб'єкти в залежності від відстаней, частин (ділянок) тіла подано в табл. 2.

Таблиця 2. Розподіл кількості пострілів в залежності від відстаней та частин тіла

Відстань пострілу	Грудна клітка	Живіт	Стегно	Всього
	3 ліве міжреб.	7 праве міжреб.	грудина	5 праве ребро
Впритул	8/5	8/5	5/5	5/5	5/5	5/5	36/30
1 см	7/5	7/5	7/5	7/5	5/7	5/7	38/34
10 см	5/5	5/5	5/5	5/5	5/5	5/5	30/30
20 см	5/5	5/5	5/5	5/5	5/5	5/5	30/30
30 см	5/5	5/5	5/5	5/5	5/5	5/5	30/30
40 см	5/5	5/5	5/5	5/5	5/5	5/5	30/30
50 см	5/5	5/5	5/5	5/5	5/5	5/5	30/30
1 м	6/5	6/5	5/5	5/5	5/7	5/5	32/32
2 м	5/5	5/5	5/5	5/5	5/5	5/7	30/32
3 м	5/7	5/7	5/5	5/5	5/5	5/7	30/36
4 м	6/5	5/5	5/5	5/5	5/5	5/5	31/30
5 м	7/5	7/5	5/5	5/5	5/5	5/5	34/30
6 м	5/3	5/3	5/3	5/3	5/3	5/3	30/18
7 м	5/3	5/3	5/3	5/3	5/3	5/3	30/18
Всього	79/68	78/68	72/66	72/66	70/70	70/72	441/410

Примітка. У чисельнику вказана кількість пострілів у незахищені біооб'єкти, у знаменнику - кількість пострілів у захищені одягом біооб'єкти.

Робота базувалась на вивченні морфологічних особливостей ушкоджень біооб'єктів та пошкоджень одягу, а також на вивченні змін на поверхнях куль, які були вистрелені.

При виконанні роботи використовувався комплекс доступних кожному судово-медичному експерту лабораторних методів дослідження (візуальних, безпосередньої мікроскопії, фізико-хімічних, фотографічних, гістологічних, рентгенологічних). Дослідження одягу та куль в інфрачервоних променях проводилось за допомогою апарату “Рельєф-4”. Дослідження одягу та куль в ультрафіолетових променях проводилось за допомогою кварцевого освітлювача “Таран-2”, який екранувався світлофільтром УФС-1. Рентгенологічні, гістологічні дослідження, дослідження методом кольорових відбитків проводили згідно з загально прийнятими методиками. Ушкодження на шкірі, кістках, внутрішніх органах та одязі фотографувались на чорно-білу негативну, кольорову позитивну та негативну фотоплівки фотоапаратом “Зеніт” з використанням об'єктиву “Геліос 44-2” згідно з правилами судової фотографії. Розподіл методів дослідження в залежності від об'єктів, що досліджувались, подано в табл. 3.

Таблиця 3. Розподіл методів дослідження в залежності від об'єктів, що досліджувались

Методи дослідження	Об'єкти, що досліджувались
	біооб'єкти	одяг	куля
Візуальні: огляд неозброєним оком огляд за допомогою лупи огляд в інфрачервоних променях огляд в ультрафіолетових променях	+ +	+ + + +	+ + + +
Метод безпосередньої мікроскопії	+	+	+
Макрофотографування	+	+	+
Рентгенографічний метод	+	+	+
Гістологічне дослідження	+
Метод кольорових відбитків	+	+	+

У третьому розділі подана судово-медична характеристика ушкоджень, які утворювались при пострілах у не захищені одягом грудну клітку, живіт та стегно. При пострілах у ці частини тіла впритул та з відстаней 1 см - 7 м утворювались наступні групи ушкоджень:

- сліпі поранення грудної клітки з проникненням куль у грудну та черевну порожнини, ушкодженнями та без ушкоджень серця, легені та печінки, переломами грудини та ребра;

- сліпі поранення живота з проникненням куль у черевну порожнину, ушкодженнями та без ушкоджень сальника, кишечника;

- рани грудної клітки, живота та стегна з проникненням куль у м'язи;

- рани грудної клітки, живота та стегна з проникненням куль у пiдшкiрно-жирову основу;

- рани грудної клітки, живота та стегна без проникнення куль у пiдшкiрно-жирову основу;

- садна грудної клітки, живота та стегна.

Встановлено, що одним з головних факторів, які обумовлюють утворення вищевказаних груп ушкоджень, є відстань пострілу. Збільшення відстані пострілу супроводжується зменшенням глибини проникнення кулі в м'які тканини i, як наслідок цього, утворенням різних за характером ушкоджень на різних відстанях пострілу. Збільшення відстані пострілу також призводить до зникнення дефектів у ранах шкіри, зміни форми і розмірів цих ран. Визначено, що ступінь впливу відстані пострілу на характер ушкоджень, які утворюються при пострілах у різні частини тіла (області грудної клітки), різна (табл. 4).

Таблиця 4. Розподіл відстаней пострілу в залежності від характеру ушкоджень та анатомічної будови різних не захищених одягом частин тіла.

Характер ушкоджень	Грудна клітка	Живіт	Стегно
	3 ліве міжреб.	7 праве міжреб.	грудина	5 праве ребро
Поранення, що проникали у грудну та черевну порожнини	вприт. - 1 м	вприт. - 1 см	вприт.	вприт.	вприт. - 1 см
Рани з проникненням куль у м'язи	2 м - 4 м	10 см - 2 м		1 см - 4 м		вприт.-1 см
Рани з проникненням куль у підшкірно-жирову основу	5 м	3 м - 4 м	вприт. - 4 м	5 м - 7 м	10 см - 2 м	10 см- 4 м
Рани без проникнення куль у підшкірно-жирову основу	6 м	5 м	5 м- 7 м		3 м	5 м
Садна	7 м	6 м- 7 м	1 см- 7 м		4 м- 7 м	6 м- 7 м

Наслідками впливу різної анатомічної будови грудної клітки (її різних ділянок), живота та стегна (див. табл. 4) на морфологічні особливості ушкоджень, які спричиняються при пострілах 9 мм еластичними кулями, є:

- утворення різних за характером ушкоджень на різних частинах тіла (ділянках грудної клітки) при пострілах з однакових відстаней;

- утворення однакових за характером ушкоджень на різних частинах тіла (ділянках грудної клітки) при пострілах з різних відстаней.

Аналіз результатів досліджень дозволив виявити комплекс особливостей анатомічної будови тіла людини, які суттєво впливають на морфологічні ознаки ушкоджень: товщина пiдшкiрно-жирової основи; глибина розташування кісткової тканини; властивості міцності кісткової тканини; товщина (об'єм) м'язів; ширина міжреберних проміжків; пружно-еластичнi властивості м'яких тканин різних частин (ділянок) тіла.

На підставі результатів проведених досліджень визначено, що ушкодження грудної клітки, живота та стегна, не захищених одягом, відзначаються комплексом наступних ознак:

- поліморфізмом характеру, який обумовлюється відстанню пострілу, різною анатомічною будовою різних частин тіла;

- можливістю утворення поранень, що проникають у грудну та черевну порожнини з ушкодженнями внутрішніх органів;

- можливістю утворення вогнепальних переломів кісток грудної клітки;

- відсутністю наскрізних ушкоджень грудної клітки, живота та стегна;

- наявністю кулі в порожнинах та внутрішніх органах при спричиненні проникаючих поранень;

- можливістю наявності кулі в підшкірній основі, м'язах при проникненні її через шкіру;

- загальною круглою формою ран шкіри та саден;

- загальним діаметром ушкоджень шкіри в межах 0,9-1,2 см;

- дрібнонерівними краями дефектів шкіри;

- дрібнонерівними краями саден;

- забрудненнями ран та саден частками кіптяви, які переносяться кулею за межи дії додаткових факторів пострілу.

Четвертий розділ присвячений судово-медичній характеристиці ушкоджень грудної клітки, живота та стегна, що були захищені одягом. При пострілах у них впритул та з відстаней 1 см - 7 м утворювались такі ж групи ушкоджень, як і при пострілах у незахищені грудну клітку, живіт та стегно. Одним з головних факторів, які обумовлюють утворення вищевказаних груп ушкоджень, є відстань пострілу. Збільшення відстані пострілу супроводжується зменшенням глибини проникнення кулі в м'які тканини i, як наслідок цього, утворенням різних за морфологічними особливостями ушкоджень на різних відстанях пострілу. Залежність характеру ушкоджень від відстані пострілу та анатомічної будови різних захищених одягом частин тіла (грудної клітки, живота та стегна) подано в табл. 5.

Таблиця 5. Розподіл відстаней пострілу в залежності від характеру ушкоджень та анатомічної будови різних захищених одягом частин тіла.

Характер ушкоджень	Грудна клітка	Живіт	Стегно
	3 ліве міжреб.	7 праве міжреб.	грудина	5 праве ребро
Поранення, що проникали у грудну та черевну порожнини	вприт.-50 см	вприт.	вприт.	вприт.	вприт.-1 см
Рани з проникненням куль у м'язи	10 см - 2 м	1 см - 50 см		1 см - 2 м		вприт.
Рани з проникненням куль у підшкірно-жирову основу			1 см - 2 м		10 см -50 см	1 см - 1 м
Рани без проникнення куль у підшкірно-жирову основу	3 м	1 м - 2 м	3 м - 4 м	3 м - 4 м	1 м	2 м
Садна	4 м - 7 м	3 м - 7 м	1 см - 7 м	5 м - 7 м	2 м - 7 м	3 м - 7 м

Аналіз результатів досліджень ушкоджень захищених одягом грудної клітки, живота та стегна дозволив встановити, що вони характеризуються наступними ознаками:

- поліморфізмом характеру, який обумовлюється відстанню пострілу, різною анатомічною будовою різних частин тіла, наявністю одягу;

- можливістю утворення поранень, що проникають у грудну та черевну порожнини з ушкодженнями внутрішніх органів;

- можливістю утворення вогнепальних переломів кісток грудної клітки;

- відсутністю наскрізних ушкоджень грудної клітки, живота та стегна;

- наявністю кулі в порожнинах та внутрішніх органах при спричиненні проникаючих поранень;

- можливістю наявності кулі в підшкірній основі, м'язах при проникненні її через шкіру;

- загальною неправильною круглою формою ран шкіри та саден;

- загальним діаметром ушкоджень шкіри в межах 1,1-1,4 см;

- фестончастими краями дефектів шкіри;

- нерівними і нечіткими краями саден;

- забрудненнями ран та саден частками кіптяви тільки у випадках проникнення куль через одяг і безпосередній взаємодії з тілом;

- наявністю клаптів та волокон одягу в ранах та на поверхнях саден за умови проникнення кулі через всі шари одягу.

У п'ятому розділі вивчені пошкодження одягу, які утворювались при пострілах 9 мм еластичними кулями з різних відстаней як в захищені ним біооб'єкти, так i в одяг, який розміщувався на ватній підкладці. Встановлено, що для пошкоджень одягу є характерною сукупність наступних ознак:

- поліморфізм характеру (дефекти, розриви, вдавлення), який залежить від відстані пострілу, виду тканини, шару тканини, наявності умов для продовження руху кулі після взаємодії з тканиною (характеру підкладки);

- наявність сплющень та розріджень ниток на краях дефектів та розривів тканини;

- наявність локальних, подібних до напівсфер, деформацій тканини у вигляді вдавлень в областях її розривів;

- наявність локальних, подібних до напівсфер, деформацій тканини у вигляді вдавлень без її розривів;

- орієнтація опуклостей деформованої тканини, сплющених та розріджених ниток до поверхні тіла;

- чіткі краї локальних деформацій, сплющень та розріджень ниток на зовнішній та внутрішній поверхнях пошкодженого одягу;

- загальні розміри пошкоджень одягу в межах 0,9-1,3 см в діаметрі;

- налипання епідермісу на внутрішню поверхню тканини при відсутності безпосереднього контакту кулі зі шкірою.

Для встановлення впливу одягу на морфологічні особливості ушкоджень проведене співставлення їх характеру при пострілах з одних i тих же відстаней у не захищені та захищені одягом різні частини тіла (області грудної клітки) та порівняння морфологічних особливостей ушкоджень не захищеної та захищеної одягом шкіри. Аналіз отриманих результатів свідчить про те, що головними проявами впливу одягу на морфологічні особливості ушкоджень вищевказаними кулями є:

1. зменшення глибини проникнення кулі в м'які тканини;

2. спотворення морфологічних особливостей ран шкіри та саден:

- утворення ушкоджень шкіри (ран, саден) неправильної круглої форми на відміну від однорідних ушкоджень круглої форми при пострілах у не захищене одягом тіло;

- збільшення загальних розмірів ушкоджень шкіри за рахунок додаткового зсаднення від механічної дії одягу;

- зміна форми та розмірів дефектів шкіри;

- наявність у дефектів фестончастих країв на відміну від дрібнонерівних при пострілах у не захищене одягом тіло;

- утворення більш нерівних та нечітких країв ран та саден на відміну від дрібнонерівних та чітких країв при пострілах у не захищене одягом тіло;

- наявність волокон та клаптів пошкодженого одягу в ранах та на поверхнях саден.

Шостий розділ присвячений особливостям судово-медичної діагностики ушкоджень тіла людини, які утворюються при пострілах 9 мм еластичними кулями. Результати проведених досліджень свідчать про те, що судово-медичний експерт має можливість вирішити питання, які стосуються діагностики вищевказаних ушкоджень: встановити вид та конструктивні особливості кулі, вид та конструктивні особливості спеціальної зброї, визначити відстань пострілу.

При пораненнях з проникненням кулі у порожнини тіла велике значення для визначення місця знаходження 9 мм еластичної кулі має рентгенологічне дослідження. Вітчизняна 9 мм еластична куля з пластизоля є рентген-контрастною, вона діагностується у вигляді рентгенологічної тіні круглої форми. Рентгенологічна щільність її близька до щільності шийних хребців, у випадках розміщення кулі в проекції кісток спостерігається збільшення її рентгенологічної щільності (“ефект підсилення”). Діаметр рентгенологічної тіні залежить від відстані рентгенографії i знаходиться в межах 0,9-1,1 см. Рентгенологічна тінь куль при виконанні рентгенологічних досліджень у двох проекціях відображає їх конструктивні особливості і точне місце знаходження в організмі, що дозволяє діагностувати їх локалізацію та вилучити з тіла людини.

У випадках, коли куля після взаємодії з тілом не залишилась у ньому, її вид і конструктивні особливості можна встановити, виходячи з морфологічних особливостей ушкоджень тіла та пошкоджень одягу, для чого необхідно використовувати перераховані вище ознаки ушкоджень тіла та пошкоджень одягу.

Встановлення виду та конструктивних особливостей зброї за характером та особливостями ушкоджень тіла та пошкоджень одягу можливо у випадках, коли в них відображаються конструктивні особливості зброї. При пострілах впритул у не захищене одягом тіло у всіх випадках на краях дефектів шкіри утворювалось значне кільцеподібне зсаднення шириною 0,2-0,3 см, з чіткими краями, зовнішній діаметр якого становив 1,1-1,2 см. При пострілах впритул через одяг зсаднення на краях дефектів шкіри мало ширину 0,3-0,4 см i менш чіткі краї, на зовнішній поверхні тканини на краях наскрізних пошкоджень утворювалось кільцеподібне вдавлення, зовнішній діаметр якого становив 1,2- 1,3 см. Вищевказані зсаднення та вдавлення відображають форму, розміри поперечного зрізу чокової втулки дула пістолета АЕ 790 G, тобто є ознаками, які дозволяють встановлювати конструктивні особливості цієї спеціальної зброї.

У випадках, коли вказана вище можливість встановлення виду зброї відсутня, значну допомогу експертам при вирішенні цього питання нададуть знання про конструктивні особливості набою, кулі та продукти, які утворюються в результаті пострілу ними.

При дослідженні 9 мм еластичних куль після взаємодії з біологічними та небіологічними об'єктами змін її форми, розмірів не встановлено, цілісність не порушена. На поверхнях кожних 4-х з 5-ти вистрелених куль (80%) виявляли закiпчення у вигляді круга, 0,7 см в діаметрі, з рівними, чіткими краями. Це закiпчення утворювалось на виступаючій i не захищеній гільзою поверхні кулі при виконанні пострілу попереднім патроном. Наявність або відсутність вищевказаних закiпчень на кулі дозволяє встановлювати послідовність виконання пострілів (при пострілі патроном, що перший надходить у патронник зі спорядженого магазину, вищевказане закіпчення на кулі не утворюється). Форма, розміри закiпчення на вистреленій кулі, наявність у його складі заліза та свинцю дозволяють встановлювати конструктивні особливості патрону “Терен-3” під час досліджень куль, які вилучаються з тіла, одягу або знаходяться на місці події. В результаті тертя поверхні забрудненою кіптявою кулі з краями пошкоджень одягу при пострілах з відстаней, які перевищують дальність самостійного льоту кіптяви, утворюються локальні нашарування часток кіптяви на краях дефектів та розривів тканини. Різна вираженість цих забруднень обумовлена різною орієнтацією забрудненої поверхні кулі щодо тканини в мить їх взаємодії та, вірогідно, різною щільністю тканин різних ділянок тіла, які ушкоджуються.

Налипання на поверхню кулі клаптів та волокон одягу в мить їх взаємодії сприяє утворенню на ньому дефектів. Налипанню тканини на кулю, найбільш вірогідно, сприяють розігрівання кулі газами пострілу та її деформація у вигляді сплющення в мить ударної взаємодії з мішенню. Встановлення в процесі експертних досліджень часток тканини на кулі, яка знайдена на місці пригоди, створює умови для об'єктивізації факту пострілу конкретною кулею в конкретну людину.

У процесі даної роботи нами запропоновано виробникам наносити на поверхню еластичних куль спеціальні позначки у вигляді початкових букв назв пiдприємств-виробникiв, що дозволить встановлювати місце виготовлення вистрелених куль без додаткових лабораторних досліджень.

Встановлення відстані пострілу є одним з головних питань, які вирішуються при проведенні експертиз у випадках спричинення вогнепальних ушкоджень. Для встановлення відстані пострілу можуть бути використані сліди близького пострілу та особливості ушкоджень тіла людини і пошкоджень одягу, які утворюються за межами дії додаткових факторів пострілу.

Близька дистанція при пострілах з пістолета АЕ 790 G обмежена відстанню 40 см. Ця відстань обумовлюється максимальною дальністю льоту часток кіптяви. При пострілах впритул та з відстаней 1 см, 10 см, 20 см i 30 см в кіптяві пострілу, яка відкладалась навколо ушкоджень не захищеної одягом шкіри та пошкоджень одягу, методом кольорових відбитків виявляли залізо та свинець. Ці метали утворюються в результаті згорання метального заряду, яким споряджений патрон “Терен-3”, - залiзо-синьородистого свинцю з перхлоратом калію у співвідношенні 1:1.

При пострілах впритул у мiжpебip'я, живіт та стегно металізація свинцем та залізом на краях пошкоджень мала вигляд інтенсивного кільця шириною 0,2-0,3 см, з чіткими краями. При пострілах у грудину та ребро метали виявлялись навколо пошкоджень на ділянці непpавильної кpуглої форми, 2-3 см в діаметрі.

При пострілах з відстані 1 см утворювалась металізація свинцем та залізом, яка складалась з двох зон:

- зони суцільної інтенсивної металізації неправильної круглої форми, з чіткими краями, в радіусі 2-3 см від країв пошкоджень;

- зони відкладання окремих дрібних часток металів навколо зони суцільної металізації в радіусі 5,5-6 см від країв пошкоджень.

При пострілах з відстані 10 см утворювалась металізація свинцем та залізом на ділянці неправильної круглої форми, 10-11 см в діаметрі. В її центральних відділах мало місце суцільне рівномірне відкладання металів помірної інтенсивності в радіусі 2,5-3 см від пошкоджень, за її межами спостерігалась зона нерівномірної металізації дрібними частками.

При пострілах з відстані 20 см утворювалась металізація свинцем та залізом на ділянці неправильної круглої форми, 13,5-15 см в діаметрі, з нечіткими зовнішніми краями. Вона мала вигляд слабко інтенсивного суцільного забарвлення, на тлі якого спостерігались численні дрібні частки металів, що були більш густо розміщені в центральних відділах всієї ділянки металізації.

При пострілах з відстані 30 см у поодиноких випадках навколо пошкоджень виявлялась металізація окремими дрібними частками свинцю та заліза на ділянках неправильної овальної форми, розмірами 17х18 см. Дрібні частки металів більш густо розміщувались у нижніх відділах вищевказаних ділянок.

Таким чином, склад металізації містить відомості про конструктивні особливості патрону “Терен-3”, а різні форма, розміри, розподіл та інтенсивність відкладання заліза та свинцю навколо ушкоджень шкіри та пошкоджень одягу на різних відстанях пострілу, дозволяють конкретизувати відстань пострілу в межах близької дистанції.

Як було зазначено вище, збільшення відстані пострілу супроводжується зменшенням глибини ушкоджень. Ця обставина та наявність обернено пропорційної залежності між відстанню пострілу i контактною швидкістю 9 мм еластичної кулі (див. табл. 1) дозволяють встановлювати контактну швидкість цієї кулі (відстань пострілу) за межами дії додаткових факторів пострілу, виходячи з морфологічних особливостей ушкоджень конкретної частини тіла. Враховуючи утворення різних за морфологічними особливостями ушкоджень на різних відстанях пострілу, вирішення цього завдання в кожному конкретному випадку можливо у наступній послідовності:

1. вивчення морфологічних особливостей ушкодження;

2. вивчення умов спричинення ушкодження згідно з матеріалами слідства;

3. моделювання в межах лабораторного експерименту на біооб'єктах ушкоджень 9 мм еластичними кулями, східних з ушкодженням встановленим у ході судово-медичної експертизи;

4. проведення порівняльного аналізу морфологічних особливостей спричиненого конкретній людині та експериментального ушкоджень;

5. виявлення експериментальних ушкоджень, що співпадають з ушкодженням, яке спричинене потерпілому, за морфологічними особливостями; фіксація швидкості кулі, на якій морфологічні ознаки ушкоджень співпадають;

6. встановлення орієнтовної віддалі пострілу, що відповідає даній швидкості.

Таким чином, вищевказана сукупність ознак ушкоджень тіла людини та пошкоджень одягу , відомості про технічні та балістичні властивості вітчизняних 9 мм еластичних куль дозволяють судово-медичному експерту при проведенні експертних досліджень вирішувати питання про вид і конструктивні особливості вогнепального снаряду, вид та конструктивні особливості зброї, відстань пострілу.

ВИСНОВКИ

1. До даного часу наукових робіт щодо обгрунтування можливості встановлення виду, конструктивних особливостей 9 мм еластичної кулі, набою та зброї, з якої виконувались постріли, відстані пострілу, виходячи з морфологічних особливостей ушкоджень тіла людини та пошкоджень одягу, не існувало.

2. Вирішення цих питань при проведенні судово-медичних експертиз можливо завдяки використанню комплексу візуальних, мікроскопічних, фотографічних, рентгенологічних, гістологічних та фізико-хімічних методів дослідження.

3. Ушкодження тіла людини, які спричиняються при пострілах вітчизняними 9 мм еластичними кулями, характеризуються комплексом кількісних та якісних морфологічних ознак, які за сукупністю адекватно відображають конструктивні особливості вищевказаних куль та дозволяють встановити їх походження.

4. Формування ушкоджень тіла людини при пострілах 9 мм еластичними кулями являє собою складний багатофакторний процес взаємодії кулі з тілом за участю механізмів удару, розтягнення, стиснення та тертя, на який суттєво впливають відстань пострілу, наявність одягу та особливості анатомічної будови частини (області) тіла, яка ушкоджується.

5. Між відстанню пострілу i глибиною ушкоджень грудної клітки, живота та стегна існує обернена залежність - збільшення відстані пострілу супроводжується зменшенням глибини ушкоджень.

6. Наявність суттєвих відмінностей в анатомічній будові та властивостях тканин грудної клітки (її різних областей), живота та стегна обумовлює утворення різних за характером ушкоджень при пострілах з однакових відстаней.

7. Вплив одягу на характер ушкоджень тіла людини полягає у зменшенні глибини ушкоджень та зміні морфологічних особливостей ушкоджень шкіри порівняно з ушкодженнями не захищеного одягом тіла людини, які утворюються при пострілах з однакових відстаней. Пошкодження одягу містять у собі об'єктивну інформацію про їх походження, властивості кулі та відстань пострілу.

8. Аргументовані можливості та відпрацьовані практичні рекомендації щодо встановлення конструктивних особливостей використаних 9 мм еластичних куль, набоїв, зброї та відстані пострілу, виходячи з морфологічних ознак ушкоджень різних частин (областей) тіла людини та пошкоджень одягу.

ПРАКТИЧНI РЕКОМЕНДАЦIЇ

судовий куля постріл

При виконанні судово-медичних експертиз у випадках спричинення ушкоджень 9 мм еластичними кулями проведення досліджень повинно складатися з наступних етапів:

- на першому етапі встановлюється характер ушкоджень м'яких тканин (рана, садно), наявність та характер ушкоджень кісток та внутрішніх органів; проводять їх вивчення, при сліпих пораненнях встановлюють локалізацію еластичної кулі у м'яких тканинах, внутрішніх органах та порожнинах, а також довжину та хід ранового каналу;

- на другому етапі, у випадку експертизи трупа, в лабораторних умовах детально вивчають морфологічні особливості ушкоджень шкіри, кісток, внутрішніх органів, проводять мікроскопію, кольорові хімічні реакції на наявність металів пострілу в ушкодженнях шкіри та внутрішніх органів;

- на третьому етапі досліджують одяг, який знаходився на потерпілому в мить спричинення ушкоджень;

- на четвертому етапі досліджують кулю, якщо вона знайдена на місці події, в одязі або в тканинах тіла людини;

- на п'ятому етапі проводять аналіз, синтез та оцінку комплексу отриманих результатів досліджень, формулюють попередні висновки про вид використаних набою та зброї, про розміщення одягу на тілі потерпілого в мить виконання пострілу (пострілів) під час події;

- на шостому етапі отримують експериментальні ушкодження пострілами зі зброї, яка могла бути використана при спричиненні ушкоджень потерпілому, у не захищені та захищені одягом конкретні анатомічні області біоманекена та проводять диференційну діагностику ушкоджень 9 мм еластичними пластизолевими кулями згідно з запропонованими якісними та кількісними ознаками;

- на сьомому етапі формулюють висновки, відповідаючи на поставлені запитання.

СПИСОК РОБIТ, ОПУБЛIКОВАНИХ ЗА МАТЕРIАЛАМИ ДИСЕРТАЦIЇ

ушкодження куля конструктивний

1. Судово-медична характеристика ушкоджень не захищених одягом областей тіла, спричинених 9 мм еластичними пластизолевими кулями при пострілах впритул з пістолета АЕ 790 G // Український судово-медичний вісник. -1998. - N 1. - С. 16-18. (спiвавт. Бондар В.В.).

2. Рентгенологічна діагностика місця знаходження еластичної пластизолевої кулі при сліпих пораненнях, спричинених пострілами з пістолета АЕ 790 G // Український судово-медичний вісник. -1998. - N 1. - С. 19-20. (спiвавт. Двойних В.П.).

3. Дія додаткових факторів пострілу на одношарову тонку бавовняну тка-нину при пострілах 9 мм еластичними пластизолевими кулями з пістолета АЕ 790 G // Український судово-медичний вісник. -1998. - N 1. - С. 20-22. (спiвавт. Бондар В.В.).

4. Морфологічні особливості ушкоджень не захищеного одягом стегна, які утворюються при пострілах 9 мм еластичними кулями з різних відстаней // Український судово-медичний вісник. - 1999. - N 1. - С. 5-7.

5. Вплив одягу на морфологічні особливості ушкоджень стегна при пострiлах 9 мм еластичними кулями // Український судово-медичний вісник. - 1999.- N 1. - С. 8-9.

Размещено на Allbest.ru

...