Державно-правові погляди академіка С.С. Дністрянського

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук України

Інститут держави і права ім. В.М. Корецького

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Спеціальність: 12.00.01 - Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень

Державно-правові погляди академіка С.С. Дністрянського

Возьний Володимир Іванович

Київ 1999

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у відділі історико-політологічних досліджень держави і права України Інституту держави і права ім. В.М. Корецького Національної академії наук України.

Науковий керівник - кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник, Усенко Ігор Борисович, завідувач відділу Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України

Офіційні опоненти: - доктор юридичних наук, професор Прозорова Наталія Сергіївна професор Запорізького державного університету

- кандидат юридичних наук Неліп Михайло Іванович, перший проректор Дипломатичної академії України при МЗС України

Провідна установа - Львівський державний університет ім. І. Франка, кафедра теорії та історії держави і права

Захист відбудеться “1” жовтня 1999 р. о 15 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.236.03 в Інституті держави і права ім. В.М. Корецького Національної академії наук України (01001, м. Київ-1, вул. Трьохсвятительська, 4).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту держави і права ім. В.М. Корецького Національної академії наук України (01001, м. Київ-1, вул. Трьохсвятительська, 4).

Автореферат розісланий “1” вересня 1999 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Усенко І.Б.

1. Загальна характеристика роботи

дністрянский юридичний правовий україномовний

Актуальність і ступінь наукової розробленості теми дослідження.

Проголошення державної незалежності України сприяло введенню до наукового обігу багатьох фактів, імен, явищ, які з тих чи інших причин тривалий час зовсім випадали з поля зору вчених або діставали неповну чи необ'єктивну оцінку. У тому числі донедавна поза увагою залишалася велика та багатогранна наукова спадщина академіка Станіслава Севериновича Дністрянського (1870-1935), його багаторічна й плідна праця на ниві вітчизняної науки і освіти.

Дослідження творчості С.С. Дністрянського набуває важливого значення для сьогодення, оскільки в силу штучної перерваності історичної тяглості наукових пошуків нині вийти на новий рівень пізнання можна лише через реконструювання процесу попереднього розвитку української науки і введення до наукового обігу максимально повного фактичного матеріалу. Варто підкреслити, що ряд державно-правових ідей науковця не втратило своєї актуальності і в наш час. Разом з тим історіографічний огляд відповідної наукової літератури свідчить, що обрана тема дисертаційного дослідження не була предметом спеціального вивчення та узагальнення, а окремі дослідження творчого доробку С.С. Дністрянського, які мали місце останнім часом, не можуть замінити комплексного монографічного вивчення і не дають достатньо повного уявлення про вклад вченого в науку.

Водночас не можна говорити про повне забуття наукової спадщини С.С.Дністрянського. Її вивчення тією чи іншою мірою почалося ще за життя вченого і продовжувалося після його смерті. Йдеться насамперед про окремі ювілейні статті, некрологи на смерть вченого, рецензії на праці науковця, підготовлені його сучасниками З. Кузелею, К. Левицьким, М. Мельником та О.Надрагою. В наш час перша спроба повернути із забуття ім'я та здобутки науковця зроблена вченим із Словаччини М. Мушинкою. Дослідник відкрив для нас С.С. Дністрянського як цікаву особистість. Він написав ґрунтовну статтю, яка за допомогою академіка Ю.С. Шемшученка була опублікована в 1991 р. Згодом він підготував біобібліографію С.С. Дністрянського (редактором цієї праці був К.А. Вислобоков). Належну шану слід віддати В.А. Потульницькому, який першим показав С.С. Дністрянського як засновника національно-державницького напрямку української політології. Окремі питання наукової та громадської діяльності С.С. Дністрянського висвітлювали у своїх працях І.О. Андрухів, П.І. Арсенич, М.В. Бармак, О.Я. Бармак, О. Бойчук, С.В. Віднянський та Б. Мельничук. Витяги із праць вченого наводяться у посібнику “Політологія” за редакцією О.І. Семківа 1996 р.. Чимало цікавих біографічних відомостей про С.С. Дністрянського, його громадсько-політичну діяльність подано у працях В.Ф. Верстюка та Р.Я. Пирога, В.С. Кульчицького, О.А. Вівчаренка, І.Й. Бойка, М.Р. Литвина, К.Є.Науменка, Г.Н. Курис, П.К. Медведика.

Аналіз окремих положень політологічної концепції вченого дано у працях Ю.І. Римаренка, Б.Л. Кухти. Деякі аспекти взаємовідносин вченого з науковцями Львівського університету та його наукової діяльності висвітлено у книгах Г.В. Стрельського, А.Ф. Трубайчука, П. Штойка.

Серед вищенаведених сучасних досліджень праці наукознавців, істориків, політологів, філософів. Що ж до юристів, то як вже згадувалося вони досі майже не звертали уваги на творчість вченого.

Як поодинокий виняток можна згадати роботу Т.Г. Андрусяка, де висвітлюється роль С.С. Дністрянського у створенні та розвитку Українського вільного університету. Пріоритетний характер мають праці І.Б. Усенка, у яких розглядається творчий доробок С.С. Дністрянського, його значення для сучасних правових досліджень. Посилання на С.С. Дністрянського знаходимо у працях з питань історії конституції України О.М. Мироненко. Відомо також, що П.С. Стецюк захистив у 1996 р. докторську дисертацію в Українському вільному університеті у Мюнхені на тему: “Конституція і конституціоналізм в поглядах академіка Станіслава Дністрянського”, проте ця робота не опублікована і не доступна для дослідників, а до наукового обігу лише у 1999 р. увійшла його грунтовна праця “Станіслав Дністрянський як конституціоналіст” у якій автор досліджує вклад С.С. Дністрянського у розвиток та становлення державного (конституційного) права.

Позитивно оцінюючи попередні праці, зазначимо, що вони залишають широкий простір для дослідження. Зокрема, не дістали належного висвітлення питання становлення та еволюції поглядів науковця, напрямки його наукової діяльності, основні засади праворозуміння вченого. Немає повноцінного дослідження, яке б висвітлювало загальну картину громадської юридичної діяльності С.С. Дністрянського, зокрема досі не розкрито суспільне значення правничих товариств і наукових правничих видань, заснованих вченим. Не досліджено вагомий внесок науковця у створення і становлення української правничої термінології. А головне - не було спроб осмислити творчість вченого з позицій нового часу, запропонувати цілісне бачення наукової спадщини С.С.Дністрянського в контексті її соціального значення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження підготовлено відповідно до наукового проекту Фонду фундаментальних досліджень України “Корпус джерел з історії права, державності та правничої думки в Україні” та планової теми “Теоретико-методологічні проблеми історії української державності і права”, які розробляються відділом історико-політологічних досліджень держави і права України Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України.

Мета і основні завдання наукового дослідження. Метою дослідження є комплексно, на основі узагальнення і критичного осмислення всіх доступних джерел і матеріалів здійснити всебічний аналіз і оцінку творчої спадщини академіка С.С. Дністрянського та визначити його внесок у розвиток національної української історико-правової науки.

Виходячи із цієї загальної мети, визначаються і основні завдання дослідження:

- проаналізувати становлення і розвиток державно-правових поглядів С.С.Дністрянського;

- з'ясувати погляди вченого на конкретні державотворчі та правотворчі процеси;

- проаналізувати ступінь сприйняття основних положень наукових концепцій С.С. Дністрянського наступними поколіннями дослідників;

- визначити місце і роль наукової спадщини С.С. Дністрянського в загальному контексті розвитку державно-правової думки України.

Об'єктом дослідження є наукова діяльність С.С. Дністрянського.

Предмет дослідження - державно-правові погляди вченого.

Для кращого висвітлення предмету в дисертації аналізуються також праці попередників вченого: А. Менгера (1841-1906), В. Вунда (1832-1920), Г. Елінека (1851-1911), Є. Ерліха (1864-1920), Ф. Тоніса (1855-1936), сучасників вченого, які вивчали споріднені з ним проблеми: Р. Штамлєра (1856-1938), О.О.Ейхельмана (1854-1943), В.Я. Старосольського (1878-1942) та ряду сучасних українських дослідників, які тією чи іншою мірою аналізували ідеї вченого.

Методологічна і теоретична основа дослідження. Дисертаційна робота має комплексний, міжгалузевий характер. В сучасних умовах, коли жодна філософська система не може претендувати на абсолютну істинність, автор використовував як філософську (світоглядну і методологічну) основу дослідження здобутки насамперед матеріалістичної діалектики і філософського позитивізму. В аналізі суспільних процесів відповідно використовувалися елементи формаційного і цивілізаційного підходів, сучасні здобутки соціології і політології, зокрема етнодержавницький підхід до аналізу спадщини С.С. Дністрянського. Концептуальні засади дослідження базуються на основах таких юридичних наук, як теорія і історія держави і права, історія політичних і правових вчень, конституційне право, цивільне право тощо.

В дисертаційному дослідженні широко застосовувались загальні принципи наукового пізнання: об'єктивність, єдність історичного та логічного, комплексний підхід до висвітлення проблеми, тощо. В роботі використовувались різні спеціальні методи конкретно-наукових досліджень: історико-оглядовий, ретроспективно-порівняльний, аналітичний, хронологічно-проблемний, історико-юридичний, предметно-хронологічний, системно-структурний, формально-юридичний тощо.

Джерельна база. Мета і завдання дисертаційного дослідження визначили його джерельну базу, яка охоплює як архівні, ще не опубліковані матеріали, так і такі, що вже друкувалися. Базовим джерелом роботи стали наукові праці С.С.Дністрянського та його учнів і послідовників, а також їх рукописна наукова спадщина. Під час опрацювання теми використовувалося кілька видів інших джерел.

Так, поскільки наукова діяльність С.С. Дністрянського в Україні була тісно пов'язана з національно-визвольним рухом та ідеєю побудови незалежної держави, для оцінки цих складних історичних процесів дисертант використовував праці М.П. Драгоманова (1841-1895), В.К. Винниченка (1880-1957), Д.І. Донцова (1883-1973), М.І. Міхновського (1873-1924), І.Я. Франка (1856-1916), М.С. Грушевського (1866-1934), В.К. Липинського (1882-1931), М.М. Лозинського (1880-1937), С.Л. Рудницького (1877-1937), В.Я. Старосольського (1878-1942) та інших мислителів, державних і громадських діячів.

Важливе значення для розуміння проблем національного і культурного відродження України мали праці вітчизняних істориків - В.Б. Антоновича (1830-1908), Д.І. Багалія (1857-1932), Д.І. Дорошенка (1882-1951), І.П. Крип'якевича (1886-1967), Н.Д. Полонської-Василенко (1884-1973) та ін. Цілком природним було також використання ряду досліджень, пов'язаних з вивченням історії формування вітчизняної інтелігенції.

У процесі роботи над дисертацією автор використовував архівні фонди Інституту рукописів Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського, Центрального державного історичного архіву України в м. Києві, Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, Відділу рукописів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника АН України, Державного архіву м. Києва.

Багато цікавих джерел, матеріалів знайдено в Державному архіві Тернопільської області. Окрему групу джерел складають періодичні та серійні видання Наукового товариства імені Шевченка у Львові, тогочасні газети та журнали.

Наукова новизна дисертаційної роботи полягає в тому, що в ній:

- вперше як цілісний процес вивчалась наукова спадщина академіка С.С.Дністрянського і визначено її місце в загальному розвитку української юридичної науки;

- в науковий обіг включено деякі невідомі або маловідомі праці вченого, що дозволило по новому оцінити раніше опубліковані джерела;

- висвітлено вклад вченого в розвиток теорії і історії держави і права окремих галузей права, а також у розроблення української юридичної термінології;

- фактично вперше реконструйовано і проаналізовано наукову біографію академіка С.С. Дністрянського, уточнено і конкретизовано біографічні дані, оцінки і висновки, які стосуються окремих сторін його життя і діяльності;

- одержано нові дані про масштаб та характер науково-викладацької і громадської діяльності вченого, його особливу роль в популяризації правничої науки, формуванні громадської думки з актуальних проблем.

У сконцентрованому вигляді основні висновки дисертації зводяться до наступних положень:

1. Наукова творчість С.С. Дністрянського поділяється на три основні етапи: ранній - до 1898 р. львівський - з 1899 до 1918 рр. та еміграційний - з 1918 до 1935 рр.

2. Методологія вченого ґрунтувалась на синтезі положень теорій природного та позитивного права. Його теоретичні погляди сформувалися з врахуванням ідей класичного лібералізму, провідних ідей соціалізму, які вчений використовував для наукового обґрунтування необхідності переміни суспільного устрою в державі.

3. Основою національно-державницьких поглядів науковця була концепція політичного самовизначення українського народу на своїй етнічній території, обґрунтована вченим у теорії суспільних зв'язків.

4. Право С.С. Дністрянський розглядав як соціальне явище, виникнення та розвиток якого пов'язано з розвитком існуючих суспільних зв'язків. Тим самим науковець заперечував трактування права як виключно державного витвору, залежного лише від розвитку держави.

5. Теорія конституціоналізму вченого орієнтувалась на політичну свободу суспільства і особистості, що реалізується через народне представництво в центрі та самоуправління на місцях, і передбачала обмеження державної влади за рахунок розширення прав громадян і місцевого самоуправління.

6. Погляди дослідника в галузі приватного права виходили з необхідності вдосконалення правової системи шляхом проведення реформи приватного права та його окремих галузей і інститутів з врахуванням нових суспільно-правових відносин.

Теоретична і практична цінність дисертації випливає із завдань сучасної історико-юридичної науки, пов'язаних із необхідністю глибокого вивчення і всебічного узагальнення історичного минулого України.

Положення і висновки дослідження дають змогу повернути до наукового обігу творчу спадщину вченого, заповнити прогалини в історико-правовому знанні про державотворчі і правотворчі процеси в Україні, використати зібраний і синтезований матеріал для з'ясування витоків, а частково і перспектив розвитку сучасного українського права.

Введення до наукового обігу теоретичних здобутків наших попередників дає змогу не лише пізнати минуле, а й створити необхідне підґрунтя для побудови правової бази регулювання різноманітних суспільних відносин сучасності.

Висновки і узагальнення дисертації розкривають оригінальні шляхи розвитку правничої науки в кінці ХІХ на початку ХХ ст., переконуючи нас у тому, що шляхи вирішення С.С. Дністрянським проблем розвитку української мови, становлення вищої школи, питання побудови правової держави залишаються актуальними і сьогодні. Узагальнення і висновки дисертації можуть бути використані для подальшої наукової розробки питань розвитку теорії держави і права. Основні положення і висновки роботи можуть зіграти певну роль в осмисленні основних історико-правових проблем, в розкритті невідомих сторінок історії українського правотворчого процесу.

Результати дослідження можуть бути застосовані не лише у науково-дослідницькій сфері, а й у процесі викладання навчальних дисциплін “Історія держави і права України”, “Основи держави і права”, а також історичної частини ряду курсів галузевих юридичних дисциплін.

Особистий внесок здобувача. Всі основні наукові результати дослідження здобуті особисто дисертантом. Вісім із дев'яти публікацій по темі дисертації написано без співавторів, у дев'ятій публікації співавторам належить по 50 % тексту.

Апробація, реалізація і публікація результатів дослідження. Результати роботи дисертанта знайшли відображення у доповідях і виступах на засіданні відділу історико-політологічних досліджень держави і права України Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. Основні положення доповідались автором на ряді наукових конференцій 1995-1999 рр: “Історія науки, освіти і культури в Україні: традиції і сучасність” (Київ, 1995), науковій конференції, присвяченій 400-річчю від дня народження Б. Хмельницького (Київ, 1995), науковій конференції “Історія освіти, науки і культури в етапах, напрямках, школах, іменах” (Київ, 1996), 8-мій Міжнародній конференції “Мова і культура” (Київ, 1999).

З викладенням змісту окремих положень і наукових узагальнень дослідження дисертант виступив у дев'яти публікаціях.

Структура і обсяг дисертації. Специфіка предмету дослідження та запропоновані підходи до періодизації наукової спадщини вченого обумовили відповідну структуру дисертації, яка складається із вступу, двох розділів, які поділяються на 10 підрозділів, висновків, списку використаних джерел а також додатків, у яких подано основні дати життя і діяльності С.С. Дністрянського, перелік нововиявлених праць вченого та авторський переклад з німецької мови проекту конституції Західноукраїнської Народної Республіки.

Загальний обсяг дисертації без списку літератури і додатку 180 сторінок, список використаних джерел - 373 назви, додатки - 45 сторінок.

2. Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми, визначають ступінь наукової розробленості проблеми, її важливість на сучасному етапі розвитку української історико-правової науки, формулюються мета і завдання дослідження, визначаються його об'єкт, предмет, методологічні та теоретичні основи, мета і завдання; вказуються основні джерела дослідження; характеризуються методи; розкривається наукова новизна, теоретичне і практичне значення, даються відомості про апробацію роботи.

Розділ перший “Основні етапи становлення і розвитку державно-правових поглядів С.С. Дністрянського”.

Зміст першого підрозділу дисертації визначається його назвою - “Суспільно-політична ситуація на українських землях Австро-Угорщини як чинник формування української правової думки”. Автором проведено комплексне історико-правове дослідження становища українського населення в Австро - Угорській монархії, процесу формування української правової думки.

В кінці ХІХ - на початку ХХ ст. західноукраїнські землі - Східна Галичина, Закарпатська Україна та Північна Буковина як колоніальні окраїни перебували під гнітом Австро - Угорської монархії. Польські політичні кола вдаються до проведення курсу спрямованого на полонізацію й покатоличення українського населення.

Соціальний і економічний гніт українців доповнювався національним, релігійним та культурним. Українська політика австрійського та польського урядів мала яскраво виражений шовіністичний характер (тобто була типово імперіалістичною) й була спрямована на позбавлення українського населення національної самобутності, їхню асиміляцію.

Ґрунтуючись на документальних матеріалах, дисертант розкриває причини що спонукали до виникнення та формування державницьких ідей української політичної думки. У підрозділі зроблено висновок, що саме національно - релігійне гноблення з боку поляків та непродумана політика австрійського уряду стала однією з найголовніших причин розвитку національної самосвідомості українців Східної Галичини.

На початку 90 - х рр. ХІХ ст. український суспільно - політичний рух в Східній Галичині характеризувався діяльністю трьох основних суспільно-політичних течій: москвофільської, народовської та радикальної.

У дисертації йдеться про спроби суспільно - політичних течій вирішити гранично загострені суспільні проблеми через реалізацію своїх програмних засад. Розглянуто їх доктрини, напрямки роботи які визначали місце і роль в системі тогочасних суспільних відносин українського суспільства.

В переломний час національної єдності не було досягнуто. Поступово провідне місце в українському політичному таборі зайняла національно-демократична партія заснована з ініціативи М.С. Грушевського, І.Я. Франка, Ю. Романчука, К.І. Левицького та інших. Дано ґрунтовний аналіз їх державно-правових поглядів, які згодом вплинули на політичну організацію суспільства. Визначено їх вплив на еволюцію світоглядних позицій С.С. Дністрянського.

У другому підрозділі - “Становлення С.С. Дністрянського як вченого і громадського діяча” вперше в хронологічному порядку відтворено життєвий та творчий шлях С.С. Дністрянського, основні віхи становлення його як особистості, наукового на громадського діяча, досліджується наукова, організаційна, викладацька та просвітницька діяльність академіка ВУАН, чиє ім'я в історії українського правознавства довгий час було забутим.

С.С. Дністрянський один з відоміших вчених - правників народився 13 листопада 1870 р. у м. Тернополі. Закінчив Тернопільську гімназію (1888 р.), юридичний факультет Віденського університету у 1893 р. Навчався у Лейпцігському та Берлінському університетах.

На становлення С.С. Дністрянського як науковця значний вплив мали наукові школи Європи. Правові системи більшості країн Європи того періоду сформувалися під дією догм і положень етатичного позитивізму. До початку ХХ ст., в Європі домінувала т. з. “юридична школа” права. В той же час єдиного погляду на правові питання серед науковців та практиків - юристів в Австрії не існувало.

Визначальний вплив на С.С. Дністрянського як науковця справили під час навчання на юридичному факультеті Віденського університету справили, представники теорії “природного права” (Ф. Цайлєр, Р.Штамлєр). З врахуванням теорії “правдивого права” Р. Штамлєра, вчений (1902) обґрунтував в праці “Звичаєве право та соціальні зв'язки” свою теорію суспільних зв'язків.

В ході дослідження з'яснено, що на вченого певний вплив мали погляди представників юридичного позитивізму, зокрема теоретика “юриспруденції понять” Г. Еллінека (1851-1911). У своїх теоретичних розробках С.С. Дністрянський застосував лише теорію “етичного мінімуму” Г. Еллінека, поскільки вважав, що “юриспруденція понять” здатна забезпечити значний ступінь надійності, стабільності права, але, на відміну від природного права, не завжди забезпечує його справедливість.

Теоретичні погляди С.С. Дністрянського формувалися також під впливом іншого предстаника юридичного позитивізму, фундатора “юриспруденції інтересів” німецького правознавця Р. Ієрінга (1818-1892). Його положення про соціальну етику, соціальний інтерес та психологічний примус С.С. Дністрянський значно розвинув у своїх дослідженнях.

В ході дисертаційного дослідження спростовані погляди стосовно застосування С.С. Дністрянським у сформованій ним теорії суспільних зв'язків положень концепції “живого права” представника соціологічної юриспруденції, теоретика Є. Ерліха (1862-1923).

В даному підрозділі зазначається, що навпаки Є. Ерліх обгрунтував свою систему ”соціології права” на теорії “суспільних зв'язків” С.С. Дністрянського. В дослідженні показано, що на погляди С.С. Дністрянського також вплинули ідеї В. Вундта, Ф. Тонніса, Е. Штайнбаха, та інших авторів.

Суттєву роль у формуванні світогляду С.С. Дністрянського відіграв австрійський вчений А. Менгер (1841-1906), якого вчений вважав своїм попередником та називав “творцем наукової конструкції соціалістичної держави” (популярної робітничої держави). Головними проблемами, над якими працював молодий вчений в семінарі А. Менгера, були відносини особи і суспільства, гарантії прав людини.

Автор відзначає, що під впливом А. Менгера С.С. Дністрянському в той період були притаманні певні соціалістичні, навіть марксистські захоплення. Але аналіз праць вченого свідчить, що всі вони трималися більше в рамках європейської соціал-демократичної традиції, ніж більшовицької інтерпретації марксизму, й пов'язані саме з духовними тенденціями європейської культури. Його погляди були близькі до традиційного австрійського “катедрсоціалізму”.

У третьому підрозділі - “Львівський період творчості (1898-1918 рр.)”. відображено основні напрямки викладацької та громадської діяльності С.С. Дністрянського під час роботи у Львівському університеті, де він працював з 1898 р. на посадах доцента, надзвичайного професора (з 1901) і звичайного професора (1907 - 1918). З 1919 в еміграції.

Як показало дослідження, праця в університеті була для С.С. Дністрянського водночас і періодом становлення наукового професіоналізму. Вчений займається проблемами приватного, авторського права, пише ряд наукових праць: “Берненська унія і наше відношення до неї”, (Львів, 1900), “Австрійське право облігаційне” (Львів, 1901), “Звичаєве право - та соціальні зв'язки”.

У підрозділі висвітлена робота С.С. Дністрянського спрямована на популяризацію юридичних знань, створення розгалуженої системи юридичної освіти. Для цього вчений передбачав різні організаційні форми, зокрема організацію правничих товариств, видання українськомовних правових журналів. З його ініціативи при Львівському студентському товаристві “Академічна громада” було засновано “Кружок правників”, “Товариство українсько-руських правників” (Львів, 1909), скликано перший з'їзд українських правників у Львові з нагоди 100-річчя від дня народження Т.Г.Шевченка (1914).

Проаналізовано основні напрямки діяльності С.С. Дністрянського як депутата Віденського парламенту від національно-демократичної партії у період із 1907 по 1918 рр.

У четвертому підрозділі - “Еміграційний період творчості С.С. Дністрянського (1918-1935 рр.)” основна увага акцентується на висвітленні громадської та наукової роботи вченого. Показано його роль в організації Українського вільного університету у Відні-Празі, в якому він стає деканом, ректором, проректором. Проаналізовано основні напрямки його наукої, громадської, діяльності. Вчений заснував видавничу комісію університету, яка протягом десяти років (1923-1933) видала 23 книги. З його ініціативи та активної участі створено Українське правниче товариство в Чехії, скликано два правничих з'їзди у Празі 1926 та 1933 рр.

Другий розділ - “Характеристика наукової спадщини С.С. Дністрянського” присвячено комплексному аналізу державно-правових поглядів С.С. Дністрянського. Науковий доробок вченого складає понад 170 праць, що охоплюють проблеми державного, цивільного, сімейного і авторського права, окремі питання теорії і історії держави і права, деякі аспекти міжнародного приватного права.

У першому підрозділі - “Теоретико-правові погляди” автор зупиняється на висвітлені основних теоретичних положень вченого відносно держави та права. Зазначається, що С.С. Дністрянський створив власну концепцію держави і права в якій намагався відійти від традиційного правничого позитивізму. В руслі соціологічного напрямку у правознавстві С.С. Дністрянський підкреслював соціальний характер норм і природних засад права. Він вважав, що існують генетично обумовлені “органічні суспільні зв`язки”, в основі яких лежать родово-економічна сполука, - родина, рід, племя тощо. Проявом цих звязків є подружжя, договори, спадщина та інші поширені форми відносин між людьми. Подібні соціальні зв`язки старші за державу, не є її витвором, їхній розвиток базується на внутрішній силі суспільства. Іншу групу складають “організаційні суспільні зв`язки” - церква, суспільні стани, класи тощо. Відповідно, вчений виходив з первинності права порівняно з політикою, стверджував, що політика утворюється на основі вже наявних норм суспільного життя.

Держава є вищим типом органічних суспільних зв'язків. Вона ґрунтується на територіальному принципі і, зберігаючи внутрішній суспільний лад, забезпечує свої цілі, підпорядковуючи цілі нижчих зв`язків (родин, родів, племен) під свою вищу мету. Але вона не повинна зачіпати внутрішньої сфери (автономії) родини, роду, племені, якщо вони відповідають вищим державним інтересам.

Концепція С.С. Дністрянського носить новаторський характер, поскільки у ряді положень співзвучна з сучасними теоріями громадянського суспільства і правової держави, ідеями соціально орієнтованої держави та пріоритету прав і свобод людини.

У другому підрозділі - “Історико-юридична спадщина” дано аналіз історико-юридичної спадщини вченого, предметом дослідження якого був період від Київської державності до утворення і розвитку Радянської України і Радянської Росії, яким дана досить зважена об`єктивна оцінка.

Історію походження української державності С.С. Дністрянський об'єктивно пов'язує з соціально-економічним розвитком українського народу, його культури, мови, права. У питанні виникнення держави вчений дотримувався так званої договірної теорії (складової частини теорії природного права). Узагальнено погляди вченого стосовно виникнення українського права, основою якого він вважає народне право, що твориться стихійно в суспільних зв'язках.

Встановлено, що при аналізі етапів розвитку української державності С.С.Дністрянським допущена певна ідеалізація княжої старовини, яка ототожнювалася з народоправством, запереченням існування на східнословянських землях феодалізму сеньорно-вассального типу.

В дослідженні підкреслено спробу С.С. Дністрянського дослідити питання обмеження княжої (центральної) влади, поскільки він вважав, що “принцип поділу начальної влади” був основною причиною розпаду Київської держави.

Аналізуючи подані С.С. Дністрянським історичні етапи розвитку української державності, відзначено, що ним зосереджена увага не на історії народних рухів, а на проблемах державного будівництва, що було нове в дослідах над добою Хмельниччини. Проаналізовано виділені вченим зовнішні фактори (економічні, політичні та соціальні) та внутрішні причини виникнення козацької держави.

У дослідженні підкреслено, домінантне становище у творчості вченого народу. Тим самим ним зроблено спробу об'єктивно визначити місце і роль українського народу в історії відновлення української державності.

У третьому підрозділі - “Етнодержавницька парадигма у творчості вченого” проаналізовано національно - державницькі погляди С.С. Дністрянського, його концепція самовизначення українського народу (нації) на своїй етнічній території.

Відзначено, що вчений віддавав перевагу домінантному становищу нації над державою. До основних елементів сутності нації він включав: людей, територію, народну культуру. Основою народного самовизначення повинна служити національна ідея, навкола якої об'єднується народ на боротьбу проти чужих територіальних посягань на основі усвідомлення ним спільної культури, традицій, звичаїв, мови. Реалізація національної ідеї можлива у двох формах, а саме змагання до одної національної держави або національної автономії.

Під національною ідеєю дослідник розумів психологічний чинник, який об'єднує всіх членів окремого народу без огляду на державні кордони, на основі усвідомлення ними спільної культури, традицій, звичаїв, мови і виявляє себе у змаганні народу до самовизначення.

Показано запропонований вченим політико-правовий механізм вирішення національного питання в єдності з етнічним та соціальним. Соціальне за вченим - це наявні в суспільстві правові відносини та соціально - класова структура суспільства. До етнічного науковець перш за все відносив мову, культуру, традиції, звичаї, особливості психології, свідомості.

С.С. Дністрянський був одним із ініціаторів створення і унормування української правничої термінології.

У четвертому підрозділі - “Внесок вченого у конституційну теорію і практику” зосереджено увагу на аналізі теоретичних положень та практичних пропозицій вченого у галузі державного (конституційного) права.

У підрозділі систематизовано дані С.С. Дністрянським поняття конституції, її змісту, призначення, та суті. Узагальнено теоретичні положення вченого у підготовлених ним конституційних проектах: “Устрій Галицької держави» та “Конституція Західноукраїнської Народної Республіки”.

Конституційний проект характеризується рядом вихідних позицій щодо формування основ суспільного і державного устрою. В ньому визначений порядок утворення органів державної влади, їх співвідношення між собою, а також шляхи і способи вирішення юридичних коллізій. Визначено суб'єкти державно-правових відносин: державу, народ (нація), етнічні меншини, громадські об'єднання, громадяни, іноземні громадяни, депутати всіх рівнів, державні органи і посадові особи. Закріплено основні права громадян, які С.С.Дністрянський розглядав у двох аспектах: юридично-аксиологічному (права і свободи громадянина як вища цінність) і природноправовому (вроджений характер і невід'ємність основних прав і свобод громадян).

Вчений в конституційному проекті вивів місцеве самоврядування на рівень одного з провідних інститутів демократичного конституційного ладу. Обґрунтував його найбільш суттєві, вихідні положення, сформував правову систему (округ, повіт, громада). Вперше визначив роль територіальної громади як природної асоціації громадян (сіл, міст) та нормативно закріпив демократичний порядок формування органів місцевого самоврядування. Законодавче розмежування С.С. Дністрянським компетенції органів місцевого самоврядування (округ, повіт, громада) створило конституційні гарантії, які унеможливили втручання органів держави у сферу повноважень місцевого самоврядування. На конституційному рівні вперше встановлено право держави регламентувати питання місцевого самоврядування у законодавчому порядку та водночас обов'язок держави надавати всебічну підтримку й допомогу місцевому самоврядуванню.

Завершується підрозділ аналізом положень вченого відносно вирішення питання самовизначення народів у державі. Враховуючи багатонаціональний склад суспільства С.С. Дністрянський пропонував вирішувати проблему з врахування етнонаціонального фактора. За національними меншинами законодавчо закріплене право на автономію з врахуванням встановлених норм представництва, тобто відношення 4:1:1 (4 українці, 1 поляк та 1 представник іншої національності). Крім утворення трьох національних курій, встановлювалась культурна автономія національних меншин, що, зокрема, виявилося у поділі шкільної ради на національні секції, вживання рідної мови в урядових установах, судах, громадському житті.

У п'ятому підрозділі - “Здобутки в галузі приватного права” показано вклад С.С. Дністрянського у розвиток приватного права. Дано аналіз його праць: “Полагода шкоди з огляду економічного і соціального” (Львів, 1897), “Австрійське право облігаційне” (Львів, 1901-1909), “Австрійське право приватне” (Львів, 1906), “Причинки до реформи приватного права в Австрії” (Львів, 1912), “Цивільне право” (Відень, 1919), “Річеве право” (Прага, 1923). В них обстоювалася ідея реформи австрійського права, приведення його у відповідність до нових суспільних відносин, узгодження інтересів держави, народу, суспільства, окремих соціальних груп тощо. Систематизовано реформаторські погляди вченого в обґрунтуванні концепції зобов`язального (облігаційного) права як окремої підгалузі австрійського цивільного права.

Окремо розглянуто проблеми авторського права, вклад вченого у обгрунтування питань матеріальної і “духовної” власності, яким присвячена грунтовна розвідка “Берненська унія і наше відношення до неї” (Львів, 1900 р.). Показано вклад С.С. Дністрянського у становлення сімейного і трудового права як самостійних галузей, виокремлених з цивільного права. Науковець наголошував на різкій межі між родинними і суто майновими відносинами. В своїх працях він вказував, що трудовий договір не зводиться до простої купівлі - продажу робочої сили, відповідальність власника підприємства перед своїми працівниками суттєво відрізняється від звичної цивільної відповідальності.

У шостому підрозділі “Значення наукової спадщини С.С. Дністрянського” - відображено основні положення дослідження які зможуть знайти своє застосування у практичному житті. Зокрема його теорія суспільних зв'язків розширить наявні поняття генезису права та держави, дозволить адекватно оцінити історію вчення про право і державу у їх співвідношенні. Знайдуть своє застосуванні певні положення із обґрунтованих вченим концепцій правової держави та теоретичних напрацювань в галузі конституційного (державного) права.

Практичне значення матиме обґрунтування науковцем домінантного становище закону відносно права у суспільному житті, можливості застосування делегованого законодавства виконавчим органам.

Результатами науково-пошукованої роботи дисертанта з даної теми можна скористатися при формуванні етнонаціональної політики держави.

Висновки

У заключній частині сформульовані загальні положення та результати дослідження. В них, окрім основних теоретичних висновків, відображених на сторінці 6 автореферату, звертається увага на наступне.

Становлення С.С. Дністрянського як науковця відбувалося під впливом ідей А. Менгера, положень представників природного права Ф. Цайлєра, Р.Штамлєра, формально догматичної юриспруденції Г. Еллінека, юриспруденції інтересів Р. Ієрінга, державно-правових поглядів М.П. Драгоманова, І.Я.Франка, М.С. Грушевського.

Як представник соціологічної школи права, поряд з існуючими юридичними школами та напрямками С.С. Дністрянський обґрунтував свою теорію «суспільних зв'язків. Наукова новизна обґрунтованих вченим положень полягає в наявності підходу до вивчення права як соціологічного інституту та соціального регулятора суспільних відносин.

В більшості своїх праць вчений користувався методологічним інструментарієм соціологічного позитивізму з елементами матеріалістичної діалектики. Науковець розробив концепцію правової держави, дав ґрунтовний аналіз основних її ознак, умов створення і подальшого розвитку, сформулював основні теоретичні положення - поняття, ознаки, функції тощо.

Історико-юридичні праці С.С. Дністрянського сприяли новому сприйняттю багатьох аспектів розвитку української державності. Вченим досліджено передумови виникнення української державності та права, формування козацької державності; соціально-політичні і правові аспекти її устрою, співвідношення різних тенденцій у державотворчих процесах; форми і методи державного будівництва, участь у ньому провідних верств населення, причини і наслідки втрати Україною своєї незалежності. Науковець обґрунтував домінуючу роль народних мас в історичному державобудівному процесі. Фундаментальне висвітлення в працях вченого одержала концепція суверенітету народу відносно суверенітету держави.

С.С. Дністрянським зроблено вагомий внесок у розвиток положень конституційного права. Свої здобутки вчений реалізував у розроблених ним конституційних проектах: «Устрій Галицької держави» та «Конституція Західно - Української народної Республіки».

Науковець обґрунтував перспективу руху від авторитарної держави до демократичної. Теоретичною базою такого положення стала вироблена ним концепція самовизначення українського народу в результаті реалізації права нації або окремих регіонів на політичне самовизначення. Основу останнього на думку вченого складала національна ідея як об'єднуючий психологічний чинник українського народу, що усвідомив етнічність своєї території та спільність культури.

С.С. Дністрянський одним із перших підтримав проведення реформи австрійського приватного права. Пропозиції науковця мали позитивне значення для вдосконалення норм тогочасного законодавства, оскільки його концепції носили новаторський характер. Вчений вважав, що законодавець повинен приймати нормативно-правові акти з врахуванням інтересів держави, народу й суспільства, щоб забезпечити спільне життя між собою.

Значно розширивши предмет регулювання сімейно-правових відносин, правознавцем зроблена спроба виділити сімейно-правові відносини в окрему галузь права.

Вчений сформулював основні завдання авторського права. Обґрунтував поняття інтелектуальної власності та застосував узагальнюючий термін «духовні твори» авторів, який аналогічний сучасному терміну «інтелектуальна власність».

С.С. Дністрянський став організатором ряду нових форм юридичного життя: юридичних з'їздів 1914 р. у Львові, 1926, 1933 рр. у Празі, юридичних товариств, часописів.

За темою дисертації опубліковано такі роботи:

1. Основоположник українського правознавства. До 125-річчя від дня народження академіка С.С. Дністрянського // Вісник Національної Академії Наук України. - 1995. - №11-12. - С.59-63.

2. Правознавець і політолог. До 125-річчя від дня народження С.С. Дністрянського // Рідна школа. - 1995.- № 12. - С.22-24.

3. Академік Станіслав Северинович Дністрянський: життя і діяльність // Матеріали VI української наукової конференції молодих вчених “Історія науки, освіти і культури в Україні: традиції і сучасність”. - 18-19 квітня 1995. - Київ, 1995. - С.18-20.

4. Історія козацької держави і права в творчості академіка Станіслава Севериновича Дністрянського // Матеріали міжвузівської наукової конференції, присвяченої 400-річчю від дня народження Б.Хмельницького. Київ. - 20 грудня 1995. - С.132-135.

5. Внесок С.С. Дністрянського в розбудову української державності // Матеріали VII наукової конференції молодих вчених. Історія освіти, науки і культури в етапах, напрямках, школах, іменах. Київ, 20-21 травня 1996. - С.24-26.

6. Наукова спадщина академіка Станіслава Дністрянського // Регіональний річник Тернопілля - 96. - Тернопіль, 1997. - С.340 - 343. (У співав-торстві з І.Б. Усенком).

7. Шляхи до злагоди С. Дністрянського // Віче. - Київ, 1999. - № 5. - С.142-146.

8. Правова концепція С. Дністрянського // Право України, Київ, 1999. - №6. - С.116-118.

9. Історико-юридична спадщина академіка С.С. Дністрянського // Історія української науки на межі тисячоліть: Зб. наук праць. - Київ, 1999.- С.67-72.

Анотація

Возьний В.І. Державно-правові погляди академіка С.С. Дністрянського. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.01- теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень. - Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, Київ, 1999.

Дисертацію присвячено вивченню наукової спадщини академіка С.С. Дністрянского, визначенню її місця в загальному розвитку української юридичної науки.

Систематизувавши різноманітний джерельний матеріал, автор фактично вперше відтворив повну біографію академіка С.С. Дністрянського. Одержано нові дані про масштаб та характер науково - викладацької діяльності вченого.

Дано загальну картину громадської діяльності С.С. Дністрянського, його безпосередню участь в організації україномовної юридичної преси, правничих товариств і наукових правничих видань, організованих безпосередньо вченим, його вклад в наукове та культурне життя України.

У дисертації висвітлено питання становлення та еволюції поглядів науковця, напрямки його наукової діяльності, основні засади праворозуміння вченого. Подається аналіз теоретичних поглядів С.С. Дністрянського в галузі державного (конституційного), цивільного, сімейного, авторського права.

З позицій нового часу переосмислено значення творчого надбання вченого, запропоновано цілісне бачення наукової спадщини С.С. Дністрянського в контексті її соціального значення.

Ключові слова: держава, право, нація, самовизначення, національна ідея, С.С. Дністрянський, теорія права, конституційне право, цивільне право, юридична термінологія.

Аннотация

Возьный В.И. Государственно-правовые взгляды академика С.С. Днистрянского. - Рукопись.

Дисертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.01 - теория и история государства и права; история правовых и политических учений. - Институт государства и права им. В.М. Корецкого НАН Украины, Киев, 1999.

Дисертация посвящена изучению научного наследия академика С.С. Дни-стрянского, устанолвению его места во всеобщем развитии украинской юридической науки.

Анализизуются этапы формирования государственно-правовых взглядов С.С. Днистрянского, процес становления его как ученого и общественного деятеля. Систематизировав разнообразные источники, автор фактически впервые показал полную биографию академика С.С. Днистрянского. Получено новые данные о масштабе та характере научно-преподавательской деятельности ученого. Обосновывается вывод о влиянии на формирование научного мировозрения ученого идей естественного права. В дисертации освещен вопрос становления и еволюции взглядов ученого, направления его научной деятельности, основные положения правопонимания.

Автор считает, что методологическую основу взглядов С.С. Днистрянского составили концепции социологического позитивизма с елементами материалистической диалектики.

Раскрыта непосредственная роль ученого в популяризации юридической науки, формировании общественного мнения с актуальных проблем.

Исследовано существенный вклад ученого в образовании и становлении украинской юридической терминологии.

Дано анализ теоретических взглядов С.С. Днистрянского в области государственного (конституционного), гражданского, семейного, авторского прав.

При исследовании теоретических взглядов С.С. Днистрянского отмечается, что ученый в рамках социологической юриспруденции обосновал свою теорию зароджения и дальнейшего развития права и государства, рассматривая право как социологический институт, социальный регулятор правовых отношений. Анализируется положение С.С. Днистрянского о рассмотрении права и государства как двух самостоятельных институтов, его доводы об их единстве и различиях.

Раскрываются положения обоснованой ученым концепции правового государства. Анализируються сформулированые им понятия основные особенности, функции.

Отмечаеться существенный вклад С.С. Днистрянского в развитие теории конституционного (государственого) права, основные положения которой нашли свое отражение в составленых им двух проектах конституций.

Анализизуется положения ученого в области исследования вопросов истории развития украинского права и государства. Систематизировано основные положения концепции самоопределения украинского народа.

Дана оценка реформаторским положенениям исследователя в области гражданского, авторского, семейного права.

Ключевые слова: государство, право, нация, самоопределение, нацио-нальная идея, С.С. Днистрянский, теория права, конституционное право, гражданское право, юридическая терминология.

Annotation

Vozny V.I. State-legal sights of the academician S.S. Dnistryanskiy. - Manuscript.

Dissertation for Jurisprudence Candidate degree on speciality of the 12.00.01- theory and history of the state and legal; history of the legal and political doctrines. - V.M. Koretskiy State and Legal Institute of National Academy of Science of Ukraine, Kiev, 1999.

Dissertation is devoted to study of a scientific inheritance of the academician S.S. Dnistryanskiy, ascertaintion of its place in universal development of he Ukrainian jurisprudence.

Analyse stages of shaping of state-legal sights of S.S. Dnistruanskiy, process of becoming it as scientific and public figure. By systematizing various radiants, the author actually for the first time has shown the full biography of the academician S.S. Dnisryanskiy. That is obtained new datas on a scale a character is scientific - teaching of activity of the scientist. In dissertation the problem of becoming and evolution of sights of the scientist, direction it of scientific activity, main position of legal understanding.

Key word: the state, law, nation, selfdetermination, national idea, S.S. Dnistryanskiy, theory of the legal, constitution law, civil law, legal nomenclature.

Размещено на Allbest.ru

...